Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 37.022: 631.3: 378

Угринюк Іван Михайлович

Проблемне навчання на основі домінантно-інтегруючого підходу в агротехнічному коледжі

13.00.02 - теорія і методика навчання (сільськогосподарські науки)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

КИІВ -2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Дьомін Анатолій Іванович,

Національний аграрний університет, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Черпінський Микола Васильович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, професор кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Рябець Володимир Іванович, Таращанський агротехнічний коледж, директор.

Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, кафедра педагогічної профорієнтації, Міністерство освіти України, м. Київ.

Захист відбудеться "16" травня 2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.11 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони,15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НАУ за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий "30" березня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лузан П.Г

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і рівень дослідження

Радикальна економічна реформа, соціально-політичні перетворення в країні, перехід до нових форм господарювання потребують удосконалення системи підготовки фахівців у всіх галузях народного господарства. Значне місце у цьому процесі займає вища школа, призвана готовити висококваліфікованих фахівців, які володіють глибокими професійними знаннями, озброєні науковим світоглядом і вміють працювати з людьми.

В теперішній час успіх соціально-економічного розвитку країни значною мірою визначається рівнем професійної підготовки, раціональним розміщенням народно - господарських кадрів. Рівень освіти, кваліфікації, компетентності сучасного працівника, його ділова культура, соціальна позиція стають пріоритетними факторами у вирішенні завдань розбудови нашої держави.

Високі темпи розвитку науки і народження все нових та нових галузей професійної діяльності, в тому числі діяльності, пов'язаної із створенням структури ринкової економіки, породжує своєрідні проблеми фахової підготовки в нових умовах господарювання.

В сучасних умовах студентам коледжу потрібно засвоювати все більший обсяг навчального матеріалу, щоб стати справжнім фахівцем у будь-якій галузі трудової діяльності. При цьому йдеться не тільки про кількісний приріст знань, але і про глибоку якісну перебудову системи навчання. Безперервне поповнення знань стає необхідним для будь-якого фахівця.

В зв'язку з цим міняється і сам підхід до вищої школи, до навчання в цілому. В теперішніх умовах головним є не проста передача студенту певної суми знань і вмінь, а навчити його вчитися. Адже знання одержані ним в коледжі чи іншому вищому закладі освіти - не вершина освіченості, а тільки поштовх для подальшої безперервної освіти і самоосвіти.

Перехід на початку 90-х років до нової моделі господарювання, становлення та розвиток підприємництва на основі самостійної ініціативи та трансформації державної власності в інші форми, визначення конституційних основ незалежної Української держави суттєво позначилися на всіх напрямках розвитку нашого суспільства: політичному, економічному, культурному, освітньому. З огляду на це виникла реальна необхідність реалізації досконаліших підходів у справі навчання та виховання молоді, одним із таких підходів для підвищення ефективності і якості навчання є впровадження проблемного навчання.

Перед сучасною педагогічною наукою і практикою стоїть завдання не просто забезпечити глибоке і стійке засвоєння тими, хто навчається, певної суми знань, але і розвиток творчого потенціалу кожного з них. На перший план висуваються потреби і інтереси особистості, ставляться завдання з створення таких умов, в яких найбільш повно розкривались би потенційні можливості кожного, без виключення студента.

В педагогічній та психологічній науках нагромаджено достатній потенціал, що дозволяє вирішувати виникаючі завдання. Тут необхідно відмітити теорію активізації процесу навчання (М.А.Данилов, А.І.Дьомін, П.Г.Лузан, О.А.Дьомін), теорію поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна), теорію змістовного узагальнення (В.В Давидов ), теорію проблемно-розвиваючого навчання (Т.В.Кудрявцев, І Я Лернер, А.М.Матюшкін, М.І.Махмутов, М.Н.Скаткін, Т.П.Семенченко), теорію творчого розвитку особистості (В.І.Андрєєв), теорію оптимізації і інтенсифікації процесу навчання (Ю.К.Бабанський ), алгоритмізації навчання (Л.Н.Ланда, І.Марєв) і багато інших. Питаннями технології навчання займаються вчені: В.П.Беспалько, А.А.Вербицький, О.В.Долженко, М.В.Кларін, Ч.Куписевич, П.М.Решетник, В.Л.Шатуновський, Д.В.Чернишевський, Ф.Янушкевич і інші. Серед вчених, які займаються питаннями ефективного застосування задач в навчальному процесі, можна назвати таких: Г.А.Балл, В.А Крутецький, І.Я.Лернер, Е.І.Машбіц, О.К.Тихоміров, Л.М.Фрідман, А.Ф.Єсаулов і багато інших.

Проблемне навчання пов'язане з таким складним явищем як розвиток мислення в пізнавальній діяльності людини. Тому, воно настільки об'ємне і глибоке, що дослідники увесь час будуть знаходити нові розв'язки і ми вважаємо, що наукові пошуки в проблемному навчанні невичерпні взагалі.

Ще мало досліджень з проблемного навчання проводиться в аграрних навчальних закладах. Проблемним навчанням у вищих аграрних закладах освіти займались Л.А.Аврамчук та В.М.Манько, але їх дослідження здійснювалися в закладах 3-4 рівнів акредитації. В умовах аграрних закладів освіти 1-2 рівнів акредитації наукова робота спеціально за цією проблемою на рівні дисертаційних досліджень не проводилась. В сучасній практиці підготовки спеціалістів сільського господарства основоположним є практичне вивчення виробничих процесів. Однак на сьогодні проблемно-пошукові аспекти професійної діяльності фахівця, пов'язані з вирішенням виробничо-технічних проблем, на достатньому рівні не розкриваються, що служить перепоною для формування готовності до орієнтації в сфері сільськогосподарського виробництва. Таким чином, актуальність дослідження викликана необхідністю розв'язання протиріччя між вимогами сільськогосподарського виробництва для фахівців сільського господарства і існуючою практикою навчання в вищому навчальному закладі, яка не забезпечує належної підготовки до такого роду діяльності. Проблемність у навчанні і на сьогодні залишається найнеобхіднішим засобом розвитку продуктивного технічного мислення і створення умов підвищення якості підготовки фахівців сільського господарства до професійної діяльності.

В умовах пошуків у перебудові вищої школи та навчальних закладів 1 і 2 рівня акредитації сільськогосподарського виробництва велику увагу потрібно приділяти розвитку самостійної роботи і самостійності мислення студентів, тому науково обгрунтоване використання проблемного навчання є корисним.

Підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки значною мірою залежить від кваліфікації фахівця. Тільки добре підготовлені фахівці, які повністю оволоділи новою технікою і технологією можуть забезпечити високоякісне виконання сільськогосподарських робіт. Але як показують дані соціологічних досліджень рівень знань випускників агротехнічних коледжів знаходиться ще не на достатньому рівні для забезпечення високої продуктивності сільськогосподарського виробництва.

На основі даних досліджень проведених фахівцями в аграрних навчальних закладах, якісний показник успішності з спеціальних предметів не задовольняє сучасних вимог виробництва, куди увесь час надходить різноманітна нова техніка. Завдання таких предметів, як “Сільськогосподарські машини”, “Технологія механізованих робіт”, “Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарської техніки”, “Технологія ремонту с.г. техніки” в тому, щоб студент знав не тільки коли і які машини застосовуються при проведенні сільськогосподарських робіт, але і самостійно оволодів навиками збирання, наладки і регулювання, діагностики і ремонту тої чи іншої машини, знаннями нових технологій с.г. робіт і нової техніки, тобто щоб його професійна підготовка дозволяла продуктивно використовувати свої знання і вміння на виробництві. Підвищити якість підготовки до такого рівня дозволяє процес навчання, в якому у студентів ефективно розвиваються вміння самостійної пошукової пізнавальної діяльності. Проблемному навчанню притаманна саме така функція.

Таким чином актуальність проблеми, особливо для умов аграрних закладів освіти, обумовили вибір теми дослідження: - “Проблемне навчання на основі домінантно-інтегруючого підходу в агротехнічному коледжі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація підготовлена відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки і психології Національного Аграрного Університету і Борщівського агротехнічного коледжу.

Мета дослідження полягає в розробці методики проблемного навчання фахових предметів з механізації сільського господарства.

Гіпотеза дослідження - реалізація проблемного навчання в агротехнічному коледжі буде ефективною, якщо :

використати позитивні існуючі надбання з проблемного навчання в педагогічній науці і практиці;

теоретично обґрунтувати проблемне навчання з використанням домінантно-інтегруючого поняття (ДІП);

розробити і запровадити методику проблемного навчання з використанням домінантно-інтегруючого поняття.

Завдання дослідження:

- проаналізувати теоретичні надбання психолого-педагогічної науки з проблемного навчання;

вивчити сучасний стан запровадження проблемного навчання в сільськогосподарських коледжах;

розробити методику проведення проблемних занять із застосуванням домінантно-інтегруючого поняття на прикладі вивчення предметів “Сільськогосподарські машини” і “Технологія ремонту с.г. техніки”.

провести формуючий експеримент для перевірки розробленої методики проблемного навчання.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес в агротехнічному коледжі.

Предмет дослідження - теорія і методика проблемного навчання фахових предметів: “Сільськогосподарські машини” і “Технологія ремонту с.г. техніки” в агротехнічному коледжі.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на базисних положеннях діалектичного методу пізнання, психологічних концепціях про роль діяльності в розвитку особистості, теоріях активізації навчально-виховного процесу.

Методи науково-педагогічного дослідження - теоретичний аналіз наукових праць з педагогічної літератури, вивчення практичного досвіду у навчанні, педагогічні спостереження і аналіз навчальної діяльності студентів, порівняльний метод, індивідуальні та групові бесіди, педагогічний експеримент і статистична обробка його результатів.

Теоретичну основу дослідження складають положення про сутність навчально-пізнавальної діяльності та організацію проблемного навчання (М.О.Данилов, А.І.Дьомін, Г.В.Кудрявцев, О.М.Леонтьев, І.Я.Лернер, М.І.Махмутов, В.Оконь, С.Л.Рубінштейн, М.Н.Скаткін, Г.І.Щукіна), про формування позитивних мотивів навчання студентів (Л.С.Виготський, Г.К.Маркова), їх активності та самостійності (Т.І.Шамова, Г.І.Щукіна , В.І.Лозова).

Організація та база експериментальних досліджень.

Дослідження здійснювались у чотири етапи.

На першому етапі (1994-1995рр.) велику увагу приділено вивченню і аналізу психолого-педагогічної літератури з питань проблемного навчання, виявленню основних теоретико-методологічних передумов дослідження, визначенню об'єкта, предмета, гіпотези та конкретизовано завдання дослідження і його методику.

Другий етап (1995-1996рр.) - вивчення проблемного навчання і аналіз ефективності його використання в сільськогосподарських коледжах.

Третій етап (1997-1998рр.) - розробка методики проблемного навчання з використанням домінантно-інтегруючого поняття, розробка методики формуючого експерименту.

На четвертому етапі (1998-2000рр.) - проведено формуючий педагогічний експеримент, здійснено експериментальну перевірку формування професійного пошукового мислення на проблемних заняттях з використанням ДІП, здійснено апробацію розроблених положень проблемного навчання, перевірено правильність висунутої гіпотези дослідження, сформульовано загальні висновки.

Базою для проведення дослідження був Борщівський агротехнічний коледж і Гусятинський коледж Тернопільського державного технічного університету.

Наукова новизна дослідження:

- вперше розроблена методика проблемного навчання провідних тем профілюючих навчальних предметів “Сільськогосподарські машини” і “Технологія ремонту с.г. техніки” із застосуванням домінантно-інтегруючого поняття в умовах агротехнічного коледжу;

- науково обґрунтовано суть домінантно-інтегруючого поняття ( ДІП ) і його зміст;

- введено поняття - зоровий посилювач;

розроблено нову методику проведення проблемних занять із застосуванням ДІП, яка сприяє розвитку професійного пошукового мислення.

Теоретичне значення дослідження полягає в наступному:

- дістали подальшого розвитку теоретичні положення з проблемного навчання в умовах агротехнічного коледжу;

- обгрунтовано феноменологію сутності зорового посилювача, домінантно-інтегруючого поняття для навчальних предметів “Сільськогосподарські машини” і “Технологія ремонту с.г. техніки”;

- розроблено структурний підхід в проведенні цілісного проблемного заняття.

Практичне значення дослідження полягає в розробці і впровадженні методики проблемного навчання із застосуванням ДІП і зорового посилювача (ЗП) для фахових предметів, у втіленні в практику роботи агротехнічного коледжу методики проблемного навчання із застосуванням домінантно-інтегруючого поняття, в опублікуванні авторських статей за темою в педагогічних виданнях, в написанні методичного посібника.

Особистий внесок дисертанта полягає :

- в науковому обґрунтуванні змісту проблемного навчання з використанням домінантно-інтегруючого поняття при підготовці майбутніх фахівців-аграріїв;

- в розробці методики проведення проблемних занять з використанням ДІП з предметів “Сільськогосподарські машини” і “Технологія ремонту с.г. техніки”;

- в підготовці і проведенні констатуючого та формуючого педагогічних експериментів;

- в дослідженні впливу проблемних занять на формування професійного пошукового мислення.

На захист виносяться:

1. Наукове обґрунтування проблемного навчання з врахуванням особливостей навчально-виховного процесу в сільськогосподарському коледжі.

2. Розробка методики застосування низки взаємопов'язаних проблемних ситуацій з використанням ДІП на прикладі фахових дисциплін з механізації сільськогосподарського виробництва “Сільськогосподарські машини” і “Технологія ремонту с.г. техніки”.

3. Дидактичне обгрунтування та експериментальна перевірка результатів впливу проблемних занять на формування професійного пошукового мислення студентів агротехнічних коледжів.

Вірогідність наукових положень, висновків та результатів дисертаційного дослідження забезпечується обгрунтованістю методологічних та теоретичних позицій, застосуванням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дисертаційної роботи, кількісною обробкою та якісним аналізом результатів експерименту.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення і результати дослідження доповідались та обговорювались на кафедрі педагогіки та психології Національного аграрного університету, засіданнях наукової ради факультету педагогіки та психології Національного аграрного університету, на наукових конференціях професорсько - викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (1996 ... 1998рр.), на Міжнародній конференції “Творча особистість у системі неперервної професійної освіти” (травень 2000р.) в Харківському Державному політехнічному університеті, на Міжнародній конференції “Інтелектуальна еліта: проблеми та перспективи формування”, м.Алушта, 2000р.

Публікації.

Основні положення і результати дослідження з теми дисертації знайшли відображення в трьох статтях здобувача, опублікованих в провідних фахових виданнях рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг роботи.

Робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 191 найменування та 7 додатків. Дисертація викладена на 177 сторінках машинописного тексту.

домінантне інтегрувальне зоровий посилювач

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, ступінь розробки, визначені мета і завдання, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну та практичне значення дослідження. Наведено дані про апробацію результатів дослідження на практиці.

У першому розділі “Аналіз сучасного стану проблемного навчання” на основі аналізу психолого-педагогічної літератури з питань розвитку пізнавальної активності, розумових здібностей, самостійності особистості, теоретично обґрунтовані основні поняття проблемного навчання.

Встановлено, що існують різні підходи науковців до визначення основних понять з проблемного навчання. Так, М.І. Махмутов визначає проблемне навчання як тип розвиваючого навчання, Т.І. Шамова - як своєрідний підхід до навчання, І.Я. Лернер розглядає проблемне навчання як систему методів, Т.В. Кудрявцев - як принцип навчання.

Внаслідок аналізу різних підходів вчених в дефініціях проблемного навчання, ми зупинились на тому, що проблемне навчання це процес визначення проблем, створення проблемних ситуацій та їх розв'язання студентами з допомогою викладача або самостійно. В основі проблемного навчання лежить проблема чи проблемне завдання і проблемна ситуація. Проблема - це складне завдання, яке вимагає вивчення, дослідження і розв'язку. Проблемне завдання - це проблема, в якій з'являються вказівки на пошукові дії (А.І.Дьомін).

В результаті аналізу психолого-педагогічної літератури, в тому числі досліджень С.Л.Рубінштейна, П. Пономарьова, А.М. Матюшкіна, Д.Н.Богоявленського, І.А. Менчинської, ми прийшли до висновку, що в основі проблемного навчання лежить проблемна ситуація. На основі аналізу різних підходів у дефініціях поняття “ проблемна ситуація ”, ми зупинилися на тому, що проблемна ситуація - особливий вид мислительної взаємодії об'єкта і суб'єкта, характеризується своєрідним станом, який виникає у студентів в результаті усвідомлення інформаційно-пізнавальної суперечності і зумовлює необхідність знайти, відкрити раніше невідомі їм знання, закономірності, способи дії з метою узгодження, пояснення суперечності. Проблемні ситуації виступають центральним елементом проблемного навчання, з допомогою якого пробуджується думка, пізнавальна потреба, активізується мислення тих, хто навчається.

У другому розділі - “Проблемне навчання з використанням домінатно-інтегруючого підходу” ми в першу чергу розглянули основні етапи підготовки проблемного заняття і його проведення. Встановлено, що при оволодінні навчальним матеріалом мають місце факти неадекватного засвоєння понять. Одною з причин цього є відсутність певного зв'язку між новими поняттями і раніше набутими знаннями. Знання стають безсистемними і уривчастими, якщо вони не пов'язуються одне з одним.

Важливу роль тут відіграє вміле розкриття взаємозв'язку старого і нового навчального матеріалу і коли новий матеріал лягає на “фундамент” раніше відомого матеріалу, і коли відомий матеріал розглядається під кутом зору нових знань. Інтеграція нового матеріалу з пройденим є необхідною умовою і обов'язковим компонентом процесу навчання.

Дослідниками, які працюють над питанням проблемного навчання враховується закономірність інтегрування нових понять з раніше усвідомленими, що вже закріплені в пам'яті. Таким чином, нові поняття швидше фіксуються в пам'яті і набувають здатності використовуватись в мислительній діяльності. Тому особливе значення мають педагогічні пошуки створення найбільш придатних способів, за якими можна ефективно скеровувати дію даної закономірності.

На заняттях в коледжі, як правило, формально повідомляється тема, яка орієнтує на пасивне слідування студентів до мети заняття. В такому викладі часто питання, які розв'язуються за допомогою проблем, можуть бути мало пов'язані одне з другим. Студенти не вводяться в цілісне осмислення нового матеріалу. Ми вважаємо, що для того, щоб студенти з самого початку заняття були введені в роботу з розв'язання загальної мети заняття, і щоб вони залучались в проблемні ситуації з початку і до кінця заняття, потрібно підібрати і сформулювати поняття, яке б дозволяло швидше залучати студентів в проблемні ситуації і тривалий час утримувати їх в такому стані. Це має бути поняття, з допомогою якого повинна розв'язуватись дидактична мета під час вивчення всього матеріалу.

Нові поняття пов'язуються в процесі їх вивчення з близькими до них поняттями, що вже закріпилися в пам'яті. Інтегруючись з раніше усвідомленими знаннями певною мірою вони теж закріплюються в пам'яті і вже можуть використовуватись в мислительній діяльності. Закріплення інформації відбувається в більш досконалій формі, якщо нова інформація інтегрується з поняттями, які вже є в пам'яті, і чим краще ці поняття закріпленні в пам'яті, тим досконаліше і грунтовніше відбувається осмислення і запам'ятовування нової інформації. Не просте пов'язування знань, а саме їх інтегрування з раніше відомими знаннями сприяє більш грунтовному і якісному засвоєнню нового матеріалу.

Інтегруючим поняттям може бути таке поняття, яке добре закріплене в пам'яті студента. Для надійності його функціонування в мислительній роботі студента доцільно застосовувати рисунок з властивостями зорового посилювача, що відображає основні властивості цього поняття, і студент, дивлячись на рисунок, утримує інтегруюче поняття в оперативній пам'яті.

Інтегруюче поняття сприяє зосередженості у сприйманні нових знань, кращому їх осмисленню і запам'ятовуванню.

Використання такого поняття при розв'язанні проблемних ситуацій створює надійний грунт посильності для студентів. Вони відчувають результативність своїх пошуків, часто входять в стан здогадки, створюється атмосфера мимовільного інтересу до пошуків невідомого, що виникає на проблемному занятті. Якщо такого загального поняття, яке б можна було використати як фундаментальне інтегруюче немає в пам'яті студентів в готовому вигляді, то його потрібно сформулювати з самого початку заняття. Доцільно використати відомі студентам знання з попереднього матеріалу чи з інших навчальних предметів. Вдало підібране для матеріалу, який викладається, інтегруюче поняття (ІП) дозволяє особливо ефективно спонукати мислительну діяльність студентів.

На основі аналізу вищевказаних теорій, робимо висновок, що домінантно-інтегруюче поняття (ДІП) - це поняття, яке несе в собі основи теорії на базі якої будується проблема, що розглядається, і яке не просто лягає на “фундамент” набутих знань, а набуває рис переважаючого пануючого характеру у розв'язанні взаємопов'язаних проблемних ситуацій протягом всього заняття.

У студентів домінантно-інтегруюче поняття може вислизати з пам'яті і тоді воно втрачає властивість домінантного, втрачається логічна цілісність наукової інформації, тому доцільно використовувати зоровий посилювач для посилення осмислення інформації сигналами, які сприймаються зоровим аналізатором.

Якщо поняття, подані викладачем аудіально, не закріпились в пам'яті, то вони не можуть брати участь в мислительній діяльності студента. Поняття ж, сприйняті в безпосередніх образах, можуть відразу брати участь в мислительній діяльності. А.І.Дьомін стверджує, що для викладання навчального матеріалу на проблемному занятті доцільно підбирати наскрізне інтегруюче поняття, бажано фундаментальне і створювати спеціальний малюнок - модель, на якому образно відобразити основні властивості цього поняття. Мається на увазі, що до малюнка необхідно додати лаконічний наочний текст властивостей наскрізного поняття. З допомогою наочної моделі на протязі заняття весь час ефективно підживлювати у студентів домінантний стан наскрізного інтегруючого поняття. Для створення проблемних ситуацій необхідно постійно посилатись до його основних властивостей. Малюнок - модель в такому випадку виступає зоровим посилювачем (ЗП) чи сигнальним подразником домінанти. Схематичні малюнки, які посилюють діяльність сфери понятійно-логічного мислення, цілком виправдано називати зоровими посилювачами. Наскрізне інтегруюче поняття, що супроводжується малюнком - моделлю, ми назвали домінантно-інтегруючим поняттям.

Зоровий посилювач - в нашому випадку виступає як зображення основних властивостей домінантно-інтегруючого поняття. Він сприяє концентрації уваги і зосередженню мислительної пошукової діяльності студентів.

Для домінантно-інтегруючого поняття на зоровому посилювачі потрібно сформулювати основні його властивості у вигляді лаконічних пунктів. За наслідками досліджень А.І.Дьоміна таких пунктів має бути не більше чотирьох. Таку кількість понять студенти можуть надійно утримувати в оперативній пам'яті на протязі всього заняття.

Проведені нами дослідження дають підстави стверджувати, що сприймання зорових образів у вигляді як найпростішої схеми викликає у студентів посилення роботи понятійно-логічної сфери, що супроводжується значним підвищенням активності їх пізнавальної діяльності. Використання зорового посилювача на проблемних заняттях із застосуванням ДІП допомагає студентам краще зосередитись під час навчальної роботи, підвищує їх активність, прискорює і поглиблює осмислення нової інформації.

При викладанні навчального матеріалу студенти звикають до певної послідовності у формуванні понять про машини і механізми. Якщо цю послідовність по можливості зберігати, то це сприяє ґрунтовнішому осмисленню нових понять. Ця послідовність спрямовується від домінантно-інтегруючого поняття до конкретного матеріалу, що розглядається по темі. Тому, викладання кожного наступного питання починається з нагадування одної з основних властивостей ДІП з використанням зорового посилювача і формулюється проблема, що вимагає конкретного рішення, на яке націлює певна властивість ДІП.

Для успішного осмислення нового матеріалу необхідний постійно діючий “вогник” мислительної діяльності, в нашому випадку це домінантно-інтегруюче поняття, на яке викладач може орієнтуватись, і постійно посилатись, з яким пов'язуються певні поняття, факти з нового матеріалу. Саме з такої точки зору ми підійшли до розробки методики проведення проблемних занять з предметів “Технологія ремонту с.г. техніки” і “Сільськогосподарські машини”.

Для перевірки валідності наших теоретичних положень був виконаний педагогічний експеримент. Гіпотезою цього експерименту ми взяли передбачення, що застосування ДІП в методиці проведення проблемних занять має підвищити ефективність роботи студентів з оволодіння знаннями з фахових предметів “Технологія ремонту с.г. техніки” і “Сільськогосподарські машини” в агротехнічному коледжі.

Якість засвоєння знань встановлювалась на основі порівняльного аналізу результатів контрольних робіт, виконаних студентами експериментальних і контрольних груп, після вивчення певної теми. Загальна оцінка контрольної роботи здійснювалась за результатами виконання кожного завдання за бальною системою. Студентам на початку заняття повідомлялись завдання, які вони повинні виконати після вивчення даної теми. Кожне з цих завдань оцінювалось в балах від 2-ох до 5-и в залежності від ступеня складності. Найскладніше завдання оцінювалось в 5 балів, найпростіше - 2 балами за повну і правильну відповідь. Результати контрольної роботи представлені у таблиці 1.

Максимально можлива кількість балів за вірну відповідь на всі вісім завдань одним студентом після вивчення тем “Збирання, обкатування і випробовування ДВЗ”, “Зернові сівалки”, “Ремонт деталей і вузлів гідросистеми” і “Відновлення деталей механізованими способами наплавлення” становить відповідно: 34, 28, 30 і 32 бали.

На таблиці показано, що студенти експериментальних груп мають кращі знання. Середній бал в експериментальній групі за результатами контрольної роботи по темі “Збирання, обкатування і випробовування ДВЗ” на 0,28 бала вищий, ніж в контрольній групі, по темі “Зернові сівалки” - середній бал вищий на 0,23 бала, по темі “Ремонт деталей і вузлів гідросистеми” - на 0,4 бала і по темі “Відновлення деталей механізованими способами наплавлення” - середній бал в експериментальній групі вищий на 0,32 бала.

Таблиця 1. Результати засвоєння знань студентами порівнювальних груп

Назва теми	Бали	Кількість студентів	Результати засв., %	Середній бал
		К	Е	К	Е	К	Е
“3бирання, обкатування, і випробування ДВЗ”	31-34 27-30 23-26 19-22	4 13 5 3	6 13 4 1	16 52 20 12	25 54,17 16,67 4,16	3,72	4
“Зернові сівалки”	26-28 23-25 20-22 17-19	3 12 6 4	4 13 5 2	12 48 24 16	16,67 54,17 20,83 8,33	3,56	3,79
“Ремонт деталей і вузлів гідросистеми”	27-30 23-26 19-22 15-18	2 12 6 5	5 13 5 2	8 48 24 20	20 52 20 8	3,44	3,84
“Відновлення деталей механізованими способами наплавлення”	29-32 25-28 21-24 17-20	5 8 8 4	7 10 6 2	20 32 32 16	28 40 24 8	3,56	3,88

Для перевірки відсутності статистично значущих розбіжностей між сумами бальних оцінок в експериментальній і контрольній групах застосовувався непараметричний статистичний критерій ч² (ксі квадрат-критерій Пірсона).

Використання параметричних критеріїв є недоцільним, оскільки немає підстав вважати розподіл бальних оцінок нормальним. Розрахунок процедури проводився для кожної контрольної роботи. Для розрахунку ч² - критерію була використана формула:

; (1)

де fe і fк - відносні частоти бальних оцінок експериментальних і контрольних груп.

Знаходження ч²-критерію, наприклад, для теми “Збирання, обкатування і випробовування двигунів” має таку послідовність: оскільки кількість студентів контрольних та експериментальних груп неоднакова, то застосовуємо відносний розподіл частоти. Вихідні та розрахункові дані показані в таблиці 2. Відсутність значних розбіжностей між бальними оцінками в експериментальній та контрольній групах характеризується ч²_екс=2,53, кількість ступенів свободи n-4=3,так як кількість інтервалів-чотири. За таблицею 58 ( А.А.Киверялг ) встановлено, що значення ч²_кр =7,81.

Таблиця 2. Вихідні та розрахункові дані обчислення ч²- критерію

Бали	fe	Fk	fe-fk	(fe-fk)2	(fe-fk)2/fk
19-22 23-26 27-30 31-34	1 4 13 6	3 5 13 4	-2 -1 0 2	4 1 0 4	1.33 0.2 0 1 =2.53

Оскільки знайдена нами при обчисленні ч²_екс=2,53, то маємо, що ч²_екс<ч²_кр, що дозволяє стверджувати про відсутність значних розбіжностей між бальними оцінками як в експериментальній, так і контрольній групах.

На початок експерименту суттєвих розбіжностей в показниках не спостерігалося. Порівняння результатів контрольних робіт студентів восьми груп здійснювалося за допомогою двостороннього критерію ч² - Вілкоксона-Манна-Уінті, який дозволяє перевірити сформульовану гіпотезу: в результаті застосування методики проведення проблемних занять з використанням ДІП рівень знань студентів експериментальних груп вищий, ніж студентів контрольних груп.

На основі проведених вище розрахунків можна, констатувати, що реалізація на практиці домінантно-інтегруючого підходу на проблемних заняттях підтвердила правильність висунутої гіпотези і її теоретичного обґрунтування.

Розрахунок значення статистики критерію ч²-проводиться за формулою:

Т_спост.=; (2)

де n₁ - число студентів експериментальної групи,

n₂ - число студентів контрольної групи,

Q_i - частота прояву бальних оцінок.

Проведені розрахунки показали, що Т_спост.=9,98, в той час як за методикою Вілкоксона-Манна-Уінті критичне значення статистики критерію Т_критич=9,488. Так як Т_спост.> Т_{критич.} слід вважати гіпотезу доведеною. Проведені розрахунки підтвердили правомірність одержаних результатів.

Розроблена структура застосування низки взаємопов'язаних проблемних ситуацій на основі ДІП дозволяє ціленаправлено і достатньо ефективно керувати навчально-виховним процесом зі сторони викладача, створювати високоефективні умови для грунтовного засвоєння знань студентами.

Основний шлях розвитку професiйного пошукового мислення студентiв - це цiлеспрямована пошукова дiяльнiсть у ходi засвоєння знань, дiяльнiсть контрольована, i на перших етапах її застосування, корегована викладачем. Сам хiд такої дiяльностi ставить студентiв перед потребою самостiйно мислити. На проблемних заняттях з використанням ДIП було зафiксовано, що студенти експериментальної групи показали не тiльки глибшi знання, а й вмiння застосовувати їх при вирiшеннi виробничих ситуацiй, змiстовно пояснювати i обгрунтовувати конкретнi явища, послiдовно розвивати свою думку, грамотно аналiзувати i формулювати висновки. Аналіз i співставлення відповідей студентів контрольної та експериментальної групи після вивчення теми “Збирання, обкатування та випробовування ДВЗ” показали, що у студентів експериментальної групи більш розвинуте професiйне мислення. В середньому рівень розв'язання завдань кожним студентом в експериментальній групі вищий на 1,68 бала ніж в контрольній. Відсоток успішності в контрольній групі становить - 88%, а в експериментальній - 95,8%, майже на 8% вищий. Якісний показник в контрольній групі - 68%, а в експериментальній - 79,17%, на 11% вищий ніж в контрольній. Характерно, що до експерименту в групах були однаковi показники у навчанні. Це пояснюється тим, що iз застосуванням ДIП проблемний виклад матерiалу стимулював активну пошукову дiяльнiсть студентiв, в результатi створювалися умови для свiдомого засвоєння способiв логiчно правильних роздумiв для самостiйного відкриття i оперування ними в ходi вирiшення проблем майбутньої виробничої діяльності. Це вказує на те, що використання ДIП на проблемних заняттях при засвоєні знань є важливим фактором підвищення інтенсивності формування професiйного мислення студентів.

Залучення студентiв до пошукової дiяльностi створює сприятливi умови, необхiднi для забезпечення єдностi засвоєння знань i формування вмiнь. Сама ситуацiя пошуку спонукає студентiв самостiйно вiдбирати необхiднi їм знання, пiдбирати вiдповiднi прийоми дiяльностi, переносити їх в конкретнi умови. В результатi - знання набували якостi продуктивних, пошукових. Отже, послiдовне i систематичне застосування проблемних занять з використанням домінантно-інтегруючого поняття в навчанні ефективно впливає на формування у студентiв професiйного пошукового мислення. Аналiз вiдповiдей студентiв експериментальних груп показав, що деякi вiдомостi студенти брали iз додаткових джерел iнформацiї. З цього слiдує, що проблемне навчання з використанням ДIП і ЗП в процесi засвоєння знань сприяє розвитку у студентiв вмiнь самоосвiти, формує потребу в знаннях.

ВИСНОВКИ

Результати вивчення стану професійної підготовки студентів вищих аграрних закладів освіти 1 і 2 рівня акредитації показали, що в умовах кардинальних соціально-економічних змін в країні випускники спеціальних навчальних закладів не готові в переважній більшості правильно вирішувати життєві виробничі ситуації, а педагогічні колективи не завжди враховують особливості соціально-економічних умов, що склалися, в пошуку шляхів удосконалення процесу навчання, підвищення якості підготовки фахівців, пошуку нових методів активного навчання.

Вперше в процесі дисертаційного дослідження нами дано теоретичне обгрунтування і проведена експериментальна перевірка впровадження проблемного навчання з предметів “Технологія ремонту с.г. техніки” і “Сільськогосподарські машини” з використанням домінантно-інтегруючого поняття в сільськогосподарському коледжі.

В результаті вивчення психолого-педагогічної літератури і практичного досвіду нами встановлено, що проблемне навчання у вищих аграрних закладах освіти 1і 2 рівнів акредитації ще не набуло системності, а в зв'язку з цим і систематичності. Проблемне навчання застосовується епізодично, без певної системи і практично повністю покладено на розсуд кожного викладача зокрема. Разом з тим, застосування проблемного навчання як системи сприяє формуванню у студентів професійного пошукового мислення вкрай необхідного майбутнім фахівцям сільськогосподарського виробництва.

Проблемне навчання в коледжі дозволяє підвищувати якість навчання, якщо його розглядати, як цілісну дидактичну систему, яка охоплює всі сторони навчального процесу: викладання, навчання і зміст навчального матеріалу. Суттєве значення в реалізації проблемного навчання в агротехнічному коледжі має цілеспрямований підбір і адекватна систематизація навчального матеріалу, які дають можливість створити оптимальні умови для проблемного навчання з активізацією розумової діяльності студентів спрямованої на розвиток їх професійного пошукового мислення.

Встановлено, що при впровадженні в процес навчання системи взаємопов'язаних проблемних ситуацій і систематичному їх застосуванні, у студентів здійснюється формування продуктивних знань і пошукових вмінь, завдяки чому знання і вміння набувають рис необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Результати досліджень стверджують, що причина недостатньої активності студентів у розв'язанні проблемних ситуацій залежить не стільки від об'єктивної складності завдань, скільки від рівня сформованості у студентів професійних пошукових вмінь мислення. Чим краще ці вміння сформовані, тим успішніше вони вирішують складні завдання.

Введення наскрізних понять, які мають властивість інтегрувати знання з навчального матеріалу, що вивчається, на заняттях з предметів механізації сільського господарства дає можливість скласти і систематизувати низку проблемних завдань зростаючого рівня складності, які стимулюють пошукові дії студентів на протязі всього заняття, сприяють підвищенню рівня їх пізнавальної самостійності.

Залучення студентів до розв'язання проблемних ситуацій на протязі всього заняття створює умови озброєння їх вміннями осмислювати і переосмислювати знання, застосовувати їх в нових ситуаціях навчальної і практичної діяльності, що надає знанням і вмінням гнучкості і дієвості. В цих умовах студенти привчаються зосереджуватись на навчально-пошуковій діяльності з відчуттям результативності своїх пошукових дій, створюються сприятливі умови для розвитку поглибленого інтересу до оволодіння професійними знаннями. В результаті, студенти експериментальних груп усвідомлювали нові знання значно краще в порівнянні з студентами контрольних груп в середньому на 1.3 бала.

Розроблена нами методика застосування системи проблемних завдань з використанням ДІП спонукає студентів глибше усвідомлювати знання і вміння як майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва і є оптимізуючим підгрунтям для формування у них потреби в систематизованих продуктивних знаннях.

При застосуванні системи проблемних завдань з використанням ДІП діяльність студентів стає ефективнішою, наближається за своїм характером до продуктивної. Створення дидактичних пізнавальних суперечностей, своєрідних інтелектуальних утруднень, які характерні для проблемних ситуацій з використанням ДІП і які змінюють одна одну протягом всього заняття, стимулює результативну пошукову діяльність, що є заохочуючим фактором до навчальної діяльності студентів агротехнічних коледжів.

Для правильного вирішення завдань проблемного характеру з використанням ДІП студентам необхідно “зануритись” в пошукову діяльність. Це надзвичайно важливо, щоб передбачити хід пошукової діяльності необхідно врахувати рівень підготовленості студентів, закономірності пізнавального процесу, змісту навчального матеріалу і на цій основі здійснювати управління пошуковою діяльністю студентів.

Проблемні заняття з використанням ДІП і зорового посилювача створюють додаткові умови для стимулювання глибокого проникнення студентів у сутність проблемних ситуацій, підвищують інтенсивність перебігу пошукових дій у розв'язанні проблеми. Такі заняття є засобом формування у студентів професійного пошукового мислення, вмінь продуктивної пошукової діяльності, що з часом започатковують виникнення потреби дослідницького підходу до явищ не тільки в навчальному процесі, але і до вирішення виробничих ситуацій.

Розроблений нами спосіб ефективного застосування системи проблемних ситуацій на протязі всього заняття ми розглядаємо, як шлях до глибокого і якісного засвоєння студентами знань, вмінь і навичок на рівні продуктивно-пошукових, до розвитку у них професійного пошукового мислення, розумових здібностей, в результаті чого підвищується якість підготовки студентів до роботи за майбутньою спеціальністю.

Розроблена методика проблемного навчання з використанням домінантно-інтегруючого поняття і зорового посилювача на прикладі предметів “Сільськогосподарські машини” і “Технологія ремонту с.г. техніки” може бути базовою для розробки методик проблемного навчання з інших інженерно-технічних дисциплін агротехнічних коледжів.

Наша дисертація не охоплює всю багатогранність питань проблемного навчання. Потребують подальшого дослідження такі важливі аспекти проблеми:

дослідження процесу підбору домінантно-інтегруючого поняття в залежності від змісту навчального матеріалу;

подальше вдосконалення методики застосування домінантно-інтегруючого поняття і зорового посилювача для підвищення ефективності розвитку професійного пошукового мислення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Угринюк І.М.Технологія застосування і розв'язування низки проблемних ситуацій. // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, - К.: НПУ, 2000 р., ст. 164-168.

Угринюк І.М. Формування професійного пошукового мислення студентів агротехнічного коледжу. // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. - К.: “Логос” НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000 р. випуск 1, ст. 179-185.

Дьомін А.І., Угринюк І.М., Блозва І.Й. Проблемне заняття в коледжі з використанням домінантного інтегруючого поняття. // Педагогіка і психологія професійної освіти. Львівський науково-практичний центр. 2000 р., ст. 177-185 (автором дано обгрунтування домінантного інтегруючого поняття і застосування його при викладанні теми “Збирання, обкатування і випробовування ДВЗ”.)

Угринюк І.М. Проблемне навчання на основі домінантно-інтегруючого підходу в агротехнічному коледжі. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (сільськогосподарські науки). - Національний аграрний університет. Київ, 2001

Дисертацію присвячено питанням формування професійно-пошукового мислення студентів в процесі проблемного навчання. Вперше в дисертаційному дослідженні теоретично обгрунтовано концептуальні підходи до проведення проблемних занять з використанням домінантно-інтегруючого поняття і зорового посилювача.

Досліджено вплив застосування низки проблемних ситуацій протягом всього заняття на формування професійного пошукового мислення студентів.

Розроблено методику проведення проблемних занять з використанням ДІП і зорового посилювача і впроваджено в навчальний процес аграрного навчального закладу освіти І-ІІ рівня акредитації.

Ключові слова: проблемне навчання, проблемна ситуація, професійне пошукове мислення, домінантно-інтегруюче поняття, зоровий посилювач.

Угринюк И.М. Проблемное обучение на основе доминантно-интегрирующего подхода в агротехническом колледже. - рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика образования (сельскохозяйственные науки)- Национальный аграрный университет. Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам формирования профессионально-поискового мышления студентов в процессе проблемного обучения. Впервые в диссертационном исследовании теоретически обоснованы концептуальные подходы к проведению проблемных занятий с использованием доминантно-интегрирующего понятия и зрительного усилителя.

Исследовано влияние применения нескольких проблемных ситуаций на протяжении всего занятия на формирование профессионального поискового мышления студентов.

Разработана методика проведения проблемных занятий с использованием ДИП, а также зрительного усилителя и внедрена в учебный процесс аграрного учебного заведения образования I-II уровня аккредитации.

Вовлечение студентов в поисковую деятельность создаёт благоприятные условия необходимые для обеспечения единства усвоения и формирования умений и применение знаний. Сама ситуация поиска предполагает, что студенты самостоятельно будут отбирать необходимые им знания, подбирать соответствующие приёмы деятельности, переносить их в определённые условия. Как следствие - знания приобрели качества продуктивных, поисковых. Значит, последовательное и систематическое применение проблемных занятий с использованием ДИП при изучении нового материала на занятиях эффективно влияет на формирование у студентов профессионального поискового мышления.

На проблемных занятиях с использованием ДИП было зафиксировано, что студенты экспериментальной группы показали не только более глубокие знания, но и умения использовать их при решении производственных ситуаций, осмысленно объяснять конкретные явления, последовательно развивать свои мысли, грамотно анализировать и формировать выводы. Анализ и сопоставление ответов студентов контрольной и экспериментальной группы после изучения темы “Сборка, обкатка и испытание ДВС” показали, что у студентов экспериментальной группы более развито профессиональное мышление. В среднем уровень развития заданий каждым студентом в экспериментальной группе выше на 1,68 бала нежели в контрольной. Процент успеваемости в контрольной группе - 88%, а в экспериментальной - 95,8%, почти на 8% выше. Качественный показатель в контрольной группе - 68%, а в экспериментальной - 79,17%, что на 11% выше, чем в контрольной. Характерно, что показатели обучения в группах до эксперимента были одинаковы. Это объясняется тем, что с использованием ДИП проблемное изложение материала органично объединилось с активной поисковой деятельностью студентов, и как следствие, создавались условия для осмысленного усвоения способов логично правильных размышлений при самостоятельном открытии и оперированием этими приёмами во время решения проблем. Всё говорит о том, что использование ДИП на проблемных занятиях при усвоении знаний является важным фактором развития и формирования профессионального мышления студентов.

Ключевые слова: проблемное обучение, проблемная ситуация, профессиональное поисковое мышление, доминантно-интегрирующее понятие, зрительный усилитель.

Ugrynyuk I.M. Problematic studies on the basis of dominant-integrating approach in agrotechnical college - manuscript.

Dissertation submitted for a candidate of pedagogical sciences degree on speciality 13.00.02 - theory and methods of studies. National Agrarian University Kyiv. 2001.

Dissertation is devoted to the problems of formation of professional-scientific thinking of students in the process of problematic students. For the first time in the research conceptive approaches to conducting problematic lessons by means of dominant-integrating idea and visual intensifier are theoretically grounded.

The influence of using some problematic situations on the formation of searching thinking of students is analyzed.

Methods of conducting problematic lessons by means of dominant-integrating approach and visual intensifier are worked out and introduced into educational process of agrarian educational institution, accreditation level I-II.

Размещено на Allbest.ru

...