Теоретичні засади та практика управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах

Управлінський процес закінчується контрольними діями завідувача дошкільного навчального закладу, які дають змогу встановити стан матеріально-спортивного середовища з фізичного виховання, навчання дітей рухів, оздоровлення, виховання, професійно-педагогічної компетенції педагогів. Контроль логічно підводить до корекційної діяльності, зміст якої різний у завідувача, його заступників і педагогів. Завідувач та методист коригують діяльність педагогів і батьків. Вони, в свою чергу, коригують рухову діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі та сім`ї.

Коригуючі дії завершують управлінський цикл, замикають його у єдине коло, але потім знову дають можливість входу в управлінську систему через аналітичну діяльність.

З метою забезпечення оптимальної супідрядності управління та свідомої творчої праці педагогів експериментальних дошкільних навчальних закладів реалізовувався принцип субординації та підпорядкованості, що передбачало участь усіх членів педагогічного колективу в управлінському процесі. Тому в технологію різних функцій закладався зміст дій як керівної, так і керованої підсистем, які обумовлювалися проблемами, цілями, завданнями підсистем.

Під час побудови моделі структури управління фізичним вихованням дітей використовувася й принцип узгодженості між елементами підсистем (проблема, ціль, завдання, форми роботи, функції, методи і принципи.

Необхідною вимогою до наукової розробки моделі управління фізичним вихованням дітей був системний підхід. Модель структури управління системою фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі подано в схемі 3.

Мета: забезпечити умови щодо морально- вольового виховання дітей у різних видах рухової діяльності, реалізації їх рухових потреб, інтересів, здібностей. Мета: забезпечити зростання рівня професійно-управлінської компетенції вихо- вателів, інструкторів фізичної культури, музичних керівників та інших педагогів як умову реалізації цілей, вдосконалення навчально-виховного процесу з фізичної культури. Мета: встановити та реалізувати зв'язки дошкільного закладу з сім'єю, загальноосвітньою (спортивною) школою щодо досягнення цілей фізичного виховання дітей.

До керівної підсистеми входили: завідувач дошкільного навчального закладу та його заступники з методичної, адміністративно-господарчої, медичної роботи. Між ними були встановлені суб`єктно-об`єктні відносини. Завідувач визначав керівну систему, а його заступники - керовану. Вони створювали умови щодо реалізації головної мети Базового компонента (“Фізичне Я”), забезпечували оптимальне функціонування всіх інших підсистем. Форми роботи цієї підсистеми - наради при завідувачі, оперативки, бесіди (індивідуальні та колективні). Завідувач та його заступники разом з педагогами й дітьми складали суб`єктно-об`єктну систему, в якій керованою соціальною системою були педагоги й діти.

Дидактична та виховна підсистеми здійснювали безпосередню реалізацію змісту навчально-виховного процесу з фізичного виховання дітей, який спрямовувався на вирішення головної мети - забезпечення умов щодо рухової підготовленості дітей, їхньої фізкультурної освіти, фізичного розвитку, зміцнення здоров`я, інтелектуального, морально-вольового, трудового, естетичного виховання. До цих підсистем входили: вихователі, інструктори фізичної культури, педагоги-спеціалісти і діти. Між педагогами складалися суб`єктно-суб`єктні відносини, між педагогами і дітьми - суб`єктно-об`єкті та суб`єктно-суб`єктні відносини, коли створювалися партнерські взаємодії. Керівною системою був педагог, керованою - діти. Зміст цих підсистем забезпечували різні форми роботи і засоби фізичного виховання дітей, які дозувалися у часі та розташовувалися в певній послідовності, а саме: режимні процеси, раціональне харчування, гігієнічні процедури, загартування, проведення комплексу фізкультурних заходів.

Науково-методична підсистема забезпечувала необхідний професійний рівень педагогів, що безпосередньо впливало на виконання Базового компонента (“Фізичне Я”). У цій підсистемі організовувалися такі форми роботи, як-от: педагогічні ради та наради, проблемно-теоретичні та практичні семінари, консультації, бесіди, відвідування, колективні перегляди тощо. Керівником підсистеми був методист дошкільного навчального закладу. Між ним та вихователями складалися суб`єктно-об`єктні та суб`єктно-суб`єктні відносини.

Суспільно-педагогічна підсистема спрямовувалася на забезпечення фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі та родині, встановлення міцних зв`язків зі школою. Опосередкована робота щодо наступності здійснювалася керівником дошкільного навчального закладу, безпосередня - вихователями, інструктором фізичної культури, вчителями та іншими педагогами-фахівцями у таких формах роботи: батьківські збори, консультації, спортивні клуби, секції, дні відчинених дверей тощо. Між виконавцями підсистеми частіше встановлювалися суб`єктно-об`єктні відносини, але в деяких випадках - суб`єктно-суб`єктні (спортивні свята, вечори - розваги тощо).

Визначення рівнів управління та супідрядності між керуючою та керованою підсистемами є необхідним в управлінні. Це забезпечує системність та порядок у реалізації цілей, завдань, змісту роботи з фізичної культури. На першому рівні управління експериментальних дошкільних навчальних закладів знаходився завідувач, який здійснював загальний управлінський процес з фізичного виховання дітей, виконував функції, використовував методи та реалізовував певні принципи, що впливали на якість його діяльності. На керівника лягала повна відповідальність за якість управління і виконання всіх цілей та завдань фізичного виховання дітей. Другий рівень управління - це заступники завідувача: методист, завідувач господарством, лікар, медичні сестри. Вони забезпечували умови щодо повної реалізації педагогами завдань і змісту Базового компонента (“Фізичне Я”).

Вихователі груп, інструктори фізичної культури, хореограф, керівники спортивних секцій, музичні керівники, керівник плавання стояли на третьому рівні супідрядності в управлінні системою фізичного виховання та повністю відповідали за нього. Педагоги виконували делеговані повноваження керівника закладу та його заступника (методиста) в ході виконання таких функцій, як контроль, організація розвивального спортивного середовища, планування, прогнозування тощо.

Четвертий рівень супідрядності в управлінні системою фізичного виховання - це діти. Їхній обов`язок - це засвоювання різних видів гімнастичних рухів, розвивати фізичні якості та закріплювати їх у повсякденному житті (в самостійній руховій діяльності), брати участь у спортивних святах, вечорах-розвагах, застосовувати знання про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Батьки належали до п`ятого рівня супідрядності, вони створювали належні умови для фізичного виховання дітей у родині. Рівневий підхід та рівні супідрядності в управлінні подано в схемі 4.

Виконання цілей та змісту фізичного виховання як керуючої, так і керованої підсистем забезпечувалося системою функцій: інформаційної, вироблення, прийняття та реалізація управлінських рішень; формулювання цілі, прогнозування, програмування, планування, організація, контроль, облік, коригування.

Підведення підсумків процесу управління в експериментальних дошкільних навчальних закладах здійснювалося на основі критеріїв оцінки діяльності педагогів-фахівців та вихователів:

забезпеченість навчально-виховного процесу розвивальним матеріально-спортивним середовищем;

гарний стан фізичного і психічного здоров'я дітей (відсутність, або дуже низька захворюваність);

високий і середній рівень рухової підготовленості дітей;

високий і достатній рівень професійно-педагогічної компетенції педагогів.

У ході експериментальної роботи нами передбачалося, що ефективність управління залежить від технологічної розробки функцій, які є головними діями в ньому. Це повинно сприяти появі нових утворень у фізичному вихованні дітей та зростанню професійно-педагогічної компетенції педагогів, а також професійно-управлінської компетенції керівників.

Інформаційний потік є основою процесу управління фізичним вихованням дітей, тому побудова інформаційної системи в експериментальних дошкільних навчальних закладах вважалася головним етапом управління. Вона включала: зміст проблем із джерел зовнішньої та внутрішньої інформації; засоби, форми та принципи організації інформаційного забезпечення; методи збирання, передачі, збереження і видачі даних щодо стану функціонування управлінського процесу; носії та канали циркуляції інформації, яка класифікувалась за підсистемами. В кожну підсистему також включалася інформація зовнішня і внутрішня, проста і складна, науково-теоретична і методична, практична, статистична, оперативна, правова тощо. На основі дібраної інформації створювався інформаційний банк проблем з фізичного виховання дітей, в якому проблеми розміщувалися за підсистемами із зазначенням назви проблеми та відповідальних за її реалізацію. Після інформаційного забезпечення системи фізичного виховання та створення банку проблем логічним було вироблення, прийняття та реалізація управлінських рішень, які відіграють важливу роль у розробці подальшої стратегії управління - формування цілей. Зміст рішень визначався проблемними питаннями та спрямовувався на вирішення головної цілі, подальше планування, організацію, контроль і корекцію. Послідовність та поетапність у розробленні функції вироблення і прийняття рішень логічно підводили до її реалізації. З цією метою складалися управлінські заходи, за допомогою яких керівники дошкільних навчальних закладів, їхні заступники визначали систему подальших управлінських дій та шляхи їх реалізації.

Прогнозування розумілося як стратегія роботи колективу з фізичного виховання дітей, розробка перспективи в управлінській системі, спрямованої на: вдосконалення навчально-виховного процесу; підвищення професійно-управлінської компетенції вихователів, інструкторів фізичної культури, педагогів-спеціалістів; зміцнення матеріально-спортивної бази; оптимізацію рухової діяльності вихованців; підвищення якості фізичного виховання дітей у родині; зміцнення зв`язків дошкільного закладу зі школою у рішенні завдань фізичного виховання. Формою прогнозування була програма вдосконалення управління системою фізичного виховання дітей, яка орієнтувала весь колектив на виконання головної мети, завдань, упорядкованість усіх заходів і дій.

У експериментальних дошкільних навчальних закладах планування з фізичного виховання дітей визначалося як один із видів вироблених рішень та спрогнозованих заходів у вигляді річного, перспективного та оперативно-календарного планів роботи. Річне планування створювало цільову установку на реалізацію завдань, змісту, форм та засобів фізичного виховання керуючої та керованої підсистем, графічне та оперативно-календарне планування давало можливість методично правильно, послідовно, систематично розподіляти та ускладнювати програмовий матеріал з фізичної культури на тривалий проміжок часу.

Однією зі складових системи дій, пов`язаних з управлінням фізичним вихованням дітей є організаційна діяльність. У динаміці це стадія активного процесу управління як його важлива функція, ціль, засіб, результат. Організація управління фізичним вихованням дітей в експериментальних дошкільних навчальних закладах визначалася як: система людей, що відрізняються один від одного професійно-соціальними функціями і положенням у цій системі, організаційна робота всіх учасників фізичного виховання дітей. Функція організації містила у собі різні види управлінських дій усіх членів педагогічного колективу, батьків та дітей. Її зміст та ефективність визначалися цільовими настановами, завданнями, формами, засобами та змістом підсистем. Із функції організації були виділені операції для кожного учасника управлінського процесу (адміністративно-господарські, організаційно-педагогічні, науково-методичні, суспільно-педагогічні). Зміст організаційної функції закладався в рішеннях, програмі вдосконалення управління системою фізичного виховання дітей, реалізувався за допомогою принципів та методів управління.

У ході експериментальної роботи контроль як функція дозволяв зробити підсумок в управлінському циклі, визначити точність та вірогідність прийнятих рішень, ефективність і якість управлінських дій щодо організації системи фізичного виховання дітей. Функція контролю виконувалася завідувачем дошкільного навчального закладу, але, як керівник першого рівня, свої повноваження він іноді делегував своїм заступникам (методисту, лікарю, медичній сестрі), досвідченим вихователям, педагогам-спеціалістам. Зміст контролю обумовлювався проблемами, цілями та завданнями кожної підсистеми, був різним за видами та спрямовувався на отримання інформації з виконання педагогами проблем дидактичної та виховної підсистем. Контроль активно взаємодіяв з методами управління та забезпечувався принципами.

Дослідно-експериментальна робота, проведена на основі логіки формуючого експерименту дозволяє дійти висновків:

1. Ефективність управління фізичним вихованням дітей в експериментальних дошкільних навчальних закладах забезпечувалася впровадженням моделі його структури та технології функцій на засадах системного підходу, взаємодії та взаємообумовленості функцій, методів і принципів.

2. Оволодіння технологією структурно-функціонального управління сприяло підвищенню рівня професійно-управлінської та професійно-педагогічної компетенції завідувачів і педагогів дошкільних навчальних закладів. У свою чергу, це забезпечило корекцію фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах та в родині згідно з показниками Базового компонента (Фізичне Я”).

У четвертому розділі “Результати впровадження структурно-функціонального управління системою фізичного виховання дітей у експериментальних дошкільних навчальних закладах” подається аналіз результатів управління системою фізичного виховання дітей, який свідчить про реалізацію цілей, завдань, змісту Базового компонента (“Фізичне Я”), створення матеріально-спортивного середовища, стабільне функціонування усіх підсистем.

Дані експерименту свідчили про позитивні зміни у підвищенні педагогічної майстерності завідувачів та їхніх заступників (методистів): спостерігався приріст керівників-новаторів - 5 осіб, що складає 35,7% від загальної кількості - 14 осіб (100%); 4 особи (2 методисти та 2 завідувача) брали участь в конкурсах "Методист року", де посіли І та II місця; збільшилась кількість завідувачів та методистів, які стабільно функціонують, на 3 особи, що становить 21,4% приросту; зменшилась група керівників, які тільки адаптувалися до управління системою фізичного виховання дітей, на 3 особи (21,4%).

Перехід керівників з групи, які тільки адаптуються, до групи, які стабільно функціонують, а з неї - до групи новаторів свідчив про тенденцію зростання професійно-управлінської компетенції керівників експериментальних дошкільних навчальних закладів. Порівняння аналітичних даних цих закладів з даними контрольних дошкільних навчальних закладів та показників завідувачів, що проходили курсову перепідготовку свідчить про дуже незначну динаміку показників їхньої педагогічної майстерності (рівень професійно-управлінської компетенції). Приріст керівників-новаторів контрольних дошкільних навчальних закладів складав 2 особи (14%), що на 3 особи менше, ніж у експериментальних закладах освіти. Серед керівників, які проходили тестування на курсах підвищення кваліфікації (за роки експериментальної роботи), не спостерігався приріст завідувачів (методистів) - новаторів. До групи керівників, які стабільно функціонують, з групи, які адаптувалися, перейшла лише 1 особа, що на 2 особи менше, ніж у експериментальних дошкільних навчальних закладах. Приріст цієї групи серед слухачів курсів виявився незначним - 15 осіб (4,4%) від загальної кількості (340 осіб).

Аналогічна ситуація мала місце в процесі порівняння показників динаміки професійної компетенції вихователів експериментальних та контрольних дошкільних закладів освіти. Аналіз цифрових даних довів, що серед адаптуючих вихователів експериментальних дошкільних навчальних закладів зменшення відбулося на 31 особу, що склало 22% від 140 осіб (100%). Ця кількість педагогів перейшла до групи стабільно функціонуючих, яка, у свою чергу, збільшилася на 11 осіб (95 осіб - 68%), від тієї кількості, що була до експерименту (84 особи - 60%). З рівня стабілізації 20 вихователів (14%) піднялися до рівня педагогів-новаторів (40 осіб - 28% від загальної кількості 140 педагогів).

У контрольних дошкільних навчальних закладах також спостерігалася тенденція підвищення професійної майстерності (рівня професійно-педагогічної компетенції) вихователів, однак їхні показники незначні. Група вихователів-новаторів збільшилася на 10 осіб (14,5% від 140 осіб -100%), що вдвічі менше, ніж в експериментальних дошкільних навчальних закладах. З адаптуючого етапу на стабільно функціонуючий перейшло 20 вихователів (20% від 100%).

Тенденція до підвищення показників динаміки професійної майстерності спостерігалася й серед інструкторів фізичної культури. Але більш високі - були в інструкторів фізичної культури експериментальних дошкільних навчальних закладів. Так, кількість інструкторів-новаторів подвоїлась (було 3 - 22%, стало - 6 -42,5%). Одному із них присвоєно звання “інструктор-методист” та II місце на конкурсі “Методист року”. Перспективний досвід інструкторів-новаторів з фізичного виховання дітей розповсюджувався в Запорізькій області та в Україні.

У контрольних дошкільних навчальних закладах показники педагогічної майстерності були незначними. Кількість педагогів адаптуючої групи зменшилась на 4 особи (28%), у експериментальних - на 6 осіб (42,5%). До стабільно функціонуючих інструкторів перейшло 4 особи (на 1 особу більше, ніж в експериментальних).

Позитивні зміни у професійній компетенції завідувачів, вихователів, інструкторів фізичної культури експериментальних дошкільних навчальних закладів сприяли гармонійному фізичному розвитку дітей, їхній руховій підготовленості та впливали на зміцнення здоров`я. Кількість хворих дітей за період дослідження в експериментальних дошкільних навчальних закладах знизилась на 42%, у контрольних - на 27%. Антропометричні дані, які були одержані наприкінці експерименту, свідчать про гармонійний фізичний розвиток 80% вихованців експериментальних дошкільних навчальних закладів. Показники основних рухів дітей експериментальних груп більш високі, ніж у вихованців контрольних груп (100% середній і високий рівні). Рухова діяльність дітей у сім'ї та на початкових етапах навчання в школі стала більш керована батьками і вчителями.

Узагальнення результатів проведеного теоретико-експериментального дослідження з проблеми управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах дає підстави зробити такі висновки та окреслити перспективи подальшого вивчення даного питання.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах, що виявляється в розробці її моделі та технології. В роботі представлено принципово новий концептуально-методичний системний підхід до управління фізичним вихованням дітей, що розглядається як чинник підвищення його ефективності.

1. Теоретичний аналіз літературних джерел засвідчив, що система фізичного виховання дітей розглядається як багатоскладове явище. Теоретичними засадами управління системою фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі є системний підхід, центральне поняття якого - це система як ціле. Дана система - це стійка сукупність залежних одне від одного елементів (підсистем) та їх взаємопов`язаних дій, спільне функціонування яких спрямовується на досягнення мети. Результатом управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах є високий і достатній рівень фізичної досконалості дітей (гармонійний фізичний розвиток, рухова підготовленість, міцне здоров`я), що є показником ефективності управління.

2. Проведене емпіричне дослідження засвідчило, що існуюча система фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах перебуває в кризовому стані та не вирішує головної мети Базового компонента дошкільної освіти (“Фізичне Я”) - формування фізично досконалої дитини з гармонійним фізичним розвитком, високим та достатнім рівнями рухової підготовленості, міцним здоров`ям.

3. Аналіз динаміки фізичного розвитку дітей дошкільного віку, рухової підготовленості, стану їхнього здоров'я виявив різні рівні його показників, зокрема різний фізіологічний стан серцево-судинної, дихальної систем, опорно-рухового апарата та підвищення захворюваності у дітей з 13,5 до 17,5 днів на рік, збільшення кількості дітей у спеціальній медичній групі.

4. Дослідженням встановлено взаємозв'язок між фізіологічними, біометричними показниками дітей, станом їхньої постави та професійно-педагогічною компетенцією педагогів.

5. Встановлено, що головними причинами захворюваності дітей і низького рівня їхнього фізичного розвитку є: відсутність функціональної взаємодії між керівником дошкільного навчального закладу та педагогами. Це проявляється у непослідовному та неповному виконанні функціональних обов'язків, зосередженості на тренувальному процесі, організації лише окремих форм фізичного виховання, відсутності їх зв'язку із загартувальними та гігієнічними засобами. Спостерігається обмеженість теоретичних знань керівників з основ системного, програмно-цільового, різнорівневого управління. Має місце формальний підхід завідувачів, їхніх заступників та педагогів до аналітичної діяльності у процесі реалізації завдань фізичного виховання дітей. Відсутня ефективна технологія вироблення, прийняття та реалізації управлінських рішень, прогнозування, програмування та планування системи фізичного виховання дітей. Це зумовлює однобічний та авторитарний підхід до організації системи фізичного виховання дітей, реалізації оздоровчих, освітніх і виховних завдань. Наявними є недосконала система медико-педагогічного контролю та відсутність сучасної технології перевірок, делегування повноважень контролю педагогам і вихователям (самоконтроль), корекційної роботи з педагогами та дітьми, самоконтролю дітей. Простежується недостатня мотивація малюків до рухливості та некваліфікована забезпеченість наступності в роботі педагогічного колективу з родиною, школою, суспільними організаціями, відсутність у дошкільних навчальних закладах сучасного матеріально-спортивного середовища, критеріїв оцінки діяльності педагогів з фізичного виховання дітей.

6. Дослідження проблеми управління в системі фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах показують, що наявна управлінська технологія не забезпечує якості професійно-педагогічної компетенції педагогів і не має ефективного впливу на фізичний розвиток дошкільнят, зміцнення їхнього здоров'я, рухову підготовленість.

7. Результати проведеного дослідження засвідчили, що одним із чинників недостатньої ефективності фізичного виховання дітей є відсутність у дошкільних навчальних закладах теоретично-обґрунтованої моделі й технології управління системою фізичного виховання.

8. Встановлено, що розвиток фізичного виховання дітей забезпечується розробкою сучасного керівництва, яке базується на теоретичних засадах і технології управління системою фізичного виховання дітей. Теорія управління дозволяє усвідомлено підійти до побудови керуючої та керованої підсистем. За допомогою методів управління упорядковувати його процес, ефективно використовувати технічні засоби та технологію управління.

9. Теорія управління загальноосвітніми школами доводить, що ефективність управління забезпечується системним, програмно-цільовим, структурно-функціональним підходом, що утворює завершений управлінський процес.

10. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що особливостями системного управління фізичним вихованням дітей є: опора на глибокі знання об`єктивних законів розвитку суспільства, узагальнення нових явищ у ньому, врахування прогресивних напрямків у фізичному вихованні дітей; гнучкість управління системою, вчасне реагування на зміни, що відбуваються в умовах перебудови освіти; правильне визначення об`єктивно актуальних завдань і своєчасне їх вирішення; своєрідність співвідношення суб`єкта та об`єкта (об`єкт управління одночасно й суб`єкт); вирішення питання матеріальних затрат щодо створення спортивного середовища.

11. Проведене дослідження дозволило розробити модель і технологію управління фізичним вихованням дітей, які відображають системний підхід. Між підсистемами встановлено взаєморегулювання у реалізації цілей, завдань, змісту, форм і засобів фізичного виховання дітей, методів і принципів, що забезпечує цілісність управління.

12. Технологія управління системою фізичного виховання дітей забезпечувалася послідовним виконанням функцій, що містили управлінські дії завідувача дошкільного навчального закладу і педагогів. Зміст функцій обумовлювався проблемами, цілями, завданнями у процесі реалізації різноманітних форм та засобів фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі. Розробка технології інформаційної функції, класифікація одержаної інформації та створення інформаційного банку сприяли одержанню вичерпної, достовірної інформації про стан фізичного вихованням дітей та його вплив на їхній фізичний розвиток, рухову підготовленість, фізкультурну освіту, фізичне й психічне здоров'я.

Порівняння стану сформованості компонентів фізичної досконалості дітей і професійно-управлінської, професійно-педагогічної компетенції керівників та педагогів дошкільних навчальних закладів дозволило встановити обумовленість якості системи фізичного виховання дітей якістю управління цієї системи.

13. Впровадження розробленої автором дисертаційного дослідження структурно-функціонально технології управління системою фізичного виховання дітей сприяло професійному зростанню керівників і педагогів дошкільних навчальних закладів, формуванню у них операційно-технічних умінь і навичок, мотиваційного компонента педагогічної майстерності, підвищенню якості функціонування науково-методичної та суспільно-педагогічної підсистем, ліквідації у дошкільних навчальних закладах гіподинамії, зменшенню дитячих хвороб, підвищенню показників фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей, створенню сучасного матеріально-спортивного середовища.

14. Технологія структурно-функціонального управління системою фізичного виховання дітей пройшла успішну апробацію та була впроваджена дошкільними навчальними закладами, педагогами, батьками та вчителями шкіл, викладачами (середніх і вищих закладів освіти) факультетів дошкільної педагогіки.

15. Трансформація структурно-функціональної технології управління в практичну діяльність керівників забезпечує системний підхід у вирішенні колективами дошкільних навчальних закладів головної цілі Базового компонента (“Фізичне Я”) - формування здорової дитини з гармонійним фізичним розвитком і високим (достатнім) рівнем рухової підготовленості. Як засвідчило проведене дослідження, використання системи управлінських функцій керівником дошкільного навчального закладу сприяє збору інформації, науковому аналізу відповідності стану фізичного виховання дітей вимогам Базового компонента.

Включення в управлінську модель суб`єктно - об`єктних взаємодій, відносин субординації та супідрядності (як системи прямих і зворотних зв`язків) сприяє упорядкованості діяльності між завідувачем, його заступниками, вихователями та педагогами-спеціалістами.

16. Проведене дослідження не вичерпало всіх аспектів проблеми управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. Перспективи подальшого наукового пошуку можливі в розробці модифікацій структурно-функціональної моделі управління та її адаптації до впровадження у дошкільних навчальних закладах санаторного типу, де виховуються діти з порушеннями постави та слабким здоров'ям.

Перелік основних наукових праць, опублікованих на тему дисертації

Монографії

1. Денисенко Н.Ф. Управління системою фізичного виховання дітей в дошкільному закладі. Запоріжжя, "ЛІПС Лтд", 2001. 308 с.

Навчальні програми

2. Денисенко Н.Ф. Здорова дитина здорове суспільство // Дитина в дошкільні роки. 1 ч. Запоріжжя: Дніпровський металург, 1991. С. 41-103.

3. Денисенко Н.Ф. На варті здоров`я малюків. Зб. науково-методичних матер. Запоріжжя, 1997. 82 с.

4. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Програма з фізичного виховання “Будь здоровим, малюк!”. К.: ІЗМН, 1997. 64 с. (Доробок здобувача - 50%).

5. Денисенко Н.Ф. Фізична культура // Дитина в дошкільні роки. 2 ч. -Запоріжжя: Дніпровський металург, 1991. С. 42-51.

6. Вильчковский Э.С., Денисенко Н.Ф. Программа развивающего обучения детей старшего дошкольного возраста по физическому воспитанию // Новый взгляд на старые проблемы. Запорожье: Контакт, 1996. С. 91-98. (Доробок здобувача - 50%).

7. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Фізичний розвиток. Здоровий малюк // Дитина в дошкільні роки. Запоріжжя ЛТД “Ліпс”, 2000. 268 с.

Статті в наукових виданнях

8. Денисенко Н.Ф., Мельник Л.Д. Будьте здорові, діти! // Дошкільне виховання. Палітра педагога. 2000. №1. С. 3-7. (Доробок здобувача - 70%).

9. Денисенко Н.Ф., Мельник Л.Д. Будьте здорові, діти! // Дошкільне виховання. Палітра педагога. 2000. №2. С. 3-7. (Доробок здобувача - 70%).

10. Денисенко Н.Ф. Витоки доброї сили // Дошкільне виховання. 1991. №4. С. 29-31.

11. Денисенко Н.Ф. Від природи наснага // Дошкільне виховання. 1991. №7. С. 8-9.

12. Денисенко Н.Ф. Від рухового режиму до здоров`я дітей // Дошкільне виховання. 1995. №10. С. 10-11.

13. Денисенко Н.Ф. Впровадження програми з валеології // Дошкільне виховання. 1998. №9. С. 7.

14. Денисенко Н.Ф. Гартуємо тіло і дух! Сучасні підходи до фізичного виховання та оздоровлення дошкільнят // Дошкільне виховання. 2001. №6. С. 14-15.

15. Денисенко Н.Ф. Для становлення творчої особистості // Дошкільне виховання. 1992. №2-3. С. 10-11.

16. Денисенко Н.Ф. Земле рідна, ти джерело сили // Дошкільне виховання. 1992. №6-7. С. 24-25.

17. Денисенко Н.Ф. І той цілющий аромат // Дошкільне виховання. 1993. №1. С. 24-25.

18. Денисенко Н.Ф. Інформаційне забезпечення управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних закладах // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. /Зб. наук. праць. Вип. 18. Київ-Запоріжжя 2001. С. 260-264.

19. Денисенко Н.Ф. Інформаційне забезпечення процесу фізичного виховання дошкільнят //Дошкільне виховання. Палітра педагога. 2001. №2. С. 28-31.

20. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Насамперед фізичний гарт // Дошкільне виховання. 1996. №5. С.1 0-11. (Доробок здобувача - 60%).

21. Денисенко Н.Ф. Організація методичної роботи з фізичного виховання дітей у дошкільному закладі освіти // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. пр. Випуск 21. Київ-Запоріжжя, 2001. С. 302-307.

22. Денисенко Н.Ф. Основні засади організаційної роботи з фізичного виховання дітей //Дошкільне виховання. 2001. №11. С. 25-27.

23. Денисенко Н.Ф. Працездатність дитини дошкільного віку // Проблеми освіти, випуск 7. 1997. С. 238-247.

24. Денисенко Н.Ф. Прогнозування та планування системи фізичного виховання дітей у дошкільному закладі освіти // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. пр. Випуск 20. Київ-Запоріжжя, 2001. С. 258-262.

25. Денисенко Н.Ф. Розвиток дошкільних закладів: проблеми та перспективи //Професійне становлення педагогічних працівників: Зб. наук. пр., випуск 5. Запоріжжя. 1997. С. 147-152.

26. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Розвиток у дошкільників інтересу до занять фізичними вправами // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні. Київ-Луцьк, 1996. С. 377-378. (Доробок здобувача - 40%).

27. Денисенко Н.Ф. Система медико-педагогічного контролю з фізичного виховання дітей у дошкільному закладі освіти // Наша школа. 2001. №4. С. 52-54.

28. Денисенко Н.Ф. Структурно-функціональне управління процесом фізичного виховання дітей у профільних дитячих садках // Дошкільне виховання. Палітра педагога. 2000. №4. С. 23-27.

29. Денисенко Н.Ф. Сучасні підходи до контролю у системі фізичного виховання // Дошкільне виховання. 1999. №10. С. 11-13.

30. Денисенко Н.Ф. Творчий підхід до класифікації інформації з проблем фізичного виховання дітей у профільних дошкільних закладах освіти // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. пр., випуск 19. Київ -Запоріжжя. 2001. С. 248-251.

31. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Удосконалення системи фізичного виховання дітей дошкільного віку // Розвиток інтелекту і творчості у дітей дошкільного віку /Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. ІІ частина. Кременець, 1995. С. 9-12. (Доробок здобувача - 40%).

32. Денисенко Н.Ф. Управління процесом формування рухових умінь і навичок у дітей дошкільного віку // Психолого-педагогічне забезпечення навчально-професійної діяльності: Зб. наук.пр., випуск 10. Запоріжжя. 1998. С. 61-69.

33. Денисенко Н.Ф. Управління фізвихованням дітей: прийняття та виконання рішень // Дошкільне виховання. Палітра педагога. 2002. №1. С. 27-31.

34. Денисенко Н.Ф. Фізкультура в природі // Дошкільне виховання. 1991. №10. С. 13.

35. Денисенко Н.Ф., Ситенко Н.Д., Фрадкін І.М., Пономарьова Г.П. Формування правильної постави - необхідна умова здоров`я //Дошкільне виховання. 1978. №8. С. 5-7. (Доробок здобувача - 25%).

Брошури та методичні рекомендації

36. Денисенко Н.Ф., Мельник Л.Д. Будьте здорові, діти! Зб. наук. метод. матер. К.: Дитячий садок, 2001. 78 с. (Доробок здобувача - 70%).

37. Денисенко Н.Ф. Влияние закаливания на укрепление здоровья детей среднего дошкольного возраста. К.: ІЗМН, 1989. 14 с.

38. Денисенко Н.Ф. Врачебно-педагогический контроль основа системы физического воспитания детей в дошкольном учреждении. К.: ІЗМН, 1989. 11 с.

39. Денисенко Н.Ф. Дитина втомилася // Дитина в дошкільні роки. І ч. Запоріжжя: Дніпровський металург, 1991. С. 39-40.

40. Денисенко Н.Ф. Концепція фізичного виховання дітей дошкільного віку в дошкільному закладі фізкультурно-оздоровчого типу // Організаційно-педагогічні аспекти діяльності нових типів дошкільних закладів. К.: ІЗМН, 1997. С. 99-105.

41. Денисенко Н.Ф. Организация двигательного режима в дошкольном учреждении. К.: ІЗМН, 1989. 35 с.

42. Денисенко Н.Ф. Роль спортивных игр и упражнений в формировании физических качеств у старших дошкольников. К.: ІЗМН, 1989. 19 с.

43. Денисенко Н.Ф. Рухливі ігри // Дитина в дошкільні роки. 3 ч. -Запоріжжя: Дніпровський металург, 1991. С. 25-30.

44. Денисенко Н.Ф., Крутій К.Л. Водичко, водичко, умий дитині личко: Хрестоматія з гігієнічного виховання дітей раннього та дошкільного віку. -Запоріжжя: Дніпровський металург, 1993. 93 с. (Доробок здобувача - 50%).

45. Денисенко Н.Ф., Сытенко Н.Д. Гигиеническое воспитание детей от года до семи лет в дошкольном учреждении. Запорожье: Днепровский металлург, 1990. 15 с. (Доробок здобувача - 50%).

46. Денисенко Н.Ф., Сытенко Н.Д., Фрадкин И.М., Пономарева Г.П. К оценке физического развития детей в дошкольных учреждениях. Запорожье: Днепровский металлург, 1977. 12 с. (Доробок здобувача - 25%).

47. Денисенко Н.Ф., Михайліченко А.Ф. Нові підходи до управління дошкільними закладами нового покоління: Методичні рекомендації. -Запоріжжя: ЗОІУВ, 1997. 48 с. (Доробок здобувача - 60%).

48. Денисенко Н.Ф. Перестройка методической работы с педагогическими кадрами по охране жизни и укреплению физического и психического здоровья детей. Запорожье: Днепровский металлург, 1990. 21 с.

49. Денисенко Н.Ф. Перестройка физического воспитания детей во взаимосвязи с психическим путь гармонического развития ребенка. Запорожье: Днепровский металлург, 1990. 46 с.

50. Денисенко Н.Ф., Калугина В.М. Формирование у детей дошкольного возраста представлений и знаний о противопожарной безопасности. З.: Днепровский металлург, 1990. 69 с. (Доробок здобувача - 50%).

51. Денисенко Н.Ф., Григоренко Г.И., Чиженок Т.М. Организация и проведение спортивных игр, упражнений с детьми дошкольного возраста. Запорожье: Днепровский металлург, 1990, 36 с. (Доробок здобувача - 40%).

52. Денисенко Н.Ф., Зайко Н.Г. Пути укрепления здоровья детей дошкольного возраста. 1, ІІ часть. Запорожье: Днепровский металлург, 1989. 54 с. (Доробок здобувача - 50%).

Тези доповідей

53. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф., Курок О.І. Оптимізація режиму рухової активності дітей у дошкільному закладі // Українське дошкілля: проблеми, пошуки, творчі знахідки. Умань, 1996. С. 12-13. (Доробок здобувача - 40%).

54. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф., Курок О.І. Розвиток гнучкості у дітей 3-7 років // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти. Київ--Тернопіль, 1997. С. 27-29. (Доробок здобувача - 30%).

55. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф., Курок О.І. Розвиток загальної витривалості у дошкільників // Образование в современном обществе: проблема, теория, практика. Одесса, 1996. С. 117-118. (Доробок здобувача - 30%).

Анотація

Денисенко Н.Ф. Теоретичні засади та практика управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08 - дошкільна педагогіка. -Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемам структурно-функціонального управління системою фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі, в зв`язку з тим, що існуюче розімкнуте управління не призводить до головної мети - формування фізичної досконалості малюків (міцне здоров`я, гармонійний фізичний розвиток та всебічна фізична підготовленість до життя, праці та захисту Батьківщини).

У дисертації теоретично обґрунтована та розроблена концепція програмно-цільового, різнорівневого управління системою фізичного виховання дітей, яка передбачає структуру побудови управління, виходячи із біологічної потреби особистості дитини в рухах, її інтересів до рухової діяльності, яка орієнтована на: реалізацію основних функцій фізичної культури (оздоровчу, нормативну, інформаційну, комунікативну, естетичну), з урахуванням вікових показників малюків (гармонійний фізичний розвиток, фізична готовність до школи, соціального життя та стан здоров`я); підвищення професійної компетентності керівника закладу, його заступників, педагогів; забезпечення наступності з сім`єю та школою у фізичному вихованні дітей.

У роботі розглянуто управління системою фізичного виховання дітей у дошкільному закладі освіти як предмет дослідження, встановлені теоретико-методологічні засади управління системою фізичного виховання дошкільнят, здійснений комплексний аналіз змісту управління фізичним вихованням дітей у дошкільних закладах Запорізької області (на рівні завідувачів, їх заступників та педагогів), теоретично обґрунтована структурно-функціональна технологія програмно-цільового, різнорівневого управління системою фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі.

Ключові слова: система, система управління, система фізичного виховання, інформаційна система, програма вдосконалення управління системою фізичного виховання, дошкільний вік, компоненти та підсистеми, структурно-функціональне, різнорівневе, програмно-цільове управління, професійно-управлінська компетенція.

Аннотация

Денисенко Н.Ф. Теоретические основы и практика управления системой физического воспитания детей в дошкольном учреждении образования. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.08 - дошкольная педагогика. -Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2002.

Диссертация посвящена проблемам структурно-функционального управления системой физического воспитания детей, в связи с тем, что существующее управление не приводит к формированию физического совершенства малышей.

Теоретически обоснованная и разработанная концепция программно-целевого, разноуровневого управления системой физического воспитания детей, предусматривает построение структуры системного управления исходя из биологической потребности личности ребенка в движениях, его интереса к двигательной деятельности; его возрастных показателей гармонического физического развития, физической готовности к школе, социальной жизни, состояния здоровья; ориентации педагогов на реализацию основных функций физической культуры (нормативную, информационную, оздоровительную, коммуникативную, эстетическую).

В диссертации рассмотрено управление системой физического воспитания детей в дошкольном учебном учреждении как предмет исследования, разработаны теоретико-методологические основы управления системой физического воспитания детей, проведен глубокий анализ содержания управления физическим воспитанием детей в дошкольных учреждениях Запорожской области (на уровне заведующих, заместителей, педагогов-специалистов, воспитателей групп); теоретически обоснована структурно-функциональная технология программно-целевого, разноуровневого управления системой физического воспитания детей в дошкольных учебных учреждениях.

Управление предусматривает: взаиморегулирование управляющей и управляемой подсистем (дидактической, воспитательной, научно-методической, общественно-педагогической), которое осуществляется в результате реализации системообразующего фактора (цели), задач, принципов, содержания, методов, средств и форм; обусловленность функционирования подсистем системным подходом к реализации структуры деятельности (определению проблем, формулировке цели, задач, прогнозированию, их реализации через функции, методы, принципы и формы); разноуровневую, структурно-функциональную деятельность субъектов управления в физическом воспитании детей в дошкольном учреждении, которая состоит из различных видов скоординированных действий: организационно-педагогических, воспитательных, общественно-организационных, инструктивно-методических, административно-распорядительных, финансово-хозяйственных.

В диссертации разработаны: критерии оценки управленческой деятельности руководителей дошкольных учебных учреждений, эффективности системы физического воспитания детей; технология системы информационного обеспечения управления физическим воспитанием дошкольников, выработки, принятия и реализации управленческих решений, прогнозирования, программирования и планирования, организации административно-финансовой, медицинской, дидактической, воспитательной, оздоровительной, научно-методической, общественно-педагогической деятельности всех участников физического воспитания детей.

Составлена система использования общих и специальных функций для руководителя дошкольного учебного учреждения, методистов, воспитателей, инструкторов физической культуры, медико-педагогического контроля за физическим воспитанием детей в виде тематических проверок, образцов алгоритмов, карточек и памяток для самопроверок. Разработана система мероприятий по реализации оздоровительных, образовательных задач, формированию двигательных умений и навыков дошкольников, закаливанию детей в дошкольном учебном учреждении, программа усовершенствования системы физического воспитания детей в дошкольном учебном учреждении.

Теоретическое обобщение и комплексный анализ позволили разработать технологию структурно-функционального управления системой физического воспитания детей, апробация которой в экспериментальных дошкольных учебных учреждениях способствовала получению положительных результатов в показателях: профессиональной компетенции руководителей дошкольных учебных учреждений, педагогов, физического развития детей, их двигательной подготовленности и состояния здоровья.

Основные положения концепции управления системой физического воспитания детей в дошкольном учебном учреждении внедрены в практику последипломного образования руководителей детских садов, методистов, медсестер, инструкторов физической культуры, воспитателей групп, музыкальных руководителей. Это обеспечило снижение заболеваемости детей в детских садах области в среднем на 3-4 дня за год, что свидетельствует о качественных морфо-функциональных изменениях, успешной двигательной подготовленности дошкольников.

Ключевые слова: система, система управления, система физического воспитания, информационная система, программа усовершенствования управления системой физического воспитания, дошкольный возраст, структурно-функциональное, разноуровневое, программно-целевое управление, профессионально-управленческая компетенция.

Annotation

Denisenko N.F. Theoretical backgrounds and practice in management of the physical training system at pre-school institutions. -Manuscript.

Thesis for a doctor's degree; speciality: - 13.00.08 - pre-scholl age pedagogical: -National Pedagogical University named by M.P.Dragomanov, Kiev, 2002.

Thesis cover the problem of structural and functional management of PT system at pre-school institutions as the available non-integral management is not able to lead to physical perfection of children.

For the first time is substantiated and developed a concept of program and target-oriented management of different levels for PT system at pre-school institutions. It provides a management system according a child's demands his interests and moving activity; orientation on main functions of Physical training (standard, information, sanitating, communicative, aesthetical); on age indesis of harmonions, physical development, physical readiness of children for school, social life, PT education, health.

Theoretical general condusion and comprehensive analysis it possible to develop a model of structural and functional management of PT system that approbation at experimental pre-school institutions promoted receiving possitive results of indices of proffesional competence of manager at pre-school institutions, teachers, physical development of children, their moving abilities and their health.

Main propositions of the concept of PT management system at pre-school institutions are brought into practise for training management of nursery schools, medodists, nurses, PT instructors, educators, musicians.

Key words: 1.System, 2.PT system management, 3.pre-scholl age, 4.information system, 5.model, 6.structural and functional, program-target-oriented of dsfferent level management.

Размещено на Allbest.ru

...