Система пропедевтичної підготовки іноземних громадян з природничих дисциплін у технічному університеті

Отже, головною метою пропедевтичної підготовки студентів-іноземців є навчання мови предмета як засобу здобуття наукової і практичної інформації в тому обсязі, який забезпечує успішне сприймання та розуміння лекцій на першому курсі. Зміст її визначається змішаними "блоками" навчальних дисциплін: освітньо-наукових (математика, фізика, хімія), освітньо-технічних (креслення, інформатика), освітньо-гуманітарних (українська (російська) мова, історія України), в яких формування структури змісту можна розглядати у вигляді системи філософських категорій: загальне - особливе - часткове, що відображають зміст навчальних дисциплін. Із урахуванням цих категорій, на основі робочих програм навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки структуровано їх зміст.

Продовжуючи аналогію, зазначимо, що освітня система - це циклічна система, де циклом є навчальний рік. У ній протягом навчального року (циклу) знання, уміння і навички реалізуються за допомогою навчальних дисциплін, поєднаних у різні види підготовки. Отже, навчальні дисципліни - це об'єкти циклу освітньої системи. У періодичній системі об'єктами циклу (періоду) є хімічні елементи зі своїми порядковими номерами. У кожному періоді вони перебувають у процесі взаємного переходу: метал - амфотерний елемент - неметал. Ця послідовність повторюється в кожному періоді, але зі збільшенням номера періоду металеві властивості посилюються. Така природна оптимальна послідовність кожного циклу забезпечується розподілом електронів в атомах за принципом мінімального запасу енергії.

Рис. 1 Графічне визначення місця пропедевтичної підготовки в системі освіти

Якщо дисципліни кожного циклу навчання розмістити в навчальному плані (НП) у чіткій послідовності, починаючи від загальнонаукових і закінчуючи гуманітарними, то нові навчальні дисципліни залежно від їх мети матимуть порядковий номер на початку або в кінці навчального плану кожного циклу і навпаки порядковий номер (місце в навчальному плані) визначає мету і дає змогу розставити акценти в структурі змісту будь-якої навчальної дисципліни. Отже, зі зміною реальних потреб і необхідністю введення до навчального плану нових дисциплін відповідно до місця структура їх змісту буде спрямовуватись на розширення освітніх або інтелектуальних можливостей студента.

Продовжуючи додержувати такого порядку розташування навчальних дисциплін (НД) на наступних рівнях навчання, можна побудувати модель циклічної системи НД вищої технічного освіти, в якій з кожним циклом поступово посилюватиметься технічна підготовка студентів.

Побудована модель циклічної системи НД вищої технічної освіти за аналогією до періодичної системи Д.Менделєєва зберігає циклічність, упорядкованість, гармонію, здатність до зростання й розвитку і дає змогу виявити закономірність формування змісту навчальних дисциплін залежно від місця в циклічній системі освіти, яку можна сформулювати так: зміст навчальної дисципліни в циклічній системі навчальних дисциплін вищої освіти перебуває в періодичній залежності від місця у послідовному розподілі НД.

Ця модель показує, що процес пізнання розглядається як ряд загальноосвітніх циклів з дзеркальною симетрією динаміки зміни змісту навчальних дисциплін. Спостерігається періодичне повернення процесу пізнання від однієї навчальної дисципліни до іншої. І ця ритмічність повторюється на кожному новому циклі навчання, створюючи своєрідну циклоїду системи вищої освіти.

Таким чином, навчальна дисципліна, перетворюючись з кожним циклом, поглиблює і розширює знання студентів у підготовці до професійної діяльності. Додержання циклічної закономірності змісту навчальних дисциплін дає змогу розробити вимоги стандартизації навчальної дисципліни на кожному рівні навчання залежно від порядкового номера в навчальному плані, реалізувати наступність, дидактичну інтеграцію на всіх рівнях навчання, а також реалізувати завдання системи безперервної вищої освіти. Дослідження показало, що зміст професійного навчання - це обґрунтована, логічно впорядкована інформація (наукова і технічна) про навчальний матеріал, що має професійну спрямованість відповідно до рівня й профілю освіти. Отже, чітко визначилися три складові, які дають змогу сформулювати концептуальні положення цілісності системи пропедевтичної підготовки.

Розглядаючи пропедевтичну підготовку як систему з такими загальними якостями, як динамічність, гнучкість, варіативність, адаптивність до зміни умов тощо, ми звернули увагу на те, що ці якості притаманні, насамперед природним системам. Отже, першою складовою концепції системи пропедевтичної підготовки є принципи, за якими вибиралась природна система, а саме: циклічність, упорядкованість, здатність до зростання і розвитку, гармонійність, єдність математичного опису компонентів, що входять до природної системи. Відповідно до цієї системи будувалась аналогова модель освітньої системи, Друга складова концепції - це принципи, що забезпечують побудову змісту пропедевтичної підготовки. До них ми віднесли: відповідність аналоговій моделі, впорядкованість, системність, гармонійність, варіативність. До третьої складової концепції входять засоби педагогічної комунікації. Це форми, методи навчання, що враховують специфічні особливості пропедевтичної підготовки і спрямовані на практичну реалізацію розроблених теоретичних положень формування змісту для перетворення предметно-змістової складової навчання в особистісно-значущий зміст навчально-пізнавальної діяльності студентів-іноземців.

Концепція розкриває цілісність системи пропедевтичної підготовки, побудованої на закономірностях функціонування природних систем. Основними психолого-дидактичними і методичними положеннями концепції пропедевтичної підготовки є:

1. Кожний навчальний предмет - впорядкована, гармонійна система, що охоплює змістову і процесуальну частини, структура яких визначається гармонійним співвідношенням загального - особливого - часткового.

2. Формування в студентів-іноземців знань забезпечується зазначеним оптимальним співвідношенням у навчальному матеріалі кожного предмета, що може варіюватися залежно від початкового рівня підготовки й терміну навчання студентів.

3. Предметні знання дисциплін природничого циклу виступають як:

гібридний блок засвоєння мови предметів, ліквідації прогалин у знаннях, їх систематизації і формування єдиної картини природи; засіб відображення соціально значущого досвіду, виробленого людством; провідна функція особистісно значущого досвіду навчально-пізнавальної діяльності студента-іноземця, яка сприяє його успішному навчанню на першому курсі вищого закладу освіти.

4. У навчальних дисциплінах єдність функцій пояснення, прогнозу і практичної спрямованості відповідає проведеному структуруванню змісту й відображає інваріант системи пропедевтичної підготовки, забезпечуючи розвивальну (пізнавальну й методологічну) функцію.

5. Системно-структурований, інформаційно-психологічний і суб'єктно-діяльнісний підходи, комплексні методи руху від загального до часткового, порівняння й узагальнення, від аналізу до синтезу, від причини до наслідку є базою для осмислення й розвитку логічного мислення при формуванні предметних знань в умовах комбінованих технологій і управління навчальним процесом.

Створюючи цілісну систему пропедевтичної підготовки, ми враховували, що вона функціонуватиме за умови, якщо об'єктивно значуще стає суб'єктивно необхідним для іноземного студента з будь-якої країни. Тому в процесі дослідження визначили вимоги, яких треба додержувати, щоб система функціонувала ефективно, а саме:

1. Зміст, мета і мотиви засвоєння предметних знань усвідомлюються студентами-іноземцями.

2. Засвоєння предметних знань визначається рівнем, необхідним для успішного навчання на першому курсі ВНЗ.

3. Предметні знання систематизуються, засвоюються студентами за умови постійного закріплення понятійної лексики, багаторазового її повторення, різноманітності форм навчання.

4. Розуміння, закріплення і розвиток предметних знань визначаються постійним контролем у різних формах.

5. Роль викладача з предмета визначається формою спілкування з урахуванням індивідуальних особливостей студентів у період адаптації, а саме: організаційно-пізнавальна діяльність викладача залежить не тільки від структурування навчального матеріалу, а й від того, як засвоюються дидактичні одиниці інформації; усвідомлення предмета залежить від характеру спільної діяльності викладача і студента (суб'єкт-суб'єктних або суб'єкт-об'єктних відносин); повноцінне сприйняття знань визначається початковим рівнем підготовки, розвитком логічного мислення та рівнем засвоєння наукового стилю мови предмета.

Провідними напрямами практичної реалізації розробленої нами концепції є: орієнтація на сучасні вимоги рівня знань, процесу їх формування, організації навчальної діяльності студентів-іноземців відповідно до першого курсу університету; відображення в навчальному процесі методологічно обґрунтованого структурування змісту, психолого-дидактичних і методичних підходів, що забезпечують реалізацію гіпотези, мети і завдань дослідження. Важливим також є поєднання комбінованих технологій, що забезпечують засвоєння предметних знань мовою-посередником для студентів з будь-якої країни; посилення активізації пізнавальної і самостійної діяльності студентів; гармонійне співвідношення процесу учіння, навчання й навчальної діяльності іноземних студентів з урахуванням їхніх мотивів і потреб.

Ми розглядаємо формування предметних знань як цілісний, системний, упорядкований навчальний процес, який в умовах ринкової економіки співвідноситься з основними потребами студента-іноземця: що він хоче? (мотив), як це реалізується? (процес) і де він може продовжити навчання? (результат). Такий підхід ми поклали в основу створення моделі структури цілісної системи пропедевтичної підготовки, в якій зазначеному відповідають три компоненти: мотиваційно-змістовий, процесуально-організаційний, результативно-оцінний.

Провідним вважаємо мотиваційно-змістовий, бо саме він спрямовує і коригує весь процес навчання студентів.

Процесуально-організаційний компонент відбиває мотиваційно-діяльнісний бік навчання.

Результативно-оцінний компонент фактично фіксує роль викладача, його майстерність працювати в аудиторії мовою-посередником та реалізацію мотиваційно-спонукаючої діяльності студентів-іноземців.

У четвертому розділі "Психолого-педагогічні особливості навчання студентів-іноземців на підготовчому факультеті" показано, що ефективність пропедевтичної підготовки забезпечується не тільки особливістю побудови й організації навчального процесу, а й урахуванням національних особливостей і психічного стану іноземного громадянина на момент прибуття його на навчання. На основі аналізу літературних джерел і наших спостережень визначено найхарактерніші психічні риси студентів різних регіонів світу в адаптаційний період; сформульовано головні поради викладачам з предмета щодо створення працездатної атмосфери в аудиторії.

На основі узагальнення національних особливостей іноземних громадян в період адаптації приділено увагу корекції їх мотиваційної сфери, досліджено пізнавально-цінісні мотиви іноземних студентів країн Центральної Африки, Магрибу, Латинської Америки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії, що дало змогу виділити методичні підходи та функції викладачів з предмета, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів.

Для оптимального використання навчального часу і посилення мотивації оволодіння навчальним матеріалом проаналізовано фактичне "навантаження" студентів з різних країн протягом навчального року. На основі узагальнення цих даних та з опорою на концептуальну ідею розроблено модель оптимального впорядкованого навчального процесу як системи, що включає діяльність викладача і студента, характеризується єдністю математичного опису і спрямуванням на здобуття знань студентами в процесі психокорекції. Це сприяло вдосконаленню організаційних форм проведення занять на вступному етапі.

У п'ятому розділ "Технологія навчання дисциплінам природничого циклу студентів-іноземців на підготовчому факультеті" висвітлено впровадження розробленої концепції в навчальний процес як єдність змісту, форм, прийомів і засобів навчання іноземних громадян (на прикладі хімії як найскладнішої в лінгвістичному плані природничої дисципліни пропедевтичної підготовки в технічному університеті). Реалізація змістового компонента навчальної дисципліни забезпечується гнучкою організацією проведення кожного заняття з урахуванням специфічних особливостей групи студентів і розробленим комплексом дидактичних засобів з навчання предмету мовою-посередником.

Інформаційно-психологічний і суб'єктно-діяльнісний підходи в процесі навчання студентів-іноземців хімії визначили шлях формування предметних знань за допомогою адаптивних навчально-контролюючих програм, розроблених нами для початкового і подальших етапів навчання. Використання в навчальному процесі адаптивних технологій навчання іноземних громадян з урахуванням міжпредметних зв'язків підвищує мотивацію пізнавальної діяльності студентів і сприяє формуванню їхніх особистісних якостей. Наші випускники успішно продовжують навчатися в різних вузах країни і протягом 20 років ми не мали нарікань з приводу підготовки студентів не тільки технічних, а й медичних спеціальностей. Водночас спостерігається певне зниження успішності студентів на першому курсі вузу. Для з'ясування причин цього було проведено анкетування 250 студентів із 38 країн. Аналіз анкетування показав, що основною причиною є мовний бар'єр: тільки 38% викладачів технічних спеціальностей приділяють увагу мові предмета, 44% - роблять це недостатньо, а 17% - зовсім не приділяють. Це було враховано в процесі розробки експериментальної методики.

Створена нами експериментальна методика формування предметних знань мовою-посередником "зв'язала" всі компоненти пропедевтичної підготовки в цілісну, варіативну систему, яка зберігає впорядкованість і гармонійність у сучасних умовах.

У розділі розкриваються інформаційно-методичне забезпечення та практична реалізація процесу навчання іноземних громадян, який спрямовано на посилення мотивації вивчення предмета, формування творчої особистості студента. Вибір форм і засобів навчання ґрунтується, по-перше, на тому, що знання, вміння та навички формуються в процесі учіння, навчання і навчальної діяльності студентів-іноземців, і, по-друге, на принципах управління пізнавальною діяльністю студентів. Ми визначили такі принципи:

- опора на психічні й національні особливості студентів-іноземців з урахуванням адаптації;

- визначення суб'єкт-суб'єктних стосунків між викладачем і студентом-іноземцем;

- єдність мети і мотивації навчання в рідній країні й на підготовчому факультеті;

- комбінація засобів і прийомів навчання;

- пріоритетність результатів зворотного зв'язку для корекції навчально - виховного процесу.

Відповідно до кваліфікаційної характеристики випускника підготовчого факультету розроблялися й використовувалися дидактичні засоби навчання. З цією метою здійснювались:

- добір елементів знань з предмета (на основі розробленої структурно-логічної схеми), структурування змісту за допомогою визначених критеріїв гармонійності та складання робочого плану дисципліни;

- міждисциплінарна інтеграція предметів і координація з українською (російською) мовою (через створення частотного словника, використання граматичних моделей за темами предмета, програмованих навчальних матеріалів мовою-посередником);

- диференціація змісту окремих розділів (або тем): використання методу графів що дало змогу виділити професійно спрямовані елементи знань, необхідні для подальшої професійної підготовки;

- самопідготовка, самоконтроль та самокорекція із скороченням часу в процесі засвоєння навчального матеріалу через використання розроблених адаптивних комп'ютерних навчально-контролюючих програм;

- формування навичок самостійно оволодівати навчальним матеріалом українською (російською) мовою, уміння обирати оптимальне рішення під час розв'язування задач і вправ з предмета через програмований посібник, наприклад з курсу хімії, для самостійної роботи;

- посилення мотивації навчання та активізації пізнавальної діяльності через "покрокове" конструювання навчального процесу, створення ігрових, дискусійних, проблемних ситуацій;

- постійний контроль із зворотним зв'язком з виявленням помилок змістової та лінгвістичної складових предмета.

Підсумковий контроль знань з предмета показав, що підвищенню якості підготовки іноземних громадян сприяє використання обраних методів та адаптованих засобів навчання, а це створює умови успішного подальшого навчання.

У шостому розділі "Експериментальне дослідження ефективності методики формування предметних знань з хімії у студентів-іноземців" розглянуто організацію педагогічного дослідження методики формування предметних знань у процесі пропедевтичної підготовки; викладено методику проведення контролю знань студентів; визначено результати експериментального навчання.

Експериментальне дослідження, що охоплювало вивчення досвіду роботи з іноземними громадянами, показало загальні труднощі для всіх підготовчих факультетів, а саме:

1. Середній рівень предметних знань іноземних громадян, які прибувають на навчання, відповідає рівню знань учнів 8-9 класів (загальноосвітньої школи) і для студентів багатьох країн означає репродуктивний рівень сприймання.

2. Викладачі з предмета не мають фахової підготовки викладання навчального матеріалу мовою-посередником на відміну від викладачів-гуманітаріїв, які мали підготовку за фахом "Російська мова як іноземна".

3. Особливості різних шкіл, програм, психічного стану студентів, які щорічно прибувають з різних країн, потребують оперативного коригування викладання природничих дисциплін в іноземних аудиторіях, бо методичні поради іноді мають вузьке спрямування (наприклад, тільки для студентів Куби, Лаосу чи Монголії) і не завжди корисні для роботи із студентами інших країн.

Основна мета нашого експерименту полягала в тому, щоб показати, що використання розроблених у процесі нашого дослідження теоретичних і методичних основ формування предметних знань у технічному університеті підвищує якість підготовки іноземних студентів з усіх регіонів світу і дає змогу продовжити їм подальше успішне навчання.

Відповідно до програми нашого дослідження визначено такі завдання експериментальної роботи: розробити тестові завдання і визначити початковий рівень знань з предмета; простежити динаміку засвоєння предметних знань студентами з різних країн і виявити причини результативності процесу навчання; добрати структурні елементи знань з предмета для розуміння основ хімії; забезпечити щотижневу єдність предметної та мовної сторін діяльності студентів для ефективного формування знань, підвищення пізнавальної активності, самонавчання; підтвердити або спростувати ефективність навчання хімії за розробленою експериментальною методикою.

Для експериментальної перевірки ефективності формування предметних знань з природничої дисципліни на основі кваліфікаційної характеристики, що відображає предметно-видові, фундаментально-освітні й виховні вміння випускника підготовчого факультету, ми запропонували робочі плани, інтегровану робочу програму, методичні посібники, розробки, вказівки, рекомендації для студентів, комплект опорних схем, перелік граматичних моделей, частотний словник, матеріали для поточного, рубіжного, міжсесійного машинного та безмашинного контролю знань протягом навчального року, комп'ютерні навчально-контролюючі програми для вступного та подальшого етапів навчання. У процесі розробки програм ми використали один із видів креативних технологій, який передбачає застосування комп'ютерної графіки. Під час експерименту на перших заняттях для зменшення стресу, дискомфорту значну увагу приділили індивідуальному самонавчанню та самоконтролю за допомогою адаптивних навчально-контролюючих програм. Для порівняння в контрольних групах підхід до організації навчання був традиційний: використовувався переважно інформаційно-репродуктивний метод. Результати показали, що для студентів експериментальних груп незалежно від країни, з якої вони прибули, час на вивчення навчального матеріалу скоротився на 20 -25%, при засвоєнні елементів знань - у середньому на 75%. У результаті перевірки знань, умінь та навичок протягом навчального року ми умовно виділили чотири рівні досягнень студента, що відбилися в рубіжних контрольних роботах. Перший рівень свідчить, що студенти ознайомлені з фундаментальною дисципліною, тобто це репродуктивний рівень навчальної діяльності. Другий рівень відповідає взаємопов'язаним знанням лексичної та предметної складових дисципліни. На цьому рівні студенти розуміють без словника адаптований текст завдання чи питання викладача. Фактично це репродуктивно-пошукова діяльність студента-іноземця. Третій рівень передбачає вміння студента поєднувати знання з різних предметів (українська (російська) мова, математика, хімія), що свідчить про продуктивний рівень навчання. Четвертий рівень - це рівень трансформації знань з різних розділів предмета, іноді - різних дисциплін. Цей рівень має елементи творчої навчальної діяльності. На кожному рівні навчальної діяльності студентів з різних країн в експериментальних групах спостерігалось підвищення коефіцієнта успішності.

Особлива увага під час проведення експерименту зверталась на об'єктивність оцінки успішності студентів-іноземців, на ставлення їх до навчання, інтерес до вивчення предмета. Звідси - ідентичність застосування критеріїв і порівняння одних і тих самих величин. Для перевірки достовірності експериментальних даних було проведено машинний контроль з фіксацією часу на відповідь за розробленими нами тестовими завданнями. Статистична обробка якості тесту показала, що він має коефіцієнт надійності 0,904. Порівняльний результат тестового контролю підтвердив результат безмашинного контролю. Перевірка результатів підсумкового контролю засвоєння основних понять, закономірностей, узагальнених умінь показала вищі результати в експериментальних групах студентів з різних країн і стала практичним підтвердженням гіпотези про те, що цілісність системи пропедевтичної підготовки, яка ґрунтується на закономірностях природних систем і реалізована в експериментальній методиці навчання, сприяє успішнішому нагромадженню та систематизації знань з хімії у студентів з будь-якої країни (рис. 2)

Рис.2 Результати підсумкового засвоєння знань в експериментальних і контрольних групах

Висновки

Здобуті в процесі дослідження результати дають підстави для таких загальних висновків:

1. Нові соціально-економічні умови розвитку України зумовлюють потребу досліджувати теоретичні й методичні засади якісної підготовки фахівців для зарубіжжя. Вивчення історико-методологічних підходів до формування предметних знань мовою-посередником у представників з різних країн показало, що педагогічною наукою й практикою нагромаджено значний досвід. Визначено такі напрями дослідження:

- обґрунтування оптимальних форм і засобів навчання;

- удосконалення методики кількісної оцінки результатів навчання;

- психолого-педагогічні особливості механізму формування навчальних груп;

- удосконалення технології навчання української (російської) мови як іноземної.

Аналіз стану дослідження проблеми пропедевтичної підготовки іноземних громадян показав, що в науково-педагогічній і методичній літературі в основному наведено дані, щодо підготовки іноземців у період існування СРСР. Після 1990 р. кількість підготовчих факультетів значно зросла, але їх науково-методична й дослідницька робота фактично не висвітлювалась, а на багатьох "молодих" факультетах пропедевтична підготовка здійснювалась на основі суб'єктивно-інтуїтивного підходу. Тому на сучасному етапі розвитку професійної освіти в Україні особливого значення набувають пошуки ефективної, цілісної системи підготовки іноземних студентів для подальшого успішного навчання у вищих закладах освіти.

2. Сучасну пропедевтичну підготовку іноземних громадян у технічному університеті ми розглянули як підсистему системи вищої технічного освіти, що забезпечує засвоєння змістової і лінгвістичної інформації, необхідної для їхнього успішного навчання на першому курсі вищого навчального закладу. Існуючі суперечності між вхідним рівнем підготовки іноземних громадян, які прибувають на навчання, і необхідним рівнем знань з предмета, обсягом змістової інформації, рівнем володіння мовою предмета і терміном навчання зумовили пошук шляхів розв'язання виявлених суперечностей і створення цілісної системи пропедевтичної підготовки. Цей пошук спричинив виникнення ідеї створення освітньої системи за аналогом природної системи. З цією метою розглянуто закономірності функціонування природних систем у різних умовах і виявлено, що природні системи (від атомів до кристалів) - це відкриті системи, які мають механізм самоорганізації та прагнуть до стійкості, упорядкованості, поєднуючи гармонію внутрішніх частин із здатністю зростати в нестабільних умовах. Основними принципами формоутворення в природі є цілісність, симетрія, пропорційність, ритм, розвиток по спіралі, головне в цілому.

Виявлені закономірності й принципи функціонування різних природних систем дали змогу розглянути періодичну систему хімічних елементів Д.Менделєєва з позиції законів синергетики. З'явилась можливість подати її графічне зображення у вигляді спіралі й циклоїди для 218 елементів, простежити цілісність, циклічність, спроможність до самоускладнення, упорядкованість у нестабільних умовах і обґрунтувати як аналогову модель системи освіти.

Аналіз математичної єдності природних систем на прикладі атомів, молекули ДНК, періодичної системи хімічних елементів, показав, що різні рівні розвитку матерії знаходяться в єдиному ключі математичних констант і описуються числами 0,618 (1,618) - модуль Фібоначчі та 1,309 - вурф (W), і що ці числа є критеріями гармонії та впорядкованості будь-яких систем.

3. Розроблено і науково обґрунтовано концепцію цілісної системи пропедевтичної підготовки формування предметних знань на основі структурування навчальних дисциплін відповідно до законів природних систем і перетворення предметно-змістової складової в особистіснозначущий зміст навчально-пізнавальної діяльності студента-іноземця. В основу концепції покладено три складові:

- принципи, що забезпечують вибір природної системи як аналогової моделі системи вищої технічної освіти;

- принципи, що забезпечують формування змісту пропедевтичної підготовки і структуру змісту навчальних дисциплін, які входять до неї;

- методи педагогічної комунікації, у тому числі форми, прийоми й засоби навчання з урахуванням специфічних особливостей пропедевтичної підготовки іноземних громадян.

Наведені складові дали змогу розробити модель трикомпонентної структури пропедевтичної підготовки, яка ґрунтується на взаємопов'язаній діяльності викладача-предметника й студента і в основі якої лежить мотиваційно-змістовий, процесуально-організаційний та результативно-оцінний компоненти, а також представити модель оптимальної організації навчального процесу як системи на основі єдності математичного опису учіння, навчання й навчальної діяльності іноземних студентів, спрямованої на активізацію їхньої пізнавальної діяльності і нагромадження знань в умовах психокорекції.

4. За допомогою аналогової моделі побудовано модель системи освітньо-кваліфікаційних рівнів. Ця модель показала місце пропедевтичної підготовки в освітній системі, дала змогу обґрунтувати її освітню функцію та виявити умови формування змісту пропедевтичної підготовки іноземних громадян у вигляді змішаних (гібридних) блоків: освітньо-наукового, освітньо-технічного, освітньо-гуманітарного. Для формування структури змісту в кожній навчальній дисципліні визначено на основі трикомпонентної системи філософських категорій загальне - особливе - часткове й розраховано оптимальний, варіативний і кількісний склад компонентів змісту. Оптимальність розрахунків підтверджена модулем Фібоначчі та вурфом.

5. За аналогією до періодичної системи хімічних елементів розроблено модель циклічної системи навчальних дисциплін вищої технічного освіти, яка зберігає ритмічність, упорядкованість, здатність до зростання й розвитку. Вона дає змогу:

- виявити закономірність змісту будь-якої навчальної дисципліни залежно від місця в циклічній системі навчальних дисциплін;

- виробити вимоги до стандартизації навчальних дисциплін згідно з місцем на будь-якому рівні навчання;

- простежити просторово-часовий зв'язок у пізнавальному процесі безперервної освіти студентів-іноземців;

- реалізувати наступність і міжпредметну координацію на всіх рівнях навчання.

6. Аналіз психолого-педагогічної літератури довів доцільність вивчення психічних і індивідуальних особливостей іноземних громадян для вироблення стратегії управління навчально-виховним процесом на підготовчому факультеті, посилення особистісно зорієнтованої діяльності викладача-предметника, спрямованої на активізацію пізнавальної діяльності й формування особистих якостей студента. Виявлено найхарактерніші регіональні й психічні особливості представників з різних країн; сформульовано загальні рекомендації викладачам предмета для формування особистісних якостей студентів, подолання стану когнітивного дисонансу, посилення мотивації, стимулювання навчання.

Доведено, що реалізація задач пропедевтичної підготовки в процесі учіння, навчання й навчальної діяльності студентів-іноземців досягається застосуванням сукупності засобів навчання з урахуванням таких об'єктивних умов, як рівень стартової підготовки, рівень володіння мовою предмета, термін навчання, і суб'єктивних чинників, як психологічні особливості групи, готовність викладача до роботи в аудиторії мовою-посередником, сумісність з групою тощо. Принципово важливим чинником, який впливає на розвиток особистості студента-іноземця, посилює його пізнавальну діяльність, особливо в період адаптації, є зміст навчального матеріалу, що розкривається за допомогою принципів науковості, посильної складності, доступності, послідовності, професійного спрямування.

Для управління навчальною діяльністю визначено необхідні принципи, а саме: опора на психічні й регіональні особливості студентів, орієнтація на суб'єкт-суб'єктні відносини між викладачем і студентом, єдність мети і мотивації навчання в рідній країні та на підготовчому факультеті, комбінування засобів і прийомів навчання, пріоритетність результатів зворотного зв'язку для коригування навчально-виховного процесу.

7. Розроблено методичну систему формування предметних знань та узагальнених умінь мовою-посередником, яка забезпечується реалізацією основних функцій викладача згідно з етапом навчання й поєднанням системно-структурованого, інформаційно-психологічного та суб'єктно-діяльнісного підходів. Єдність особистості, мотивації і діяльності є умовою успішного формування й систематизації предметних знань..

8. Показано можливість практичної реалізації розробленої концепції в навчальному процесі природничих дисциплін на прикладі хімії, а саме:

- розраховано кількісний і якісний склад структури змісту предмета для навчання студентів-іноземців технічних спеціальностей з урахуванням гармонійного співвідношення загального - особливого - часткового;

- розроблено комплект навчально-методичного забезпечення предмета з урахуванням реалізації змістового і лінгвістичного компонентів дисципліни;

- розроблено комплект адаптивних навчально-контролюючих програм і тестових завдань для використання комп'ютерних технологій на початковому і подальших етапах навчання хімії;

- доведено доцільність організації гнучкого навчального процесу з природничих дисциплін на основі комбінованих, адаптивних технологій, що ґрунтуються на використанні міжпредметних зв'язків, алгоритмізації подачі навчального матеріалу, контролі засвоєння предметних знань у поєднанні з мотивацією й активізацією пізнавальної діяльності студентів.

Ефективність експериментальної методики навчання хімії доведена позитивною динамікою засвоєння змістової і лінгвістичної складових навчальної дисципліни, що є результатом розв'язання завдань, які ставилися щодо розробки цілісної системи пропедевтичної підготовки іноземних громадян у технічному університеті як першого ступеня безперервної освіти.

Водночас проведене педагогічне дослідження не розв'язує всього комплексу проблем підвищення якості пропедевтичної підготовки іноземних громадян. Потребує подальшого дослідження проблема формування студентських груп з урахуванням національних і психологічних особливостей студентів. Актуальним є пошук шляхів мотивації та активізації представників з різних країн у процесі створення та впровадження комбінованих технологій у навчальний процес. Перспективною є розробка методики формування й систематизації предметних знань мовою-посередником на основі адаптивних навчально-контролюючих програм з усіх дисциплін природничого циклу, що дасть змогу реалізувати індивідуалізацію навчального процесу на підготовчому факультеті незалежно від терміну прибуття на навчання і стартового рівня підготовки іноземного громадянина. Доцільно розробити технологію використання природних аналогових моделей в інших видах навчальної підготовки у системі освіти.

Список публікацій за змістом дисертації

Монографії

1. Булгакова Н.Б. Пропедевтическая подготовка в техническом вузе. Монографія. - К.:КМУГА, 1999. - 176 с.

2. Булгакова Н.Б. Технології технічної освіти іноземних громадян. У кн. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія. -К.: ВІПОЛ, 2001. - С. 165 - 180.

Навчальні посібники

3. Булгакова Н.Б. Методика самостоятельной работы по химии для студентов-иностранцев. Учебное пособие. - К.:КИИГА, 1989. - 131с.

4. Булгакова Н.Б., Лузік Э.В. Рекомендации по формированию учебных планов в системе многоуровневой модели образования. Учебное пособие для слушателей ФПК. - К.:КМУГА, 1996. - 36 с.

5. Булгакова Н.Б., Сербина Р.В., Холодникова С.Н. Органическая химия. Учебное пособие для студентов-иностранцев. - К.: КМУГА, 2000. -103 с..

6. Булгакова Н.Б., Применко В.И. Получение, свойства и применение авиацонних полимеров. Учебное пособие. -К.: КИИГА, 1976. - 87 с.

7. Булгакова Н.Б. Вводный курс химии. Электронное учебное пособие. - К.:КМУГА, 1994, - 3 Мб.

8. Булгакова Н.Б. Периодическая система Д.И. Менделеева. Электронное учебное пособие. К.:КИИГА, 1992. - 3,5 Мб.

Брошури, наукові статті, авторські свідоцтва

9. Булгакова Н.Б. Естественная система элементов. Научно-методические материалы. - К.: КМУГА, 1996. - 24 с.

10.Булгакова Н.Б. "Золоті" числа атомів и молекул // Біологія і хімія в школі. -1999. -№5. С.41 -43.

11. Булгакова Н.Б. Квантовий підхід до розуміння математичної мови природи // Математика в школі. - 2000. - № 2. - С.46 - 49.

12. Булгакова Н.Б. Самостійна робота студентів-іноземців як фактор становлення особистості // Соціалізація особистості. - К.: 1999. Випуск спеціальний. - С. 126 - 131.

13. Булгакова Н.Б. Роль та цілі сучасної пропедевтичної підготовки іноземних громадян в багаторівневій системі неперервної технічної освіти // Проблеми загальної і професійної педагогіки. -Харків: Каравела, 2000. - С.84 - 90.

14. Булгакова Н.Б. Активізація пізнавальної діяльності іноземних студентів на основі суб'єкт-суб'єктних відносин // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 4. - С. 105 - 111.

15. Булгакова Н.Б. Реалізація принципу безперервності при вивченні природничих дисциплін іноземними студентами // Теорія і практика педагогічного процесу. - Харків: Каравела, 2000. - С.12-19.

16. Булгакова Н.Б. Наступність у навчанні іноземних студентів у системі "пропедевтична підготовка - перший курс вищого навчального закладу" // Соціалізація особистості. - К.: Логос, 2000. вип. 2. - С. 104 - 111.

17. Булгакова Н.Б. Формування змісту пропедевтичної підготовки іноземних студентів в технічному університеті // Професійна підготовка бакалаврів у закладах другого рівня акредитації: Організаційне і науково-методичне забезпечення: - Харків: Каравела, 2000. - С. 55 - 64.

18. Булгакова Н.Б. Періодична система як аналогова модель динамічних відкритих систем // Біологія і хімія в школі. - 2000. -№ 4. - С. 14 - 16.

19. Булгакова Н.Б. Порядок у структурі природних систем // Фізика та астрономія в школі, 2000.- № 3. - С.43 - 45.

20. Булгакова Н.Б. Взаємозв'язок навчальних дисциплін в пропедевтичній підготовці іноземних громадян // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2000. - № 8. - С. 63 - 66.

21. Булгакова Н.Б. Формування предметних знань на мові-посереднику в іноземних громадян у процесі пропедевтичної підготовки // Соціалізація особистості. - К.: Логос, 2000. - Вип. 3. - С.171 - 178.

22. Булгакова Н.Б. Врахування регіональних особливостей іноземних студентів у процесі пропедевтичної підготовки // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 2. - С. 99 - 105.

23. Булгакова Н.Б. Визначення ефективності засвоєння предметних знань іноземних студентів у процесі пропедевтичної підготовки // Проблеми особистісної орієнтації педагогічного процесу. - Харків: Каравела, 2000. - С.6 - 11.

24. Булгакова Н.Б. Концепція цілісної системи пропедевтичної підготовки іноземних громадян // Наука і сучасність. - К.: - 2000. Вип. 2. - Ч.1. -С. 34 - 42.

25. Булгакова Н.Б. Аналогова модель циклічної системи навчальних дисциплін у технічному університеті // Педагогіка і психологія професійної освіти. - Львів.: -2000. - № 1. - С. 70 -78.

26. Булгакова Н.Б. Якість пропедевтичної підготовки іноземних громадян у сучасних умовах //Наукові записки Тернопільського державного університету. Серія: Педагогіка. - 2000. - № 9. - С. 14 - 17.

27. Булгакова Н.Б. Організація контролю предметних знань іноземних студентів у процесі пропедевтичної підготовки // Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблем соціальної педагогіки. - Харків: Каравела, 2000. - С. 25 -31.

28. Булгакова Н.Б. Використання в педагогічній системі принципів розвитку природних систем // Педагогіка і психологія, 2000. -№3.- С. 72 -78.

29. Булгакова Н.Б. Дидактичні засоби у процесі пропедевтичної підготовки іноземних студентів //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. №10. - 2000. - С. 152 - 156.

30. Булгакова Н.Б., Алябьева М.С. Активные методы обучения по курсу химии // Сб. Оптимизация учебно-воспитательного процесса студентов-иностранцев по естественным дисциплинам. - Иркутск.: ИГУ, 1989. - С.123-127 (авторський текст -3 с).

31. Булгакова Н.Б. Нова версія періодичної системи Д.І Менделєєва. Авторська довідка №638 від 12.03.1996. - К.: УФАМТ.

32. Булгакова Н.Б. Використання кодового числа для визначення стійкості динамічних систем. Авторська довідка № 634 від 15.02.1996. -К.: УФАМТ.

Навчально-методичні матеріали

33. Булгакова Н.Б., Иванова С.А., Капустян А.И., Табенская Т.В., Юманкулова И.Ф. Методическое руководство по химии. Ч.I. - К.:КИИГА, 1978. - 61с.

34.Булгакова Н.Б., Працюк Г.Х. Задание по химии для самостоятельной работы. - К.:КИИГА, 1979. - 26 с.

35. Булгакова Н.Б., Иванова С.А., Табенская Т.В., Холодникова С.Н., Юманкулова И.Ф. Методическое руководство по химии. Ч.II. - К.:КИИГА, 1980. - 39 с.

36.Булгакова Н.Б., Холодникова С.Н., Иванова С.А., Юманкулова И.Ф. Строение атома. - К.:КИИГА, 1981. - 36 с.

37. Булгакова Н.Б., Холодникова С.Н., Иванова С.А., Юманкулова И.Ф. Растворы. - К.:КИИГА, 1982. - 32 с.

38. Булгакова Н.Б., Холодникова С.Н., Иванова С.А Электрохимия. - К.:КИИГА, 1983. - 35 с.

39. Булгакова Н.Б. Задание по химии. - К.:КИИГА, 1987. - 23 с.

40. Булгакова Н.Б., Иванова С.А., Табенская Т.В., Холодникова С.Н. Методическая разработка по химии. - К.:КИИГА, 1987. - 44 с.

41. Булгакова Н.Б., Иванова С.А., Холодникова С.Н. Электрохимия. Металлы. - К.:КИИГА, 1988. - 32 с..

42. Барышовец П.П., Булгакова Н.Б., Карасев А.В., Калинина В.Г., Свиридова Н.Н. Естественные дисциплины. Методические указания для студентов-иностранцев подготовительного факультета. - К.:КИИГА, 1992. - 50 с..

43. Булгакова Н.Б. Общая химия. Опорные схемы. - К.:КМУГА, 1997. - 4 с.

44. Булгакова Н.Б. Органическая химия. Опорные схемы. - К.:КМУГА, 1997. - 4 с.

45. Булгакова Н.Б., Головская М.А. Методика самостоятельной работы по химии и русскому языку для студентов-иностранцев подготовительного факультета. - К.:КИИГА, 1989. - 38 с.

46. Булгакова Н.Б., Григорьева Л.А., Сербина Р.В., Стороженко М.П., Холодникова С.Н. Методические указания по химии для студентов-иностранцев подготовительного факультета (1-ый семестр). - К.: КИИГА, 1993 - 41с.

Матеріали конференцій, тези доповідей, звіти

47. Булгакова Н.Б. Реализация принципа непрерывности в преподавании естественных дисциплин ПФ для иностранных граждан //Сб. Заочное обучение. - М.: МГЗИПП, 1997. - С.62-63.

48. Булгакова Н.Б. Формирование предметных знаний на языке-посреднике у иностранных студентов в процессе пропедевтической подготовки // Тези доповідей міжнародної наукової конференції "Сучасні проблеми термінології та термінографії". - Київ.: 2000. - С. 98 - 99.

49. Булгакова Н.Б. Методы совершенствования учебного процесса по химии // Материалы конференции: Проблеми багатоступеневої підготовки бакалаврів та фахівців з напрямку "Авіація та космонавтика". - К.: КМУЦА, 1995. - С. 30 - 31.

50. Булгакова Н.Б. Реализация развивающихся целей в курсе химии // Тезисы докладов и сообщений на Х Всесоюзном совещании-семинаре физики и химии ПФ для иностранных граждан вузов СССР. - Полтава.: 1989. - С.62 .

51. Булгакова Н.Б. Координация курса химии с русским языком // Сб. Актуальные проблемы описания и преподавания русского языка и общенаучных дисциплин на начальном этапе обучения иностранных учащихся. - Харьков.: ХПИ, - 1988. - С. 164 -165.

52. Булгакова Н.Б. Анализ и методы интенсификации преподавания курса химии студентам-иностранцам подготовительного факультета // Тезисы УП Всесоюзного совещания-семинара преподавателей физики и химии ПФ для иностранных граждан. - Киев - Кишинев.: КГУ, -1982. - С.45.

53. Булгакова Н.Б. Разработка форм и методов осуществления межпредметных связей //Отчет НИР тема 1К-82ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1985 - 36 с.

54. Булгакова Н.Б. Особенности дидактических методов реализации языкового аспекта вводного курса химии//Отчет НИР тема 3К-85ПФ № регистр. 01.85.0082920. - К.:КИИГА, 1986, раздел 1.31 - С.20-30.

55. Булгакова Н.Б. Исследование активных методов обучения и грамматических моделей по научному стилю речи //Отчет НИР тема 3К-85ПФ № регистр. 01.85.0082920. - К.:КИИГА, 1987, раздел 5 С.59-72, раздел 6.2 - С.75 -77.

56. Булгакова Н.Б. Рекомендации к использованию опорных схем в курсе химии //Отчет НИР тема 3К-85ПФ № регистр. 01.85.0082920. - К.:КИИГА, 1988, раздел 5 - С. 30 -58.

57. Булгакова Н.Б. Совершенствование учебно-познавательной деятельности в курсе химии //Отчет НИР тема 8К-85ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1989 - С. 33 - 36.

58. Булгакова Н.Б. Активизация познавательной деятельности студентов-иностранцев при изучении химии на основе межпредметных связей //Отчет НИР тема 8К-85ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1990 - С.40 - 45.

59. Булгакова Н.Б. Совершенствование познавательной деятельности в процессе реализации развивающих целей обучения с учетом экологических проблем //Отчет НИР тема 8К-85ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1991 - С. 53 - 57.

60. Булгакова Н.Б. Разработка программно-педагогических средств обучения и контроля по химии //Отчет НИР тема 8К-85ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1993 - С. 35 - 40.

61. Булгакова Н.Б. Организация и проведение рейтинговой системы контроля знаний студентов //Отчет НИР тема 8К-ПФ № регистр. 01.8.9031666. - К.:КИИГА, 1994 - С. 45 - 67.

Размещено на Allbest.ru

...