Формування національної самосвідомості у підлітків на уроках музики в загальноосвітній школі (на матеріалі творчої спадщини західноукраїнських композиторів ХІХ – початку ХХ століття)

1. Формування національної самосвідомості підростаючого покоління є однією з найактуальніших проблем в сучасній системі національного виховання. Її успішне вирішення зумовлює пошук як новітніх технологій в галузі теорії і методики навчання, так і відродження та творче переосмислення багатого досвіду попередніх поколінь.

2. На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу встановлено, що національна самосвідомість це суб'єктивне усвідомлення та оцінювання людиною самої себе як представника своєї нації, суб'єкта історичної творчості, носія певних матеріальних та духовних цінностей даної конкретної нації. Національна самосвідомість допомагає особистості відчути та осягнути свою єдність із рештою членів своєї нації, спонукає її до захисту національних інтересів, до самовираження та самоствердження через реалізацію національної ідеї; стимулює інтерес до історії свого народу, його мови, літератури та мистецтва, суспільної думки. Підґрунтям національної самосвідомості є здатність особистості ідентифікувати себе з представниками своєї нації. В дисертації визначено, що національна самосвідомість включає такі компоненти: самооцінку, рівень домагань та соціальні очікування. Образ “Я” як фактор формування самосвідомості, що репрезентує найбільш зріле усвідомлення людиною сутності своєї особистості, тісно пов'язаний з даними структурними компонентами. Сферами прояву національної самосвідомості виступають інтелектуальна, в зміст якої входять знання про національне мистецтво, зокрема, музичне, різновиди його жанрів, знання про життя та творчість композиторів України тощо; чуттєво-емоційна, яка характеризується емоційно-оцінним ставленням до мистецтва, емоційними переживаннями, пов'язаними із спілкуванням з прекрасним, осмисленням почуттів, викликаних музикою свого народу, усвідомленням себе членом нації через сприйняття національного музичного мистецтва; дієво-вольова, на рівні якої відбувається цілеспрямоване регулювання власних дій, вчинків і ставлення особистості до членів своєї нації, інших націй та до самої себе. Дана класифікація сфер прояву національної самосвідомості співвідноситься з її структурними компонентами, функціонування яких характеризується варіативністю поєднання на рівні кожної сфери.

3. На основі матеріалів дослідження доведено, що процес формування національної самосвідомості особистості значною мірою може бути детермінований її естетичною свідомостю, а основні складові естетичної свідомості - естетичний ідеал, естетична оцінка, естетичні почуття - перебувають в діалектичній єдності із структурними компонентами національної самосвідомості.

4. Цілеспрямоване формування національної самосвідомості підлітків відбувається в атмосфері національної самоідентифікації і ґрунтується на виробленні в учнів у процесі їхньої естетичної діяльності емоційно-оцінного ставлення до творчості маловідомих та раніше заборонених композиторів західноукраїнського регіону.

5. У дисертації з'ясовано національний зміст творчого доробку західноукраїнських композиторів кінця ХІХ - поч. ХХ століття, який містить у собі високий виховний потенціал, але в умовах тоталітарного режиму був свідомо замовчуваний і не досліджуваний.

6. Аналіз структурних компонентів та сфер прояву національної самосвідомості дозволив нам визначити критерії її сформованості, які відображають інтерес підлітків до свого історичного минулого, переживання почуття гордості за свою націю; поінформованість учнів стосовно національної культури, звичаїв та традицій народу; характер емоційно-оцінного переживання національного мистецтва; бажання самореалізації на уроках музики та у громадському житті школи а також рівень володіння рідною мовою та прагнення до послуговування нею в повсякденному житті. Відповідно до визначених критеріїв було виділено три рівні сформованості національної самосвідомості. Шляхом експерименту встановлено, що серед учнів переважає середній рівень сформованості досліджуваного феномену (48,47 %).

7. В дисертації представлено розроблену та експериментально перевірену методику формування національної самосвідомості підлітків засобами творчості західноукраїнських композиторів ХІХ - поч. ХХ ст. В її основу покладено принцип культуровідповідності та природовідповідності. Перша фаза формуючого експерименту “Рідний край. Краса його природи. Духовні скарби рідної землі” була націлена на вироблення у підлітків засобами музичного мистецтва ціннісного ставлення до природи рідного краю, до його культури, звичаїв та традицій свого народу. Вона передбачала розширення інтелектуальної, чуттєво-емоційної, дієво-вольової сфер та була спрямована на розвиток структурних компонентів національної самосвідомості. Мета другої фази формуючого експерименту “Композитор. Людина. Митець.” полягала у розвитку в учнів емоційно-оцінного переживання національного музичного мистецтва та їх здатності до емпатії та ідентифікації з оспіваним у творі ліричним героєм, особистістю композитора, народом, через ознайомлення учнів з життям і творчістю композитора. На цій фазі найбільш ефективними були урок-лекція і рольовий урок, присвячений творчості окремого композитора. На третій, останній фазі формуючого експерименту - “Мій народ. Його славне минуле” - ставилось завдання при ознайомленні із творами західноукраїнських композиторів, в яких оспівується героїчне минуле нашого народу, активізувати інтерес школярів до історії свого народу та стимулювати на цій основі почуття гордості за свою націю, за приналежність до неї.

8. Експериментально доведено, що ефективність процесу формування національної самосвідомості підлітків засобами творчості західноукраїнських композиторів ХІХ - поч. ХХ ст. забезпечується за таких умов: ознайомлення підлітків з творчістю західноукраїнських композиторів має проводитися за принципом історизму; в роботі варто враховувати зв'язки з іншими видами мистецтва; аналіз музичного доробку слід подавати на широкому культурно-історичному тлі з урахуванням народних звичаїв та традицій; в роботі доцільно враховувати виховний потенціал рідної мови (мова у вокально-хоровій спадщині композиторів), акцентуючи при цьому на її багатстві, образності, милозвучності та регіональних особливостях; в навчальному процесі бажано використовувати міжпредметні зв'язки.

9. Дисертаційне дослідження довело можливість успішного формування національної самосвідомості підлітків на уроках музики в загальноосвітній школі засобами творчої спадщини західноукраїнських композиторів ХІХ- поч. ХХ ст. Експериментально підтверджено, що музика, зокрема, того регіону, де проживають учні, розширюючи сферу естетичної свідомості та будучи потужним механізмом співпереживання, здатна виступати одним із дієвих засобів у справі формування національної самосвідомості підлітка. Використання музики, її здатності активізувати людські емоції в процесі узагальнення понять національного менталітету, національного характеру тощо відіграє роль соціально-психологічної та педагогічної основи виховання. Усвідомлення і переживання змісту музичних образів дозволяє глибше сприймати особливості культури своєї нації, її духовні цінності та ідеали.

В цілому дослідження підтвердило, що запропонована методика здатна виступати міцним підґрунтям в процесі вивчення учнями здобутків національного мистецтва, слугує підвалиною формування національної самосвідомості в системі сучасної освіти.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Ґрунтовної розробки потребують питання впливу інших видів мистецтва на формування національної самосвідомості особистості, ролі сучасної естрадної музики в процесі формування національної самосвідомості, виявлення специфічних рис досліджуваного феномена у дітей різних вікових груп.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Єгорова І.В. Формування національної самосвідомості підлітків засобами національного музичного мистецтва //Соціалізація особистості: Зб.наук.праць / За заг. ред. А.Й.Капської. - К.: НПУ ім.. М.П.Драгоманова, 1999. - С. 23-35.

2. Єгорова І.В. Вивчення творчості Дениса Січинського в школі // Мистецтво та освіта - 1998. - №4. - С. 7-10; 27-30.

3. Єгорова І.В. Роль Західної України в процесі національного відродження // Наука і сучасність: Зб.наук.праць: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 1999. - Вип. 2. - Ч.4. - С. 30-38.

4. Єгорова І.В. Структура та зміст національної самосвідомості як соціального та психолого-педагогічного явища // Наука і сучасність: Зб.наук.праць: НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 2002. - -Т. ХХХІІ. - С. 56-63.

5. Єгорова І.В. Становлення системи національного виховання на Західній Україні (друга пол. ХІХ - поч.ХХ століття) // Освіта й виховання в Польщі й Україні (ХІХ - ХХ ст. ): Матеріали Міжнар. науково-практичної конференції / Упоряд. і заг. ред.Є.І.Коваленко. - Ніжин: НДПУ, 1998. - Ч.1. - С. 246-251.

6. Єгорова І.В. Управління процесом формування національної самосвідомості на уроках музики в сучасних умовах //Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: МО України, АПН України, ДАККО, ІЗМН, 1998. - С. 137-140.

7. Єгорова І.В. Національна самосвідомість в умовах трансформації суспільства // Післядипломна освіта та управління навчальними закладами в умовах трансформації суспільства: Матеріали звіт. наук. конф. - К.: АПН України, ДАККО, 1999. - С. 320-323.

АНОТАЦІЇ

ЄГОРОВА І.В. Формування національної самосвідомості у підлітків на уроках музики в загальноосвітній школі (на матеріалі творчої спадщини західноукраїнських композиторів ХІХ - початку ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю13.00.02 - теорія і методика навчання музики та музичного виховання. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі формування національної самосвідомості підлітків на уроках музики в загальноосвітній школі як важливої складової в системі сучасної національної освіти. У дослідженні визначено зміст, структурні компоненти та сфери прояву національної самосвідомості. На базі авторської теоретичної концепції про виховний потенціал національної музики визначено критерії діагностики рівнів сформованості національної самосвідомості підлітків; розроблено шляхи її формування у підлітків на уроках музики в загальноосвітній школі; обґрунтовано педагогічні умови та розроблено методику формування національної самосвідомості підлітків на уроках музики засобами західноукраїнської професійної музики ХІХ - поч. ХХ століття, де основою педагогічного впливу виступають механізми зв'язку емоційного сприймання, емпатії, національної ідентифікації та естетичного оцінювання.

Ключові слова: національна самосвідомість, структура національної самосвідомості, національне музичне мистецтво, емоційно-оцінне сприйняття, ідентифікація, емпатія.

ЕГОРОВА И.В. Формирование национального самосознания у подростков на уроках музыки в общеобразовательной школе ( на материале творческого наследия западно-украинских композиторов ХІХ - начала ХХ века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения музыке и музыкального воспитания. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2002.

Диссертация посвящена проблеме формирования национального самосознания подростков на уроках музыки в общеобразовательной школе как важной составной в системе современного национального образования.

В работе уточнена сущность понятия “национальное самосознание”, раскрыто содержание его структурных компонентов, сфер проявления, уровней сформированности; разработан новый подход в формировании национального самосознания подростков, основу которого составляет утверждение о том, что национальное самосознание тесно связано с эстетическим сознанием и его составными, выявлен педагогический потенциал западно-украинского музыкального искусства ХІХ -нач. ХХ века и особенности его реализации в процессе национального воспитания личности (учитывая региональный подход); обоснована методика формирования национального самосознания подростков на уроках музыки средствами западно-украинской профессиональной музыки ХІХ - нач. ХХ века, где основой педагогического влияния выступает механизм связи эмоционального восприятия, эмпатии, национальной идентификации и эстетического оценивания. На базе авторской теоретической концепции о воспитательном потенциале западно-украинской музыки исследуемого периода определены критерии и показатели диагностики уровней национального самосознания подростков и разработаны две модели развития национального самосознания - структурно-динамическая и функциональная, которые обеспечивают целостность процесса формирования национального самосознания подростков.

В исследовании раскрывается структура национального самосознания, включающая такие компоненты: самооценка, уровень притязаний, социальные ожидания. Образ “Я” как фактор формирования самосознания представляет собой наиболее зрелое осознание человеком сущности своей личности и тесно связан с вышеуказанными структурными компонентами.

Сферами проявления национального самосознания выступают интеллектуальная, которая включает в себя знания о национальном искусстве, в частности, музыкальном, разновидностях его жанров, знание о жизни и творчестве композиторов Украины и т.д.; чувственно-эмоциональная, для которой характерны эмоционально-оценочное отношение к искусству, эмоциональные переживания, обусловленные общением с прекрасным, осмысление чувств, вызванных музыкой своего народа, осознание себя членом нации путем восприятия национального музыкального искусства; действенно-волевая, на уровне которой происходит целенаправленное регулирование собственных действий, поступков и отношения личности к членам своей нации, других наций и к себе самой. Данная классификация сфер проявления национального самосознания соотносится с его структурными компонентами, функционирование которых характеризуется вариативностью соединения на уровне каждой из сфер. Таким образом национальное самосознание - это субъективное осознание и оценивание человеком самого себя как представителя нации, субъекта исторического творчества, носителя конкретных материальных и духовных ценностей данной нации. Национальное самосознание помогает личности почувствовать и постичь свою общность с остальными членами своей нации, побуждает её к защите национальных интересов, к самовыражению и самоутверждению путём реализации национальной идеи; стимулирует интерес к истории своего народа, его языка, литературы и искусства, общественного мнения.

Анализ структурных компонентов и сфер проявления национального самосознания позволили определить критерии его сформированности, которые отражают интерес подростков к своему историческому прошлому, переживание чувства гордости за свою нацию, информированность учеников относительно национальной культуры, народных обычаев и традиций, характер эмоционально-оценочного переживания национального искусства и желание самореализации на уроках музыки и в общественной жизни школы, а также уровень владения родным языком , желание пользоваться им в повседневной жизни.

В диссертационном исследовании представлена разработанная и экспериментально проверенная методика формирования национального самосознания подростков средствами творчества малоизвестных и ранее запрещенных композиторов Западной Украины ХІХ - нач. ХХ века, которая включала три основных фазы педагогической работы. Их последовательность основана на иерархии восприятия и осмысления образно-эмоционального содержания музыки: I фаза - “Родной край, красота его природы. Духовное достояние родной земли”; “ІІ фаза - “ Композитор. Человек. Художник ”; ІІІ фаза - “ Мой народ. Его славное прошлое”.

В работе экспериментально доказано, что эффективность процесса формирования национального самосознания подростков на материале творческого наследия западно-украинских композиторов ХІХ - нач. ХХ века обеспечивается при таких условиях: ознакомление подростков с творчеством западно-украинских композиторов следует проводить по принципу историзма; в работе целесообразно учитывать связи с другими видами искусства; анализ музыкального наследия необходимо подавать на широком культурно-историческом фоне, учитывая при этом народные обычаи и традиции; в работе целесообразно учитывать воспитательный потенциал родного языка; в учебном процессе желательно использовать межпредметные связи.

Диссертационное исследование доказало возможность успешного формирования национального самосознания подростков на уроках музыки в общеобразовательной школе средствами творческого наследия западно-украинских композиторов ХІХ - нач. ХХ века. Экспериментально подтверждено, что музыка, в частности того региона, где проживают учащиеся, расширяя сферу эстетического сознания и будучи мощным механизмом сопереживания, способна выступать одним из действенных средств в деле формирования национального самосознания подростков.

Ключевые слова: национальное самосознание, структура национального самосознания, национальное музыкальное искусство, эмоционально-оценочное восприятие, идентификация, эмпатия.

YEGOROVA I.V. The formation of the national personal mind realization of the teenagers on the music lessons in the secondary school(on the material of West Ukrainian compositors' heritage of the XIX - beginning XX century). - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the candidate of Pedagogical science on the speciality 13.00.02 - theory and methodology of teaching music and musical education. -National Pedagogical University named after M.P. Dragomanov, Kyiv, 2002.

The thesis deals with the problem of the formation of the national personal mind realization of the teenagers on the music lessons in the secondary school as an important part of the system of the modern national education. In the thesis the concept of the national personal mind realization, its structure and spheres representation are given. According to scientist's theoretical conception about the educational potention of national music the diagnostic criteria of the levels of the formation of the national personal mind realization of the teenagers are declaimed; constructed the ways of its formation in the teenagers on the music lessons in the secondary school; determined pedagogical peculiarities and constructed the methodic of the formation of the national mind realization of the teenagers on the music lessons by West Ukrainian professional music of the XIX-beginning XX century, its ways of pedagogical action are represented by the mechanisms of connecting emotional perception, empathy, national identification and esthetical marking.

Key words: the national personal mind realization, the structure of the national personal mind realization, national musical arts, emotional marking perception, identification, empathy.

Размещено на Allbest.ru