Позашкільні навчально-виховні заклади

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Позашкільні навчально-виховні заклади

2. Мета та завдання позашкільної освіти та виховання

3. Аналіз участі учнів у позашкільних навчально-виховних закладах

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Наукові дослідження та педагогічна практика свідчить про динамічний і складний шлях розвитку позашкільної освіти.

Протягом XIX-XXст. перші будинки юнацтва в Україні були відкриті з ініціативи прогресивної педагогічної громадськості й за підтримки меценатів і добродійних комісій в Ніжині, Києві, Харкові тощо.

У 1918-1920 роках значного поширення набувають дитячі клуби при комунах, народних будинках, що діють при заводах і фабриках. У 20-х роках формується широка державна суспільна система позашкільної роботи, визначаються її основні форми і методи. Станції юних техніків, туристів, натуралістів, музичні школи, школи мистецтв, були відкриті в усіх областях і районних центрах.

Нині більш як у 2-х тисячах позашкільних закладів починають шлях до творчості біля 2 млн. дітей і підлітків.

Аналіз становлення і розвитку позашкільної роботи з дітьми та учнівською молоддю в Україні свідчить про наявність прогресивних досягнень і позитивний вплив на творчий розвиток особистості. У праці свого історичного розвитку позашкільна освіта і виховання набули певного досвіду, престижу і сформувались як невід»ємна частина цілісної системи освіти України.

Поряд з цим десятиріччями існувала невідповідність проблем практичної діяльності позашкільних закладів та їх науково-теоретичного обґрунтування та забезпечення

Концепція є першим кроком і спробою наукового осмислення розвитку позашкільної освіти та виховання і фактично відкриває простір для становлення нової галузі педагогічної науки - позашкільної педагогіки.

Тому, виходячи з актуальності даної теми, мета моєї роботи полягає в тому, щоб розкрити суть позашкільної освіти та виховання і дослідити форми і методи роботи позашкільних навчально-виховних закладів, а також визначити конкретні заходи роботи у вище згаданих установах.

1. Позашкільні навчально-виховні заклади

В Україні діє три державні позашкільні заклади - еколого-натуралістичний центр, центр науково-технічної творчості, центр туризму і краєзнавства. Як науково-методична установа функціонує Національний центр естетичного виховання. Набуло поширення створення позашкільних навчально-виховних закладів нового типу: навчально-дослідницьких та творчо-виробничих центрів творчості, туризму, краєзнавства, шкіл мистецтва, спортивно-технічних шкіл, клубних закладів, театральних комплексів, соціально-педагогічних комплексів, кіноцентрів, міжшкільних клубів тощо.

За участю вихованців позашкільних закладів щороку проводять Всеукраїнські конкурси “Наукова зміна”, “Таланти твої, Україно”, виставки, олімпіади, турніри, конкурси.

Дитячо-юнацькі спортивні школи. Існують дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР), і школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ). ДЮСШ готують кваліфікованих юних спортсменів, дають навики інструктора і являються методичними центрами для надання допомоги загальноосвітнім школам та іншим позашкільним закладам в організації позакласної масової спортивної роботи.

Спеціальні позакласні заклади. Великі можливості для організації занять так званими технічними видами спорту мають станції юних техніків. В різних гуртках станцій школярі вивчають автоматику, радіоелектроніку, телемеханіку та інші технічні предмети.

Дитячі парки. Створюється спортивна рада парку. Вона обговорює плани і проведення фізкультурних заходів, графіки чергувань на спортивних площадках, програми окремих змагань, різноманітні пропозиції з проведення масової роботи з дітьми.

Створюється спортивний клуб вуличних команд. Готується проект положення, проводяться організаційні зібрання, складається план роботи. Спортивний клуб організовує гуртки або секції звидів спорту із постійних відвідувачів парку, змагання для вуличних команд.

В дитячих парках можна також успішно організовувати заняття туризмом.

Одноденні прогулянки за містом. Визначається маршрут, за два - три дня проводиться запис бажаючих прийняти участь. Напередодні походу дітей (бажано разом з батьками) збирають, Визначають між ними обов'язки, перевіряють спорядження.

Екскурсії по видатним місцям свого району, міста: на будівництва, спортивні стадіони, місця військових подій і т.д.

Туристичні табори. Вони можуть організовуватись як в самому парку (особливо, якщо парк знаходиться на околиці міста), так і за містом.

При дитячих парках створюються туристичні клуби школярів. Рада клубу, яка складається із школярів, самостійно планує і проводить всю роботу. Щорічно організовується оздоровчий табір.

Прогулянки, екскурсії, походи. Прогулянки, екскурсії і походи мають велике навчальне і виховне значення, оскільки діти знайомляться з природою, рідним краєм та його традиціями.

Ці заходи сприяють вдосконаленню навиків у ходьбі, бігу і іграх, загартовують організм і зміцнюють здоров'я дітей, сприяють набуттю навиків само обслуги, поведінки і орієнтації на місцевості тощо. Велику роль вони відіграють в створенні і зміцненні дитячого колективу, у вихованні почуття дружби.

Прогулянки, екскурсії і походи найчастіше проводяться пішки, зимою можуть використовуватися лижі. Прогулянки бувають ігрові, прогулянка з трудовим завданням, спортивна прогулянка, прогулянка-екскурсія, прогулянка перед сном.

В походах, на відміну від екскурсій, об'єднується виконання пізнавальних завдань з умовами життя в походах (приготування їжі, подолання перешкод, які зустрічаються в будь-якому поході, тощо).

Для найбільш фізично підготовлених учнів з дозволу лікаря підчас літніх канікул можуть проводитися дводенні походи з ночівлею.

Під час канікул організовують спортивно - оздоровчі, оздоровчо - трудові і туристичні табори.

Дитячі екскурсійно-туристські станції. Їхня мета - допомагати школам і позашкільним закладам в проведенні екскурсійної, туристичної роботи.

Основною формою організації навчальної роботи є гурткові заняття. Гуртки створюються за різними видам пізнавальної підготовки (географічної, геологічної, історичної, біологічної), а також за видами туризму (пішохідному, велосипедному, гірському).

Спортивні площадки і клуби. Фізкультурні споруди, в залежності від умов, можуть бути досить простими (звичайні ігрові площадки для дітей і підлітків) чи спортивного типу (тенісні корти, футбольні поля та інші).

Фізкультурні ігрові дитячі площадки оздоблюються гіркою, гойдалками, каруселлю, низькою перекладеною, “гігантськими кроками”.

Спортивні площадки зазвичай пристосовуються для ігор в баскетбол, волейбол. На них також можна грати в футбол, ручний м'яч, бадмінтон, малий теніс. Якщо дозволяє місцевість, влаштовується бігова доріжка і місця для стрибків. Площадка огороджується дротяною сіткою, обсаджується кущами.

Найкращою формою організації громадської роботи з дітьми (на стадіонах), як показав досвід, є створення спеціального дитячого містечка. Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми в дитячому містечку стадіону проводиться в формі занять з загальної фізичної підготовки. В кожній групі по 25-30 чоловік.

Спортивна робота в містечку проводиться згідно програм дитячих спортивних шкіл. Заняття проводяться 2-4 рази на тиждень.

Спортивні стадіони, так само як і парки, можуть організовувати заняття і змагання з вуличними командами, які належать до цього району. Стадіон може проводити, наприклад, змагання з футболу.

2. Мета та завдання позашкільної освіти та виховання

позашкільний україна дитячий виховний

Позашкільна освіта та виховання - процес безперервний. Він не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в друку від створення умов сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійної творчості, яка і формує потребу особистості у подальшому сприйнятті світу.

Особливість позашкільного навчально-виховного процесу полягає у проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б якнайповніше допомогти дітям зорієнтуватися і самореалізуватися у складній багатограній соціокультурній ситуації.

Позашкільна освіта та виховання здійснюється в закладах, які покликані сприяти соціальній адаптації особистості у реальному житті, у відкритій системі соціалізації, і розглядається як найбільш демократичний та гнучкий засіб залучення сім»ї до співпраці у вихованні і розвитку дітей і підлітків. Вона передбачає самостійний вибір і використання її суб»єктами доступних для сприйняття різноманітних форм і методів навчально-виховного процесу: визначення форм і методик навчання і виховання, тематики наукових досліджень, навчально-виховних курсів та спецкурсів і послідовність їх опанування з урахуванням вікових особливостей, здібностей та інтелектуальних можливостей особистості.

Система позашкільної та виховання базується на історично обумовлених традиціях виховання особистості, створених представниками різних національних спільнот України: суспільних та родинних цінностях: ідеях, поглядах, переконаннях, ідеалах і реалізується позашкільними закладами освіти, іншими закладами освіти у позаурочний час, дитячими, молодіжними організаціями, творчими дитячими та молодіжними об»єднаннями та місцем проживання, на підприємствах, у різних організаціях і установах.

Головна мета позашкільної освіти та виховання - створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка підлітків до життя в умовах переходу до ринкової економіки при впровадженні якісно нових форм організація позашкільної життєдіяльності підлітків, задоволення їх освітніх потреб шляхом залучених до науково-експериментальними, дослідницької, технічно-конструктивної, художньої, декоративно-прикладної, еколого-прикладничої, туристсько-краєзнавчої та інших видів творчості.

Організація позашкільної діяльності дітей та учнівської молоді є одним з результатів підвищення якості та інтенсивності вміщення завдань суспільства в галузі освіти. Основними завданнями позашкільної освіти та виховання є:

- Формування суспільно-громадського досвіду особистості.

- Розвиток, стимулювання та реалізація її духовного і творчого потенціалу.

- Створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдаровань для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя

- Залучення до особистісно значущих соціокультурних цінностей, потреба у яких не забезпечується системою базової освіти.

- Задоволення її потреб у професійному самовизначенні.

- Забезпечення соціально-педагогічного захисту неповнолітніх та організації їх дозвілля.

- Розвиток психо-фізичних ресурсів зміцнення здоров»я підтримка високої працездатності протягом всього періоду навчання.

- Виховання валових якостей, формування активної життєвої позиції, здорового способу життя засобами фізичної культури.

- Поряд із завданнями існують принципи позашкільної освіти та виховання. Головними з них є:

- Гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, людяності, доброзичливої, милосердної.

- Єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті навчально-виховного процесу органічний зв'язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу. розвиток культури всіх національних меншин, що проживають на території України. сприяє усвідомленню пріоритетності загально-людських цінностей над груповими, плановими та класовими. визначає позашкільну освіту та виховання як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні.

Демократизація, що передбачає автономію (самостійність) позашкільних закладів освіти різних типів та форм власності, інших центрів позашкільної освіти та виховання у вирішенні основних питань змісту їх діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників педагогічної діяльності.

Науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для розширення і послаблення засобами освіти вагомих для кожної особистості, що навчається, об'єктивних законів, обґрунтованих понять і способів практичних дій в їх майбутній трудовій діяльності, а також забезпечення інтегруючої функції процесів навчання і виховання в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти та виховання.

Безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти України, об»єднання зусиль позашкільних з іншими закладами освіти та різними організаціями. цілісність і наступність позашкільної освіти та виховання, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу. набуття освіти упродовж всього трудового життя, за умови коли нові заняття, уміння та навички базуються на раніше засвоєних та придатних.

Багатоукладність та варіативність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форми і засобів освіти та виховання у вільний від навчання час, альтернативність у задоволенні духовних записів особистості, її пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної сприятливості, референції та індивідуалізований навчально-виховного процесу: розвиток мережі державних та недержавних позашкільних закладів.

Добровільність та доступність, що передбачає право вибору та доступність у забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні здобуті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності.

Самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні такої психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, а також розвитку і реалізації учнями пізнавальної самостійності, творчої активності прояву обдарованості і таланту в навчально-виховній діяльності та у позанавчальний час

Гармонізація родинної і суцільної освіти та виховання, яка передбачає створення сприятливих умов для забезпечення добровільного партнерства і корисної співпраці того, хто вчиться , його родина , а також держави, як рівноправних суб'єктів навчально-виховного процесу в позашкільних закладів і незалежності позашкільної освіти та виховання від політичних, громадянських і релігійних організацій.

Практична спрямованість позашкільної освіти та виховання, що передбачає набуття учнями певних умінь і навичок , орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

У сукупності й взаємодій ці принципи орієнтують позашкільну освіту та виховання на забезпечення соціалізації і соціальної адаптації, єдності й взаємозв'язку з іншими соціокультурними системами на основі послідовності, взаємодії, інтеграції та диференціації освітньо-виховного впливу на особистість. сприяють успішному входженню її в суспільне життя, фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку.

3. Аналіз участі учнів у позашкільних навчально-виховних закладах

Під час проходження педагогічної практики на базі школи №5 I-III ступенів імені В.І Чуйкова Уманської міської ради Черкаської області, випала можливість відвідати та проаналізувати різні типи уроків у 8 класі та оцінити діяльність учнів на них. Однак, окрім цього у нас випала можливість дізнатися про організацію позашкільної діяльності учнів. Виявилося, що з

2 учнів класу у позашкільних навчально-виховних закладах не беруть участі лише 4 учня . Здавна танець визнано улюбленим і популярним видом аматорського мистецтва, який сприяє гармонійному розвитку дітей .

Участь учнів у хореографічному гуртках

Творчий потенціал дитини яскраво виявляється у спілкуванні з мистецтвом танцю більшість дітей із класу виявили бажання займатися танцями.

Хореографічний гурток на базі Будинку дитячої та юнацької творчості міста Умані відвідують Демедовська Наталія, Ковальчук Каріна, Панщанна Людмила, Трубкіна Ілона, Ульянчик Тетяна - вивчення базових рухів програми бальних танців,а також па із сучасних танців прищеплювати учням навички самостійної роботи над собою,також сприяють естетичному розвитку дитини.

Діти добровільно виявили бажання займатися у даному гуртку , оскільки розмовляючи з дітьми це виявилося їхньою мрією, це один із кроків, що дає можливість наблизитись до поняття прекрасного та зрозуміти його суть. Це дало їм можливість брати участь у різних концертах, конкурсах танцю, конкурсах, вечорах, а також допомагає завоювати авторитет у класі та серед учителів. Саме завдяки подібним навчально-виховним закладам, діти мають можливість розвивати себе та свій внутрішні світ, проводити вільний час з користю, займатися дійсно потрібною справою, яка піде на користь як дитині так і оточуючим. Займаючись танцями, у дітей розвивається рухова моторика, вони знаходяться в кращій фізичній підготовці і не шукають розваг на вулиці,мають кращу фізичну підготовку, знаходять у хорошій формі, більш бережно ставляться до свого здоров'я.

Дуже часто учні беруть участь у шкільних концертах, урізноманітнюючи концертну програму яскравими танцювальними номерами, що заохочує інших задуматись, чи не варто також записатись на подібний гурток, адже це так красиво та захоплююче.

В кінці кожного навчального року БДЮТ влаштовує своєрідний творчий звіт , на якому учасники всіх колективів демонструють свої вміння, таким чином батьки можуть побачити результати їхньої діяльності на власні очі. Найактивніших нагороджують подарунками та грамотами, що є своєрідним стимулом та підкреслює старанну і важку роботу. Дітям дуже подобається відвідувати такий заклад.

Участь учнів у музичних гуртках

Музика-величне явище, що допомагає нам відкрити свої почуття, емоції, істинне лице людини.

Поспілкувавшись з дітьми ми з'ясували , що музикою займаються Діхтяренко Михайло, Пісняк Катерина, Тарасюк Дмитро. Що нас дуже здивувало, що всі ці діти займаються грою на фортепіано. Бажання займатися музикою доводить їх високий рівень духовного розвитку, адже музика сприяє цьому. Інтерес відіграє ще більш важливу роль, ніж на уроках музики в школах тому, що він є тим стимулом, що спонукає до участі дітей в добровільних заняттях. Окрім того, в процесі роботи гуртка є спроможність задовольнити інтереси учнів більш повно і диференційовано.

Діти займаються цим добровільно, на них ніхто не тисне, займаються в своє задоволення, адже щоб досягнути хорошого результату дитина повинна любити ту справу,я кою вона займається.

Відвідування дитячої музичної школи виступає ефективним шляхом досягнення мети - формування музичного інтересу особистості як частини її загальної духовної культури, що дозволяє розширити коло мистецьких знань учнів, підняти на вищий щабель навчально-виховний процес, забезпечити належні умови для музичного розвитку школярів.

Саме зацікавленість учнів у музиці дає можливість прищепити любов до співу, слухання музики на основі емоційно-образного та усвідомленого сприйняття, виробити вміння давати оцінку почутим музичним творам, співпереживати, за власним бажанням брати участь в будь-якому виді музичної діяльності, сприяти глибокому та свідомому засвоєнню матеріалу і формуванню на цій основі музичного інтересу.

Займаючись музикою, діти мають можливість брати участь у різних конкурсах, позаурочних заходах.

Висновки

Позашкільні навчально-виховні заклади - широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Такі заклади можуть бути комплексними і профільними. Комплексний - творчі об'єднання за інтересами (гуртки, секції, ансамблі, театри тощо). Профільний - забезпечує умови для розвитку природних нахилів та інтересів дітей і підлітків, задоволення їх потреб з певного напряму діяльності. Усі вони працюють за річним планом, навчальний рік у них починається, як правило, 10 вересня поточного року і закінчується 26 травня наступного року.

Набір учнів відбувається як на без конкурсній основі, так і за конкурсом, умови якого виробляє сам заклад. Навчально-виховний процес здійснюється диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей дітей та з урахуванням їх вікових особливостей.

Палаци та будинки дитячої творчості організовують гуртки (наукові, технічні, мистецькі, спортивні тощо), творчі колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.), клуби любителів природи.

Центри і станції юних техніків проводять серед школярів роботу в галузі техніки, організовуючи гуртки радіотехнічні, авіамодельні, фотолюбителів, телемеханіки та інші.

Центри і станції юних натуралістів мають на меті виховання в учнів любові й інтересу до природи, формування у них умінь і навичок дослідницької роботи. Працюють гуртки юних городників, тваринників, садоводів, механізаторів сільського господарства та ін

Центри та станції юних туристів організовують подорожі школярів за межі постійного проживання для відпочинку і вивчення рідного краю та інших країн. Подорожі можуть бути пішохідними, лижними, автомобільними, авіаційними, велосипедними, водними, залізничними, комбінованими.

Дитячі спортивні школи готують на базі всебічного фізичного розвитку кваліфікованих спортсменів. У таких школах працюють секції з окремих видів спорту, а в них - навчальні групи за статтю, віком і ступенем спортивної підготовки учнів

Дитячі залізниці сприяють розширенню технічного кругозору та розвитку технічної творчості учнів, допомагають в організації професійної орієнтації

Дитячі бібліотеки надають практичну допомогу школярам у засвоєнні ними знань з основ наук, сприяють розвитку читацьких інтересів, вихованню читацької культури, любові до книги.

В кінці хочу підсумувати те, що позашкільні навчально-виховні установи відіграють велику роль у розвитку виховання підростаючого покоління. А це сприяє створенню найефективніших умов для професійної орієнтації та самовизначення особистості у професійній діяльності, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та реалізації змістовного дозвілля.

Список використаної літератури

1.Галузинський В.М. Педагогіка. Київ., «Вища школа» 1995 р.

2.Калечіц Т.Н. Позакласна і позашкільна робота з дітьми. Москва.,

«Просвещение», 1980 р.

3. Мазоха Д.С., Опанасенко Н.І., Педагогіка: навчальний посібник, - К.:

Центр навчальної літератури, 2005. - 232 с.

4.Соя М. М., Я.В. Луцький. Виховна робота в дитячих оздоровчих закладах.

5. Фіцула М.М. Педагогіка : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, - К. : Академія, - 2000. - 544 с.

Размещено на Allbest.ru