Дистанційне навчання у вищій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми. Наслідком бурхливого розвитку інформатизації суспільства, постійного зниження вартості послуг на використання глобальної мережі Internet та суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику стала поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної і орієнтованої на індивідуалізацію форми освітнього процесу.

Дистанційне навчання представляє собою нову організацію освіти, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів отримання знань, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самоосвіти. Воно призначене для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання та стану здоров'я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладання матеріалу, здобувати повноцінну вищу освіту або підвищувати кваліфікацію і має такі переваги, як гнучкість, зручність, модульність, економічна ефективність, інтерактивність, відсутність географічних кордонів для здобуття освіти.

Актуальність дистанційного навчання також проявляється у можливості упровадження новітніх педагогічних, психологічних і методологічних розробок з розбиттям матеріалу на окремі функціонально завершені модулі (теми), які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом.

Дистанційний метод навчання є більш зручним і значно дешевшим, ніж традиційний, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та доступу до них. дистанційний навчання школа

Об'єкт дослідження: дистанційне навчання у вищій школі.

Предмет дослідження - розвиток дистанційного навчання у вищій школі зарубіжних країн, на прикладі США та Великої Британії.

Мета: висвітлення досвіду впровадження дистанційного навчання закордоном.

Завдання:

- проаналізувати можливі переваги та недоліки дистанційної освіти;

- проаналізувати літературні джерела з проблеми дослідження і, зокрема, досвід зарубіжних країн у використанні дистанційного навчання;

- розкрити основні види зарубіжних моделей дистанційного навчання;

- виявити провідні тенденції розвитку дистанційного навчання у вищій школі США та Великої Британії;

1. Переваги та недоліки дистанційного навчання

Завдяки дистанційному навчанню долається відстань між студентом та викладачем. Завдяки дистанційному навчанню студенти зможуть прослухати ці спецкурси, не виходячи з дому. Це зручно і комфортно. Від вас вимагається тільки підключення до мережі Інтернет, наявність комп'ютера та мікрофона; якщо ви хочете встановити візуальний контакт з викладачем, то маєте використовувати веб-камеру.

З іншого боку, домашня атмосфера не завжди сприяє ефективному навчанню та запам'ятовуванню. Вас можуть відволікати домашні справи, діти. Це не дозволяє достатньо сконцентруватися на занятті.

Завдяки дистанційному навчанню ви економите час, який витрачається на дорогу до школи іноземних мов. Це особливо підходить для людей, котрі мають щільний графік роботи і не можуть дозволити собі витратити зайву годину на, наприклад, очікування в пробках. Курс дистанційного навчання передбачає можливість записатися на пробне заняття; цікаво, що навіть тут ви не витрачаєте дорогоцінний час, адже можете записатися на перше заняття, скориставшись online-формою [2].

З іншого боку, ви можете неефективно використати зекономлений час. Курс дистанційного навчання вимагає від студента уміння самостійно організовувати навчальний процес. Біля вас не буде вчителя, який постійно контролюватиме виконання домашніх завдань. Дорогоцінний час на заняттях не витрачається на перевірку домашніх завдань.

Тому від студента, який обрав курс дистанційного навчання, вимагається терпіння, вміння зосередитися та високий рівень самоконтролю, щоб ефективно організовувати свій час між заняттями [6].

Завдяки дистанційному навчанню ви економите гроші, які витрачаються на бензин чи інший транспорт, щоб дістатися до університету. Але курс дистанційного навчання вимагає хорошого технічного забезпечення: чим якіснішими будуть комп'ютер, мікрофон та веб-камера, тим якіснішими будуть online-уроки (ви будете краще чути і бачити вашого викладача). Проблема може виникати через неякісний Інтернет: якщо зв'язок раптом зникне, ваше заняття припиниться через технічні неполадки.

Online-заняття також передбачають online-розрахунок, який використовується для оплати навчання. Це зручна форма електронних грошей, яка також економить ваш час. Деякі компанії також пропонують «online-калькулятор» - можливість самостійно прорахувати витрати на курс дистанційного навчання, скориставшись відповідною формою на сайті компанії. Але система online-розрахунку може не спрацювати і ваші гроші в кращому випадку вам повернуться і ви будете змушені все одно витрачати час на те, щоб дістатися до школи або банку для вчасної оплати заняття; в гіршому випадку ваші гроші просто пропадуть - загубляться серед інших віртуальних рахунків [4].

Використовуючи новітні технології, ви можете записати ваші заняття і, коли матимете потребу, зможете знову і знову прослуховувати ваші заняття, щоб уточнити граматичні та/або лексичні моменти. Під час online-занять використовуються додаткові ресурси, які викладач ретельно добирає завдяки мережі Інтернет. Це аудіо-, відео-файли, фотографії, додаткові тексти для читання. Однак, ви так само можете уточняти незрозумілі моменти з вашим викладачем під час звичайних занять. Такі консультації є більш ефективними, ніж прослуховування аудіозапису. Адже, під час повторного пояснення викладачем того чи іншого матеріалу можуть виявлятися нові, невідомі раніше або забуті, правила (граматичні, лексичні, синтаксичні тощо), які ви зможете уточнити, вивчити або згадати [1].

Online-навчання дуже підходить для студентів, які розпочали навчання за звичайним курсом, але в міру життєвих обставин змушені припинити заняття і переїхати в іншу країну чи в інше місто [6].

Курс дистанційного навчання передбачає, серед іншого, практику ділового спілкування та ведення переговорів. Це корисний досвід, адже чимало переговорів здійснюються тепер саме через Skype. Такий курс навчання дозволяє не лише підготуватися до переговорів з іноземними партнерами, але й відчути ситуацію, в якій ці переговори будуть здійснюватися. Але, все ж таки, чимало компаній надає перевагу живому спілкуванню під час проведення переговорів. Таким чином, курс дистанційного навчання по спецкурсу підготовки до переговорів може бути не особливо ефективним, адже не дасть можливості відчути атмосферу живого ділового спілкування [4].

2. Досвід використання дистанційної освіти в вищій школі Великої Британії

Досвід використання дистанційної освіти в Європі якнайкраще можна показати на прикладі Великої Британії [2].

Якщо, наприклад, в Україні більшість не сприймає серйозно можливість отримання диплому про вищу освіту таким чином, то в цій країні це «звична справа».

Стаціонарна форма навчання включає в себе постійне живе спілкування з викладачами та однокурсниками. Однак, навчання в Англії в магістратурі - це більшою мірою робота з друкованими та електронними джерелами інформації, доступ до яких забезпечується цілодобово.

Нерідко, студента британського навчального закладу можна застати сидячого над книгою або за комп'ютером вночі в бібліотеці. Іспити на стаціонарі в основному письмові. Тому при правильній організації свого часу той же результат можна отримати, навчаючись на дистанційній програмі [2].

Різниця буде в тому, що студент залишається у своїй країні (зі своєю родиною) та зберігає робоче місце, а значить можливість постійного джерела доходів, необхідного для фінансування, в тому числі і навчання.

Спілкування з викладачем та однокурсниками в даному випадку буде дистанційним. До послуг студента електронна пошта, веб-конференції, форуми, Skype...

Перша ідея організації дистанційної форми навчання була озвучена ще в 1926 році британським ученим Джоном Кларком Стобарт (JC Stobart), коли він обіймав посаду директора освітніх програм на BBC.

Він запропонував створити спеціальний навчальний заклад і навіть придумав назву - Повітряний університет ("University of the Air"). Однак до 1960-го року ідея не знайшла свого продовження, і лише на початку 60-х на ВВС стали формуватися конкретні пропозиції.

У 1962 році Майкл Янг (Michael Young), британський соціолог і один і керівників лейбористської партії, запропонував заснувати "Відкритий університет" (Open University) з дистанційною системою навчання, після закінчення навчання в якому, слухачі б отримували диплом Лондонського університету. Оскільки проект "University of the Air" вже обговорювався ВВС і Міністерством освіти Великої Британії, в період з 1963 по 1969 роки, за підтримки лейбористів почався активний розвиток проекту [3].

Нарешті, в 1969 році було оголошено про створення дистанційного університету. Харизматичні професори і вчені заявляли про те, що досвід Відкритого університету тріумфально і беззастережно довів, що навчати людей на відстані можливо [2]!

Домашні наукові лабораторії, пізні трансляції лекцій по телебаченню і радіо - все це увійшло в історію Відкритого університету. Університет став першим навчальним закладом, що зруйнував зв'язок між ексклюзивністю й високою якістю, він зробив хорошу освіту доступною для широкого кола людей.

Природно, що ця революційна ідея викликала чимало критики на свою адресу. Деякі вороже налаштовані противники дистанційної системи навчання привселюдно називали цю ідею безглуздою.

Незважаючи на існуючі розбіжності, вже в 1971 році - через 2 роки після відкриття - Відкритий університет набрав 25 тис. студентів на міждисциплінарні підготовчі курси Foundation, які включали в себе такі предмети: мистецтво, природничі науки, математика.

Оскільки політика прийому студентів передбачала відкритість і доступність для всіх бажаючих, для вступу не була потрібна наявність диплома про вищу освіту. Замість цього спочатку необхідно було пройти підготовчі курси Foundation, після чого навчатися на основному курсі.

Таким чином, в строгій і послідовній системі освіти Великої Британії з'явилася нова структура, яка як свіжий вітер зламала усталені традиції та стереотипи і надала можливість широкому колу людей підвищити рівень кваліфікації, отримати другу і третю спеціальності, отримати можливості зміни сфери діяльності та розвитку кар'єри.

У період суперечок про те, чи потрібен Відкритий університет, та наскільки ефективне навчання в ньому, вийшла п'єса Уіллі Рассела (Willy Russell) "Навчаючи Риту" ('Educating Rita'). Миттєво ставши популярною, п'єса наочно демонструвала, як диплом Відкритого університету може змінити життя і майбутнє людини.

Кількість студентів Відкритого університету тим часом зросла до 70 тис. Щорічно 6 тис. випускників отримували дипломи про освіту. З'являлися нові програми і спеціальності, вдячні студенти писали листи членам Парламенту.

У 1983 році при Відкритому університеті була заснована бізнес-школа, що стала згодом найбільшою в Європі. Відділення університету стали відкриватися в європейських країнах, вдосконалювалися методи навчання, впроваджувалися нові способи передачі інформації [3].

Комп'ютери прийшли на зміну друкованим машинкам, замість лекцій по телевізору з'явилися відеокасети та DVD диски. Широке поширення Інтернету стало чудовою нагодою для запуску он-лайнових програм.

Університет і до цього часу є лідером у використанні інноваційних технологій, постійно вдосконалюючи методи і способи навчання. Повністю виправдовуючи свою назву, Відкритий університет знаходить можливості надавати безліч безкоштовних навчальних ресурсів для тих, хто любить і хоче вчитися.

Сьогодні Відкритий університет представлений в 30 країнах світу. У Великій Британії він має 13 навчальних центрів. За якістю навчання входить до п'ятірки кращих. В університеті дистанційно навчаються 225 тис. студентів, з яких 50 тисячам витрати на навчання покривають роботодавці. 75 з 100 компаній, що входять до індексу лондонської біржі FTSE 100, фінансують додаткові дистанційні програми для своїх співробітників [3].

Саму ідею дистанційного навчання, звичайно ж, підхопили багато інших університетів в усьому світі. На сьогоднішній день особливо популярними стали дистанційні бізнес-програми.

У ситуації, коли немає можливості залишити бізнес і поїхати навчатися на стаціонар, а є бажання і необхідність отримати нові знання та новий досвід у своїй сфері - дистанційний курс є оптимальним рішенням.

У Великій Британії величезна кількість бізнес-шкіл пропонує дистанційні програми MBA. За версією The Financial Times з 40 бізнес-шкіл, що пропонують кращі дистанційні програми МВА, 14 знаходяться у Великій Британії.

Серед них такі відомі, як Edinburgh Business School Heriot - Watt University, Warwick Business School, Durham Business School, London School of Business & Finance і Open University Business School.

При Лондонському університеті створено спеціальний проект - London University "External Programme". Це окремий підрозділ, що займається дистанційними програмами. Після закінчення такої програми студент отримує диплом коледжу або університету, що входить до складу Лондонського університету [3].

Така форма навчання дуже приваблива як для власників бізнесу, які не можуть на 1-2 роки повністю передати управління своєю справою комусь іншому, так і для найманих менеджерів, які можуть продовжувати роботу під час навчання. Тим самим вони не лише зберігають за собою робоче місце, але і постійний дохід, що важливо для фінансування навчання.

Вартість дистанційної освіти порівняна зі стаціонарним навчанням (вартість курсів і навчальних матеріалів, а також іспитів), однак студенту не потрібно нести додаткові витрати на проживання, які часто перевищують плату за навчання [7].

Структура кожного курсу може відрізнятися. Наприклад, магістерська програма може бути розрахована на рік, але за погодженням з університетом її можна "розтягнути" на 1,5-2 роки. Варіанти складання іспитів також різноманітні і часто є можливість підібрати найбільш зручний в кожній конкретній ситуації.

Наприклад, студент, який не має можливості приїхати до Британії на іспит, може домовитися з університетом про здачу іспиту в Україні в Британській Раді (British Council). Британська Рада в даному випадку виступає в ролі незалежного екзаменатора, якому університет довіряє проведення іспиту відповідно до встановленої процедури (порядок відкриття конверта із завданням, встановлення певного часу на виконання кожного завдання, використання тільки дозволених матеріалів залежно від типу іспиту, наприклад, калькулятора або словника). Далі екзаменаційна робота відправляється на перевірку до університету [3].

3. Дистанційне навчання в вищій школі США

Так як Сполучені Штати належать до країн з високорозвиненими інформаційними технологіями, стає очевидним, що у розвитку дистанційної форми навчання дана країна займає чи не найперше місце в світі [2].

Дистанційне навчання поєднує в собі кращі риси очної та заочної форми навчання, а також екстернату. На сьогоднішній день майже усі вищі навчальні заклади США можуть запропонувати дистанційну форму навчання. Спілкування та отримання знань за допомогою комп'ютера для більшості студентів США стало буденною справою. За результатами доповіді Міжнародного університету Джонса (США), до кінця 2004 року 90% університетів та коледжів уже мали відкриті веб-курси; до кінця 2006 року більш ніж 5 мільйонів студентів отримають освіту через Інтернет. За прогнозами цього ж університету кількість бажаючих скористатись дистанційною формою навчання у країні в 2006 становило 23 мільйони, а у 2011 сягнуло до 44 мільйони чоловік [5].

Ефективність навчання у багатьох випадках залежить від постійно зростаючих потреб та вимог студентів стосовно удосконалення процесу навчання. Розвиток дистанційного навчання у США враховує педагогічні вимоги та стратегії розвитку освіти, а також відповідає найвищим вимогам студентів. Як показує аналіз курсів дистанційного навчання провідних вищих навчальних закладів США, усі вони мають приблизно однакову побудову. Університет Бредлі, наприклад, приймаючи участь у національній науковій програмі, розробив систему дистанційного навчання яка базується на: 1) індивідуально орієнтованому підході навчання; 2) використанні комп'ютерних та мультимедійних технологій; 3) багаторазовій модульно-блочній системі навчання; 4) рівноцінності змісту дистанційного та традиційного навчання. Дистанційне навчання США спрямоване на особистість студента. Під час створення віртуальних курсів також враховуються такі моменти:

· Індивідуальність кожного студента. Адже не всі студенти мають однаковий фізичний, інтелектуальний, емоційний і соціальний рівень розвитку.

· Індивідуальна технологія навчання. Студенти самостійно аналізують отриману інформацію за допомогою власного сприйняття, власних думок і почуттів.

· Особиста творчість та мотивація студентів. Студенти найповніше виявляють свої творчі здібності, коли існує чітка мотивація і процес навчання відповідає власним потребам.

· Впевненість та зацікавленість. Кожний студент має свій рівень впевненості у власних силах, досягненні мети, очікуваному успіху, а також різну зацікавленість у предметі.

· Власний досвід студентів. Особисті переконання та здобутий досвід впливає на погляди студентів та підходи до навчання.

· Особистісній ліміт сприйняття інформації. Велика кількість інформації не завжди означає успішне навчання. Студенти намагаються вибрати найбільш вагому для них інформацію, незалежно від її кількості та якості.

· Умови проведення навчання. Різні студенти надають перевагу різним форматам навчання (тривалим чи нетривалим, ранішнім чи вечірнім заняттям, великим або малим групам тощо). Саме тому дистанційне навчання дає змогу самостійно обрати час та місце навчання [2].

Створення навчальним закладом власних інтегрованих інформаційних структур зменшує часові, просторові, фінансові обмеження поширення інформації, що суттєво сприяє розвитку системи освіти США [5].

Висновки

1. Дистанційне навчання має ряд недоліків, але переваг значно більше. Для українських студентів, наприклад, з'являється перспектива отримання диплому про вищу освіту престижного закордонного навчального закладу, не покидаючи країну, що дозволяє зекономити час та гроші.

2. Країни з найбільш високим рівнем розвитку та доступності дистанційного навчання, і для іноземних студентів також - це США та Велика Британія.

2.1. У Великій Британії перший дистанційний університет був створений ще у 1969 році. На сьогодні «Відкритий університет» відомий у всьому світі, У Великій Британії він має 13 навчальних центрів. За якістю навчання входить до п'ятірки кращих. В університеті дистанційно навчаються 225 тис. студентів. Майже всі ВНЗ пропонують дистанційні програми для студентів, що є доступними і для іноземців.

2.2. На сьогоднішній день майже усі вищі навчальні заклади США можуть запропонувати дистанційну форму навчання. Спілкування та отримання знань за допомогою комп'ютера для більшості студентів США стало буденною справою. За результатами доповіді Міжнародного університету Джонса (США), до кінця 2004 року 90% університетів та коледжів уже мали відкриті веб-курси; до кінця 2006 року більш ніж 5 мільйонів студентів отримають освіту через Інтернет. За прогнозами цього ж університету кількість бажаючих скористатись дистанційною формою навчання у країні в 2006 становило 23 мільйони, а у 2011 сягнуло до 44 мільйони чоловік.

3. В сучасному суспільстві, з його швидким темпом життя та розвитком інформаційних технологій дистанційне навчання розвивається все більшою мірою і, можливо, досить скоро стане найрозповсюдженішою формою освіти.

Список літератури

1. Гуржій А.М. Інформаційні технології в освіті / А. Гуджій // наук. метод. зб. - К.: ІЗМН, 1998. - Вип. ІІ. - С. 5-11.

2. Дмитренко П.В. Дистанційна освіта / П. Дмитренко, Ю. Пасічник // К.: НПУ, 1999. - 25 с.

3. Дистанційна освіта у Великій Британії [Електронний ресурс]: http://osvita.ua/abroad/higher_school/distance-learning/14757/.

4. Переваги та недоліки дистанційного навчання. Школа іноземних мов «Валері» [Електронний ресурс]: http://valerieschool.com/archives/12642.

5. Корреспондент: Глобальный Гарвард. Как учиться в самых престижных университетах мира без денег и личного присутствия. [Электронний ресурс]: http://korrespondent.net/business/career/ 1388196-korrespondent-globalnyj-garvard-kak-uchitsya-v-samyh-prestizhnyh-universitetah-mira-bez-deneg-i-lich.

6. Колб Л. Плюсы и минусы дистанционной учебы [Электронний ресурс]: http://www.hrliga.com/index.php?module=news&op=view &id=871.

7. ECTS - обов'язковий євростандарт Болонського процесу. [Электронний ресурс]: http://www.osvita.org.ua/bologna/ vprov/articles/30.html

Размещено на Allbest.ru