Особливості підходу до контролю знань в процесі навчальної діяльності молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання учителем об'єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію вчитель отримує в процесі контролю навально-пізнавальної діяльності. Контроль означає виявлення, встановлення та оцінку знань учнів, тобто визначення об'єму, рівня та якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин в знаннях, уміннях та навичках окремих учнів та всього класу для внесення необхідних коректив в процес навчання, для вдосконалення його змісту, методів, засобів і форм організації.

Основне завдання контролю - виявлення рівня правильності, глибини і практичності засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності учнів в навчальному процесі, визначення ефективності методів, форм та способів їх навчання.

Контроль має важливе освітнє і розвиваюче значення. Психолого-педагогічні функції контролю полягають у виявленні недоліків в роботі учнів, визначенні їх характеру та причин з метою усунення цих недоліків. Вчителю важливо мати інформацію як про засвоєння учнями знань, так і про те, яким шляхом вони здобуті. Контроль виконує важливу виховну роль в процесі навчання. Він сприяє підвищенню відповідальності за роботу, що виконується, не тільки учня, а й учителя, привчає учнів до систематичної роботи і акуратності під час виконання навчальних завдань. Взагалі, перевірка знань є формою закріплення, уточнення, осмислення і систематизації знань учнів. Слухаючи товариша, який відповідає, учні разом з ним як би знову повторюють те, що вони вивчили самі напередодні. І чим краще організована перевірка, тим більше умов для такого закріплення.

Перевірка знань є формою педагогічного контролю за навчальною діяльністю учнів. Якщо врахувати, що основне навчальне завдання вчителя полягає в тому, щоб весь програмний обсяг знань був засвоєний дітьми, то стане зрозумілим, що без спеціальної перевірки знань не обійтися. Крім того, її слід організувати так, щоб реальні знання були виявлені як можна глибше і повніше.

Перевірка - стимул до регулярних занять, до сумлінної роботи учнів. Контроль навчальних досягнень учнів є об'єктивною формою самоконтролю вчителя. Добре організований контроль дозволяє вчителю не тільки правильно оцінити рівень засвоєння учнями матеріалу, що вивчається, але і побачити свої успіхи і помилки. Тому контроль є важливою і необхідною складовою частиною навчання і передбачає систематичне спостереження вчителя за ходом навчання на всіх етапах навчального процесу.

У 2001 році розпочався процес переходу освіти на 12-річний термін навчання. Разом з тим були розроблені нові норми і критерії оцінювання знань молодших школярів.

Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання навчальних результатів школярів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень кожного учня, а не ступеня його невдач.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з позиції того, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не тільки озброїти дитини певною сумою знань, умінь і навичок, а й сформувати її компетентності як здатність до оптимальних дій.

Реалізація контролю у навчанні дає змогу вчителю оперативно враховувати готовність дитини до вивчення нового матеріалу, забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності на всіх етапах навчання, одночасно створити компенсуючи умови для відстаючих у розвитку школярів та обдарованих дітей при дотриманні обов'язкового обсягу програмових вимог.

Саме наведені факти і зумовили вибір теми та актуальність даного дослідження.

Предмет: Особливості підходу до контролю знань в процесі навчальної діяльності молодших школярів.

Мета даного дослідження: виявити актуальність форм і методів перевірки знань учнів і умови їх найбільшої ефективності при вивченні курсу «Я і Україна.

Гіпотеза: якщо вчитель цілеспрямовано включає в різні ланки уроку систему перевірочних завдань, що інтенсивно активізувати пізнавальну діяльність учнів і удосконалювати методи і прийоми перевірки знань учнів, при правильній її організації, то підвищиться ефективність і якість навчання в цілому.

Завдання:

- вивчити психолого-педагогічну і методичну літературу та нормативну документацію з проблеми дослідження;

- охарактеризувати особливості різних видів, методів і форм організації контролю та оцінювання знань, умінь і навичок учнів початкової школи;

- виявити роль контролю і оцінювання навально - пізнавальної діяльності учнів на уроках «Я і Україна»;

- розробити завдання для різних видів контролю знань умінь і навичок учнів 3-4 класів при вивченні курсу «Я і Україна»;

- експериментально перевірити вплив систематичного використання різних видів, методів і форм контролю знань з природознавства на підвищення рівня навчальних досягнень молодших школярів.

Практичне значення курсової роботи обумовлюється необхідністю удосконалення якості навчальної діяльності молодших школярів.

1. Повторення у процесі викладання природознавства у 3 -- 4 класах

1.1 Систематичне і узагальнююче повторення на уроках “Я і Україна”

Одним із важливих методів узагальнення і систематизації являється самостійна робота учнів з підручником на уроці. При цьому можуть застосовуватись різні прийоми роботи з текстом: читання і складання планів, тез, конспекту, порівняння історичних фактів, явищ, процесів, різних історичних епох. Робота з підручником пов`язується з розглядом узагальнюючих таблиць, діаграм, графіків, схематичних малюнків.

До уроку зазначеного типу учнів слід попередньо готувати: виробляти у них уміння узагальнювати матеріал по тексту, знаходити в підручнику необхідні для нього матеріали і факти, формулювати висновки. До роботи з підручником з метою узагальнення і систематизації знань слід привчати учнів поступово. Спочатку це можуть бути завдання на висвітлення фактів, подій, їхню оцінку, визначення причин і наслідків цих подій. Для процесу узагальнення і систематизації на уроці велике значення має правильна постановка завдань для роботи з підручником. Завдання для порівняння і співставлення, для встановлення причинно-наслідкових зв`язків даються з метою уточнення окремих фактів і подій, отримання чітких уявлень про події, явища, процеси. Широкі узагальнення вимагають виконання таких завдань, які б стосувались всього матеріалу, сприяли засвоєнню чіткої системи понять.

Уроки спостережень бажано проводити в період фактичного закінчення в природі тієї чи іншої пори року в певній місцевості.

Основна дидактична мета такого типу уроків - систематизація знань, отриманих при вивченні всієї теми, закріплення її найбільш важливих положень. Таким чином, узагальнюючі уроки сприяють міцному і свідомому засвоєнню знань, а також впливають на розвиток пам'яті, мовлення, мислення учнів.

Під узагальненням розуміють виділення будь-яких властивостей, якостей,притаманних цілій групі предметів, і формулювання такого висновку, який буде вірний щодо будь-якого, окремого предмета даної групи.

Учнів потрібно навчити узагальнювати матеріал. Зробити це можна за таким планом: а) виділяти головне, основний зміст в узагальнюючих матеріалі; б) виділяти основні характеристики предметів, відносини між ними;в) порівнювати предмети між собою, виділяти загальні, фундаментальні особливості, які можуть лягти в основу узагальнення; г) формулювати на основі узагальнення висновок (загальну тенденцію,закономірність і т. д.)

Наприклад:

1)Інтерактивна гра «Мікрофон».

-- Що таке довкілля?

-- Яка буває природа?

-- Як можна вивчати природу?

-- Які органи чуття беруть участь у вивченні природи?

2)Гра «Хто де живе?».

Усі учні отримують предметні малюнки із зображенням тварин і рослин. У різних кінцях класу вивішуються таблички з назвами: ліс, луки, озеро, море. За спинами вчителя діти розбігаються по групах. Потім перевіряють правильність обраного місця.

3)Аналіз ситуацій.

1.У лісі ви побачили непогашене вогнище.

2.У лісі під кущем знайшли маленьке зайченя.

3.У кущах побачили гніздо з яєчками.

4.На стежці росте мухомор.

5.З рани на березі тече сік.

6.Знайшли галявину з красивими квітами.

4)Перевірка вміння поводитись у природі.

Прошу, допоможіть мені,

Скажіть-но тільки «так» чи «ні».

Як багато пролісків навесні!

Нарвемо собі букетів? …

Влітку сонце припіка -- добрий знак.

Чи полити грядочки треба? …

Настала осінь, дні сумні.

Потрібно урожай збирати? …

Взимку у холодні сніжні дні

Крихти в годівничку сиплете ви? …

В саду співає шпак пісні.

Збудуємо йому шпаківню? …

Я гніздо побачив у тіні.

Заберем звідтіль яєчка? …

Ну ж бо і ще скажіть мені:

Природу можна ображати? …

Робота в групах.

5)Кожна група отримує аркуш ватману з написом «Світ, у якому я живу». Вони повинні разом оформити його, наклеївши фотографії з екскурсії, домалювавши предмети живої та неживої природи, зробивши аплікацію з листя.

6)Гра «Чий листочок».

Члени кожної з груп по черзі дістають з торбинки осінні листочки. Якщо учень відгадує, з якого дерева листок, то забирає його до своєї групи.

1.2 Вимоги до знань, умінь та навичок в кінці навчального року

Підсумковий контроль проводиться в кінці півріччя, навчального року, а також після закінчення навчання в початковій школі.

Його мета - визначити обсяг і глибину засвоєних знань, умінь і навичок, їх міцність і свідомість. Підсумки перевірки служать основою для оцінки успішності учнів, яка характеризує рівень оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками відповідно до вимог навчальної програми . Вчитель повинен добре уявляти процес оволодіння кожним учнем знаннями і вміннями, бачити успіхи і невдачі, ставлення до них учнів. Лише за дотримання всіх цих умов вчитель може об'єктивно оцінити роботу учнів

Основні вимоги до знань,умінь і навичок учнів з природознавства.

Учні повинні знати:

- свою домашню адресу і адресу школи;

- правила безпеки при переході вулиці;

- правила поведінки при відвідуванні музеїв, бібліотек, театрів та інших закладів культури; правила поведінки під час екскурсій по місту та за містом;

- основи взаємовідносин людей в сім'ї, в класі, в школі.

Учні повинні вміти:

- розрізняти об'єкти неживої і живої природи;

- розрізняти і наводити приклади дикорослих і культурних рослин, диких і домашніх тварин, предметів старовинного і сучасного побуту та природних матеріалів, з яких вони виготовлені;

- розповідати про красу і пам'ятки свого села, міста; називати імена знаменитих земляків, згадавши їх професії і роль у житті людей;

- порівнювати добовий та річний ритм в житті природи з ритмом життя людини (від дитинства до старості).

Знання у формі уявлень або понять про:

? - предмети і явища природи та взаємозв'язки і залежності між ними;

? - способи різних видів пізнавальної діяльності;

? - спеціальні методи пізнання природи;

? - способи практичної діяльності з об'єктами природи;

? - способи самоуправління пізнавальною діяльністю;

? - способи діяльності з навчальними і наочними посібниками;

? - норми етичного, естетичного, морального ставлення до об'єктів природи;

? - норми ставлення до інших людей і до самого себе в природі;

? - норми спілкування і поведінки в процесі сумісної діяльності з учителем та іншими учнями.

1.3 Значення узагальнюючих уроків у повторенні і узагальненні вивченого матеріалу

Уроки узагальнення і систематизації знань проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об'єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причинно-наслідкові зв'язки.

Структура уроку:

1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

2. Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей,розкриття причин-но-наслідкових зв'язків. На цьому етапі найбільш ефективною може бути бесіда з демонструванням наочних посібників,натуральних об'єктів, узагальнюючих кінофільмів, діафільмів,діапозитивів. Важливе значення має поєднання реальних зображень,натуральних і схематичних малюнків на дошці та в зошитах, а також застосування невеликих за об'ємом і простих за виконанням дослідів.

3. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему. Здійснюється ця робота найчастіше узагальнюючою бесідою (але слід уникати простого відтворення набутих раніше знань), заповненням систематизуючих таблиць, побудовою схем. Одним із важливіших засобів узагальнення і систематизації є самостійна робота учнів з підручником за попередньо визначеними завданнями учителя, застосування порівняння та ін.

4. Підсумки уроку і завдання додому. На уроці узагальнення й систематизації спостережень за природою, які проводилися учнями протягом сезону і фіксувалися в щоденниках та класному «Календарі природи і праці», вчитель спочатку приводить у систему знання учнів про певну пору року.

У ході бесіди учні, використовуючи результати своїх спостережень, розкривають найбільш суттєві ознаки пори року, виявляють відмінність її від інших. Важливо підрахувати не тільки кількість сонячних або хмарних днів, а й виявити причину переважання сонячних днів або днів з дощами;встановити зв'язки між напрямком вітру, хмарністю й опадами, поведінкою тварин та рослин і зміною погоди та ін. На основі аналізу своїх спостережень діти складають характеристику певної пори року. При цьому вчитель не дає готових відповідей, не робить висновків, а тільки підводить учнів до відповідних узагальнень.

Для узагальнення та систематизації знань потрібно скласти такі питання,відповіді на які дозволили б одержати узагальнення знань з цієї теми.

У структурі узагальнюючого уроку можна виділити такі елементи:

а) організація учнів, у ході якої з'ясовується їх підготовка до уроку, перевіряється наявність необхідних наочних посібників, повідомляються тема,цілі та завдання майбутнього уроку;

б) перевірка знань, умінь і навичок з вивченої теми. Як правило,окремі учні отримують завдання, виконують їх, а клас перевіряє,виправляє, доповнює в міру необхідності;

в) узагальнююча бесіда за темою;

г) висновок вчителя, у ході якого зазначається, який матеріал теми і як засвоєний учнями.

У деяких випадках, проводячи узагальнюючий урок, учитель поєднує перевірку знань, умінь, навичок і узагальнюючу бесіду разом. Це можна робити в тих випадках, коли тема невелика за обсягом матеріалу і поняття її прості.

Для перевірки засвоєння матеріалу учнями всього класу, а також ступеня сформованості умінь і навичок в кінці узагальнюючого уроку можна провести невелику самостійну роботу учнів, що носить контрольний характер і сприяє виявленню рівня сформованих знань і вмінь.

2. Перевірка і оцінка знань як процес стимулювання і засвоєння природничого матеріалу

2.1. Дидактичні вимоги до перевірки і оцінки знань з курсу “Я і Україна”

При здійсненні перевірки й оцінювання виділених об'єктів враховуються такі загальні дидактичні вимоги:

- контролю насамперед підлягає оволодіння учнями провідним компонентом змісту навчального предмета, тобто досягнення основних цілей;

- зміст, який виступає засобом засвоєння провідного компонента, є самостійним об'єктом поточної перевірки. У процесі тематичного і підсумкового контролю він перевіряється разом із провідним компонентом і використовується як показник його засвоєння;

- у процесі здійснення різних видів контролю обґрунтовується вибір видів навчально-пізнавальної і практичної діяльності, через які виявляється засвоєння змісту навчального предмета;

- перевірка й оцінювання засвоєних знань і вмінь вимагає чітко визначених вимог (показників) до рівня їх сформованості в кожній конкретній ситуації;

- оцінка навчальних досягнень учнів залежить від педагогічних цілей.

Одні й ті ж показники засвоєння при різних цілях оцінюються по-різному:

-- чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

-- оптимальне визначення змістового компонента кожного уроку з урахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу;

-- широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

-- творчий підхід до обґрунтування методики проведення кожного уроку;

-- опора на загальнолюдські цінності в застосуванні принципів навчання;

-- забезпечення активного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління тощо.

2.2 Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Компетентнісний підхід в освіті зумовлює спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів:ключові, загальнопредметні й предметні. початковий школа урок

Зважаючи на сутність і механізми розвитку природознавчої предметної компетентності,формування її у молодших школярів здійснюється шляхом:

а)засвоєння учнями необхідного обсягу складових природознавчої компетенції(знань,умінь,навичок,способів діяльності,ціннісно-смислових орієнтацій),які забезпечують готовність школярів до оволодіння нею;

б)набування природознавчої компетентності-здатності розв`язувати коло соціально і особистісно значущих пізнавальних і практичних проблемних задач стосовно реальних об`єктів природи,вивчення яких передбачено змістом природознавчої складової освітньої галузі «Людина і світ»;

в)розвитку сформованої природознавчої компетентності у напрямку підвищення рівня її узагальнення та інтеграції з предметними компетентностями інших освітніх галузей до рівня загальопредметних і ключових.

Процес формування природознавчої компетентності,як будь-яка цілеспрямована діяльність,передбачає реалізацію поточного і тематичного контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Означені види контролю(перевірки й оцінювання)мають свої об`єкти,засоби реалізації,критерії оцінювання.

Об`єктами контролю у процесі навчання природознавства(курс «Я і Україна»3-4 класи)визначено:

1. знання(у формі фактів,уявлень,понять)про предмети і явища природи,взаємозв`язки і залежності між ними;

2. уміння виконувати різні види навчально-пізнавальної діяльності щодо об`єктів природи та інформації про них;

3. уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи(спостереження,дослід);

4. уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об`єктами природи;

5. уміння оцінювати об`єкти природи,а також поведінку свою й інших людей у природі.

Ієрархізована система,хоча й елементарних у початкових класах природознавчих понять,відображає предмети і явища природи в їх взаємозв`язках і взаємозалежностях. Вона формується в молодших школярів у такій послідовності:уявлення поурочних тем,поняття поурочних тем,загальні поняття розділів,загальні поняття окремих класів,загальні поняття початкової школи.

Механізм формування такої системи полягає в узагальненні понять. Цей процес є переходом від понять з меншим обсягом,але більшим змістом,до понять з більшим обсягом,але меншим змістом.

Отже,засвоєні учнями елементи ієрархізованої системи виступають об`єктами певних видів контролю й оцінювання,зокрема,уявлення і поняття поурочних тем є об`єктами поточного контролю,загальні поняття розділів-тематичного,а загальні поняття класів і початкової школи-розділів.

Якість засвоєння того чи іншого елемента власне предметного змісту залежить від рівня пізнавальної самостійності школярів,який зумовлений не тільки рівнем сформованості розумових умінь застосувати спеціальні методи пізнання природи,а,насамперед,здатністю здійснювати самоуправління власною пізнавальною діяльністю.

Навчально-пізнавальні вміння мають свої об`єктивні характеристики і закономірності формування,які враховуються в процесі контролю і оцінювання. Відповідно підручнику «Дидактико-методичне забезпечення контролю та оцінювання навчальних досягнень молодших школярів на засадах компетентнісного підходу,«Педагогічна думка»,Київ 2012,зокрема до цих вмінь відносяться такі,як:

? Кожне навчально-пізнавальне вміння має зміст і структуру(операції,дії та об`єктивно-зумовлену послідовність їх виконання).

? Будь-яке вміння,як суб`єктивне утворення,характеризується формою реалізації(матеріальна чи матеріалізована,перцептивна,зовнішньо-матеріалізована,розумова),рівнем узагальнення(визначає широту перенесення,тобто застосування до різних груп об`єктів),рівнем розгорнутості та самостійності виконання. За цими характеристиками відбувається розвиток умінь учнів у процесі оволодіння природознавчим змістом.

? Навчально-пізнавальні вміння засвоюються спочатку як самостійні об`єкти,а потім включаються в пізнавальний процес як засоби засвоєння і застосування нових знань та способів діяльності і самоуправління власною навчально-пізнавальною діяльністю.

? Навчально-пізнавальні вміння в кожній із груп пов`язані між собою внутрішньою логікою,тому вони формуються в певній послідовності. Першими-первинні вміння,прості,спосіб виконання яких алгоритмізується,а потім вторинні,складні. Первинні вміння функціонують у пізнавальному процесі самостійно або входять як операції до складніших первинних і як дії-до вторинних умінь. Наприклад,уміння аналізувати об`єкти природи формується як самостійне вміння;як операція в умінні порівнювати;як дія в умінні спостерігати.

? між групами вмінь існує взаємозалежність і взаємопідпорядкованість,що визначає послідовність їх формування в процесі навчання природознавства.

? Будь-яке навчально-пізнавальне вміння починає формуватися в учнів як конкретно-предметне. Далі межі його застосування розширюються,а рівень узагальнення зростає. Воно перетворюється у загальнознавче.

Результати оволодіння молодшими школярами змістом природознавства складової курсу «Я і Україна» визначено в навчальній програмі як державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів з природознавства.

Державні вимоги розроблено до кожного з розділів навчального матеріалу,як його логічно завершених частин,із відображенням взаємозв`язків між ними.

2.3 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів

Виявлені під час перевірки результати навчально-пізнавальної діяльності учнів оцінюються.

Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змісту предмета в порівнянні з вимогами діючих програм. Оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна оцінка його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесним, вербальним) показниками, або в балах , тобто в кількісних показниках. Так, у 1-2 класах початкової школи оцінка навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної частини навчального плану - вербальна, а в 3-4 класах - в балах.

Об'єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Зауважимо, що критерії - це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об'єктів оцінювання. Важливо, щоб вибрані критерії не були складними, мали однакову форму чи показник (словесний або цифровий).

Аналіз об'єктів контролю в початкових класах дозволив визначити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

? - якість знань (предметних, про способи діяльності, оцінних): міцність, повнота, глибина, узагальненість, систематичність, системність, дієвість;

? - рівень сформованості вмінь (предметних, розумових, загально-навчальних, оцінних): копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією і в нових ситуаціях;

? - рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: уміннями виконувати процедури творчої діяльності та розв'язувати проблему (частково-пошуковий, пошуковий);

? - рівень самостійності учня при виконанні завдань: відсутня готовність до сприймання допомоги, виконує зі значною допомогою, виконує з незначною допомогою, виконує без допомоги.

Зазначені критерії дозволили виділити чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загально-дидактичні характеристики такі:

І рівень - початковий. Учень засвоїв знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; різними видами умінь володіє на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; самостійну роботу виконує під безпосереднім керівництвом вчителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення.

ІІ рівень - середній. Учень володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами із підручника, може встановлювати засвоєні внутрішньо-понятійні зв'язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; уміннями володіє на рівні виконання способів діяльності за зразком за аналогією; самостійну роботу виконує зі значною допомогою.

ІІІ рівень - достатній. Учень володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки вже відомими, але і новими прикладами, встановлює відомі внутрішньо-понятійні і міжпонятійні зв'язки; вміє розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій логічній послідовності; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

ІV рівень - високий. Учень володіє системою понять в їх ієрархічній підпорядкованості, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміє розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, під час відповіді перебудовує засвоєний зміст у логічній послідовності, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; володіє вміннями самостійно розв'язувати проблеми за аналогією (пошукова діяльність).

Зазначені рівні навчальних досягнень молодших школярів оцінюються вербально в 1-2 класах, за 12-бальною шкалою оцінок - в 3-4 класах.

Рівні	Бали
І - початковий	1-3
ІІ - середній	4-6
ІІІ - достатній	7-9
ІV- високий	10-12

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства, виявлених під час перевірки, є:

- якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;

- рівень оперування природознавчими знаннями: репродуктивний, реконструктивний, творчий, у визначених програмою видах практичної і навчально-пізнавальної діяльності;

- рівень сформованості різних груп умінь: копіювання зразка, виконання способу діяльності за зразком в подібних і змінених умовах та нових ситуаціях;

- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: частково-пошукова, пошукова;

- рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи до самого себе і інших людей в природі.

- рівень самостійності учня при виконанні завдань: відсутня готовність до сприймання допомоги, виконує зі значною допомогою, виконує з незначною допомогою, виконує без допомоги.

2.4 Види перевірки знань на уроках «Я і Україна» в 3-4 класах

Цілі, зміст і види контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів визначають форми і методи організації контролю.

Методи контролю - це способи перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів, які дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу.Крім того, методи контролю викликані визначити результативність викладання і учіння на всіх етапах навчального процесу.

Форми організації контролю навчальних досягнень учнів бувають різні. За способом організації перевірки розрізняють фронтальний, груповий, парний і індивідуальний контроль, а за способом надходження інформації від учнів до вчителя - усний, письмовий, експериментальний і програмоване.

Залежно від того, в якій формі здійснюється контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів у сучасній дидактиці виділяють такі групи методів перевірки:

- методи усної перевірки результатів навчання - бесіда, розповідь, пояснення, роз'яснення, читання тексту, географічних карт, схем та ін;

- методи письмової перевірки результатів навчання - контрольні роботи (завдання), твір, диктант, реферат, тестування та ін.;

- методи практичної перевірки результатів навчання - проведення дослідження, виконання практичної роботи, створення виробів, моделей та ін.;

- методи програмованої перевірки результатів навчання - використання перфокарт, сигнальних карт, посібників з друкованою основою, машини-контролери.

Усне опитування учнів може бути фронтальним, груповим і індивідуальним.

Фронтальне опитування полягає в тому, що учні відповідають на запитання вчителя, поставлені всьому класу. Як правило, ці питання повинні бути короткими, чітко сформульованими і в такій послідовності, щоб всебічно розглянути вивчене. Фронтальний опитування використовується для перевірки логічно завершеної частини змісту, яке містить фактичний або такий матеріал, який ділиться на малозв'язані частині, що не має складних зв'язків. Під час фронтального опитування учні відповідають з місця, доповнюють один одного. Спостереження за учням під час фронтального опитування може дозволити вчителю оцінити його роботу, може стати одним з компонентів при загальному оцінюванні роботи учня на уроці.

Фронтальний опитування має певні недоліки, зокрема не сприяє формуванню в учнів умінь добувати відповідь у певній логічній послідовності, узагальнювати. Тому разом з такою перевіркою знань

доцільно використовувати індивідуальний опитування, під час якого на кожне з питань відповідає один учень.

Індивідуальне опитування дозволяє учню не тільки відтворити засвоєні знання, а й показати вміння послідовно, логічно і аргументовано висловлювати власну думку. Індивідуальне опитування доцільне для перевірки логічно завершеної частини змісту, яка вимагає цілісного викладу інформації про об'єкти та явища природи, їх взаємозв'язки і залежності, доказів певних положень за допомогою відомих або власних прикладів. Щоб діти правильно будували свою розповідь, необхідно ставити зрозумілі, конкретні завдання. Дня послідовного викладу використовується план відповіді, який складався на попередньому уроці. Його можна записати на картці, таблиці, усно може згадати учитель або самі учні. Опорою для відповіді також служить схема, таблиця, малюнок (особливо для розповіді - опису об'єктів), які використовувалися в процесі засвоєння змісту логічно завершеної частини поурочної теми. Розповідь учня не слід переривати уточнюючими або спонукають питаннями. Йому самому пропонується повідомити про завершення своєї розповіді. Тільки після цього вчитель або інші учні задають додаткові питання для уточнення, доповнення, пояснення і т. д.

Групове опитування проводиться з метою повторення і закріплення матеріалу після вивчення розділу програми. Методика проведення такого опитування: вступне слово вчителя про мету та організації роботи в групах (4-5 осіб); опитування консультантом (попередньо вчитель бере у них залік) всіх членів групи. Відповіді учня коментують, доповнюють і оцінюють разом. Перелік питань для такого заняття вчитель. По завершенні заняття учні звітують про отримані результати.

У початковій школі доцільно практикувати письмову перевірку знань учнів. У відповідності з віковими особливостями молодших школярів письмові завдання повинні бути невеликими за обсягом, а відповіді на них - короткими.

Перевірка знань, умінь і навичок учнів з природознавства з допомогою постановки дослідів, виконання практичних робіт називається практичної (або експериментальної).

Дослід служить способом виявлення знань про:

- ознаки і властивості об'єктів і явищ природи, умов їх існування;

- приладах і матеріалах, які використовуються при проведенні досвіду і їх призначення;

- спосіб виконання діяльності: склад і послідовність виконання дій в досвіді.

А також умінь:

- виконувати досліди для виявлення конкретних ознак, властивостей, умов;

- користуватися приладами, які необхідні для проведення досвіду. Наприклад,під час перевірки теми дітям пропонуються завдання:

- Назвіть,які властивості має вода.

- Розкажіть,за допомогою якого досліду можна довести, що вода розтікається на поверхні(прозора;розчиняє розчинні речовини).

- Виберіть ті прилади,які необхідні для проведення досліду...

Розкажіть для чого вони призначені.

- За допомогою досліду доведіть,що вода прозора. Свої дії прокоментуйте.

Практичні роботи потребують практичної діяльності дітей з матеріальними об'єктами природи (натуральні предмети, гербарії, колекційні зразки) або їх матеріалізованими формами: малюнки, моделі, муляжі, схеми. Практичні завдання можуть бути різними за змістом і способам виконання. На уроках природознавства вони зорганізуються з допомогою завдань:

- на застосуванні природознавчих знань, що здійснюється в практично-дієвій формі. Наприклад для теми «Орієнтування на місцевості.Компас»4 клас можна визначити такі завдання:

- визначити температуру повітря;

- визначити за допомогою компаса, в якому напрямку від школи знаходиться...;

- користуючись масштабом, виміряти відстань від... До...;

- визначити лівий і правий береги річки і т. д.;

- на виконання розумових дій в матеріальній або матеріалізованій формі, тобто використовуючи природні об'єкти або їх зображення, схеми, моделі: проаналізувати; порівняти; класифікувати; виділити спільні та відмінні ознаки; підвести до поняття - розпізнати об'єкт серед інших по істотним ознаками. Наприклад для тем «Корисні копалини рідного краю»,«Рослини рідного краю» в 4 класі можна використовувати такі завдання:

- серед гербарних зразків виберіть зернові рослини, назвіть їх істотні ознаки;

- з колекції корисних копалин виберіть торф і кам'яне вугілля, порівняйте їх;

- розгляньте рослину, покажіть і назвіть її органи тощо .

Перевірка засвоєних знань,умінь здійснюється усно і письмово.

Усна перевірка дає змогу вчителеві перевірити уміння дітей будувати відповіді у логічній послідовності,словниковий запас учнів,темп відповідей тощо. Однак,такий вид контролю потребує багато часу,обмежує можливості перевірки більшості учнів на уроці. Крім того,процес і результати детально не фіксуються,учитель не може глибоко їх проаналізувати,зробити необхідні висновки.

Письмова перевірка проводиться за допомогою письмових завдань. За змістом вони є засобом перевірки рівня засвоєння фактичного матеріалу,певних взаємозв`язків і залежностей у природі. Письмові завдання спрямовані на її відтворення, пояснення, доведення, обґрунтування, застосування.

Наприклад,«Назвіть рослини степової зони України?»,«Доведіть,що лисиця-хижа тварина».

Як одна з форм письмової перевірки навчальних досягнень учнів з природознавства використовується тестування. Це така сукупність стандартних завдань, тобто уніфікованих за формою пред'явлення та обробці результатів. Тести складаються з чітко визначеної дидактичної мети.

Поширеними в практиці роботи початкової школи є такі види тестів,а у наведенні прикладу візьмемо тему «Рослини-зелене диво Землі» з 3 класу:

1) тести з вибором відповіді(Знайдіть правильне визначення дикорослих рослин.

Відповіді: а) рослини, у яких кілька міцних деревних тонких стебел; б) рослини, які ніхто не висаджує і за якими не дивляться; в) рослини, які навесні проростають з насіння, влітку і восени цвітуть, дають плоди з насінням і відмирають);

2) тести на встановлення правильності судження (Рослина, у якої один міцний деревне стебло - це... Відповіді: а) трав'яниста рослина, б) дерево; в) кущ;

Особливою формою письмового контролю є графічні роботи. До них відносяться схематичні малюнки, діаграми, схеми і т. д. Такі роботи можуть використовуватися на уроках з метою перевірки умінь учнів використовувати знання в нестандартній ситуації, користуватися методом моделювання, коротко узагальнювати знання .

Під час перевірки також можна використовувати перфокарти, сигнальні картки, парні та групові відповіді, програмований контроль і т. д. Доцільно проводити спрощений опитування, коли разом з індивідуальним вчитель застосовує вибіркове опитування, переважно в кінці вивчення теми, з опорою на індивідуальні картки, в яких передбачений питання або практичні завдання.

Природознавство вимагає спеціальних засобів контролю і самоконтролю, які активізують процес навчання. Такими засобами є завдання з кодованими графічними і цифровими відповідями. Суть їх полягає в зображенні слів і пропозицій умовними знаками, відрізками ліній, цифрами або літерами.

3. Розробка системи повторення і перевірки знань на уроках «Я і Україна» під час переддипломної практики.

Я проходила практику в загальноосвітній школі №41 м. Донецьк у 2 класі і проводила там уроки з «Природознавства». Але тема моєї курсової роботи стосується предмету «Я і Україна» в 3-4 класах. Тому матеріал щодо цього питання я використала з книги «Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів».

Навчальна природознавча компетентність-складне особистісне утворення(знання,уміння,способи діяльності,ціннісно-смислові орієнтації),яке забезпечує здатність учня розв`язувати доступні соціально й особистісно значущі практичні та пізнавальні проблеми, пов'язані з реальними об'єктами природи,у сфері відношення: «людина-природа».

Зважаючи на сутність і механізми розвитку природознавчої предметної компетентності,формування її у молодших школярів здійснюється шляхом:а)засвоєння учнями необхідного обсягу складових природознавчої компетенції(знання,уміння,навички,способи діяльності,ціннісно-смислові орієнтації),які забезпечують готовність школярів до оволодіння нею;б)набуття природознавчої компетентності-здатності розв`язувати коло соціально й особистісно значущих пізнавальних і практичних завдань стосовно реальних об`єктів природи;в)розвитку сформованої природознавчої компетентності у напрямі підвищення рівня узагальнення її та інтеграції з предметними компетентностями інших освітніх галузей до рівня загальнопредметних і ключових.

Процес формування природознавчої компетентності,як будь-яка цілеспрямована діяльність,передбачає реалізацію поточного контролю(перевірки й оцінювання)навчальних досягнень учнів на різних його етапах. Зокрема,на етапах засвоєння нового змісту поурочної теми,систематизації та узагальнення засвоєних знань і вмінь та їх застосування цей вид контролю є структурним елементом окремих етапів. Основні його функції - діагностувальна і навчально-коригувальна.

На самостійному етапі перевірки навчальних досягнень учнів він є компонентом цілісного процесу навчання I рівня,який здійснюється в межа теми уроку.

Розглянемо функції контролю та засоби його здійснення в структурі названих етапів. Так,під час етапу засвоєння нового навчального матеріалу поточний контроль дає змогу своєчасно виявити помилки,усунути причини їх. Адже контроль тільки не за кінцевим результатом не забезпечує вчасного коригування навчально-пізнавальної діяльності учнів і методики роботи вчителя.

Важливим на цьому етапі є виявлення рівня первинного розуміння школярами змісту кожної логічно завершеної частин поурочної теми,оскільки від цього залежить якість її засвоєння,усвідомлення зв`язків між кожною частиною та опорними знаннями й уміннями,цілеспрямоване застосування набутих знань і вмінь.

Зміст етапу систематизації та узагальнення,його результативність у цілому визначається формою елементів знань,засвоєних школярами в кожній логічно завершеній частині попереднього етапу.

Якщо на етапі засвоєння у дітей сформовані:а)тільки уявлення,які відображають ознаки одного об`єкта,то на їх основі створюється повніший,всебічний образ предмета або явища через виявлення зовнішніх зв`язків між ними. Наприклад,уявлення про повітря формується через засвоєння уявлень про властивості,місцезнаходження,значення його у природі(тема «Повітря навколо нас», 3-й клас).В інших ситуаціях,коли уявлення,сформовані в різних логічно завершених частинах,стосуються різних конкретних об`єктів,між ними встановлюються суттєві зв`язки,виокремлюються окремі ознаки і формуються емпіричні поняття;б)лише емпіричні поняття. За таких умов систематизація та узагальнення спрямовані на формування родових понять і встановлення родо-видових відносин. Так,поняття «птахи»(родове) формується на основі засвоєння видових «зимуючі птахи»,«перелітні птахи»,«кочуючі птахи»,встановлення причин різної поведінки птахів у різні пори року(тема «Птахи»,3-й клас);в)уявлення та емпіричні поняття. У таких випадках можуть формуватися нові поняття(на основі уявлень)чи поглиблюватися раніше сформовані(вони актуалізуються). Після цього між ними встановлюються родо-видові або інші види зв`язків.

Діяльність школярів на цьому етапі сприяє засвоєнню якісно нових знань із вищим теоретичним рівнем,що зумовлює необхідність поточного контролю за досягнутими результатами.

Серед засобів поточного контролю з навчально-діагностувальною метою використовуються тестові завдання закритого типу з вибором правильної відповіді(однієї або декількох)із запропонованих варіантів.

Зміст інструкції щодо способу виконання цього виду завдань може формуватися варіативно. Наприклад,”Обведи номер відповіді,яку ти вважаєш правильною”,”запиши номер правильної відповіді,”із запропонованих варіантів відповідей вибери 2(3) і познач їх знаком (+)”;”вибери правильну відповідь і запиши літеру,якою вона позначена” тощо.

Умова завдання подається як у вигляді твердження,так і запитання чи задачі. Окремі вчені вбачають переваги завдань із твердженнями в тому,що залежно від відповіді твердження перетворюється на правильне або хибне седження. Це дає змогу уникати багатослів`я,чим досягається чіткість у викладі сутності умови та конкретність відповідей.

Кожне завдання містить не менше 3-х відповідей(дистракторів). Усі відповіді,крім правильних,мають бути правдоподібними, привабливими для вибору,дібраними за однією основою,типом чи концепцією,але не частково правильними і не повинні допускати неоднозначного тлумачення,що усуває ймовірність угадування. Зазвичай дистрактори добирають з урахуванням типових помилок учнів.

Учені,які досліджують проблему педагогічного тестування,вирізняють низку вимог до конструювання завдань означеного виду. Серед них:чіткість формулювання умови завдань,що досягається шляхом використання простих синтаксичних конструкцій;включення в умову слів,спільних для виділення варіантів відповідей;уникнення двоякого смислу і вербальних асоціацій у змісті завдань,а також зв`язків між дистракторами,що сприяє угадування відповідей. У завданнях,які формулюються із запереченням,частка “НЕ” виділяється для зосередження уваги учнів на ній. Для швидкої орієнтації в завданні,його умова і варіанти відповідей подаються різними шрифтом.

Однією з переваг закритих тестових завдань вважають універсальність їх використання,адже рівень засвоєння учнем навчального предмета визначається не формою завдання,а складністю його змісту.

Зауважимо,що поточна перевірка в процесі описання етапів вимагає дидактичної доцільності,точності й лаконічності відповідей школярів,їхньої зосередженості під час виконання діагностувальних завдань. Вона,як правило,супроводжується вербальним оцінюванням учителя у поєднанні зі взаємо- і самооцінюванням учнів. У балах поточна оцінка виставляється лише за правильні,повні відповіді з метою заохочення і стимулювання успішної навчально-пізнавальної діяльності.

4.Розробка конспектів уроків,проведених під час переддипломної практики.

Конспект №1

Тема:Як дерева зустрічають весну?

Мета:ознайомити учнів а весняними явищами в житті рослин; встановити зв'язки між цими явищами і погодою навесні; розвивати спостережливість, пам'ять; виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку:комбінований

Обладнання:муз.фізхвилинка,таблиця.

Хід уроку:

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

1)Усне опитування:

-Розкажіть казку про весну.

-Який весняний місяць вам подобається найбільше?

-Які символи для кожного весняного місяця ви придумали?

2)Хвилинка синоптика

-Відкрийте свої зошити,запишіть число,сьогодні 14 лютого.

-Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець,що подивився на термометр?

-Сьогодні є опади?

-Який стан неба?

-А хто знає тиск?

-Які явища відбувалися у неживій природі,коли ви йшли до школи?Молодці!

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

- Чи змінилась погода з настанням весни?Послухайте уважно вірш.

Слухання вірша «Веснянка»

Цвірінь, цвірінь,

їде теплинь

На іменини трав.

Готуй човни, а сани кинь,

Бо сніг водою став.

І ще готуй ріллю м'яку.

Сівалки і зерно,

Щоб у дзвінкому колоску

Примножилось воно.

-- Який настрій у пас викликав цей вірш?

-- Чому ви радієте?

-- Які зміни відбуваються у природі з настанням весни?

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

-- Сьогодні ви дізнаєтеся про весняні явища в житті рослин і на які 3 періоди поділяється весна.

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Розповідь вчителя.

-А ви знаєте,що 23 березня-це день весняного рівнодення(табл.)Тривалість дня і ночі становить по 12 годин,тому тривалість дня збільшується,а ночі - зменшується. А також весна в нас поділяється на 3 періоди,хто знає на які?(підручник с.101)

2.Робота за підручникам (с 102-103)

-- Пригадайте! У якому стані перебувають рослини взимку?

-- Про що розповіла Синьокрила Сойка?

-- Розкажіть за фотографіями на с. 102 календар весняного життя дерев та кущів.

-Який же ми можемо зробити підсумок?(Сокорух, розвиток бруньок, розпускання листків, цвітіння -- це весняні явища в житті рослин.)

-- Що запитала Синьокрила Сойка?

-- Що відбувається з бруньками?

-- Доведіть, що змінюється забарвлення стовбурів дерев.

-- Чому з кінця березня настають тяжкі, смутні часи для берізок?

-- Розгляньте фотографії на с. 103.

-- Як виглядають гілочки бузку в березні, квітні та травні?

--Які зміни відбуваються в життя каштана, яблуні і черемхи впродовж весни?

VI.Фізкультхнилинка

VII.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.Гра «Обери»

--Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні. Поясніть їх.

На деревах немає листя. Розпустилися бруньки. Льодохід. Цвітуть квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. З'явилися комахи. Листопад. Тане сніг. З'явилися бруньки на деревах.

2.Телеграма з лісу

Ми - перша зелень, і за це нас усі ламають. Ми навіть боїмося розпускатися першими в лісі. А що хорошого? Все одно зламають. Допоможіть нам!

Ваші вірні друзі: Верба, Черемха, Лісовий бузок

-- Яку відповідь ти надішлеш на цю телеграму?

-- Можливо, ти надаси допомогу деревам лісу? Яку?

3.Тестування

Що змінюється в житті рослин навесні?

а) Бубнявіння бруньок;

б) листопад;

в) розпускання листя;

г) цвітіння;

д) поява плодів.

VIII. Підсумок уроку.

-- Як весняна погода впливає на рослини?

--Чому так говорять: «Навесні закінчується зимовий спокій у рослин»?

--Що відбувається з рослинами навесні?

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.101-103.

— Як змінюється настрій людей навесні? Розкажіть про свій весняний настрій.

Конспект №2

Тема:Які трав'янисті рослини першими зацвітають навесні?

Мета:навчати учнів розпізнавати першоцвіти; розвивати спостережливість; виховувати бережливе ставлення і любов до природи.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:таблиця,муз. фізхвилинка.

Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.Усне опитування.

-- Назвіть ознаки, які спостерігаються у рослин з настанням весни.

-- Розкажіть про свої спостереження за рослинами навесні:

* коли з'явилися перші листки на деревах і кущах;

* коли зацвіли плодові дерева і кущі у вашій місцевості.

- Як змінюється настрій людей навесні? Розкажіть про свій весняний настрій.

2.Хвилинка синоптика.

-Відкрийте свої зошити,запишіть число,сьогодні 18 лютого.

-Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець,що подивився на термометр?

-Сьогодні є опади?

-Який стан неба?

-А хто знає тиск?

-Які явища відбувалися у неживій природі,коли ви йшли до школи?

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Слухання вірша.

ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ...

Весна, весна! Радійте, дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки, летіть із клітки, --

З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, -- сонце, співи.

В траві фіалки зацвіли...

Джмелі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.

--Про які перші весняні квіти говориться у вірші?Які ви знаєте інші ранньоквітучі весняні квіти?

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

-- Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які весняні рослини занесені до Червоної книги України.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Робота за підручником (с 104-105)

-- Пригадайте! Які рослини першими зацвітають у вашому краї?

-- Розгляньте фотографії на с. 104. Трав'янисті рослини, що квітують до розпускання листків на березі та черемсі, належать до ранньоквітучих.

Це підсніжники, проліска дволиста, шафрани -- крокуси, зірочки маленькі, ряст.

-- Коли розпочинається пора цвітіння багаторічних трав'янистих рослин? Яка із весняних рослин відважиться зацвісти першою?

-- З-під зимової «ковдри» виглядають сніжно-білі квітки. Це підсніжники. У них витончена форма і медовий ніжний аромат. Підсніжники -- дуже гарні. Тому дедалі менше стає їх у наглих лісах. Люди зривають їх цілими оберемками на продаж. Підсніжники занесені до Червоної книги України. Вони знаходяться під державною охороною.

А що це? У весняному лісі два неба: одне під ногами, а друге -- над головою! Це розквітла тендітна синьо-блакитна проліска дволиста.

У березні з'являються з-під снігу фіолетові і жовті квіти шафрану -- крокусу. Крокуси теж занесено до Червоної книги України. У лісах зазеленіли листочки, а між ними виблискують золотаві квіточки зірочок маленьких. Важко уявити весняний ліс без буяння пурпурового, рожевого, бузкового, білого рясту.

Продовжують квітковий весняний бал пізньоквітучі рослини.

...