Особливості роботи над навчальним проектом на уроках природознавства

6.2. У період канікул, які не збігаються з відпусткою, залучається адміністрацією школи до педагогічної, методичної чи організаційної роботи в межах часу, який не перевищує навчального навантаження до початку канікул. Графік роботи вчителя під час канікул затверджується наказом директора школи.

6.3. Замінює в установленому порядку тимчасово відсутніх вчителів на умовах погодинної оплати і згідно з тарифікацією (залежно від тривалості заміни).

6.4. Одержує від адміністрації школи матеріали нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документ

6.5. Систематично обмінюється інформацією з питань, які належать до його компетенції, з адміністрацією і педагогічними працівниками школи

Розділ ІІІ. Експериментальна частина

3.1 Констатуючий експеримент

Констатуючий експеримент проводився протягом переддипломної практики на базі СЗШ №128, м. Дніпропетровськ. До участі у педагогічному експерименті було задіяно учнів четвертих класів даної школи. Серед них визначено контрольний клас 4-А - 20 учнів та експериментальний клас 4-Б - 20 учнів. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.

Для виявлення рівня знань учнів було проведено тестування. Тест складається з 12 питань, з різних тем, вивчених у першому семестрі(«Сонячна система», « Земля -- планета Сонячної системи», «Материки Землі»,

«Океани Землі», «Збережемо природу Землі разом», «Україна на планеті Земля», «Форми земної поверхні України»). Тест має варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати правильну.(Додаток В)

Критерії оцінювання були такими: високий рівень (12-10), середній рівень (9-7), низький рівень (6 і нижче).

Високий

Учень вільно, усвідомлено відтворює матеріал, встановлюючи зв'язки з раніше вивченим; вільно відповідає на запитання; аналізує і розкриває суть явищ природи, узагальнює, систематизує знання на основі вивчених закономірностей та понять; логічно і повно розкриває вивчений програмовий матеріал; аналізує і розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища

Середній

Учень з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; у відповідях допускає помилки.

Низький

Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає; користуючись підручником або робочим зошитом може знайти необхідні визначення наукових понять, наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх;

Після проведення тестування ми отримали такі результати.

Зведені результати представлені в діаграмі ( Додаток Г)

В результаті тестування можемо сказати, що рівень знань учнів майже однаковий, проте учні контрольного класу показали кращі результати.

3.2 Формуючий експеримент

Під час проходження переддипломної практики з учнями 4-Б класу здійснювалась практична робота в напрямку проектної діяльності. Учні 4-А навчались за звичайною системою. На уроках використовувалися проектні технології, також діти готували проекти на самостійно обрані теми. Було проведено урок-проект на тему «Що ми знаємо про Полісся?»( Додаток Д), що відповідає чинній навчальній програмі з природознавства. На даному уроці використано низку технологій розвитку критичного мислення, проектну технологію, інформаційні технології. Даний урок дає можливість урізноманітнити методи організації навчального процесу, використовуючи інтерактивні: індивідуальні, парні, групові та фронтальні форми у відповідності з віковими особливостями учнів.

Для його проведення потрібен мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, комп'ютери, карта природних зон України, підручник; зошити, друковані матеріали, фотоматеріали.

Даний проект носить дослідницький характер та ставить за мету продовжити формувати уявлення про Україну; розкрити причину різноманітності природи в різних її куточках; ознайомити з особливостями природи зони мішаних лісів, рослинним і тваринним світом; розвивати спостережливість, життєві компетенції, вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати дбайливе ставлення до природи, вміння знаходити шляхи її захисту.

У результаті реалізації завдань уроку:

- учні навчилися планувати свій час;

- навчилися створювати продукти проекту згідно критеріїв;

- здобули інформацію з різних джерел;

- проаналізували, систематизували та представили отриману інформацію у графічному вигляді;

- навчилися проводити цільовий або ефективний пошук в мережі Інтернет;

- отримали досвід публічного виступу під час захисту проекту;

- навчилися переносити наукові методи пізнання (аналіз, синтез, оцінювання), відпрацьовані під час роботи над проектом, на навчальну та суспільну діяльність;

- учні набули навички давати творчу оцінку результатам проектної діяльності та власним навчальним досягненням.

Основні результати діяльності учнів наступні: слайдові презентації, доповідь (колективна з використанням наочності), бюлетень, публікація, проспект, буклет.

Метод проектів -- педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

- планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

- використовувати багато джерел інформації;

- самостійно збирати і накопичувати матеріал;

- аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

- приймати рішення;

- встановлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки)

- створювати “кінцевий продукт” -- матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);

- підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

- представляти створене перед аудиторією;

- оцінювати себе та інших.

Необхідно організувати роботу таким чином, щоб учні навчалися:

- визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання;

- шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні;

- здійснювати і аргументувати вибір;

- передбачати наслідки вибору;

- діяти самостійно (без підказки);

- порівнювати отриманий результат з тим, що потребується;

- об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування.

Психолого-педагогічні можливості методу проектів дуже високі. Проектна діяльність максимально спрямована на суб'єктне пробудження й розвиток особистості молодшого школяра, оскільки цілком відповідає її віковим потребам і особливостям. Адже, на думку академіка І. Беха, спрямованість особистості, головна її установка в ранньому дитинстві полягає в діяльнісному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими.

Правила успішної роботи учнів у проектній діяльності:

- У команді немає лідерів. Всі члени команди рівні.

- Команди не змагаються.

- Всі члени команди повинні отримати задоволення від спілкування і від того, що разом виконують проектну роботу.

- Кожен повинен отримувати задоволення від почуття впевненості в собі.

- Відповідальність за кінцевий результат несуть всі члени команди, які працюють над проектом.

Таким чином, використання методу проектів у навчально-виховному процесі заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно: особистісно - орієнтоване; використовує безліч дидактичних підходів; має високу мотивацію, що означає зростання інтересу й залучення до роботи в міру її виконання; дає змогу вчитися на власному досвіді.

3.3 Контрольний експеримент

На останньому тижні переддипломної практики було проведено контрольне тестування для виявлення рівня знань учнів . Тест містив 12 запитань і включав питання з тем вивчених у другому семестрі, а саме - «Природні зони України», « Мішані ліси», « Степи», « Південний берег Криму», « Гори. Карпатські гори», « Кримські гори».( Додаток Е)

Провівши тестування ми отримали такі результати:

Зведені результати представлені в діаграмі.(Додаток Є).

За результатами контрольного тестування можна сказати, що показники експериментального класу покращились, а показники контрольного класу майже не змінились. А саме високий рівень експериментального класу зріз на 16 %, порівняно з результатами констатуючого експерименту, високий рівень контрольного класу зріз лише на 3%. Відповідно середній рівень знань в експериментальному класі істотно зменшився (на 10 %), в той час як в контрольному лише на 2 %. А також низький рівень контрольного класу залишився майже однаковий, проте учні експериментального класу показали кращі результати, низький рівень мають лише 7 %.

Відгуки дітей експериментального класу про застосування проектної технології:

підвищення інтересу до вивчення предмету;

працювати в групах стало набагато цікавіше;

розробка проекту викликає цікавість та допитливість.

Висновок

В даний час приділяється особлива увага проблемам екологічної освіти дітей молодшого шкільного віку. Це можна пояснити двома основними причинами - необхідністю розглядати екологічне виховання як безперервний і систематичний процес протягом усього періоду шкільного навчання та актуальністю формування елементарної екологічної культури в найбільш сприятливий період емоційного взаємодії дитини з природою.

В основі формування екологічної культури лежить розуміння значущих залежностей і зв'язків, що у світі природи, взаємодія живої і неживої природи.

Особливу увагу в системі освіти приділяється визначенню найбільш доцільних форм, методів і засобів екологічного виховання в умовах навчання в початковій школі, серед яких важливе місце відводиться ролі дидактичних і рольових ігор, проблемному навчання, методу проектів .

Під методом проектів розуміється виконання учнями під керівництвом вчителя навчального проекту, результатом якого буде вирішення проблеми. Цей метод є одним з видів педагогічних технологій . Як і будь-який інший метод, метод проектів може бути реалізований за допомогою різних засобів навчання, в тому числі і з використанням інформаційних і комунікаційних технологій.

Метою нашого дослідження було виявити особливості роботи над навчальним проектом на уроках природознавства.

В ході виконання курсової роботи ми дослідили:

- історичний аспект впровадження методу проектів - першим увів поняття проекту, науково описав його та класифікував американський учений В. Кілпатрик ;

- обґрунтовано, що під «метод проектів» слід розуміти систему навчання, за якої учні отримують знання в процесі планування і виконання практичних завдань - проектів, що поступово ускладнюються. Метод проектування забезпечує загальну ігрову основу навчання, сприяє формуванню творчо спрямованої особистості в умовах збереження емоційного і фізичного благополуччя, є одним з інноваційних методів навчання.

- визначено, що виокремлюється кілька типів проектів: дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практично - орієнтовані.

- розкрито, що проектна діяльність сприяє розвитку творчих рис особистості. Якщо з раннього віку включати дітей у творчу діяльність, то в них розвиваються допитливість розуму, гнучкість мислення, пам'ять, здібність до оцінки, бачення проблеми, здатність до передбачення, до глибокого розуміння причинно-наслідкових зв'язків та інші якості, характерні для людини з розвиненим інтелектом.

- встановлено, що використання проектних технологій у навчально-виховній роботі початкової школи створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності. Розвиток пізнавальних інтересів, творчих навичок, уміння самостійно здобувати знання є метою застосування проектних технологій.

Під час практичної перевірки ефективності застосування методу проектів на уроках природознавства ми провели педагогічний експеримент, який показав, що створення проектів у початковій школі доцільне та ефективне. Учні створювали проекти з предмету Я і Україна, які були як короткотривалі (1 урок), так і середньої тривалості (1 тиждень). Дітьми було створено стінгазети, доповіді, реферати, проведено презентації та дискусії щодо роботи. Рівень знань учнів експериментального 4-Б класу загалом зріс на 1, 5 - 2 % у порівнянні з контрольним 4-А класом. Ми впевнені, що ця технологія сприяє розвитку дитини у набутті тих якостей, які справді знадобляться їй у подальшому житті, у соціалізації, адже виконання учнями групових видів проектів неможливе без комунікативних якостей, взаємодопомоги, демократичних якостей, вміння проявити свою індивідуальність, проте у системі з повагою до думок інших людей, вміння домовитись, знайти компроміс між різними ідеями. За час педагогічного експерименту підвищилась активність учнів експериментального класу, урізноманітнилась учбова діяльність, діти стали більш самостійними та ініціативними, комунікабельними.

Слід відмітити також збільшення спілкування між учнями в позаурочний час між собою та з вчителем, бажання дітей працювати групами, проводити дозвілля разом.

Отже, використання методу проектів є ефективним засобом оптимального усвідомлення навчального матеріалу на уроках природознавства.

Список викорастаної літератури

1. Базарницька І. Проектний день у початковій школі // Початкова школа. - 2008. - № 2. - С. 7.

2. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія / К.О. Баханов. - Запоріжжя: Просвіта, 2004. - 328 с.

3. Башинська Т. Проектувальна діяльність - основа взаємодії вчителя та учнів / Т. Башинська // Дайджест педагогічних ідей та технологій - 2003. - №3. - С 49-52.

4. Васин Е.К. Подготовка учащихся к выполнению проекта / Е.К. Васин//Школа и производство -2003. - №7. -С. 68-71.

5. Галустов Р.А., Зубов Н.И. Творческие проекты студентов ТЭФ. / под ред. Р.А.Галустова. - Брянск: Издательство БГПУ, НМЦ "Технология", 1999. - 152 с.

6. Голубенко М. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М.Голубенко. - К.: Шкільний світ, 2007. - 128 с.

7. Єжак Є. Основи проектної діяльності учнів // Школа. - 2007. - № 11. - С. 33.

8. Єрмаков І.Т. на шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати; Практико зорієнтований збірник. К.: Департамент, 2003. - 500 с.

9. Довбенко Т. Метод проектів в історії шкільництва / Т. Довбенко // Шлях освіти. - 2005. - №2. - С. 47-52.

10. Кілпатрик В.Х. Метод проектов. Применение целевой установки в педагогическом процессе / В.Х. Кілпатрик. - П.: Блокгауз -Ефрон, 1925. - с.43.

11. Коберник О.М., Сидоренко В.К. Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід. Навчальний посібник / За заг. ред. О.М. Коберника, В.К. Сидоренко. - Умань: СПД Жовтий, 2008. - 216 с.

12. Котелянець Н. Проектний метод навчання молодших школярів // Рідна школа. - 2001.- № 10. - С. 47-48.

13. Лебедева Л.И., Иванова Е.В. Метод проектов в продуктивном обучении// Школьные технологи. - 2002. - № 5 - С.116-120.

14. Леонтьева М.Р. Об использовании метода проектов в образовательной области "Технология" / М.Р. Леонтьева // Школа и производство. - 2000. - №6. - С. 6-8.

15. Мацкевич Т.А., Лукоянова Л.Г. Педагогические технологии в развитии детей / Т.А. Мацкевич, Л.Г. Лукоянова // Негосударственное образовательное учреждение школа "Творчество": опыт становления и тенденции развития / Сост. Т.А. Мацкевич, А.П. Шевченко. - Самара, 2001.-С. 61-69.

16. Мелашенко К.М. Технологія проектного навчання / К.М. Мелашенко//Завуч. -№13(271). -Травень, 2006. - С. 12-14.

17. Онопрієнко О. Метод проектів у початковій школі // Упор. О. Онопрієнко, О. Кондратюк.- Шкільний світ, 2007.- с.127.

18. Онопрієнко О. Проекти в початковій школі. Тематика та розробка знань// Упор. О. Онопрієнко, О. Кондратюк 2008.- с.128.

19. Онопрієнко О.В. Використання змісту підручників для 4 класу під час розробки навчальних проектів / О.В.Онопрієнко // Проблеми сучасного підручника. - К.: Педагогічна думка, 2006. - Вип. 6. - С. 305-309.

20. Пєхота О.М. Освітні технології: навчально-методичний посібник/ О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За ред. О.М. Пєхоти. - К.: АСК, 2009. - 255с.

21. Полат Е.С. Метод проектов: история и теория вопроса / Е.С. Полат // Школьные технологии. - 2006. - №6. - С. 43-47.

22. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: [Е. Полат, М. Бухаркина, М. Моисеева, А. Петров]; Под ред. Е. Полат. - М.: Академия -2000. -271 с.

23. Пилюгина С. Метод проектной деятельности в Интернете и его развивающие возможности / С. Пилюгина // Школьные технологии -2002. - №2.-С. 196-199.

24. Прокопенко В., Князька Л. Метод проектів як засіб креативно - пізнавальної діяльності молодших школярів // Початкова школа. - 2007. - №5. - С. 43-45.

25. Рогачева Е.Ю. Педагогика Дж. Дьюи в контексте разных культур / Е.Ю. Рогачева // Педагогика. - 2003. - №8.

26. Сасова И. Через проблему - к практическому результату / И. Сасова // Учитель - 2001. - №5. - С. 35-38.

27. Соценко Г. Метод проектів / Г. Сошенко, О. Стребна // Початкова освіта: методичний порадник. - 2006. - № 40. - Вип. 7. - С. 3-8.

28. Супрун Т.В. Проектна діяльність у початковій школі // Зб. метод. проектів: традиції, перспективи, життєві результати. - К.: Департамент, 2003. - с.500

29. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов / А.В. Хуторской-СПб: Питер, 2001. -544 с.

30. Ящук С.М. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно-технологічної діяльності / С.М. Ящук // Рідна школа. - 2004. -№4.- С 9-11

Размещено на Allbest.ru