Життя та діяльність Я.А. Коменського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Ян Амос Коменський (1592-1670) - чеський педагог-класик, основоположник педагогічної науки, великий мислитель, патріот, гуманіст і самовідданий борець за мир між людьми, належить до тих історичних особистостей, які своїми творіннями і відданою працею народу здобули нев'янучу славу і любов. Коменського називають батьком педагогіки. Він створив педагогічні і філософські праці, пронизані духом гуманізму, демократизму, любов'ю і повагою до людей, повагою до праці. Коменський проповідував ідею ліквідації станових привілеїв і пригноблення людини людиною, полум'яну любов до батьківщини та оптимістичну віру в майбутнє, рівноправність великих і малих народів і пошану до національних прав всіх народів. Велика заслуга Коменського перед людством полягає в тому, що він з позиції демократизму і гуманізму зміг дати критичну оцінку всієї віджитої середньовічної системи виховання. Коменський, враховуючи все те цінне, що було накопичено його попередниками в галузі теорії і практики виховання, створив педагогічне вчення, яке й донині зберігає свою актуальність.

Ян Амос Коменський жив і творив в XVII столітті, у час, коли католицька церква вела жорстоку боротьбу з будь-якими проявами вільнодумства. У феодальній середньовічній економіці починається період корінного перелому. Усюди, де проявляються зачатки капіталістичного виробництва, значно розвивається ремесло, винахідництво і наука. Як відомо, в середні віки протягом кількох століть церква відкидала велику частину культурної спадщини античного світу і освіта грунтувалась на богослов'ї, все нове піддаючи сумніву і жорстокій критиці.

Чехія XVI ст. була тим грунтом, на якій виросло вчення Коменського. Демократичні погляди, відданість своєму народові, педагогічний гуманізм визначили життєвий шлях та суспільну активність видатного філософа, педагога, лінгвіста й історика. Він написав 142 праці, в яких пропагує нові відносини у світі, засновані на вільному розвитку всіх народів і націй.

Розділ 1. Життя та діяльність Я.А. Коменського

світогляд навчальний коменський моральний

Ян Амос Коменський народився у 1592 році в містечку Нівніце (Південна Моравія). Батько був освіченою людиною, добре знав Біблію і, як активний член общини «Чеські брати» проводив велику просвітницьку роботу серед народу.

У 1604 р. Коменський залишився із сестрою Маргаритою. Сиротам призначили опікунів. Трохи пізніше Коменського взяла до себе в м. Стражницю його тітка з боку батька. Вона віддала його до місцевої школи «братів» і там він навчався один рік. Але в 1605 р. Стражницю захопили угорські війська і майже повністю спалили його. Коменський змушений був повернутися до опікунів.

У 1609 р. він ходить у латинську школу в м. Пшерові, яку закінчив з відзнакою. Так як він пішов у цю школу вже в досить зрілому віці (йому було вже 16 років), то він зміг серйозно і самостійно оцінити її переваги та недоліки вже тоді зародилася думка про необхідність поліпшити справу народної освіти. Надалі ця ідея стала девізом його життя.

Після латинської школи Коменський пройшов трудову підготовку в області різних ремесел в одній зі шкіл общини «Чеські брати». Пізніше Коменський був відправлений громадою вчитися до Німеччини для здобуття вищої освіти.

У 1611 р. Коменський вступив на богословський факультет Гернборнського університету. Роки, проведені в університеті (1611-1613), мали велике значення в ідейному розвитку Коменського. Тут формуються його суспільно-політичні та філософські погляди, тут він отримує широку освіту, знайомиться з педагогічними поглядами різних часів і народів. Коменський набуває популярність як талановитий студент і стає дослідником у багатьох галузях знання. В університетські роки Коменський знайомиться з філософською літературою, вивчає Платона, Аристотеля, Цицерона та інших великих античних філософів. У 1613 році він пише записи до одного з диспутів і називає їх «Спірні питання, зібрані в саду філософії». Основним питанням у цих записах є питання про джерела і шляхи пізнання. Це питання він ставить і в роботі «Чи бере усе знання витік з відчуття», яка була опублікована в 1914 р.

За час навчання в університеті він написав окремі глави до запланованої в обсязі двадцяти восьми томів роботи «Видовище всесвіту»; провів плідну діяльність у галузі вивчення рідної мови - «Скарби чеської мови».

У лютому 1613 року Коменський закінчує Гернборнський університет і їде до Амстердама, а через кілька місяців вступає до знаменитого Гейдельберзького університету.

Навесні 1614 р. Коменський повертається на батьківщину. Він призначається керівником Пшеровскої братської школи. З цього часу в житті Коменського починається нова ера. Він з великим захопленням працює в улюбленій школі і дуже багато робить для того, щоб полегшити навчання. Він пише такі роботи як «Правила більш легкої граматики» і «Листи до неба», дерозвива свої демократичні погляди на існуючий стан речей.

У 1618 р. громада «Чеські брати» призначила Коменського пастирем-проповідником у м. Фульнеці в Північній Моравії, де він одночасно керував і братською школою.

У цьому році він одружується з Магдалиною Визовською, яка стала Коменському великим другом і помічником. За час життя і діяльності в Пшерові і Фульнеці Коменський отримав досвід роботи з дітьми в школі, що в значній мірі обумовило багатство і різноманітність його педагогічного вчення. Цей період діяльності великого педагога можна вважати одним з найвизначніших в становленні його педагогічного кредо.

На початку 1621 р. війська католицької ліги ввірвались в Фульнек, пограбували і спалили його. Також постраждав і будинок Коменського з його численною бібліотекою та цінними рукописами. А в 1622 р. занесена іспанськими військами чума забрала життя його дружини Магдалини і обох дітей. Коменський залишає Моравію і ховається в маленькому містечку Брандисі під ім'ям графа Жертонинського, де пише роман-трактат філософсько-соціального спрямування «Лабіринт світла і рай серця». У цій роботі він критикує феодальні відносини і феодальне суспільство.

У 1624 р. в Брандисі Коменський познайомився з дочкою єпископа Марією-Доротея і одружився на ній.

8 лютого 1628 Коменський оселився в польському місті Лешно, який здавна служив притулком для «чеських братів». У Польщі в загальній сумі Коменський проводить 28 років. Відразу після переїзду Коменський став викладати в гімназії «братів» природничий предмети, а в 1635 р. його обирають на посаду ректора гімназії. У ці роки Коменський проводить велику роботу з удосконалення «Великої дидактики», яку завершує в 1632 році. Паралельно з роботою над «Великої дидактикою» Коменський пише підручник латинської мови «Відкриті двері до мов і всіх наук», який зробив переворот у системі викладання цього важливого предмета.

У 1633-1638 рр. Коменський продовжує роботу над «Великої дидактикою» і вирішує видати її латинською мовою, щоб вона була доступна для всіх народів. Але спочатку він відправляє рукопис своєму другові Іоахіму Гюбнер, попросивши його висловити свою думку про цю роботу. Отримавши негативний відгук Коменський довгий час утримувався від видання «Великої дидактики». Тільки через 20 років вона була опублікована в Амстердамі в повному зібранні дидактичних творів. Ця класична праця Коменського - основна праця наукової педагогіки і вона переведена на всі мови світу.

У вересні 1641 р. Коменський прибув до Лондона. Але в момент прибуття країна була охоплена вогнем громадянської війни. Незважаючи на це, в період перебування в Англії Коменський зумів написати працю пансофічного характеру «Шлях світла», в котрій розвиває ідею загальної гармонії і миру між народами і ставить питання про створення міжнародної мови і про заснування всесвітньої ради. Політична обстановка в Англії не сприяла здійсненню ідей Коменського в найближчі роки, і він вирішив повернутися в Лешно. Однак в 1942 році він їде до Швеції . Під впливом державного канцлера Швеції Оксенштіріе він зайнявся питаннями методики викладання латинської мови, хоча і вважав цю роботу другорядною.

У 1646 р. Коменський представив у Стокгольмі вищому журі університету ще не закінчені дидактико-методичні праці і в їх числі - «Новітній метод викладання мов». У цій роботі викладена методика викладання латинської мови, заснована і побудована на індуктивному методі. Спершу - приклад, потім - правило; предмет і паралельно - слово; вільне й свідоме засвоєння, а не болісне зазубрювання - такі основні початку цього методу.

У 1648 р. помер головний єпископ «Чеських братів» і синод запросив на цю посаду Коменського. Він повернувся в Лешно, де йому судилося стати останнім керівником громади. У період другого перебування в Лешно Коменський відредагував роботу Ласицького «Історія братів» і написав роботу «Світло в темряві», яка була видана в 1657 році.

У 1648 р. Вестфальским миром закінчилася Тридцятирічна війна. За положенням договору віра підданих визначалася тією вірою, яку сповідує їх пан, що давало рівні права кальвіністам, лютераламі католикам, але тільки феодалам. Чехія за цим договором опинилася під пануванням Габсбургів, і тому католизм як і раніше залишався державною релігією. Чеські вигнанці, які втекли до Польщі, назавжди втратили можливість повернутися на батьківщину.

У жовтні 1650 р. Коменський з дружиною і дітьми оселився в м. Шарош-Паток тут відкрив три класи гімназії за новою системою навчання, закінчує книгу «Видимий світ у малюнках», яка була опублікована в 1958 році. Цей підручник важливий тим, що в ньому послідовно реалізований принцип наочності. Ця книга залишалася визнаним підручником майже до кінця XIX століття. Незабаром він отримав запрошення від сина свого друга Людвіга ван Геєра переїхати в Амстердам, і в 1656 р. він знову переїжджає Амстердамський сенат виділив чеським біженцям 2 млн. флоринів, а Коменського запросив на посаду професора але Коменський зі скромності відмовився від посади. Амстердамський період життя Коменського має всесвітньо-історичне значення в розвитку педагогічної думки. Тут в 1657 р. за постановою амтсердамского сенату і при матеріальній підтримці ван Геєра було здійснено видання Повного зібрання дидактичних творів, який містить два томи і включає в себе майже всі праці великого чеського педагога.

З початку 60-х років Коменський майже припинив роботу над питаннями дидактики і останні 10 років свого життя присвятив практичній діяльності по звільненню своєї батьківщини і розробці проблем миру і співпраці між народами. У 1667 р. він публікує роботу «Ангел світу», в якій закликає людство до миру та вирішення спірних питань держави на основі доброї волі, а не шляхом використання зброї і насильства. Втомлений від трудів і боротьби, позбавлений батьківщини, змучений Коменський пише твір «Єдине необхідне», в якому мислитель підводить підсумки свого життя. З глибокою гіркотою пише Коменський: «Усе моє життя протікало не на батьківщині, а в безперервних блуканнях, моє пристанище постійно змінювалося, ніде не знаходив я собі міцного притулку». Останній твір Коменського був «Продовження братнього заповіту», що є автобіографією Коменського.

Коменський помер 15 листопада 1670 року, похований у Неардені, поблизу Амстредама, на території французської церкви.

Розділ 2. Основні принципи організації навчального процесу за Я. Коменським

Педагогічним поглядам й педагогічній діяльності Коменського були притаманні демократизм, гуманізм, життєрадісність, релігійність -- визнання Бога як першопричини появи природи і людини; сенсуалізм, згідно з яким началом пізнання є відчуття, досвід. У його світогляді сенсуалізм вступав у суперечність з релігійністю, демократизмом, просвітительством, що зумовило двоїстість підходу вченого до основних питань педагогіки. Педагогічна спадщина Коменського охоплює всі найважливіші питання педагогічної науки. Але передусім вирізняються ідеї, які визначають необхідність навчання і виховання у школі. Згідно з ними, у школі повинні навчатися хлопчики і дівчатка, бідні й багаті. У процесі виховання людина вчиться пізнавати себе і навколишнє життя (розумове виховання), володіти собою (моральне виховання), вірити в Бога (релігійне виховання). Майбутнє держави і народу залежить від того, як організовано освіту, навчання і виховання підростаючого покоління.

2.1 Основні риси світогляду Я. А. Коменського

Світогляд Коменького був суперечливим. За релігійними поглядами він протестант. В питаннях теорії пізнання - він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношені - сенсуаліст, стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф. Бекона, Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї, стверджує що розум є тільки «tabula rasa», або «чиста душа», де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.

Дидактичні праці Коменського, і, в пешу чергу, «Велика дидактика», побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках «Видимий світ у малюнках», «Відкриті двері до мов» та ін. Ідея Коменського «всіх учити усьому» виплива із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань.

Великий дидакт бачив у дитині майбутьнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставиться до його особистості. Цьому сприяє: наукове виховання; доброчесність, моральність; релігійність; фізичне виховання.

2.2 Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл за Я.А. Коменським

Коменський розробив ґрунтовне вчення про школи. Важливими компонентами цього вчення є вікова періодизація розвитку дітей, система шкіл, зміст освіти та вимоги до організації роботи навчальних закладів. Освіту, на думку Коменського, слід розпочинати якомога раніше і присвятити їй весь період юності - 24 роки. Даний відрізок часу він розділив на чотири 6-річні вікові періоди: дитинство (0-6 р.), отроцтво (6-12 р.), юність (12-18 р.), змужнілість (18-24 р.). В основу такого поділу він поклав вікові особливості дітей.

Кожному віковому періоду Коменський визначив відповідну школу: материнська школа (материнське опікунство у кожній сім'ї); школа рідної мови (елементарна народна школа, створюється у кожній общині, селі, містечку); латинська школа або гімназія (створюється у кожному місті); академія (створюється у кожній державі або великій провінції).

Перші дві школи відвідують усі без виключення діти обох статей; гімназію - ті хлопчики, у кого прагнення вищі, ніж бути ремісниками; академія готує вчених і майбутніх керівників інших.

Згідно принципу природовідповідності визначені Коменським 4 вікові періоди та 4 ступені освіти відповідають 4-м порам року, відповідно - весні, літу, осені та зимі.

Коменський проголошує принцип доступності початкової освіти для всіх: «Ми прагнемо загальної освіти у сфері всього людського для всіх, хто народився людиною».

Для всіх шкіл Коменський проголошує принцип єдності і наступності: «При всій відмінності цих шкіл ми бажаємо, щоб у них викладали не різний матеріал, а один і той же, тільки різними способами».

Кожна школа відмінна від інших своїми завданнями, змістом освіти та організацією роботи.

Материнська школа (дошкільне виховання дітей у сім'ї) покликана передусім забезпечити фізичний розвиток дітей, а також дати початки знань всього того, чого людина повинна навчитися протягом життя. На першому місці - фізичне виховання. Але вже в цьому віці потрібно здійснювати і моральне, естетичне, трудове, релігійне виховання: «Батьки не повинні відкладати виховання до навчання своїх дітей вчителями, адже неможливо криве дерево, що вже виросло, зробити прямим».

Коменський детально описав усі сторони дошкільного виховання у написаному ним посібнику для батьків «Материнська школа» - першій в історії такого роду книзі.

Школа рідної мови є загальнодоступною. Навчання у ній відбувається рідною мовою. Заслуга Коменського в тому, що він, на відміну від тогочасних початкових шкіл, де термін навчання обмежувався 2-3 роками, запропонував для цієї школи 6-річний курс навчання, чим підняв значення початкової школи.

В організації роботи школи рідної мови Коменський проголошує принцип зв'язку школи з життям. Він розширив зміст освіти у цій школі за рахунок введення реальних предметів: історії, географії, природознавства. «Мета і межа школи рідної мови, щоб діти навчились всьому тому, що буде їм потрібно протягом всього життя». Важливим елементом цієї школи є вивчення релігії.

Метою латинської школи Коменський ставить вивчити разом з чотирма мовами (грецька, латинська, єврейська, рідна) всю енциклопедію наук з тим , щоб дати тверду основу для одержання в майбутньому досконалої вченості у будь-якій сфері науки.

Крім традиційних для тогочасної середньої школи «семи вільних мистецтв», Коменський, слідуючи за принципом зв'язку з життям, пропонує вивчати історію, географію, природознавство, релігію. Він хоче, щоб з латинської школи виходили справжні моралісти і богослови, пропонує окремий клас для вивчення моралі.

Академія завершує і доповнює всі науки, а також передбачає вивчення вищих предметів освіти: богослов'я, філософії, медицини, права. Академія (як і університет) має традиційні факультети: богословський, юридичний, медичний.

2.3 Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи

Коменський запровадив поняття навчального року з поділом його на 4 чверті і канікули між ними. Педагог вимагав, щоб прийом учнів до школи відбувався один раз на рік - восени. У кінці навчального року ввів перевідні екзамени. Крім цього запровадив різні види контролю й перевірки успішності учнів у навчанні: поурочна, щоденна, щотижнева, четвертна.

Коменський дав ряд вказівок про організацію навчального дня у школі. Навчальний день повинен починатися вранці і тривати у школі рідної мови 4 години (2 години зранку для розвитку розуму і пам'яті та 2 години після обіду для розвитку рук і голосу), а в гімназії - 6 годин.

Одна з найбільших заслуг Коменського -- розробка найважливіших питань класно-урочної системи навчання і обґрунтування уроку як форми організації навчання в школі.

Виникнення елементів класно-урочної системи (к.у.с.) в XVI-XVII ст. пояснюється тим, що індивідуальне і побудоване на зазубрюванні навчання не відповідало духу епохи. Потреба в ефективнішій освіті, у якій був кровно зацікавлений новий клас -- буржуазія, вимагала нової форми навчання. Спираючись на досвід навчання, побудованого за урочною системою (школи чеських братів, братські школи України і Білорусії ХVІ-ХVІІ ст.), а також на власну практику, Коменський вперше дав теоретичне обґрунтування к.у.с. навчання. Він піддав різкій критиці пануючий в його час шкільний режим взагалі та індивідуально-групову форму організації занять особливо. За старою системою учитель працював індивідуально з кожним учнем, а це значно обмежувало його можливості. Він міг займатися одночасно з 7-8 школярами, які ще й до того ж вивчали одночасно різний матеріал.

Необхідними умовами правильної організації навчальної роботи Коменський вважав: 1) клас з незмінним складом учнів і приблизно однаковим рівнем розвитку; 2) твердо визначений час занять; 3) послідовне чергування занять і перерв; 4) одночасну роботу учителя з усім класом.

Ним було запропоновано створювати у школах для навчання класи - групи з незмінним і стабільним складом учнів приблизно однакового рівня розвитку. Це давало можливість учителю вести колективну роботу одночасно з усіма учнями, а всі учні на занятті займалися одночасно одним і тим же.

Прагнучи охопити навчанням якомога більшу кількість дітей, Коменський допускав до 300 учнів у одному класі. При цьому клас пропонувалось ділити на десятки, і з кожним десятком учителю допомагали працювати декуріони - кращі учні, що ставились на чолі кожного десятку. В обов'язки декуріонів входило: слідкувати за відвідуванням, перевіряти домашні завдання, допомагати відстаючим, слідкувати за увагою учнів під час занять.

Коменський запропонував проводити шкільні заняття у твердо визначений час. У всіх класах вони повинні починатися одночасно. Ввів уроки, які чергувались з перервами. Тривалість одного уроку визначалась в 1 годину. Кожна година, на його думку, повинна бути частиною того часу, що виділений для вивчення предмета. Кожна година повинна мати своє конкретне завдання. «Клас є не що інше, як об'єднання однаково встигаючих учнів для того, щоб легше можна було вести разом до однієї і тієї ж мети всіх, хто зайнятий одним і тим же і ставиться до навчання з однаковою старанністю».

Цікаві і важливі погляди Коменського відносно структурної побудови уроку. Він розрізняє три частини уроку: початок -- відновлення в пам'яті учнів пройденого, опитування і створення уваги; продовження -- показ, сприймання, роз'яснення; закінчення -- вправа, оволодіння, використання.

До хиб у висловлюваннях Коменського відносно організації навчальної роботи треба віднести його припущення, що одного вчителя досить для якого завгодно числа учнів. В інших місцях своїх творів він висловлюється конкретніше, вважаючи, що один учитель зможе навчати 300 учнів. У цьому позначився певний механіцизм Коменського, надмірна віра в силу «єдиного методу».

Елементи для обґрунтування класно-урочної системи він почерпнув із практики роботи братських шкіл, які існували тоді в Україні і Білорусії. Є подібність між його працею «Закони добре організованої школи» і Статутом Львівської братської школи 1586 року.

2.4 Вимоги до підручників. Підручники Я.А. Коменського

Ряд дидактичних поглядів Коменського відобразилися у сформульованих ним вимогах до підручників, та власне у самих підручниках, ним складених.

Вимоги до підручників:

1) для кожного класу повинен бути окремий підручник, який відповідає віковим особливостям дітей;

2) написані зрозумілою і доступною мовою, всі складні терміни повинні бути подані рідною мовою;

3) невеликі за об'ємом. Виклад повинен бути повним і ґрунтовним, але подавати основні речі в небагатьох чітко сформульованих і легких для запам'ятовування правилах;

4) ілюстровані і привабливі;

5) слова подавались би у поєднанні з речами і навпаки.

Коменський склав багато підручників. Найбільш відомими з них виявились два: «Відкриті двері мов і всіх наук» (1631) та «Видимий світ у малюнках» (1654).

«Відкриті двері мов і всіх наук» - підручник для вивчення латинської мови. У ньому подано 8 тис. латинських слів і біля 1 тис. речень та оповідань. У цьому підручнику Коменський вперше запропонував вивчати іноземну мову одночасно з ознайомленням дитини з доступними їй знаннями з різних сфер. Ця книга принесла Коменському світове визнання і славу. Її назвали золотою.

«Видимий світ у малюнках» представляє собою ілюстровану дитячу енциклопедію початкових знань. Підручник складений у відповідності з пансофічними ідеями Коменського (написаний у Шарош-Патоці коли він створював пансофічну школу) і є прикладом реалізації принципу наочності. У ньому поміщено 150 статей про навколишній світ, кожна з яких супроводжується малюнком.

Цей підручник - перша у світі ілюстрована книга для дітей. Вона була перекладена на багато мов світу, довго служила у якості підручника для початкового навчання. Вперше була видана на Україні на початку XIX ст.

Темою його книги «Материнська школа» стало виховання дітей у сім'ї. В книзі «Новий метод мов» педагог застосував до конкретної методикививчення свої загальнопедагогічні принципи і узагальнив три найважливіших положення паралельного вивчення речей і слів, зробив навчання суворо послідовним, проголосив перехід від легкого до важкого у навчанні. Були видні також «Фізика», «Астрономія», «Школа-гра», а також 8 шкільних п'єс, де Коменський широко використовував метод драматизації навчального матеріалу.

2.5 Я А. Коменський про вчителя та моральне виховання дітей

Ніхто до Коменського не підносив так високо професії вчителя. Цю професію називає «найпочеснішою під сонцем». Населення, на його думку, повинно з повагою ставитись до вчителів. Але з другого боку, самі вчителі повинні сприяти цьому, і ставить до них надзвичайно високі вимоги. Коменський сформулював новий погляд на вчителя: «А найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями...» «Чи може бути для вас, -- звертається Я. А. Коменський до вчителів, -- що-не-будь приємніше, ніж те, щоб бачити найрясніші плоди вашої праці?»

У багатьох своїх працях Коменський сформулював ряд вимог до вчителя. Учитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, релігійним, бути зразком доброчесностей. Говорячи про виховання людяності в людині, Коменський виділяє чотири основних доброчесності: мудрість, поміркованість, мужність і справедливість. Коменський поряд з оловними доброчесностями рекомендував розвивати в дітях скромність, слухяність, охайність, доброзичливість до інших людей, повагу до старших працелюбність. Великого значення він надавав у моральному вихованні позитивному прикладу вчителів, батьків, товаришів, бесідам з дітьми на морально-етичні теми.

Найбільша турбота вчителя - захоплювати дітей своїм прикладом. Він повинен любити учнів і ставитись до них по-батьківськи. Бути для них не тільки керівником, але й другом і охоронцем у всьому доброму.

Коменський ставить високі вимоги до освіти вчителя. Для учнів він повинен бути живою бібліотекою. «Малознаючий учитель - хмара без дощу, лампа без світла, джерело без води, тіло без душі».

Коменський ставить перед учителем триєдине завдання: щоб він умів, міг і хотів навчати, тобто 1) щоб сам знав, чому він повинен вчити; 2) щоб міг інших навчати тому, що сам знає (тобто був дидактом і вмів бути терпеливим); 3) щоб він тому, що знає і може також хотів навчати інших, щоб мріяв підняти інших до світла.

В одному з своїх творів Коменський писав: «Людська природа вільна і любить добру волю. Буркотливі вчителі, владні і такі, що використовують побої, є ворогами людської природи, вони ніби створені для того, щоб заглушувати і знищувати здібності, а не возвеличувати і облагороджувати. Сюди ж відносяться нудні і безплідні догматики, що навчають одними сухими настановами, не розважуючи учнів заради залучення їх до справи; вони з них роблять або буркотливих зануд або людей інертних, подібних до них самих».

Висновки

Ян Амос Коменський належить до видатних людей минулого, імена яких із вдячністю і глибокою пошаною зберігає в пам'яті все прогресивне людство. Мислитель і засновник нової прогресивної педагогічної системи Я. А. Коменський є славою і гордістю не тільки чеського народу, але й великої сім'ї слов'янських народів і всього людства. Коменський високо підніс традиції гуманістичного руху, невичерпного оптимізму і великої любові до людини: «Людина є не що інше, -- писав він, -- як гармонія як щодо тіла, так і щодо душі». У своїх творах Я. А. Коменський надзвичайно виразно окреслив прогресивні для свого часу вимоги в галузі освіти й виховання, зобразив ідею народоправства та рівності. Нові ідеї і практику навчання Я. А. Коменський геніально синтезував, створивши педагогічну систему, яка була новим, вищим етапом у розвитку педагогічної науки, підсумком і теоретичним обґрунтуванням усього позитивного досвіду свого часу.

«Хай запаляться ваші серця, невідступно спонукаючи вас, а через вас і інших, турбуватися про це доти, доки вогнем цього світла не загориться і не буде щасливо осяяна вся наша батьківщина».

Минуло понад 370 років від часу виходу в світ творів Я. А. Коменського, але всі вони зберігають своє величезне значення для педагогічної науки. Я.Коменський -- не лише історія, це й наша сучасність, бо його ідеї, критично переосмислені, увійшли в систему української педагогіки, українського національного виховання. Українські освітяни в спадщині Я. А. Коменського знаходять безцінний скарб для творчої праці в такий складний і відповідальний час.

Список використаної літератури

1. Волкова Н. Педагогіка : посіб. / Н. Волкова. - К.: Академія, 2001. - С. 546-549

2. Левківський М. В. Історія педагогіки : навч. посіб. / М. В. Левківський, О. М. Микитюк ; за ред. М. В. Левківського . - Х. : ОВС, 2002 . - С. 34-40

3. Мойсеюк Н. Педагогіка : навч. посіб. / Н. Мойсеюк. - 4-е вид., допов. - К., 2003. - 615 с.

4. Сисоєва С.О. Нариси з історії розвитку педагогічноїдумки : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. О. сисоєва, І. В. Соколова. - К. : Центр навч. л-ри, 2003 . - С. 40-43

5. Фіцула М. Педагогіка : навч. посіб. / М. Фіцула. - 2-ге вид., випр., допов. - К.: Академвидав, 2005. - 559 с.

Размещено на Allbest.ur