Педагогічні умови формування готовності старшокласників до служби в збройних силах України

3. Отримані результати дослідження підтвердили, що позашкільна та позакласна робота зі старшокласниками щодо вирішення завдань формування готовності до служби в Збройних Силах України визначається тими можливостями, які вона створює для перетворення патріотичних почуттів у стійкі патріотичні переконання, звички. Позакласна та позашкільна робота містить в собі можливості масового охоплення учнів старших класів різними формами військово-спортивної та військово-патріотичної діяльності, в процесі якої вони набувають досвіду патріотичної поведінки, оволодівають навичками та уміннями, необхідними майбутньому воїнові-захисникові, удосконалюють фізичний стан організму і починають загартовувати своє тіло, готувати його до більш серйозних навантажень та екстремальних умов.

4. Дослідження підтвердили, що визначальними напрямами формування готовності старшокласників до військової служби у процесі позакласного і позашкільного навчання та виховання є:

- поєднання методологічної основи, органічний взаємозв`язок військово-патріотичної діяльності та роботи на уроках і в позаурочний час з вивченням програмного матеріалу загальноосвітніх предметів, активність і, в розумних межах, самостійність старшокласників у військово-патріотичній діяльності;

- єдність виховних зусиль школи і сім`ї, оборонно-масових організацій, воїнських колективів, спрямованих на вирішення завдань формування готовності старшокласників до служби в Збройних Силах України.

5. У результаті проведених досліджень було уточнено критерії морально-психологічної, фізичної підготовленості старшокласників до військової служби. Основні з них це:

- наявність в учнів знань про морально-психологічні якості українських людей, воїнів Збройних Сил України;

- висока дисциплінованість;

- безпосередня участь старшокласників у військово-патріотичній діяльності;

- вміння виховувати у себе морально-психологічні якості, необхідні майбутньому воїнові;

- свідомий вибір професії офіцера чи інших військових фахів;

- удосконалення всіх складових власного фізичного розвитку шляхом поєднання занять спортом з розумовим розвитком.

Готовність до військової служби є складним системним утворенням, що поєднує мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий та поведінково-діяльнісний компоненти, які у своєму розвиткові детермінуються специфікою суспільно-історичних впливів, індивідуально-ціннісними особливостями, характером організації навчально-виховного процесу. Виділені нами соціально-психологічна, фізична, військово-професійна та емоційно-вольова складові загальної готовності до служби в армії перебувають у взаємозв`язку між собою.

Проведені дослідження констатували, що найактуальнішими напрямами роботи педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів з формування готовності старшокласників є:

- ефективне використання когнітивних можливостей навчального процесу, особливо літератури, історії, основ юридичних знань, предметів фізико-математичного та природничого циклів;

- ефективне використання в навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів міжпредметних зв`язків з метою вирішення питань формування готовності старшокласників до служби в Збройних Силах України;

- зміцнення взаємозв`язку навчального процесу з позакласною та позашкільною роботою у справі фізичного розвитку та військово-патріотичного виховання школярів;

- активне залучення старшокласників до безпосередньої військово-патріотичної, фізкультурної та оборонно-масової діяльності;

- створення умов для активного залучення батьків та громадськості до цієї діяльності спільно з педагогічним колективом школи.

Виконане дисертаційне дослідження не претендує на повне висвітлення усіх питань, що стосуються розглянутої проблеми. В ньому досліджені лише основні фактори, що впливають на формування готовності школярів до військової служби та військово-патріотичне виховання майбутніх громадян України.

Нині існує нагальна потреба досконального дослідження, наукової розробки та впровадження комплексної системи національного військово-патріотичного виховання учнівської молоді з урахуванням набутого досвіду всіх поколінь українського народу, починаючи з найдавніших часів. Але це питання окремого наукового дослідження.

Лише за умови активного залучення школярів, а разом з ними і громадськості, до військово-патріотичної роботи як в шкільний, так і в позаурочний час можливо добитися позитивних результатів у процесі формування готовності допризовної молоді до служби в Збройних Силах України та виховання справжніх патріотів нашої держави.

Заключні висновки можуть бути доповнені наступними рекомендаціями, спрямованими на успішну реалізацію актуальних питань формування готовності старшокласників до служби в Збройних Силах України:

- розробити та внести до підручників та навчальних посібників такі розділи: навчально-методичний - “Військово-патріотичне виховання шкільної молоді”, навчально-пізнавальний - “Історичні аспекти формування готовності дітей України до військової служби”;

- впровадити в межах навчальних програм усіх загальноосвітніх предметів конкретні рекомендації щодо форм і методів формування готовності учнів загальноосвітніх навчальних закладів до військової служби у процесі їхнього навчання та в позакласній роботі;

- замінити програми спецкурсу для студентів, а також слухачів курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців зі спеціальності “Допризовна підготовка та фізичне виховання” на “Військово-психологічна адаптація та фізичний вишкіл”;

- створити систему підготовки організаторів військово-патріотичного виховання при факультетах суспільних професій вищих педагогічних навчальних закладів, передбачити видання для них навчальних програм; при плануванні та проведенні педагогічної практики для студентів молодших курсів передбачити їх активну участь у військово-патріотичному вихованні учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

- з метою доведення до свідомості кожного вчителя сучасного рівня вимог військово-патріотичного виховання в цілому, більш широко практикувати проведення занять, семінарів з учителями всіх загальноосвітніх предметів по лінії вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення та післядипломної освіти педагогічних кадрів, військових комісаріатів на місцях, на курсах підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх предметів акцентувати на необхідності використання міжпредметних зв`язків з військово-патріотичними аспектами;

- з метою координації виховних зусиль школи, сім`ї, оборонно-масових організацій та військових колективів практикувати:

створення рад з військово-патріотичного виховання;

складання спільних планів педагогічних колективів шкіл, оборонно-масових організацій, військових колективів з військово-патріотичної роботи;

внесення питань методики організації та проведення військово-патріотичних заходів до планів методоб`єднань класних керівників, вчителів-предметників;

внесення до планів педагогічних рад проведення лекторіїв, доповідей для батьків з питань військово-патріотичного виховання в контексті організації системи громадянського виховання (освіта дорослих);

проведення науково-практичних конференцій, навчально-методичних семінарів з питань формування готовності старшокласників до служби в Збройних Силах України та військово-патріотичного виховання;

висвітлення діяльності передових навчальних закладів з даних проблем через засоби масової інформації;

проведення навчально-методичних семінарів для керівників пошукових загонів, шкільних музеїв бойової слави, керівників і консультантів військово-спортивної гри “Сокіл”, начальників оборонно-спортивних оздоровчих таборів, керівників військово-спортивних профільних об`єднань “Юний десантник”, “Юний прикордонник”, “Січ”, “Джура”, спортивних та спортивно-ужиткових секцій тощо;

- враховуючи значні виховні можливості походів місцями бойової слави українського народу, пошукових експедицій, максимально залучати шкільну молодь до здорового способу життя, пошукової та наукової діяльності;

- залучення школярів до військово-патріотичної діяльності та фізичного удосконалення необхідно починати з молодшого шкільного віку. Початковий етап формування готовності до військової служби має супроводжуватися індивідуальною та груповою діагностикою її розвитку. Зі зростанням кількості методик, їх ознак, зростає і можливість більш досконалої оцінки та аналізу готовності особистості до військової служби;

- аналіз стану готовності юнаків до служби в Збройних Силах України засвідчив необхідність докорінної перебудови процесу їх допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання, відповідно, слід активно впроваджувати методи психодіагностики готовності юнаків і груп допризовників до служби в армії з метою подальшої корекції її розвитку. Основний акцент необхідно зробити на формування в учнів навичок самооцінки рівня готовності до служби в армії та його самовдосконалення;

- розгорнути на місцях мережу позашкільних навчально-виховних закладів з військово-патріотичним напрямом діяльності, в роботі яких передбачити допризовну підготовку юнаків на зразок викладання деяких курсів у міжшкільних комбінатах, вилучивши цей курс зі шкільних програм.

Основні публікації

1. Івашковський В.В. Честь змолоду.// Світло, 1999. -№ 1. -С. 15-16.

2. Івашковський В.В. Допоможемо дитині самореалізуватися. // Світло, 1999. -№ 4. -С. 49-51.

3. Івашковський В.В. Військово-патріотичне виховання шкільної молоді в контексті реформування освіти в Україні. // Шлях освіти, 2001. -№ 2. -С. 13-16.

4. Івашковський В.В. Формування готовності молоді до захисту України: історична ретроспектива. // Рідна школа, 2001. -№ 11. -С. 43-46.

5. Івашковський В.В. Військово-спортивна гра “Сокіл” /Проект положення та програми. // Фізичне виховання в школі, 2001. -№ 4. -С. 11-14.

6. Івашковський В.В. Військово-патріотичне виховання української молоді на початку ХХ століття. // Рідна школа, 2002. -№ 1. -С. 68-70.

7. Івашковський В.В. Броварська козацька сотня /Навчально-методичний посібник. - К.: Хрещатик, 2000. - 110 с.

8. Івашковський В.В. Служи народу України /Методичні рекомендації. -К.: ЦТДЮК, 2000. - 21 с.

9. Івашковський В.В. Положення та програма Обласної військово-патріотичної гри “Сокіл”. - К.: ЦТДЮК, 1999. - 18 с.

10. Івашковський В.В. Допризовна підготовка юнаків на сучасному етапі розбудови України // Матеріали ІІІ Обласної науково-практичної конференції з допризовної підготовки. -К.: ЦТДЮК, 1994. -С. 13-16.

11. Івашковський В.В. Військово-патріотичне виховання у виховному процесі позашкільних закладів // Шляхи підвищення ефективності військово-патріотичного виховання молоді: Методичні матеріали семінару-наради. - К.: ЦТДЮК, 1994. -С. 24-27.

12. Івашковський В.В. Стратегія, методика та концептуальні засади удосконалення і розвитку військово-патріотичного виховання школярів / Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару з проблем допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання. -К.: НМЦСО, 2001. -С. 5-26.

Размещено на Allbest.ru