Підготовка майбутніх вчителів до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний педагогічний університет

ім. Г.С. Сковороди

Трофимов Олег Єгорович

УДК 378.147.15

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ДО ВИКОРИСТАННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ І

КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Прокопенко Андрій Іванович,

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, директор Центру нових інформаційних технологій.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Коваленко Олена Едуардівна,

Українська інженерно-педагогічна академія, проректор;

кандидат педагогічних наук, доцент

Синельник Ірина Василівна,

Харківський національний технічний університет “ХПІ”, доцент кафедри загальної та експериментальної фізики.

Провідна установа:

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться "20" червня 2002 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди за адресою: 61078 м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацію можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215 - В.

Автореферат розісланий "17" травня 2002 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Золотухіна С.Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

аудіовізуальний технологія навчання вчитель

Актуальність та доцільність дослідження. Відповідно до потреб економічного, політичного, соціального характеру змінилися вимоги до підготовки вчителя. Орієнтація сучасної вищої педагогічної освіти на формування професійно-творчих нахилів студентів, виховання фахівців інноваційного типу зумовили перегляд і якісне оновлення структури, змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів.

У постіндустріальну епоху з її стрімким науково-технологічним розвитком, бурхливим приростом знань і технологічними проривами, з прискореною глобалізацією всіх процесів освіченість, інтелект, творчий потенціал особистості стають провідною продуктивною силою, визначальною передумовою і наріжним каменем прогресу цивілізації. Головною метою освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожного громадянина України.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті зазначає, що серед основних шляхів реформування освіти слід приділити особливу увагу таким напрямам:

- підготовка нової генерації педагогічних кадрів;

- підвищення професійного та загальнокультурного рівнів;

- формування покоління, здатного навчатися упродовж життя;

- створення і розвиток цінностей громадянського суспільства.

У традиційній системі педагогічної підготовки основна увага приділяється формуванню змісту та пошуку раціональних методів навчання і виховання. На сьогодні підготовка учителя є слабкою ланкою реформи в освіті і разом з тим - ланкою з найбільшим потенціалом розвитку. Іншими словами, від того, як буде вирішено проблему підготовки викладацького складу, може залежати вплив на освіту і, таким чином, на суспільство двадцять першого століття.

Як засвідчив історико-теоретичний аналіз, використання технічних засобів навчання (ТЗН), втілення екранно-звукових засобів та інформаційних технологій продовжує залишатися недостатньо ефективним. Це безпосередньо пов'язано з тим, що в педагогіці вищої школи до сьогоднішнього часу не розроблено науково обґрунтованої дидактичної концепції їхнього раціонального використання в логіці цілісного навчального процесу. Внаслідок цього, незважаючи на значні витрати, застосування аудіовізуальних засобів та комп'ютерних технологій часто не дає результатів, які очікуються. Сказане в повній мірі стосується і спецкурсів з технічних засобів навчання, які проводяться у вищих навчальних закладах України.

Щоб привести в рух дидактичний потенціал комплексу інноваційних аудіовізуальних і комп'ютерних технологій, необхідно виділити в них системотворні характеристики, які б відображали внутрішню єдність та програмно-цільову спрямованість навчального процесу на підготовку майбутнього вчителя. Такими характеристиками виступають професійні уміння студентів, причому функції системної реалізації аудіовізуальних засобів навчання виконують відповідні аудіовізуальні та комп'ютерні технології.

Вирішенню проблем застосування технічних засобів навчання присвячені праці С.І. Архангельського, В.П. Беспалька, Л.П. Прессмана, Г.Ф. Суворої, Л.В. Чашко, М.М. Шахмаєва та ін. У них розглядаються питання застосування аудіовізуальних засобів підготовки учнів та студентів до сприйняття навчальної інформації, а також методики використання аудіовізуальних посібників. Автори стверджують, що застосування технічних засобів навчання значно підвищує ефективність навчально-пізнавальної діяльності. Однак необхідно розробляти нові інформаційні технології, дидактичні засоби, втілювати їх у навчальний процес у першу чергу педагогічних вищих навчальних закладів. Адже процес формування сучасного вчителя є досить складним і багатоплановим.

За умов широкого використання засобів сучасних інформаційних технологій у навчально-виховному процесі значно зростають вимоги до професійної підготовки вчителя, обсягу його знань, рівня загальної культури, мови та ін. Методами і засобами нових інформаційних технологій повинні оволодіти вчителі всіх без винятку спеціальностей.

Програмному забезпеченню навчального процесу присвячені роботи А.І. Довгял, В.Г. Житомирського, Ю.А. Первіна та ін.

Психологічні основи програмованого навчання розроблені у працях А. І. Берга, О. К. Тихомирова, В.П. Беспалька та ін.

Дослідження Б.С. Гершунського, О.П. Єршова, Ю. І. Машбиця та ін. актуалізують теорію комп'ютеризації освіти.

У працях І. А. Антипова, Л.І. Білоусової, А. Ф. Верланя, А. П. Єршова, М. І. Жалдака, А. А. Кузнєцова, М. П. Лапчика, В. М. Монакова, А.І. Прокопенка та ін. приділяється велика увага питанням змісту курсу інформатики.

Аналіз виявлених матеріалів показує, що окремі аспекти застосування аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання були предметом досліджень учених, але в цілому зазначена проблема ще не розглядалася. Таким чином, актуальність проблеми зумовлюється відсутністю спеціальних педагогічних праць з питань теорії й практики застосування аудіовізуальних і комп'ютерних засобів навчання студентів педагогічного вищого закладу освіти.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки початкового навчання та дошкільного виховання ХДПУ ім. Г.С. Сковороди за темою “Підготовка майбутніх учителів до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання”. Тему дисертації затверджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 30 жовтня 2001 року).

Об'єкт дослідження: підготовка майбутніх учителів до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання.

Предмет дослідження: засоби підготовки майбутніх учителів до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити засоби підготовки майбутніх учителів до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання.

Гіпотеза дослідження: рівень підготовки майбутніх учителів суттєво підвищиться, якщо на основі спеціально розробленої методики буде здійснено засвоєння студентами педагогічного університету системи знань про педагогічні можливості різних типів навчальних аудіовізуальних і комп'ютерних технологій, а також формування вмінь організовувати процес навчання за допомогою таких засобів.

Відповідно до об'єкта, предмету, мети і гіпотези були визначені такі завдання дослідження:

1 На основі аналізу психолого-педагогічної літератури і практики роботи вищих педагогічних закладів освіти висвітлити теоретичні питання підготовки майбутніх учителів до використання технічних засобів навчання, в тому числі аудіовізуальних і комп'ютерних засобів.

2 Теоретично обґрунтувати засоби підготовки майбутніх учителів до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання: електронного підручника, методичних рекомендацій - до виконання лабораторних робіт, створення навчальних відеофільмів.

3 Експериментально перевірити ефективність використання в педагогічному процесі університету комплексу засобів навчання: електронного підручника і лабораторних робіт з курсу “Технічні засоби навчання”.

4 Розробити методичні рекомендації для викладачів і студентів щодо виконання лабораторних робіт із застосуванням аудіовізуальних і комп'ютерних засобів навчання.

Методологічну й теоретичну основи дисертаційного дослідження складають положення теорії системного підходу до вивчення педагогічних об'єктів і процесів, діяльнісний підхід у навчанні, цілісне вивчення педагогічного процесу, комплексне використання методів дослідження, єдність змісту, засобів і методів навчання, використання педагогічних явищ у розвитку, педагогічні положення про процес пізнання, способи одержання наукових знань, психолого-педагогічні концепції засвоєння знань.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної й методичної літератури, вивчення педагогічного досвіду, анкетування та інтерв'ювання студентів, метод бесіди, спостереження, педагогічний експеримент, кількісний і якісний аналіз отриманих даних.

Використання взаємодоповнюючих методів забезпечило надійність результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягають у тому, що вперше у підготовці майбутніх учителів розроблено та застосовано комплекс засобів навчання з курсу “Технічні засоби навчання”:

- досліджено екранно-звукові засоби та інформаційні технології навчання як складні багатокомпонентні дидактичні об'єкти, а також розроблено ідею системного впровадження екранно-звукових засобів та інформаційних технологій у практику комплексного застосування їх на лабораторних заняттях з курсу “Технічні засоби навчання”;

- науково обґрунтовано програму з курсу "Технічні засоби навчання", удосконалено педагогічний процес через застосування аудіовізуальних засобів та інформаційних технологій;

- застосовано спеціально розроблену методику для засвоєння студентами системи знань про педагогічні можливості різних типів аудіовізуальних та комп'ютерних технологій з метою формування вмінь організовувати процес навчання;

- розроблено та застосовано у підготовці майбутніх учителів комплекс засобів: електронний підручник з курсу “Технічні засоби навчання”, лабораторні роботи з курсу ТЗН, серію навчальних відеофільмів “Нові аудіовізуальні засоби та інформаційні технології”.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці різноманітних засобів підготовки майбутніх учителів до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій, підготовці методичних рекомендацій з лабораторних робіт, електронного підручника з курсу “Технічні засоби навчання”, які можуть бути застосовані в практиці викладачів вищої школи, учителів шкіл та інших навчальних закладів.

Вірогідність і обґрунтованість отриманих результатів зумовлені тривалим характером дослідження й використанням комплексу методів, різноманітністю джерел інформації, поєднанням кількісного та якісного аналізу з математичною обробкою результатів, перевіркою основних положень дослідження під час експерименту, а також експертним оцінюванням деканами факультетів і викладачами впливу запропонованих форм і методів застосування електронно-звукових засобів і комп'ютерних технологій на характер і результати навчальної роботи.

Особистий внесок здобувача. У працях, опублікованих у співавторстві, авторові належить розробка системи застосування комплексу екранно-звукових засобів навчання і нових інформаційних технологій у підготовці майбутніх учителів з курсу “Технічні засоби навчання” через використання електронного підручника, а також навчальних відеофільмів “Нові ТЗН”.

На захист виносяться:

1 Обґрунтування необхідності створення системи підготовки та організації роботи майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі з різними формами і методами застосування електронно-звукових засобів та комп'ютерних технологій.

2 Результати експериментального дослідження комплексу електронно-звукових засобів та комп'ютерних технологій у навчальній діяльності студентів.

Апробація одержаних результатів роботи.

Результати проведеного дослідження розглядалися на засіданнях кафедри інформатики ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, на обласних науково-практичних конференціях і семінарах м. Харкова.

Упровадження результатів дослідження здійснено в навчальній роботі ХДПУ ім. Г.С. Сковороди: матеріали досліджень знайшли відображення в лекціях, прочитаних студентам університету, слухачам факультету підвищення кваліфікації директорів шкіл.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 13 наукових статтях, з них 4 одноосібних, надрукованих у фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (184), додатків. Текст роботи викладено на 188 сторінках машинопису, представлені 21 ілюстрація та 6 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічну й теоретичну основи, методи дисертаційного дослідження, з'ясовано наукову новизну, практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, вірогідність та обґрунтованість результатів, їх апробацію та впровадження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Теоретичні питання застосування аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання" подано короткий огляд зародження, становлення і розвитку аудіовізуальних інформаційних технологій навчання, методики застосування інформаційно-технічних засобів навчання та її відображення в педагогічній літературі, аналіз дидактичних концепцій і основ ефективного використання цих засобів.

Зародження і становлення аудіовізуальних та інформаційних технологій навчання пов'язано із зростанням інтелектуального рівня розвитку суспільства.

Технічна революція, яка розпочалась у XIX столітті, докорінно перетворила виробництво і, досягнувши апогею, викликала цілу серію сенсаційних винаходів: кінематографа, радіо, механічного і магнітного записів звуку, телебачення й інших засобів масового та індивідуального застосування. Наукове і промислове використання електрики сприяло винаходу нових засобів фіксації, зберігання і передачі інформації, їхньому вдосконаленню. Техніка залучила у сферу свого впливу мистецтво, освіту. Навчальний процес все більше стає пов'язаним із розвитком інформаційно-технічних засобів, створенням різноманітних аудіовізуальних посібників.

Підготовка майбутніх учителів із застосуванням сучасних засобів навчання дозволяє збагатити процес навчання високоякісним ілюстративним матеріалом, статичним та динамічним зображенням, звуковим супроводом через використання спеціальних методичних рекомендацій.

Методична підготовка студента до використання інформаційних технологій і традиційних технічних засобів навчання передбачає:

- визначення тем, розділів програм, які потребують застосування засобів наочності і програмних матеріалів при різних організаційних формах навчання;

- визначення методичних прийомів, що забезпечують ефективне використання інформаційних технологій;

- уміння розробляти різноманітні дидактичні матеріали (діафільми, діапозитиви, транспаранти, звукові посібники, відеофільми, програми для комп'ютерів, електронні лабораторні роботи з курсу “Технічні засоби навчання”).

Ефективність навчання визначається такими параметрами навчального середовища: планування і створення умов для організації пізнавальної діяльності студентів (наявність спеціалізованих кабінетів, аудиторій, забезпеченість матеріальної бази для практичної діяльності, наявність комп'ютерних та аудіовізуальних технічних засобів, наявність банків інформаційних даних).

У розділі проаналізовано структуру діяльності студентів з курсу “Технічні засоби навчання” і визначено функціональний склад професійних умінь із використання екранно-звукових засобів та інформаційних технологій. Розроблена нами система електронно-звукових засобів і методика їхнього застосування у навчанні та вихованні студентів містить установчі цільові питання щодо використання технічних засобів навчання в педагогічному процесі, планування технічних засобів навчання, розробку оптимального режиму їхнього застосування; організацію матеріальної бази для застосування системи аудіовізуальних засобів; роботу з педагогами з питань методики використання інформаційних та аудіовізуальних технологій; регулювання питань підвищення кваліфікації викладачів, лаборантів з проблем організації системи застосування технічних засобів навчання.

У другому розділі "Експериментальне дослідження засобів підготовки студентів педагогічного університету до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання" викладені загальні питання організації експериментального дослідження, способи використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання у підготовці майбутніх учителів, зміст структурного і технологічного підходу до розробки модуля навчального курсу, дидактичні можливості інноваційних аудіовізуальних та комп'ютерних технологій, наведено аналіз результатів педагогічного експерименту.

Критерії ефективності застосування різноманітних аудіовізуальних засобів та інформаційних технологій визначаються ступенем самостійності засвоєння знань студентами, розвитком їхніх творчих здібностей, створенням атмосфери естетичного задоволення від сприйняття інформації, самого процесу розумової діяльності.

Для повноцінного формування фахівця з технічних засобів навчання та інформаційних технологій необхідно оволодіти достатнім обсягом стійких наукових і практичних знань, умінь оперувати цими знаннями для вирішення практичних завдань у школі.

Внаслідок проведеного експерименту нами доведена необхідність систематичного і цілеспрямованого застосування екранно-звукових засобів та інформаційних технологій у педагогічному процесі вищого навчального закладу, де переслідуються такі основні цілі:

1) інтенсифікувати і раціоналізувати процес формування умінь й навичок у студентів при використанні екранно-звукових, аудіовізуальних засобів та інформаційних технологій;

2) прищеплювати майбутньому вчителеві навички роботи з екранно-звуковими засобами та інформаційними технологіями, навчати самостійно виготовляти екранно-звукові посібники, комп'ютерні програми і доводити їхню ефективність.

Здійснено дослідження і узагальнено досвід застосування екранно-звукових засобів та інформаційних технологій при проведенні лабораторних робіт з курсу “Технічні засоби навчання” у вищому навчальному закладі, що дає можливість запропонувати науково обґрунтовану методику використання технічних засобів навчання та інформаційних технологій на заняттях зі студентами різних факультетів. В основу методики покладено модель навчального процесу, яку побудовано з урахуванням інтенсивного використання екранно-звукових та інформаційних технологій.

Глибоке осмислення студентами навчального матеріалу з курсу “Технічні засоби навчання” - важливий засіб формування у них міцних знань. Для свідомого засвоєння знань з даного курсу необхідно постійно підводити студентів до самостійного аналізу фактів, установленню причинно-наслідкових, функціональних та інших зв'язків і взаємозалежностей між предметами та явищами реального світу.

Для проведення експериментального дослідження було обрано дві групи студентів. У ході підготовки до експерименту розроблено електронний підручник та методичні рекомендації для вивчення курсу ТЗН, які використовувалися в експериментальній групі (А).

На етапі констатуючого експерименту було визначено методику проведення аналізу рівня засвоєння знань студентів експериментальної групи А та контрольної групи Б, де навчання проводилось за традиційними методами.

Контрольний експеримент було проведено для визначення підсумкового зрізу експериментального (група А) і контрольного (група Б) рівнів знань студентів, що навчалися відповідно за новими (група А) та традиційними (група Б) методиками. Для визначення рівнів засвоєння знань були одержані дані, які довели правильність компонування експериментальної та контрольної груп і стали вихідними для оцінки ефективності використання аудіовізуальних засобів та комп'ютерних технологій.

Вивчення курсу ТЗН в експериментальному дослідженні проводилось у формі лабораторних занять, через самостійну роботу із застосуванням електронного підручника в експериментальній групі та традиційним чином, за допомогою друкованого навчального посібника - у контрольній групі.

До складу групи А увійшло 100 студентів, до групи Б - 50 студентів.

Вихідний стан груп визначено за результатами контрольних робіт і тестових завдань. Рівень підготовки студентів виявлено після виконання восьми лабораторних робіт за 5-бальною системою оцінок, а також за 12-бальною із подальшим розподілом 12-бальної шкали на 4 інтервали: "0-3" - низький рівень засвоєння знань, умінь, навичок,"4-6" - середній рівень, "7-9" - відносно високий, "10-12" - високий рівень.

За результатами перевірки завдань складено таблицю № 1.

Таблиця № 1. Результати перевірки завдань з виконання лабораторних робіт №№ 1-8

Тема	Група А Кількість оцінок (kі)	Група Б Кількість оцінок (kі)
І	"2"	"3"	"4"	"5"	"2"	"3"	"4"	"5"
1. Лабораторна робота №1.	11	20	51	18	7	11	23	9
2. Лабораторна робота №2.	8	26	43	23	24	14	10	2
3. Лабораторна робота №3.	5	32	48	15	26	9	14	1
4. Лабораторна робота №4.	3	34	42	21	9	27	12	2
5. Лабораторна робота №5.	4	29	47	20	6	21	20	3
6. Лабораторна робота №6.	8	39	36	17	29	13	8	-
7. Лабораторна робота №7.	10	25	46	19	12	25	10	3
8. Лабораторна робота №8.	5	37	46	12	6	34	9	1

Обчислимо середні оцінки у студентів груп А та Б за формулою:

,

де Размещено на http://www.allbest.ru/

N - кількість студентів у відповідній групі;

kі - оцінка;

kі - оцінка і-го студента.

Дані про рівні результативності (у відсотках) та про середні оцінки по групах А і Б наведені у таблиці № 2.

Таблиця № 2. Дані про рівні успішності (%) та про середні оцінки у групах А і Б

Номер лабораторної роботи	А	Б
	Результативність	Середня оцінка	Результативність	Середня оцінка
1.	88 %	3,76	86 %	3,68
2.	92 %	3,81	52 %	2,8
3.	95 %	3,73	48 %	2,8
4.	97 %	3,81	82 %	3,14
5.	96 %	3,83	88 %	3,4
6.	92 %	3,62	42 %	2,58
7.	90 %	3,74	76 %	3,08
8.	95 %	3,65	88 %	3,1

Оскільки результати тестування за результатами виконання лабораторних робіт № 2, 3, 6 демонструють очевидну перевагу показників у групі А у порівнянні з показниками групи Б, то ретельний статистичний аналіз тут не потрібен. Щодо інших лабораторних робіт, то дані таблиці № 1 та № 2 свідчать про те, що рівень знань студентів стосовно лабораторних робіт № 1, 4, 5, 7, 8 у контрольній та експериментальній групах відрізняються значно менше.

ВИСНОВКИ

1. З теоретичної частини дисертації витікає, що новим компонентом навчальної діяльності студентів стає робота із засобами просторового введення і маніпулювання текстовою та графічною інформацією, які демонструють можливості технічних і програмних засобів щодо забезпечення комфортності роботи користувача в галузі передавання та обробки інформації. Систематичне використання інформаційних ресурсів всесвітньої мережі Інтернет дає можливості для більш ефективного навчання. Система засобів навчання реалізується за допомогою сучасних інформаційних та комунікаційних технологій, містить принципово нове навчальне обладнання, за своїм складом більш різноманітне, ніж традиційні засоби навчання, які також знаходять певне застосування.

2. Вивчення історії технічних засобів навчання та аналіз умов, в яких вони виникли і розвивались як складова частина найцінніших знань, виявили проблеми, що чекають своєї реалізації в умовах сучасної школи і вищих навчальних закладів.

3. Умовами ефективного використання інформаційно-технічних засобів виступає методична підготовка майбутнього вчителя, знання фонду і змісту аудіовізуальних матеріалів, комп'ютерних програм, уміння розкривати їхні різноманітні дидактичні й виховні можливості, тобто все те, що може забезпечити високу ефективність процесу навчання і виховання.

4. На базі предметного підходу до вивчення курсу ТЗН нами розроблено модель електронного підручника та методику його застосування.

5. Розроблені нами форми та способи застосування комплексів інформаційних, комунікаційних технологій та аудіовізуальних засобів для проведення лабораторно-практичних робіт з курсу “Технічні засоби навчання” на всіх факультетах при апробації дали позитивні результати.

6. Отримані в ході експерименту дані дозволяють зробити висновок про правомочність висунутої в дослідженні гіпотези щодо ефективності підготовки майбутніх учителів при застосуванні аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання.

7. Упровадження комп'ютерних технологій у процес навчання з курсу “Технічні засоби навчання” дозволило: повністю перевести курс навчання з технічних засобів навчання на комп'ютер (включаючи лекції, практичні заняття, контроль засвоєння матеріалу); позбавити студентів процедур пошуку та придбання книг; оперативно редагувати лекційний матеріал з урахуванням усього нового, що з'являється в методичній літературі з питань нових інформаційних технологій; удосконалювати методику викладання матеріалу на основі аналізу результатів періодичного тестування студентів з кожної теми курсу “Технічні засоби навчання”.

Підстави для розробки і втілення нових електронно-звукових засобів та інформаційних технологій можуть бути отримані шляхом конкретизації складу пред'явлених якостей фахівця і методів їх формування.

Такий підхід дозволяє уникати в розробках великої кількості типів екранно-звукових засобів та інформаційних технологій і упорядкувати їх втілення у навчальний процес.

8. У структуру педагогічного знання студентів необхідно ввести: знання основних та елементарних понять про конструктивні особливості навчального процесу; знання ставлення студентів до електронно-звукових засобів та інформаційних технологій; знання технічних і педагогічних можливостей електронно-звукових засобів та інформаційних технологій; знання психолого-фізіологічних особливостей електронно-звукових засобів та інформаційних технологій.

9. Втілення електронно-звукових засобів та інформаційних технологій у педагогічний процес вищої школи потребує широкого залучення викладачів. Необхідно при відділах технічних засобів навчання організувати підготовку і перепідготовку викладачів, проводячи для них цикли лекцій і практичних занять з теорії і практики педагогічної діяльності з використанням електронно-звукових засобів та інформаційних технологій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Трофимов О.Є., Сичов В.Г., Мозговий В.М. Аудіовізуальні засоби навчання в школі //Метод. посібник для студентів пед. університету. - Харків: ХДПУ, 1998.- 119 с. - С. 20-46.

2. Трофимов О.Є., Сичов В.Г. Застосування екранно-звукових засобів у навчальному процесі //Реком. МО України як навч. посіб. для студ. вищих пед. закладів освіти. - Харків: ХДПУ, 1998.- 125 с. - С. 51-78.

3. Трофимов О.Є., Ніконов В.В., Сичов В.Г. Основи розробки і використання предметних тестів. - Харків: ХОІУВ, ХДПУ, 2000.- 80 с. - С. 3-29.

4. Трофимов О.Є. Нові інформаційні технології в педагогічній освіті // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вип. 14. - С. 41-45.

5. Трофимов О.Є. Практика застосування інформаційно-технічних засобів у навчанні з курсу ТЗН // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2001.- Вип. 19 - Ч. 1. - 140 с. - С. 123-128.

6. Трофимов О.Є. Зародження, становлення і розвиток аудіовізуальних і інформаційних технологій навчання // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2001.- Вип. 19 - Ч. 3. - 164 с. - С. 155-161.

7. Трофимов О.Є. Зміст структурного і технологічного підходу до розробки навчального курсу ТЗН // Засоби навчальної та науково-дослідницької роботи: Зб. наук. пр. - Харків, ХДПУ, 2001- Вип. № 16.- 322 с. - С. 267-273.

8. Трофимов О.Є. Розвиток аудіовізуальних інформаційних технологій навчання // Теоретичні засади педагогічного правознавства: Зб. наук. пр. - Проблеми сучасного мистецтва і культури. - Київ: Науковий світ, 2001.- 154 с.- С. 139-144.

9. Трофимов О.Є., Сичов В.Г. та ін. Первинні засоби пожежегасіння. Вогнегасники: пінні, вуглекислотні, порошкові, аерозольні, хладонові // Метод. рекомендації. - Харків: ХОІУВ, ХДПУ, 1999.- 23 с. - С. 3-7.

10. Трофимов О.Є., Ніконов В.В., Сичов В.Г. та ін. Електробезпечна експлуатація ТЗН та ЕОМ у загальноосвітніх навчальних закладах // Метод. рекомендації. - Харків: ХОІУВ, ХДПУ, 1999.- 15 с. - С.3-8.

11. Трофимов О.Є., Сичов В.Г., Самохвалов Є.І., Хоменко В.В. /Каталог навчально-методичних відеофільмів. - Харків: ХДПУ, 1999.- 31 с. - С. 3-7.

12. Трофимов О.Є. Комп'ютеризація освіти - об'єктивна необхідність часу // Зб. наук. пр. - Харків: Мін. мистецтв та культури України, Обл. метод. каб. навч. закладів, 2000.- 251 с. - С. 224-227.

13. Трофимов О.Є. Информационные технологии при изучении курса ТСО // Материалы международной научно-практической конференции 14-16 мая. - Харків: НТУ "ХПІ", 2001.- 219 с. - С. 182-184.

ТРОФИМОВ О.Є. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ І КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ. - РУКОПИС

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 2001.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі пошуку ефективних форм організації формування умінь використання аудіовізуальних та комп'ютерних технологій навчання при підготовці майбутніх учителів. Визначені основні вимоги до організації лабораторних робіт з курсу ТЗН з використанням нових технологій.

Обґрунтовано застосування у навчальному процесі дослідницьких завдань з аналізом етапів їхнього розв'язання. Виявлено сутність, функції аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання як засобів підвищення якості знань студентів. Розроблено та впроваджено у навчальний процес систему екранно-звукових засобів та інформаційних технологій з курсу ТЗН. Доведено, що їхнє застосування сприяє підвищенню якості знань і вмінь у професійній і творчій діяльності.

Ключові слова: нові інформаційні технології, електронна лабораторна робота, система аудіовізуальних засобів, модель підготовки майбутніх учителів до використання аудіовізуальних засобів та інформаційних технологій.

ТРОФИМОВ О.Е. ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К ПРИМЕНЕНИЮ АУДИОВИЗУАЛЬНЫХ І КОМПЬЮТЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ОБУЧЕНИЯ. - РУКОПИСЬ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования.- Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 2001.

Диссертация посвящена актуальной проблеме поиска эффективных форм организации формирования умений использования аудиовизуальных и компьютерных технологий обучения в подготовке будущих учителей.

В диссертации представлена научно обоснованная программа подготовки студентов по курсу ”Технические средства обучения” (ТСО), направленная на формирование умений работы с экранно-звуковыми средствами (ЭЗС) и информационными технологиями.

Определены основные требования к организации лабораторной работы по курсу ТСО с использованием новых технологий.

Полученные в ходе исследования данные показали, что целям формирования профессиональных умений по ТСО и информационным технологиям может служить такая познавательная деятельность студентов, которая моделирует их будущую профессиональную деятельность при соответствующей организации обучающей деятельности преподавателя. Это станет возможным, если средства прямой и обратной связи составят единую экранно-звуковую и информационную систему. Одной из таких систем является электронная лабораторная работа по ТСО.

Путем экспериментального исследования проверен комплекс ЭЗС и информационных технологий.

Осуществление теоретико-экспериментального исследования позволило сформулировать педагогические условия формирования умений использования аудиовизуальных и компьютерных технологий обучения в подготовке будущих учителей.

Экспериментальное исследование показало, что внедрение в учебный процесс по ТСО комплекса ЭЗС и информационных технологий способствовало повышению качества знаний студентов и овладению ими практическим, методическим опытом работы с ЭЗС и информационными технологиями.

Ключевые слова: новые информационные технологии, электронная лабораторная работа, система аудиовизуальных средств, модель подготовки будущих учителей к использованию аудиовизуальных средств и информационных технологий.

TROFIMOV O.E. TRAINING WOULD-BE TEACHERS IN USING AUDIO, VISUAL AND COMPUTER TECHNOLOGIES OF LEARNING. -A MANUSCRIPT

Thesis for searching a Candidate of Pedagogical Sciences scientific degree on 13.00.04 speciality - theory and methods of professional education - Kharkiv State Pedagogical University named after G.S. Skovoroda, Kharkiv, 2001.

The thesis is dedicated to a problem of developing skills to use audio-visual and computer technologies for training future teachers.

Major principles of laboratory works organization in TFE (Technical Facilities of Education) course with usage of new technologies were outlined in the thesis.

The application of research tasks with their solution analysis is well grounded in the work. There were defined functions and essence of audio-visual and computer teaching technologies as methods that provided an increase of students' knowledge quality. The system of SSF (Screen-Sound Facilities) and information technologies in TFE course was worked out and successfully applied to teaching process. Their usage proved to be conductive to increase quality of knowledge and skills in professional and creative activities.

Key words: new information technologies, electronic laboratory work, screen-sound facilities system, model of training teachers to use SSF and information technologies.

Размещено на Allbest.ru

...