Наступність у професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі "ВПУ – вищі заклади освіти"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 378.60/69

НАСТУПНІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ

МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ В СИСТЕМІ “ВПУ - ВИЩІ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ”

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук

ЛИТВИН Андрій Вікторович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Барна Марія Михайлівна, Львівський обласний Інститут післядипломної педагогічної освіти, директор.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор, дійсний член АПН України Зіньковський Юрій Францевич, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, завідувач кафедри радіоконструювання;

кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент АПН України Щербак Ольга Іванівна, Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка, директор.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра теорії та методики трудового і професійного навчання, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться 10 квітня 2002 р. о 15 ³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 9 березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г. М.



Литвин А. В. Наступність у професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - вищі заклади освіти”. - Рукопис. педагогічний професійний освіта ступеневий

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2001.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню принципу наступності в системі “ВПУ - ВЗО” (машинобудівний профіль). Обґрунтовано концептуальні засади наступності знань у ступеневій професійній освіті, які включають ступеневу побудову (багаторівневість) професійної освіти, використання комплексу напрямів здійснення наступності та дотримання педагогічних умов наступності.

Розроблено структурну модель наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю та представлено основні результати її експериментальної перевірки. Викладено методику реалізації наступності у професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - вищі заклади освіти” та критерії ефективності її застосування.

Пропонуються шляхи удосконалення змісту, форм організації і методів навчання на різних етапах професійної підготовки у контексті вимог наступності.

Ключові слова: принцип наступності, професійна підготовка, ступенева професійна освіта, наступність змісту професійної підготовки, критерії ефективності навчання, модель наступності.



Литвин А. В. Преемственность в профессиональной подготовке специалистов машиностроительного профиля в системе “ВПУ - высшие учебные заведения”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертационная работа посвящена исследованию принципа преемственности в системе “ВПУ - вуз” (машиностроительный профиль). Изучение современного состояния исследуемой проблемы и специфики внедрения многоуровневой профессиональной подготовки специалистов машиностроительного профиля позволило в условиях педагогической системы “ВПУ - вуз” (в форме учебно-научно-производственных комплексов) предложить интенсификацию учебного процесса на основе научно обоснованного учета требований принципа преемственности во взаимодействии с общедидактическими и специфическими системообразующими принципами профессиональной педагогики.

Впервые раскрыты концептуальные основы преемственности знаний при подготовке специалистов машиностроительного профиля в многоуровневом профессиональном образовании, которые предполагают ступенчатое построение (многоуровневость) профессионального образования, комплексный подход к направлениям осуществления преемственности и соблюдение педагогических условий (совокупности дидактических требований, правил и наставлений) реализации преемственности. Дальнейшее развитие приобрело положение о взаимосвязи многоуровневости и преемственности профессионального образования.

Разработанные и обоснованные направления осуществления преемственности профессионально-технической и высшей школы дали возможность проанализировать её основные черты и проявления: многоаспектность, разнохарактерность, многокомпонентность и многофакторность. Обеспечить педагогические условия реализации преемственности позволяет комплекс мероприятий: разработка рационального содержания подготовки специалистов, перестройка структуры учебных планов, изменение перечня и содержания дисциплин, оптимальное соотношение теоретического и практического обучения, тематическое и хронологическое согласование программ смежных курсов.

Обоснованная и экспериментально проверенная в ходе исследования модель преемственности в многоуровневой профессиональной подготовке специалистов машиностроительного профиля предусматривает установление взаимосвязей между последовательными этапами процесса подготовки и профессионального становления специалистов, а также координацию педагогических действий и сотрудничество коллективов учебных заведений и предприятий в процессе подготовки личности к профессиональной деятельности и продолжении образования.

Предложенная автором методика осуществления преемственности при профессиональной подготовке специалистов машиностроительного профиля в системе “ВПУ - вуз” предусматривает поэтапное развитие профессиональных понятий в процессе изучения специальных дисциплин, проектирование и реализацию сквозных учебных программ, а также разработку методов, форм и средств обеспечения преемственности при формировании профессиональных знаний.

Качественный анализ формирующего эксперимента показал эффективность предложенных путей усовершенствования содержания, форм организации и методов обучения на различных этапах профессиональной подготовки с учётом требований принципа преемственности. Экспериментальная проверка гипотезы исследования предусматривала применение разработанных критериев реализации преемственности и выявила содержательное и структурное усовершенствования профессионального обучения в системе “ВПУ - вуз”, значительное повышение качества подготовки специалистов машиностроительного профиля.

Ключевые слова: принцип преемственности, профессиональная подготовка, многоуровневое профессиональное образование, преемственность содержания профессиональной подготовки, критерии эффективности обучения, модель преемственности.



A. V. Lytvyn. Continuity in Vocational Training of Machine-building Professionals in System of Higher Vocational Schools - Higher Educational Institutions. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of Candidate in Education in specialty 13.00.04 - theory and methodology of professional education. - Institute of Pedagogy and Psychology of Vocational Education of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the investigation of the continuity principle in the system of higher vocational schools - higher educational institutions (Machine-building specialty). The foundations of knowledge continuity in level vocational education, the using of the complex of continuity application directions and the adherence to the pedagogical conditions of continuity are substantiated.

The structure model of the continuity in level vocational training of machine-building professionals is elaborated and the main results of its experimental examination are presented. The methods of continuity realization while training machine-building professionals in the system of higher vocational schools - higher educational institutions and the criteria of these methods effective application are proposed.

The ways of improving the contents, the organization forms and the methods of teaching at different levels of vocational training are suggested according to the continuity demands.

Key words: principle of continuity, vocational training, multilevel vocational education, continuity in the contents of vocational training, efficacy criterions of study, continuity model.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Об'єктивною потребою і водночас невід'ємною складовою державної політики в галузі освіти на початку ХХI століття стає створення необхідних умов для реалізації ступеневої професійної освіти, яка забезпечуватиме поєднання високої фахової підготовки особистості з ґрунтовною базою загальноосвітніх знань, сприятиме досягненню цілісності навчання протягом усього життя людини.

Упровадження ступеневої освіти вимагає від педагогічних колективів узгодженості у вивченні навчального матеріалу, систематичності та послідовності в змісті, формах організації та методах навчання, що є важливою складовою педагогічних умов забезпечення цілісності процесу і результатів навчання. Особливої уваги вимагає вивчення спеціальних дисциплін, подолання розриву, що існує між навчальними закладами різних рівнів акредитації в організації професійної підготовки. Виникає потреба в науково обґрунтованих засобах забезпечення узгодженості професійної підготовки у вищих професійних училищах (ВПУ) і вищих закладах освіти (ВЗО), зокрема машинобудівного профілю.

Об'єктивні тенденції розвитку сучасного суспільства, ринкової економіки до загальної професіоналізації всіх прошарків населення вимагають подолання суперечностей між наявними змістом і якістю професійного навчання на різних рівнях підготовки фахівців для машинобудування та високими технологічними вимогами сучасного виробництва; зростанням обсягу й ускладненням знань і неможливістю їх ефективного засвоєння в межах чинної системи професійної підготовки; дискретним характером вивчення навчального матеріалу та необхідністю створення цілісної системи фахових і наукових знань; потребою налагодження взаємозв'язків загальноосвітніх, загальнотехнічних, спеціальних дисциплін і збереженням структури та логіки кожної з них. Подолання цих суперечностей можливе за умови оновлення змісту освіти, що є основою стратегічних завдань, визначених Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) і проектом Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Реалізація законів України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу професійну освіту)”, “Положення про ступеневу професійно-технічну освіту”, Концепції професійної освіти України передбачає впровадження новітніх технологій, пошук системотвір-ного чинника, який забезпечив би цілісність усіх рівнів фахової підготовки і трудової діяльності. У дидактичній системі ступеневої професійної освіти таким чинником, на наш думку, може виступати принцип наступності.

Як загальнопедагогічний принцип наступність вимагає неперервного зв'язку між окремими сторонами, частинами і ступенями навчання; розширення й поглиблення знань, здобутих на попередніх етапах навчання; перетворення окремих уявлень і понять у систему знань, умінь і навичок, необхідних для професійної діяльності; поступально-висхідного характеру розгортання змісту професійної підготовки. Дослідження проблеми наступності знань дозволяє подолати низку практичних труднощів у професійній освіті, зокрема розроблення критеріїв добору змісту навчального матеріалу, систематизації знань на рівні навчально-пізнавального процесу в цілому, усунення дублювання під час вивчення споріднених навчальних дисциплін тощо.

Методологічною основою дослідження є наукові праці, які формують історико-філософські, загальнонаукові, психолого-педагогічні та методичні основи впровадження наступності: у загальній дидактиці (А. М. Алексюк, С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, В. А. Козаков, В. О. Онищук, П. І. Підкасистий, В. А. Семиченко, Н. Ф. Тализіна), педагогіці професійної освіти (С. Я. Батишев, В. С. Безрукова, А. П. Беляєва, М. М. Берулава, Р. С. Гуревич, Г. С. Гуторов, О. С. Дубинчук, М. І. Махмутов, Н. Г. Ничкало), теорії змісту освіти (В. І. Гінецинський, Л. Я. Зоріна, І. М. Козловська, В. С. Лєдньов, І. Я. Лернер, І. П. Підласий, Ю. А. Самарін, М. М. Скаткін), теорії та практиці навчання загальнотехнічних і спеціальних дисциплін (П. Р. Атутов, Ю. Ф. Зіньковський, В. К. Сидоренко, Д. О. Тхоржевський, Ю. С. Тюнников, Б. О. Федоришин, В. В. Шапкін), інформатизації змісту освіти (В. Ю. Биков, П. М. Воловик), міжпредметних зв'язків і професійної спрямованості навчання (Л. П. Вороніна, Ю. І. Мальований, В. М. Максимова, Л. В. Савельєва, Л. Д. Хромова), неперервної професійної освіти (О. П. Владиславлєв, Г. Є. Гребенюк, Ю. А. Кустов, В. Г. Онушкін, С. О. Сисоєва).

Забезпечення наступності змісту навчання певною мірою вивчалося на всіх етапах розвитку педагогічної науки. Однак дослідження показують, що проблема реалізації в навчанні принципу наступності опрацьована недостатньо, спеціальних праць, які досліджували б проблему цілеспрямованого формування в майбутнього спеціаліста цілісної системи науково-технічних знань, зокрема, під час вивчення спеціальних дисциплін для підготовки фахівців машинобудівного профілю ще немає. Мало розробленим залишається питання наступності форм і методів професійної підготовки. Тому постало завдання ґрунтовної перебудови основних компонентів традиційної педагогічної системи професійної підготовки з урахуванням специфічних вимог наступності, яка дозволяє розглядати ступеневу освіту в контексті інтеґративного підходу, формує якісно нові відношення, властивості і функції навчально-виховного процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до тематичного плану Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України в розробленні теми “Педагогічне забезпечення змісту профільних дисциплін у системі ступеневої професійної освіти” (РК № 0198U000138).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка фахівців машинобудівного профілю в навчальних закладах різних рівнів.

Предмет дослідження - наступність професійної підготовки фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - вищі заклади освіти”.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні й експериментальній перевірці моделі наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю та методики реалізації принципу наступності в системі “ВПУ - ВЗО”.

Концептуальні ідеї дослідження. В основу дослідження покладено ідею багаторівневої побудови професійної підготовки фахівців для машинобудування, обґрунтування якої зумовлюється новими підходами до визначення змісту й форм навчання в інтеґрованих структурах сучасної професійної освіти з урахуванням світових тенденцій, перспектив розвитку високотехнологічних промислових виробництв і вимог міжнародних стандартів до якості професійної підготовки. Для системи ступеневої професійної освіти доцільно створити спеціальну структуру навчання зі зміною характеру професійної підготовки, реалізацією наступності в навчальному процесі, забезпеченням взаємозв'язку дисциплін, оптимальними навчальними планами і освітньо-професійними програмами.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що комплексна перебудова основних компонентів традиційної педагогічної системи професійної підготовки дозволить суттєво підвищити якість навчання фахівців для машинобудівної промисловості в системі “ВПУ - вищі заклади освіти” за умови врахування специфіки їх професійної підготовки, реалізації моделі наступності та застосування методики реалізації принципу наступності в ступеневій професійній освіті.

Часткові емпіричні гіпотези: рівень загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних професійних знань (глибина, повнота, ґрунтовність, гнучкість, оперативність засвоєння тощо) залежить від наступності в їх вивченні, що забезпечує формування професійної компетентності та важливих професійних якостей фахівця машинобудівного профілю; наступність професійної підготовки позитивно впливає на розвиток особистості, сприяє формуванню цілісної системи знань; дотримання наступності в системі “ВПУ - ВЗО” забезпечує координацію педагогічних дій, дозволяє розмежувати зміст і функції окремих етапів навчання, скоротити нераціональну витрату часу, усунути дублювання матеріалу, перевантаження учнів і студентів, покращити економічні показники освіти.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези визначено завдання дослідження:

Проаналізувати особливості реалізації принципу наступності у професійній підготовці в системі “ВПУ - ВЗО” (машинобудівний профіль).

Обґрунтувати основні напрями та педагогічні умови реалізації принципу наступності.

Розробити та експериментально перевірити модель наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю.

Запропонувати методику реалізації принципу наступності у професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - ВЗО”.

Розробити методичні рекомендації щодо реалізації принципу наступності для працівників професійно-технічних і вищих навчальних закладів.

Загальна методологія дослідження базується на положеннях теорії пізнання; основних методологічних принципах (історизму, системності, єдності якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, каузальності, об'єктивності, науковості, всебічності вивчення явищ і процесів, їх взаємозв'язку та взаємозумовленості); використанні методологічних підходів (структурно-функціонального, системного, емпіричного та прогностичного); принципах цілісного дослідження дидактичного явища і комплексного використання методів дослідження; а також теорії особистості й особливостей її розвитку в процесі виробничої діяльності.

Теоретичною основою дослідження є положення загальної дидактики, професійної педагогіки і наукознавчих міждисциплінарних досліджень, які поєднують філософські, психолого-педагогічні та методичні розробки змісту й організації навчання загальнотехнічних (професійно орієнтованих) і спеціальних дисциплін.

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження. Загальнонаукові методи: історичний, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія, ідеалізація, системні методи, моделювання. Методи теоретичного рівня: логічні, категоріальний аналіз, формалізація, прогнозування. Емпіричні методи: анкетування, опитування, тестування, метод самооцінки, експертне оцінювання, узагальнення педагогічного досвіду, педагогічний експеримент; методи математичної статистики.

Дослідження проводилося у 1996-2001 рр. та охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1996-1997 рр.) обґрунтовувалася мета дослідження, здійснювався аналіз загальнонаукової, педагогічної, психологічної, методичної та спеціальної технічної літератури з теми дослідження, навчально-програмної документації закладів освіти. Конкретизувалися вихідні положення, визначалися об'єкт, предмет і завдання дослідження, розроблялися гіпотеза, програма та методика роботи. На цьому етапі виявлялися позитивні сторони та недоліки змісту, форм і методів вивчення спеціальних дисциплін, здійснювався аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівців машинобудівного профілю.

На другому етапі (1997-1998 рр.) з'ясовувався реальний стан досліджуваної проблеми на практиці, виявлялася специфіка професійної підготовки фахівців для машинобудування у системі “ВПУ - ВЗО”, уточнювалися завдання i методи дослідження. На цьому етапі визначалися основні напрями теоретичного пошуку, проводився констатуючий експеримент, узагальнювалися його результати та здійснювалася підготовка до формуючого експерименту. Формулювалися концептуальні засади наступності в системі ступеневої професійної освіти, обґрунтовувалися принципи побудови моделі наступності у ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю.

На третьому етапі (1998-2000 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики реалізації принципу наступності в професійній підготовці. Розроблялися критерії ефективності застосування наступності, перевірялися шляхи удосконалення змісту, форм організації і методів навчання в контексті вимог наступності, впроваджувалася модель наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю.

На четвертому етапі (2000-2001 рр.) оброблялися та систематизувалися отримані результати, визначалися основні дидактичні вимоги і правила реалізації принципу наступності, методика їх дотримання в професійній підготовці, проводилися експертні оцінки дослідження, розроблялися загальні висновки і рекомендації, визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми. На цьому етапі здійснювалося теоретичне осмислення результатів дослідження та їх оформлення.

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі ВПУ №№ 20, 52, 57, 59, 63 м. Львова, ВПУ № 8 м. Стрия, ВПУ № 11 м. Червонограда, ВПУ № 4 м. Вінниці, а також Національного університету “Львівська політехніка”. Окремі висновки дисертаційного дослідження експериментально перевірялися у Вінницькому технічному коледжі. В експериментальній роботі брали участь 1167 учнів і студентів, 75 викладачів загальнотехнічних і спеціальних дисциплін та 46 майстрів виробничого навчання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано і розроблено модель наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю;

- подальший розвиток отримали концептуальні засади наступності професійної підготовки фахівців в системі “ВПУ - ВЗО”;

- розроблено методичні підходи до реалізації принципу наступності в підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - ВЗО”.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- визначено вимоги принципу наступності щодо формування у фахівців системи наукових і професійних знань;

- конкретизовано педагогічні умови реалізації принципу наступності до підготовки фахівців машинобудівного профілю;

- розроблено принципи укладання наскрізних навальних планів і програм для багаторівневої підготовки фахівців машинобудівного профілю;

- запропоновано критерії ефективності застосування наступності у підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - ВЗО”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці дидактичних вимог, загальних дидактичних правил реалізації принципу наступності, а також дидактичних порад учням і студентам у вищих професійних училищах і вищих закладах освіти; виявленні напрямів здійснення наступності загальнотехнічних і спеціальних дисциплін у процесі професійної підготовки, розробці наскрізних навчальних планів і програм для ступеневої професійної підготовки фахівців машинобудівного профілю; підготовці методичних рекомендацій з проблеми наступності для викладачів професійно-технічних навчальних закладів.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані під час розроблення навчальних планів, програм, написання підручників і посібників для професійно-технічної та вищої школи. Положення дослідження можна використовувати у вивченні психолого-педагогічних дисциплін на педагогічно-індустріальних факультетах у вищих навчальних закладах, у професійно-педагогічних коледжах і технікумах та в інститутах післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників.

Впровадження результатів дослідження. Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено в навчально-науково-виробничому комплексі на базі Національного університету “Львівська політехніка” (довідка № 67-01-200 від 26.10.2001 р.), професійно-технічних навчальних закладах Львівської області (довідки № 11/1-339 від 22.06.2001 р. і № 315 від 5.09.2001 р.) та Вінницькому технічному коледжі (довідка № Т/337 від 17.10.2001 р.).

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, зокрема концептуальних засад наступності в ступеневій професійній освіті; розробленні моделі наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю, методики реалізації принципу наступності в ступеневій професійній освіті машинобудівного профілю; безпосередній участі в організації та проведенні педагогічного експерименту; визначенні шляхів удосконалення змісту, форм організації та методів професійної підготовки в контексті вимог наступності та критеріїв ефективності застосування наступності в підготовці фахівців машинобудівного профілю у професійно-технічній і вищій школі.

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується опорою на фахові наукові розробки, філософські, загальнонаукові, психолого-педагогічні концепції та класичні основи дидактики, добором відповідного комплексу дослідницьких методів, порівнянням теоретичних й експериментальних результатів, коректним кількісним та якісним опрацюванням емпіричних даних, репрезентативністю вибірки, а також позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.

На захист виносяться:

1. Теоретично обґрунтована й експериментально перевірена модель наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю.

2. Методика реалізації принципу наступності в підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - ВЗО”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на 11 міжнародних (Вінниця (1999, 2000), Донецьк (2001), Київ (1998), Львів (1998, 1999, 2000), Полтава (2001), Харків (2000)) і всеукраїнських (Львів (1997), Харків (1999)) наукових і науково-практичних конференціях, науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях, нарадах методистів та інженерно-педагогічних працівників профтехосвіти, семінарах Львівського навчально-методичного центру комітету професійної освіти, засіданнях лабораторії ступеневої професійної освіти та відділу загальнотехнічних і спеціальних дисциплін Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Основні результати дослідження відображено в 16 наукових та науково-методичних публікаціях, з них 14 написано без співавторів, у тому числі: 4 брошури з методичними рекомендаціями, 7 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 3 публікації в збірниках наукових праць, 2 статті у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску - 11,0 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (251 найменування, з них 20 - іноземними мовами), 6 додатків на 24 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 221 сторінка (176 сторінок - основна частина). Робота містить 11 рисунків на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Методика реалізації принципу наступності у професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю передбачає проектування наскрізних навчальних програм, визначення методів, форм і засобів реалізації цього принципу в навчально-пізнавальній діяльності учнів, студентів. Забезпечення узгодженості професійної підготовки дозволяє упереджувати дублювання у навчальних програмах зі спеціальних дисциплін і виробничого навчання, враховувати можливість подальшого професійного зростання фахівця, ефективно реагувати на зміни в сучасному машинобудуванні. Цьому також сприяє модульний принцип побудови навчальних програм.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка застосування принципу наступності в підготовці фахівців машинобудівного профілю” - обґрунтовується програма і методика педагогічного експерименту, висвітлюється перебіг його етапів, аналізуються отримані результати, розкривається сутність основних показників, що визначають ефективність реалізації принципу наступності в професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю. Відповідно до програми і методики дослідження нами проаналізовано стан досліджуваної проблеми на практиці, здійснено перевірку загальної і часткових гіпотез.

З урахуванням узагальнених даних констатуючого експерименту виявлено реальний стан результативності підготовки машинобудівників у традиційних умовах та в умовах ступеневого навчання. За результатами цього етапу дослідження коефіцієнт засвоєння студентами, що навчалися за інтеґрованою програмою, професійних знань становив лише 0,58. Для проведення формуючого експерименту було вдосконалено наскрізні навчальні програми зі спеціальних дисциплін, що передбачало дидактичне структурування знань, обґрунтування методики реалізації принципу наступності, визначення критеріїв її оцінювання.

Перевірка ефективності моделі наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю проводилася у кілька етапів. Протягом трьох років у формуючому експерименті брали участи 420 учнів і студентів експериментальних і 470 - контрольних гомогенних груп. Передусім з'ясовувалися результати засвоєння професійних знань і навичок молодшими спеціалістами, що навчалися за інтеґрованою програмою. Коефіцієнти міцності засвоєння знань базового (0,78 для експериментальних груп і 0,51 - контрольних) і творчого рівня (відповідно 0,77 і 0,55) підтверджують запропоновану методику.

Доцільність багаторівневої побудови професійної освіти за умови врахування вимог наступності виявлено під час перевірки рівня знань студентів, які навчалися в системі “ВПУ - ВЗО”, та тих, що навчалися за традиційною методикою: модифікована програма ННВК забезпечує міцніші професійні знання та вміння.

Визначені показники підготовленості учнів, які навчалися за програмою ННВК, до навчання у ВЗО і коефіцієнти парної кореляції між їх успішністю у ВПУ та результатами першої екзаменаційної сесії у вищій школі протягом 1998/99 і 1999/2000 н. рр. (відповідно 0,65 і 0,68) підтвердили ефективність застосування методики, побудованій на принципі наступності.

Результати експериментальної роботи, узагальнені на графіку свідчать про підвищення рівня професійної компетентності майбутніх фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - ВЗО” завдяки реалізації концептуальних засад наступності: поєднання фундаментальних знань і ґрунтовної практичної підготовки фахівців, орієнтованої на майбутні професійні завдання; посилення індивідуального підходу, розвиток творчих здібностей учнів і студентів; забезпечення міжпредметних зв'язків; оволодіння майбутніми фахівцями первинними навичками виробничої діяльності за фахом.

87 % опитаних студентів визнали, що концептуальні засади наступності стимулюють їх до систематичного навчання. Найбільшими стимулами до навчальної праці в ступеневій системі професійної підготовки вони вважають раціональну структуру навчальних планів; тематичну і хронологічну узгодженість програм суміжних дисциплін; узгодженість методів, форм і засобів формування професійних знань, умінь і якостей. Обчислений коефіцієнт конкордації (0,72) свідчить про вірогідність цих висновків.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили ефективність обґрунтованої нами моделі наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю та дієвість запропонованої методики реалізації принципу наступності в системі “ВПУ - ВЗО”. Експеримент засвідчив, що значного підвищення якості професійної підготовки можна досягнути лише за умови поєднання зусиль педагогічних колективів усіх рівнів ступеневої професійної освіти.



ВИСНОВКИ

1. Соціально-економічні зміни потребують випереджувального розвитку професійної підготовки майбутніх фахівців машинобудівного профілю щодо технічної реконструкції промисловості на основі ефективної координації діяльності всіх ланок системи неперервної освіти, тісної інтеґрації з наукою і виробництвом; поєднання фундаментальних знань і ґрунтовної практичної підготовки, орієнтованої на конкретну галузь; застосування індивідуального підходу, розвиток їх творчих здібностей; посилення міжпредметних зв'язків; здобуття кожним студентом робітничої професії за профілем спеціальності та оволодіння первинними професійними навичками відповідно до характеру майбутньої трудової діяльності. Це вимагає теоретичного обґрунтування нової моделі системи професійної підготовки фахівців машинобудівного профілю, оновлення її змісту, визначення педагогічних умов її ефективності, підвищення професійної кваліфікації викладачів.

2. Принцип наступності відображає закономірності зміни структури, змісту навчального матеріалу і сукупності методів навчання, спрямованих на подолання суперечностей лінійно-дискретного характеру процесу навчання і способи реалізації цих закономірностей відповідно до цілей навчання. Головна мета наступності в ступеневій освіті - забезпечення узгодженості компонентів неперервного навчально-виховного процесу, що дозволяє покращити економічні показники фахової підготовки, скоротити нераціональні витрати часу, підвищити якість знань.

3. Запропонована модель наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю передбачає налагодження взаємозв'язків між послідовними етапами і ланками процесу навчання і професійного становлення учнів і студентів (вертикальний аспект наступності), а також координацію педагогічних дій та співпрацю колективів усіх навчальних закладів і підприємств на кожному окремому ступені підготовки особистості до фахової діяльності та продовження освіти (горизонтальний аспект). Системна функція принципу наступності забезпечує цілісність професійної освіти й оптимізує взаємозв'язок окремих підсистем (загальноосвітня, загальнотехнічна, спеціальна підготовка).

4. На основі узагальнення результатів експериментальної роботи визначено комплекс напрямів здійснення наступності (у формуванні пізнавальної активності, змісті підготовки кваліфікованих фахівців, змісті однойменних дисциплін, формах і методах професійної підготовки, вихованні особистості фахівця, координуванні педагогічних дій, діловому співробітництві колективів ВПУ і ВЗО, інформаційних технологіях навчання, налагодженні зв'язків закладів освіти з виробництвом) та педагогічні умови реалізації принципу наступності, зокрема:

- дидактичні вимоги (виділення наскрізних напрямів навчально-виховного процесу; забезпечення тематичної і хронологічної узгодженості змісту програм суміжних ступенів освіти; оптимальний добір методів і засобів формування знань, умінь, навичок та якостей учнів; дотримання єдності педагогічних дій);

- загальні дидактичні правила реалізації наступності (складання єдиної інтеґрованої програми поетапної підготовки фахівця; визначення вихідного і кінцевого рівнів знань і видів діяльності, які здобуваються; спрямування студентів на свідому участь у переході до подальшого етапу професійної підготовки; визначення основних структурних елементів курсу, розділу, конкретної теми; актуалізація в свідомості суб'єктів навчання раніше отриманих базових понять і способів дії; налагодження зв'язків між новими і попередніми знаннями й уміннями);

- дидактичні поради щодо навчальної діяльності учнів і студентів (вироблення професійної самовизначеності, бачення перспективи розгортання процесу навчання; розуміння місця і ролі кожної дисципліни і виду діяльності у власному розвитку та становленні професійних якостей; визначення суті труднощів, які заважають вирішенню суперечностей навчально-виховного процесу; виявлення своїх слабких і сильних сторін, неперервний розвиток активної внутрішньої позиції; виявлення недоліків у своїх знаннях, вміннях і навичках; уміння знаходити опору в раніше отриманих знаннях і пов'язувати їх з новими).

5. Методика реалізації принципу наступності у професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі “ВПУ - ВЗО” забезпечує поетапний розвиток професійних понять у процесі вивчення спеціальних дисциплін і полягає в проектуванні та реалізації наскрізних навчальних програм, а також визначенні методів, форм і засобів професійного навчання.

Для досягнення ефективності у вивченні спеціальних дисциплін доцільно дотримуватися певних рекомендацій, що забезпечують формування професійних знань, умінь, навичок:

- систематизація знань, пов'язаних із вирішенням професійних завдань;

- налагодження оптимальних внутрішньо- і міжпредметних зв'язків між новим і засвоєним навчальним матеріалом;

- актуалізація знань, використання нового матеріалу у вирішенні завдань теоретичного і практичного характеру;

- передбачення перспективних зв'язків для подальшого вивчення навчального матеріалу.

Критеріями ефективності запропонованої методики реалізації принципу наступності в професійній підготовці машинобудівників у системі “ВПУ - ВЗО” обрано:

- оперативність, повноту та міцність засвоєння майбутніми фахівцями на різних ступенях підготовки спеціальних понять, умінь і навичок;

- резервність професійних знань учнів і студентів;

- готовність учнів ВПУ до продовження навчання у вищій школі;

- професійну компетентність майбутніх фахівців.

Таким чином, завдання дослідження виконані. Одержано такі наукові результати:

- для розвитку ідей ступеневої професійної освіти на теоретичному рівні: обґрунтовано концептуальні засади наступності професійної підготовки фахівців у системі “ВПУ - ВЗО”, принципи побудови моделі наступності в ступеневій професійній підготовці, напрями здійснення наступності знань під час вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін у процесі підготовки машинобудівників;

- для удосконалення професійної освіти на прикладному рівні: дидактичні вимоги, загальні дидактичні правила реалізації принципу наступності, а також дидактичні поради учням і студентам, які навчаються в системі “ВПУ - ВЗО”; наскрізні навчальні плани і програми для ступеневої професійної підготовки фахівців машинобудівного профілю, методичні рекомендації з проблеми наступності для викладачів спеціальних дисциплін професійно-технічних навчальних закладів.

Здійснене дослідження дало змогу сформулювати пропозиції Науково-методичному центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України щодо вдосконалення програмно-методичного забезпечення для підготовки спеціалістів з вищою освітою з числа випускників професійно-технічних навчальних закладів. Відповідно до закону України “Про вищу освіту” доцільно систему стандартів вищої освіти, зокрема галузевих стандартів для підготовки фахівців машинобудівного профілю розробляти з урахуванням принципу наступності. Його реалізація повинна передбачатися в усіх структурних підрозділах вищої освіти.

До подальших напрямів дослідження відносимо: теоретико-методологічне і методичне обґрунтування наскрізних навчальних планів і програм для підготовки фахівців машинобудівного профілю в системі ступеневої освіти; дослідження психолого-педагогічних умов реалізації принципу наступності для різних профілів професійної підготовки; порівняльно-педагогічний аналіз досвіду впровадження багаторівневого підходу до професійної підготовки у західноєвропейських країнах.



ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

Литвин А. В. З досвіду організації навчально-науково-виробничого комплексу ВПУ-20 - Державний університет “Львівська політехніка” // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - № 3. - С. 103-108. - 0,25 авт. арк.

Литвин А. В. Проблема наступності у навчанні в закладах професійної освіти (інтеґративний аспект) // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 1. - С. 93-97. - 0,25 авт. арк.

Литвин А. В. Реалізація принципів навчання у системі ступеневої професійної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2000. - № 1. - С. 145-152. - 0,5 авт. арк.

Литвин А. В. Модель підготовки фахівців для машинобудування з урахуванням принципу наступності // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова / Укл. П. В. Дмитренко, О. Л. Макаренко. - К.: НПУ. - 2001. - Вип. 39. - С. 99-106. - 0,3 авт. арк.

Литвин А. В. Відбір і конструювання змісту спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2001. - № 3. - С. 88-99. - 0,5 авт. арк.

Литвин А. В. Підвищення ефективності професійної підготовки машинобудівників шляхом реалізації принципу наступності // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - Львів. - 2001. - Вип. 15. - Ч. 2. - С. 127-134. - 0,5 авт. арк.

Литвин А. В. Напрями наступності професійно-технічної і вищої освіти // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. - Київ-Вінниця. - 2000. - С. 183-185. - 0,2 авт. арк.

Литвин А. В. Наступність у системі ВПУ - ВЗО: результати експериментальних досліджень // Управління якістю професійної освіти: Зб. наук. праць. - Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2001. - С. 98-101. - 0,25 авт. арк.

Козловська І. М., Литвин А. В. Інтеґрація та наступність у розвитку змісту навчального знання: методологічний аспект // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук. праць / За редакцією І. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало. - У двох частинах. - К. - 2001. - Ч. 2. - С. 177-183. (Особ. внесок - 0,25 авт. арк.).

Литвин А. В. Принцип наступності у ступеневій професійній освіті // Педагог професійної школи: Зб. наук. праць / Редкол.: Н. Г. Ничкало (голова), І. А Зязюн, О. І. Щербак та ін.; Упорядники: Н. Г. Ничкало, О. І. Щербак. - К.: Наук. світ. - 2001. - Вип. 1. - С. 203-208. - 0,3 авт. арк.

Жидецький Ю. Ц., Пострільоний В. М., Литвин А. В. Концептуальні засади наступності при викладанні професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін у ступеневій освіті / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Львівський науково-практичний центр. - Львів: ЛА “Піраміда”, 2001. - 36 с. (Особистий внесок - 0,65 авт. арк.). - С. 20-30.

Литвин А. В. Шляхи реалізації принципу наступності при викладанні профілюючих дисциплін у системі ступеневої професійної освіти (машинобудівний профіль): Методичні рекомендації. - Львів: ЛНМЦ, 2000. - 75 с. - 4,0 авт. арк.

Литвин А. В. Методика реалізації принципу наступності у ступеневій професійній підготовці машинобудівників: Методичні рекомендації. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. - 27 с. - 1,2 авт. арк.

Литвин А. В. Специфіка наступності професійно-технічної і вищої освіти машинобудівного профілю: Методичні рекомендації. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. - 31 с. - 1,4 авт. арк.

Литвин А. В. Системний підхід до проблеми наступності ступеневої професійної підготовки // М. В. Остроградський - видатний математик, механік і педагог / Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 200-річчю з дня народження М. В. Остроградського. - Полтава. - 2001. - С. 126-129. - 0,25 авт. арк.

Литвин А. В. Наступність у формуванні наукових понять у модульній професійній підготовці машинобудівників // Технологічний підхід у дидактиці. Модульне навчання професій / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк. - 2001. - С. 81-83. - 0,2 авт. арк.

Размещено на Allbest.ru

...