Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови

УДК 378.147

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Використання фрагментів художніх відеофільмів

Для навчання студентів мовних спеціальностей соціокультурної англійської лексики

Яхнюк Тетяна Олександрівна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Смєлякова Лідія Петрівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри методики викладання іноземних мов Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Тарнопольський Олег Борисович, Дніпропетровська академія бізнесу та права, завідувач кафедри методики, педагогічної комунікації та нових технологій у навчанні іноземних мов, кандидат педагогічних наук, професор.

Чекаль Галина Степанівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри інформатики та технологій навчання.

Провідна установа Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “12” лютого 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті за адресою: 03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий “10 ” січня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Успіх процесу навчання студентів будь-якого виду іншомовної мовленнєвої діяльності значною мірою залежить від раціонального та ефективного використання допоміжних засобів як одного з найважливіших компонентів навчального процесу при оволодінні іноземною мовою. В сучасних умовах підвищеного обсягу інформації та бурхливого розвитку техніки перед викладачами постають завдання презентації нового матеріалу при максимальній кількості інформації за одиницю часу, ефективної організації навчального процесу та забезпечення об'єктивного контролю його результатів. Ці завдання можна вирішити шляхом використання сучасних технічних засобів навчання, які виконують інформаційну, керуючу, контролюючу та виховну функції у навчальному процесі з іноземної мови у вищому закладі освіти (ВЗО).

Останнім часом у наукових працях приділяється багато уваги аудіо-візуальним засобам інформації. Відомі нам дослідження дають підстави говорити про переваги використання засобів аудіовізуальної наочності в навчальному процесі (М.В.Антипін, Н.Ф.Бориско, М.Ф.Васильєв, В.М.Кузнецов, Г.Г.Левченко, О.О.Пильцин, Р.М.Путиліна, Л.Д. Цесарський, S.P.Corder, J.P. Cranston, T.M.Mannon, I.McWilliam та ін.).

Мотиваційно-розвиваюча роль аудіовізуальних засобів інформації висуває їх на одне з перших місць серед технічних засобів навчання. Такі засоби стимулюють розвиток внутрішнього мовлення як основи мовленнєво-розумової діяльності, взаємопов'язують функціонування механізмів мовленнєвої діяльності, таких як мислення, сприймання, увага та пам'ять, підтримують інтерес, стимулюють іншомовну мовленнєву діяльність та створюють мотивацію. Тільки аудіо-візуальні засоби поєднують у собі мовний та позамовний елементи.

Як показав аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, кіно- та відеофільми мають значну перевагу в порівнянні з іншими аудіовізуальними технічними засобами в процесі навчання іноземної мови і відзначаються високою ефективністю (С.Б. Аблам, Б.О. Альтшулер, Л.В. Банкевич, Н.І. Бичкова, В.В. Єгоров, В.І. Іванова-Циганова, О.Є. Карецький, З.П. Корнєєва, І.М. Кошман, М.В. Ляховицький, Г.М. Шевельова, І.О. Шелінгер, M. Allan, S.P. Corder, M. Danesi, P. Fleetwood-Walker, T. Gibson, C. Jamet, I. McWilliam, A. Mollica та ін.).

Результати проведеного нами в квітні-травні 1998 року анкетування викладачів мовних факультетів ВЗО дають підстави стверджувати, що відеофільми посідають вагоме місце саме при вивченні лексичного аспекту іншомовного мовлення. На думку респондентів, етап семантизації лексики буде ефективнішим, якщо лексичні одиниці, які відбираються для навчання, презентуватимуться більш яскраво, емоційно та надходитимуть одночасно зоровим та слуховим каналами.

Очевидними перевагами презентації лексики на екрані методисти вважають звуко-зоровий синтез при пред'явленні лексики, широке використання мовної здогадки, врахування фонового вокабуляру студента та можливих помилок з їх оперативною корекцією, а також демонстрацію парадигматичних і синтагматичних зв'язків лексичних одиниць, без чого не може бути активного засвоєння лексики. Крім того, лексичні одиниці у фільмах вживаються в природному оточенні, що сприяє вивченню певних тем під час навчання та засвоєння лексики ситуативно.

У методиці широко розглядалися проблеми використання аудіо-візуальних засобів у процесі навчання іноземних мов. Проблемі використання навчальних кінофільмів приділена увага в наукових статтях та працях Ф.М.Рожкової (1967). Функції аудіовізуальних засобів та їх значення для оволодіння різними видами мовленнєвої діяльності досліджені в збірнику “Теорія та практика використання технічних засобів у навчанні іноземних мов” під редакцією М.В.Ляховицького (1979). Принципи застосування таких засобів на різних етапах навчання, типологія відео- і фонограм та комплекс комунікативних вправ на основі змісту іншомовного художнього відеофільму знайшли своє відображення в роботах Н.І.Бичкової (1992, 1994). Застосування навчального кіно та діафільмів при оволодінні іноземними мовами описано в монографіях М.І.Дубровіна (1979) та Р.М.Путиліної (1986). При цьому використання потенційних можливостей художніх кіно та відеофільмів при формуванні вмінь та навичок знаходити, відбирати та використовувати в мовленні інформацію з інокультурною семантикою, при вивченні лексичного аспекту іншомовного мовлення та засвоєнні лексичних одиниць в соціокультурному мовленнєвому контексті ще вивчено недостатньо.

Недостатня розробленість лінгвокраїнознавчого підходу до використання автентичних художніх відеофільмів у навчальному процесі з іноземної мови, відсутність наукових досліджень, де була б обґрунтована концепція формування знань країнознавчого характеру в процесі перегляду художніх відеофільмів, та методичних вказівок щодо ефективності використання останніх для засвоєння соціокультурної інформації у навчальному процесі зумовили актуальність вибору теми нашого дослідження.

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках наукової проблематики колективної науково-дослідної теми кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету “Методичні основи гуманізації навчання іноземних мов” (протокол №6 від 29.01.1996).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики використання фрагментів художніх відеофільмів для навчання соціокультурної англійської лексики.

Об'єктом дослідження є процес навчання соціокультурної англійської лексики на II-III курсах мовних факультетів ВЗО.

Предметом дослідження є методика використання фрагментів художніх відеофільмів для навчання студентів мовних факультетів ВЗО соціокультурної лексики.

Мета дослідження потребує вирішення таких завдань.

Визначити основи психічного механізму засвоєння відеоінформації.

Виділити принципи лексико-орієнтованого відбору фрагментів художніх відеофільмів.

Розробити типологію кіноінформації з точки зору співвідношення її різних видів у фрагментах художніх відеофільмів та послідовності їх пред'явлення.

Визначити комплекс завдань, спрямованих на навчання студентів соціокультурної лексики на основі фрагментів художніх відеофільмів.

Скласти методичні рекомендації щодо використання фрагментів художніх відеофільмів для навчання соціокультурної лексики студентів мовних факультетів ВЗО.

Перевірити ефективність запропонованої методики під час експериментального навчання.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: 1) лінгвометодичний аналіз 150-ти відібраних фрагментів автентичних художніх відеофільмів з погляду їх соціокультурної інформативності; 2) вивчення та узагальнення досвіду формування лексичних навичок і країнознавчих знань у студентів-філологів на заняттях з практики усного та писемного мовлення; 3) анкетування студентів з метою визначення вихідного та підсумкового рівнів сформованості англомовної соціокультурної компетенції перед та після проведення експериментального навчання; 4) експериментальне навчання, основою якого було зіставлення ефективності організації трьох варіантів моделі навчання соціокультурної лексики за допомогою фрагментів художніх відеофільмів; 5) аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше вирішується проблема використання фрагментів художніх відеофільмів для навчання студентів мовних факультетів ВЗО соціокультурної лексики. Тим самим дослідження здійснило конкретний внесок у подальший розвиток концепції використання автентичних художніх відеофільмів як засобу збагачення соціокультурного вокабуляру студентів.

Практичне значення дисертації визначається:

1) відбором фрагментів художніх відеофільмів за певними критеріями для навчання студентів соціокультурної лексики;

2) розробкою типології кіноінформації на основі відібраних фрагментів художніх відеофільмів, яка лягла в основу методики їх використання для навчання соціокультурної лексики;

3) розробкою моделі роботи з соціокультурною лексикою на основі фрагментів художніх відеофільмів;

4) формулюванням методичних рекомендацій для викладачів щодо використання фрагментів художніх відеофільмів для навчання студентів мовних факультетів ВЗО соціокультурної англійської лексики.

Результати дисертаційного дослідження у формі методичних рекомендацій та практичних завдань для навчання соціокультурної лексики за допомогою фрагментів художніх відеофільмів впроваджено в навчальний процес Миколаївського державного педагогічного університету (акт впровадження №01/89 від 6 лютого 2001 р.), Ніжинського державного педагогічного університету (акт впровадження від 28 лютого 2001 р.) та Київського національного педагогічного університету (акт впровадження від 27 серпня 2001 р.).

Апробація роботи. Основні положення дослідження було викладено на науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету (1998-2000 рр.), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1999-2000 рр.), Вінницького державного технічного університету (2000 р.), Української медичної стоматологічної академії м. Полтави (2000 р.).

Результати дисертаційного дослідження відображено в шести статтях та матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії та додатків. Повний обсяг дисертації - 179 сторінок. Кількість таблиць - 8, додатки викладені на 19-ти сторінках. Список використаної літератури включає 266 джерел і розміщений на 23-х сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Психолінгвістичні та методичні передумови використання фрагментів художніх відеофільмів” присвячений дослідженню психологічних, лінгвістичних і методичних передумов використання автентичних художніх відеофільмів взагалі та їх фрагментів зокрема в процесі навчання іноземної мови.

У підрозділі 1.1 розглядається навчальний потенціал художніх відеофільмів, можливості використання фрагментів художніх відеофільмів для навчання студентів соціокультурної іншомовної лексики та обґрунтовується вибір художніх відеофільмів для розробки методики.

В існуючих умовах домінування словесно-логічного способу пред'явлення навчального матеріалу (заучування лексичного матеріалу здебільшого за підручниками, ознайомлення з країнознавчим матеріалом окремо від вивчення мови), на наш погляд, знижується ефективність процесу вивчення іноземної мови. Тому необхідно звернути увагу на засоби навчання іноземної мови та прийоми роботи на заняттях, за допомогою яких можна викликати у студентів інтерес до іншомовної діяльності.

Психологи виділяють різні підвиди процесуальної мотивації, або мотивації процесу вивчення іноземної мови, кожен з яких необхідно брати до уваги в процесі навчання. Це комунікативна, лінгво-пізнавальна та операційно-інструментальна мотивації (Л.І.Іванова 1997).

У процесі навчання іноземної мови всі зазначені мотиви існують одночасно, однак для студентів вони виступають психологічно неоднаково. Деякі з них є провідними, інші - другорядними. О.М.Леонтьєв (1981) вказує, що провідними мотивами стають такі мотиви, які набувають для студента особистісного змісту. Інші співіснують з ними, виконуючи роль мотивів-стимулів, негативних та позитивних.

Ми, дотримуючись припущення, що інтерес є одним із центральних позитивних мотивів-стимулів у процесі навчання іноземної мови, спираючись на точки зору різних учених щодо значущості інтересу в навчальному процесі, стверджуємо, що інтерес виступає суттєвою складовою частиною мотиваційної структури особистості, від особливостей якої залежить динаміка ставлення особистості до навколишнього середовища. Іншими словами, пізнавальний інтерес є не тільки рушійною силою активності студента, але й важливою умовою успішності навчання.

Для того, щоб навчальні матеріали стали позитивним мотивом-стимулом, вони повинні мати насамперед емоційний вплив на студентів, відповідати їх інтересам, враховувати їх особистий досвід у рідній та іноземній мовах, містити нові чи маловідомі факти, здатні задовольнити їх цікавість, проблемні тексти та завдання, які б стимулювали активність студентів, спонукали до роздумів, викликаючи бажання висловитися. До таких навчальних матеріалів ми відносимо й автентичні художні відеофільми.

Специфічні можливості кіно- та відеофільму дозволяють передавати таку інформацію та в такому обсязі, якого не можна досягти жодними іншими засобами природного мовлення. Знання, які поступають за допомогою аудіо-візуальних засобів, мають здатність швидко і міцно вступати в зв'язок із свіжою навчальною інформацією та стимулювати її пошуки. Фільм виступає як "релейний підсилювач" для інформації, яка повідомляється через відеофільм.

У нашому дослідженні ми доводимо, що, хоча навчальний потенціал відеофільму можна використовувати для розвитку різних видів мовленнєвої діяльності, найефективнішим є процес навчання усного мовлення. Саме тоді фільм стає сильним стимулом, який створює особливе іншомовне середовище та сприяє виникненню сприятливих обставин спілкування іноземною мовою. Інформаційна цінність фільму полягає в його впливі як стимулу для активізації пізнавальної діяльності студентів та висловлювання іноземною мовою. Поєднання абстрактного викладання й емоційного подання матеріалу, використання ефекту здивування та підсвідомого сприймання, введення нових джерел інформації, переключення каналів її передачі - весь цей психологічний потенціал відео дозволяє підвищити увагу студентів (О.М.Пчеліна 1969), засвоєння ними навчального матеріалу фільму.

Використання відео формує не тільки зорову, але й мовну наочність. Реалізація останньої стимулює виникнення та закріплення в свідомості студентів певних зразків-еталонів. Мова в художніх відеофільмах, функціонуючи в певних екстралінгвістичних умовах, організується у відповідні мовленнєві жанри та мовленнєві форми. Кіно зорово показує, як функціонують мовленнєві жанри та форми, що значно полегшує процес аудіювання, в той же час пропонуючи основу для висловлювання. Саме такий функціональний підхід і є оптимальним у процесі навчання експресивного мовлення.

Автентичні відеофільми як єдність усіх елементів мовленнєвого матеріалу - лінгвістичного, паралінгвістичного, кінетичного (зображення одночасно з реальним мовленням) створюють подібність до природного мовного середовища й впливають на глядача динамікою та емоціями шляхом поєднання звука і зображення. Беручи до уваги вищезазначене, ми дійшли висновку, що використання такого виду технічних засобів навчання, як автентичні художні відеофільми в навчальному процесі дає такі переваги: моделювання іншомовного середовища, наближення до реального буття; проведення навчання на основі природного звукового мовлення із зображенням екстралінгвістичних рис і способів реалізації; встановлення асоціативних зв'язків за допомогою полісенсорного сприймання; навчання спілкування на основі взаємозв'язку лінгвістичного, комунікативного та екстралінгвістичного факторів, що є основою для імітації; використання певним чином емоційно-мотиваційного фактору у процесі навчання іноземної мови.

У підрозділі 1.2 відеофільм розглядається як могутній засіб навчання насамперед лексичного аспекту мовлення. За допомогою зорових образів слова можна досягти повного та глибокого розуміння його значення. Лексико-орієнтовані принципи відбору фрагментів художніх відеофільмів, виділені нами в дослідженні, є ефективною опорою при навчанні активного вокабуляра на основі фрагментів художніх відеофільмів.

Принцип соціокультурної орієнтованості інформації дозволяє поєднати процес вивчення мови зі свідомим оволодінням студентами соціокультурними знаннями про країну виучуваної мови, поєднати елементи країнознавства з мовними явищами, як засобами комунікації та ознайомлення з новою дійсністю.

Принцип тематичної різноманітності змісту фрагментів враховує перелік тем, наданий Проектом програми з англійської мови для університетів та інститутів (1999 р.), основні положення концепції міжкультурного спілкування. Цей принцип відбору дає можливість забезпечити навчальний процес необмеженою кількістю моделей життєвих ситуацій спілкування, які демонструють функціонування всіх соціальних факторів мови, які належать до матеріальної та духовної культури і наявні в усіх сферах людської діяльності.

Принцип стилістичної диференціації мовного та мовленнєвого оформлення змісту фрагментів був виділений нами з метою навчання студентів адекватного сприймання словесного наповнення текстів фрагментів, правильного вибору стилю спілкування з використанням відповідних мовних засобів в залежності від умов комунікації.

Виділення принципу естетичної цінності фрагментів зумовлено насамперед естетичною потребою, яка є центром уваги студентів-глядачів та належить до ідеальних потреб пізнання і розвитку.

Обґрунтувавши кожний принцип відбору фрагментів художніх відеофільмів, ми довели, що такі фрагменти відповідають пізнавальним та емоційним потребам студентів і забезпечують їх мотиваційну готовність до засвоєння соціокультурного лексичного матеріалу.

Розділ II “Методика роботи з фрагментами художніх відеофільмів з метою навчання соціокультурної лексики” містить методику організації процесу навчання студентів соціокультурної англійської лексики за допомогою фрагментів художніх відеофільмів.

У підрозділі 2.1 розглянуто питання співвідношення зорового та звукового рядів на прикладі відібраних фрагментів відеофільмів, описано основні функції слова і зорового образу при навчанні іноземної мови, доведено, що саме синтез слухової й зорової наочності забезпечує лінгвістичну та екстралінгвістичну основи як важливі умови для оволодіння студентами іншомовною лексикою.

Спираючись на виділені В.І. Івановою-Цигановою основні положення методики використання навчальних художніх кінофільмів у процесі формування іншомовних умінь говоріння, на досвід інших методистів, які досліджують проблему ефективності використання автентичних відеоматеріалів у процесі навчання іноземної мови, та на аналіз відібраних нами фрагментів художніх відеофільмів, ми розробили типологію кіноінформації, яка допомагає визначити місце кожного фрагмента в процесі навчання соціокультурної лексики. В основу типології покладено критерії співвідношення аудитивної та візуальної кіноінформації як мовленнєвого синтезу.

В підрозділі 2.2, проаналізувавши існуючі в методиці підходи до проблеми створення системи вправ, спрямованих на засвоєння різних видів мовлення та мови в цілому, ми дійшли висновку, що в нашому дослідженні доцільно говорити про нижчий рівень системності - про комплекс вправ, метою якого є навчання лексики. Під комплексом вправ ми розуміємо “оптимальний підбір необхідних вправ, які є засобом здійснення дій та операцій, виконання яких у достатній кількості та певній послідовності забезпечує максимальне ослаблення інтерференції” (Л.І.Іванова 1997).

В основу розробленого нами комплексу вправ покладено такі принципи:

1) комплекс повинен ураховувати етапи засвоєння лексичного матеріалу. Склад та зміст вправ повинен відповідати меті та завданням кожного з цих етапів, тому комплекс вправ включає рецептивні, репродуктивні та продуктивні вправи;

2) комплекс вправ повинен ураховувати специфіку оволодіння соціокультурною лексикою (С.Ю.Ільїна 1988).

Ці принципи дозволили сформулювати такі критерії побудови комплексу:

а) урахування мети при визначенні обов'язкового набору вправ;

б) урахування співвідношення лексичних вправ з використанням відео та без опори на відео на різних етапах засвоєння лексичного матеріалу;

в) характер вправ у залежності від особливостей лексичних одиниць;

г) послідовність вправ у залежності від ступеня оволодіння матеріалом;

д) урахування поступового наростання труднощів;

є) урахування рідної мови не тільки в плані інтерференції, але й у плані можливого позитивного перенесення;

ж) забезпечення зворотного зв'язку через інструкції та ключі;

з) відповідність характеру вправ специфіці виду мовленнєвої діяльності;

і) повторюваність лексичних одиниць.

Досвід роботи з художніми фільмами, описаний у методичній літературі, в основному грунтується на роботі з кінохрестоматіями та навчальними фільмами, спеціально створеними в лабораторних умовах для опрацювання певної теми (Н.Ф. Бориско, М.Ф. Васильєв, М.І. Дубровін, М.В. Ляховицький, Л.П. Прессман, Р.М.Путиліна). На основі циклічної селективно-лабораторної моделі для роботи з відеофонограмою, запропонованою М.В. Ляховицьким, І.А. Щербакова (1978 р.) розробила трьохрівневий комплекс вправ безпосередньо для роботи з художніми кінофільмами з метою навчання студентів непідготовленого висловлювання, яке базується на розв'язанні мовленнєвого завдання. Для роботи з автентичними художніми відеофільмами Н.І. Бичкова (1992-1999 рр.) запропонувала методику поетапної організації навчального процесу, яка складається з п'яти етапів на основі цілісно-частково-цілісного підходу.

В нашому дослідженні ми пропонуємо використовувати добірку фрагментів різних відеофільмів для навчання лексики, тому перераховані вище методики не відповідають основній меті нашого дослідження. З опорою на етапи процесу засвоєння лексичного матеріалу, визначені авторами підручника “Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах” (1999 р.), нам видається доцільним покласти в основу комплексу вправ для навчання соціокультурної лексики такі етапи:

1) етап введення та семантизації лексичних одиниць;

2) етап формування лексичної навички, на якому має місце автоматизація дій студентів з новим лексичним матеріалом в аналогічних ситуаціях мовлення, головним чином на рівні фрази / речення (в окремих випадках - слова або словосполучення);

етап подальшого формування лексичної навички на рівні понадфразової єдності. Новий лексичний матеріал вживається поряд з вивченим раніше, завдяки чому формується така якість лексичної навички, як стійкість, продовжується формування якостей автоматизованості та гнучкості. На цьому етапі відбувається й удосконалення дій студентів з лексичними одиницями;

4) етап контролю рівня засвоєння лексичного матеріалу.

Представимо схематично комплекс вправ для навчання студентів соціокультурної лексики з опорою на фрагменти автентичних художніх відеофільмів. фрагмент художній відеофільм

Схема навчання соціокультурної лексики з опорою на фрагменти автентичних художніх відеофільмів

Таблиця 1. Етап введення та семантизації лексичної одиниці

Таблиця 2. Етап формування лексичної навички на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази / речення

Таблиця 3. Етап подальшого формування лексичної навички на понадфразовому рівні - діалогічної або монологічної єдності

Таблиця 4. Етап контролю рівня засвоєння лексичного матеріалу

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет. - Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми підвищення ефективності процесу навчання соціокультурної лексики за допомогою фрагментів художніх відеофільмів. У роботі теоретично обґрунтовано психолого-лінгвістичні та методичні передумови використання фрагментів художніх відеофільмів для навчання студентів мовних спеціальностей соціокультурної англійської лексики, виділено основні принципи лексико-орієнтованого відбору фрагментів, розроблено типологію кіноінформації за критеріями співвідношення аудитивної та візуальної інформації як мовленнєвого синтезу.

Розроблену типологію покладено в основу комплексу вправ для навчання студентів соціокультурної лексики з опорою на фрагменти художніх відеофільмів. Запропонований комплекс ґрунтується на основних етапах навчання лексики: введення та семантизація лексичних одиниць, формування лексичної навички на рівні словоформи, вільного словосполучення, фрази / речення, формування навички на рівні понадфразової єдності та вдосконалення дій з лексичними одиницями. На заключному етапі проводиться контроль рівня засвоєння лексичного матеріалу.

Встановлено оптимальне співвідношення вправ з опорою на фрагменти та без такої опори на кожному з етапів навчання лексики.

Ключові слова: художні відеофільми, лексико-орієнтований відбір, аудитивна та візуальна інформація, процес навчання соціокультурної лексики.

Яхнюк Т.А. Использование фрагментов художественных видеофильмов для обучения студентов языковых специальностей социокультурной английской лексике. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02. - теория и методика обучения: германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет. - Киев, 2002.

Диссертация посвящена решению проблемы повышения эффективности процесса обучения студентов социокультурной лексике с помощью фрагментов художественных видеофильмов. В работе теоретически обоснованы психолого-лингвистические и методические предпосылки использования фрагментов художественных видеофильмов для обучения студентов языковых специальностей социокультурной английской лексике, выделены основные принципы лексико-ориентованного отбора фрагментов, разработана типология киноинформации на основе критериев соотношения аудитивной и визуальной информации как речевого синтеза.

В данном исследовании фрагменты художественных видеофильмов рассматриваются как эффективное средство обучения социокультурной лексике. Благодаря своему мотивационному, стимулирующему, эталонному и эстетичному потенциалам художественные видеофильмы есть тем важным средством обучения, которое оказывает позитивное влияние на процесс усвоения социокультурной лексики студентами и значительно ускоряет этот процесс.

Анализ содержательно-эталонного потенциала художественных видеофильмов дает право утверждать, что использование видеофильмов такого типа в процессе обучения иностранному языку позволит продемонстрировать образцы речевого поведения народа-носителя языка, особенности интонации, ритма живого ситуативного общения в естественном темпе. Это, в свою очередь, создает возможность студентам осознано и мотивировано реализовывать свои потребности в общении.

Фрагменты художественных видеофильмов, предназначенные для обучения социокультурной лексике, отбираются в соответствии со следующими принципами:

социокультурной ориентации информации;

тематического разнообразия содержания фрагмента;

стилистической дифференциации языкового и речевого оформления содержания;

эстетической ценности фрагмента.

Социокультурный и эстетический потенциалы видеофильмов являются важным условием развития иноязычной компетенции студентов и обеспечивают формирование лексических навыков на основе образцов речевого поведения носителей языка.

Отобранные фрагменты группируются в соответствии с этапами обучения лексике и разработанной типологией киноинформации. Предлагаемая типология разработана с учетом основных положений методики использования учебных художественных кинофильмов в процессе формирования иноязычных навыков говорения, выделенных В.И.Ивановой-Цыгановой, и помогает определить место каждого отобранного фрагмента в процессе обучения социокультурной лексике.

Предложенный комплекс упражнений базируется на основных этапах обучения лексике: введение и семантизация лексических единиц, формирование лексического навыка на уровне словоформы, свободного словосочетания, фразы/предложения, формирование навыка на уровне сверхфразового единства и усовершенствование действий с лексическими единицами. Контроль уровня усвоения лексического материала является необходимым заключительным этапом комплекса, который позволит определить и оценить уровень владения студентами социокультурным материалом.

В данном комплексе учтены особенности разных типов лексики, лингвистические и методические характеристики социокультурной лексики, трудности ее усвоения.

В диссертации приводятся примеры упражнений, рекомендуемых к использованию на каждом этапе обучения, и дается их характеристика.

Процесс обучения социокультурной лексике следует проводить с постепенным нарастанием трудностей. На первом этапе в наличии большое количество некоммуникативных репродуктивных упражнений, так как студентам сообщается определенный объем социокультурной информации. Последующие этапы предусматривают увеличение количества условно-коммуникативных и коммуникативных упражнений при постепенном переходе от репродуктивных к рецептивно-продуктивным упражнениям. Такой переход объясняется тем, что на втором и особенно на третьем этапах студенты уже имеют необходимый запас социокультурных знаний, поэтому необходимо переходить к формированию лексического навыка на уровне сверхфразового единства и усовершенствованию навыка оперирования языковым материалом.

Эффективность разработанной методики была проверена экспериментальным путем. В ходе эксперимента установлено оптимальное соотношение упражнений с опорой на фрагменты художественных видеофильмов и без такой опоры на каждом этапе обучения лексике. Количественный и качественный анализ результатов экспериментального обучения дает основания утверждать, что наибольшую эффективность процесса обучения социокультурной лексике дает модель с соотношением упражнений 1.5:1.5/1:2/2:1/1.5:1.5 в соответствии с выделенными этапами обучения лексике.

В диссертации изложены методические рекомендации по организации процесса обучения социокультурной лексике на языковых факультетах высших учебных заведений, в которых описана процедура, обеспечивающая эффективную реализацию предложенной методики.

Ключевые слова: художественные видеофильмы, лексико-ориентированный отбор, аудитивная и визуальная информация, процесс обучения социокультурной лексике.

Yakhnuk T.O. The use of feature video films fragments while teaching sociocultural vocabulary in English to the students of language departments. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree by speciality 13.00.02 - Theory and Methodology: German Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2002.

The thesis deals with the problem of finding more efficient ways of teaching sociocultural vocabulary in English with the help of feature video films fragments. It theoretically grounds psychological, linguistic and methodological requisites for the use of feature video films fragments while teaching sociocultural vocabulary in English to the students of language departments, defines the main principles of vocabulary-oriented choice of fragments, suggests the typology of video information based on the criteria of audio and visual information correlation.

The offered typology is realized in the complex of exercises aimed at teaching sociocultural vocabulary in English. This complex is based on the main stages of vocabulary teaching: introduction and semantic explanation of the words, vocabulary habits formation at word, word combination and sentence level, vocabulary habits formation at text level, vocabulary skills perfection. Control is the final stage of the complex.

In the result of the experiment the most efficient correlation of the exercises was defined at each stage of vocabulary teaching.

Key words: feature video films, vocabulary-oriented choice, audio and visual information, process of sociocultural vocabulary teaching.

Размещено на Allbest.ru