Система бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія культури

УДК 796.001.37.37+002.02

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Система бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні

07.00.08 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Андрющенко Олександр Анатолійович

Харків 2003

Загальна характеристика роботи

система бібліотечне інформаційне забезпечення

Актуальність теми дослідження. Нова соціокультурна ситуація, яка склалася в незалежній Україні, стала тим об'єктивним чинником, який стимулює пріоритетний розвиток національної системи фізичного виховання, фізичної культури і спорту задля гармонійного духовного і фізичного розвитку особистості і суспільства; зміцнення здоров'я людини як найвищої гуманістичної цінності; виховання у населення України відповідних мотиваційних та поведінкових характеристик активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя; забезпечення передових позицій у міжнародному фізкультурно-спортивному русі, піднесення авторитету держави у світовому співтоваристві, що знайшло відбиття в Законах України “Про фізичну культуру і спорт”, “Про внесення змін до Закону України “Про фізичну культуру і спорт”, Цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання - здоров'я нації” та інших державних документах.

Ефективний розвиток галузі фізичної культури і спорту в Україні неможливий без надійного бібліотечно-інформаційного забезпечення, тому органічною її складовою має бути формування цілісної системи створення, пошуку, збирання, аналітико-синтетичної обробки, зберігання, розповсюдження, організації доступу користувачів до регіональних, національних і світових галузевих ресурсів задля повного й оперативного задоволення їхніх інформаційних потреб (ІП).

Створення системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту (БІЗФКС) має значне загальногосоціальне значення. Її галузевими ресурсами, засобами, формами і методами можна комплексно вирішити завдання розумового, морального, естетичного, патріотичного, екологічного, валеологічного, військово-патріотичного виховання, формувати особистість на кращих спортивних традиціях українського народу. Бібліотечні установи мають допомогти населенню України ефективно використовувати галузеві бібліотечно-інформаційні ресурси, продукти і послуги.

Велике значення інформації в розвитку будь-якої сфери людської діяльності є загальновизнаним. Однак можливості бібліотечних установ України щодо вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення вітчизняної галузі фізичної культури і спорту використовуються ще недостатньо. Аналіз наукових джерел, ресурсів Інтернет, практичного досвіду бібліотек виявив наявність проблемної ситуації, яка полягає в суперечності, з одного боку, між реальним зростанням ролі і значення інформації у розвитку галузі фізичної культури і спорту в Україні та сучасними можливостями задоволення інформаційних потреб користувачів існуючими бібліотечно-інформаційними ресурсами; з іншого - в невідповідності між потребами практики і відсутністю нових науково обґрунтованих підходів щодо створення адекватної системи БІЗФКС в Україні в умовах інформатизації. Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається об'єктивною необхідністю розробки наукових основ формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні.

Дисертаційне дослідження - перший досвід наукового обґрунтування теоретико-організаційних засад формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов'язаний із реалізацією Законів України “Про фізичну культуру і спорт”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Про інформацію”, Національної програми “Фізична культура і спорт - здоров'я нації”, “Національної програми інформатизації” та інших документів загальнодержавного рівня. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до комплексної наукової теми факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури “Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти і культури”, яку здійснює кафедра книгознавства та фондознавства.

Метою дослідження є розробка теоретико-організаційних засад формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні.

Задачі дослідження зумовлені його метою і передбачають:

¦ з'ясувати рівень наукової розробки проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту;

¦ проаналізувати сучасний стан бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні;

¦ узагальнити міжнародний досвід бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту;

¦ виявити особливості галузевих інформаційних потреб користувачів як чинника формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні;

¦ проаналізувати структуру і тенденції розвитку документного потоку України з питань фізичної культури і спорту;

¦ науково обґрунтувати організаційну модель системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні;

¦ визначити стратегічні напрями збагачення документно-інформаційних ресурсів галузі фізичної культури і спорту в умовах інформатизації;

¦ обґрунтувати ефективні засоби системоорганізації ресурсів Інтернет фізкультурно-спортивного змісту.

Об'єкт дослідження - бібліотечно-інформаційне забезпечення галузі фізичної культури і спорту.

Предмет дослідження - формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні в умовах інформатизації.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дослідження забезпечили фундаментальні праці з педагогіки, фізичної культури і спорту, зокрема І. Д. Беха, С. І. Гуськова, С. С. Єрмакова, М. В. Кричфалушого, Г. В. Ложкіна, Ю. П. Мічуди, Н. Є. Мойсеюк, В.І. Столярова, В. О. Сухомлинського, Б. М. Шияна та ін. Науковому обґрунтуванню галузевої системи БІЗФКС сприяли дослідження таких бібліотекознавців та бібліографознавців, як І. О. Давидова, В. В. Загуменна, В. О. Ільганаєва, С. Г. Кулешов, Н. М. Кушнаренко, М. І. Сенченко, М. С. Слободяник, А. А. Соляник, Ю. М. Столяров, Л. Я. Філіпова, Г. М. Швецова-Водка, А. С. Чачко, в яких розглядаються напрями трансформації бібліотечно-інформаційної діяльності в умовах інформатизації. Особливий інтерес становлять статті В. М. Гузарь, М. С. Дерепи, С. С. Єрмакова, Н. А. Олейник, І. Свістельник, присвячені окремим аспектам бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні.

Методологічними засадами дисертаційної праці є системний, функціональний, структурний, діяльнісний і моделюючий підходи, а також порівняльний аналіз. Використовувалися загальнонаукові і спеціальні методи: узагальнення, синтезу, порівняння, джерелознавчого дослідження, аналіз планово-звітної документації, бібліотечної статистики, інформаційний, документний, а також соціологічні - спостереження, анкетування тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим дослідженням, у якому всебічно розглядаються сучасний стан та перспективи формування цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні.

Наукова новизна дисертаційного дослідження виявилася в підході до визначення специфіки галузі фізичної культури і спорту як узагальненого об'єкта бібліотечно-інформаційного забезпечення. Уперше на основі системного підходу науково обґрунтована організаційна структура системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні, що базується на поєднанні документознавчого та інформаційного підходів; виявлені основні внутрішні і зовнішні чинники впливу на її цілісне формування. Наукову новизну мають аналіз сучасного стану бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні, узагальнення світового досвіду, діяльності Міжнародної Асоціації спортивної інформації (IASI), інших міжнародних і національних систем БІЗФКС. Теоретична значущість і новизна дослідження полягають у розширенні уявлень про можливості поповнення складу документно-інформаційних ресурсів галузі вторинними електронними документами, організації доступу до мережевих ресурсів Інтернет, забезпеченні інтеграції між документними структурами на локальному, регіональному, національному і світовому рівнях на базі інформаційних технологій. Наукову новизну мають результати аналізу спортивного українського сегмента в Інтернет, обгрунтування ролі веб-порталу в системоорганізації галузевої інформації.

Наукові висновки і результати дисертаційного дослідження додають до здобутків бібліотекознавства сучасну концепцію галузевої системи бібліотечно-інформаційного забезпечення, поповнюють її новими знаннями про специфіку ІП користувачів, структуру і закономірності розвитку документного потоку в галузі фізичної культури і спорту.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що обґрунтовані в ній теоретичні та організаційно-методичні положення створюють основу для формування цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні, здатної повно й оперативно задовольняти галузеві інформаційні потреби користувачів. Практичні результати, отримані на основі дослідження вітчизняного галузевого потоку первинних і вторинних документів, сприятимуть оптимізації формування галузевих фондів. Розроблена класифікація ІП користувачів допоможе налагодити їх якісне обслуговування. Концепція формування системи БІЗФКС, положення і висновки, сформульовані в дисертації, можуть використовуватися при виробленні стратегії бібліотечно-інформаційного забезпечення інших галузей в умовах інформатизації. Проведене дослідження надає інструментарій органам управління бібліотечною справою та фізичною культурою і спортом України для аналізу й оцінки рівня бібліотечно-інформаційних ресурсів та інформаційної культури бібліотечних фахівців і користувачів різних регіонів України.

Основні наукові положення і висновки дисертації практично реалізовуються і використовуються в навчальному процесі Харківської державної академії культури, Кримському учбово-консультаційному пункті ХДАК м. Сімферополя при викладанні навчальних дисциплін: “Педагогіка”, “Аналітико-синтетична обробка документів”, “Документаційне забезпечення управління”, в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки бібліотечних кадрів, про що свідчить акт про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Найважливіші наукові результати і висновки дисертації, одержані автором особисто, полягають у створенні наукових засад формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні. Уперше визначено специфіку галузевого документного потоку, інформаційних потреб користувачів як бази формування системи БІЗФКС України в умовах інформатизації. Особистий внесок здобувача полягає в дослідженні сучасного стану бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту України, вивченні світового досвіду, поглибленні уявлень про шляхи вдосконалення галузевих документно-інформаційних ресурсів в умовах інформатизації через селекцію та інтеграцію мережевих ресурсів Інтернет.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки і результати дисертаційного дослідження викладені в доповідях на міжнародних наукових конференціях: “Інформаційні ресурси бібліотек та їх кадрове забезпечення” (Мінськ, 2000 р.); “Библиотечное дело-2001. Российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве” (Москва, 2001 р.); “Духовна культура в інформаційному суспільстві” (Харків, 2002 р.); “Библиотечное дело-2002. Библиотечное образование и практика: поиски взаимопонимания” (Москва, 2002 р.); “Парадигмы ХХ1 века: Информационное общество, информационное мировоззрение, информационная культура” (Краснодар, 2002 р.); “Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2002 р.); “Библиотечное дело-2003. Гуманитарные и технологические аспекты развития” (Москва, 2003 р.); на регіональних та щорічних науково-практичних конференціях науково-педагогічного складу та молодих науковців Харківської державної академії культури (1999-2003 рр.).

Текст дисертаційної праці, основні наукові висновки і рекомендації обговорені на кафедрі книгознавства та фондознавства Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні наукові результати і висновки дисертаційного дослідження відображені в 14 одноосібних публікаціях: 7 статей - у наукових фахових виданнях України та 7 - тези доповідей на міжнародних наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою та задачами дослідження, логікою викладу її результатів. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації - 233 сторінки: основний текст - 186 сторінок, список використаних джерел - 228 найменувань (на 18 сторінках) та дев'ять додатків (на 29 сторінках).

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами і планами, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, задачі і методи дослідження. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі “Наукові та практичні проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту”, який складається із трьох підрозділів, досліджено рівень наукової розробки проблеми, визначено методологію, методи, основні етапи дослідження; проаналізовано сучасний стан бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні; узагальнено міжнародний досвід у цьому напрямі.

Успішний розвиток галузі фізичної культури і спорту в Україні неможливий без якісного бібліотечно-інформаційного забезпечення, специфіка якого зумовлена характером та особливостями базової галузі. Зважаючи на те, що галузь фізичної культури і спорту як об'єкт бібліотечної діяльності ще не була предметом бібліотекознавчого дослідження, уточнено зміст базового поняття “галузь фізичної культури і спорту”. Згідно з прийнятими в дисертаційному дослідженні методологічними засадами, фізична культура і спорт тлумачиться, з одного боку, як інтеграційно-цілісна галузь науково-практичної діяльності, яка синтезує сукупність таких взаємопов'язаних компонентів: фізична культура, фізичне виховання і спорт; з іншого - як узагальнений об'єкт бібліотечно-інформаційної діяльності та системний предмет бібліотекознавчого дослідження. Під бібліотечно-інформаційним забезпеченням галузі фізичної культури і спорту запропоновано розуміти формування організаційної структури бібліотечно-інформаційного обслуговування, основу якого складають документно-інформаційні ресурси бібліотек і центрів спортивної інформації задля повного й оперативного задоволення галузевих інформаційних потреб користувачів. Базовою є галузь фізичної культури і спорту, яка виступає як “замовник”. Допоміжною - бібліотечно-інформаційна діяльність, яка виступає як “постачальник”. Через систему бібліотечно-інформаційного забезпечення здійснюється системний зв'язок між забезпечуваною і забезпечуючою галузями. Обґрунтовується висновок про те, що бібліотечні та інформаційні установи слід розглядати як невід'ємні інфраструктурні складові галузі фізичної культури і спорту.

На базі всебічного аналізу спеціальної літератури виявлено, що проблема бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту ще не була предметом самостійного дисертаційного дослідження. Відсутні фундаментальні праці. Окремі її аспекти знайшли відбиття у статтях В.М. Гузарь, М.С. Дерепи, С.С. Єрмакова, Н.А. Олейник, І. Свістельник та ін. Суттєве значення для розробки теми мають публікації С.С. Єрмакова, в яких уперше порушується питання про перспективність використання інформаційного потенціалу бібліотечних та інформаційних установ і ресурсів Інтернет, аналізується зміст спортивних сайтів України, Росії і Білорусі.

Теоретико-методологічна база дослідження - фундаментальні праці з педагогіки та фізичної культури і спорту, зокрема І.Д. Беха, С.І. Гуськова, С.С. Єрмакова, Ю.П. Мічуди, Н. Є. Мойсеюк, В. І. Столярова, Б.М. Шияна та ін., у яких висвітлюються специфіка фізичного виховання, фізичної культури, і спорту, їх зміст, структура, місце в національній системі фізичної культури і спорту, на що зважали при розробці теоретичних засад формування системи БІЗФКС в Україні.

Методологічною базою дисертаційного дослідження є праці таких відомих українських і російських фахівців, як Г.В. Власова, Г.Ф. Гордукалова, І.О. Давидова, В.В. Загуменна, В.О. Мінкіна, Т.С. Монько, Н.А. Сляднєва, В.О. Фокеєв, О.М. Чорна, Г.В. Шемаєва, Д.С. Шехурін та ін., у яких обгрунтовуються наукові підходи до формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення певних сфер людської діяльності, з урахуванням їх змістовного аспекту.

Теоретико-методологічне підгрунття для розробки принципових засад системи БІЗФКС в Україні, визначення їх організаційної структури та складу основних компонентів мають праці таких відомих учених, як В.О. Ільганаєва, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, М.І. Сенченко, М.С. Слободяник, А.А. Соляник, Ю.М. Столяров, Л.Я. Філіпова, Г.М. Швецова-Водка, А.С. Чачко та ін., у яких аналізується системний зв'язок між бібліотечно-інформаційними структурами суспільства в умовах інформатизації бібліотечної галузі. Це дало змогу обгрунтувати сутнісне значення системних зв'язків - "забезпечувана галузь (фізична культура і спорт) - забезпечуюча галузь (бібліотечна діяльність)". Усебічний аналіз спеціальної літератури дозволив дійти висновку щодо послаблення уваги науковців до розробки теоретичних засад галузевої бібліотечно-інформаційної діяльності. Якщо в публікаціях 1980-х рр. галузевий аспект посідав 30%, у 1990-ті рр. - 12%, то у 2000-і рр. - лише 2%. Обґрунтовуються висновки про низький науковий рівень розробленості проблеми, методологія і методи дисертаційного дослідження.

На базі глибокого аналізу практичного досвіду бібліотечних та інформаційних установ виявлено, що нині БІЗФКС в Україні здійснюють бібліотеки різних типів і видів, підпорядковані різним відомствам. Вони використовують переважно традиційні (друковані) документи, недостатньо застосовують електронні джерела інформації (на CD-R-дисках та мережеві); покладаються на власні сили; слабо взаємодіють з регіональними, національними і світовими галузевими системами. В Україні не створена система спортивних бібліотек і центрів спортивної інформації. Малочисленні галузеві документно-інформаційні структури діють ізольовано через відсутність регіональних і національних бібліотечних та інформаційних центрів. Не сприяють інтеграції відсутність в Україні громадського об'єднання спортивних бібліотек та інформаційних центрів, системи обов'язкового примірника документів фізкультурно-спортивного змісту, недостатнє фінансування і матеріально-технічне оснащення галузевих бібліотечно-інформаційних установ тощо.

Доводиться, що нині головну роль у БІЗФКС України відіграють “неспортивні” бібліотеки - загальнодоступні універсальні наукові і масові бібліотеки для дорослих, юнацтва та дітей (обласні і ЦБС), сукупний галузевий документно-інформаційний ресурс (ДІР) яких складає понад 1 млн. прим. (від 1 до 3% загального обсягу фонду). Провідне місце посідають обласні універсальні наукові бібліотеки (ОУНБ), галузевий ДІР котрих налічує від 2 до 4%, зосереджується у спеціальному розділі “Фізична культура і спорт” (за ББК) або “Видовищні мистецтва. Розваги. Ігри. Спорт” (за УДК), містить переважно первинні друковані документи галузевої тематики, які відбиваються у відповідному розділі електронного каталогу. Практично відсутні вторинні документи - повнотекстові, бібліографічні, реферативні, фактографічні, персональні, концептографічні БД з фізичної культури і спорту. До цієї групи належать також шкільні і вузівські бібліотеки неспортивного профілю, ДІР яких налічує від 500 до 1 тис. назв наукових, навчальних і виробничих документів, а також періодичних видань.

До групи спеціальних - фізкультурно-спортивних - бібліотек України віднесено бібліотеки наукових установ, 32 вищих навчальних заклади І-ІІ та ІІІ-IV рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців для національної галузі фізичної культури і спорту, приблизно 2 тис. бібліотек дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ), спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву (СДЮШОР), училищ фізичної культури та олімпійського резерву (УФК і УОР), шкіл вищої спортивної майстерності (ШВСМ), центрів олімпійської підготовки (ЦОП) та ін. Обгрунтовується, що провідне місце в цій групі належить бібліотекам 5-ти спеціалізованих ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації - Національного університету фізичного виховання і спорту України, Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, Донецького державного інституту здоров'я, фізичного виховання і спорту, Львівського державного інституту фізичної культури, Харківської державної академії фізичної культури, галузеві ДІР яких налічують до 70% фонду. Друге місце посідають бібліотеки 27-ми ВНЗ України, які разом із іншими спеціальностями здійснюють підготовку кадрів для галузі фізичної культури і спорту. У структурі ДІР бібліотек цих ВНЗ галузеві документи складають до 30-40%. Серед спеціальних бібліотек третє місце посідають бібліотеки ДЮСШ, СДЮШОР, УФК, УОР, ШВСМ, ЦОП, обсяг галузевого ДІР яких налічує від 100 до 1 тис. прим. На відміну від універсальних, спеціальні бібліотеки не є загальнодоступними, як у інших країнах світу, діють переважно ізольовано, формуючи власні зібрання як первинних, так і вторинних документів. Лише близько 40% бібліотек галузі підключені до глобальної мережі Інтернет.

Доводиться, що створення цілісної організаційної системи БІЗФКС України має базуватися на врахуванні національної специфіки, а також світових тенденцій її розвитку. У дисертації на основі всебічного аналізу спеціальної літератури, ресурсів Інтернет виявлено основні світові тенденції в розвитку БІЗФКС. Серед них: усвідомлене ставлення населення до занять фізичною культурою і спортом, збереження власного здоров'я, досягнення високих спортивних результатів, що зумовлює підвищений інтерес до спортивної інформації; розгалужена система спортивних бібліотек і центрів спортивної інформації регіонального і національного рівнів, які, створюючи відповідний національний рівень системи БІЗФКС, інтегрують до світового спортивно-інформаційного співтовариства; разом із державними структурами в розвитку БІЗФКС активну участь беруть громадські об'єднання користувачів і бібліотечних працівників галузі - асоціації спортивної інформації регіонального і національного рівнів; широке застосування комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у системі БІЗФКС; наявність національних і регіональних центрів БІЗФКС, які створюють міждержавні і світові об'єднання; членство в Міжнародній Асоціації спортивної інформації (IASI), яка співпрацює з інформаційною службою Міжнародного Олімпійського Комітету (ІОСО), Міжнародною Радою спортивної науки і фізичного виховання (ICSSPE-CIEPSS), Міжнародним Комітетом спортивної статистики (COMPAS), Міжнародною організацією по розповсюдженню інформації з дозвілля, туризму і спорту (SPRIG), Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), Міжнародною федерацією з документації (FID) та ін. міжнародними структурами, національними асоціаціями спортивної інформації всіх розвинених країн світу. Нині IASI об'єднує 141 національні і регіональні центри, веде зведений каталог спортивних бібліотек та інформаційних центрів у друкованому й електронному вигляді, світову БД спортивної інформації SPORTDISCUS/DATABASE, щоквартальний бюлетень IASI “Спорт учора, сьогодні, завтра”, веб-сторінку, доступну лише для членів IASI. У дисертації детально аналізуються основні напрями діяльності IASI, інших світових, національних і регіональних центрів спортивної інформації, наводяться їх URL-адреси; обгрунтовується висновок щодо об'єктивної необхідності інтеграції українських спортивних бібліотек та інформаційних центрів зі світовими і національними центрами спортивної інформації, зокрема IASI; критичного запозичення зарубіжного досвіду з організації національних, регіональних і локальних центрів спортивної інформації та бібліотечних установ.

У другому розділі “Галузеві інформаційні потреби користувачів і документний потік як чинники створення системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту”, який складається з двох підрозділів, визначається специфіка галузевих інформаційних потреб користувачів, здійснюється їх класифікація; досліджуються структура і закономірності розвитку вітчизняного документного потоку з питань фізичної культури і спорту.

За результатами соціологічного дослідження (анкетування 400 студентів і 100 викладачів), здійсненного на базі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського і Харківської державної академії фізичної культури, виявлено специфіку галузевих інформаційних потреб користувачів, професійно пов'язаних із фізичною \культурою і спортом. Порівняльний аналіз відповідей викладачів і студентів свідчить про те, що у складі їх галузевих ІП багато спільного, однак є й особливості. Серед тематичних пріоритетів респондентів-викладачів: теорія і методика фізичного виховання - 30%; освіта, навчання - 28%; спорт - 23%; серед студентів: спорт - 52%; ігри - 41%, туризм, альпінізм - 28%. Мотивами звернення викладачів до галузевих ресурсів є: освітня діяльність - 80%, самоосвіта - 50%, виховна робота - 30%. Серед студентів: навчання - 69%, оздоровча діяльність - 53%, самоосвіта - 34%. Дослідження довело широкий спектр спонукально-мотиваційних чинників звернення до галузевої інформації як викладачів, так і студентів, використання її переважно на споживчому рівні, тоді як саме продуктивна і творча спрямованість ІП свідчить про високий рівень інформаційної культури науково-педагогічних працівників.

Аналіз відповідей щодо пріоритетних каналів отримання галузевої інформації як у традиційному, так і в електронному вигляді дає підстави стверджувати, що викладачі і студенти надають перевагу сучасним засобам комунікації: телебаченню та Інтернет. Бібліотечні установи посідають третє місце у задоволенні галузевих інформаційних потреб викладачів і п'яте місце - у задоволенні ІП студентів. Це свідчить про низький рівень інформаційної культури студентів, що має стати одним із провідних напрямів діяльності вузівської бібліотеки.

Аналіз показав, що респондентів не задовольняє сучасний стан БІЗФКС, що спонукає їх до використання кількох бібліотек одночасно. Пріоритетною викладачі вважають вузівську (63%), універсальну наукову (38%), масову (22%), власну (12%) бібліотеку, інформаційний центр (6%). Студенти: універсальну наукову (43%), спортивну (42%), вузівську (35%), масову (15%), інформаційний центр (10%), власну (9%). Обгрунтовується висновок щодо необхідності посилення координаційно-інтеграційних зв'язків бібліотек та інформаційних установ на місцевому, регіональному, національному і світовому рівнях задля повного й оперативного задоволення галузевих ІП користувачів. Більшість респондентів пов'язують підвищення ефективності БІЗФКС з поліпшенням складу галузевих ДІР електронними документами, наявністю Інтернет-ресурсів, повнотекстових, бібліографічних, фактографічних і персональних БД на CD-ROMах.

На основі результатів соціологічного дослідження, виявлених мотиваційно-спонукальних чинників у дисертації запропоновано класифікацію ІП користувачів, в основі якої - ознаки змісту і соціального значення потреби. За першою ознакою виділено сім основних видів галузевих ІП: фізкультурно-наукова (спортивно-наукова); фізкультурно-освітня (спортивно-освітня); фізкультурно-виховна (спортивно-виховна); фізкультурно-оздоровча; спортивно-видовищна; спортивно-тренувальна, фізкультурно-управлінська (спортивно-управлінська). За другою ознакою виділено два види ІП: ті, що задовольняють первинні життєві потреби особистості (суспільства); ті, що не викликані першочерговою життєвою необхідністю особистості (суспільства). Обгрунтовано систему їх задоволення ДІР бібліотечних та інформаційних установ різних типів і видів.

На основі аналізу галузевого документного потоку України виявлено його структуру і закономірності функціонування з 1928 по 2000 рр., що дозволяє моделювати напрями розвитку галузі фізичної культури і спорту; передбачити перспективи вдосконалення БІЗФКС. Аналіз галузевого ДП дозволив дійти таких висновків: частка галузевих книг і брошур за назвами повільно зростає і складає 0,9% загального обсягу видань України; значно зменшуються тиражі - від 0,6% до 0,2%; середні тиражі однієї книги - до 1,3 тис. прим. Питома вага галузевих періодичних видань у загальному їх обсягу стабілізувалася на рівні 0,9%, однак має тенденцію до зменшення кількості назв спортивних журналів і газет, більшу частку яких складають газети. Аналіз мікропотоку дисертацій свідчить про те, що їх частка в загальному потоці складає 0,3% назв і тиражів. Найвищий показник, характерний для 2000 р. - 41 назва видань, найнижчий - для 1992 р., коли галузевий мікропотік сягнув нульової позначки.

Аналіз галузевого ДП дозволив виявити певні тенденції його розвитку: "розсіювання" галузевих публікацій у споріднених за тематикою виданнях; темпи зростання обсягу видань відстають від динаміки зростання ІП користувачів; ДП слабо поповнюється електронними документами, як на CD-R-дисках, так і мережевими; існує об'єктивна необхідність збільшення обсягу вторинних документів. Подаються рекомендації щодо досягнення відповідності між галузевими ІП користувачів і галузевим ДП.

У третьому розділі "Формування сучасної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні", який складається з трьох підрозділів, на основі системного підходу обгрунтовуються концептуальні засади формування цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі в Україні в умовах інформатизації; визначаються стратегічні напрями збагачення змісту документно-інформаційних ресурсів у системі; веб-портал розглядається як засіб системоорганізації інформації фізкультурно-спортивного профілю.

Науково обгрунтовується системна організація бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі, яка має формуватися в цілісність, тобто єдність закономірно розташованих і взаємопов'язаних частин. Серед основних чинників формування цілісної системи БІЗФКС України визначено: створення мережі спортивних бібліотек та центрів спортивної інформації місцевого, регіонального і національного рівнів; заснування Національної бібліотеки з фізичної культури і спорту, Національного центру спортивної інформації, Національної асоціації спортивної інформації - методичних і координаційних галузевих центрів; забезпечення тісних структурних зв'язків між бібліотеками та інформаційними центрами на горизонтальному і вертикальному рівнях; формування інтегрованих галузевих ДІР, які поєднують первинні і вторинні документи, традиційні й електронні, “зовнішні” і “внутрішні” галузеві ресурси через мережу Інтернет; налагодження інтеграційних зв'язків БІЗФКС з іншими галузевими документно-інформаційними структурами місцевого, регіонального, національного і світового рівнів; досягнення інтегрального результату - повного й оперативного задоволення ІП усіх складових базової галузі - науки, практики, освіти, управління і преси, а також її інституціональних структур.

У дисертації обгрунтовано основні організаційні принципи створення та функціонування національної системи БІЗФКС: цілісності, ймовірності, поліцентричності та відкритості. Ідеальна організаційна структура системи БІЗФКС в Україні повинна мати три ієрархічні рівні: національний, регіональний і місцевий. Національний рівень мають забезпечити Національна бібліотека України з фізичної культури і спорту, Національний центр спортивної інформації, бібліотека Національного університету фізичного виховання і спорту. Регіональний - галузеві відділи обласних бібліотек для дорослих, юнацтва та дітей, регіональні центри спортивної інформації, бібліотеки ВНЗ фізкультурно-спортивного профілю. Місцевий - галузеві сектори ЦБС, бібліотеки шкіл, СДЮШОР, УОР, ШВСМ. Порушується питання про створення в Україні Національної асоціації спортивної інформації, налагодження інформаційних зв'язків із Міжнародною Асоціацією спортивної інформації (IASI) та ін. світовими і національними центрами.

Підкреслено, що базовим компонентом системи БІЗФКС є документно-інформаційні ресурси, збагачення складу яких має здійснюватися через: а) якісний відбір первинних документів; б) активне включення електронних онлайнових та офлайнових документів; в) розширення складу вторинних документів - документографічних (бібліографічних і реферативних), фактографічних, персональних, концептографічних, проблемно-тематичних, повнотекстових БД; г) організацію доступу до віддалених документних ресурсів і електронну доставку документів; д) багатоаспектне розкриття складу ДІР в електронному каталозі. Запропоновано перспективну модель системи галузевих БД. Серед них: Спорт-Інфо; Довідник організацій та установ галузі фізичної культури і спорту "Спортивна Україна", Каталог ДІР спортивних бібліотек та центрів спортивної інформації; Довідник "Фізична культура і спорт України: Хто є хто"; Український спорт на сторінках періодичних видань "Українська спортивна газета"; Олімпійський спорт. Українські олімпійці. Українські параолімпійці; Персоналії чемпіонів світу; Рідкісна спортивна книга; Автореферати дисертацій з фізичної культури і спорту; Праці вчених; Тематичні БД та за видами спорту та ін. Включення до ДІР міжнародних БД на CD-ROMах: SPORTDISCUS, SPORTQuest, Dialog, SPRIG, ICSSPE, ІNSEE, NASLIN, Personal Medical Advisor, Heracles, BONJOUR, An Olimpic Journey тощо.

На основі аналізу галузевих ресурсів Інтернет доводиться необхідність активного використання мережевої спортивної інформації, яка подається у глобальній мережі двома способами: а) як змістовний компонент універсальних сайтів; б) через створення галузевих електронних каталогів, БД, бібліотечних і спортивних веб-сайтів. Обгрунтовується висновок про збитковість, низьку якість спортивної інформації, необхідність її бібліотечної селекції. Проаналізовано зміст, оформлення і використання сайтів; виявлено, що найбільшого поширення набули неофіційні спортивні сайти; бібліотечні ресурси України недостатньо представлені в Інтернет; вітчизняні бібліотеки слабо використовують інформаційний потенціал мережевих ресурсів. Доводиться, що бібліотечні установи мають інтегрувати внутрішні і зовнішні галузеві мережеві ресурси на основі їх селекції (відбору), створити єдиний бібліотечний веб-портал України в галузі фізичної культури і спорту. У дисертації надаються URL-адреси та характеристика веб-сторінок спортивних пошукових систем: спортивних і бібліотечних веб-сайтів, які можуть використовувати бібліотеки України в системі БІЗФКС.

Висновки

У процесі дослідження мету дисертації досягнуто, всі завдання вирішено. Основні наукові результати проведеної роботи:

1. Значне загальносоціальне значення розвитку галузі фізичної культури і спорту в Україні потребує нових наукових підходів до створення системи її бібліотечно-інформаційного забезпечення. Своєчасність вивчення проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні зумовлена і тим, що теоретично і практично вона є недостатньо розробленою, ще не була предметом спеціального дисертаційного дослідження. Складність її дослідження полягає в недосконалості методологічного апарату, нерозробленості загальної концепції системної організації бібліотечно-інформаційного забезпечення. Відсутність цілісності, фрагментарність у науковій розробці проблеми викликали об'єктивну необхідність дисертаційного дослідження, зумовили його мету, задачі, об'єкт і предмет, методи.

2. Бібліотечні установи України накопичили певний позитивний досвід бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту. Обслуговування галузі здійснюють бібліотеки різних типів і видів: універсальні наукові і масові для дорослих, юнацтва та дітей; спеціальні - спортивні, шкільні, вищих навчальних закладів І-ІІ та ІІІ-IV рівнів акредитації фізкультурно-спортивного та інших профілів. Підпорядковані різним відомствам, вони працюють ізольовано, покладаються переважно на власні сили, недостатньо активно використовують електронні ресурси мережі Інтернет. Інтеграційні зв'язки між документно-інформаційними структурами на регіональному, національному і світовому рівнях уповільнюються через відсутність в Україні головного координаційного центру БІЗФКС. В Україні не існує державної мережі спортивних бібліотек і центрів спортивної інформації. Головну роль у БІЗФКС відіграють загальнодоступні універсальні бібліотеки, а також бібліотеки вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку кадрів для галузі фізичної культури і спорту. В умовах пріоритетного розвитку галузі фізичної культури і спорту, інформатизації суспільства виникають об'єктивні умови для формування БІЗФКС в Україні як цілісної системи.

3. Для розвинених країн світу характерною є підвищена увага до проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту; багатоваріантність організаційної структури галузевої системи; тісні інтеграційні зв'язки між галузевими бібліотеками та інформаційними центрами на локальному, регіональному, національному і світовому рівнях; активне застосування нових інформаційних технологій. На означені тенденції слід зважати при формуванні національної системи БІЗФКС в Україні.

Із зарубіжного досвіду для українських бібліотек особливу значимість мають існування в розвинених країнах світу розгалуженої системи спортивних бібліотек та інформаційних центрів; чітка ієрархічна побудова системи на локальному, регіональному, національному і світовому рівнях; тісні інтеграційні зв'язки між підсистемами як усередині країни, так і на міждержавному і світовому рівнях на базі глобальної мережі Інтернет; наявність Національного центру спортивної інформації або Національної бібліотеки з фізичної культури і спорту - координаційних і методичних центрів; існування регіональних, національних і світових асоціацій спортивної інформації. Особливий науковий і практичний інтерес для бібліотек України має діяльність Міжнародної Асоціації спортивної інформації (IASI) (http://http://www/iasi.org), яка тісно співпрацює зі світовими і національними центрами спортивної інформації, веде світову БД SPORTDISCUS, здійснює міжнародний обмін галузевою інформацією та документами. Створення Національної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні сприятиме її входженню до світового інформаційного і галузевого простору.

4. Головними чинниками формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту є наявність достатнього кола споживачів, зацікавлених в отриманні документної інформації фізкультурно-спортивного змісту і галузевого документного потоку. Соціологічне дослідження виявило, з одного боку, низький рівень інформаційної культури користувачів, їх обмежене орієнтування в бібліотечно-інформаційних ресурсах, продуктах і послугах. З іншого - динамічно змінювані інформаційні потреби користувачів, які неможливо повно й оперативно задовольняти існуючими галузевими документно-інформаційними ресурсами.

У дисертації розроблено класифікацію ІП користувачів у галузі фізичної культури і спорту. На основі аналізу змісту потреб у фізкультурно-спортивних послугах визначено такі групи ІП користувачів: фізкультурно-наукова (спортивно-наукова); фізкультурно-освітня (спортивно-освітня); фізкультурно-виховна (спортивно-виховна); фізкультурно-оздоровча (спортивно-оздоровча); спортивно-видовищна (рекреаційна); є) спортивно-тренувальна (викладацька); фізкультурно-управлінська (спортивно-управлінська). З урахуванням соціальної значущості потреби виділено дві групи інформаційних потреб: а) ІП, що задовольняють першочергові життєві потреби людини; б) ІП, задоволення яких не викликане першочерговою життєвою необхідністю. Урахування специфіки галузевих інформаційних потреб користувачів сприяє створенню цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту.

5. Для формування адекватної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні суттєве значення має знання закономірностей розвитку галузевого документного потоку. Це має подвійний сенс: 1) для оцінки сучасного рівня і перспектив розвитку науково-практичної діяльності, тобто галузі фізичної культури і спорту; 2) для оцінювання сучасного стану і перспектив розвитку системи бібліотечно-інформаційного забезпечення базової галузі.

Аналіз галузевого ДП України за період з 1928 по 2000 рр. свідчить про відносно стабільний розвиток: його частка в загальному потоці за назвами видань повільно зростає і складає від 0,8% до 0,9%, однак значно зменшуються обсяги накладів - від 0,6% до 0,2% і середній тираж видань. Перше місце в ДП посідають неперіодичні, друге - періодичні видання. Кількість авторефератів дисертацій у ДП 1992 р. знизилася до нульової позначки і лише в останні роки має тенденцію до повільного збільшення. Для ДП характерним є процес “розсіювання” публікацій, тобто опублікування статей галузевої тематики в непрофільних журналах. Недостатньою є кількість наукових і навчальних україномовних видань. Практично не сформовано потік галузевих вторинних документів, серед яких переважають друковані видання. Існує об'єктивна необхідність налагодження системних зв'язків між усіма документними структурами суспільства, причетними до створення, розповсюдження і використання інформації з питань фізичної культури і спорту.

6. Бібліотеки і центри спортивної інформації, виконуючи посередницьку функцію в системі “документ - споживач”, повинні створюватися і функціонувати як невід'ємні складові інфраструктури галузі фізичної культури і спорту, забезпечуючи її якісне бібліотечно-інформаційне забезпечення. Національна система БІЗФКС має відповідати таким основним принциповим засадам:

? бути цілісною, охоплювати всі напрями та установи галузі фізичної культури і спорту з метою повного й оперативного задоволення потреб наукової, практичної, освітньої, управлінської і дозвіллєвої сфер діяльності всіма видами документів і послуг;

? складатися з окремих елементів (підсистем), що виконують конкретні функції, сукупність яких дозволяє задовольнити різноманітні галузеві інформаційні потреби користувачів завдяки використанню системи форм і методів документно-інформаційного забезпечення;

? оптимально використовувати можливості системи в цілому і кожної з її підсистем через безпосередній чи електронний доступ користувачів до розподіленого документно-інформаційного ресурсу;

? бути багаторівневою, формуватися в межах єдиного інформаційного простору, здатною ефективно збирати, обробляти, зберігати, розповсюджувати інформацію і документи з фізичної культури і спорту та суміжних з нею галузей.

Формування системи БІЗФКС в Україні потребує вдосконалення її організаційної структури на національному, регіональному і локальному рівнях через: створення координаційних і методичних центрів загальнодержавного рівня - Національного центру спортивної інформації та Національної бібліотеки України з фізичної культури і спорту; організацію регіональних центрів спортивної інформації, створення у структурі обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ) відділів або секторів фізкультурно-спортивної інформації; організацію місцевих центрів спортивної інформації, надання централізованим бібліотечним системам (ЦБС) статусу місцевого (локального) центру бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі; інтеграцію на корпоративних засадах бібліотек та інформаційних центрів фізкультурно-спортивного профілю на загальнодержавному, регіональному і локальному рівнях на базі сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій; створення національної, регіональних та локальних асоціацій спортивної інформації, сприяння їх членству в Міжнародній Асоціації спортивної інформації (IASI); налагодження тісних зв'язків із національними та регіональними спортивними структурами різних країн світу.

7. Основними засобами реалізації цілісної системи БІЗФКС в Україні мають бути: інтеграція галузевих традиційних і електронних ресурсів бібліотек та інформаційних центрів на основі координації комплектування і кооперації використання; створення зведеного електронного каталогу на базі корпоративної каталогізації, національного та регіональних веб-порталів і веб-сайтів фізкультурно-спортивного профілю як умови системоорганізації і доступності вітчизняних та світових галузевих документів через Інтернет, бібліографічних, фактографічних, адресних, концептографічних, персональних і повнотекстових банків та баз даних фізкультурно-спортивного профілю, РЖ “Фізична культура і спорт” і галузевого обов'язкового примірника документів.

Бібліотечні установи України не повинні обмежуватися власним фондом, слід активно використовувати зовнішні інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет, сайти профільних державних установ, галузевих управлінських структур, спортивних асоціацій, федерацій, електронні каталоги великих бібліотек тощо, задля повного й оперативного задоволення інформаційних потреб своїх користувачів.

8. В умовах розповсюдження веб-сайтів і веб-сторінок фізкультурно-спортивної тематики державні бібліотеки (ОУНБ або ЦБС) мають структуризувати та інтегрувати їх на основі селекції спортивної інформації забезпечити широкий доступ користувачів до галузевих ресурсів Інтернет на базі створення корпоративного веб-порталу. Корпоративний веб-портал має виконувати такі функції: інтеграція галузевих електронних документів, інформації і даних; забезпечення роботи з внутрішніми ресурсами через Інтернет згідно з правом на вільний доступ та електронної взаємодії з партнерами; селекція (відбір) найцінніших веб-сайтів фізкультурно-спортивної тематики і створення на їх основі банку даних галузевих інформаційних ресурсів; надання користувачам інструментарію створення індивідуальної конфігурації робочого автоматизованого місця; забезпечення структурованого доступу користувачів до зовнішніх веб-ресурсів і власної бібліографічної, фактографічної, концептографічної і повнотекстової галузевої інформації через глобальну мережу Інтернет. Ідеальним є варіант формування Інтернет-порталу фізкультурно-спортивного профілю на базі головної бібліотеки з фізичної культури і спорту в Україні.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Андрющенко О. А. Вивчення інформаційних потреб як чинник створення системи бібліотечно-інформаційного забезпечення фізичної культури і спорту / О. А. Андрющенко // Вісн. ХДАК: Зб. наук. пр. - Х., 2002. - Вип. 9. - С. 156_167.

2. Андрющенко О. А. Вторинні документи фізкультурно-спортивної тематики як засіб задоволення інформаційних потреб користувачів / О. А. Андрющенко // Вісн. ХДАК: Зб. наук. пр. - Х., 2003. - Вип. 11. - С. 153-160.

3. Андрющенко О. А Документний потік України з фізичної культури та спорту: стан і тенденції розвитку / О. А. Андрющенко // Вісн. ХДАК: Зб. наук. праць. - 2001. - № 5. - С.197_207.

4. Андрющенко О. А. Документно-ресурсний потенціал галузі (на прикладі фізичної культури і спорту) / О. А. Андрющенко // Вісн. ХДАК: Зб. наук. праць. - Х., 2001. - Вип. 6. - С. 283_288.

5. Андрющенко О. А. Концептуальні основи створення єдиного інформаційного поля фізичної культури і спорту України / О. А. Андрющенко // Вісн. Кн. палати. - 2003. - № 1. - С. 33-36.

6. Андрющенко О. А. Український спортивний сегмент у мережі Інтернет / О. А. Андрющенко // Вісн. ХДАК: Зб. наук. пр. - Х., 2002. - Вип. 10. -С. 72-80.

7. Андрющенко О. А. Формування системи бібліотечно-інформа-ційного обслуговування фізичної культури і спорту в Україні / О. А. Андрющенко // Вісн. ХДАК: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 7. - С. 76-84.

8. Андрющенко О. А. Бібліотечно-інформаційне забезпечення розвитку фізичної культури і спорту в Україні / О. А. Андрющенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. мол. науковців. 17-19 квітня 2002 р. - Х., 2002. - С. 111-112.

9. Андрющенко О. А. Інтеграція змістовної і формальної обробки документів фізкультурно-спортивної тематики в умовах інформатизації / О. А. Андрющенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Тез. наук. конф. мол. учених, 16-18 квітня 2003 р., м. Харків. - Х., 2003. - С. 158-159.

10. Андрющенко А. А. О соотношении мирового, российского и украинского спортивного сегмента в Интернет / А. А. Андрющенко // Библиотечное дело - 2003: гуманитарные и технологические аспекты развития: Материалы Восьмой междунар. науч. конф., Москва, 24-25 апреля. - М., 2003. - С. 33-34.

11. Андрющенко О. А. Організація Національної інформаційної структури з фізичної культури і спорту в глобальній мережі Інтернет / О. А. Андрющенко // Духовна культура в інформаційному суспільстві. Харків, 24-25 січня: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. - Х., 2002. - С. 263_265.

12. Андрющенко А. А. Системная организация документно-информационных ресурсов отрасли (на примере физической культуры и спорта) / А. А. Андрющенко // Библиотечное дело - 2001: Российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве (Москва 26-27 апреля 2001 г.): Тез. докл. Шестой междунар. науч. конф. - М., 2001. - Ч.1. - С. 156.

13. Андрющенко А. А. Создание отраслевой информационно-библиотечной системы в сфере физической культуры и спорта в Украине / А. А. Андрющенко // Библиотечное дело - 2002. Библиотечное образование и практика: поиски взаимопонимания (Москва 24-25 апреля 2002 г.): Тез. Седьмой междунар. науч. конф. - М., 2002. - С. 147_148.