Індивідуальна виховна робота з особовим складом підрозділу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНДИВІДУАЛЬНА ВИХОВНА РОБОТА З ОСОБОВИМ СКЛАДОМ ПІДРОЗДІЛУ

Серед багатьох форм та методів виховання військовослужбовців важливе місце належить індивідуальній виховній роботі.

В діяльності командирів (начальників) її організації та проведенню необхідно надавати важливе значення, враховуючи її дієвість у вихованні та неможливість охопити масовими формами виховної роботи весь особовий склад. Під індивідуально-виховною роботою потрібно розуміти комплекс індивідуальних, аналітичних і виховних заходів стосовно конкретної особистості з урахуванням вікових, соціальних, психологічних та інших особливостей.

Вона проводиться з метою всебічного розвитку та підготовки військовослужбовця до виконання навчально-бойових завдань.

У процесі організації та проведення індивідуально-виховної роботи вирішуються такі завдання:

- глибоке та всебічне вивчення життєвого досвіду, індивідуальних і психофізіологічних особливостей військовослужбовця, оцінка ступеня їх розвитку;

- визначення та оцінка результатів службової діяльності військовослужбовця;

- підняття рівня професійних навичок командного складу, озброєння його сучасними методами управління підлеглими;

- визначення форм і способів індивідуально-виховного впливу на військовослужбовців, охоплення повсякденним систематичним і цілеспрямованим виховним впливом усіх офіцерів, прапорщиків, сержантів та солдатів;

- формування необхідних для службової діяльності соціально-психологічних характеристик військовослужбовців, ціннісно-мотиваційних основ їх діяльності, установок на досягнення конкретних її результатів, попередження на основі;

- знання індивідуальних особливостей військовослужбовців негативних вчинків, порушень військової дисципліни;

- найбільш доцільним є військово-професійне використання військовослужбовців за фахом, який відповідає його можливостям та здібностям.

Надання допомоги під час адаптації військовослужбовців до різноманітних видів бойової діяльності, умов військової служби, зняття стресових станів, психологічного розвантаження після виконання навчально-бойових завдань.

Для забезпечення високої дієвості індивідуально-виховної роботи командир і його заступник з гуманітарних питань повинні створити систему її організації - продуману послідовність пов'язаних між собою заходів. Під час цього необхідно керуватися такими правилами, які потрібно розглядати як принципи організації індивідуально-виховної роботи:

- охоплення індивідуальним виховним впливом усіх без винятку військовослужбовців незалежно від посади, поведінки, досягнень та ставлення до службових обов'язків;

- організація індивідуально-виховної роботи згідно з вимогами статутів: начальник вчить та виховує своїх підлеглих.

В організації індивідуально-виховної роботи необхідно враховувати:

- стан справ у підрозділі, рівень згуртованості, наявність, склад і направленість мікрогруп;

- умови розташування підрозділу, частини, специфіку населених пунктів, склад і особливості місцевого населення;

- особливості військовослужбовців різних періодів служби;

- стан військової дисципліни та внутрішнього порядку, специфіку та частоту порушень.

Уміння бачити в діяльності людини, у виконанні нею свого військового обов'язку особистість. Розвиток, виховання та перевиховання здійснюються шляхом організації відповідної діяльності воїна. Ратна праця та навчання, якщо вони добре організовані, поєднуються з активною виховною роботою, організованим дозвіллям, мають велику виховну силу.

Для того щоб створити в частині (підрозділі) систему індивідуального виховання військовослужбовців, необхідно:

а) визначити, хто з ким індивідуально працює, періодичність та форми цієї роботи. Практика роботи показує, що кожна посадова особа повинна працювати з певною категорією військовослужбовців, наприклад:

- командир дивізіону (батареї) з метою підвищення ефективності індивідуальної виховної роботи повинен знати ділові та психологічні якості офіцерів, прапорщиків, сержантів підрозділу, а командир батареї - військове звання, прізвище, термін служби, посаду, фах та сімейний стан кожного військовослужбовця. Крім того, командир підрозділу індивідуально працює з офіцерами, прапорщиками, працівниками Збройних Військ України, сержантами підрозділу, з недисциплінованими військовослужбовцями та "групою ризику";

- командир взводу індивідуально працює з особовим складом взводу і повинен досконально знати ділові та моральні якості, а також ім'я, прізвище і рік народження, рід занять до військової служби, сімейний стан, досягнення та недоліки кожного військовослужбовця в бойовій та гуманітарній підготовці.

До головних форм індивідуально-виховної роботи можна віднести:

- метод спостереження;

- метод вивчення документів;

- метод діагностичної бесіди;

- метод узагальнення незалежних характеристик;

- діагностичний експеримент.

б) забезпечити систематичність навчання офіцерів, прапорщиків та сержантів з організації та проведення індивідуальної роботи з військовослужбовцями. У практичному вихованні особового складу використовують такі форми роботи: командирську та гуманітарну підготовку, семінари, збори, дні молодого офіцера, інше. В умовах підрозділу головною формою є індивідуальне навчання кожного військовослужбовця;

в) організувати оперативну та продуману службову інформацію. Кожний офіцер, прапорщик і сержант повинен чітко знати, про що, кого і з якою періодичністю він інформує. Мета інформації - вивчення настроїв, думок військовослужбовців і колективу в цілому, а також виховної діяльності в підрозділі. На основі цього командир і заступник з виховної роботи аналізують стан виховної роботи, вживають заходів з попередження негативних явищ, вносять корективи в систему виховання;

г) постійно узагальнювати та поширювати досвід індивідуальної виховної роботи в підрозділі. Узагальнення та поширення досвіду є, з одного боку, одним із напрямів навчання, а з іншого - формою інформації про хід і ефективність виховної роботи в підрозділі;

д) забезпечити постійний контроль за ходом та результатами індивідуальної роботи, надання допомоги вихователям.

Основні обов'язки командирів усіх ступенів щодо проведення індивідуально-виховної роботи визначені Статутом внутрішньої служби Збройних військ України. Відповідно до вимог цього статуту командир батареї (роти) зобов'язаний:

- з пошаною ставитися до підлеглих, дбати про виховання рядових, сержантів і згуртування військового колективу;

- знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові якості та морально-психологічний стан кожного військовослужбовця роти (батареї), постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу;

- виховувати особовий склад на усвідомленні кожним військовослужбовцем свого військового обов'язку та вірності Військовій присязі;

- піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їхніх потреб.

Заступник командира батареї (роти) з гуманітарних питань зобов'язаний:

- забезпечувати соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців до умов служби з урахуванням їх спеціальності та індивідуально-психологічних особливостей;

- знати кожного військовослужбовця, його ділові, професійні якості, морально-психологічний стан, запити, настрої, сімейний стан і відповідно до цього вести виховну роботу;

- проводити заняття з сержантами з основ педагогіки та психології, навчати їх методів і форм індивідуальної роботи з підлеглими;

- здійснювати морально-психологічну підтримку військовослужбовців та їх підготовку до екстремальних умов під час бойових дій, формувати у них стійкість до психологічного і морального впливу противника;

- проводити виховну роботу з особовим складом батареї (роти), призначеним до варти (бойового чергування);

- дбати про створення соціальних і психологічних передумов гармонійного розвитку особистості кожного військовослужбовця;

- піклуватися про поліпшення матеріально-побутових умов підлеглих, їх соціальний і правовий захист, знати потреби і запити військовослужбовців, уживати заходів щодо задоволення скарг і заяв, підтримувати зв'язок із сім'ями особового складу батареї (роти).

Командир взводу зобов'язаний:

- з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання рядових та сержантів і згуртування військового колективу;

- знати військове звання, прізвище, ім'я та по батькові кожного підлеглого, число, місяць і рік народження, віросповідання, ділові якості та морально-психологічний стан, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), успіхи й недоліки на службі, постійно вести індивідуальну роботу з виховання, складати іменний список особового складу взводу;

- виховувати особовий склад взводу в дусі поваги до військової служби;

- неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі;

- піклуватися про підлеглих, знати їхні потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їхніх прохань, дбати про їхнє здоров'я, вживати заходів щодо його зміцнення;

- своєчасно доповідати командирові роти про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на рядових, сержантів взводу. виховання військовослужбовець гуманітарний

Таким чином, індивідуальна виховна робота є одним із головних напрямів діяльності командирів та заступників з гуманітарних питань.

Її дієвість та ефективність обумовлюються вмілим, науково обґрунтованим підходом, створенням і функціонуванням продуманої системи індивідуально-виховної роботи. Вона складається з двох взаємозв'язаних психолого-педагогічних процесів: вивчення індивідуальних особливостей військовослужбовців та організації їх виховання. Постійне цілеспрямоване вивчення особистих якостей є вирішальною передумовою успіху індивідуальної роботи.

Командир та його заступник з гуманітарних питань зможуть якісно організовувати та проводити індивідуальну виховну роботу тільки тоді, коли будуть постійно працювати над підвищенням своєї професійної та фахової майстерності, наполегливо оволодівати методами виховання, знаннями у сфері військової психології та педагогіки.

Размещено на Allbest.ru