Формування творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

УДК 371.3 +378.147

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ЧАПЛИЦЬКА Ганна Вікторівна

Харків 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України Прокопенко Іван Федорович,

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Коваленко Олена Едуардівна,

Українська інженерно-педагогічна академія, ректор;

кандидат педагогічних наук, професор

Лазарєв Микола Остапович,

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, завідувач кафедри педагогічної творчості.

Провідна установа Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг.

Захист відбудеться “28” травня 2003 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди за адресою 61002, м. Харків, вул. Артема 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 214 В).

Автореферат розісланий “_24__” __квітня__ 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Золотухіна С.Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

творчий студент професійний викладач

Актуальність та доцільність дослідження. Реформа вищої школи України відбувається в умовах кардинальних змін соціально-економічних відносин та інтеграції нашої країни у світову економіку. У зв`язку з цим фахова освіта спрямовується на забезпечення професійно-творчої самореалізації особистості, соціальної значущості та престижності знань, що сприяє формуванню інтелектуального потенціалу нації як найвищої цінності суспільства, визначає рівень соціального та науково-технічного прогресу.

Сучасний етап розвитку українського суспільства є етапом перетворень, оновлення усіх сфер життєдіяльності, пошуків шляхів вирішення найважливіших суспільно-економічних та політичних проблем, які виникають в умовах переходу до ринку. Системна перебудова народного господарства, приватизація виробництва неминуче тягне за собою зміни в змісті та організації праці. Поруч з великими промисловими об`єднаннями виникають дрібні підприємства, які створені на недержавній: кооперативній і приватній формах власності, де кожен робітник може брати участь у прийнятті важливих рішень і здійсненні підприємницької діяльності. Зростає питома вага невиробничої сфери: торгівлі, посередницької та банківської діяльності та ін. Усі ці процеси відбуваються в умовах переходу до ринкових відносин, що зумовлює необхідність піднесення ролі економічної освіти й науки у вирішенні складних проблем сьогодення.

Прагнення до прогресу природне для суспільства, і воно вимагає удосконалення, в першу чергу, трудових відносин, що потребує нових типів робітників з творчим ставленням до праці, високою економічною культурою та економічним мисленням. Соціально-економічні перетворення в Україні вимагають оновлення системи економічної освіти.

Теоретичною основою процесу професійної підготовки спеціалістів економічних спеціальностей становлять праці з філософії освіти (Б.Гершунський, І.Зязюн, В.Краєвський, В.Лутай та ін.); теорії цілісного освітнього процесу (Ю.Бабанський, В.Лозова, В.Сластьонін, Т.Шамова та ін.); змісту економічної освіти (І.Іткін, О.Камишанченко, В.Мадзігон, А.Нісімчук, Л.Пономарьова, В.Попов, І.Прокопенко та ін.); економічного виховання (О.Автономов, О.Кирилова, Н.Кулакова, М.Малиш, В.Шемякін та ін.); економічного мислення (В.Васильєв, С.Лукаш, О.Падалка, В.Розов, І.Сасова, І.Смолюк, М.Тименко, Д.Тхоржевський, О.Шпак та ін.).

Аналіз праць доводить, що в сучасних умовах від працівників практично усіх сфер діяльності вимагається високий рівень творчої активності, уміння швидко орієнтуватися в нових технологіях і адаптуватися до них, дієво використовувати отриманні знання в професійній діяльності. При підготовці фахівців вищої кваліфікації реалізація цих вимог об'єктивно вимагає формування спеціаліста як творчої особистості. Відомо, що значущість і престиж професії в суспільстві багато в чому залежить від рівня творчого потенціалу фахівця. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають питання, пов'язані з удосконаленням підготовки майбутніх спеціалістів у вищій школі.

Значний внесок у вивчення питань формування творчої особистості зробили такі вчені-педагоги як В.Алфімов, В.Андрєєв, І.Волощук, Ф.Гоноболін, В.Кан-Калік, Н.Кузьміна, М.Лазарєв, А.Маркова, Р.Нізамов, А.Пономарьов, М.Поташник, І.Раченко, С.Сисоєва, В.Сластьонін та ін. У їхніх працях підкреслюється, що для плідної професійної діяльності, крім глибоких знань, також потрібні розвинене творче мислення, здатність по-новому бачити звичайне та встановлювати асоціативний зв'язок з дійсністю, уміння долати заангажованість і функціональну фіксованість.

Дослідження А.Бойко, В.Буряка, Т.Дмитренко, В.Євдокимова, О.Коваленко, Н.Кузьміної, Я.Пономарьова, В.Сластьоніна, Г.Троцко та інших учених засвідчили, що випускники вищих педагогічних навчальних закладів володіють досвідом творчої діяльності та суттєво відрізняються від фахівців, що мають досвід лише репродуктивної діяльності, яка виконується за зразком або готовою інструкцією. Вони самостійно розкривають різноманітні властивості виховного та освітнього процесів, відкривають нові сторінки в педагогічних явищах, узагальнюють результати досліджень, знаходять загальні закономірності та оригінальні способи вирішення проблем. У творчій діяльності розвиваються здібності, потреби та інтереси студентів, і це дозволяє вважати творчість “механізмом продуктивного розвитку”.

Вивчаючи проблему залучення студентів до творчої діяльності, дослідники акцентують увагу на питаннях використання різних технологій навчання, загальнодидактичні основи яких розкриті в працях В.Євдокимова, А.Нісімчука, О.Пєхоти, І.Прокопенка, Г.Селевка та ін. Їх застосування обумовлено особливостями майбутньої професії: практичною спрямованістю теоретичних знань, які набуваються у вищій школі; гуманістичним зверненням до особистості; евристичною природою навчання, потребою аналізувати й вирішувати нестандартні ситуації.

Аналіз наукової літератури свідчить, що основні положення теорії організації навчання досліджені досить детально, але професійна педагогіка відчуває гостру потребу в таких дослідженнях, де б професійна підготовка у єдності всіх компонентів розглядалася як засіб формування творчого фахівця. Це й визначило тему дослідження: “Формування творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спеціальностей”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертаційне дослідження є частиною комплексної теми “Особистісно орієнтовані технології підготовки вчителів”, яка включена до плану АПН України на 2000-2005 рр. за № 31, досліджується кафедрою педагогіки початкового навчання та дошкільного виховання Харківського державного педагогічного університету ім.. Г.С. Сковороди і входить до плану науково-дослідних робіт університету РК № 1 - 200199 U 004104. Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 27 листопада 2001 р.).

Об`єкт дослідження - процес формування у студентів економічних спеціальностей творчого ставлення до професійних знань.

Предметом дослідження є технологія формування творчого ставлення студентів економічних спеціальностей до професійних знань.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології формування творчого ставлення студентів до професійних знань.

У ході дослідження було зроблено припущення про те, що ефективність формування творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спеціальностей досягається за умови впровадження в навчальний процес спеціально розробленої технології, яка передбачає такі компоненти: мотиваційно-цільовий, когнітивний, процесуальний і контрольно-результативний.

Відповідно до мети дослідження визначено його завдання:

Науково обґрунтувати сутність поняття “творче ставлення до професійних знань” студентів.

Розробити технологію формування творчого ставлення до професійних знань та експериментально її перевірити.

Уточнити критерії та показники рівнів сформованості творчого ставлення до професійних знань.

Розробити науково-методичні матеріали для викладачів ВНЗ щодо реалізації запропонованої технології формування творчого ставлення до професійних знань студентів.

Методологічну основу дослідження становлять базисні положення філософської теорії пізнання щодо ідеї про взаємозв'язок, взаємозумовленість і взаємозалежність соціально-економічних і педагогічних явищ, необхідність їх урахування в конкретних історичних умовах.

Теоретичною основою дослідження є: психологічна теорія творчої особистості та її розвитку (Г.Балл, Б.Богоявленська, О.Лук, В.Моляко, Я.Пономарьов, В.Семиченко та ін.); психолого-педагогічні теорії особистості та її розвитку в процесі діяльності (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, Н.Тализіна, Б.Теплов та ін.); визначення педагогічної творчості вчителя і умов її розвитку (В.Андрєєв, Ю.Бабанський, В.Загвязинський, В.Кан-Калік, М.Лазарєв, О.Мороз, М.Поташник, С.Сисоєва та ін.); теорія змісту освіти та її компонентів (І.Журавльов, Л.Зоріна, О.Коваленко, В.Ледньов, І.Лернер, М.Скаткін та ін.); сучасні підходи до розробки теоретичних проблем педагогічної науки (А.Бойко, В.Буряк, Т.Дмитренко, В.Євдокимов, В.Лозова); формування особистості вчителя (О.Абдуліна, В.Гриньова, М.Євтух, Н.Кузьміна, М.Подберезський, В.Сластьонін, Г.Троцко, Т.Шевченко); праці, в яких відображено сутність ринкової економіки, що становлять основу для визначення професійних знань майбутніх фахівців (Л.Абалкін, В.Білик, В.Бобров, А.Гриценко, Г.Климко, О.Камишанченко, Ю.Ніколенко, І.Прокопенко та ін.), загальні питання технології навчання (В.Євдокимов, А.Нісімчук, О.Пєхота та ін.).

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

теоретичні: вивчення й аналіз психологічної, педагогічної літератури для порівняння та зіставлення різних поглядів на обрану проблему, розгляду теоретичних питань з метою визначення основних понять;

емпіричні: анкетування, спостереження і аналіз занять, бесіда, інтерв`ю, опитування з метою визначення рівнів сформованості творчого ставлення студентів до професійних знань, педагогічний експеримент для перевірки ефективності технології формування творчого ставлення до знань;

статистичні: кількісний і якісний аналіз даних за допомогою методів математичної статистики.

Дослідження проводилося протягом п`яти років й охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1997-1998рр.) здійснено вивчення й аналіз стану розробки проблеми в психологічній, педагогічній та економічній літературі, сформульовано вихідні положення дослідження.

На другому етапі (1998-2001рр.) науково обґрунтовано сутність та розроблено технологію формування творчого ставлення студентів до професійних знань і проведено педагогічний експеримент.

На третьому етапі (2001-2002рр.) узагальнено результати теоретичного аналізу та експериментально-дослідної роботи; здійснено апробацію результатів дослідження шляхом публікації матеріалів, упровадження в практику розроблених програм і науково-методичних матеріалів.

Експериментальною базою дослідження були: економічний факультет Інституту економіки і права Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди та Нікопольський юридичний факультет Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (у педагогічному експерименті взяли участь 150 студентів), а також Нікопольський технологічний факультет державного інституту післядипломної освіти керівників і спеціалістів металургійного комплексу України (у педагогічному експерименті взяли участь 50 осіб).

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано сутність поняття “творче ставлення до професійних знань”; розроблено технологію його формування, яку експериментально перевірено; уточнено критерії та показники рівнів сформованості творчого ставлення до професійних знань.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено науково-методичні матеріали для викладачів щодо технології формування творчого ставлення до професійних знань студентів можуть бути використані у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації, на практичних заняттях з основ економічних знань та педагогіки, при підготовці курсових і дипломних робіт, розробці програм, методичних і дидактичних матеріалів.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і наукових результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; опорою на сучасні провідні психологічні й дидактичні теорії процесу формування мислення, творчої діяльності та професійних знань; адекватністю методів дослідження його меті й завданням дослідження; експериментальною перевіркою гіпотези, показниками результати підготовки майбутніх спеціалістів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідалися, обговорювалися та були схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні освітні технології” (Харків, 2001 р.), науково-практичній конференції молодих вчених (Харків, 2001 р.), мужвузівській науково-практичній конференції „Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів” (Харків, 2002 р.).

Результати дослідження було впроваджено в навчальний процес Нікопольського юридичного факультету (довідка про впровадження № 02-10/99, 02-10/100,02-10/101 від 30 травня 2002 року), Нікопольського технологічного факультету ДІПОмет (довідка про впровадження № 131 від 22 травня 2002 року).

Основні теоретичні положення і результати дослідження знайшли своє відображення у 8 публікаціях, у тому числі: 3 - у провідних наукових фахових виданнях, 3 - матеріалах наукових конференцій, 2 - навчально-методичних матеріалах.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційне дослідження складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку літератури, додатків. Загальний обсяг роботи - 194 сторінки (158 - основна частина). Список літератури вміщує 268 найменувань, з них 4 - іноземними мовами. Додатки займають 15 сторінок. Робота містить 33 таблиці і 3 рисунка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначено об`єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертаційної роботи, обґрунтовано вірогідність одержаних результатів, зроблено висновок щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі “Теоретичні питання формування у студентів творчого ставлення до професійних знань” проаналізовано стан дослідження проблеми творчого ставлення до професійних знань; теоретично обґрунтовано технологію його формування.

Вагомий внесок у розробку проблеми ставлення зробили психологи К.Абульханова-Славська, О.Бодальов, Л.Божович, Л.Виготський, М.Добринін, А.Ковальов, В.М`ясищев, А.Петровський, С.Рубінштейн, А.Смирнов, Д.Узнадзе, П.Якобсон та ін., які розглядають поняття як складний психологічний феномен, у якому мають прояв різноманітні зв'язки з оточуючою дійсністю. Ставлення визначається як особливий клас психічних явищ, які характеризують суб'єктивне, індивідуальне, вибіркове у відношенні людини до об'єктивної дійсності, що має вияв у поведінці та діяльності. А.Фрідман і К.Волков виділяють три види ставлень: практичне, пізнавальне та теоретичне (оцінне). Пізнавальне ставлення розглядається як бажання, прагнення суб`єкта орієнтуватися в обставинах, умовах, вивчити, зрозуміти, дослідити когось або щось.

Педагоги також звертаються до цієї проблеми, розглядаючи зв`язки між суб`єктами навчального процесу (А.Бойко, Г.Жирська, Ю.Кулюткін, Л.Кондрашова, В.Тихонович, Г.Сухобська та ін.), зумовлені цілями, завданнями, змістом та умовами діяльності.

Щоб розібратися в сутності творчого ставлення, необхідно звернутися до сутності поняття “творчість”. Аналіз праць психологів (А.Виготський, П.Гальперін, О.Леонтьєв, О.Пономарьов, С.Рубінштейн, Н. Тализіна), педагогів (В.Андрєєв, Т.Кудрявцев, М.Лазарєв, О.Матюшкін та ін.) дає підстави стверджувати, що процесу творчості притаманний як об'єктивний характер, що визначається кінцевим продуктом - науковим відкриттям, розв`язанням нової задачі та ін., так і суб'єктивний, який визначається суб'єктивною результативністю процесу творчості конкретної особистості.

Творчість сприяє ефективності будь-якої діяльності суб'єкта, бо вона передбачає цілеспрямовану й напружену роботу інтелекту, яка можлива за умови оволодіння мислительними операціями (аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, порівняння, співставлення, узагальнення та ін.), що сприяють розвитку творчого самостійного мислення; сформованості таких якостей знань як гнучкість, оперативність, міцність, дієвість та ін., які забезпечують розвиненість творчих особистісних якостей (рішучість, ініціативність, готовність до ризику, допитливість, оригінальність, сміливість розуму, ерудованість та ін.); здатності створювати й конструювати нові поняття, ідеї, проекти на основі та з використанням накопичених знань, приймати оригінальні й нестандартні рішення, бачити об`єкт або явище у всій різноманітності його сторін.

У ході та в результаті творчості як мислительної та практичної діяльності суб'єкта формується творче ставлення як до неї, так і до професійних знань.

Отже, ставлення передбачає активний і свідомий зв`язок суб`єкта (студент) з об`єктом (знання), що виявляється у бажанні та прагненні зрозуміти та вивчити його. Творче ж ставлення студентів до професійних знань розглядається нами як усвідомлене прагнення до глибокого, творчого їх осмислення й оцінки та творчого використання як в процесі навчальної, так і професійної діяльності. Це складне особистісне утворення має рухливу динамічну структуру, яке включає взаємозв`язані гностичну, операційну та оцінну складові, сформованість котрих забезпечує ефективність професійної діяльності майбутнього спеціаліста з метою отримання ним нового та значущого результату. Гностична складова передбачає систему професійних знань, яка постійно поновлюється з метою здійснення творчої діяльності; операційна складова включає систему інтелектуальних дослідницьких умінь, необхідних для прийняття нових, нестандартних рішень, розв`язання творчих завдань; оцінна складова дозволяє проаналізувати й осмислити результати творчої діяльності, зробити висновки, внести корективи, спланувати подальшу роботу. Професійні знання є фаховими знаннями, які дозволяють вільно орієнтуватися в економічних ситуаціях і подіях, давати їм економічну оцінку; знаходити ефективні економічні технології; встановлювати ділові економічні відносини. Творче ставлення студентів до професійних знань є основою професійної компетентності спеціаліста.

Формування творчого ставлення до засвоєння професійних знань як керований процес залежить від доцільно обраної технології, яка забезпечує розвиток знань, умінь і навичок, накопичення початкового творчого досвіду професійної діяльності.

Науково обґрунтовано компоненти технології формування творчого ставлення: мотиваційно-цільовий; когнітивний; процесуальний; контрольно-результативний.

Мотиваційно-цільовий компонент передбачає чітке визначення цілей педагогічної діяльності, які повинні бути реалістичними в їх реалізації (викликати напругу сил, але мати можливість бути досягненими для студентів, проектуватися з урахуванням “зони найближчого розвитку”); гнучкими (можливість уточнення та коригування); діагностованими; гармонізованими (передбачати розвиток інтелектуальних, дослідницьких умінь, особистісних якостей і знань); мотивованими на соціальні цінності (викликати прагнення до гуманної взаємодії суб'єктів у економічній сфері, розвитку ділової етики та ін.). Інтерес як пізнавальний мотив виступає для студента постійним спонукальним механізмом пізнання, стимулює та активізує студентів до творчого засвоєння професійних знань. Головними джерелами інтересу студентів до обраної спеціальності є ефективно організований процес навчання, який забезпечує успіх і формує особистісне творче ставлення студентів до професійних знань.

Когнітивний компонент технології включає систему професійних знань: теоретичних (психолого-педагогічні та економічні, які забезпечують навчальну діяльність: поняття, правила, закони); знання про сутність творчості, творчої діяльності, евристичну діяльність, що сприяють формуванню умінь творчої діяльності та творчого ставлення до професійних знань.

Процесуальний компонент передбачає організацію діяльності студентів на основі сформованих умінь, які класифіковані за характером навчальної діяльності студентів. Репродуктивні уміння спонукають до відтворення знань, частково-пошукові - до застосування знань в знайомих ситуаціях, творчі - до застосування знань у нестандартних ситуаціях. Ці уміння сприяють формуванню досвіду творчої діяльності, розвитку творчого мислення (уміння аналізувати виробничу ситуацію, давати оцінку подіям, знаходити шляхи виходу з ситуації), забезпечують у процесі вивчення студентами економічних і педагогічних дисциплін творчу роботу з інформацією, визначати в ній проблеми, формулювати гіпотези, складати плани діяльності на основі проведених оцінних суджень, робити висновки, узагальнення; творчо розробляти і використовувати оригінальні способи розв'язання економічних задач і проблем у різноманітних ситуаціях; ставити перед собою загальні цілі та завдання діяльності, розробляти оригінальні плани, реалізовувати їх з метою досягнення високих результатів.

Контрольно-результативний компонент передбачав перевірку рівня засвоєння знань і умінь студентів на основі індивідуальних програм їх корекції.

Педагогічне середовище, що “породжує” упровадження розробленої технології, сприяє оволодінню студентами рефлексивними діями, спрямованими на осмислення та саморегулювання індивідуального стану в навчально-професійній діяльності. Підсумком спільної роботи викладача і студента є створення індивідуально-коригувальних програм у процесі формування творчого ставлення до знань.

У другому розділі “Експериментальна робота з формування творчого ставлення студентів до професійних знань” розкрито технологію формування творчого ставлення студентів до професійних знань у процесі підготовки та проведення педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Метою експерименту була експериментальна перевірка розробленої технології формування творчого ставлення до професійних знань студентів з економічних спеціальностей. Для цього було визначено експериментальні групи (Е-1, Е-2, Е-3), всього 74 осіб; контрольні групи (К-1, К-2, К-3) - 76 осіб. В експериментальних групах здійснювалося формування творчого ставлення до професійних знань за розробленою технологією, а в контрольних групах - традиційно.

Технологія формування творчого ставлення до професійних знань включала реалізацію мотиваційно-цільового компоненту, який передбачав:

вивчення мотивів діяльності студентів для визначення напрямів формування творчого ставлення на основі тестування, анкетування, створення відповідних ситуацій у навчанні;

роз'яснення значущості економічних і педагогічних дисциплін. З цією метою використовували цікаві історичні відомості та факти, проблемний виклад інформації, наочність, здійснювалося знайомство з технологією роботи провідних суб'єктів економіки, створювали позитивний емоційно-психологічний мікроклімат на заняттях;

створення ситуацій успіху, які передбачали включення студентів у ділові економічні відносини, виконання завдань за вибором з подальшою позитивною оцінкою досягнутих результатів, залучення їх до активного набуття досвіду в процесі ділової гри.

Когнітивний компонент технології забезпечував опанування студентами професійними знаннями, тобто теоретичними знаннями з основ економічної теорії, законів ринкової діяльності та ін., методологічними, оцінними, знаннями про способи здійснення творчої економічної діяльності. З цією метою використовували:

різні види лекцій та бесід для засвоєння термінів, понять, правил і законів тощо, виявлялася можливість їх використання в різних умовах економічної діяльності та визначалися особливості їх дій в нових умовах господарювання;

використання додаткових інформаційних джерел (статті, додаткова література, статистичні матеріали, аналітичні огляди економічної ситуації в світі, країні, регіоні) з метою співставлення їх з даними підручників, посібників;

встановлення міжпредметних зв'язків (з теорії економіки, курсів екології, ділової етики, правових дисциплін та ін.), які дозволяли визначати особливості поведінки спеціаліста в умовах переходу до ринкових відносин;

проведення дискусій з метою аргументованого доведення студентами та знаходження альтернативних рішень своїх особистих підходів до розв'язання актуальних економічних проблем на основі аналізу сучасних реалій життя.

Процесуальний компонент технології передбачав формування вмінь і навичок на основі:

виконання системи завдань (проблемних і ситуаційних), які сприяли розвитку інтелектуальних умінь (аналіз, порівняння, узагальнення, виділення головного в інформації), що забезпечували творчий характер діяльності студентів;

мікровикладання (робота старшокурсників з першокурсниками на заняттях);

організація самостійної роботи студентів, яка істотно впливала на сформованість професійних умінь і навичок, а також перевірки можливості її практичної реалізації в ході виробничих і педагогічних практик, де вони мали можливість продемонструвати набутті вміння з фахових дисциплін;

проведення рольових і ділових ігор, “мозкових атак” (“Виробник-споживач”, “Підприємницька культура: за і проти”), які спряли розвитку і поглибленню професійних знань, розвитку інтелектуальних умінь та умінь приймати самостійне правильне рішення в тій чи іншій ситуації;

формування вмінь висувати гіпотези, обґрунтовувати шляхи її досягнення на основі складеного плану діяльності, творчо розробляти оригінальні способи розв'язання економічних проблемних питань сьогодення;

виконання творчих завдань з метою розвитку дослідницьких умінь.

Контрольно-результативний компонент технології передбачав оцінку та корекцію результатів діяльності та рівня сформованості творчого ставлення до професійних знань з метою:

виявлення викладачами результатів готовності студентів до творчої професійнї діяльності на основі аналізу виконання творчих завдань, якості написання рефератів, розробки проектів, виступів студентів на науково-практичних конференціях;

самоаналіз студентами своєї діяльності;

складання програм індивідуальної корекції з метою підвищення рівня сформованості творчого ставлення до професійних знань.

Основним показником ефективності розробленої технології була динаміка сформованості творчого ставлення до професійних знань. Її встановлювали на основі таких критеріїв і показників: характер пізнавального інтересу, активність студентів; рівень засвоєння знань і системність знань; рівень сформованості умінь; характер оцінних суджень і прояв уміння знаходити та оцінювати помилки. Для виявлення результатів експериментальної роботи були розроблені показники творчого ставлення студентів до професійних знань.

До високого рівня віднесли студентів, у яких був стійкий інтерес до набуття професійних знань та творчої діяльності, постійно виявляли активність у процесі набуття знань (звернення до додаткової інформації, вибір творчих завдань для виконання), в ситуаціях вибору прагнули до творчого застосування знань в нових ситуаціях, була сформована системність знань, їх вирізняла наявність системи дій, уміли прогнозувати як результат виконуваної дії, так і спосіб її виконання; мали творчий рівень оволодіння економічними уміннями (аналізувати, порівнювати та узагальнювати інформацію як педагогічного, так і економічного спрямування); сформовано критичність мислення, тобто уміння давати об'єктивну, обґрунтовану оцінку теоріям, фактам, судженням і власним діям, критично оцінювати помилки, знаходити оптимальні шляхи їх усунення.

Студенти з достатнім рівнем творчого ставлення до професійних знань мали відносно стійкий інтерес до діяльності, який вимагав його стимулювання; обирали завдання як творчого, так і репродуктивного характеру; уміють прогнозувати результат виконуваної дії, але не завжди правильно; рівень володіння економічними уміннями, в основному, реконструктивний; відчувають утруднення в аналізі та порівнянні інформації; уміють дати обґрунтовану та ціннісну оцінку, але не завжди об'єктивну, професійним знанням і власним діям, критично оцінюють помилки.

У студентів з середнім рівнем виявлявся ситуативний інтерес до професійних знань, обирали як репродуктивні, так і творчі завдання, але часто неправильно їх виконували; оцінювали помилки частково критично.

У студентів з низьким рівнем відсутнє творче ставлення до професійних знань.

Динаміку сформованості творчого ставлення до професійних знань представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка сформованості творчого ставлення студентів до професійних знань (%)

Рівні	Експериментальні групи (74 особи)	Контрольні групи (76 осіб)
	до експ.	після експ	конст. зріз	контр. зріз
високий достатній середній низький	1,4 8,1 37,8 52,7	24,3 37,8 27,1 10,8	1,3 9,3 36,8 52,6	5,3 19,7 47,4 27,6

У всіх експериментальних групах спостерігаємо позитивну динаміку рівнів сформованості творчого ставлення студентів до професійних знань.

Треба також вказати й на те, що студенти експериментальних груп постійно прагнули до розв'язання складних економічних та педагогічних задач, приймали активну участь у складанні бізнес-планів, із задоволенням виконували контрольні роботи та тестові завдання професійної спрямованості.

Виконання творчих завдань на заняттях і в ході практик призвело до того, що значно зросла кількість студентів, які комбінують економічні та педагогічні знання, прагнуть застосовувати їх у нестандартних ситуаціях: таких студентів у експериментальних групах ХДПУ стало на другому курсі 44% (проти 20% у контрольних групах); а на третьому курсі відповідно 48% (проти 32%); а на Нікопольському юридичному факультеті в експериментальних групах на другому курсі 40% таких студентів (проти 16% у контрольних групах), а на третьому курсі - 48% (проти 28%). Подібна ситуація склалася і при засвоєнні студентами економічних знань за рахунок “прирощення” знань, сформованості творчих умінь.

Нас цікавила і така якість знань як системність, котра забезпечувала єдність і цілісність системи знань. Збір інформації про прояви сформованості системних знань у студентів здійснювався за допомогою діагностичних методик, спрямованих на розуміння сутності елементів, структури знань і термінів, на уміння встановлювати між ними структурно-логічні зв`язки (методика Л.Зоріної). Для обробки результатів використовували як якісні, так і кількісні методи. Кількісною характеристикою показника вибрали коефіцієнт сформованості системності знань (С), розрахунок якого відбувався на основі формул (1) і (2).

(1);

(2),

де m_і - кількість зв`язків і відношень, які відтворює студент; m - кількість зв`язків і відношень, які повинен відтворити студент; С - середнє значення коефіцієнту сформованості системних знань; n - вибірка дослідження.

І тут відмічаємо позитивну динаміку.

У 20% першокурсників і 24% другокурсників системність проявлялася повно, тобто була сформована цілісна система професійних знань з усією ієрархією зв'язків і відношень між її елементами, сформовані термінологічні знання, котрі дозволяли здійснювати класифікацію елементів структури, встановлені структурно-логічні зв'язки між елементами системи, усвідомлено сутність, цілісність, місце і роль кожного елементу всієї структури з метою сформованості творчого ставлення до професійних знань.

У деякої частини студентів (48% першокурсників і 32 % другокурсників) системність проявлялася частково, тобто були сформовані поняття про всі елементи системи, вони розуміли їх місце і роль у загальній структурі, усвідомлювали природу знань, частково встановлювали зв'язки між ними. Решта студентів не змогли встановити зв`язки між знаннями.

Встановлена динаміка характеру оцінних суджень, які відбивають у практичній діяльності характерну залежність думки студента від загальноприйнятих авторитетів (групи), що обумовлено відсутністю вибірково-особистісного ставлення, а також орієнтацією на звичні види та засоби вираження, то для індивідуалізованого рівня є характерним особистісне привласнення змісту, його переосмислення й оцінка, усвідомлення вибору засобів вираження думки, хоча надається перевага суб`єктно-особистісним судженням.

Зросла кількість студентів, які розуміють суспільну значущість професійних знань, дають оцінку цієї значущості для себе й суспільства, котра виражається в критичності.

Ми також зафіксували уміння знаходити й оцінювати власні помилки з метою їх усунення, а також попередження. На жаль, відчутно не зросла кількість студентів, які можуть критично оцінювати власні помилки: в експериментальних групах цей показник зріс на 8%, а в контрольних - на 4%; хоча значно знизився рівень некритичного прояву: з 76% до 40% у експериментальних групах і відповідно у контрольних - з 72% до 56%.

Встановлено, що у 100% студентів третього курсу з`явилась потреба у самовдосконаленні професійно важливих якостей (відповідальність, комунікативність, емпатія, принциповість та працездатність, самокритичність, наполегливість, рішучість, тактовність).

Основні результати проведеного дослідження представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Узагальнені результати експериментальної роботи(%)

Показники результатів експерименту	Експериментальні групи (74 особи)	Контрольні групи (76 осіб)
	До експ.	Після експ.	конст. зріз	Контр. Зріз
Характер пізнавального інтересу: стійкий; відносно стійкий; ситуативний	6,6 66,7 26,7	66,7 30,0 3,3	6,8 65,9 27,3	21,4 61,4 17,2
Рівні засвоєння знань: творче застосування; відтворювання; розпізнавання	24,6 55,3 20,0	55,4 37,3 7,3	22,6 56,0 21,4	39,4 45,3 15,3
Сформованість умінь: творчі уміння; реконструктивні; репродуктивні	5,3 52,0 42,7	32,7 60,7 6,6	6,6 60,7 32,7	18,6 66,6 14,8
Прояв уміння оцінювати помилки: критичне; частково критичне; не критичне	24,0 36,7 39,3	55,4 33,3 11,3	18,2 40,4 41,4	31,0 46,2 22,8

Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки:

1. Науково обґрунтовано, що творче ставлення студентів до професійних знань розглядається нами як усвідомлене прагнення до глибокого, творчого їх осмислення й оцінки та творчого використання як в процесі навчальної, та і професійної діяльності. Це складне особистісне утворення має рухливу динамічну структуру, яке включає взаємозв`язані гностичну, операційну та оцінну складові, сформованість котрих забезпечує ефективність професійної діяльності майбутнього спеціаліста з метою отримання ним нового та значущого результату.

2. Науково доведено, що формування творчого ставлення до засвоєння професійних знань як керований процес залежить від доцільно розробленої технології, реалізації визначених її компонентів:

2.1. Мотиваційно-цільовий компонент спрямований на визначення цілей творчої діяльності та формування інтересу до професійних знань.

2.2. Когнітивний компонент передбачає формування професійних знань: теоретичних, гностичних, знання методів і засобів і форм творчої діяльності.

2.3. Процесуальний компонент містить систему інтелектуальних і дослідницьких умінь для прийняття рішень, розв`язання творчих задач, умінь кваліфіковано здійснювати творчу діяльність, вибирати систему методів і засобів, адекватну змісту творчої діяльності.

2.4. Контрольно-результативний компонент дозволяє проаналізувати й осмислити результати творчої діяльності, зробити висновки, внести корективи, спланувати подальшу роботу по набуттю та вдосконаленню професійних знань.

3. Уточнено показники та критерії сформованості творчого ставлення студентів до професійних знань.

4. Експериментально доведено, що реалізація технології формування творчого ставлення до професійних знань впливає не лише на сформованість системи знань, системи умінь і системи особистісних якостей, але й стимулює студентів до постійного самовдосконалення, творчого вирішення проблем і ситуацій, що має вияв у розумінні значущості навчання для майбутньої економічної діяльності; вільному оперуванні знаннями при вирішення творчих економічних завдань, пошуках нових логічних дій творчого характеру та їх економічної обґрунтованості й оцінки.

Розроблено науково-методичні матеріли для викладачів щодо реалізації запропонованої технології формування творчого ставлення студентів до професійних знань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Чаплицька Г.В. Методичний посібник з дисципліни “Основи економічної теорії”. - Нікополь, 2002.- 42 с.

Чаплицкая А.В. Методические указания о составления и разработке бизнес-планов для предприятий с различной формой собственности. - Никополь, 2002.- 13 с.

Чаплицька Г.В. Технологія формування творчого ставлення студентів до професійних знань // Проблеми підготовки студентської молоді до навчально-пізнавальної діяльності: Зб.наук.праць // Проблеми сучасного мистецтва і культури. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 194-199.

Чаплицька Г.В. Особливості засвоєння студентами професійних знань // Проблеми професійної педагогічної діяльності: Зб. наук. праць. - К., 2002.- С. 132- 136.

Чаплицька Г.В. Творче відношення до професійних знань студентів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків, 2001.- С. 42 - 46.

Чаплицька Г.В. Роль інноваційної стратегії підприємства у вирішенні проблеми зайнятості в Україні // Сучасні освітні технології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків: ХДПУ, 2001.- С. 56- 57.

Чаплицька Г.В. Активізація творчої діяльності студентів // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених за 2001 рік. - Харків: ОВС, 2001. - С. 107-110.

Чаплицька Г.В. Творче ставлення викладача до професійних знань // Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів: Матеріали міжвузівської наук.-практ.конфер. - Харків: ОВС, 2002. - С. 58-61.

Чаплицька Г.В. Формування творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спеціальностей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. - теорія і методика професійної освіти. - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди.- Харків, 2003.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спеціальностей. Теоретично обґрунтовано поняття „творче ставлення до професійних знань”, обґрунтовано та експериментально перевірено технологію його формування, уточнено критерії і показники формування творчого ставлення до професійних знань. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність розробленої технології.

Ключові слова: творчість, ставлення, творче ставлення, професійні знання, технологія формування творчого ставлення.

Чаплицкая А.В. Формирование творческого отношения к профессиональным знаниям студентов экономических специальностей.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды. - Харьков, 2003.

Диссертационная работа содержит теоретико-экспериментальное исследование проблемы формирования творческого отношения к профессиональным знаниям студентов экономических специальностей. Теоретически обосновано, что творчество отличает целенаправленная и напряженная работа головного мозга, особенно интеллекта, которая возможна при реализации таких условий: овладение мыслительными операциями (анализ, синтез, абстрагирование, конкретизация, сравнение, сопоставление, обобщение и др.), которые содействуют развитию творческого самостоятельного мышления; сформированности качества знаний (гибкость, оперативность, прочность, действенность и др.), которые обеспечивают формирование системы знаний; развития определенных личностных качеств (решительность, готовность к риску, оригинальность, смелость ума, эрудированность, любознательность и др.).

Определено, что сущность творческой деятельности состоит в: создании качественно новой системы знаний на основе приобретенной, но переосмысленной и перекомбинированной, способность создавать и конструировать новые понятия, идеи, проекты, на основе и с использованием приобретенных знаний, способность принимать оригинальные и нестандартные решения, способность видеть объект или явление в соответствии со структурностью его сторон, умении использовать теоретические знания для решения конкретных ситуаций.

Уточнено, что творческое отношение содействует усвоению новых творческих знаний, формирует исследовательские умения, является признаком активности и самостоятельности личности в процессе творческой деятельности, содействует формированию творческих способностей личности, в том числе, принимать нестандартные оригинальные решения, конструировать новые знания на основе старых, рассматривать объект или явление в соответствии со структурностью его сторон и др.

Творческое отношение к профессиональным знаниям является личностным образованием, которое обеспечивает эффективность профессионально-педагогической деятельности будущего специалиста.

Установлено динамику уровней сформированности творческого отношения к профессиональным знаниям. Так, имеем значительный прирост на творческом уровне: 24% в экспериментальных группах против в 12% в контрольных на первом курсе; соответственно на втором - 20% и 4% и на третьем - 20% и 0% у студентов Харьковского государственного педагогического университета им. Г.С. Сковороды; у студентов Никопольского юридического факультета наблюдаем такую картину: творческий уровень первокурсников экспериментальных групп - 20% против 8% в контрольных группах; на втором и третьем курсах - 20% против 4%.

Доказано, что степень овладения приемами мыслительной деятельности в достаточной степени характеризует отношение студентов к учебной деятельности. В процессе экспериментальной работы подтверждены факты, которые свидетельствуют о взаимосвязи творческого отношения студентов к профессиональным знаниям и профессиональным становлением студентов. Экспериментально апробирована технология диагностики творческого отношения к профессиональным знаниям.

В процессе проведения экспериментальной работы зафиксирован значительный прирост творческого отношения студентов к учебному труду.

Ключевые слова: творчество, отношение, творческое отношение, профессиональные знания, технология формирования творческого отношения.

Chaplytska G.V. Forming creative attitude of students of economic specialities to professional knowledge. - Manuscript.

The dissertation for obtaining a scientific of Condidate of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Kharkov State Pedagogical University named after G.S. Skovoroda. - Kharkov. 2003.

The dissertation is a theoretical and experimental research on the problem of forming creative attitude of students of economic specialities to professional knowledge. The notion “creative attitude to professional knowledge” is theoretically grounded, is forming technology is grounded and experimentally verified, criteria and indices of forming creative attitude to professional knowledge and determined.

The efficiency of developed technology is proved by the experimental search results.

Key words: creative work (activity), creative attitude, professional knowledge, technology of creative activity forming.

Размещено на Allbest.ru

...