Педагогічні основи формування навчально-виховних груп у вищих військових закладах освіти

Проблема формування військової навчально-виховної групи вищого військового закладу освіти. Підвищення ефективності підготовки офіцерських кадрів Збройних сил України. Визначення ролі і значення формального лідера і впливу управлінських структур.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2014
Размер файла 50,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Проведений аналіз педагогічних основ формування навчально-виховної груп, обґрунтований процес, комплекс педагогічних умов, система засобів дали можливість виявити й реалізувати педагогічний потенціал військових груп на досліджуваному етапі (перші шість місяців навчання). Доведено, що педагогічний потенціал -- це сукупність прихованих навчально-виховних можливостей військових груп, що на основі розробленого процесу, умов, системи засобів можуть бути реалізовані. Зокрема, такі з них: подальша профорієнтаційна робота по спрямуванню курсантів на майбутню діяльність у військах; формування особистості майбутнього офіцера з високими моральними і громадянськими якостями; забезпечення особистісно спрямованого, суб'єкт-суб'єктного характеру військово-педагогічного процесу в системі "взвод -- батальйон" з метою виховання психолого-педагогічної, спеціальної і професіональної компетентності майбутніх офіцерських кадрів; доцільна організація індивідуальних, групових і фронтальних форм навчання і виховання з метою засвоєння професійних знань, умінь і навичок, підтримання боєздатності особового складу на сучасному рівні; поєднання вимогливості з повагою до особистості курсанта з метою недопущення і попередження фактів нестатутних відносин; виховання обов'язку високо тримати честь офіцера Збройних сил України, потреби військової культури, особистої досконалості, самовизначення у військовій кар'єрі. Зміст поняття "педагогічний потенціал військової групи" уточнювався і доповнювався впродовж дослідження.

Для перевірки гіпотези були розроблені такі критерії: ставлення курсантів до навчання, військової дисципліни, виконання обов'язків військової служби, дотримання моральних норм, задоволеність участю в життєдіяльності групи. У своїй сукупності вони переконливо засвідчили ефективність розробленого процесу (на всіх етапах за всіма критеріями спостерігається приріст, на І, ІІ, ІІІ етапах його середні показники становлять відповідно 8,08 %, 12,9 %, 32,1 %), і свідчать про повну реалізацію педагогічного потенціалу навчально-виховної групи, що представлено в таблиці 1.

Таблиця 1 Показники ефективності розробленого процесу формування військових навчально-виховних груп (%)

Військові навчально-виховні групи курсантів

Ставлення курсантів групи до навчання

Ставлення до військової дисципліни

Ставлення до виконання обов'язків військової служби

Ставлення і дотримання моральних норм

Задоволеність участю в життєдіяльності ВНВГ

Середній приріст

К

Е

приріст

К

Е

приріст

К

Е

приріст

К

Е

приріст

К

Е

приріст

Етапи формування військової навчально-виховної групи

І ЕТАП: ВИЗНАЧЕННЯ

48,4

57,4

9,0

59,0

64,2

5,2

54,2

60,6

6,4

49,4

58,6

9,2

45,6

56,2

10,6

8,08

ІІ ЕТАП: СТАНОВЛЕННЯ

57,4

69,6

12,2

59,4

73,6

14,2

56,0

69,0

13,0

55,0

67,2

12,2

57,4

70,6

13,2

12,9

ІІІ ЕТАП: АКТИВНОГО РОЗВИТКУ

60,4

81,8

21,4

60,0

96,0

36,0

60,2

95,7

35,5

62,2

91,8

29,6

58,0

96,0

38,0

32,1

К - контрольні групи Е - експериментальні групи

Для реалізації розробленої методики і забезпечення цілеспрямованого управлінського впливу на процес формування курсантської навчально-виховної групи була розроблена "Програма поетапного формування військової навчально-виховної групи військового закладу освіти". У змісті програми були використані одержані результати дослідження.

Висновки

Проведене дослідження дозволило здійснити комплексний науковий аналіз педагогічних основ процесу формування навчально-виховних груп у вищих військових закладах освіти, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити систему засобів його ефективного забезпечення. Дослідження виконане на основі поєднання індивідуального і групового підходів щодо формування військових навчально-виховних груп із зосередженням наукового пошуку переважно на особистісному (індивідуальному), як визначальному в умовах модернізації Збройних сил на демократичних засадах.

Військова навчально-виховна група визначається як первинне структурне утворення підрозділу курсантів вищого навчального закладу, кількість яких оптимальна для здійснення навчальних і виховних завдань, виконання основних вимог військової служби, члени якого об'єднані суб'єкт-суб'єктними відносинами співробітництва і співтворчості, що дозволяє здійснювати самоаналіз, виявляти можливості та задовольняти особистісні і професійні потреби кожного члена групи як провідний чинник індивідуально орієнтованого формування особистості майбутнього офіцера, його професіонального самотворення, один із головних інструментів модернізації Збройних сил України на демократичних засадах.

Доцільно сформована навчально-виховна група є провідним чинником, що ініціює і безпосередньо забезпечує перехід від авторитарної до особистісно-гуманістичної парадигми підготовки військових фахівців. У групі відбувається переорієнтація освіти і виховання майбутнього офіцера на його особистість, суб'єктність якої найяскравіше виявляється й активно розвивається в первинному структурному утворенні - військовій групі.

Уточнено науковий зміст і здійснено модифікацію ряду понять, зокрема, "військова навчально-виховна група", "педагогічний потенціал військової навчально-виховної групи" у контексті модернізації військової освіти. Педагогічний потенціал -- це сукупність прихованих навчально-виховних засобів і педагогічних можливостей військових груп, що на основі розробленого процесу, етапів, умов та засобів можуть бути реалізовані: подальша профорієнтаційна робота щодо майбутньої діяльності у військах; формування особистості майбутнього офіцера з високими моральними і громадянськими якостями; здійснення особистісно спрямованого, суб'єкт-суб'єктного за своїм характером військово-педагогічного процесу в системі "взвод -- батальйон" з метою виховання у курсантів необхідних психолого-педагогічних якостей, професіональної і спеціальної військової компетентності; організація індивідуальних, групових і фронтальних форм навчання і виховання з метою засвоєння і творчого проектування бойових дій і операцій на рівні сучасної підготовки офіцерських кадрів; поєднання вимогливості з повагою до особистості; виховання самокритичності й об'єктивності, відповідальності та швидкості реакції при розв'язанні бойових і організаційних ситуацій; само- і співуправління індивідуальними і груповими процесами з метою організованого проведення вільного часу, недопущення і попередження фактів нестатутних відносин; досягнення суб'єкт-суб'єктних відносин "курсант -- курсант", "курсант -- командир" на рівні співробітництва і співтворчості; розвиток самоврядування; виховання в кожного курсанта обов'язку високо тримати честь офіцера Збройних сил України, постійного прагнення до самовдосконалення, досягнення військово-педагогічної особистої культури; формування у військовій групі лідера і патріота; спрямування членів групи на розвиток Я-концепції, постійного особистісного самовизначення і професійного самотворення у військовій кар'єрі.

Обґрунтовані принципи змісту діяльності військової групи і процесу її формування: особистісної орієнтації; індивідуальних можливостей; психолого-педагогічних особливостей взаємодії; науковості і творчості; громадянськості і патріотизму у змісті професійної діяльності; опори на національні і загальнолюдські вічні моральні цінності; поєднання традиційності і новаторства у поняттях "офіцерська честь" і "обов'язок"; педагогічного оптимізму; зв'язку із життям українського народу.

Виявлено провідні ознаки військових навчально-виховних груп: 1) наявність і сприйняття членами групи особистісно і соціально значущої мети; 2) особистісна орієнтованість військово-професійної діяльності курсантів по її досягненню; 3) міжособистісні симпатії і суб'єкт-суб'єктні відносини, що почали складатися в групі; 4) наявність формального лідера, визнаного членами групи на інтелектуальному та емоційному рівні; 5) задоволеність курсантів груповою взаємодією, прагнення до самовдосконалення і професійного самотворення на основі самоаналізу і групової об'єктивної оцінки.

Виявлено й охарактеризовано внутрішню структуру військової групи (курсант, члени групи, лідер), а також визначено її зовнішні структурні елементи (первинна сукупність військовослужбовців у складі підрозділу курсантів, далі - роти і -- батальйону).

Теоретично розроблено та експериментально перевірено узагальнену організаційно-функціональну модель формування військової навчально-виховної групи, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну та діагностичну функції і включає такі моделєтворчі показники: мету, принципи, ознаки, структури групи; фактори відбору курсантів до групи -- інтелектуальні дані особистості та рівень її вихованості, об'єктивні обмеження, специфічні риси індивідуальної та групової психології і педагогіки, особистісного та групового навчання і виховання; а також формальне лідерство, систему забезпечення моделі на практиці. У моделі було виділено динамічну та статичну підструктури.

Обґрунтовано й експериментально підтверджено цілісний процес формування військових навчально-виховних груп. Він охоплює невеликий за обсягом період -- 6 місяців, визначений нами як "власне формування групи" в єдності трьох послідовних, закономірно наступних один за іншим етапів: визначення, становлення, активного розвитку, що спрямовані на піднесення ефективності функціонування навчально-виховних груп, особистісний розвиток і саморозвиток кожного члена групи, досягнення групової цілісності.

З'ясовано та експериментально апробовано сукупність педагогічних умов, охарактеризовано систему чинників формування військової групи. До зовнішніх об'єктивних умов відносимо: 1) формування у юнаків свідомого позитивного ставлення до військової служби, піднесення її престижу; 2) гуманно організований цілодобовий особистісно і соціально зорієнтований характер спільної професійної діяльності; 3) особистісне спрямування військово-педагогічної моделі навчальної і виховної взаємодії; 4) поєднання індивідуальних, групових і колективних форм військово-професійного навчання і патріотичного виховання; 5) спеціальна і педагогічна підготовленість військових науково-викладацьких кадрів; 6) послідовний розвиток співробітництва і співтворчості, самоврядування, суб'єкт-суб'єктних взаємин "курсант -- курсант", "командир -- курсант". Встановлено також внутрішні, суб'єктивні умови формування військових груп: усвідомлення кожним курсантом правильності професійного самовизначення; гуманна установка і повага до членів групи; самоаналіз і самооцінка власної загальної і фізичної професійної підготовки; вироблення потреби особистісного самовдосконалення і професійного самотворення офіцера Збройних сил України; прагнення до досягнення професійного і громадянського ідеалу.

На основі з'ясованих умов виявлено й охарактеризовано у відповідності до етапів процесу систему засобів формування військових навчально-виховних груп. Установлено, що система засобів -- це єдність технологій, методів і прийомів формування військових груп, які виявляють сукупний вплив і знаходяться у взаємному цільовому зв'язку: особистісно орієнтовані технології -- контролю і коригування різнорівневих навчальних і виховних результатів, ідентичного рівня успішності, військових фахових умінь і навичок; інноваційні методи -- спрямовуючі, мотивуючі, мобілізуючі, коригуючи, аналітико-діагностичні та ін.; прийоми -- порівняльної орієнтації, ситуації успіху, безпосереднього й опосередкованого втручання, інтелектуальної та емоційної атаки та ін. Розроблено "Програму поетапного формування військової навчально-виховної групи військового закладу освіти", яка базується на даних дослідження, охарактеризованій системі засобів формування військових груп.

Виявлено, що в експериментальних групах у порівнянні з контрольними ставлення курсантів групи до навчання покращилося на 21,4 %, стан військової дисципліни підвищився на 36,0 %, якість виконання обов'язків військової служби зросла на 35,5 %, дотримання моральних норм - на 29,6 %, рівень задоволеності участю в життєдіяльності групи - на 38,0 %. Отже, гіпотеза дослідження дістала повне підтвердження.

Виконана робота не вичерпує проблему формування військових навчально-виховних груп. Дослідження в першу чергу потребують такі її аспекти: обґрунтування подальших стадій і рівнів розвитку військових груп протягом усього терміну навчання у військовому закладі освіти; формування в навчально-виховних військових групах суб'єкт-суб'єктних взаємин "викладач -- курсант" і "курсант -- курсант".

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

Кравченко І.В. Навчально-виховний колектив: формування і розвиток // Наукові записки Харківського військового університету. - Серія "Соціальна філософія, педагогіка, психологія". - Вип. VIII - Харків, 2000. - С. 171 - 179.

Кравченко І.В. Виховання майбутнього офіцера-фахівця у складі військової навчально-виховної групи // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Вип. 6 - 7.- Полтава, 2001. - С. 254 - 259.

Кравченко І.В. Педагогіка групового навчання курсантів вищих військових навчальних закладів // Наукові записки Харківського військового університету. - Серія "Соціальна філософія, педагогіка, психологія". - Вип. IX - Харків, 2001. - С. 138 - 142.

Кравченко І.В. Формування військової навчально-виховної групи. Проблеми, шляхи реалізації // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки. - Вип. 1 - Полтава, 2001. - С. 171 - 175.

Кравченко І.В. Актуальність ідей антропоцентризму в роботі з курсантами військової навчально-виховної групи // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої і вищої школи". - Полтава, 2001. - С. 118 - 122.

Кравченко І.В. Ефективність управління процесом навчання військової навчально-виховної групи // Наукові записки Харківського військового університету. - Серія "Соціальна філософія, педагогіка, психологія". - Вип. X - Харків, 2001. - С. 192 - 197.

Кравченко І.В. Здоровий моральний клімат - основа життєдіяльності навчально-виховної групи // Харківська державна академія дизайну і мистецтв. -"Педагогічна психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту". - Вип. 6 - Харків, 2002. - С. 52 - 57.

Кравченко І.В. Соціально-психологічний погляд на формування навчально-виховної групи вищого військового навчального закладу // Зб. наук. праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. - "Засоби навчальної та науково-дослідної роботи". - Вип. 18 - Харків, 2002. - С. 107 - 111.

Кравченко І.В. Процес формування навчально-виховних груп у вищих військових навчальних закладах // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 1 (30). - С. 21 - 24.

Кравченко І.В. Засоби формування навчально-виховних груп військового закладу освіти // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Вип. 1 - 2. (28 - 29). - Полтава, 2003. - С. 167 - 170.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.