Педагогічні технології формування професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу

Специфіка професійних умінь і навичок майбутніх провізорів відповідно до державних стандартів вищої фармацевтичної освіти. Методика формування організаторських, комунікативних, управлінських умінь і навичок із застосуванням модульної технології навчання.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2014
Размер файла 42,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАКЛАДУ

13. 00.04 - теорія і методика професійної освіти

КАЙДАЛОВА ЛІДІЯ ГРИГОРІВНА

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному фармацевтичному університеті

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Черпінський Микола Васильович

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Коваленко Олена Едуардівна, Українська інженерно-педагогічна академія, ректор, завідувач кафедри педагогіки і професійного навчання;

кандидат педагогічних наук, доцент, Лузан Петро Григорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться “29_” _травня___ 2003 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, зал засідань (ауд.№216).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (61168, м. Харків,

вул. Блюхера,2 ауд.№215-В).

Автореферат розісланий “_26_” _квітня_____ 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Золотухіна С.Т.

АНОТАЦІЇ

Кайдалова Л.Г. Педагогічні технології формування професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. -Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 2003.

Дисертація присвячена проблемі формування професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу із застосуванням педагогічних технологій. У дисертації теоретично обгрунтовано специфіку професійних умінь і навичок майбутніх провізорів відповідно до державних стандартів вищої фармацевтичної освіти, здійснено класифікацію вмінь і навичок, визначено рівні їх сформованості.

Розроблено й експериментально перевірено методику формування комплексних організаторських, комунікативних, управлінських умінь і навичок майбутніх провізорів із застосуванням модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів.

У дисертаційній праці показано, що технологія модульного навчання сприяє досягненню рівня компетентності, зокрема сформованості професійних умінь і навичок завдяки блочному укрупненню та структуруванню змісту навчального матеріалу, вибору адекватних йому методів, форм і засобів навчання.

Установлено, що методика формування професійних умінь і навичок з застосуванням педагогічних технологій - модульної технології й технології організації самостійної роботи студентів у навчальному процесі провізорів дала позитивні результати: підвищився рівень сформованості професійних умінь і навичок, посилилась мотивація навчання та активізувалася самостійна робота студентів, здійснився позитивний вплив на професійну підготовку майбутніх провізорів.

Ключові слова: формування професійних умінь і навичок студентів, їх класифікація; педагогічна технологія, модульна технологія навчання, технологія організації самостійної роботи студентів.

Кайдалова Л.Г. Педагогические технологии формирования профессиональных умений и навыков студентов высшего фармацевтического заведения. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена проблеме формирования профессиональных умений и навыков студентов высшего фармацевтического заведения с применением педагогических технологий. В диссертации определены организаторские, коммуникативные и управленческие умения и навыки, которые необходимы провизору для выполнения профессиональных обязанностей, успешной деятельности аптечных учреждений, создания новых структурных подразделений и организации их деятельности, творческого выполнения обязанностей, создания благоприятного климата в коллективе и др.

Обосновано специфику формирования организаторских, коммуникативных, управленческих умений и навыков будущих провизоров в соответствии с требованиями государственных стандартов высшего фармацевтического образования; произведено классификацию умений и навыков, определены критерии их сформированности.

Разработано и проверено методику формирования организаторских, коммуникативных и управленческих умений и навыков будущих провизоров с использованием педагогических технологий - модульной технологии и технологии организации самостоятельной работы, которые усматривают проектирование вариативного содержания обучения и распределение его на модули; выбор оптимальных организационных форм и методов; организацию контроля и коррекцию полученных результатов.

Технология модульного обучения позволила достичь необходимого уровня компетентности, в частности, сформированности профессиональных умений и навыков, благодаря структурированию учебного материала профессионально ориентированных дисциплин по укрупненным блокам, выбору адекватных ему методов, форм и средств обучения. В структуре каждого модуля были определены ключевые термины и основные понятия, умения и навыки, которыми должен владеть студент в процессе изучения дисциплин в соответствии с государственными стандартами; задания для формирования профессиональных умений и навыков; вопросы и задания для самостоятельной работы и необходимая литература с комментариями для осуществления мотивационного и содержательного компонентов дидактического процесса

Технология организации самостоятельной работы студентов также способствовала формированию профессиональных умений, навыков и включала в себя такие этапы: подготовительный нормирование, организация и планирование самостоятельной работы студентов; теоретический создание учебно-методического обеспечения; учебно-практический аудиторная и внеаудиторная самостоятельная работа; контрольный самоконтроль и самопроверка студентом, контроль преподавателем; коррекционный самокоррекция самостоятельной работы студентом и коррекция учебной деятельности преподавателем.

Полученные результаты подтвердили целесообразность применения педагогических технологий для формирования профессиональных умений и навыков, организации самостоятельной работы, индивидуализации обучения и создания условий для реализации инициативности, творчества и самостоятельности.

Педагогические технологии способствовали гибкому управлению учебной деятельностью студентов, методическому руководству для достижения поставленных задач, соединению традиционных и новых форм и методов обучения, реализации творческого подхода в овладении учебным материалом профессионально ориентированных дисциплин.

Ключевые слова: формирование профессиональных умений и навыков студентов, их классификация; педагогическая технология, модульная технология обучения, технология организации самостоятельной работы студентов.

L.G. Kayadalova Pedagogical technologies in formation of professional skills and students' skills of maximum pharmaceutical putting.

Dissertation on competition of scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on 13.00.04.- theories and technique professional education.- Kharkiv State Pedagogical University by name of G.S. Skovoroda Kharkiv, 2003.

The thesis is dedicated to a problem formation of professional skills and skills of the students of high pharmaceutical entity with applying of pedagogical technologies. In a thesis the specificity of professional skills of the future pharmaceutics according to state standards of high pharmaceutical formation is theoretically justified, the classification of skills is carried out, the levels them formation are determined. .

In activity is rotined, that the technologies of modular training renders assistance achievement of a level of competence, in particular formation of professional skills due to unitized amalgamation and structuring of the contents of a teaching material, selection of methods, adequate to it, forms and training aids, directional on independent selection and passing by the students of base, mean and maximum versions of training.

Is established, that the technique of formation of professional skills and skills with applying of pedagogical technologies - modular technologies and technologies of organization of independent activity of the students in educational process of the pharmaceutics has given positive takes: was raised the level formation of professional skills and habits, the motivation of training was boosted, the independent activity of the students was actuated and the positive influencing on vocational training of the future pharmaceutics was executed.

Keywords: formation of professional skills and habits of the students, their classification, pedagogical technologies, modular technologies of training, technologies of organization of independent activity of the students.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження проблеми. Формування нової моделі освіти, подальший розвиток соціально-економічних перетворень в Україні, інтеграція освіти в міжнародне освітянське товариство, підготовка фахівців відповідно до державних стандартів вищої освіти (Закон України “Про вищу освіту”) висувають принципово нові вимоги до сучасних фахівців.

Проблема професійної підготовки майбутніх провізорів, формування їхньої професійної компетентності є одним з головних завдань навчально-виховного процесу і в умовах сьогодення набуває актуальності. Особливості роботи фармацевтичних організацій вимагають від працівників розуміння стратегії підприємства, необхідності організаційних змін, уміння працювати в групі, здійснювати ділове спілкування тощо.

Професія провізора є соціально важливою і має свої характерні специфічні ознаки, оскільки вона спрямована на збереження та зміцнення здоров'я людей, попередження і профілактику захворювань. Провізор безпосередньо не лікує хворого, а тільки надає йому допомогу, і ця допомога має бути кваліфікованою. Вона вимагає безпомилкової, надійної діяльності, що неможливо без систематичного та ґрунтовного оволодіння професійними знаннями, уміннями й навичками, постійного самовдосконалення, розвитку пізнавальних потреб, інтересів та інтелектуальних здібностей. Фахівці мають бути освіченими, конкурентноздатними, мобільними, самостійними в прийнятті рішень, відповідальними за результати своєї діяльності та гармонійно розвиненими.

Задовольнити зазначені вище вимоги можливо за умови вдосконалення традиційної системи навчання та впровадження педагогічних технологій, зокрема модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи.

Розкриттю сутності педагогічних технологій присвячені праці А.М. Алексюка, В.П. Беспалька, В.І. Євдокимова, М.Б. Євтуха, І.Я. Зязюна, М.В. Кларіна, Б.І. Коротяєва, І.Я. Лернера, А.С. Нісімчука, Н.Г. Ничкало, О.С. Падалки, І.П. Підласого, І.Ф. Прокопенка, Г.К. Селевка, М.А.Чошанова та ін.

Загальні питання професійної підготовки та змісту професійної освіти розкриті С.Я. Батишевим, В.М. Галузинським, В.А. Козаковим, О.Е. Коваленко, В.С. Лєдньовим, Н.Г. Ничкало, С.А. Шапоринським, М.В. Черпінським та ін.

Суттєвий внесок у дослідження проблеми формування вмінь та навичок учнів і студентів зробили педагоги і психологи С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, Д.Н. Богоявленський, В.П. Беспалько, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Т.І. Ільїна, Є.М. Кабанова-Меллер, О.М. Леонтьєв, М.І. Махмутов, Н.О. Менчинська, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, М.М. Скаткін, Н.Ф. Тализіна та ін.

Окремі питання підготовки медичних і фармацевтичних кадрів досліджені І.А. Зупанцем, Є.О. Мілерян, З.М. Мнушко, В.П. Чернихом, М.В. Черпінським та ін. Аналіз чинної традиційної системи підготовки провізорів у вищих фармацевтичних закладах показує, що студенти мають певні теоретичні знання, проте професійні вміння й навички в них ще не сформовані на належному рівні. Наявність такого розриву між теоретичною і практичною підготовкою зумовила потребу розглянути особливості формування професійних умінь і навичок майбутніх провізорів, враховуючи специфіку первинних посад, які може обіймати випускник зі спеціальності “Фармація”, а саме: провізор загального профілю, провізор-аналітик, завідувач пункту першої групи або філіалу аптеки, завідувач відділу безрецептурного відпуску ліків.

Крім того, встановлені суперечності між необхідністю підвищення рівня підготовки випускника вищого фармацевтичного закладу до професійної діяльності та неможливістю досягти цього тільки традиційними методами й формами навчання, а також між необхідністю застосування нових педагогічних технологій у системі фармацевтичної освіти та недостатньою розробленістю відповідного науково-методичного забезпечення. Усе це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження "Педагогічні технології у формуванні професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у рамках науково-дослідних робіт, які проводяться в Національному фармацевтичному університеті. Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою НФаУ (протокол №4 від 25.11.1997р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №9 від 30.11.2001р.).

Об'єкт дослідження - навчальний процес студентів вищого фармацевтичного закладу.

Предмет дослідження - методика формування професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу в умовах використання педагогічних технологій - модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів.

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики застосування модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів з метою формування професійних умінь і навичок студентів .

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формуванню професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу сприятиме застосування модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів та їх науково-методичної підтримки, що забезпечує особистісно орієнтований підхід, індивідуалізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з'ясувати стан теоретичної розробки проблеми.

Визначити і класифікувати професійні вміння й навички, якими студенти мають оволодіти у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, з'ясувати особливості формування організаторських, комунікативних, управлінських умінь та навичок майбутніх провізорів.

Розкрити можливості модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів для формування професійних умінь і навичок майбутніх провізорів.

Здійснити науково-методичне забезпечення педагогічних технологій, що використовуються з метою формування професійних умінь і навичок майбутніх провізорів.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, основоположні принципи психолого-педагогічної науки про єдність свідомості та діяльності й провідну її роль у процесі навчання, концептуальні ідеї щодо ролі спеціально організованої діяльності в процесі розвитку й саморозвитку суб'єктів педагогічного процесу.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, що стосуються:

теорії діяльності її суб'єкта (П.Я. Гальперін, Л.С. Виготський, С.Л. Ру- бінштейн, Н.Ф.Тализіна та ін.);

педагогічних технологій (В.І. Бондар, В.І. Євдокимов, І.Я. Зязюн, М.В.Кларін, І.Я.Лернер, А.С. Нісімчук, Н.Г.Ничкало, І.П. Підласий, І.Ф. Прокопенко, Г.К. Селевко та ін.);

модульної технології (А.М. Алексюк, В.І. Бондар, А.В Фурман, М.А.Чошанов, П.А. Юцявичене та ін.);

організації самостійної роботи студентів (В.К. Буряк, В.А. Козаков, П.І. Підкасистий, Н.О. Половникова, О.В. Рогова та ін.);

формування професійних умінь і навичок (С.Я. Батишев, А.П. Бєляєва, А.М. Бойко, С.У. Гончаренко, К.К. Платонов, Г.К. Селевко та ін.).

Відповідно до визначених завдань і перевірки гіпотези було використано методи дослідження:

?теоретичні: аналіз і синтез, класифікація й систематизація теоретичних даних з метою вивчення стану досліджуваної проблеми, державних нормативних документів з питань вищої освіти;

?емпіричні: анкетування, опитування, бесіди, тестування, спостереження, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент для перевірки ефективності впроваджених педагогічних технологій та виявлення результативності експериментальної роботи з формування професійних умінь і навичок студентів;

?методи математичної статистики для здійснення кількісного та якісного аналізу даних експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що автором:

- уперше узагальнено групи професійних умінь і навичок майбутніх провізорів для вирішення типових завдань діяльності провізорів відповідно до стандартів вищої освіти;

- розкрито можливості педагогічних технологій (модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів) для формування професійних умінь і навичок та досліджено їх ефективність;

- набули подальшого розвитку дефініції “професійні вміння”, “модульна технологія навчання”, “технологія організації самостійної роботи студентів” в контексті підготовки фахівців-провізорів.

Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в процесі викладання професійно орієнтованих дисциплін, створення навчальних програм та навчально-методичної літератури. Розроблено й упроваджено в навчальний процес методику формування професійних умінь і навичок із застосуванням модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи; підготовлено їх науково-методичне забезпечення (практичні завдання, завдання для тестового контролю; сценарії тренінгів, тренінгові вправи, методичні рекомендації для викладачів і студентів, навчально-методичний посібник “Модульна технологія навчання” тощо).

Матеріали дослідження доцільно використовувати у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, під час виконання курсових, дипломних робіт у вищих фармацевтичних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Особистий внесок пошукувача в працях, опублікованих у співавторстві, полягає у визначенні професійних умінь і навичок провізорів та в розробці методики їх формування із застосуванням модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів.

Вірогідність основних положень і наукових результатів дослідження й загальних висновків забезпечувалася теоретично обгрунтованими положеннями, сукупністю використаних взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; апробацією їх у практиці навчального процесу; статистичною обробкою й аналізом результатів експерименту.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-методичних конференціях: “Психолого-педагогічні основи розвитку творчих здібностей особистості” (Тернопіль, 1998), “Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних і фармацевтичних закладах освіти І-ІV рівнів акредитації МОЗ України” (Тернопіль, 1999), “Семінар у медицині та фармації” (Київ, 1999), “Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладах України” (Луганськ, 2000), “Практичне заняття у підготовці лікарів і провізорів” (Київ, 2001), а також на Другій Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання” (Харків, 2001), на засіданнях науково-методичної лабораторії з питань фармацевтичної освіти й на засіданнях кафедри менеджменту і маркетингу у фармації, де проводився експеримент.

Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 12 працях: 4 одноосібні статті у провідних наукових фахових виданнях, 3 статті - у збірниках наукових праць, 2 статті - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 2 методичні рекомендації та навчально-методичний посібник (у співавторстві).

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок; основний зміст її викладено на 159 сторінках, 10 додатків займають 31 сторінку, робота містить 28 таблиць, 13 рисунків. Список використаних джерел включає 200 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, доведено вірогідність одержаних результатів дослідження та зазначено їх апробацію.

У першому розділі “Теоретичні питання формування професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу” здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування вмінь і навичок студентів, визначено їх класифікацію, обґрунтовано методику формування професійних умінь і навичок студентів із застосуванням педагогічних технологій.

В умовах розбудови державності, виходу України на зовнішній економічний ринок назріла об'єктивна потреба підготовки у вищих навчальних закладах здібних, освічених, з високими морально-духовними якостями фахівців-провізорів, які б уміли досягти успіху в житті, бути конкурентноздатними на ринку праці, тобто компетентними. Усе це спричинило організацію системи їхньої підготовки відповідно до поставлених завдань, що зумовлюють формування важливих професійно особистісних якостей та професійних умінь і навичок.

Аналіз психолого-педагогічних праць з питань загальнонавчальних умінь і навичок дозволив визначити різні підходи до їх класифікації. Було виявлено такі вміння й навички: розумові, сенсорні, рухові і вольові (В.А. Козаков); навчально-організаційні, навчально-інформаційні та навчально-інтелектуальні (Ю.К. Бабанський); рухові, почуттєві та розумові (Г.К. Селевко); інформаційні, мобілізаційні, розвивальні, орієнтаційні, комунікативні, самоосвітні (А.І. Щербаков); пізнавальні, практичні, організаційні, уміння проводити самоконтроль, оцінювальні (А.В. Усова); мисленнєві, інформаційні, уміння узагальнювати, уміння порівнювати, уміння визначати і пояснювати поняття (В.Ф. Паламарчук) та ін.

У системі професійної освіти окремою групою виділяються професійні вміння і навички, які класифікуються так: загальні, загально-виробничі, вузькопрофесійні (І.Й. Блозва); наукові, політехнічні та професійні (А.П. Бєляєва); рухові, розумові, сенсорні (І.Б. Васильєв); розумові, сенсорні і сенсоромоторні, орієнтувальні, рухові, вольові, планування та контролю роботи (С.Я. Батищев, С.А. Шапоринський); предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові (державні стандарти з вищої освіти).

У ринкових умовах якість продукції та забезпечення її конкурентноспроможності змінили вимоги до трудових кадрів, підвищили значущість творчого ставлення до праці та високого професіоналізму. Це привело до суттєвих змін у принципах, методах управління кадрами, до підвищення ролі їх в організації. Успішна діяльність аптечного закладу, створення нових структурних підрозділів та організація їх діяльності, творче виконання завдань, контроль наслідків діяльності підлеглих, створення й підтримання морально-психологічного клімату в колективі й вимоги до функціонально-посадових інструкцій фахівців фармацевтичної галузі зумовлюють формування організаторських, комунікативних, управлінських умінь і навичок фахівців-провізорів. Зазначені вміння й навички в діяльності провізора інтегровані, пов'язані між собою. Вони є комплексом дій, що становлять професійні вміння й навички в цілому.

Для високого рівня сформованості професійних умінь і навичок характерними ознаками є: володіння професійними вміннями й навичками на творчому рівні із застосуванням методів аналізу, синтезу, моделювання та абстрагування, з усвідомленням не тільки мети, а й вибору способів її досягнення; володіння знаннями, уміннями, категоріями, поняттями, методами та прийомами, які необхідні в дослідницькій діяльності та нестандартних ситуаціях тощо; для достатнього рівня - володіння професійними вміннями й навичками вирішувати типові завдання діяльності, за заданим алгоритмом, не припускаючи суттєвих помилок; уміння користуватись новою інформацією, логічне обґрунтування відповідей, але з деякими неточностями; уміння узагальнювати, робити висновки, самостійно опрацьовувати навчальний матеріал тощо; для низького рівня - володіння професійними вміннями та навичками при вирішенні нескладних завдань у стандартних умовах з використанням раніше набутої інформації; допущення несуттєвих помилок у виконанні завдань, виправлення наявних помилок за допомогою викладача; уміння робити неточні й непослідовні висновки тощо.

Виявлено і доведено, що процес формування професійних умінь та навичок майбутніх провізорів має бути організованим, послідовним й інтегрованим, що зумовлює впровадження в навчально-виховний процес педагогічних технологій, зорієнтованих на підготовку компетентного фахівця.

З метою визначення професійних умінь і навичок, якими мусять оволодіти майбутні провізори у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, нами було проведено аналіз посадових функцій, видів професійної діяльності, зроблено групування вмінь і навичок за виробничими функціями (організаторські, комунікативні й управлінські та ін.), які потрібні як для виконання професійних обов'язків, так і для спілкування (див. табл.)

Таблиця 1. Класифікація вмінь і навичок провізорів

Види вмінь і навичок

Уміння й навички, якими повинен володіти провізор

Організаторські

- організація діяльності аптек і структурних підрозділів;

- організація діловодства фармацевтичного закладу;

- організація підприємницької діяльності фармацевтичного закладу та розробка бізнес-плану;

- організація технологічного процесу виготовлення лікарських препаратів в умовах аптеки та ін.

Комунікативні

- професійне спілкування з лікарями, хворими та колегами;

- уміння вислухати хворого і порадити, які ліки приймати;

- створення соціально-психологічного клімату в колективі з використанням елементів комунікативного процесу;

- забезпечення відвідувачів аптек інформацією про лікарські засоби та вироби медичного призначення; побічні дії, термін придатності ліків та ін.

Управлінські

- управління персоналом аптечного закладу(підбір і розстановка кадрів, визначення функціонально-посадових обов'язків, прийом та звільнення працівників, розрахунки штатної чисельності працівників);

- оцінка ефективності роботи працівників фармацевтичного закладу;

- контроль виконання бюджету закладу, визначення резервів фінансової забезпеченості аптечного закладу та ін.

Фахові

- проведення маркетингових досліджень лікарських засобів та їх фармакотерапевтичних груп;

- планування асортименту лікарських препаратів та виробів медичного призначення з урахуванням їх ціни, наявності в аптеці і встановлювати обсяги замовлень на них та ін.;

- оформлення звітів про фармацевтичну діяльність відповідно до нормативно-правової бази;

- проведення аналізу цінової політики суб'єктів фармацевтичного ринку та ін.

Необхідність формування професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу відповідно до системи державних стандартів вищої освіти зумовлена об'єктивним підвищенням вимог до компетентності фахівців-провізорів з боку держави та світового співтовариства.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що поняття “педагогічна технологія” трактується вченими з різних позицій. У своїх дослідженнях вони дають такі визначення педагогічної технології: системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення поставлених цілей (М.В. Кларін); ланцюжок логічно впорядкованих навчально-виховних кроків, актів і циклів, які здійснюються від дня вступу студента до навчального закладу і до його випуску (І.Ф. Прокопенко, В.І. Євдокимов); передбачена модель системи дій викладача і студентів, що її необхідно виконати в ході оптимально організованого навчально-виховного процесу з метою одержання високого професіоналізму (О.С. Падалка, А.С. Нісімчук); логічний та послідовний, цілісний ланцюг навчально-виховних циклів, у яких синтезується викладання групи предметів, що різнобічно готують спеціаліста до майбутньої виробничої діяльності (В.М. Галузинський, М.В. Євтух).

Педагогічна технологія в дослідженні визначена як послідовний, логічний і цілісний процес, в якому гармонійно поєднані цілі, форми, методи і засоби навчання, методики викладання дисциплін з високою педагогічною майстерністю педагога для досягнення кінцевої мети - підготовки висококваліфікованого, компетентного фахівця, здатного критично мислити, самостійно приймати рішення.

Для формування професійних умінь і навичок у дослідженні використано модульну технологію навчання, яка передбачає вибір цілей навчання відповідно до державних стандартів, проектування варіативного змісту навчання і розподіл його на модулі; вибір організаційних форм та методів навчання, найбільш сприятливих для досягнення поставленої мети; підготовку науково-методичного забезпечення для здійснення мотиваційного і змістового компонентів дидактичного процесу; організацію контролю та корекцію отриманих результатів.

Суттєвий внесок у розкриття сутності модульної технології навчання зробили вітчизняні й зарубіжні педагоги, які розглядають модуль як: фрагмент теми, який відповідає конкретній педагогічній меті (І.Ф. Прокопенко); змістовну, логічну частину навчального матеріалу, певну мікросистему, засвоєння якої забезпечує досягнення раніше запланованого результату навчання (В.І. Лозова); відносно стійку, самостійну частину навчального процесу, яка містить одне або декілька близьких фундаментальних за значенням понять, законів, принципів (А.М. Алексюк); цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані навчальний зміст і технологія володіння ним (П.А. Юцявичене) та ін. У більшості формулювань зазначається, що модулем є логічно завершений фрагмент змісту навчальної дисципліни (матеріалу теми, розділу).

Структура кожного змістового модуля включає в себе такі блоки: цільовий (мета і завдання вивчення конкретного модуля); змістовий (представлені основні смислові одиниці, терміни, поняття, закони, що становить суть певного розділу дисципліни); операційний (визначення пізнавальних навичок, якими мусить оволодіти той, хто навчається); методичний (в якому даються рекомендації, поради щодо самостійної роботи по засвоєнню навчального матеріалу); контрольний (питання, завдання, тести для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу).

Кожний модуль забезпечується методичними матеріалами, наявність і зміст яких визначається особливостями конкретної навчальної дисципліни. Обов'язковим компонентом методичного забезпечення є коментований перелік літератури, який дає студентові орієнтир у спеціальній науковій та навчальній літературі; комплект методичних розробок до самостійної роботи студентів, банк завдань для індивідуальної роботи, який містить типові завдання до окремих частин навчального матеріалу; методичні рекомендації, посібники тощо.

Формування професійних умінь та навичок майбутнього фахівця, його компетентності забезпечується також і організацією самостійної роботи студентів.

Проблемі самостійної роботи студентів приділяється велика увага в педагогічній теорії і практиці. Опираючись на праці вчених (В.К. Буряк,

Б.П. Єсипов, В.А. Козаков, М.І. Махмутов, П.І. Підкасистий, Н.О. Половникова, О.Я. Савченко, О.В. Рогова та ін.) нами здійснено аналіз основних принципів та підходів щодо організації самостійної роботи, виявлено необхідність технологізації самостійної роботи студентів з метою підвищення рівня сформованості професійних умінь і навичок.

Отже у дисертаційній праці показано, що модульна технологія і технологія організації самостійної роботи сприяють формуванню професійних умінь і навичок провізорів, здійсненню індивідуалізації і диференціації навчання, самостійного оволодіння знаннями, уміннями й навичками, пізнавального пошуку способів знаходження необхідної інформації, створенню умов для прояву ініціативи і самостійності тощо.

У другому розділі “Експериментальна перевірка педагогічних технологій формування професійних умінь і навичок студентів” розкрито організацію констатуючого і формуючого експерименту, наведені його результати, розкрито методику формування організаційних, комунікативних й управлінських умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу з застосуванням модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи.

Дослідженням охоплено 296 студентів 1-4 курсів зі спеціальності “Фармація” та 42 викладачі Національного фармацевтичного університету. У формуючому експерименті брали участь 92 студенти: контрольна група студентів (К) - 49 та експериментальна група (Е) - 43 студенти 4 курсу денної форми навчання.

З метою виявлення рівня сформованості професійних умінь і навичок було проведено анкетування та спостереження, опитування, контроль за виконанням практичних завдань.

Так, з метою визначення початкового рівня організаторських, комунікативних, управлінських умінь і навичок у контрольних та експериментальних групах були проведені діагностичні контрольні роботи. Критеріями оцінювання рівнів сформованості умінь та навичок при виконанні завдань були правильність, повнота, точність і самостійність виконання завдань професійного спрямування. Результати досліджень виявили такі рівні у студентів експериментальних груп: високий - 14,0%; достатній - 44,1%; низький - 41,9% студентів; у студентів контрольних груп: високий -14,2%; достатній - 40,8%; низький - 45,0%;. Рівень сформованості професійних умінь і навичок студентів контрольних і експериментальних груп майже однаковий. Також було встановлено, що викладачі недостатньо підготовлені до впровадження педагогічних технологій, а тому проведено семінари для них.

В експериментальних групах застосування педагогічних технологій формування професійних умінь і навичок майбутніх провізорів зумовило внесення змін у співвідношення організаційних форм навчання: зменшилася кількість лекцій, тому змінилася методика їх читання; збільшилася кількість практичних занять та посилилася їх роль у формуванні професійних умінь і навичок провізорів.

Змінилася й методика проведення занять: викладач і студент знаходилися в режимі педагогічної взаємодії, були поставлені в умови творчого, самостійного пошуку найбільш педагогічно доцільних шляхів досягнення накресленої мети. Усе це актуалізувало творчі можливості студентів і викладачів, сприяло підвищенню зацікавленості студентів у підготовці до майбутньої діяльності.

У кожному модулі було визначено: знання, які мусить опанувати студент; професійні вміння й навички, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни; завдання для формування професійних умінь і навичок; питання й завдання для самостійної позааудиторної роботи та заходи контролю для діагностування рівня навчальних досягнень студентів; рейтингову систему оцінювання знань, умінь і навичок; навчально-методичні видання для опанування навчального матеріалу тощо. Вивчення кожного наступного модуля базувалося на знаннях та вміннях попереднього. Поняття, терміни, навчальні елементи в кожному модулі взаємопов'язані, що сприяло логічному структуруванню, опануванню й повторенню матеріалу, систематичному контролю рівня сформованості вмінь та навичок.

З метою формування комплексних організаторських, комунікативних і управлінських умінь та навичок в експериментальних групах було впроваджено професійні тренінги і тренінгові вправи, що дозволили за короткий термін сформувати вміння й навички, які важко або неможливо засвоїти при звичайних формах занять. Основний етап тренінгу передбачав організацію ігрового моделювання(імітації) професійної обстановки і введення професійно орієнтованих ситуацій; управління оптимальним поєднанням індивідуальної та групової діяльності учасників; вирішення індивідуальних проблемно-пошукових завдань, що сприяли формуванню комплексних професійних умінь і навичок; безперервний аналіз результатів роботи; подальший розвиток професійних ситуацій - створення нових проблемних груп чи ролей учасників тренінгу; корекція діяльності органів управління тощо. Під час тренінгів характерним був інтенсивний ритм роботи, емоційна насиченість, інте-лектуальна напруга. Спостереження показало, що студенти під час тренінгів перебудовують свою поведінку: вони стають діловими партнерами у грі, несуть відповідальність за вирішення проблем, прийняття рішень, обґрунтовують точки зору.

Упровадження педагогічно доцільних методів професійної підготовки (професійних тренінгів, ділових ігор, робота в малих групах, вирішення проблемних завдань, дискусій) дозволило залучати студентів до активного навчання, у процесі якого підвищується рівень теоретичної підготовки та формування професійних умінь і навичок.

Запропонована в дослідженні технологія організації самостійної роботи студентів передбачала такі основні етапи: підготовчий (нормування і планування; організаційний (організація самостійної роботи студентів); теоретичний (навчально-методичне забезпечення); навчально-практичний (аудиторна та позааудиторна самостійна робота); контрольний (контроль, самоконтроль і самоперевірка самостійної діяльності студентом); корекційний (корекція викладачем і самокорекція студентом результатів самостійної роботи). На підготовчому етапі самостійна робота планувалася і нормувалася відповідно до навчального плану та графіку навчального процесу. Безпосередньо самостійна робота студентів, її контроль та корекція здійснювалася на навчально-практичному, контрольному та корекційному етапах.

Розроблені навчальні комплексні професійні завдання в кожному модулі для самостійної роботи дозволили студентові працювати в індивідуальному режимі, формувати та вдосконалювати професійні знання і вміння, перевіряти та коригувати свою діяльність. Використання алгоритмів самоконтролю студентів як на заняттях, так і в умовах виконання самостійних позааудиторних завдань з метою перевірки, сприяло усвідомленню мети та завдань, а також результативності навчально-пізнавальної діяльності.

З метою визначення рівня сформованості організаторських, комунікативних й управлінських умінь і навичок на завершення експерименту були проведені діагностичні контрольні роботи. Одержані результати переконливо довели, що рівень сформованості професійних умінь і навичок студентів експериментальних груп у кінці експерименту значно вищий порівняно з початковим етапом.

Динаміку рівнів сформованості професійних умінь і навичок студентів відображено на рис.1 і 2.

Рис.1. Рівні сформованості вмінь і навичок до початку експерименту

Рис.2. Рівні сформованості вмінь і навичок за результатами експериментального навчання

студент фармацевтичний модульний професійний

Результати дослідження оцінювалися за допомогою методу експертних оцінокё контрольних робіт різних за характером пізнавальної діяльності, коефіцієнта засвоєння знань, рейтингової системи оцінювання та ранжування навчальних досягнень студента, методики виявлення комунікативних й організаторських здібностей (В.А. Федоришин), управлінських умінь і навичок (В.О. Пронников, І.Д. Ладанов), методів статистичного аналізу тощо.

Високий рівень сформованості спостерігався у 25,5% студентів експериментальних груп і в 16,3% студентів контрольних груп; достатній рівень - у 64,4% студентів експериментальних груп і в 48,9% студентів контрольних груп, низький рівень - у 10,1% студентів експериментальних груп і в 34,8% студентів контрольних груп.

Про ефективність впливу методики формування професійних умінь та навичок провізорів із застосуванням педагогічної технології переконливо свідчать результати зростання в експериментальних групах кількості студентів, які на високому та достатньому рівнях володіють уміннями й навичками.

Педагогічні технології сприяли здійсненню гнучкого управління навчальною діяльністю студентів, уніфікації роботи з навчальними матеріалом та структурування його за модульним принципом, методичного керівництва для досягнення дидактичних цілей; поєднання традиційних та новітніх форм і методів навчання, реалізації творчого підходу у викладанні дисципліни, використання ефективних методичних прийомів та ідей у процесі навчанні та ін.

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтовано необхідність формування професійних умінь і навичок студентів із застосуванням педагогічних технологій - модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів відповідно до вимог державних стандартів вищої освіти. Показано, що сформованість професійних умінь і навичок є важливим складником компетентності провізорів, їхньої конкурентноздатності та спроможності вирішувати професійні завдання.

2. Визначено групи професійних умінь і навичок, якими студенти мусять оволодіти у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, та класифіковано їх:

2.1. Організаторські вміння, які необхідні для власної діяльності і діяльності колективу, зумовлені сучасними методами управління; уміння розробляти й погоджувати плани діяльності колективу, здійснювати підбір і правильно розставляти кадри; вести пошук шляхів вирішення поставлених цілей та завдань; планування діяльності аптечних закладів та ін.

2.2. Комунікативні вміння й навички, що проявляються у процесі спілкування між двома й більше людьми, у професійній діяльності з лікарями, хворими та відвідувачами аптек; з метою забезпечення здорового соціально-психологічного клімату з використанням елементів комунікативного процесу, фармацевтичної етики та деонтології та ін.

2.3. Управлінські вміння й навички, необхідні для управління колективом та діяльністю аптечного закладу, делегування повноважень; уміння добитися результатів через підлеглих, творчо підходити до вирішення проблем, управління бюджетом аптечного закладу та ін.

3. Розроблено й перевірено методику формування професійних умінь і навичок майбутніх провізорів у вищому фармацевтичному закладі із застосуванням модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів з професійно орієнтованих дисциплін, які ґрунтуються на вимогах державних стандартів вищої освіти - освітньо-кваліфікаційній характеристиці та освітньо-кваліфікаційній програмі, що визначають цілі та зміст навчання. Педагогічні технології в поєднанні з педагогічною майстерністю викладача забезпечують досягнення поставлених цілей навчання.

4. Експериментально доведена педагогічна доцільність формування професійних умінь і навичок студентів із застосуванням педагогічних технологій - модульної технології навчання й технології організації самостійної роботи студентів; відповідність теоретичної і практичної підготовки зі спеціально організованими заняттями для аудиторної та позааудиторної самостійної роботи студентів, розробленими завданнями різних рівнів складності для самостійного виконання та їх контроль. Педагогічні технології є важливим засобом ефективного формування професійних умінь і навичок студентів, що знайшло відображення в методиці викладання дисципліни “Менеджмент і маркетинг у фармації”, у розробках навчально-методичного забезпечення, у методичних рекомендаціях для викладачів та студентів, навчально-методичному посібнику “Модульна технологія навчання”.

5. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що впровадження педагогічних технологій у навчальний процес у вищому фармацевтичному закладі з метою формування професійних умінь і навичок студентів не тільки підвищує якісний рівень сформованості професійних умінь і навичок студентів, а й посилює мотивацію навчання, активізує самостійну роботу студентів, спонукає їх до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення, створює умови для розвитку індивідуальних здібностей студентів.

Разом з тим проведене дисертаційне дослідження не вичерпує проблеми формування професійних умінь і навичок студентів вищого фармацевтичного закладу. Перспективними напрямами її дослідження є розробка й упровадження особистісно-орієнтованих технологій, активізація самостійної роботи студентів у вищому фармацевтичному закладі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Кайдалова Л.Г. Використання педагогічних технологій у навчальному процесі провізорів // Нові технології навчання: Наук.- метод. зб.- К.: НМЦ ВО, 2001. Вип.31.- С.172 - 179.

2. Кайдалова Л.Г. Модульна технологія навчання в системі підготовки провізорів / Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання // Зб. наук. пр. Проблеми сучасного мистецтва і культури. - К.: Науковий світ, 2001.- С.224 -229.

3. Кайдалова Л.Г. Формування професійних знань, умінь та навичок із застосуванням сучасних педагогічних технологій // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. / За ред. Г.В. Троцко.- Х.: ХДПУ, 2001. Вип.8.- С.41- 47.

4. Кайдалова Л.Г. Досвід упровадження педагогічних технологій у системі підготовки спеціалістів фармацевтичної галузі / Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Сер. Педагогіка. Тернопіль. 2000.- С.146 - 148.

5. Кайдалова Л.Г., Мнушко З.М. Модульна технологія навчання: Навч.-метод. посіб. для викладачів та студ. вищ. навч. закл. -Х.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2002.- 86 с.

6. Лекція як провідна форма навчання у вищому закладі освіти. Метод. реком. для викладачів / В.П. Черних, І.А. Зупанець, Л.Г. Кайдалова та ін. -Х.: НФАУ, 2001.- 36 с. (Авторські - 5-23с.).

7. Самостійна робота студентів. Метод. реком. для викладачів / В.П. Черних, Л.Г. Кайдалова, І.А. Зупанець та ін. -Х.: НФАУ, 1999. -35с. (Авторські - 6-24с.).

8. Мнушко З.М., Кайдалова Л.Г. Сучасні аспекти розвитку творчої особистості студента // Освітянин. Тернопіль. 1998. №2.- С.67- 68.

9. Кайдалова Л.Г. Семінар у модульній організації навчання провізорів// Семінар у медицині та фармації: Матеріали наук. практ. конф. 1999.- Київ, 2000.- С.149 - 151.

10. Кайдалова Л.Г. Модульна технологія навчання в процесі підготовки спеціалістів-провізорів // Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України: Матеріали доп. наук. - метод. конф. Луганськ, 2000.- С.155.

11. Кайдалова Л.Г. Практична підготовка фахівців у вищому фармацевтичному закладі освіти // Практичне заняття у підготовці лікарів і провізорів: Матеріали наук. прак. конф.- К., 2001. - С.183-184.

12. Кайдалова Л.Г. Проблеми підготовки фахівця-провізора // Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних закладах освіти Й-ІY рівнів акредитації: Матеріали наук. - метод. конф. Київ-Тернопіль, 1999.- С.328-329.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.