Принцип естетичної актуалізації мовних одиниць ґрунтується на врахуванні того, що граматика виникла в руслі саме культурно-пізнавальних інтенцій, що були прищеплені епохами Гуманізму та Відродження. Людина у певному смислі тотожна мові, якою вона розмовляє. Культура мови будь-якого індивіда залежить передусім від виконання ним тих нормативних приписів мови, які мають на увазі знання правил вимови, орфографії, синтаксису, законів лексики. Не збагнувши глибинної суті граматичних категорій, важко сприйняти естетичну актуалізацію граматичного змісту на рівні художнього тексту. Усе в мові наділене змістовою та трансформаційною значущістю. Трансформації, через які з інваріантів утворюються варіанти, найкраще побачити в контексті, який висуває їх на перший план, демонструючи велич мови. Тому цей принцип передбачає вивчення граматичних структур на прикладах художньої літератури, усвідомлення їх значення, зосередження уваги школярів на фонетичному, морфологічному, синтаксичному, орфоепічному аналізі текстів, що допоможе не тільки коректно висловити свою думку, а й адекватно сприймати висловлювання інших.

Принцип полілінгвізму сприяє формуванню в школярів розуміння себе як частини загальнолюдської спільноти через знання кількох мов, а отже, і кількох культур. Саме багатомовність забезпечує варіативність духовного життя, плюралізм культур, без чого неможливе й культурне взаємозбагачення націй. Належність людини до декількох мов і культур - величезне досягнення цивілізації. Тому для ефективного здійснення процесу формування художньої культури потрібні зміни в пріоритетах при вивченні мов. Йдеться про те, щоб включити в цей процес культурний зміст, який традиційно був вилучений із сфери власне вивчення мов (коректне введення у хід занять творів мовою оригіналу, розвиток навичок роботи зі словником, опанування фонетичного та інтонаційного рівнів нової мови тощо) і зміну у методах (від аудіомовного до засвоєння когнітивних моделей, від рецептивних навичок до продуктивного оформлення власних думок). Полілінгвізм прищеплює учням прагнення брати участь у діалозі (полілозі) культур; сприяє розвитку творчих здібностей учнів; передбачає можливість вільно визначати свої світоглядні позиції щодо обрання духовних цінностей, робити самостійні висновки; навчає сприйманню через мистецтво іншої альтернативної ментальності, отже виховує і навчає художньої культури.

Для того, щоб мова постала перед учнями як феномен культури, необхідно читати художні класичні твори мовою оригіналу, коректно вводячи їх у хід занять; удосконалювати вміння щодо виразного читання, завдяки якому виявляється розуміння учнями не тільки фабули, а й смислу тексту; розвивати навички роботи зі словником; акцентувати увагу школярів на властивостях слова, пов'язаних з його виразністю. Просуваючись послідовно від культури до культури, від мови до мови, школярі зрозуміють цінність несхожого та зможуть ідентифікувати і належно оцінити своє родове начало.

Принцип організації дитячої мовної творчості полягає у розвитку художньо-естетичного мислення школярів, їх спонуканні до активної роботи. Враховуючи, що мовленнєва творчість диференціюється і зростає в міру розвитку дитини, нами було розроблено комплекси творчих вправ, які також ускладнюються поступово, вступаючи у зв'язок з наявним досвідом учнів.

Завдання враховують критерії сформованості художньої культури, базуються на культуродоцільному підході і передбачають той факт, що їх ритм і характер мають бути схожими на характер і ритм життя самих школярів - не нудно одноманітний, а мінливий, синкопований, де короткі тексти чергуються з довгими, проза - з віршами, суто національне - з інтернаціональним, серйозне - зі смішним і т.ін. (форми залучення учнів до творчості - конкурсно-ігрові завдання, творчі вправи, шкільний театр, тижні листувань, дні літературних вікторин тощо). Підготовлене автором програмно-методичне забезпечення передбачало вивчення слова як феномена художньої культури, що сприяло уникненню догматичності і стереотипу думок, пошуку свого неповторного голосу, формуванню високоосвіченої особистості. У дисертації подано зразки творчих вправ, спрямованих на формування художньої культури учнів на матеріалі мистецтва слова щодо молодшої, основної і старшої школи. Наявна і цільова моделі побутування мови в школі представлені на рис.1 (А, Б).

У четвертому розділі “Організаційно-методична система формування художньої культури учнів засобами мистецтва слова” описано процес реалізації означеної системи.

З урахованням того, що залучення учнів до світу прекрасного буде ефективним лише за умов належної організації цього процесу, було обґрунтовано педагогічні умови формування художньої культури учнів, що передбачали створення педагогічних ситуацій, завдяки яким потенційні резерви дитячої психіки (відсутність яких майже неможливо компенсувати у зрілому віці) можуть розвинутися до фундаменту повноцінного естетичного становлення учня.

Першою умовою стала організація естетичного споглядання, в завдання якої входять: загострення емоційної сприйнятливості школярів; збагачення їхніх уявлень чуттєво-образною інформацією; формування навичок естетичної оцінки; пробудження інтуїції, витонченості сприйняття мистецтва слова; підготовка до емпатійного входження дитини у світ мистецтва. Розроблені дисертантом цикли творчих завдань “Слово і природа”, “Дивлюсь і відчуваю”, “Оспівай предметний світ” спрямовані на формування в учнів здатності проникати у смисл речей як буденних, так і мистецьких, помічаючи їх неповторну красу.

Другою умовою є створення ситуацій естетичного переживання, що передбачають формування навичок співпереживання з героями художніх творів та розвиток здатності відгукуватись на естетичні прояви об'єктивного світу. Найважливішою передумовою успіху тут виступає формування усвідомленого сприйняття учнівською молоддю кращих зразків високохудожніх творів. Естетичне переживання неминуче пов'язано із співчуттям до героїв творів, а через них - до реальних людей. Естетичне переживання може виникнути лише у тих випадках, якщо певний вид мистецтва внутрішньо близький тій чи іншій людині. Тоді факт естетичного переживання залишається надовго в пам'яті. Але для того, щоб відбувалася ця трансформація, вчителеві необхідно культивувати цю якість у своїх вихованців, акцентуючи увагу на моральній основі художніх образів, на їх адекватності реальним людям. Людина, здатна естетично переживати, ні до чого не може ставитися утилітарно, споживацьки. Тому слід прагнути, щоб учень в усьому бачив унікальну, незамінну цінність - у людині, явищі природи, в мистецтві; був підготовлений до естетичного сприйняття всіх сфер людської життєдіяльності.

Третьою педагогічною умовою є організація естетичної практики школярів, завданням якої є: включеність учнів у художньо-естетичну діяльність; вихід як на інтелектуальний рівень, так і на конструктивну діяльність щодо створення нового; розвиток сутнісних сил школярів, завдяки яким вони не тільки перетворюють зовнішнє, але й розвивають себе самих. Тому естетична практика спрямована на повноцінне освоєння художніх цінностей і готує людину до творення в різних галузях соціальної дійсності.

Формування художньої культури учнів вимагає створення органічної цілісності художньо-естетичних фактів, їх взаємопереплетення та узгодженість з мовленнєво-гуманітарним станом школи, тобто надолуження обмеженості художньо-естетичних форм шляхом інтегрування естетичної логосфери в навчально-виховний процес. Це вимагало розробки нового навчально-виховного і методичного комплексу. З цією метою було підготовлено й апробовано методичне забезпечення експерименту. Зокрема:

- для початкової школи: альбоми з розфарбовування з ігровими завданнями на пізнання образного смислу слова, читанка “Читаем круглый год”. Завдання цих книжок базується на введенні молодших школярів у світ прекрасного засобами поетики. Вони розраховані на розвиток споглядання, почуття подиву та отримання радощі від процесу спілкування із книжками. Розроблені нами вправи передбачають розвиток таких якостей, як емпатія, адекватна емоційна реакція на прочитане, відтворення власних почуттів, лінгвокультурознавча компетенція, емоційна забарвленість мови тощо;

- для учнів основної школи: робочий зошит з друкованою основою “Poetry of grammar” (“Поезія граматики”). В цьому зошиті ми прагнули яскраво реалізувати принцип естетичної актуалізації мовних одиниць, який в даному випадку є домінуючим, та підпорядковані йому принципи лінгвокультурології та дитячої мовної творчості;

- для старшої школи: програми для профільних класів і посібник нового базового навчального предмета: “Художня культура світу”. Їх змістове наповнення базується на “децентралізації”, тобто всім культурним регіонам світу віддано належне, без примату одного над іншими, визнана їх рівність на основі розходжень і передбачена “програма-мінімум”, яка включає інформацію та завдання тільки стосовно шедеврів, незнання яких не дає людині можливості ідентифікувати себе як культурну, та поглиблене вивчення, розраховане на бажання стати юними арабістами, американістами, індологами тощо;

- для учителів: посібники “Вслушиваясь в слово”, “Формувати почуття прекрасного” та розділи посібників “Театр у школі”, “Розвиток естетичної активності школярів”, “Эстетическое воспитание в школе”, “Виховання естетичної культури школярів”.

Експеримент довів, що у шкільному віці за сприятливих умов розвиваються творчо-прикладні здібності школярів, формується емоційно-чуттєвий досвід, зростає інтелектуальний рівень за рахунок самостійного закріплення здобутих знань.

Формуючий експеримент у початковій школі, який охоплював уроки читання, прогулянки, екскурсії до музеїв, участь у шкільному театрі тощо, дозволив зробити висновок про те, що особливості психічного розвитку молодших школярів є сприятливими для формування художньої культури засобами мистецтва слова. Зокрема, входження в естетичну логосферу сприяє їхньому гармонійному розвитку на основі одночасного збагачення інтелектуальної та емоційної сфер та не перевантажує учнів пізнавальним матеріалом.

Переживання слова, його відчуття допомагає дитині молодшого шкільного віку зорієнтуватися у вирі власних станів, емоцій, спонукає до співчуття іншим людям, бути співпричетним до явищ природи, за рахунок чого поширюється спектр почуттів особистості. Школярі починають класифікувати власні почуття, емоції за їх відтінками.

Приклади письмових творчих робіт свідчать про свідоме використання учнями образних висловлювань, діалогів; усні відповіді, бесіди характеризуються емоційністю, імпровізацією, виявленням таких тенденцій діалогу, як принципова рівність партнера, очікування відповіді та її передбачення тощо. Учні демонстрували уміння оперувати новими знаннями, користуватися образними висловами при виконанні творчих завдань (письмових та усних), змальовувати словами пейзажі, портрети, складати діалоги, казки, вірші. А головне - діти зрозуміли, що кожне слово - це цілий різноманітний світ. Учні збагнули, що слово допомагає змальовувати індивідуальні риси людей, яскравіше уявити ті картини, про які розповідають літературні твори. Виконуючи пропоновані завдання, молодші школярі дійшли розуміння того, що словом можна виражати відтінки почуттів, настроїв, воно допомагає наблизитися до пізнання природи людських почуттів (контрольна група працювала за традиційною методикою, табл.1).

Таблиця 1

Загальний рівень сформованості художньої культури

молодших школярів засобами мистецтва слова

	Р і в н і у %
	Експериментальна група	Контрольна група
	високий	середній	низький	високий	середній	низький
На початку експерименту	2,2	34,5	63,5	2,8	37,2	59,9
Після формуючого експерименту	46,9	50,6	2,5	6,1	44,6	49,3

У середньому шкільному віці йде процес нагромадження естетичних знань та емоцій. Подекуди зазнаючи труднощів у власній творчості, підлітки через певні вікові особливості здатні на глибоке спілкування з мистецтвом. Учні експериментальних класів навчилися слухати і чути, як звучить слово у художньому творі, відчувати його відтінки, отримувати від цього естетичну насолоду. Робота з художніми текстами як на уроках, так і поза ними, сприяла підвищенню інтересу до мистецтва в цілому, допомогла розкритися творчим здібностям учнів.

Порівняно з констатуючим експериментом значно розширився лексичний запас, знизився мовний бар'єр при висловленні власних суджень учнів за рахунок використання багатої лексики прочитаних художніх творів. Розвиток художньої культури вилився в доволі глибоке проникнення в багатоплановість і багатошаровість художнього тексту, розуміння підтексту, оцінку тих чи інших достоїнств прозового, драматичного або віршованого твору, в можливість вибору улюбленого уривка або вірша з обґрунтованістю свого вибору, формування суджень про художній стиль автора, використання тих чи інших художніх засобів (узагальнені показники подано в табл.2).

Таблиця 2

Загальний рівень сформованості художньої культури підлітків засобами мистецтва слова в учнів основної школи

	Рівні у %
	високий	середній	низький
На початку експерименту	23,0%	52,0%	25,0%
Після формуючого експерименту	35,0%	54,0%	11,0%

Знання старшокласників у галузі мистецтва в процесі експериментальної роботи стали ширшими, споглядання - більш цілеспрямованим і систематичним. Завдяки естетичній логосфері учні усвідомили, що текст є надбанням культури і що він посідає значне місце як у суспільному житті свого часу, так і у світовому культурному просторі.

Старшокласники протягом навчального року виконували творчі роботи, вивчаючи новий предмет “Художня культура світу”. Вони не виявилися сторонніми спостерігачами творів мистецтва, а були майже їх учасниками, здатними з позиції людини певної епохи дати їм оцінку. Посилився інтерес до пізнання історії як віддалених цивілізацій, так і власного народу, з'явилось усвідомлення того, що контекст “тут і тепер” накладає відбиток на бачення “там і тоді”. У цьому випадку художній текст виконав найважливішу зі своїх функцій - актуалізував певні сторони особистості, яка, звертаючись до себе, починає пошук свого місця у світі, визначає та обирає власні ціннісні орієнтири.

Результати формуючого експерименту засвідчили, що старшокласники краще усвідомили зв'язок слова з життям народу, з його культурою. За допомогою методу педагогічного консиліуму було засвідчено, що школярі почали помічати й інтерпретувати деталі, на які не звертали уваги під час непрофесійного читання, що сприяє розвитку ширшого погляду на твір та його смисл, поглиблює естетичні враження. Учні навчилися жити в культурі, сприймати не лише своє, а й простір інших культур, який виявився як відмінним, так і суголосним рідній культурі. Завдяки індивідуалізації естетико-педагогічного впливу чітко помітний шлях просування старшокласників від виконавських, репродуктивних форм діяльності до активного пошуку, самостійної творчої діяльності. В учнів розвинулося уміння сприймати художню і позахудожню реальність. Це досягалося завдяки завданням, розрахованим на фантазію, уяву, образне мислення (узагальнені результати подано в підрозділі 4.4 дисертації).

В процесі експерименту ми отримали не тільки велику кількість відповідей, реакцій, творчих робіт, роздумів тощо, але і їх різноманітність, позбавлену стереотипів, загроза яких, як відомо, у виключенні альтернативних поглядів. Ця неоднаковість і несхожість була досить важливою, оскільки вдалося не втратити індивідуальність дитини.

Аналіз результативності експериментальної роботи виявив її позитивний вплив на формування художньої культури школярів. Створена естетична логосфера школи посприяла тому, що учні постійно знаходились у сфері розвивальної дії слова. Перебуваючи в центрі естетичної логосфери, вони змогли зрозуміти духовне начало слова - того, що завжди визначалось найвищим ступенем його впливу: коли слова відзвучать, але образи, ними викликані, залишаються у душі. Тому процес формування художньої культури школярів відбувався не в режимі змагання, він спирався на те, що дитина - завжди проблема, задум, шлях.

Такий підхід виявився плідним. Якщо на початку експериментальної роботи учні тяжіли до більш тривіальних рішень творчих завдань, то наприкінці експерименту було отримано багато оригінальних, естетично насичених, відповідей та реакцій. Зіставлення результатів початкового і кінцевого етапів формуючого експерименту дозволяють спостерігати генезис етапів формування художньої культури, наближення їх до таких, які відповідають високому рівню сформованості художньої культури.

ВИСНОВКИ

1. Соціально-економічні завдання розвитку нашої країни зумовлюють пошук оновлених підходів до їх розв'язання. Українській державі необхідне покоління з високим рівнем освіченості і культури, здатне сприймати національні й загальнолюдські цінності, творчо діяти в будь-якій сфері соціальної практики.

Дослідження здійснено з метою розв'язання суперечностей між цими потребами суспільства та наявним станом збіднення культурного рівня школярів. У дисертації наведене теоретичне узагальнення наукових розробок, присвячених культурі, виокремлено провідну ідею про неможливість існування культури поза людиною. Від того, як людина відчуває і самореалізується в культурі, залежить і існування самої культури.

Нове вирішення наукової проблеми виявилося у визначені змісту поняття художня культура учня, який пропонується розглядати як специфічну якість унікальної індивідуальності, яка реалізує свою єдиність у вчинку, що у контексті викладеного постає як осягнення особистісного горішнього, що міститься у творах мистецтва, як знаходження школярами свого слова спочатку в мистецтві, а потім і в навколишньому житті, їхній активній співпричетності до буття. Це визначення є адекватним віковим особливостям школярів. Воно звернуто до творчих потенцій людини, які виявляються як у сприйманні творів мистецтва, так і в їх творенні. Сформована художня культура демонструє внутрішню безмежність людини, її індивідуально своєрідне обличчя, здатність знаходити своє покликання. Сьогодні, на жаль, мистецтво поступилося місцем явищам, не розрахованим на зворотний зв'язок, творче мислення, таким, що нівелюють індивідуальність, навіюють штампи не тільки в мистецтві, а й у вирішенні життєвих проблем.

2. Велика роль у процесі формування художньої культури учнів належить мистецтву слова, насиченому духовним досвідом попередніх поколінь. Встановлено: пізнаючи світ через мову, завдяки зануренню у зміст нових слів, їх переживанню і відчуттю, знайомлячись з творами літературного мистецтва, школярі набувають багатозмістовних вражень, що впливає на почуттєву сферу учнів, їхні естетичні уподобання, смаки, потреби, розвиває їх та формує естетичне ставлення до навколишнього. Мистецтво слова переводить естетичні ідеали у духовну культуру учнів, закріплюючи їх в усталених уявленнях, нормах і звичках конкретної взаємодії зі світом. Це відбувається завдяки поетиці, яка виділяє й систематизує елементи художнього тексту, що формують естетичне враження від твору. У дисертації виділено поняття поетики, розроблено прийоми та завдання, спрямовані на набуття учнями умінь і навичок самостійної роботи зі словом та мовою художнього твору, які сприяють закладанню основ повноцінного естетичного сприймання мистецтва слова, формують потребу коректно користуватись словом, розвивають творчі здібності дитини та її емоційно-чуттєву сферу. Через залучення школярів до поетики епосу, лірики, драми, твори мистецтва стають надбанням дитини, щоб у подальшому її житті стати підставою для нових пізнавальних актів, які просувають людину в розумовому розвитку та є основою нової діяльності.

3. Обґрунтовані психолого-педагогічні підходи до вимірів рівнів сформованості художньої культури учнів початкової, основної і старшої школи засобами мистецтва слова охоплюють чотири групи критеріїв (змістовна, емоційно-ціннісна, творча, гуманітарна), показники по кожній з яких спрямовані на визначення рівня сформованості художньої культури учнів у царині мистецтва слова. Їх важливість полягає у врахуванні емоційного та інтелектуального розвитку дитини, у виявленні ступеня володіння учнями набутими знаннями, уміннями та навичками, у зростанні естетичного досвіду тощо.

Констатуюче дослідження, проведене з урахуванням запропонованих груп критеріїв, показало, що естетичний і художній аспекти відбору і створення дидактичних матеріалів не є пріоритетними, тому сучасний рівень мовної компетенції школярів як показник художньої культури учнів досить невисокий. Це пов'язано з ігноруванням того факту, що слово є не тільки фігурою логіки, а й специфічним чуттєвим комплексом. Отже, постає проблема функціонування мови в школі як естетичного феномена.

4. Концепція, що розв'язує означену проблему, передбачає створення естетичної логосфери школи, що ґрунтується на діалогічному (полілогічному) контакті школярів з фактами мистецтва і є вербально-дискурсивною сферою культури. Завдяки їй відбувається суттєва якісна трансформація естетичної свідомості школярів у бік їхнього особистісного вдосконалення і духовності.

Функціональна значущість розроблених принципів організації естетичної логосфери школи допомогла засвоїти засобами мови соціальний та культурний здобутки народу, розуміти мовні одиниці як носії не тільки пізнавально-комунікативної, а й естетичної інформації, формувала почуття ідентичності з Батьківщиною та представника людської єдності.

Завдяки обґрунтованим педагогічним умовам було досягнуто психологічного комфорту, гармонізації дитини з навколишнім світом. Ситуації естетичного переживання формували навички співпереживання з героями художніх творів та розвивали здатність відгукуватись на естетичні прояви об'єктивного світу. Усе це знаменувало не тільки перехід внутрішніх стимулів у практичні дії, а й, навпаки, перехід зовнішніх практичних дій у внутрішню смислотворчість, формування душевно-духовного світу учня.

5. Розроблена на підставі концептуальних засад система формування художньої культури учнів упорядковувала множину взаємопов'язаних структурних і функціональних компонентів, поєднаних між собою у єдине ціле спільною метою і завданнями, спрямованими на досягнення поставленої мети. Вони передбачали використання художньо-естетичних елементів як у процесі викладання гуманітарних базових дисциплін та вивчення нового навчального предмета “Художня культура світу”, так і в позаурочній роботі.

Створене програмно-методичне забезпечення процесу формування художньої культури учнів поширило їхні уявлення про слово, виробило уміння та навички школярів використовувати його художні особливості у мовленні, сформувало ставлення до слова як до засобу вираження усього багатства почуттєвого стану людини, допомогло учням усвідомити перебіг думок, що пронизує слово.

Розроблені для початкової школи навчально-виховні комплекти, які використовуються як у державному, так і регіональному шкільному компонентах, дозволили одержати адекватну емоційну реакцію на прочитане, досягти певного рівня лінгвокультурознавчої компетенції, емоційну забарвленість мовлення.

В основній школі впровадження нових методичних матеріалів допомогло підліткам зрозуміти слово як об'єктивацію певного поняття, а у старшій школі - підготувати учнів до практичної поведінки як у рідномовному, так і іншомовному середовищі.

Створені дисертантом програми для профільних класів старшої школи та навчальний посібник “Художня культура світу” розвинули не лише суто мистецькі здібності учнів, а й виявились універсальним способом стимулювання художньо-образного мислення і творчого потенціалу особистості.

Крім того, завдячуючи новому базовому предмету, поширилися міждисциплінарні зв'язки у межах не тільки художньо-естетичного циклу (базові предмети “Музика”, “Образотворче мистецтво”), а й у межах предметів спорідненого гуманітарного циклу.

Діалогічна основа естетичної логосфери надала учням можливість усвідомити, що зустріч різних думок, несхожих культурних позицій становить загальну культуру, пріоритетом якої є безумовно ціннісне ставлення до світу над умовно-локальними началами, цілями, інтересами, що сприяє співтворчості, передбачає дух поліфонічного співробітництва.

6. Теоретично розроблена і впроваджена в практику роботи система формування художньої культури учнів засобами мистецтва слова сприяла підвищенню рівня очікуваної якості як важливого компонента духовної культури особистості, основи для її реалізації в культурному просторі. Створена естетична логосфера школи дозволила розглядати мову не тільки як абстрактну схему, а й як систему, за якою завжди стоїть життя людини.

Отримана різноманітність та змістовна неподібність відповідей і творчих робіт учнів дала повну позитивну картину, завдяки якій можна побачити цілісну суть результативності експериментальної роботи. Зіставлення вихідних даних з кінцевим результатом дослідження довело ефективність розробленої методики формування художньої культури учнів, яка сприяє успішному оволодінню учнів знаннями, розвитку творчих здібностей, збагаченню сфери естетичних почуттів дитини, її емоційного досвіду за допомогою мистецтва слова. Апробований матеріал дає можливість естетично виховувати учнів початкової, основної та старшої школи.

За даними стенограм уроків, інтерв'ювання вчителів, методистів, які вели спостереження за формуючим етапом дослідження, учні експериментальних класів виявилися готовими до зустрічі з іншими людьми, що є культурним початком людського буття, кроком до діалогу, в якому особи творять одна одну, не втрачаючи індивідуальності та гідності, ставляться до іншої людини не як до об'єкта, а як до свого супутника в плині життя.

Основні висновки і положення дослідження можуть бути використані з метою реалізації Національної доктрини розвитку освіти, концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), зокрема, щодо залежності проектування навчального змісту й методичного забезпечення від вікових та індивідуальних особливостей школярів; пріоритетної уваги до методик, спрямованих на самопізнання і самореалізацію особистості в різних видах творчої діяльності; виховання людини культурної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.

Проведене дослідження не вичерпало всіх аспектів формування художньої культури учнів. Перспективними, на наш погляд, є дослідження проблем формування художньо-естетичної культури школярів засобами інших видів мистецтв; його теоретичні результати можуть стати основою для продовження пошуків не тільки у галузі естетичного, а й духовно-морального та соціального виховання; для розробок гуманітарного спрямування, призначених для профільних класів; для створення “екологічно чистих” аудіовізуальних програм з мистецтва тощо.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Монографія:

1.Миропольська Н.Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня. - К.: Парламентське видавництво, 2002. - 204 с.

Статті у провідних фахових виданнях:

2.Миропольська Н.Є. Критерії художньо-естетичної вихованості учнів // Початкова школа. - 1982. - № 6. - С. 13-18.

3.Миропольська Н.Є. Старшокласник у світі художніх цінностей // Радянська школа. - 1987. - № 9. - С. 60-64.

4.Миропольська Н.Є. Естетичне освоєння дійсності засобами мови // Початкова школа. - 1990. - № 3. - С. 9-11.

5.Миропольська Н.Є. Естетична логосфера школи // Мистецтво та Освіта. - 1996. - № 2. - С. 7-11.

6.Миропольська Н.Є. Естетичні фрагменти уроку // Дивослово. - 1996. - № 7. - С. 23-26.

7.Миропольська Н.Є. Експериментальна програма “Художня культура світу” // Мистецтво та Освіта. - 1999. - № 1. - С. 18-25.

8.Миропольська Н.Є. Художня культура особистості // Мистецтво та Освіта. - 2000. - № 3. - С. 40-43.

9.Миропольська Н.Є. Естетична логосфера школи: дескриптивний аналіз // Освіта на Луганщині. - 2000. - № 2(13). - С. 17-20.

10.Миропольська Н.Є. Шкільна лінгвокультурологія як принцип існування художньої культури // Педагогічні науки. Збірник наукових праць Херсонського державного педагогічного університету. - Випуск XVI. - Херсон: ХДПУ, 2000. - С. 291-298.

11.Миропольська Н.Є. Естетична актуалізація мовних одиниць // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Випуск ІІІ. Педагогічні науки. - Т.2. - Миколаїв: МДПУ, 2000. - С. 112-120.

12.Миропольська Н.Є. Виміри сформованості художньої культури школярів // Мистецтво та Освіта. - 2001. - № 3. - С. 20-23.

13.Миропольська Н.Є. Поетика в процесі виховання художньої культури учнів // Освіта на Луганщині. - 2001. - № 2 (15). - С. 43-46.

14.Миропольська Н.Є. Виховний потенціал художньої культури // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Збірник наукових праць. - Книга 1. - К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2001. - С. 110-115.

15.Миропольська Н.Є. Естетичне і художнє: логіка педагогічного взаємозв'язку// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошук. Збірник наукових праць. - Випуск 21. - Київ-Запоріжжя, 2001. - С. 274-278.

16.Миропольська Н.Є. Полілінгвізм і культура // Теоретичні питання освіти та виховання. Збірник наукових праць. - Випуск 17. - К.: КНЛУ, 2001. - С. 78-81.

17.Миропольська Н.Є. Педагогічні умови формування художньої культури учнів засобами мистецтва слова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Випуск XXV. - Херсон: ХДПУ, 2001. - С. 150-156.

18.Миропольська Н.Є. Стан сформованості художньої культури учнів // Педагогіка і психологія. - 2001. - № 2. - С. 49-57.

19.Миропольська Н.Є. Театральне мистецтво в школі // Мистецтво та Освіта. - 2002. - № 1. - С. 25-27.

20.Миропольська Н.Є. Естетичне виховання школярів: методологічна преамбула // Освіта на Луганщині. - 2002. - № 1 (16). - С. 24-27.

21.Миропольська Н.Є. Дитяча мовна творчість у системі формування художньої культури учнів // Педагогічні науки. Збірник праць Херсонського державного педагогічного університету. - Випуск XXX. - Херсон: ХДПУ, 2002. - С. 201-205.

22.Миропольська Н.Є. Формування художньої культури учнів засобами мистецтва слова // Рідна школа. - 2002. - № 8-9. - С. 48-50.

23.Миропольська Н.Є. До питання про організацію естетичної логосфери школи // Збірник наукових праць. - Умань: Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, 2002. - С. 168-173.

24.Миропольська Н.Є. Культурогенні можливості лінгвістичного знака: педагогічний аспект // Педагогіка і психологія. - 2002. - № 1-2. - С. 126-134.

Навчально-методичні праці

25.Миропольська Н.Є. Формувати почуття прекрасного. - К.: Знання, 1987. - 32 с.

26.Аболина Т.Г., Миропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Вища школа, 1987. - 95 с. (Розділи “Особливості естетичного розвитку школярів”, “Шляхи активізації художніх здібностей”).

27.Миропольська Н.Є. Прийшла весна барвиста. Альбом для розфарбовування з ігровими завданнями. - К.: Веселка, 1988. - 16 с.

28.Миропольська Н.Є. Свято літніх барв. Альбом для розфарбовування з ігровими завданнями. - К.: Веселка, 1988. - 16 с.

29.Миропольська Н.Є. Золоті пташки осені. Альбом для розфарбовування з ігровими завданнями. - К.: Веселка, 1988. - 16 с.

30.Миропольська Н.Є. Кольорова зима. Альбом для розфарбовування з ігровими завданнями. - К.: Веселка, 1988. - 16 с.

31.Миропольская Н.Е. Вслушиваясь в слово. Книга для учителя. - К.: Радянська школа, 1989. - 195 с.

32.Развитие эстетической активности школьников. Пособие для учителя (Коллектив авторов / Под.ред. В.Г.Бутенко. - К.: АПН Украины, 1992. - 176 с. (Раздел “Развитие эстетической активности в процессе воспитания театральной культуры школьников”).

33.Lissinskа T., Miropolskа N. Poetry of Grammar. Робочий зошит для учнів. - France: Association Evangelique Slave, 1995. - 64 с. (Розроблено завдання до віршів англійською мовою).

34.Миропольская Н. Читаем круглый год. Книга для чтения в школе и дома. - К.: Украинский Центр творчества детей и юношества, 1995. - 96 с.

35.Зязюн І.А., Миропольська Н.Є., Хлєбнікова Л.О. та ін. Виховання естетичної культури школярів (рекомендовано МО України як навчальний посібник). - К.: ІЗМН МО України, 1998. - 156 с. (Розділ “Виховання естетичної культури учнів засобами мистецтва слова”).

36.Миропольська Н. Є., Бєлкіна Е. В., Масол Л. М., Оніщенко О. І. Художня культура світу. Європейський культурний регіон: Навч.посібник для загальноосвітніх навчальних закладів України. - К.: Вища школа, 2001. - 191 с. (Розроблено структуру посібника; написано: вступні частини до кожної глави; розділи з мистецтва скульптури і театру Стародавньої Греції, садово-паркового мистецтва Великої Британії, мейсенської порцеляни; запитання і завдання до цих текстів; завдання для самостійної роботи; складено список рекомендованої літератури до кожної глави). - (Диплом І ступеню АПН України в номінації “За кращу науково-методичну роботу, опубліковану в 2001 році).

Навчальні програми

37.Миропольська Н.Є. Художня культура світу. 10-11 кл. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів України (рекомендовано Міністерством освіти і науки України) // Художня культура. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів України. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - С. 29-47.

38.Миропольська Н.Є. Художня культура світу (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів гуманітарного профілю) // Художня культура. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів гуманітарного профілю. 10-11 класи. Затверджено Міністерством освіти і науки України. - К.: Шкільний світ, 2001. - С. 18-29.

39.Миропольська Н.Є. Художня культура світу (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художньо-естетичного профілю) // Художня культура. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів художньо-естетичного профілю. 10-11 класи. Затверджено Міністерством освіти і науки України. - К.: Шкільний світ, 2001. - С. 52-70.

40.Миропольська Н.Є. Художня культура світу (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів спортивного профілю) // Художня культура. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів художньо-естетичного профілю. 10-11 класи. Затверджено Міністерством освіти і науки України. - К.: Шкільний світ, 2001. - С. 81-91.

Статті в науково-методичних журналах, іншій педагогічній пресі

41.Миропольська Н.Є. Виразність мови // Трибуна лектора. - 1979. - № 11. - С. 29-30.

42.Миропольська Н.Є. Критерій - активність знань // Музика. - 1980. - № 2. - С. 26.

43.Миропольская Н.Е. К вопросу педагогической диагностики художественно-воспитанной личности // Этика и эстетика. - Выпуск 27. - К.: Вища школа, 1984. - С. 137-143.

44.Миропольська Н.Є., Рудницька О.П. Критерії музично-естетичного розвитку дітей // Початкова школа. - 1985. - № 3. - С. 38-43. (Розроблено теоретичні підходи до визначення критеріїв).

45.Миропольская Н.Е. Формирование у учащихся эстетического отношения к языку. Методические рекомендации для учителей общеобразовательных школ. - Полтава: Полт. обл. ин-т усоверш. учителей, 1987. - 39 с.

46.Миропольська Н.Є. Шкільний театр. Учора, сьогодні... Завтра? // Театр у школі. Книга для вчителя / Упорядник Н.Є.Миропольська. - К.: Радянська школа, 1990. - С. 3-15.

47.Миропольська Н.Є. Слово як цінність культури // Навчальні програми та методичні рекомендації з латинської та англійської мов для гуманітарних ліцеїв (Х-ХІ класи). - К.: Український Центр творчості дітей та юнацтва, 1993. - С. 3-5.

48.Ганнусенко Н.І., Миропольська Н.Є. Формування художньої культури учнів засобами шкільних літературних музеїв // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 3. - С. 93-96. (Висвітлена роль шкільних музеїв у формуванні художньої культури школярів).

49.Миропольська Н.Є. Казки нашого дитинства. Передмова до книги “Містер Фокс та його друзі”. - К.: Интерпрес ЛТД, 1997. - С. 5-6.

50.Миропольська Н.Є. Художня культура особистості: процес концептуалізації проблеми // Наукові записки психолого-педагогічного факультету. Збірник статей. Ч.2. - Полтава: Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, 1997. - С. 94-96.

51.Миропольська Н.Є. Мистецтво слова в контексті художньої культури // Художня культура: історія, теорія, практика. Збірник наукових статей. - К.: Інститут підвищення кваліфікації працівників культури, 1997. - С. 158-167.

52.Миропольська Н.Є. Виховання художньої культури учнів // Виховання в сучасному освітньому просторі. - Київ-Умань: Уманський державний педагогічний інститут імені Павла Тичини, 1997. - С. 63-68.

53.Миропольська Н.Є. До розробки проекту програми нового базового навчального предмета “Художня культура світу. Х-ХІ класи” // Постметодика. - 1997. - № 4 (18). - С. 38-41.

54.Миропольська Н.Є. Світова художня культура як новий базовий навчальний предмет // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Збірник наукових праць. - Випуск другий. Частина друга. - К.: Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв, Київський університет імені Тараса Шевченка, 1998. - С. 145-154.

55.Миропольська Н.Є., Масол Л.М. Європейський культурний регіон. Греція // Мистецтво та Освіта. - 2000. - № 2. - С. 13-22. (Вступ. Скульптура Стародавньої Греції. Театр Стародавньої Греції. Для ерудитів. Запитання і завдання для закріплення. Завдання для самостійної роботи. Список рекомендованої літератури).

Тези, матеріали конференцій

56.Миропольська Н.Є. Драматичне мистецтво в школі (історія питання) // Матеріали наукової конференції Науково-дослідного інституту педагогіки Української РСР “Педагогічна наука - перебудові школи”. - К.: НДІ педагогіки УРСР, 1990. - С. 121-122.

57.Миропольская Н.Е. Взаимодействие искусств в школьном драматическом спектакле // Взаимодействие искусств в духовному развитии школьников. - Ворошиловград: ВГПИ им.Т.Г. Шевченко, 1990. - С. 64-65.

58.Миропольская Н.Е. Приобщение студентов педагогических вузов к искусству театра// Проблемы освоения театральной педагогики в профессионально-педагогической подготовке будущего учителя. - Полтава: ПГПИ им.В.Г. Короленко, 1991. - С. 371-373.

59.Миропольська Н.Є. Роль українсько-російського білінгвізму у створенні естетичної логосфери школи // Взаимодействие украинского и русского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и преподавания (Материалы І Ганичевских чтений). - Полтава: ПГИ им.В.Г.Короленко, 1993. - С. 15-17.

60.Миропольська Н.Є. Організація естетичної логосфери в школі // Язык и культура. Вторая международная конференция. Часть ІІ. - К.: Укр. ин-ут международных отношений, 1993. - С. 103-104.

61.Миропольская Н.Е. Эстетичекая логосфера школы как сущностный элемент процесса формирования художественной элиты // Талановита особистість: сім'я, школа, держава. Тези доповідей та виступів на міжнародній науково-практичній конференції 11-15 травня 1994 р. у м. Києві. ІІ. - К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 1994. - С. 20-22.

62.Миропольська Н.Є. До питання про концепцію посібників з читання для початкових класів (естетичний феномен слова) // Проблеми естетичного виховання та художньої освіти в системі професійної підготовки вчителів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-19 травня 1995 р. - Полтава: ПДПУ ім.В.Г. Короленка, 1995. - С. 218-220.

63.Миропольська Н.Є. Естетичні фрагменти в посібниках з іноземної мови для спеціальних цілей // Лінгвометодичні концепції навчання мови для спеціальних цілей. Науково-методичні матеріали 2-ї Міжнародної конференції. - К.: Інститут міжнародних відносин, Національний університет імені Тараса Шевченка, 1995. - С. 213-214.

64.Миропольська Н.Є. Мистецтво Далекосхідного культурного регіону в проекті програми нового базового навчального предмету “Художня культура світу. Х-ХІ класи” // Людина, гармонія, світ: сучасна теорія та практика естетичного виховання школярів. Матеріали науково-практичної конференції. - Полтава: Відділ освіти Полтавського міськвиконкому, 1998. - С. 23-27.

АНОТАЦІЇ

Миропольська Н.Є. Формування художньої культури учнів загальноосвітньої школи засобами мистецтва слова. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено теорії і методиці формування художньої культури учнів загальноосвітньої школи засобами мистецтва слова. Визначено концепцію досліджуваної теми. Розроблено принципи (лінгвокультурології, естетичної актуалізації мовних одиниць, полілінгвізму, дитячої мовної творчості) і умови (організація естетичного споглядання, естетичного переживання і естетичної практики) створення естетичної логосфери школи - основного чинника формування художньої культури учнів. Створено систему навчально-виховних комплексів на матеріалі мистецтва слова для учнів початкової, основної і старшої школи. Обґрунтовано психолого-педагогічні підходи до вимірів сформованості художньої культури школярів. Відображено процес і результати експериментального дослідження у різних умовах організації навчально-виховного процесу. Створено програмно-методичне забезпечення процесу формування художньої культури учнів.

Ключові слова: художня культура учнів, естетична логосфера школи, лінгвокультурологія, естетична актуалізація мовних одиниць, полілінгвізм, естетичне споглядання, естетичне переживання, мовна творчість.

Миропольская Н.Е. Формирование художественной культуры учащихся общеобразовательной школы средствами искусства слова. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена теории и методике формирования художественной культуры учащихся общеобразовательной школы средствами искусства слова.

Разработана концепция исследуемой темы. Теоретическое обобщение научных трудов, посвященных культуре, позволило выявить ведущую идею о невозможности существования культуры вне человека. Новое решение проблемы обнаружено в определении содержания понятия “художественная культура учащихся”, которое предлагается рассматривать как специфическое качество неповторимой, уникальной индивидуальности, реализующей себя в поступке, что в контексте исследования предстает как постижение личностного горнего смысла произведения искусства, как поиск школьниками своего слова сначала в искусстве, а затем - в жизни, в их активной сопричастности бытию.

Выделена роль искусства слова в процессе формирования художественной культуры. Отобраны понятия поэтики, доступные школьному возрасту, благодаря которым произведения искусства становятся близкими ребенку, что в дальнейшем послужит основой для новых познавательных действий, направленных на самоосуществление человека.

Обоснованы психолого-педагогические подходы к диагностике уровней сформированности художественной культуры учащихся средствами искусства слова. Они охватывают четыре группы критериев, показатели которых учитывают эмоциональное и интеллектуальное развитие ребенка, меру владения учащимися приобретенными знаниями, умениями и навыками и т.п.

Констатирующее исследование показало, что эстетический и художественный параметры отбора и создания дидактических материалов не являются приоритетными. Поэтому современный уровень языковой компетенции учащихся невысокий. Преобладает рационально-репродуктивный тип освоения художественных ценностей.

Введено новое понятие “эстетическая логосфера школы”, в котором язык предстает как эстетический феномен. Эстетическая логосфера основывается на диалогическом (полилогическом) контакте школьников с явлениями искусства, благодаря чему происходит существенная трансформация их эстетического сознания в плане личностного совершенствования.

Значимость разработанных принципов организации эстетической логосферы школы (лингвокультурологии, эстетической актуализации языковых единиц, полилингвизма, детского языкового творчества) заключается в их направленности на усвоение духовных ценностей народа; умение корректно высказывать свои взгляды и адекватно воспринимать высказывания других; понимание ценности иного, не похожего и способность оценить свое родовое начало; развитие творческих способностей учащихся.

Педагогические условия реализации созданной системы предусматривают организацию эстетического созерцания, ситуаций эстетического переживания и эстетической практики. Их актуальность - в обогащении детского воображения образной информацией, формировании навыков сопереживания и отклика на эстетические проявления объективного мира, выход на творческую деятельность школьников.

Подготовлено, апробировано и внедрено методическое обеспечение процесса формирования художественной культуры учащихся начальной, основной и старшей школы. Оно направлено на расширение представлений школьников об искусстве слова, отработку умений и навыков использовать его художественные особенности, формирование отношения к языку как средству выражения духовного мира человека.

Корректность исходных позиций предложенной концепции формирования художественной культуры школьников средствами искусства слова в условиях разработанных авторских учебных программ и методических пособий для учащихся и учителей проверена и подтверждена комплексом исследований и экспериментом в условиях учебно-воспитательного процесса школы.

Полученные разнообразие и содержательная несхожесть ответов и творческих работ учащихся дали полную картину, благодаря которой можно увидеть целостную сущность позитивной результативности экспериментальной работы.

Ключевые слова: художественная культура учащихся, эстетическая логосфера школы, лингвокультурология, эстетическая актуализация языковых единиц, полилингвизм, эстетическое созерцание, эстетическое переживание, языковое творчество.

Myropolska N.E. The forming of schoolchildren's artistic culture by means of art of a word. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 13.00.01 - general pedagogics and history of pedagogics. - Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The thesis is devoted to theory and methods of the forming of schoolchildren's artistic culture. The conception of the examined theme has been determined. The principals (linquaculturology, aesthetical actualization of language units, polylinguism, thinking-in-words creation) and conditions (the organization of situation of aesthetic contemplation, aesthetic experience, aesthetic practice) of the creation of school aesthetical logosphere - the main source of forming of artistic culture - have been worked out. Psyhologic-pedagogical approaches to measuring of schoolchildren's artistic culture development are substantiated. The system of teaching and educational complexes by means of art of a word for junior, secondary and senior pupils were created. Process and results of experimental investigation in different conditions of teaching and educational process has been reflected. The program-methodical maintenance of the forming of schoolchildren's artistic culture by means of art of a word has been created.

Key words: schoolchildren's artistic culture, school aesthetical logosphere, linquaculturology, aesthetical actualization of language units, polylinguism, aesthetic contemplation, aesthetic experience, thinking-in-words creation.

Размещено на Allbest.ru

...