Виходячи із загального означення поняття уміння (В.М. Монахов), в дослідженні виділено поняття методичних умінь, як свідоме застосування наявних у майбутнього вчителя знань і навичок, необхідних для виконання більш складних видів діяльності в різних умовах навчання учнів інформатики. Методичні уміння умовно можна розділити на загальні, спеціальні і конкретні.

Визначити рівень методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики можна через уміння вирішувати задачі певного класу з методики навчання інформатики та використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Такий висновок і став в дослідженні основою добору методів навчання методики інформатики. Ідея класифікації задач з методики навчання інформатики полягає у виділенні сукупності дій, адекватних конкретній методичній діяльності, що дозволяє систематизувати задачі, в процесі розв'язування яких ця діяльність засвоюється. Тому для побудови класифікації задач з методики інформатики використано склад методичних умінь зазначених трьох видів, які формуються за допомогою використання вправ та методичних завдань такого типу: репродуктивні завдання; завдання на використання орієнтувальної основи дій різного типу; завдання на аналіз конкретних ситуацій; завдання на моделювання конкретних ситуацій; завдання на виконання навчальних проектів.

До першої групи включаються завдання наукового аналізу змісту текстів підручників і навчальних посібників, розв'язування яких потребує загальних методичних умінь. До другої - задачі з вимогою виконати логіко-дидактичний аналіз заданих методичних систем навчання інформатики в масштабах базового чи профільного курсів інформатики; окремих розділів та окремих уроків. При розв'язуванні задач цієї групи майбутні вчителі інформатики опановують спеціальними методичними уміннями. Конкретні методичні уміння формуються при розв'язуванні завдань третьої групи, до якої входять задачі, що передбачають розробку окремих питань методики навчання інформатики. Цю найбільш численну групу задач можна поділити на підгрупи з урахуванням специфіки їх конкретних дидактичних цілей: а) введення і формування понять шкільного курсу інформатики; б) побудова та аналіз інформаційної моделі; в) опанування технологією опрацювання інформаційної моделі; г)роботи над побудовою та аналізом алгоритму та ін.

Методичні задачі, що пропонуються студентам при вивченні курсу методики інформатики, складають методичну систему навчання конкретного фрагмента змісту шкільного курсу інформатики, що є складовою частиною системи навчання всього курсу. Ця методична система навчання є теоретичною моделлю, призначеною для розв'язування трьох основних методичних завдань навчання студентів: добору змісту навчального матеріалу; добору раціональних технологій навчання; реалізації обраних технологій навчання.

Особлива увага в дослідженні приділяється використанню ситуаційних вправ. В роботі подано рекомендації щодо складання ситуаційних вправ, спрямованих на вироблення навичок прийняття рішень.

Зміна організаційних форм навчання інформатики диктується в першу чергу розвитком інформаційно-комунікаційних технологій і відбувається в напрямку індивідуальної і колективної проектної діяльності та індивідуальної роботи студентів, які передбачають зокрема відеофрагменти уроків з інформатики, конспекти уроків та позакласних заходів в друкованому та електронному вигляді, джерела методичних матеріалів у вигляді веб-квестів, веб-сторінок, протоколів обговорення методичних проблем у телеконференціях, що розміщені в Інтернеті.

В межах розв'язування завдань дослідження розкривається система підготовки майбутніх вчителів інформатики до використання комп'ютерних телекомунікацій в навчальному процесі, аналізуються освітні використання глобальної мережі Інтернет та елементів дистанційної форми при навчанні інформатики та методики інформатики.

Третій розділ „Модель методичної системи підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах” присвячений питанням вивчення змісту конкретних розділів шкільного курсу інформатики і виділення концептуальних змістових ліній цих розділів. Розробкою таких питань займається часткова методика навчання інформатики.

При розв'язуванні задач добору змісту навчання шкільного курсу використовуються три базових дидактичних елементи: дидактичні основи добору, принципи добору і критерії добору, з якими майбутні вчителі інформатики знайомляться в курсі методики навчання інформатики. Дидактичні основи добору змісту визначають поле пошуку змісту в процесі його добору, принципи добору - напрями діяльності, критерії добору - інструмент для добору конкретного змісту.

Основний метод, що пропонується частковою методикою для вивчення понять змістових ліній - це навчання через задачі, зокрема метод доцільно дібраних задач. Реалізація цього методу передбачає розробку системи задач (вправ), яка відповідає концепції навчання інформатики та пристосована до навчання діяльності, що відображає специфіку предмету. Це означає, що задачі (вправи) повинні слугувати і мотивом для подальшого розвитку теорії (введення нових понять, нових властивостей об'єктів, які вивчаються), і полігоном для її ефективного застосування.

У змісті шкільного курсу інформатики виділено п'ять змістових ліній, що містять поняття про: 1) інформацію, її властивості та інформаційні процеси; 2) модель та її типи, принципи та різновиди комп'ютерного моделювання, способи реалізації інформаційних моделей; 3) сучасні інформаційно-комунікаційні технології, застосування і роль інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному суспільстві; 4) алгоритм, його властивості, засоби і методи опису алгоритмів, базові структури алгоритмів та методи конструювання алгоритмів, програми як форми подання алгоритму для комп'ютера; основи програмування однією з мов програмування; 5) архітектуру інформаційної системи, основні елементи і принципи дії комп'ютера та телекомунікаційних засобів.

При логіко-дидактичному аналізі кожного із зазначених розділів визначають поняття, явища та процеси, з'ясовуються їх властивості та аналізуються зв'язки між ними, що дає можливість побудувати схему кожної із зазначених змістових ліній, поданих в дисертації.

Перша і третя групи питань, що складають загальноосвітні основи інформаційної культури, пов'язана з вивченням поняття інформації, її видів та властивостей, різних інформаційних процесів та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Поняття інформації в курсі інформатики є одним із вихідних. На ньому базуються такі поняття інформатики, як знак, знакова система, мова, письмо, повідомлення, алгоритм, інтерпретація повідомлення, подання повідомлень, передавання повідомлень, шум, дезінформація та інші. Основні методи вивчення цього матеріалу - індуктивний за логікою, за джерелами подання інформації - пояснювально-ілюстративний, за ступенем самостійності учнів - репродуктивний. Поняття інформації відноситься до основних і не визначається через простіші поняття.

Доцільно виділити такі етапи ознайомлення з поняттям інформації: 1) введення поняття інформації і поняття повідомлення; 2) з'ясування взаємозв'язків між поняттями інформація і повідомлення; 3) формування уявлень про носії інформації; 4) з'ясування питань про способи подання інформації; 5) формування уявлень про види інформації; 6) з'ясування питань про оцінювання і вимірювання інформації, про шум та взаємоперетворення інформації і шуму; 7) формування уявлень про кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація; 8) з'ясування властивостей інформації; 9) формування уявлень про інформаційні процеси.

Всі програми прикладного програмного забезпечення загального призначення слід подати з позицій - об'єкти та програмні засоби сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, за допомогою яких користувач досліджує інформаційні об'єкти - інформаційні моделі. Тобто доцільно на всі програмні засоби дивитись через призму діяльності людини (суб'єкта): суб'єкт - об'єкт - мета - засоби - діяльність - результати - оцінювання одержаних результатів - прийняття рішення.

Схема ознайомлення з прикладним програмним забезпеченням загального призначення може бути такою: 1). Демонстрація за допомогою конкретних прикладів характеристик та можливостей використання середовища та з'ясування його призначення. 2). Аналіз об'єктів, типів повідомлень, які опрацьовуються за допомогою середовища, способи їх подання в ньому, способи отримання результатів опрацювання повідомлень. Важливо виділяти об'єкти різного рівня для кожної прикладної програми. 3). Ознайомлення з основними складовими інтерфейсу середовища та формування вмінь аналізувати вміст основних його складових. 4) Правила роботи з вбудованою довідковою системою. 5). Ознайомлення з основними функціями та режимами роботи середовища. 6). Вивчення конкретної програми (за окремою схемою). 7). Теоретичне узагальнення основних режимів роботи та функцій середовища. 8). Теоретичне узагальнення на рівні основних вказівок. 9). Виконання аналогічних завдань в середовищі іншої програми такого ж самого призначення.

Друга змістова лінія визначається таким переліком понять: модель, моделювання як метод пізнання, формалізація, матеріальні і інформаційні моделі, інформаційне моделювання, основні типи інформаційних моделей. Змістова лінія моделювання, як і лінія інформації та інформаційних процесів, є теоретичною основою базового курсу інформатики. Подальший розвиток загальноосвітнього курсу інформатики повинен бути пов'язаним, насамперед, з поглибленням цих змістових ліній.

Предметом вивчення інформатики є інформаційне моделювання. Вивчення матеріальних моделей починає цю тему у зв'язку з визначенням поняття моделі і поділом моделей на натуральні і інформаційні. В свою чергу, інформаційне моделювання поділяється на моделювання об'єктів і процесів і моделювання знань. Класифікація моделей об'єктів і процесів виконується за формою подання. За цією ознакою розрізняють графічні, вербальні, табличні, математичні і об'єктно-інформаційні моделі.

При використанні зазначених методичних підходів до пояснення понять цієї змістової лінії обґрунтовується місце і роль комп'ютера та інформаційно-комунікаційних технологій в моделюванні.

Четверта група питань по суті визначає алгоритмічну культуру учнів, знання основних елементів однієї з мов програмування і оволодіння елементарною технологією програмування цією мовою.

Сучасний підхід до вивчення основ алгоритмізації повинен будуватися на таких основних положеннях:

Процес вивчення основ алгоритмізації слід орієнтувати на використання комп'ютера як дидактичного засобу навчання.

Метою вивчення основ алгоритмізації є виділення змісту реального об'єкта - алгоритму - і правил його побудови, а не вивчення конкретної алгоритмічної мови. Алгоритмічна мова - це лише один із багатьох засобів формального подання алгоритмів.

Знання основ алгоритмізації і навички програмування, що формуються у учнів при вивченні понять цієї змістової лінії, створюють базу для широких математичних узагальнень, сприяють розвитку дослідницьких навичок, розумових здібностей, творчості, активізують розумову діяльність школярів, розвивають їх критичне мислення.

Основними методами навчання є: а) "навчання через задачі", що проводиться за схемою: задача - теорія - задача (зокрема метод доцільно дібраних задач, метод відкритих програм та метод демонстраційних прикладів); б) метод проектів.

Остання група питань, що складають загальноосвітні основи інформаційної культури, пов'язана з вивченням структури і принципів дії комп'ютера, телекомунікаційних засобів та комп'ютерних мереж, функціонального призначення основних та периферійних пристроїв, що є складовими інформаційної системи. Тут виділяють наступні компоненти: структура інформаційної системи і функції її основних пристроїв; принципи дії основних складових комп'ютера та телекомунікаційних засобів; системне програмне забезпечення, в тому числі операційні системи та програми технічного обслуговування апаратної складової.

Процес формування поняття комп'ютера доцільно поділити на такі основні етапи, в кожному з яких вирішуються свої завдання: 1) початкове ознайомлення з поняттям комп'ютера; 2) вивчення функціональної структури комп'ютера, призначення основних та периферійних пристроїв; принципи збереження, введення і виведення інформації;
3) робота на персональному комп'ютері, техніка безпеки при роботі з комп'ютером; 4) основні принципи функціонування комп'ютера; 5) вивчення основних галузей застосування комп'ютера; 6) початкове ознайомлення з поняттям локальних і глобальних комп'ютерних мереж.

Для формування творчого потенціалу студентів і підвищення ефективності методичних знань та забезпечення достатнього рівня навичок і умінь у рамках пропонованої системи методичної підготовки розроблено навчально-методичний комплекс, метою створення якого було забезпечення цілеспрямованої методичної підготовки студентів до майбутньої роботи вчителя інформатики. Структура навчально-методичного комплексу включає: фрагмент освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього вчителя інформатики; програми курсів методики інформатики та використання обчислювальної техніки в навчальному процесі, спецкурсів, методичні матеріали до виконання лабораторних та практичних завдань, що включають відеоматеріали, систему навчальних і методичних посібників, в тому числі і електронних; систему тестів та комплексних завдань для здійснення систематичного контролю знань, навичок і вмінь студентів та комплекс матеріалів в межах застосування модульно-рейтингової системи навчання для організації самостійної роботи майбутніх вчителів інформатики.

У четвертому розділі „Оцінка ефективності системи методичної підготовки вчителя інформатики” наведено методику використання модульно-рейтингової система контролю для оцінювання рівня методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики, результати педагогічного експерименту, спрямованого на підтвердження та уточнення гіпотези дослідження.

Реалізація модульно-рейтингової системи здійснюється на основі виділення навчальних модулів та їх складових - змістових модулів шляхом використання традиційних та нетрадиційних форм контролю: захист опорного конспекту, комп'ютерний контроль, підготовка та захист веб-квесту, створення веб-сторінки методичного характеру, підготовка до проведення форуму для обговорення зазначеної дискусійної теми, зокрема описаних ситуацій на прийняття рішень та перегляду видіоматеріалів; розробка та захист стратегій „Асоціативний кущ”, „Взаємне навчання”, “Вільний лист”, “Базові поняття”, “Напиши. Передай наступному”, “Мозковий штурм”, “Думай/Працюй в парах/Обмінюйся думками”, “Діаграма Ейлера-Вена”, “Таблиця гіпотез”, “Дискусійна сітка” та ін.; захист комп'ютерної презентації, захист навчаючої програми, дидактичної гри, кросворду; моделювання конкретних фрагментів та ситуацій, тлумачний словник основних термінів та ін. Для забезпечення систематичності та повноти контролю використовуються модульно-рейтингові таблиці та комп'ютерне середовище, розроблене під керівництвом автора для здійснення тестового контролю.

Змістовий модуль складається з трьох компонентів, які забезпечують розкриття кожного ключового питання з боку: 1) теорії, яка описує систему знань, що пояснюють явища, процеси і ситуації методичної дійсності; 2) технології, яка описує засоби реалізації теоретичних знань на практиці; 3) майстерності як методичної культури діяльності, яка здійснюється при впровадженні засвоєного досвіду. До змістового модуля входить також його технологічна частина, що містить систему методичного забезпечення у вигляді інструментальних матеріалів: завдань для самостійної роботи студентів до лабораторно-практичних занять з урахуванням рівнів інтелектуальної активності (репродуктивний, евристичний та креативний) та інструкцій щодо їх виконання та оцінювання.

Для перевірки висунутої в дисертації гіпотези дослідження було організовано педагогічний експеримент, який проводився, зважаючи на зміну концепцій інформатизації та навчання інформатики в школі, довго (1986-2003) і багатоаспектно.

На першому етапі 1986-1990 рр. був проведений пошуковий і констатуючий експеримент, який включав у ході безпосереднього викладацької роботи підготовку і видання навчальних посібників для вчителів [3-9], а також уточнення цілей і змісту методичних компонентів в професійній підготовці вчителя та його вплив на зміст шкільної освіти.

На другому етапі (1990-1992 рр.) на основі результатів пошукового і констатуючого експерименту розроблялись, випробовувались і впроваджувались елементи методичної системи, якою забезпечувався початок регулярної підготовки вчителів інформатики; проводився теоретичний аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з метою визначення ступеня розробленості проблеми; вивчався і узагальнювався стан вирішення проблеми в педагогічних вузах; проводились спостереження за процесом навчання інформатики в школі і за процесом навчання методики інформатики у педагогічному університеті [2, 10-12, 44-47, 59-65]. Внаслідок цього виявлена актуальність дослідження і сформульована гіпотеза про необхідність розв'язування комплексу проблем, пов'язаних з формуванням концепції шкільного курсу інформатики і побудовою системи методичної підготовки вчителя інформатики.

На третьому етапі (1993-1995 рр.) були визначені теоретичні основи моделі системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики; розроблена концепція шкільного курсу інформатики [49, 51]; проведений добір змісту методики навчання інформатики [13-18]; створена модель методичної системи навчання інформатики в школі і педагогічному університеті [48, 50, 66]; здійснювалась експериментальна перевірка та впровадження навчально-методичного забезпечення щодо реалізації компонентів методичної системи навчання інформатики в системі підготовки майбутніх вчителів інформатики з одночасним дослідженням можливостей використання дисциплін за вибором, спеціалізацій тощо.

Під час третього етапу з'ясовано педагогічну ефективність пропонованого змісту навчання (на рівні державної програми з інформатики для школи та посібників і експериментальних навчально-методичних матеріалів для студентів та вчителів інформатики) в умовах експериментально-масового навчання. Цей етап експерименту: а) засвідчив ефективність навчання студентів проектуванню; б) виявив необхідність створення навчально-методичних комплексів для учнів та майбутніх вчителів; в) надав можливість апробувати пропоновану методику навчання інформатики, орієнтовану на здійснення користувацького підходу; г) виявив ефективність диференціації навчального процесу засобами пропонованих посібників; д) поставив питання про необхідність у режимі експериментального навчання дослідити ефективність навчання у мовах модульно-рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності студентів, в тому числі з використанням тестового контролю знань та вмінь студентів.

На четвертому етапі (1996-2003 рр.) проведена експериментальна перевірка гіпотези дослідження в процесі вивчення курсів “Методика навчання інформатики” та “Використання обчислювальної техніки в навчальному процесі”; визначені перспективи та методичні передумови розвитку системи методичної підготовки вчителя інформатики. Виявлено доцільність здійснення професійної спрямованості фундаментальної підготовки вчителя інформатики та підтверджено висновок про врахування при створенні концепцій навчання особливих умов організації навчального процесу в різних навчальних установах.

Особливе місце займали розробка концепції шкільного курсу інформатики [56]; діяльнісної моделі вчителя і фрагментів освітньо-кваліфікаційної характеристики і масове впровадження матеріалів навчально-методичних комплексів, що пов'язані з спеціалізацією “Інформатика”, як для школи [18-19, 23-24, 26-30, 32, 33, 36], так і для вищих педагогічних навчальних закладів [2, 20, 21, 25, 31, 34, 35, 37-43].

Під час четвертого етапу також досліджено педагогічну ефективність вивчення курсу методики інформатики в умовах модульно-рейтингової системи організації навчального процесу. Крім того, на цьому етапі експерименту було виявлено та впроваджено в навчальний процес спеціальні методи та форми навчання методики інформатики, зокрема метод навчання через методичні задачі, інтерактивні методи та елементи дистанційної форми навчання. В режимі експерименту за участю автора дослідження створено освітню комп'ютерну мережу, в межах якої впроваджується метод телекомунікаційних проектів для учнів та дистанційне навчання вчителів інформатики освітніх використань мережі Інтернет.

За результатами дослідження була випущена серія посібників, в яких була відображена розроблена автором методика як для школи, так і для педагогічних університетів. Оскільки посібники знайшли схвалення Міністерства освіти і науки України і одержали відповідні грифи щодо їх використання в навчальному процесі, з'явилась можливість зібрати значний матеріал, який дозволив уточнити ряд положень розробленого підходу і викласти його у монографії „Основи методичної підготовки вчителя інформатики” [1].

Обґрунтування педагогічної ефективності пропонованої системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики здійснювалось в НПУ імені М.П.Драгоманова поетапно відповідно до концепції і логіки розгортання дослідження. Критеріями оцінки ефективності експериментального навчання стали змістовні характеристики ступеня досяжності мети формування необхідного рівня методичної культури майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах і їх вміння працювати над розв'язуванням професійних завдань за умов зміни парадигми освіти та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Генеральна вибіркова сукупність студентів склала 2000 чоловік, в експертній оцінці брали участь 18 викладачів, аспірантів та вчителів шкіл.

В експериментальному дослідженні було використано методики експертного оцінювання і самооцінки на базі анкетування і інтерв'ювання студентів і викладачів, вивчення і аналіз діяльності студентів, спостереження за реалізацією методичних завдань з кожної теми, методи статистичного аналізу.

Таким чином, у ході педагогічного експерименту підтвердилась концепція пропонованої системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах і доведена ефективність формування методичної культури студентів саме через курс методики навчання інформатики.

Висновки дисертації містять основні результати стосовно можливості реалізації теоретичних і практичних положень, висунутих у проведеному дослідженні, для побудови курсу "Методика навчання інформатики" і методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики.

У додатках наведені вимоги до знань, навичок та умінь учнів на рівні освітнього державного стандарту з інформатики, приклади тестових завдань з інформатики та методики інформатики, навчальні програми курсів “Методика навчання інформатики”, “Використання обчислювальної техніки в навчальному процесі”, програма спецкурсу з методики вивчення освітніх послуг Інтернет, телекомунікаційних проектів; схеми змістових ліній шкільного курсу інформатики, приклади лабораторних робіт, що виконуються студентами на практичних заняттях з методики навчання інформатики.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення проблеми створення цілісної системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах за умов бурхливого розвитку наукової галузі інформатика та зміни парадигми освіти.

Необхідність і своєчасність такого дослідження зумовлені, передусім, необхідністю вирішення проблеми методичної підготовки вчителя інформатики.

Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку методичної системи навчання інформатики в середній школі і методичної підготовки вчителів інформатики, зміст соціального замовлення суспільства і освіти в цілому щодо формування інформаційної і методичної культури вчителів інформатики і встановлено, що система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах, яка склалася, недостатньою мірою задовольняє вимоги соціального замовлення суспільства, і тому назріла необхідність її перегляду з урахуванням специфіки діяльності вчителя за умов ступеневої системи освіти та основних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Виявлено суспільно-педагогічні передумови методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики за умов реформування школи і вищої педагогічної освіти.

Одним із завдань даного дослідження було ретельне вивчення різних підходів до навчання інформатики в школі, дослідження питання тенденцій розвитку інформатики як науки і її відображення на зміст шкільного курсу, аналіз існуючих навчальних посібників і на основі цього, розробка власної моделі шкільного курсу інформатики, що спирається на реалізацію користувацького підходу та принципу диференціації навчання учнів в старшій школі. До особливостей створеної моделі курсу інформатики можна віднести: виділення варіативної та інваріантної частин змісту при профільному навчанні; створення державного та регіонального освітніх стандартів з інформатики; поглиблення теоретичної бази курсу, зокрема вивчення основоположних понять інформації та інформаційних процесів; навчання з урахуванням трьох нерозривно пов'язаних аспектів: теорії, технології, техніки; необхідність аналізу існуючої концепції шкільного курсу інформатики та державних стандартів з інформатики; використання програмних засобів навчального і професійного призначення при вивченні навчального матеріалу; надання практичної значущості результатам навчання; створення умов для повного розкриття творчого потенціалу учнів з врахуванням їх інтересів, запитів і здібностей, в тому числі і за рахунок відповідного добору змісту навчання.

Спираючись на державний освітній стандарт з інформатики, вчитель зможе зорієнтуватися в різноманітті концепцій навчання, що пропонуються при навчанні інформатики в школі, і самостійно відібрати зміст „свого” варіанту навчального предмета, спираючись на одну із таких концепцій, як на базову (наприклад ту, що пропонується в дослідженні).

У дослідженні доведено, що при розробці моделі методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики за умов ступеневої освіти доцільно використовувати в комплексі три шляхи, що приводять до необхідності глибокого знання та розуміння одного з найбільш загальновизнаних підходів до побудови шкільного курсу інформатики, обґрунтованого критичного аналізу та порівняння основних існуючих концепцій та проектування власної концепції шкільної інформатики за сучасних умов перебудови шкільної освіти.

Проведене теоретичне дослідження засвідчило, що в умовах інформатизації суспільства переходу до неперервної освіти необхідне створення системи неперервної цілісної підготовки вчителя в галузі інформатики, центральною ланкою якої є встановлення взаємозв'язків між методичною системою фундаментальної підготовки і методичною системою навчання методики інформатики.

Методологічною базою проведеного дослідження є принципи: цілісність розгляду предмета вивчення, єдності змістового і процесуального в процесі навчання, адекватності цільових установок в системі загальної середньої і професійної педагогічної освіти.

Принципово новим в дослідженні є те, що на основі аналізу тенденцій розвитку інформатики (як науки) і її відображення на зміст шкільного курсу інформатики; розробки власної моделі шкільного курсу інформатики, що спирається на реалізацію користувацького підходу та принципу диференціації навчання інформатики в старшій школі; встановлення взаємозв'язків між рівнем фундаментальної підготовки майбутнього вчителя інформатики і рівнем професійної підготовки; розробки моделі методичної системи навчання інформатики, відмінній від існуючих наявністю технологічних елементів; уточнення поняття методичної культури вчителя інформатики; розробки навчально-методичних комплексів для навчання шкільного курсу інформатики та вузівського курсу методики інформатики, побудована система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах.

У результаті проведеного дослідження отримані наступні основні результати:

Виявлено тенденції розвитку методичної системи навчання інформатики в загальноосвітній школі та системи методичної підготовки вчителів інформатики в педагогічному вузі і фактори, які їх визначають. Показано, що методична система навчання інформатики як сукупність п'яти ієрархічно взаємозалежних компонентів: цілей, змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання в умовах розвитку сучасних інформаційно-телекомунікаційний технологій змінює свій компонентний склад і структуру, стає „відкритою” системою з розмитими межами і нечітко визначеними компонентами і повинна розглядатися на базі методології “м'яких” систем. Відкритість методичної системи проявляється в сильному впливі контексту соціального, освітнього і технологічного плану на функціонування її компонентів. Нечіткість компонентів виражається в їхньому істотному взаємопроникненні й інтеграції.

Обґрунтовано зміну цілей навчання інформатики в сучасному контексті розвитку освіти. Сучасний прогрес предметної галузі "Інформатика", зокрема, розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, а також зміна соціального контексту розвитку освіти приводять до зміни цілей навчання інформатики, серед яких ведучими виявляються формування в учнів стабільних навичок використання засобів сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, здібностей і прагнення адаптуватися до інформаційного середовища діяльності, яке швидко змінюється, пропедевтика подальшої інформаційної підготовки протягом усього життя при орієнтації на індивідуальні особистісні запити учня. Обґрунтовано добір методів, організаційних форм та засобів навчання інформатики.

Розроблено основні компоненти методичної системи підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах. Обґрунтовано добір навчального матеріалу, який складає зміст методичної підготовки, виходячи з діяльнісної моделі вчителя, що дозволяє побудувати інваріантну методичну компоненту моделі майбутнього фахівця у вигляді фрагмента освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Розроблено й впроваджено систему організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вчителів інформатики, що побудована на основі використання модульно-рейтингової системи організації навчального процесу, елементів дистанційної форми навчання, та враховує рівні їх інтелектуальної активності.

Розроблено й апробовано методику формування методичних умінь студентів, що базується на системі послідовного розв'язування методичних вправ на виконання завдань: репродуктивного характеру; використання орієнтувальної основи дій різного типу; аналіз конкретних ситуацій; моделювання педагогічних процесів; виконання навчальних проектів (індивідуальних, в малих групах, колективних).

Ефективність запропонованої системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах підтверджена результатами педагогічного експерименту.

Подальший розвиток даної проблеми пов'язано з розробкою критеріальної основи управління розвитком системи методичної підготовки вчителя інформатики, з розвитком технологічного оснащення технології навчання проектування методичної системи навчання інформатики, з інструменталізацією моніторингу методичної системи навчання інформатики та методики її навчання та її функціонування.

В процесі дослідження автором було поставлено ряд проблем, розв'язання яких вимагає спеціальної розробки. Ці проблеми зосередили увагу аспірантів і здобувачів, що працюють під керівництвом автора (Жильцов О.Б., Івасик В.Б., Ухань П.С., Добова Т.В., Козачук О.В., Мацьоха О.М., Діментієвська Н.П., Кузьмінська О.Г. та ін.). Окремі проблеми вже достатньо досліджено, що підтверджено успішно захищеними кандидатськими дисертаціями (Жильцов О.Б., Івасик В.Б., Ухань П.С., Добова Т.В.).

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографії, навчальні посібники та підручники

Морзе Н.В.Основи методичної підготовки вчителя інформатики. Монографія. - К.: Курс, 2003. - 372 с.

Основи нових інформаційних технологій навчання: Посіб. для вчит. / Авт. кол.: Гокунь О.О., Жалдак М.І., Комісарова О.Ю., Морзе Н.В., Смульсон М.Л. / Колективна монографія за ред. Ю.І.Машбиця. - К.: МО України, Інститут змісту і методів навчання, Інститут психології АПН України, 1997. - 262 с. (участь автора - 2,8 др. арк.)

Жалдак М.И., Морзе Н.В. Основы информатики и вычислительной техники. Учеб. пособ. для средних спец. учеб. завед. - К.: Вища школа, 1986. - 200 с. (участь автора - 5,5 др. арк.)

Жалдак М.И., Морзе Н.В. Основы информатики и вычислительной техники. Учеб. пособ. для средних спец. учеб. завед. 2-е изд. - К.: Вища школа, 1987. - 200 с. (участь автора - 5,5 др. арк.)

Шкиль Н.И., Жалдак М.И., Рамский Ю.С. , Морзе Н.В. Изучение языков программирования: Пособ. для учителей. - К.: Рад. школа, 1988. - 272 с. (участь автора - 3,7 др. арк.)

Вовк Я.И., Колесников С.Я., Морзе Н.В., Олейник А.Г., Долина В.Г., Мороз О.И., Федорив Л.А., Белоусова Л.И., Нелин Е.П., Раков С. А. Проведение практических занятия при изучении курса “Основы информатики и вычислительной техники”. - К.: Рад. школа, 1988. - 95 с. (участь автора - 0,5 др. арк.)

Жалдак М.И., Морзе Н.В. Начинаем диалог с ЭВМ: Учеб. нагляд. пособ. - К.: Вища школа, 1989. - 32 с. (участь автора - 1, 5 др. арк.)

Жалдак М.И., Кубрушко В.М., Лапинский В.В., Морзе Н.В., Олейник А.Г., Пеньков А.В., Потапенко Г.Д. Практикум по вычислительной технике. Часть II. Обработка данных на персональных компьютерах ДВК-2М с использованием системы управления базами данных. - К.: МВССО УССР, УМК ВО, 1989. - 80 с. (участь автора - 0,65 др. арк.)

Жалдак М.И., Кубрушко В.М., Морзе Н.В., Лапинский В.В., Олейник А.Г., Пеньков А.В., Потапенко Г.Д. Практикум по вычислительной технике. Ч. 1. Использование персональних компьютеров ДВК - 2М в учебном процессе. - К.: МВССО УССР, УМК ВО, 1990. - 44 с. (участь автора - 0,33 др. арк.)

Морзе Н.В., Кругликов А.В. Основы алгоритмизации и программирования. Операционная система MS-DOS. Системы управления базами данных. Учеб. пособ. по информатике. - К.: КПІ, 1991. - 51 с. (участь автора - 1,5 др. арк.)

Морзе Н.В., Кругликов А.В. Основы алгоритмизации и программирования. Операционная система MS-DOS. Системы управления базами данных. Учеб. пособ. по информатике. 2-е изд. - К.: КПІ, 1992. - 50 с. (участь автора - 1,5 др. арк.)

Морзе Н.В. Збірник вправ і задач з курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки” (Основи алгоритмізації). - К.: КДПІ, КМІ УВ, 1993. - 43 с.

Морзе Н.В. Операційна система MS-DOS в завданнях та вправах. - К.:Курс, 1994. - 60 с.

Морзе Н.В. Операционная система MS-DOS в заданиях и упражнениях. - К.: Курс, 1995. - 60 с.

Морзе Н.В. Операційна оболонка Norton Commander в завданнях та вправах. - К.:Курс, 1995. - 80 с.

Морзе Н.В. Текстовий редактор Лексикон в завданнях та вправах. - К.:Курс, 1995. - 52 с.

Морзе Н.В. Практичні роботи з основ алгоритмізації та програмування мовами BASIC i PASCAL (Ч. 1). - К.: Курс, 1995. - 60 с.

Морзе Н.В. Практичні роботи з основ алгоритмізації та програмування мовами BASIC i PASCAL (Ч. 2). - К.: Курс, 1996. - 76 с.

Морзе Н.В. Практичні роботи з основ алгоритмізації та програмування мовами BASIC i PASCAL (Ч. 3). - К.: Курс, 1996. - 88 с.

Морзе Н.В. Програмно-методичний комплекс навчальної дисципліни ''Основи роботи з персональним комп'ютером“. - К.: Курс, 1996. - 148 с.

Морзе Н.В., Ухань П.С. Методичні рекомендації по вивченню основ робот з персональним комп'ютером. Для студентів заочної форми навчання. - К.: Курс, АПСВ, 1996. - 208 с. (участь автора - 5,5 др. арк.)

Морзе Н.В. Практичні роботи з основ алгоритмізації та програмування мовами BASIC i PASCAL (Частина 4). - К.: Курс, 1997. - 88 с.

Морзе Н.В., Ухань П.С. Windows 3.11 в запитаннях та відповідях (Частина 1). - К.: Курс, УДПУ, 1997. - 70 с. (участь автора - 2,3 др. арк.)

Морзе Н.В., Ухань П.С. Windows 3.11 в запитаннях та відповідях (Частина 2). - К.: Курс, УДПУ, 1997. - 72 с. (участь автора - 2,3 др. арк.)

Морзе Н.В., Ухань П.С. Основи роботи з персональним комп'ютером. Для студентів заоч. форми навч. - К.: Курс, 1997. - 148 с. (участь автора - 5 др. арк.)

Морзе Н.В. Текстовий редактор MS Word в завданнях та вправах (Частина 1). - К.: НПУ, 1998. - 90 с.

Морзе Н.В. Текстовий редактор MS Word в завданнях та вправах (Частина 2). - К.: НПУ, 1998. - 92 с.

Морзе Н.В. Текстовий редактор MS Word в завданнях та вправах (Частина 3). - К.: НПУ, 1998. - 90 с.

Морзе Н.В. Текстовий редактор MS Word в завданнях та вправах (Частина 4). - К.: НПУ, 1998. - 98 с.

Морзе Н.В. Текстовий редактор MS Word в завданнях та вправах (Частина 5). - К.: НПУ, 1998. - 58 с.

Морзе Н.В., Івасик В.Б. Елементи теорії графів - К.: Курс, 1999. - 64 с. (участь автора - 2,4 др. арк.)

Морзе Н.В. Основи інформатики. Екзаменаційні білети: запитання та відповіді. - К.:ТОВ “Курс”, 1999. - 150 с.

Морзе Н.В. Основи інформатики. Екзаменаційні білети: запитання та відповіді. - К.: ДіаСофтЮП, 2000. - 160 с.

Морзе Н.В., Вознюк А.Н., Козачук А.В., Ухань П.С. Локальные и глобальные компьютерные сети: Пособ. для учителей. - К.: Курс, 2000. - 141 с. (участь автора - 5 др. арк.)

Морзе Н.В., Кунц В.А. Основи програмування в середовищі VISUAL BASIC. - К.: Курс, 2000. - 136 с. (участь автора - др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В. Інформатика - 7: Експериментальний навчальний посібник для учнів 7 класу загальноосвітньої школи. - К.: ДіаСофт, 2000. - 207 с. (участь автора - 7,5 др. арк.)

Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Посібник для студентів пед. університетів. - К.: Курс, 2002. - 895 с.

Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. Ч. 1. Загальна методика навчання інформатики. - К.: Навчальна книга, 2003. - 254 с.

Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. Ч. 2. Методика навчання інформаційних технологій. - К.: Навчальна книга, 2003. - 288 с.

Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. Ч. 3. Методика навчання основним послугам глобальної мережі Інтернет. - К.: Навчальна книга, 2003. - 196 с.

Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. Ч. 4. Методика навчання основам алгоритмізації і програмування. - К.: Навчальна книга, 2003. - 250 с.

Морзе Н.В., Мостіпан О.І. Інформатика. Державна підсумкова атестація. 11 клас. - Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003 - 104 с. (участь автора - 3 др. арк.)

Морзе Н.В., Дубова Т.В. Лабораторний практикум з методики навчання інформатики. - К.: Курс, 2003. - 242 с.

Програми і держстандарти

Жалдак М.І., Морзе Н.В. Шкільний курс інформатики та методика його викладання: Програма педагогічних інститутів. - К.: РНМК, МНО України, 1991. - 20 с. (участь автора - 0,36 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Рамський Ю.С. Програма державного екзамену з інформатики з методикою викладання основ і інформатики та обчислювальної техніки //Програми для фізико-математичних факультеті в педагогічних інститутах. Збірник
№ 4. - К.: РУМК, 1992. - С. 86-94. (участь автора - 0,3 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В. Програма з курсу “Шкільний курс інформатики та методика її викладання” //Програми для фізико-математичних факультетів педагогічних інститутів. Збірник № 4. - К.: РУМК, 1992. - С. 65-83. (участь автора - 0,5 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Рамський Ю.С. Програма з курсу “Інформатика та обчислювальна техніка” для фізико-математичних факультетів педагогічних інститутів //Програми для фізико-математичних факультетів педагогічних інститутів. Збірник № 4. - К.: РУМК, 1992. - С. 3-21. (участь автора - 0,33 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. Програма курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки” для середніх навчальних закладів //Інформаційний збірник МО України. - K.: Oсвіта, 1993. - № 13. - С. 7-23. (участь автора - 0,33 др. арк.)

Гриша С. М., Жалдак М.І., Морзе Н.В., Павлов О.А., Рамський Ю.С. , Яковлев Г.Л. Концепція змісту наскрізної освіти з інформатики та обчислювальної техніки. - К.: МО України, Інститут системних досліджень, 1993. - 19 с. (участь автора - 0,35 др. арк.)

Морзе Н.В., Яковенко Л.З. Стандарт спеціальності: Методика викладання інформатики та обчислювальної техніки //Стандарти освіти і кваліфікації вчителів. - Суми: МКВВП “МРІЯ”, 1993. - С. 42-67.(участь автора - 0,6 др. арк.)

Биков В.Ю., Вовк Я.І., Жалдак М.І., Комісарова Н.І., Луговий В.І., Ляшенко О.І., МашбіцЮ.І., Морзе Н.В., Олейник А.Г., Пилипчук А.Ю. Рамський Ю.С. , Руденко В.Д., Смульсон М.Л. Концепція інформатизації (освіти) //Рідна школа. - 1994. - N 11. -
С. 26-29. (участь автора - 0,1 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. Програма курсу з основ інформатики та обчислювальної техніки. - К.: Перун, 1996. - 23 с. (участь автора - 0,4 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г., Мостіпан О.І. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Основи інформатики та обчислювальної техніки”. - К.: Шкільний світ, 2001. - 63 с. (участь автора - 1,1 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І., Науменко Г.Г. Інформатика. 10-11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. - Камянець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. - 80 с. (участь автора - 1, 25 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. Програма шкільного курсу “Інформатика” для базової школи (7-9 класи) // Інформатика. - 2003. - 26 с. (участь автора - 0,4 др. арк.)

Биков В.Ю., Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І., Рамський Ю.С. Державний стандарт освітньої галузі “Технології” (проект) для загальноосвітньої середньої школи // Освіта України. - 2003. - № 3-4. - 10 с. (участь автора - 0,2 др. арк.)

Навчальні програми для профільного навчання профільного навчання. Інформатика. /Авт. колектив: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І. і ін. - К.: 2003. - 320 с. (участь автора - 3др. арк.)

Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Програма педагогічних інститутів. - К.: Курс, 2003. - 20 с.

Методичні рекомендації

Колесников С. Я., Морзе Н.В., Олейник А.Г. Методические рекомендации по проведению в Х классе практических занятий по основам информатики и вычислительной техники. - К.: МП УССР, 1987. - 24 с. (участь автора - 0,6 др. арк.)

Морзе Н.В. Методические рекомендации к использованию программируемых микрокалькуляторов и персональных микрокомпьютеров при изучении ОИВТ в средних учебных заведениях. - К.: РУМК МП УССР, 1987. - 75 с.

Жалдак М.И., Морзе Н.В., Олейник А.Г. Использование программного обеспечения персональных компьютеров в учебном процессе: Метод. реком. - К.: Рад. школа, 1990. - 70 с. (участь автора - 1,4 др. арк.)

Жалдак М.И., Морзе Н.В., Олейник А.Г. Практические занятия на персональных компьютерах: Метод. реком. - К.: Рад. школа, 1990. - 64 с. (участь автора - 1,5 др. арк.)

Жалдак М.И., Морзе Н.В., Мостипан О.И., Мороз О.И., Олейник А.Г. Решение задач с помощью ЭВМ: Метод. реком. - К.: Рад.школа, 1991. - 81 с. (участь автора - 1 др. арк.)

Морзе Н.В., Жильцов О.Б., Нестерова О.Д. Вивчення тем “Функції” та “Системи лінійних рівнянь з двома невідомими з використанням ППЗ “GRAN” у сьомому класі середньої школи: Метод. реком. - К.: КДПІ, 1992. - 57 с. (участь автора - 2 др. арк.)

Морзе Н.В. Информатика-10. Основы алгоритмизации и программирования. Контрольные задания и методические указания. - К.: КПІ - ЗШЛ, 1993. - 45 с.

Морзе Н.В., Яковенко Л.З. Організація роботи вчителя у процесі підготовки до занять з курсу “Основи і нформатики та обчислювальної техніки” //Методичні рекомендації педагогічним і керівним працівникам навчальних закладів та органів освіти м.Києва, Київської області до початку 1994/95 - навч. року. - К.:КМІУВ ім. Б.Грінченка, 1994. - С. 117-146. (участь автора - 0,6 др. арк.)

Морзе Н.В. Використання нових інформаційних технологій навчання //Навчально - виховні заклади на шляху реформування. - К.: Ватутинський районний відділ освіти м.Києва, лабораторія управління, 1996. - С. 154-166.

Статті у наукових збірниках і журналах

Жалдак М.І., Морзе Н.В. Вивчення мови програмування БЕЙСІК в середній школі //Радянська школа. - 1987. - № 3. - С. 36-43. (участь автора - 0,1 др. арк.)

Колесніков С. Я., Морзе Н.В., Олейник А.Г., Распопов В.Б. Програмовані мікрокалькулятори на практичних заняттях з інформатики (Х клас) // Радянська школа. - 1987. - № 1. - С. 42-47.

Колесніков С. Я., Морзе Н.В., Олейнік А.Г. Распопов В.Б. Програмовані мікрокалькулятори на практичних заняттях з інформатики (Х клас) //Радянська школа. - 1987. - № 2. - С. 42-48.

Морзе Н.В. Вивчення основ інформатики та обчислювальної техніки в середніх навчальних закладах //Методика викладання математики і фізики. - К.: Рад. школа, 1987. - С. 27-31.

Морзе Н.В. Вивчення теми „Алгоритми” в курсі алгебри 8 - го класу //Формування комп'ютерної грамотності. - К.: Рад. школа, 1988. - С. 32-41.

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мороз О.І. З досвіду вивчення основ інформатики і програмування в загальноосвітній школі //Радянська школа. - № 7. - 1988. - С. 29-34. (участь автора - 0,13 др. арк.)

Морзе Н.В. Поетапне формування розумових дій при вивченні інформатики //Радянська школа. - 1989. - № 4. - С. 71-77.

Морзе Н.В. Реализация общедидактических принципов обучения при изучении основных понятий информатики и вычислительной техники //Использование компьютеров в учебном процессе педагогического вуза: Сб. науч. трудов. - К.: КГПИ им.Горького, 1989. - С. 27-37.

Морзе Н.В. О новом курсе “Методика преподавания информатики в средних учебных заведениях” в педагогических вузах” //Использование информационной технологии в учебном процессе: Материалы межвузовской научно-практической конференции. - К.: КГПИ, 1990. - С. 15-21.

Морзе Н.В., Моллов А., Атанасчева Д., Іовчева Б., Іванов І. Технологiя рoзрoбки методики ознайомлення учнів із структурами даних на уроках інформатики //Використання нової інформаційної технології у навчальному процесі: Зб. наук. праць/ Редкол.: М.І.Шкіль. - К.: РНМК, 1990. - С. 150-161. (участь автора - 0, 12 др. арк.)

Жалдак М.І., Олейнік А.Г., Морзе Н.В., Рамський Ю.С. Вплив нової інформаційної технології на зміст освіти //Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі: Зб. наук. праць /Ред.: М.І.Шкіль - К.: КДПІ, 1991. - С. 17-21.(участь автора - 0,12 др. арк.)

Морзе Н.В. Працюємо над помилками //Рідна школа. - 1993. - № 4. - С. 39-45.

Морзе Н.В. Методика навчання учнів розв'язуванню задач з інформатики //Проблеми інформатизації освіти: Зб. наук. праць / Редкол.: М.І.Жалдак (відп. ред.) та ін. - К.: МО України, УДПУ, 1994. - С. 31-36.

Морзе Н.В., Підгорна Т.В. Методика використання комп'ютера при вивченні дробів на уроках математики у 5 - 6 класах //Проблеми інформатизації освіти: Зб. наук. праць/ Редкол.: М.І.Жалдак (відп. ред.) та ін. - К.: МО України УДПУ, 1994. - С. 63-71. (участь автора - 0,12 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Рамський Ю.С. “Основи інформатики” як одна з вагомих складових системи навчальних предметів загальноосвітньої школи //Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі: Зб. наук. праць / Редкол. - К.: НПУ, 1997. - С. 3-21. (участь автора - 0,5 др. арк.)

Морзе Н.В., Ухань П.С. Тестовий контроль знань - один із шляхів підвищення ефективності навчального процесу у вищих закладах освіти //Вісник Академії праці і соціальних відносин: Зб. наук. праць /Редкол. - 1998. - № 1. - С. 172-178. (участь автора - 0,4 др. арк.)

Морзе Н.В. Комп'ютерні телекомунікації в навчанні //Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції/ м. Херсон. - К.: Інститут змісту і методів навчання, 1998. - С. 185-192.

Морзе Н.В. Методика вивчення основних можливостей текстового редактора //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 1998. - № 1. - С. 13-16.

Морзе Н.В. Практичні завдання для вивчення текстового редактора //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 1998. - № 2. - С. 13-17.

Морзе Н.В. Основні напрями вдосконалення методичної підготовки вчителів інформатики в педагогічних вузах //Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць / Редкол. - К.: “Комп'ютер у школі та сім'ї” - НПУ імені М.П.Драгоманова. - 1998. - С. 215-224.

Морзе Н.В. Особливості організації навчального процесу учнів в системі дистанційного навчання //Наука і сучасність: Зб. наук. праць. -- К.: Логос, 1999. - Випуск № 2. - Ч.4 (педагогічні науки) - С. 64-71.

Морзе Н.В., Ухань П.С. Використання нових інформаційних технологій при дистанційному навчанні //Вісник Академії праці і соціальних відносин: Зб. наук. праць. - К.: Курс, 1999. - № 1. - С. 128-139. (участь автора - 0,3 др. арк.)

Морзе Н.В., Діментієвська Н.П. Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 1999. - № 2. - С. 12-19. (участь автора - 0,4 др. арк.)

Морзе Н.В., Ухань П.С. Організація дистанційного навчання на базі використання основних можливостей Інтернет //Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. - К.: Логос, 2000. - С. 167-174. (участь автора - 0, 5 др. арк.)

Морзе Н.В. Методика вивчення операційної системи //Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць/ Редкол. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - Вип. 2. - С. 47-72.

Жалдак М.І., Морзе Н.В. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації //Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2000. - Вип. 2. - С. 3-25. (участь автора - 0,5 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В., Козачук О.В. Вивчення основ комп'ютерних мереж //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2000. - № 2. - С. 14-18. (участь автора - 0,2 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2000. - № 4. - С. 11-16. (участь автора - 0,25 др. арк.)

Жалдак М.І., Морзе Н.В. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2001. - № 1. - С. 14-18. (участь автора - 0,25 др. арк.)

Морзе Н.В. Задачі до екзаменаційних білетів з інформатики для 11 - х класів загальноосвітніх навчальних закладів на 1999-2000 н.р. //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2001. - № 2. - С. 37-44.

Морзе Н.В. Концепція методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в умовах багаторівневої освіти. //Наука і сучасність: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2001. - Т. ХХVІ - С. 57-65.

Морзе Н.В., Козачук О.В. Методи пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет //Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць/Редкол. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Вип. 3.- 2001. - С. 22-43. (участь автора - 0,5 др. арк.)

Морзе Н.В., Козачук О.В. Методика вивчення принципів функціонування мережі Інтернет //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2001. - № 3. - С. 11-15. (участь автора - 0,4
др. арк.)

...