Лінгводидактична підготовка майбутнього учителя-словесника для формування ділового мовлення учнів основної школи

Размещено на http://allbest.ru

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УГІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.02 - теорія та методика навчання (українська мова)

ЛІНГВОДИДАКТИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА ДЛЯ ФОРМУВАННЯМ ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Виконала Стасів Лілія Володимирівна

Херсон - 2003



АНОТАЦІЯ

Стасів Л.В. Лінгводидактична підготовка майбутнього учителя-словесника для формування ділового мовлення учнів основної школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (українська мова). - Херсонський державний університет, Херсон, 2003.

У дисертації запропоновано науково обґрунтовану систему, в основі якої зміст, оптимальні методи і раціональні прийоми та засоби лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів. Експериментально перевірено на основі впровадження нових технологій навчання методику реалізації функціонально-стилістичного та комунікативно-діяльнісного підходів із формування комунікативних якостей ділового мовлення, що визначають рівень мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців. Новизну дисертаційного дослідження становить вивчення ділового мовлення на міжпредметному рівні із застосуванням інтерактивних імітаційних методів.

учитель лінгводидактичний діловий мовлення



1. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Утвердження статусу державності української мови та поширення її в усіх сферах життя нового українського суспільства ставить перед сучасною школою завдання формувати мовну особистість - людину, яка знає і користується українською мовою в різних життєвих ситуаціях. Юридичною основою для цього є Конституція України, Закон про мови в Україні, Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, Закон про вищу школу. Ці документи приділяють особливу увагу вживанню української мови в актах державної влади, судочинстві, міжнародних документах України, на підприємствах, в установах, навчальних закладах тощо. Розширюється сфера функціонування усного ділового спілкування.

Володіючи багатими традиціями, виробленими протягом століть, українське ділове мовлення пройшло довгий шлях свого становлення, але досить тривалий час не мало практичного застосування через різні політичні умови. Сьогодні воно переживає відродження, остаточно формуючись, набуваючи специфічних ознак, забезпечуючи розгалужену систему офіційних відносин і ділової документації. До того ж зростає суспільне значення української мови, пожвавлюється її впровадження в усіх організаціях, установах, освітніх закладах, здійснюється активна навчальна робота щодо ведення справочинства державною мовою, піднесення рівня ділового спілкування. Відтак особлива увага приділяється теоретичному вдосконаленню і практичному його застосуванню. Професійна підготовка спеціалістів у різних галузях діяльності вимагає досконалого володіння культурою ділового спілкування. Для майбутнього вчителя-словесника - це здатність виявити свої інтелектуальні здібності в спілкуванні з учнями, що, як відомо, носить здебільшого діловий, офіційний характер. Навчитися ділового спілкування - процес вельми складний і довготривалий, що включає необхідність правильно говорити і писати, вміння уміло відбирати з величезної кількості мовленнєвих засобів найбільш доцільні в певній ситуації. Удосконалюючи навички ділового мовлення, студенти прагнуть виражати свої думки найкращим, зручним і доречним способом, ураховуючи функціональну співвіднесеність мовної одиниці, розвиваючи стилістичну інтуїцію. Отже, одне з провідних місць у професійній підготовці майбутніх учителів-словесників має зайняти ділове мовлення, зорієнтоване на специфіку спеціальності, якою оволодіває студент. Воно визначається новими, практично значущими тенденціями розвитку лінгвістики і має бути спрямоване на майбутню професійну діяльність.

Проте на сьогодні, незважаючи на значну кількість праць, пропонованих студентові й викладачеві, методика ділового мовлення на філологічних факультетах ще мало вивчена: немає спеціальних дисертаційних досліджень, практичних посібників, методичних розробок. Студенти-філологи не володіють достатніми навичками роботи над діловим мовленням у школі. Це спонукало нас звернутися до теми «Лінгводидактична підготовка майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи».

Актуальність дисертаційного дослідження визначається:

- учнів основної школи;

- сучасними науковими тенденціями щодо навчання ділового мовлення у вищій та середній школі;

- відсутністю наукового обґрунтування лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення низьким рівнем володіння діловим спілкуванням у різних сферах суспільства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною комплексної теми кафедри українського мовознавства та основ журналістики «Особливості навчання рідної (державної) мови в освітніх закладах Півдня України», що входить до загальноуніверситетської теми Херсонського державного університету «Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи» (реєстраційний № 0198U007532) та узгоджена в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України ( протокол №9 від 27 листопада 2001 року).

Об'єкт дослідження - процес формування культури ділового мовлення студентів філологічних факультетів вищих закладів освіти.

Предмет дослідження - методична система лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів.

Мета дослідження - розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити систему лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи.

Гіпотеза дослідження. Професійний рівень майбутніх учителів підвищиться, якщо:

в основу їхньої лінгводидактичної підготовки покласти принцип систематичності й неперервності;

вивчення лінгвістичних дисциплін здійснювати на основі ефективного поєднання комунікативно-діяльнісного та функціонально-стилістичного підходів;

розробити систему мовленнєвих завдань і вправ, виконання яких активно впливатиме на підготовку студентів до роботи над розвитком ділового мовлення учнів;

активно впроваджувати в практику навчання ділового мовлення педагогічні новації - інтерактивні імітаційні методи (рольові ігри, ситуативні завдання тощо);

удосконалювати навички ділового мовлення студентів під час вивчення дисциплін лінгвістичного циклу.

Мета й вихідна гіпотеза конкретизуються такими завданнями:

1. Проаналізувати сучасний стан лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів основної школи в науковій та навчально-методичній літературі;

2. Уточнити й науково обґрунтувати поняття «ділове мовлення» і «ділове спілкування», їх основні комунікативні якості;

3. Дослідити лінгвістичні, психологічні та дидактичні засади лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів;

4. Розробити й апробувати експериментальну програму лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів 5-9 класів;

5. Упроваджувати результати дослідження в практику викладання ділового мовлення на заняттях з лінгвістичних та нелінгвістичних дисциплін на філологічному факультеті.

Методологічними засадами дослідження виступили вихідні положення теорії наукового пізнання про зв'язок конкретного й абстрактного, емпіричного й теоретичного; вчення про мову як засіб спілкування; взаємозв'язок мови, мовлення, мислення і свідомості; здобутки психолінгвістики в галузі мовленнєвої діяльності; усвідомлення ролі української мови в державному, національно-культурному відродженні України.

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз й узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; методичний аналіз матеріалу, поданого в довідниках, посібниках;

емпіричні: вивчення нормативної літератури та цілеспрямоване спостереження занять з лінгвістичних дисциплін на філологічному факультеті ВЗО; анкетування студентів, бесіди з викладачами, вчителями з метою з'ясування доцільності лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи;

експериментальний (констатуючий, формуючий, контрольний): у процесі вивчення й узагальнення досвіду викладання ділового мовлення у вищій школі;

статистичний: якісний та кількісний аналіз результатів експериментально-дослідного навчання ділового мовлення.

Дослідження проводилось у три етапи:

На першому етапі (1995-1996 рр.), пошуковому, теоретично осмислювалася тема, вивчалася лінгвістична, психологічна й методична література з проблеми; визначалися вихідні позиції дослідження, об'єкт, предмет, гіпотеза, основні завдання, обґрунтовувалась актуальність проблеми. Було проведено констатуючий зріз у Миколаївському й Херсонському державних університетах та Луганському національному педагогічному університеті.

На другому етапі (1996-2000 рр.), основному, розроблялася програма дослідного навчання з ділового мовлення для студентів філологічного факультету ВЗО, вправи і завдання, рольові ігри, за допомогою яких здійснювалася підготовка майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів основної школи. Проводився формуючий експеримент, що підтвердив достовірність висунутої гіпотези.

На третьому етапі (2000-2002 рр.), підсумковому, перевірялась ефективність запропонованої методики. Ураховувалися пропозиції та відгуки викладачів про її доцільність, узагальнювалися результати дослідження, формулювалися висновки.

Базою дослідження виступили Миколаївський та Херсонський державні університети, Луганський національний педагогічний університет.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що в дисертації:

уперше здійснено науковий аналіз змісту лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів;

уточнено й науково обґрунтовано поняття «ділове мовлення» та «ділове спілкування»;

досліджено лінгвістичні, психологічні та дидактичні засади лінгводидактичної підготовки студентів до роботи над формуванням ділового мовлення учнів;

створено й запропоновано методичну систему, яка ґрунтується на міжпредметних зв'язках;

Теоретичне значення дослідження полягає у виборі принципів, що лягли в основу лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів, визначенні змісту і методів роботи з ділового мовлення на філологічних факультетах ВЗО, обґрунтуванні доцільності навчання ділового мовлення у комунікативно-діяльнісному та функціонально-стилістичному аспектах.

Практичну цінність дослідження вбачаємо у створенні експериментальної програми підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи та методики її реалізації. Запропоноване в дисертації дослідне навчання ділового мовлення для студентів філологічного факультету ВЗО та науково обґрунтовані методичні рекомендації щодо проведення лекційних і практичних занять, семінарів та лабораторних робіт можуть бути використані в інших ВЗО гуманітарного профілю, на курсах підвищення кваліфікації вчителів при ІПО.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; дослідно-експериментальною роботою й можливістю її відтворення, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів.

Особистий внесок автора полягає в розробці дидактичного матеріалу з ділового мовлення для студентів; побудові й апробації системи завдань і вправ, спрямованої на підготовку майбутнього вчителя-словесника до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів.

Апробація і впровадження результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри українського мовознавства та основ журналістики Херсонського державного університету (1996-2002 рр.); висвітлювалися в доповідях та повідомленнях на всеукраїнських конференціях: Херсон, Миколаїв (1998, 1999, 2000, 2002 рр.); міжвузівських, регіональних наукових, науково-методичних конференціях: Миколаїв (1996, 1998, 2002 рр.), Луганськ (2003).

Теоретичні положення, висновки та методичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес Миколаївського державного університету (довідка № 01/376 від 18.05.2003 р.), Херсонського державного університету (довідка №76-9 від 12.07.2003 р.)та Луганського національного педагогічного університету (довідка №12-546/12 від 13.06.2003 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження, сформульовано гіпотезу, мету, завдання , методологічні й теоретичні основи і методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію.

У першому розділі «Науково-теоретичні основи лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи» розглянуто лінгвістичні, психологічні та дидактичні основи.

В основу дослідження покладено такі поняття як «ділове мовлення», «ділове спілкування», «форми ділового мовлення», «ознаки усного і писемного ділового мовлення» та розбіжності у їх трактуванні.

Лінгвістичні основи методики роботи над засвоєнням ділового мовлення базуються на сучасних досягненнях із культури мовлення, стилістики, лінгвістики тексту та риторики. Ділове мовлення розглядається ними як різновид усної та писемної форм текстів офіційно-ділового стилю; сукупність мовних засобів і прийомів, характерних рис діяльності, поведінки, методів роботи, що задовольняють адміністративно-господарське, політичне, економічне, педагогічне життя, ділові стосунки між державами; засіб документального оформлення актів громадського життя, налагодження ділових стосунків між державами, підприємствами, організаціями, членами суспільства в офіційній сфері спілкування.

Ділове мовлення реалізується в усній та писемній формах. Обидві ці форми мають широку сферу використання: ділові зустрічі, спілкування в колективі, прийом відвідувачів, публічні виступи (доповідь, бесіда, розповідь), телефонна розмова - усна форма; закони, договори, трудові угоди, заяви, протоколи, листи, характеристики тощо - писемна. Ці форми ділового мовлення мають однаковий словниковий склад, морфологічну, синтаксичну та стилістичну будову, проте функціонують вони по-різному.

Особливості усного ділового мовлення зумовлені тим, що в ньому беруть участь особи, наділені повноваженнями від організацій, установ, підприємств, виконуючи певні функції, тобто спілкуються на рівні ділових стосунків. Ділове спілкування - самостійна і специфічна форма вияву активності особистості, його мета - стосунки з іншими людьми, досягнення взаєморозуміння, розв'язання проблем.

Матеріальним носієм писемного ділового мовлення є документ. Як зазначають Л. Варзацька, В. Мельничайко, В. Михайлюк, М. Пентилюк, Г. Шелехова та інші, основною одиницею документа є текст, що оформляється за певними правилами з використанням реквізитів, які становлять формуляр документа. Композиція, або структура, тексту (вступ, доказ, закінчення) вимагає стандартизації (для кожної групи документів зразок, еталон, який є нормативним, вихідним). Стандартизація є найвиразнішою ознакою форм викладу ділового мовлення, оскільки ситуації використання і тематичне коло цього стилістичного різновиду літературної мови однотипні та небагатогранні. Формально-змістова однотипність досягається добором певних мовних засобів. Прагнення до високої стандартизації мови ділового мовлення відповідає запитам і вимогам загального розвитку суспільства.

Опрацювання наукової літератури з психології, психолінгвістики, спостереження за навчальним процесом, аналіз студентських робіт дозволили визначити готовність майбутніх учителів-словесників до оволодіння методикою роботи з формування ділового мовлення учнів 5-9 класів, зокрема посилення мотиву пошуку нових офіційних контактів та співпраці (з однокурсниками, одногрупниками, викладачами, батьками); сформованість абстрактного мислення і репродуктивної уяви, всіх видів пам'яті, що й зумовлює досконале ділове мовлення.

У першому розділі проаналізовано дидактичні засади підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів, висвітлено різні підходи до вибору принципів, методів, прийомів навчання та форм роботи, дотримуючись комунікативно-діяльнісного та функціонально-стилістичного підходів. Поряд із загальнодидактичними розглянуто специфічні принципи, що лягли в основу методичної системи: взаємозалежності усної та писемної форм ділового мовлення, міжпредметних зв'язків, комунікативної спрямованості, взаємозв'язку у вивченні всіх стилів української мови.

До універсальних способів навчання П. Білоусенко, О. Біляєв, Є. Голобородько, Т. Ладиженська, Г. Михайловська, В. Капінос, Л. Симоненкова відносять інтерактивні імітаційні методи. Саме вони реалізують ідею необхідності оволодіння діловим мовленням як комунікацією безпосередньо в колективній діяльності з урахуванням особистісно-міжособистісних зв'язків; удосконалюють уміння реалізувати вербальні та невербальні засоби; формують навички правильного й етичного ділового спілкування.

На основі проаналізованих методичних праць (С. Іконников, В. Мельничайко, М. Пентилюк, О. Пєшковський, О. Текучов) обґрунтовано прийоми лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи, серед яких перевагу надано аналізу зразків ділових паперів, стилістичному експерименту, стилістичному конструюванню текстів офіційно-ділового стилю та їх редагуванню.

У другому розділі «Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою» проаналізовано дисертаційні праці з досліджуваної проблеми, чинні програми з курсу «Ділова українська мова», посібники та дидактичні матеріали. Аналіз їх засвідчив, що питання навчання ділового мовлення на філологічних факультетах ВЗО не знайшло свого висвітлення, як і специфіка підготовки майбутніх учителів-словесників до формування ділового мовлення учнів 5-9 класів.

З метою виявлення стану володіння діловим мовленням першокурсниками філологічного факультету було проведено анкетування, результати якого продемонстрували низький рівень залишкових знань із середньої школи. Студенти недостатньо оперують поняттям «ділове мовлення», не на належному рівні володіють діловою термінологією, не можуть визначити основні відмінності між усною та писемною формами ділового мовлення; не вміють правильно побудувати усне ділове висловлювання та складати зразки документів.

Низькі результати перевірки спонукали нас провести анкетування вчителів. Опитування засвідчило, що вони не володіють методикою викладання ділового мовлення; не використовують у повному обсязі дидактичні засоби, які б забезпечили ефективність формування ділового мовлення учнів 5-9 класів.

Результати констатуючого експерименту підтвердили необхідність створення системи лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів.

Експериментально-дослідне навчання здійснювалося поетапно за розробленою програмою. Метою експерименту було укладання ефективної методичної системи засвоєння ділового мовлення на заняттях з лінгвістичних та нелінгвістичних дисциплін.

Необхідність створення такої методики зумовлена:

низьким рівнем володіння усним і писемним діловим мовленням випускників середньої загальноосвітньої школи;

відсутністю типової програми, відповідних підручників, посібників та належного дидактичного матеріалу з ділового мовлення для майбутніх учителів-словесників;

вимогами часу, що передбачають підготовку студентів-філологів до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів.

Навчальний експеримент проводився на І-V курсах філологічного факультету Миколаївського і Херсонського державних університетів та Луганського національного педагогічного університету протягом 1996-2002 рр. і охоплював 781 студента, з яких 392 навчалися в експериментальних групах (ЕГ), 389 - контрольних (КГ). Такої кількості студентів було достатньо для успішного проведення формуючого експерименту. У КГ заняття організовувалися за робочими програмами курсів, передбачених традиційним навчанням, в ЕГ - за розробленою нами навчальною методикою.

Експериментально-дослідне навчання складалося з чотирьох етапів, кожному з яких відповідали певні методи, прийоми, засоби навчання та форми роботи.

І етап - опорно-систематизуючий (І курс). Він охоплював дві лінгвістичні дисципліни «Практичний курс української мови» та «Культура мовлення». Метою цього етапу було повторення відомостей про офіційно-діловий стиль, підстилі, форми; підготовку до публічного виступу; засвоєння вимог мовного етикету, ознайомлення з елементами невербальної комунікації. Важливе місце відводилося моделюванню ситуацій спілкування, що забезпечило підвищення мовленнєвої компетенції студентів; сприйняттю та аналізові текстів офіційно-ділового стилю з метою визначення його специфічних ознак на всіх мовних рівнях. Етап закінчився зрізовою роботою, що охопила теоретичні питання тем, які розглядалися. Етап носив репродуктивний характер і допоміг систематизувати знання студентів зі школи та підготувати їх до сприйняття нового матеріалу на базовому етапі.

ІІ етап - базовий (ІІ курс). Він ґрунтувався на засвоєнні дисципліни «Ділова українська мова» і передбачав поглиблене вивчення ділового мовлення. На даному етапі ми проводили практичні заняття у чотири кроки. На першому кроці студентам пропонувалося виконати ряд вправ із метою перевірки рівня засвоєння теоретичних питань. На другому студент будував усне ділове висловлювання (розігрування рольових та ділових ігор), які передували написанню певного взірця документа на третьому. Підсумки заняття підводилися на четвертому кроці. Пропоновані до практичних занять завдання передбачали формування умінь добирати та систематизувати матеріал для усного ділового висловлювання, створення власних висловлювань відповідно до мовленнєвих ситуацій; удосконалення навичок аналізувати, редагувати та конструювати тексти ділових паперів. Етап завершився рольовою грою, у ході якої студенти готували повідомлення на пропоновані теми з ділового мовлення, обговорювали їх, вели дискусії.

ІІІ етап - діяльнісний (ІІІ, ІV курси) охопив такі навчальні дисципліни: «Шкільний курс української мови з методикою викладання», «Історія мови», «Вступ у спеціальність», «Основи педагогічної майстерності», «Виразне читання», «Риторика», «Сучасна українська літературна мова». Метою даного етапу було з'ясування сутності мовленнєвої компетенції учителя-словесника; ознайомлення студентів з історією ведення документації в Україні; засвоєння методики опрацювання ділового мовлення у школі. Студенти вдосконалювали навички побудови усного ділового висловлювання (вести бесіду, телефонну розмову, виступати перед аудиторією), формували вміння складати конспект уроку з ділового мовлення, використовуючи специфічні принципи, методи і засоби навчання, включаючи історичний коментар до уроку.

Протягом І-ІІІ етапів експериментально-дослідного навчання студенти ознайомлювалися з питаннями ділового мовлення на практичних заняттях із «Сучасної української літературної мови», що проводились у чотири кроки за зразком базового етапу із використанням подібних вправи.

ІV етап - (V курс) базувався на заняттях «Стилістика української мови» та «Лінгвістичний аналіз тексту» і передбачав удосконалення умінь студентів робити повний стилістичний та порівняльний аналіз текстів офіційно-ділового та публіцистичного (наукового) стилів з метою перевірки набутих знань на попередніх етапах. Даний етап завершився рольовою грою, у ході якої студенти виконували певні завдання практичного характеру та готували повідомлення з пропонованих тем.

З метою успішної реалізації дослідного навчання було розроблено систему вправ і завдань, пов'язаних з удосконаленням ділового мовлення студентів.

В основу добору дидактичного матеріалу для експериментально-дослідного навчання покладено такі вимоги:

урахування комунікативно-діяльнісного та функціонально-стилістичного аспектів;

стимулювання продуктивної мовленнєвої діяльності студентів-філологів;

орієнтування студентів на ті норми і види мовленнєвої діяльності, що знаходять застосування в практичній сфері фаху вчителя-словесника (аудіювання, говоріння, читання, письмо);

випереджальний розвиток усного ділового мовлення;

вивчення ділового мовлення в єдності усної та писемної форм.

Запропонована система вправ ґрунтувалася на принципі розгляду ділового мовлення як цілісної системи, усі складові якої перебувають у системних зв'язках. Ми намагалися орієнтувати студентів на самостійну творчу роботу, пропонуючи завдання як на спостереження мовних явищ, стилістичний аналіз, так і на складніші вправи, що потребують осмислення певних закономірностей і висновків (редагування зразків документів, стилістичний експеримент, переклад з російської на українську мову). Більшість вправ - це тексти офіційно-ділового стилю, попереднє читання і подальше опрацювання яких забезпечить глибше опанування нормами ділового мовлення, його етичних та естетичних особливостей, що має суттєве значення для лінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя-словесника до роботи з формування ділового мовлення учнів основної школи.

Через відсутність єдиного підручника більшість матеріалу засвоювалася за допомогою різних методичних посібників, довідників, словників ділової лексики, тлумачних словників, періодичних видань. Опрацювання їх давало можливість підвищити роль самостійної роботи студентів-словесників, закріпити навички написання рефератів, повідомлень, виступів, а відтак і уміння вести дискусії, обговорення, виступати перед аудиторією, тобто удосконалювати ділове спілкування.

Перевірка результатів формуючого експерименту складалася з кількох контрольних зрізів, які проводилися наприкінці ІІ, ІІІ, VІІ та Х семестрів.

Еволюція лінгводидактичної підготовки студентів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів основної школи студентів ЕГ на кінець дослідного навчання була такою: низький рівень - 0,9%, середній - 23,7%, достатній - 62,7%, високий - 12,7%, коли показники у КГ були такими: низький рівень - 0,9%, середній - 44,9%, достатній - 49,5%, низький - 4,7%.

Результати експерименту довели, що навички володіння діловим мовленням у студентів експериментальних груп порівняно зі студентами контрольних суттєво підвищились, оскільки значно вищим став рівень сформованості навичок усного і писемного ділового мовлення.

Усне ділове висловлювання характеризувалося переконливістю викладу фактів, доказовістю, послідовністю і точністю, логічністю, високою стандартизацією мови, відповідало мовним етикетним нормам. Удосконалилися вміння складати документи, що було підтверджено наявністю всіх реквізитів, розміщення яких відповідало формуляру певного ділового паперу (дотримання вимог високого рівня стандартизації); вдалому добору мовних засобів. Студенти експериментальних груп значно збагатили свій словниковий запас діловою та фаховою лексикою, про що свідчать результати перекладу та аналізу текстів офіційно-ділового стилю, глибшими стали знання майбутніх учителів про історію ведення документації на Україні. Студенти ЕГ краще оволоділи методикою навчання ділового мовлення в школі: проаналізували стан вивчення офіційно-ділового стилю, навчилися складати плани-конспекти уроків ділового мовлення, добирати й виготовляти дидактичний матеріал з теми, проводити пробні уроки. Порівняльну характеристику рівня лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи на початку і наприкінці дослідного навчання представлено в діаграмах 1 і 2.

Діаграма 1 Рівні лінгводидактичної підготовки студентів І курсу до роботи з формування ділового мовлення учнів 5-9 класів



Діаграма 2. Рівні лінгводидактичної підготовки студентів V курсу до роботи з формування ділового мовлення учнів 5-9 класів

Отже, результати експериментально-дослідного навчання за показниками діаграми 2.1 та 2.2 підтвердили ефективність розробленої нами методики лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи.



ВИСНОВКИ

Теоретичне та експериментальне вивчення проблеми дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз сучасних концепцій навчання ділового українського мовлення студентів-філологів, чинних програм і підручників, науково-методичної літератури виявив потребу в удосконаленні лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи.

2. Аналіз результатів констатуючого зрізу та рівень володіння діловим мовленням першокурсників засвідчив, що випускники загальноосвітніх шкіл недостатньо оперують поняттями ділового мовлення, не вміють будувати бесіду чи телефонну розмову, виступати на зборах, реферувати повідомлення, готувати реферат, складати документи.

3.Експериментально-дослідне навчання продемонструвало, що вихідними поняттями для лінгводидактичної підготовки студентів з формування ділового мовлення учнів 5-9 класів «ділове мовлення» та «ділове спілкування». Розуміння їх комунікативних якостей зумовило вибір методів та форм роботи, створення системи вправ.

4. Результати дослідження переконали в необхідності врахування психологічних чинників (мовлення, мислення, механізми породження ділового та професійного мовлення), що допомогло виявити труднощі та мотивувати причини появи помилок, з'ясувати особливості засвоєння усного і писемного ділового мовлення.

5. Експеримент довів, що лінгводидактичну підготовку майбутніх учителів-філологів до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи доцільно проводити на заняттях з лінгвістичних та нелінгвістичних дисциплін Вона повинна становити чітку систему, підпорядковану закономірностям, принципам, методам, прийомам, засобам навчання і формам роботи; ґрунтуватися на міжпредметних зв'язках. Головним її завданням є формування свідомого ставлення студентів до ділового мовлення через складну систему ділової документації та усних форм офіційного спілкування як засобів впливу на ділові стосунки між студентами, студентами і викладачами, майбутніми учителями-словесниками і учнями та їх батьками, колегами по роботі.

6. Експериментально-дослідне навчання продемрнструвало необхідність засвоєння ділового мовлення через:

мову ділового спілкування як засобу реалізації комунікативних якостей усного ділового мовлення;

мову ділових паперів, пов'язаних із майбутньою професією студентів-філологів.

7.Дослідне навчання підтвердило, що розроблена система лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи має цілеспрямований характер і ґрунтується на принципах системності й неперервності, поєднанні функціонально-стилістичного та комунікативно-діяльнісного аспектів.

8. Система навчально-тренувальних вправ (мовленнєві, ситуативні, пізнавальні та інші), що використовувалася в ході формуючого експерименту і ґрунтувалася на міжпредметних зв'язках, забезпечила розвиток таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання, говоріння, читання, письмо, володіння якими є обов'язковими для майбутнього учителя і спрямовує на формування як загальномовленнєвих, так і професійних умінь.

9. Дослідний експеримент переконав, що засвоєння ділового мовлення потрібно проводити в єдності усної та писемної форм спілкування. Завдання, спрямовані на побудову усного ділового монологу та діалогу (полілогу), повинні передувати написанню певного зразка документа, з яким майбутній учитель-філолог зустрічатиметься у своїй діяльності. Така робота стала основною на всіх етапах дослідного навчання, що було методично виправданим, оскільки підвищило мовленнєву компетентність студентів.

10. Експеримент довів, що ефективність запропонованої методики залежить від добору дидактичного і наочного матеріалу, що передбачає навчання ділового мовлення, засвоєння документації фахового спрямування, текстів офіційно-ділового стилю, в основі якого - аналіз комунікативних одиниць на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях.

11. У ході формуючого експерименту підтверджено, що запропонована лінгводидактична система підготовки вчителя-словесника, розроблена тематика лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять на матеріалі фахових дисциплін ґрунтуються на принципах комунікативної спрямованості, моделювання типових мовленнєвих ситуацій, застосуванні інтерактивних імітаційних методів (рольові ігри, завдання ситуативного характеру, розв'язання проблемних завдань).

12.Розроблена нами експериментально-дослідна методика лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи може бути використана як альтернативна до методичних розробок, упроваджених на філологічних факультетах ВЗО.

Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв'язання цієї проблеми, а відображає лише деякі аспекти лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи.



ПУБЛІКАЦІЇ

1. Слово як метод виховання// Збірник матеріалів доповідей та повідомлень науково-методичної конференції інституту. - Миколаїв, 1995. - С. 22-23 (Співавтор Т.Пономаренко).

2. Як навчити учнів писати листи // Вересень. - 1996. - №3. - С. 30-32.

3. Методика опрацювання ділових паперів у середній школі // Збірник матеріалів та повідомлень науково-методичної конференції інституту, присвяченої 20-річчю історичного факультету. - Миколаїв, 1997. - С. 60-61.

4. Місце рольової гри у вивченні ділового мовлення учнів 5-9 класів // Збірник наукових праць «Південний архів». Філологічні науки. - Херсон, 1998. - С. 135-139.

5.Історія розвитку офіційно-ділового стилю як засобу формування національної свідомості школярів // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Херсон, 1998. - С. 150-152.

6. Лінгвістичні основи вивчення офіційно-ділового стилю у 5-7 класах // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Херсон, 1999. - С. 121-126.

7. Ділова українська мова. Навчальний посібник для студентів спеціальностей «Історія», «Етнологія». - Миколаїв, 2001. - 143 с. (Співавтор Л. Спанатій).

8. Роль невербальної комунікації в процесі опрацювання ділового мовлення студентами-філологами // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Херсон, 2002. - С. 241-243.

9. Лінгвістичні основи усного ділового мовлення студентів-словесників. - Луганськ, 2003. - С. 125-127.

10. Дидактичне забезпечення вчителя-словесника до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів. Методичний посібник - Миколаїв, 2003. - 67 с.

Размещено на Allbest.ru

...