Соціально-педагогічні засади формування екологічної культури учнівської молоді

7. Вироблені критерії добору методів впровадження екологічних програм дозволяють включати різноманітні форми навчальної роботи і розробляти єдиний алгоритм для комплексного застосування знань з усіх предметів і поетапно досягати мети програми та виконувати такі функції: діагностико-прогностичну, освітньо-виховну, соціально-адаптивну, культурно-творчу.

8. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування екологічної культури учнівської молоді. Експериментальні результати дослідження підтвердили, що впровадження місцевих програм створюють умови для формування екологічної культури не лише учнівської молоді, тому варто теоретично обґрунтувати застосування таких програм і для інших категорій місцевої громади. Враховуючи, що такі програми дозволяють швидко й ефективно покращити якість природоохоронної поведінки, а отже й екологічної культури, узагальнений досвід реалізації соціально-педагогічних програм може бути рекомендований для впровадження в різних регіонах країни.

Основні результати дисертаційного дослідження викладені у таких публікаціях автора

1. Формування екологічної культури молоді засобами туризму (на прикладі Білоцерківського регіону) // Вісник КНУКІМ: Зб. наукових праць. - Вип. 13. - К., 2005. - С. 191-198.

2. Особливості формування екологічної культури у процесі викладання природничих дисциплін у середній школі // Вісник КНУКІМ: Зб. наукових праць. - Вип. 14. - К., 2006. - С. 217-222.

3. Шляхи формування природозберігаючої поведінки через впровадження регіональних программ // Вісник КНУКІМ: Зб. наукових праць. - Вип. 15. - К., 2006. - С. 144-149.

4. Впровадження екологічних програм як інтегративний чинник соціалізації молодого покоління // Вісник Книжкової палати. - №2. - К., 2007. - С. 27-31.

5. Соціалізація особистості засобами туризму. Наукові записки: [Збірник наукових статей] / М-во освіти і науки України; Нац. пед. ун-т імені М.П.Драгоманова; укл.: П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2007. - С. 168-178 (серія педагогічні та історичні науки). - Випуск LXVIII (68).

6. Екологічне виховання як чинник формування національної свідомості // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Українська національна ідея: витоки і сьогодення”. - К.: Знання,2000. - С. 94-99.

Анотація

Шевченко Н.О. Соціально-педагогічні засади формування екологічної культури учнівської молоді. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 - соціальна педагогіка. - Київський національний університет культури і мистецтв - Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню актуальної проблеми формування екологічної культури та соціалізації учнівської молоді шляхом впровадження місцевих екологічних програм.

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету, об'єкт і завдання, розкрито методологічну основу, етапи дослідно-експериментального дослідження, наукову новизну, апробацію результатів.

В основній частині з'ясовано теоретичну і практичну значущість здійсненого дослідження і розроблено моделі формування екологічної культури учнівської молоді, інструментарій соціально-педагогічної технології, що включає: авторську програму факультативу з екології, опис екологічної стежки, рекомендації до створення шкільного екологічного музею, перелік дослідів екологічної спрямованості на навчально-дослідних ділянках, проекти „Допоможемо перлині річкового намиста України - Роставиці” та „Програма розвитку екологічного туризму в басейні річки Рось як чинника відтворення природного і соціокультурного середовища”, екологічний бюлетень „Рослини проти радіації”.

Ключові слова: екологічна культура, екологічна освіта, екологічне виховання, екологічна діяльність, екологічні програми.

Аннотация

Шевченко Н.А. Социально-педагогические принципы формирования экологической культуры ученической молодёжи.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности - 13.00.05 - социальная педагогика. - Киевский национальный университет культуры и искусств. - Киев, 2008.

В диссертации исследована проблема формирования экологической культуры и социализации ученической молодёжи в контексте разработки и внедрения местных экологических программ.

Актуальность исследования обусловлена необходимостью оптимизации социально-педагогической среды, включающей социокультурные и природные условия, традиции местных общин, системную деятельность государства в области молодёжной и образовательной политики с помощью специальных экологических программ.

В работе проанализированы социально-исторические аспекты формирования биосферного мировозрения, раскрыты теоретические основы создания стратегий и моделей развития человечества, обосновано использование основных компонентов экологической культуры в экологизации общественного бытия, систематизированы современные подходы учёных к оптимизации социально-природных процессов. Автором уточнены понятия “экологическое образование”, “экологическое воспитание”, “экологическая деятельность” и “местные экологические программы”. Местные экологические программы рассматриваются как социально-экологические проектные технологии формирования биосферного мировоззрения путём включения экологических проблем в процесс образования ученической молодёжи, способ активизации экологосохраняющей деятельности молодых граждан для достижения устойчивого развития на локальном, местном и региональном уровнях; интеграционный фактор социализации молодого поколения.

В исследовании определены педагогические условия формирования экологической культуры ученической молодёжи, критерии диагностирования эффективности реализации долгосрочных экологических программ, сформирована компонентная структура модели развития экологической культуры и разработан инструментарий социально-педагогических технологий, включающий: авторскую программу факультатива по экологии, описание экологической тропы, рекомендации к созданию школьного экологического музея, перечень опытов экологической направленности на учебно-опытном участке, проекты “Поможем жемчужине речного ожерелья Украины - Роставице”, “Программа развития экологического туризма в бассейне реки Рось как факторы восстановления природной и социокультурной среды”, экологический бюллетень “Растения против радиации”.

В диссертации был предложен инструментарий педагогической технологии социализации молодого поколения средствами туризма, который включает: разработку туристических маршрутов, специальных досуговых программ для разных категорий населения; эколого-образовательную деятельность в дендрологических парках; организацию и проведение краеведческих экскурсий; комплексных природо-охранных кампаний и акций на время учебной практики. Поэтому такие программы являются интегративной формой социально-педагогических технологий, которые соединяют образовательно-воспитательные и досуговые подходы; позволяют практически реализовать педагогику сотрудничества и удовлетворить возрастные потребности в самостоятельной и практической деятельности.

Разработанные критерии подбора методов внедрения экологических программ позволяют включать разнообразные формы учебной работы и вырабатывать единый алгоритм для комплексного применения знаний по всем предметам и поэтапно достигать цели программы, выполняя такие функции: диагностико-прогностическую, образовательно-воспитательную, социально-адаптационную и культурно-творческую.

Реализация местных экологических программ для ученической молодёжи позволила достичь результатов в развитии экологической культуры и формировании биосферного мировозрения, а продолжительность (5-6 лет) их внедрения позволяет достичь преемственности процесса формирования экологической культуры: от учеников к студентам, от студентов к специалистам различных сфер деятельности. Они способствуют расширению знаний о природном окружении, развивают навыки исследовательской работы и способствуют формированию групп, которые на основе экологических знаний вырабатывают определённые стереотипы экологической культуры.

Экспериментальные результаты исследования подтвердили, что внедрения местных программ создают условия для формирования экологической культуры не только ученической молодежи, поэтому стоит теоретически обосновать применение таких программ и для других категорий местного населения. Учитывая, что такие программы позволяют быстро и эффективно улучшить качество природоохранного поведения, а следовательно и экологической культуры, обобщенный опыт реализации социально-педагогических программ может быть рекомендован для внедрения в разных регионах страны.

Ключевые слова: экологическая культура, экологическое образование, экологическое воспитание, экологическая деятельность, экологические программы.

Annotation

Shevchenko N.O. Socially Pedagogical Principles for Forming Pupils' Ecological Culture. Manuscript.

Thesis for the competing the scientific degree of candidate of Pedagogical science (Pedagogics) by speciality 13.00.05 Social Pedagogics. - Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, 2008.

The thesis highlights the problem of forming pupils' ecological culture and their socialization by implementation of the local ecological programs.

In the introduction the actuality of the theme of the research has been grounded, purpose, object and task have been determined, scientific novelty and approbation of results have been exposed.

In the main part of work theoretical and practical meaningfulness of the conducted research have been determined. Models and pedagogical technology of forming pupils' ecological culture that include author program of ecology course, description of ecological path, recommendation for establishing school ecological museum, the list of ecologically orientatated experiments on educational experimental areas, projects „Help Rostavitsa - the pearl of river necklace of Ukraine” and „Programme of development of ecological tourism in a river Ros' basin as a factor of renovation of its natural and sociocultural environment”, ecological bulletin „Plants against radiation” have been developed.

Key words: ecological culture, ecological education, ecological activity, ecological programmes.

Размещено на Allbest.ru