Психолого-педагогічні умови організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ

УКРАЇНИ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ГЕРАСИМЧУК Ірина Вікторівна

УДК 37.02:355.23:811(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ

МОВИ

Спеціальність 13.00.04. - Теорія і методика професійної освіти

Хмельницький - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Пометун Олена Іванівна, Інститут педагогіки АПН України, лабораторія історії освіти, завідувач лабораторією.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Плахотник Ольга Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки, професор кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент Лопатка Василь Дмитрович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра німецької та другої іноземної мови, начальник кафедри.

Провідна установа: Київський інститут внутрішніх справ МВС України, кафедра педагогіки та психології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 26 червня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70. 705. 02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка,46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003. м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано 20 травня 2004 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат педагогічних наук, доцент Сердюк Ю. І.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Необхідність підготовки військових спеціалістів з високим рівнем володіння іноземними мовами пов'язана сьогодні із загальним процесом реформування системи вищої освіти, з інтегруванням України в освітній та соціально-економічний простір Європи. Знання іноземних мов сьогодні - важлива передумова особистісних, культурних, професійних контактів спеціалістів, запорука їх успішності в житті. Навчання іноземним мовам потрібно розглядати також як процес особистісного розвитку людини в контексті діалогу культур, що в ньому останніми роками активно бере участь Україна.

Враховуючи потреби суспільства, вищі військові навчальні заклади збільшують кількість навчального часу на вивчення іноземних мов, вдосконалюють відповідні програми. Це стимулює науковий пошук нових психолого-педагогічних підходів до організації навчально-виховного процесу і розробку нових, більш ефективних моделей та методичних систем, спрямованих на підвищення рівня володіння іноземними мовами офіцерами - прикордонниками.

Однією з найбільш поширених сьогодні форм навчання є його групова організація. Саме групове навчання може стати не лише важливим резервом підвищення ефективності навчання іноземним мовам, а й сприяти активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів, перетворенню їх із об'єктів у суб'єкти навчання, формуванню у них самостійності, здатності до самоосвіти та самовиховання. Однак його широке використання гальмується нерозробленістю достатньо чіткої теорії, що ґрунтувалася б на наукових результатах близьких до педагогіки наук, зокрема соціальної психології.

Помітним також є певне відставання практики навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах від вимог сучасного розвитку суспільства через недостатню розробленість в педагогічній теорії активних методів і форм навчання та непідготовленість викладачів до їх застосування, зокрема у процесі викладання іноземної мови у ВВНЗ.

У психолого-педагогічній літературі поки що немає однозначного загальноприйнятого підходу до терміну “групове навчання”. Відмінності простежуються у самому розумінні групової діяльності, у технологіях її організації, у підходах до проблеми комплектування стабільних та динамічних груп тощо. Ця проблема досліджується педагогами, психологами, методистами з різних боків.

Питання спільної діяльності, спілкування та групової взаємодії, що є основою групового навчання, розглядалися вітчизняними та зарубіжними психологами (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, М.С. Каган, Б.Ф. Ломов, О.М. Леонтьєв, А. Маслоу, С.Л. Рубінштейн, К. Рудестам). Ними напрацьовано концептуальні підходи до аналізу проявів особистості в спільній, груповій, колективній та індивідуальній діяльності, чинників її ефективності.

В останні десятиріччя активну взаємодію учнів у процесі навчання активно досліджували вітчизняні та зарубіжні дидакти та методисти. Проте у своїх дидактичних дослідженнях Я. Бартецький, М.Д. Виноградов, В.В. Котов, В. Оконь, І.М. Чередов та ін. групову діяльність розглядають лише як форму організації навчання та як фактор підвищення навчальної успішності або як одну з умов реалізації розвиваючої функції навчання. Відповідно у цьому випадку предметом аналізу авторів є особливості засвоєння навчальної інформації та перебігу пізнавальних процесів за умов спільної діяльності та спілкування.

Проблема практичного застосування організації групового навчання у викладанні різних дисциплін стала предметом дослідження науковців та методистів (К.О. Бабанов, О.Г. Ярошенко). О.І. Пометун та Л.В. Пироженко розглядають групове навчання як одну з інтерактивних технологій.

Значно рідше досліджуються соціально-психологічні аспекти групового (кооперативного) навчання. Оскільки немає відповідного діагностичного апарату, вчені, як правило, обмежуються якісною оцінкою соціально-психологічної ефективності групових форм навчання, не даючи її кількісної характеристики.

Дослідження фахівців з методики викладання іноземних мов А.К. Колеченко, Г.К. Крюкової, Н.Г. Ксенофонтової, С.Ю. Ніколаєвої, Г.М. Поделець, О.П. Петращук, В.Г. Редька, Н.Ф. Бориско, В.П. Феофілової та ін. показали, що розроблена ними для групового навчання система завдань сприяє більш успішному формуванню іншомовних мовленнєвих умінь і навичок. Питання ефективної організації навчально-виховного процесу у ВВНЗ розглядались у працях військових педагогів (О.В. Барабанщиков, В.О. Балашов, Л.М. Дунець, Д.В. Іщенко, О.П. Корольов, Л.В. Мардахаєв, В.В. Ягупов та ін.). Проте психолого-педагогічні основи застосування групової навчальної діяльності курсантів ВВНЗ при вивченні іноземної мови не були предметом окремого дисертаційного дослідження.

Таким чином, недостатня теоретична розробленість проблеми, потреба освітньої практики навчання курсантів у ВВНЗ та необхідність підвищення рівня оволодіння іноземними мовами офіцерів Державної прикордонної служби України обумовлюють актуальність обраної теми дослідження “Психолого-педагогічні умови організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з “Планом наукової і науково-організаційної діяльності прикордонних військ України”, у межах НДР 299-1202 Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького.

Об'єктом дослідження є процес навчання курсантів ВВНЗ іноземної мови.

Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови ефективної організації групового навчання курсантів іноземної мови.

Мета дослідження: виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови організації групової діяльності курсантів у процесі навчання іноземної мови у ВВНЗ.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що процес навчання курсантів ВВНЗ іноземної мови буде більш ефективним за таких психолого-педагогічних умов: управління і корекція діяльності малих груп з боку викладача; дотримання чіткої структури занять; застосування різних видів групової діяльності; взаємна відповідальність і звітність в групах; забезпечення особистісної взаємодії в малих групах; поєднання групового навчання з фронтальним та індивідуальним.

Згідно з метою та гіпотезою було визначено такі завдання дослідження:

1) уточнити зміст, сутність та психолого-педагогічні характеристики групової навчальної діяльності в умовах вищого військового навчального закладу;

2) визначити критерії та показники ефективності групового навчання курсантів іноземної мови;

3) виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови та модель організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови;

4) дослідити вплив застосування групового навчання на розвиток знань, умінь, навичок курсантів з іноземної мови;

5) розробити практичні рекомендації кафедрам іноземних мов та науково-педагогічному складу щодо ефективної організації групового навчання.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, психологічна теорія діяльнісного підходу до навчального процесу, ідеї системного підходу як різнобічного та багаторівневого способу аналізу готовності курсантів до групової діяльності у навчанні іноземної мови.

Під час дослідження було враховано сучасні вимоги до професійної компетенції майбутніх фахівців Державної прикордонної служби України, накази Міністра освіти та науки України, директивні документи Адміністрації Державної прикордонної служби України з організації навчально-виховного процесу в НАДПСУ імені Богдана Хмельницького.

Теоретичними джерелами дослідження є психолого-педагогічні концепції формування і розвитку особистості (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов), теорії поетапного формування розумової діяльності (Г.М. Бурденюк, П.Я. Гальперін, Г. Лозанов), теорії діяльності та спілкування як чинників розвитку особистості (О.Г. Асмолов, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв), теоретичні положення про роль спілкування і спільної діяльності у навчанні іноземним мовам (О.О. Леонтьєв, І.А. Зимня, Г.А. Китайгородська, Л.А. Петровська, Л.В. Щерба). іноземний військовий педагогічний навчальний

Для вирішення завдань дослідження використовувались наступні методи:

теоретичні: системний та порівняльний аналіз наукової літератури, навчально-методичної документації, програм і змісту підручників і посібників з іноземної мови для ВВНЗ, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, які застосовувались при обґрунтуванні сутності, змісту, структури та умов групового навчання; емпіричні: експеримент констатуючий та формуючий, педагогічні спостереження і діагностування (тести, анкети, опитувальники), аналіз письмових робіт для з'ясування сучасного стану проблеми в практиці ВВНЗ та перевірки запропонованої автором системи навчання; методи обробки результатів: методи математичної статистики, кореляційний аналіз, методи графічного зображення для обробки, презентації та інтерпретації результатів дослідження.

Дослідження проводилося впродовж 1998 - 2003 рр. на базі Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького і складалося з 3-х етапів. На першому етапі вивчалися педагогічні, психологічні і методичні наукові джерела з теми дослідження, передовий педагогічний досвід, проводився констатуючий експеримент. На другому етапі вивчалися фактори, що впливають на успішність навчання іноземної мови; одночасно розроблялися та експериментально перевірялися психолого-педагогічні умови та модель ефективної організації групового навчання курсантів іноземної мови у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. На третьому етапі було здійснено теоретичний аналіз та узагальнення результатів експериментального дослідження, впроваджено теоретичні та практичні результати у навчальний процес ВВНЗ, розроблено науково-практичні рекомендації та оформлено дисертацію.

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що:

- вперше визначено і експериментально перевірено психолого-педагогічні умови ефективної організації групового навчання курсантів іноземної мови, серед яких основними є: управління і корекція діяльності малих груп з боку викладача, дотримання чіткої структури занять, застосування різних видів групової діяльності, взаємна відповідальність і звітність в групах, забезпечення особистісної взаємодії в малих групах, поєднання групового навчання з фронтальним та індивідуальним;

- розширено уявлення про критерії та показники оцінки ефективності групового навчання іноземної мови;

- розроблено і експериментально перевірено модель організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови;

- дістала подальшого розвитку практика формування мовленнєвих умінь та навичок за умов групового навчання.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можна використати у вищих навчальних закладах при організації та проведенні навчальної роботи, зокрема у навчанні англійській мові, для підвищення педагогічної майстерності викладачів у школі викладачів-початківців. Розроблену у дослідженні модель групового навчання курсантів іноземної мови можна застосовувати і в інших вищих навчальних закладах України. Зроблені у дослідженні висновки, система прийомів групового вирішення дидактичних завдань і рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (акт реалізації від 14.01.2004) та Київського інституту внутрішніх справ (акт реалізації № 28 від 12.01.2004).

Апробація теоретичних положень, висновків і рекомендацій здійснювалась протягом усього періоду дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми трансформації соціогуманітарної освіти”(Кам'янець-Подільський, Кам'янець-Подільський державний університет, 2003 р.), на регіональній науково-методичній конференції “Комунікативно-когнітивний аспект навчання мови для професійного спілкування” (Хмельницький, НАДПСУ, 2003 р.), на міжкафедральних науково-методичних конференціях НАДПСУ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в п'яти одноосібних наукових статтях у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота включає 5 таблиць та 20 рисунків. Основний зміст роботи викладено на 167 сторінках.

оСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, гіпотезу та завдання, методологічну основу дослідження, наукову новизну, практичне значення, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі “Теорія і практика організації групової діяльності в процесі навчання курсантів” висвітлено хід і результати аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми застосування групових форм діяльності у навчальному процесі, розкрито сучасні підходи до організації групової форми навчальної діяльності та її застосування у навчанні іноземної мови.

Зазначено, що у психолого-педагогічній літературі групова діяльність визначається як різновид спільної, як організована форма прояву активності індивідів, що спрямована на виробництво об'єктів матеріальної та духовної культури. Зміст будь-якої діяльності, у тому числі і спільної, складається з дій із матеріальними або ідеальними предметами. Спільна діяльність потребує специфічної регуляції дій індивідуума у складі групи, їх синхронізації, координування, корекції в контексті спільної діяльності.

Зміст групової діяльності визначається характером взаємодії учасників спільної діяльності і може бути різним. З точки зору рівня взаємопов'язаності включених у діяльність людей, розрізняють рівні від фізичної та соціальної ізольованості індивіда до справжньої взаємопов'язаності, коли дії окремих членів групи не можливі без попередніх або одночасних дій інших. Таким чином, зміст групової діяльності, зокрема навчальної, дає можливість визначити її як безпосередньо-колективну та взаємопов'язану діяльність.

Відомо, що групова діяльність базується на спілкуванні. Ученими- філософами, психологами, педагогами дано певну наукову інтерпретацію співвідношення діяльності та спілкування. Під спілкуванням розуміється система цілеспрямованих та умотивованих процесів, що забезпечують взаємодію людей у колективній діяльності, реалізують суспільні та особистісні психологічні відношення й передбачають використання специфічних засобів, передусім мови. У процесі спілкування у його учасників виникає план спільної діяльності, відбувається функціонально-рольова диференціація групи, обмін інформацією, взаємний контроль, оцінка та корекція окремих операцій та дій, а також діяльності у цілому. Такі характеристики спілкування дають можливість вважати його суттєвим компонентом спільної діяльності, що розкриває структуру групової діяльності, її динаміку.

Проте на сьогодні у психолого-педагогічній літературі немає однозначного загальноприйнятого підходу до визначення терміну “групова форма навчання”. Відмінності простежуються як у розумінні суті самої групової діяльності, так і в диференціації понять “діяльність групова” та “діяльність колективна”, у формах організації групової та колективної діяльності, у підходах до проблеми комплектування малих груп.

Враховуючи зазначене, в дисертації визначено, що поняття “групова навчальна діяльність” - це така форма організації навчального процесу у ВВНЗ, коли курсанти, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а викладач керує роботою кожного з них опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність малих груп. Таке визначення передбачає різні форми організації навчальної діяльності тих, хто навчається (В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов): однорідну, диференційовану, кооперативну, парну, індивідуально-групову, які залежать від поставлених перед групами завдань (однакові для всіх груп, різні для всіх, частини одного цілого загального завдання).

У своєму дослідженні ми визначили низку факторів, які забезпечують рівень успішності групи в цілому та кожного з її членів в умовах спільної діяльності й повинні використовуватись при її організації у ВВНЗ:

- спосіб комплектування груп повинен поєднувати, залежно від навчальних завдань, гомогенний та гетерогенний, стабільний та динамічний підходи;

- види групової навчальної діяльності мають передбачати всі типи дидактичних завдань, зокрема вивчення нового матеріалу, закріплення, повторення, застосування знань на практиці;

- типи навчальних завдань, які виконуються в малих групах, мають бути переважно орієнтовані на перетворюючий та творчий рівень пізнавальної діяльності курсантів;

- поєднання групової роботи з індивідуальною та фронтальною;

- викладач під час застосування групової роботи повинен виконувати функції організатора складного навчального процесу, керівника всієї навчальної роботи і консультанта, який у необхідний момент регулює і коректує хід роботи.

Дослідження вченими навчальних можливостей групової діяльності у навчанні іноземним мовам дають можливість зробити висновок, що при врахуванні лінгво-психологічних факторів та застосуванні активних та інтерактивних методів навчання, мовленнєва компетенція курсантів може бути розвинена найбільш ефективно. Використання групового навчання дозволяє повністю реалізувати підходи до інтенсивного навчання мовам, розроблені фахівцями: 1) дедуктивно-індуктивно-дедуктивний підхід до засвоєння знань (мовлення-мова-мовлення); 2) непряме цілепокладання; 3) поєднання індивідуального і групового навчання або здійснення індивідуального навчання через групове.

У другому розділі дисертації “Експериментальне дослідження психолого-педагогічних умов ефективної організації групової навчальної діяльності курсантів на заняттях з іноземної мови” визначено та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови ефективної організації групової навчальної діяльності та модель організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови, розроблено систему прийомів групового вирішення дидактичних завдань, описано організацію та методи дослідження результатів впровадження групового навчання, висвітлено результати застосування групового навчання курсантів іноземної мови у ВВНЗ.

При розробці експериментальної моделі організації групової діяльності у навчанні іноземної мови було враховано погляди сучасної психології на трактування мовної діяльності. Згідно з цим підходом, індивід набуває суспільно-історичного досвіду і, насамперед, певних знань, умінь та навичок через діяльність (у випадку вивчення мов - мовленнєву діяльність), і в процесі цієї діяльності

З метою активізації процесу навчання ми обрали найбільш ефективні, з нашої точки зору, напрями реалізації мети дослідження. Зокрема, це лінгвістичний (обґрунтоване визначення змісту навчання залежно від мети), психолого-педагогічний (особистісні фактори успішності різних видів навчальної діяльності), методичний (зміни і удосконалення окремих мовних методик та окремих методичних прийомів з урахуванням конкретних умов перебігу навчального процесу). Саме методичний напрям і був основним у нашому дослідженні.

До системи прийомів групового вирішення дидактичних завдань увійшли насамперед прийоми роботи з формування мовленнєвих умінь основних видів мовленнєвої діяльності (читання, аудіювання та говоріння), а також прийоми, що формують ті фонетичні, лексичні та граматичні мовленнєві навички, які є компонентами і базою для формування різних видів мовленнєвої діяльності. Усю групову навчальну діяльність з формування умінь та навичок було спрямовано на виконання трьох видів завдань: взаємоперевірка та корекція індивідуально виконаних завдань; спільна робота над незнайомими завданнями з формування певних вмінь та навичок; взаємонавчання, тобто передача іншим членам групи раніше усвідомленої інформації (інколи заздалегідь засвоєної, інколи через консультантів з числа найбільш підготовлених курсантів). Усі види групової діяльності були тісно пов'язані та застосовувались у різних поєднаннях.

Попередній аналіз літератури дозволив виділити навчальні (дидактичні) та психологічні критерії й показники ефективності групової форми навчання, що склали основу оцінки її успішності під час експериментального навчання.

Такими критеріями було визначено: навчальну успішність академічної групи з іноземної мови, інтенсивність емоційної реакції курсантів під час експериментального навчання, задоволеність курсантів формою організації навчання, рівень розвитку навчальної групи як колективу та рівень взаємосприйняття курсантами своїх товаришів по групі.

Під час експериментальних досліджень було перевірено зазначені критерії:

- навчальну успішність було визначено за допомогою таких показників як: сукупність оцінок курсантів з іноземної мови; рівень навченості курсантів (ступінь сформованості іншомовних мовленнєвих умінь, а саме читання, аудіювання, говоріння і мовних навичок: фонетичних, лексичних, граматичних); самооцінка курсантами рівня сформованості у них умінь і навичок; часові витрати на самостійну підготовку при виконанні різноманітних завдань з іноземної мови;

- інтенсивність емоційної реакції курсантів вимірювалась рівнем ситуативної тривожності курсантів і рівнем їх втомленості під час занять;

- як показник задоволеності курсантів формою організації навчання у ВВНЗ розглядалось їх позитивне ставлення до експериментальних занять і бажання брати в них участь;

- рівень розвитку навчальної групи як колективу визначався за ставленням курсантів до змісту спільної діяльності (відповідальність, організованість, інформованість) та міжособистісними відносинами (колективізм, згуртованість, контактність, відкритість);

- рівні взаємосприйняття курсантами своїх товаришів із групи визначались за оцінкою курсантами рівня згуртованості колективу та психологічною атмосферою в групі.

Враховуючи обрані критерії, на основі аналізу літератури та педагогічної практики було визначено психолого-педагогічні умови ефективної організації групової навчальної діяльності:

1) поєднання групового навчання з фронтальним і індивідуальним;

2) дотримання чіткої структури занять;

3) застосування різних видів групової діяльності;

4) взаємна відповідальність і звітність в групах;

5) забезпечення особистісної взаємодії в малих групах;

6) управління і корекція діяльності малих груп з боку викладача.

Таким чином, ми пропонуємо наступну модель організації групової діяльності у навчанні іноземної мови (Рис. 1)

Для проведення експерименту було створено 2 експериментальні (в кількості 180 курсантів) та 1 контрольну (в кількості 90 курсантів) групи. Кожна з цих груп включала 3 академічних гомогенних за рівнем довузівської підготовленості групи першого курсу другого та п'ятого факультетів НАДПСУ ім. Б. Хмельницького напряму підготовки “Право” та “Інженерна механіка”.

Групи з низькими показниками довузівського рівня навчальної успішності навчались за експериментальним планом. В експериментальних групах було удосконалено форму організації навчання іноземній мові шляхом введення, нарівні з індивідуально-фронтальною, групової форми навчання, що ґрунтується на суб'єкт-суб'єктних відносинах, єдності мети, розподілу праці на основі кооперації, обміні продуктами навчальної діяльності, відповідальності між учасниками навчального процесу та їх взаємоконтролі.

Протягом дослідження використовувались дві форми організації групової навчальної діяльності. Одна з експериментальних груп (група ДГ - динамічні групи) працювала в малих групах, склад яких постійно змінювався, що дозволяло здійснювати взаємодію та спілкування між всіма членами групи. Склад малих груп другої експериментальної групи (група СГ - стабільні групи) залишався постійним протягом всього терміну навчання, що сприяло оптимізації взаємовідносин у мікрогрупах. Отже, під час експерименту порівнювались ефективність групових форм навчання з індивідуально фронтальною з одного боку, та ефективність двох різних форм групової організації навчального процесу, з іншого.

Рис. 1. Модель організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови

При застосуванні групової навчальної роботи для вирішення різних дидактичних завдань було змінено часову структуру заняття. Період активної роботи кожного курсанта у середньому збільшився на 38,3 хвилини.

Групова робота в основному проводилась за допомогою спеціальних завдань і використовувалась при закріпленні вивченого матеріалу, при тематичному та заключному повторенні.

У більш обмежених масштабах, за необхідності економії навчального часу, групову роботу було застосовано при проходженні нового теоретичного матеріалу.

Навчальна успішність в трьох групах порівнювалась за ступенем змін рівня сформованості умінь та навичок, що відбулися за період експерименту. Для оцінної діяльності було сформовано групу експертів, до якої ввійшов науково-педагогічний склад кафедри англійської мови та перекладу НАДПСУ.

Співставлення оцінних суджень експертів, отриманих на початку та в кінці експерименту, засвідчило, що в групі К, яка продемонструвала високий загальний усереднений показник рівня сформованості вмінь та навичок (5,25 балів) на початку експерименту, результати змін виявились рівними лише 0,2 бала. Результати змін в групах ДГ і СГ склали 1,30 і 1,74 бали відповідно. В групі СГ відмінності за 10, а в групі ДГ за 6 компонентами є статистично значимими. В групі К статистично значимих відмінностей не виявлено.

Дослідження рівня сформованості вмінь та навичок методом ауто рейтингу та порівняння отриманих результатів з даними рейтингу довело, що групова навчальна діяльність дає більшу можливість для формування адекватної самооцінки. Про це свідчить зменшення різниці між рівнем оцінки і самооцінки в групах СГ і ДГ в кінці експерименту.

Крім визначення успішності навчання за рівнем сформованості спеціальних умінь та навичок на основі рейтингу та ауторейтингу, для оцінки лексичних, граматичних і семантичних навичок було застосовано тестовий метод контролю. Протягом експерименту курсанти трьох груп виконали 11 лексико-граматичних тестів, за якими було перевірено ступінь оволодіння лексико-граматичними навичками. За кожним з запропонованих завдань підраховувався коефіцієнт успішності (КУ). Порівняльний аналіз результатів з'ясував, що різниця КУ в експериментальних та контрольних групах досягли рівня статистичної значимості тільки у трьох перших тестах (Таблиця 1).

Таблиця 1. Результати виконання тестів успішності (на основі КУ)

Група	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Група ДГ	71хх	75хх	73хх	86	5	83	87	86	87	88	87хх
Група СГ	69хх	74хх	71хх	87	89	89	88	84	89	87	99
Група К	83хх	83хх	87хх	86	90	89	88	83	92	89	94хх

Примітка: Нулі та коми опущено., ^хх Розбіжності достовірні на рівні = 0,01; t_кр= 2,977., ^ххх Розбіжності достовірні на рівні = 0,001; t_кр= 4,140.

Таким чином, отримані тестові дані підтверджують результати рейтингу щодо ступеня сформованості мовленнєвих навичок у курсантів трьох груп.

При оцінюванні ефективності тієї чи іншої форми навчання враховувалось і емоційне самопочуття членів групи, а також тісно пов'язане з ним почуття задоволеності навчальною роботою.

Результати експерименту свідчать, що групова форма навчання іноземної мови у ВВНЗ не є джерелом підвищеної ситуативної тривожності, навпаки, вона супроводжується хорошим або задовільним самопочуттям. Отримані результати вказують на те, що всі члени обох експериментальних груп підтримали групову форму навчання, задоволеність нею відзначили 60,0% курсантів групи ДГ і 77% курсантів групи СГ.

Для визначення впливу групових форм навчання на рівень розвитку навчальної групи як колективу та міжособистісні стосунки було використано методику соціально-психологічної самооцінки колективу, розроблену Р.С. Нємовим, що передбачає аналіз групи як колективу за розвитком системи стосунків. Загальний усереднений показник рівня розвитку стосунків у групі ДГ склав 5,08 балів, в групі СГ - 4,35 і в групі К - 4,40 бали. Різниця в оцінках між групами ДГ і К є статистично значимою за трьома із показників: колективізм, відповідальність та організованість. При порівнянні соціально-психологічних рельєфів груп СГ і К не було помічено достовірних відмінностей ні за одним із семи показників. Таким чином, прискоренню еволюції навчальної групи у колектив сприяє лише така спільна діяльність, що організована за принципом роботи в динамічних малих групах.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз проблеми організації групової навчальної діяльності курсантів ВВНЗ та виконане дисертаційне дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз праць вчених виявив низку спільних ознак групової діяльності: наявність однієї мети, органів організації та управління, розподіл процесу спільної діяльності, виникнення в процесі діяльності міжособистісних відносин.

2. Зміст групової спільної діяльності пов'язаний із специфічною регуляцією дій індивідуума у складі групи, їх синхронізацією, координуванням, корекцією в контексті спільної діяльності, що дозволяє охарактеризувати її як безпосередньо-колективну і взаємопов'язану. Групову навчальну діяльність курсантів визначено як таку форму організації навчального процесу, коли курсанти, працюючи у малих (2-7 осіб) тимчасових групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а викладач керує роботою кожного з них опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність малих груп. Навчальна діяльність здійснюється у груповій формі лише за наявності у курсантів спільних завдань, орієнтованих на розподіл навчальної роботи на основі складної кооперації, обміну продуктами діяльності, відносин відповідальної залежності, поєднання контролю з боку педагога із само і взаємоконтролем з боку тих, хто навчається.

3. Теоретичні та емпіричні дослідження дозволили виділити критерії та показники, що допомогли оцінити її успішність під час експериментального навчання: навчальна успішність академічної групи з іноземної мови, інтенсивність емоційної реакції курсантів під час експериментального навчання, задоволеність курсантів формою організації навчання та рівень взаємосприйняття курсантами своїх товаришів по групі.

Навчальну успішність було визначено за допомогою таких показників, як: сукупність оцінок курсантів з іноземної мови; рівень навченості курсантів (ступінь сформованості іншомовних мовленнєвих умінь, зокрема читання, аудіювання, говоріння, а також мовних навичок: фонетичних, лексичних, граматичних); самооцінка курсантами рівня сформованості у них умінь і навичок; часові витрати на самостійну підготовку при виконанні різноманітних завдань з іноземної мови. Інтенсивність емоційної реакції курсантів вимірювалась за рівнем ситуативної тривожності курсантів і рівнем їх втомленості під час занять. Як показник задоволеності курсантів формою організації навчання у ВВНЗ розглядалось їх позитивне ставлення до експериментальних занять і бажання брати в них участь. Як показники рівня взаємосприйняття курсантами своїх товаришів по групі розглядались оцінка курсантами рівня згуртованості колективу та їх характеристики психологічної атмосфери в групі. Рівень розвитку навчальної групи як колективу визначався за ставленням курсантів до змісту спільної діяльності (відповідальність, організованість, інформованість) та міжособистісними відносинами (колективізм, згуртованість, контактність, відкритість);

4. На основі встановлених критеріїв, аналізу літератури та педагогічної практики було визначено і охарактеризовано наступні психолого-педагогічні умови ефективної організації групової навчальної діяльності:

1) поєднання групового навчання з фронтальним та індивідуальним;

2) дотримання чіткої структури занять;

3) застосування різних видів групової діяльності;

4) взаємна відповідальність і звітність в групах;

5) забезпечення особистісної взаємодії в малих групах;

6) управління і корекція діяльності малих груп з боку викладача.

5. Проведене дослідження дозволило теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дієвість моделі організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови, яка включає мету, завдання, критерії, психолого-педагогічні умови, види групової діяльності. Всі елементи моделі взаємопов'язані спільним фактором - досягнення якісного володіння іноземною мовою.

6. Зміна форми організації навчального процесу з іноземної мови шляхом введення, поряд з індивідуально-фронтальною, групової форми навчання дає можливість визначити два шляхи розв'язання протиріч між метою навчання - практичним оволодінням іноземною мовою - і формою її реалізації. Здійснення поставленої мети передбачає, насамперед, активне тренування основних мовленнєвих умінь у відповідних видах мовленнєвої діяльності у процесі навчання, тобто активізацію навчально-пізнавальної діяльності самих курсантів. Застосування групових форм навчання дозволяє вивести курсантів із стану пасивної рецепції і значно підвищити їх пізнавальну активність.

7. Результатом змін у навчально-пізнавальній діяльності, що викликана груповою організацією навчання, є виникнення якісно нових соціально-психологічних феноменів у житті групи, в рівні її розвитку і у взаємовідносинах курсантів. Групова навчальна діяльність, що організована за принципом динамічних груп, склад яких постійно змінюється, сприяє прискореній еволюції навчальної групи в навчальний колектив. Внаслідок цього навчальна діяльність стає діяльністю справжнього колективу, оскільки вона організована у групах високого рівня розвитку на колективних засадах. При цьому сам навчальний колектив перетворюється у дієвий дидактичний засіб подальшого підвищення навчальної успішності його членів.

8. Формуючий експеримент підтвердив дієвість психолого-педагогічних умов та моделі організації групового навчання курсантів іноземної мови. Аналіз результатів групового навчання курсантів іноземної мови за зазначеними критеріями показав, що в експериментальних групах, порівняно з контрольними, зросли показники рівня академічної успішності навчання. В групі К, яка продемонструвала високий загальний усереднений показник рівня сформованості вмінь та навичок (5,25 балів) на початку експерименту, результати змін виявились рівними лише 0,2 бала. Результати змін в групах ДГ і СГ склали 1,30 і 1,74 бали відповідно. В групі СГ відмінності за 10, а в групі ДГ за 6 компонентами є статистично значимими. В групах К статистично значимих відмінностей не виявлено. Зниження витрат часу на виконання завдань відбулося залежно від видів завдань від 6 до 25 %. Показники рівня ситуативної тривожності та рівня втомленості курсантів свідчать, що групова форма навчання супроводжується добрим або задовільним самопочуттям і не збільшує втому. Задоволеність груповою формою навчання відзначили більше 65% курсантів експериментальних груп.

9. Дослідження рівня сформованості вмінь та навичок методом ауто рейтингу та порівняння отриманих результатів з даними рейтингу довело, що групова навчальна діяльність надає можливість для формування адекватної самооцінки. Про це свідчить зменшення різниці між рівнем оцінки і самооцінки в групах СГ і ДГ в кінці експерименту.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Доцільно спрямувати дослідження на взаємозалежність і взаємовплив таких форм навчальної діяльності, як групова, індивідуальна і фронтальна.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Герасимчук І.В. Цілі педагогічної діяльності // Наукові записки. - Педагогічний інститут ім. Драгоманова. Серія: Педагогічні та історичні науки. - 2000. - № 4. - С. 19-23.

2. Герасимчук І.В. Психолого-педагогічні засади групової роботи // У зб. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. - Вип. 6. Уманський педагогічний університет. - К.: Науковий світ, 2003.- С.170-177.

3. Герасимчук І.В. Організація спільної групової навчально-пізнавальної діяльності у навчанні іноземної мови в школі // Рідна школа. - 2004.- № 1.- С.39-41.

4. Герасимчук І.В. Використання парної роботи на заняттях з англійської мови у ВВНЗ // Збірник наукових праць. - №26, - Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2003. - С.112-114.

5. Герасимчук І.В. Використання групової навчальної діяльності у процесі навчання англійської мови у ВВНЗ // Матеріали методичної конференції “Комунікативно-когнітивний аспект навчання мови для професійного спілкування”. - Збірник наукових праць. - №27, - Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2003. - С.17-21.

АНОТАЦІЇ

Герасимчук І. В. Психолого-педагогічні умови організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - “Теорія і методика професійної освіти” - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, Хмельницький, 2004.

Дисертацію присвячено проблемі застосування групової форми організації навчальної діяльності курсантів на заняттях з іноземної мови. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, обґрунтовано основні педагогічні умови, шляхи та критерії ефективного використання групової роботи у навчанні іноземної мови у вищому військовому навчальному закладі. Розроблено і експериментально перевірено модель організації групової діяльності курсантів у навчанні іноземної мови.

Встановлено, що використання групової форми організації занять з іноземної мови позитивно впливає на формування мовленнєвих і комунікативних умінь та навичок курсантів, створює сприятливі умови для підвищення рівня розвитку навчальної групи та перетворенню її на колектив.

Ключові слова: модель організації групової діяльності, групова навчальна діяльність, психолого-педагогічні умови, навчання іноземної мови, критерії ефективності.

Герасимчук И. В. Психолого-педагогические условия организации групповой деятельности курсантов при обучении иностранному языку. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - “Теория и методика профессионального образования” - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Б. Хмельницкого, Хмельницкий, 2004.

Диссертация посвящена проблеме применения групповой формы организации учебной деятельности курсантов на занятиях по иностранному языку. Проведен психолого-педагогический анализ проблемы, обоснованы основные психолого-педагогические условия, пути и критерии эффективного использования групповой работы в обучении иностранному языку в высшем военном учебном заведении.

Содержание диссертации раскрыто в двух разделах. В первом разделе освещены результаты анализа психолого-педагогической и методической литературы по проблеме организации групповых форм деятельности в учебном процессе, раскрыты современные подходы к организации групповой формы учебной деятельности и пути ее применения в обучении иностранному языку.

В диссертации конкретизировано понятие “групповая учебная деятельность” курсантов, которая определена как форма организации учебного процесса, при которой курсанты работают в малых (2-7 человек) группах, объединенные общей учебной целью и коллективно-распределенной деятельностью, а преподаватель руководит работой каждого из них опосредствованно, посредством задач, которыми он направляет деятельность малых групп. Учебная деятельность осуществляется в групповой форме лишь при наличии у курсантов общих задач, ориентированных на распределение учебной работы на основе сложной кооперации, обмена результатами деятельности, отношений ответственной зависимости, объединения контроля со стороны педагога с само- и взаимоконтролем самих учащихся.

Во втором разделе определены и экспериментально проверены психолого-педагогические условия организации групповой учебной деятельности и модель организации групповой деятельности курсантов при обучении иностранному языку, описаны организация и приемы определения результатов внедрения группового обучения, освещены результаты применения группового обучения курсантов в ВВУЗе.

Проведенные теоретические исследования, анализ педагогической практики позволили установить на основе определенных критериев следующие условия эффективной групповой учебной деятельности:

1) сочетание группового обучения с фронтальным и индивидуальным;

2) соблюдение четкой структуры занятия;

3) применение различных видов групповой деятельности;

4) взаимная ответственность и отчетность в группах;

5) обеспечение личностного взаимодействия в группах;

6) управление и коррекция деятельности микрогрупп со стороны преподавателя.

В исследовании была теоретически обоснована и экспериментально проверена модель организации групповой учебной деятельности курсантов при обучении иностранному языку, состоящая из цели, заданий, критериев, психолого-педагогических условий видов групповой деятельности. Все элементы модели взаимосвязаны общим фактором - достижение качественного усвоения иностранного языка.

В исследовании была изменена форма организации обучения иностранному языку путем введения, наряду с личностно-фронтальной, групповой формой обучения, которая основывается на субъект-субъектных отношениях и предполагает единство цели, разделение труда на основе кооперации, обмен продуктами учебной деятельности, ответственную зависимость между участниками учебного процесса. При применении групповой учебной работы для решения разных дидактических задач была изменена временная структура занятия. Период активной работы каждого курсанта в среднем увеличился на 38,3 мин.

Установлено, что использование групповой формы организации занятий при обучении иностранному языку положительно влияет на формирование языковых и коммуникативных умений и навыков курсантов, создает благоприятные условия для повышения уровня развития учебной группы и преобразования ее в коллектив.

Ключевые слова: модель организации групповой деятельности, групповая учебная деятельность, психолого-педагогические условия, обучение иностранному языку, критерии эффективности.

Gerasimchuk I. V. Psycho-pedagogical conditions of the cadets` group work organization in the process of English language teaching .- Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on speciality 13.00.04. - theory and methods of a vocational education. - The National Academy of State Border Service of Ukraine named after Boghdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, 2004.

The dissertation is dedicated to the implementing of cadets` group work at the foreign language lessons. Main psycho-pedagogical conditions, ways and effectiveness criteria of implementation of cadets` group work organization in high military educational establishments, a model of group work organization have been theoretically substantiated and experimentally verified. It has been determined that implementation of group work in foreign language study benefits acquisition of cadets' communicative skills, provides favorable conditions for transformation of a study group into a collective.

Keywords: model of group work organization, group work, psycho-pedagogical conditions, foreign language study, effectiveness criteria.

Размещено на Allbest.ru

...