Педагогічні умови інтенсифікації професійної підготовки студентів в економіко-правовому коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Об'єктивною необхідністю побудови незалежної демократичної України є створення оптимальних умов для навчання, виховання та інтелектуального розвитку всіх членів суспільства, відродження інтелектуальної еліти країни. Реалізувати це можна шляхом цілеспрямованої діяльності освітньої системи, стратегічними завданнями якої є модернізація вищих навчальних закладів як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного й морального здоров'я, забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтворення і трансляція культурних здобутків, духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків, піднесення освіти в Україні до рівня розвинених країн через докорінне реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад.

У Законі України “Про освіту”, Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті перед навчальними закладами професійної освіти поставлено завдання забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, до освоєння й упровадження наукових та інформаційних технологій, конкурентноспроможних на ринку праці.

У навчально-виховній діяльності закладів вищої освіти України впродовж попередніх десятиріч увага зосереджувалася на оволодінні студентами значною сумою знань на екстенсивних засадах організації навчального процесу. Інтелектуальний розвиток особистості, підготовка її до самостійної пізнавальної діяльності протягом життя перебували на другому плані. Це спричинило появу суперечності між рівнем засвоєння молоддю, яка навчається в навчальних закладах, фахових знань і недостатнім рівнем інтелектуального розвитку особистості. Наразі має місце також суперечність між процесами глобалізації у всіх сферах соціально-економічного буття людства і рівнем підготовки людей до участі в них.

Таким чином, на етапі стрімких суспільно-трансформаційних змін екстенсивний підхід до освітньої діяльності у вищих навчальних закладах помітно вичерпав себе. Тому необхідні пошуки шляхів організації навчально-виховної роботи, які б забезпечували інтелектуальний розвиток як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Такі можливості дає інтенсифікація навчально - пізнавальної діяльності студентів.

Інтенсифікація навчального процесу як продуктивний спосіб поліпшення професійної підготовки передбачає досягнення бажаних результатів за рахунок зміни якісних чинників, щонайперше, шляхом напруження внутрішніх інтелектуальних сил особистості в процесі пізнавальної діяльності. Адже відомо, що людина має великі можливості для інтелектуального зростання. Звідси завдання вищої школи полягає в забезпеченні організації навчально-виховного процесу, спрямованого на реалізацію цих можливостей, зосередженні уваги на активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів. Якраз активна самостійна пізнавальна діяльність особистості виступає рушійною силою її інтелектуального та професійного зростання, а розвинений інтелект - передумовою успішного навчання. Отже, ці процеси тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені.

Розв'язання означених вище суперечностей у процесі професійної підготовки особистості породжує низку педагогічних проблем, зокрема: яким чином подолати традиціоналізм і догматизм у діяльності педагогів аби рішуче перейти з екстенсивних методів професійної підготовки студентів на інтенсивні; якими мають бути педагогічні умови інтенсифікації навчально-виховного процесу в професійних закладах освіти. Їх актуальність та соціальна значущість, відсутність належного обґрунтування ефективних методів інтенсифікації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, недостатній рівень її наукової розробки та практичної реалізації зумовили вибір теми дослідження “Педагогічні умови інтенсифікації професійної підготовки студентів в економіко-правовому коледжі (на матеріалі спеціальних дисциплін)”.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка фахівців в економіко-правовому коледжі.

Предмет дослідження - педагогічні умови забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх фахівців в економіко-правовому коледжі на засадах інтенсифікації.

Метою дослідження є обґрунтування педагогічних засад інтенсифікації професійної підготовки майбутніх фахівців в економіко-правовому коледжі, виявлення умов їх ефективної реалізації.

Концепція дослідження полягає в тому, що професійна підготовка студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації є багатоаспектною, відкритою системою зі своїми функціями, змістом, формою та методами. Розвиток цієї системи зумовлюється ринковими потребами у кваліфікованих, конкурентно-спроможних кадрах, здатних до творчої праці та професійного зростання.

Провідна ідея дослідження зумовлена суб'єкт-суб'єктною взаємодією студента і викладача. Ця взаємодія інформаційно навантажена за змістом, індивідуалізована за формою, інтенсивна в часовому вимірі. Вона передбачає також формування у фахівця пізнавальних потреб, які виробляються в активній самостійній пізнавальній діяльності та спонукають до самоосвіти впродовж життя.

Гіпотеза дослідження: інтенсифікація професійної підготовки майбутніх фахівців в економіко-правовому коледжі набуває ефективності за умов цілеспрямованого формування в них умінь самостійної пізнавальної діяльності та підвищення педагогічної майстерності викладачів шляхом опанування курсу “Педагогіка вищої школи”.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези визначені такі завдання дослідження:

1) проаналізувати стан розробленості проблеми інтенсифікації в системі професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та розширити психолого-педагогічну сутність поняття „інтенсифікація навчання”;

2) визначити психолого-педагогічні чинники, виявити та обґрунтувати педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців в економіко-правовому коледжі;

3) експериментально перевірити ефективність виявлених та обгрунтованих педагогічних умов інтенсифікації професійної підготовки студентів в економіко-правовому коледжі ;

4) розробити методичні рекомендації щодо інтенсифікації професійної підготовки студентів в економіко-правовому коледжі.

1. Інтенсифікація професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах як психолого-педагогічна проблема

В контексті філософських, педагогічних та психологічних знань здійснено аналітичний огляд літератури з теми дослідження; визначено психолого-педагогічні умови інтенсифікації навчання та психолого-педагогічні аспекти понять „інтелект”, „інтелектуальний розвиток”, „інтенсифікація навчального процесу”, „педагогічна майстерність”; обґрунтовуються науково-педагогічні засади організації навчально-виховного процесу на основі інтенсифікації.

На основі теоретичного аналізу доведено, що генеральним завданням процесу навчання є розвиток інтелекту особистості. Навчальна діяльність людини й розвиток її інтелекту - процеси взаємопов'язані та взаємозумовлені: навчання сприяє розвитку інтелекту, а розвинений інтелект виступає передумовою успішної пізнавальної діяльності. Провідними чинниками реалізації цього завдання є впровадження інноваційних педагогічних технологій, зорієнтованих на особистісні індивідуальні особливості студентів та безпосередню педагогічну взаємодію педагога з ними. Ефективність застосування інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі диктується такими педагогічними умовами, як високий професіоналізм педагога, рівень його педагогічної майстерності та ступінь володіння студентами методами самостійної пізнавальної діяльності.

Професіоналізм у будь-якій сфері діяльності значною мірою залежить від рівня сформованості майстерності, а педагогічна майстерність тісно переплітається з поняттям „педагогічне мистецтво”. Між собою вони зв'язані не лінійно, а діалектично. Педагогічна майстерність - це досконале, творче виконання педагогом своїх професійних функцій на рівні мистецтва, результатом чого є створення оптимальних соціально-психологічних і педагогічних умов для становлення особистості, забезпечення високого рівня її інтелектуального й морально-духовного розвитку. Щоб бути високомайстерним педагогом, необхідно володіти глибокими знаннями, уміннями, компетенціями, мати високі морально-духовні якості.

У розділі теоретично обґрунтовується положення щодо важливості особистісного професійного розвитку педагога для забезпечення загального культурно-духовного тезаурусу в майбутнього фахівця. Набуття кваліфікації розглядається як поглиблене розгортання її змістової сутності на основі професійної підготовки студентів та рівня педагогічної майстерності викладачів. Аналізуються визначальні структурні компоненти психолого-педагогічних умов становлення педагога-майстра, а саме:

- професійні знання базових навчальних дисциплін і методик їх викладання, а також психології, педагогіки, анатомії та фізіології людини з елементами гігієни;

- психолого-педагогічні якості (організаторські здібності, принциповість, оптимізм, терпеливість, чуйність, творчий склад мислення, тактовність, емпатійність, атракційність);

- психолого-педагогічні вміння (пізнавальні, дидактичні, конструктивні, комунікативні, прикладні, володіння основами психотехніки);

- володіння педагогічною технікою (уміння володіти своїм психічним станом і тілом, мімікою, жестами, дотримуватися темпу й ритму в роботі, культура спілкування, комунікативна діяльність);

- морально-духовні якості (гуманістична спрямованість, об'єктивність, справедливість, правдивість, національна гідність, інтелігентність).

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України інтенсифікація навчального процесу стає актуальною проблемою професійної підготовки студентів. ЇЇ розв'язання спрямоване на задоволення потреб суспільства в активних і творчих спеціалістах, які мали б ґрунтовну теоретичну і практичну підготовку з обраного фаху, могли самостійно приймати рішення, пов'язані з професійною діяльністю, а отже, створювати інтелектуальні та матеріальні цінності в майбутньому. Молодий спеціаліст має чітко усвідомлювати, що з отриманням диплома процес його навчання не закінчується. Він повинен бути підготовленим до безпосередньої самостійної роботи, постійного оновлення своїх знань, умінь швидко адаптуватися до змін і коригувати свою професійну діяльність. Складовою самостійної роботи студентів є їх пізнавальна самостійність, від якої залежить майбутній рівень кваліфікації та професійної діяльності. Пізнавальні потреби, які спонукають до самоосвіти, формуються в активній самостійній пізнавальній діяльності особистості. До основних пізнавальних умінь і навичок, які необхідно сформувати в студентів для підвищення якості навчання, належать: уміння й навички роботи з науковою літературою, уміння слухати й конспектувати лекції, готуватися до практичних занять, колоквіумів, заліків та екзаменів, аналізувати виробничі ситуації й творчо шукати ефективні засоби розв'язання проблем тощо.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що самостійна навчальна робота студентів є необхідною умовою інтенсифікації навчального процесу. Для цього, моделюючи систему самостійної роботи студентів необхідно навчити їх вчитися та ознайомити із психофізіологічними основами розумової праці, технікою її наукової організації. Ефективність самостійної навчальної роботи залежить від сформованості пізнавальних мотивів і потреб, які виробляються в активній самостійній пізнавальній діяльності особистості та спонукають її до перманентної самоосвіти. Не менш важливою умовою інтенсифікації професійної підготовки майбутніх фахівців виступає рівень педагогічної майстерності викладачів спеціальних дисциплін.

2. Дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов інтенсифікації професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації

Розглянуто рівні педагогічної майстерності викладачів та залежність від них сформованості пізнавальних умінь студентів; окреслено умови забезпечення ефективності застосування інноваційних технологій (комп'ютерні, формування творчої особистості, ігрові); обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність особистісно зорієнтованого навчального процесу на засадах інтенсифікації.

У ході експериментального дослідження з'ясовано важливість компонентів морально-духовних якостей з погляду вагомості їх впливу на становлення педагогічної майстерності викладачів; визначено рівень сформованості у них психолого-педагогічних якостей та умінь, зокрема, рівень володіння професійними знаннями. Проведеним у 2001 році анкетуванням і тестовим опитуванням викладачів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації встановлено, що переважна більшість з них має ґрунтовні знання з фахових дисциплін. Проте рівень знань і вмінь з психології, педагогіки, анатомії та фізіології, які є науковою базою успішності і організації навчально-виховної роботи зі студентами, недостатньо високий і далекий від професійних потреб.

У процесі дослідження визначено рівень володіння викладачами психолого-педагогічними якостями (готовність до педагогічної праці, здатність концентрувати й розподіляти увагу, організованість і дисциплінованість, вимогливість, педагогічний оптимізм тощо), уміннями та компонентами педагогічної техніки (конструктивні, комунікативні, організаторські, пізнавальні, прикладні вміння та ін.). Встановлено, що рівень психолого-педагогічних якостей та умінь викладачів не повною мірою відповідає вимогам, що є суттєвою перешкодою на шляху становлення їхньої педагогічної майстерності.

У ході констатуючого експерименту визначено рівень готовності викладачів до організації навчально-виховного процесу на засадах інтенсифікації. Аналіз проведеного експериментального зрізу показує, що 75 % викладачів, охоплених експериментом, недостатньо розуміють суть соціально-педагогічних і економічних чинників, які зумовлюють необхідність організації навчання на засадах інтенсифікації. Стереотипи минулого, коли навчально-виховний процес на всіх рівнях освітньої діяльності здійснювався на засадах екстенсивності, стримує педагогів у пошуках нових, прогресивних педагогічних технологій. Як наслідок, 28 % респондентів недостатньо усвідомлюють психолого-педагогічну сутність інтенсифікації навчання. Неоднозначними є підходи викладачів щодо визначення чинників, які мають позитивно впливати на організацію навчально-виховного процесу на принципах інтенсифікації.

На основі аналізу результатів констатуючого експерименту, ознайомлення з якісними характеристиками (рівень володіння психолого-педагогічними якостями та компонентами педагогічної техніки) викладачів спеціальних дисциплін, які працюють у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації Черкаської області, встановлено, що рівень їхньої педагогічної майстерності недостатній. Однією з причин виявлено, відсутність у 70 % цих викладачів базової педагогічної освіти. Частина з них підвищувала свою кваліфікацію на короткотермінових курсах, але психолого-педагогічній підготовці приділялась недостатня увага. Тобто, процес підвищення професійного рівня носить, як правило, стихійний характер.

Результати констатуючого експерименту висвітлили потребу у проведенні цілеспрямованої роботи з викладачами спеціальних дисциплін з метою підвищення рівня їхньої педагогічної майстерності.

У розділі пропонується конструктивний шлях підвищення педагогічної майстерності викладачів професійних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на засадах інтенсифікації. Він полягає в запровадженні в систему методичної роботи постійно діючого курсу “Педагогіка вищої школи”, метою якого є ознайомлення викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з особливостями психології і педагогіки дорослих та вдосконалення педагогічних умінь.

При визначенні змісту навчальної програми цього курсу, застосовувалися науково обґрунтовані підходи до формування психолого-педагогічної грамотності викладачів спеціальних дисциплін: знання місця й ролі педагогіки в системі суспільного розвитку; врахування структури й виду навчання й учіння; організація навчальної діяльності на засадах співробітництва; психолого-педагогічні передумови інтенсифікації навчального процесу; особливості побудови заняття на різних етапах навчання; методологічні й теоретичні основи оптимізації навчально-виховного процесу та ін.

Розкривається методика проведення лекційних занять, побудована на використанні різних структурно-логічних схем, а саме: проведення лекцій-діалогів, лекцій-ділових ігор, проблемних лекцій. Аналізуються можливості вдосконалення семінарських занять, організації самостійної роботи, використання інтеграції педагогічних дисциплін і основ педагогічної майстерності.

Для перевірки ефективності курсу “Педагогіка вищої школи” проводилися тестові опитування, які показали, що рівень психолого-педагогічної компетенції молодих викладачів з педагогічним стажем роботи від одного до п'яти років на початковому етапі був низьким - 3,7 %, а результат підсумкового зрізу після опрацювання курсу став значно вищим - 23 %, що свідчить про доцільність упровадження розробленої програми.

Наступним етапом дослідження стало з'ясування рівня володіння студентами вміннями самостійної навчальної діяльності. Спостереження, аналіз навчальної діяльності, бесіди з викладачами і студентами, тестові перевірки виявили, що 95,7 % студентів (значна частина молодших курсів) недостатньо володіють методами та вміннями самостійної пізнавальної діяльності. Тому в процесі подальшої роботи для студентів молодших курсів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації було розроблено пропедевтичний курс “Самостійна навчальна робота студентів”, у процесі вивчення якого опрацьовувалиcя особливості пізнавальної діяльності людини; характеристика психічних процесів людини під час навчальної діяльності; санітарно-гігієнічні вимоги до розумової праці студентів; особливості класифікації друкованих джерел інформації; методика й техніка вибору літератури, роботи з книгою й систематизація результатів, складання та конспектування лекцій; методика підготовки до практичних занять, заліків і екзаменів, написання рефератів, курсових і дипломних робіт; складання анотацій і рецензій; культура ведення записів; застосування комп'ютерної техніки тощо.

Таблиця 1. Динаміка формування умінь самостійної пізнавальної діяльності студентів

Результати дослідження, які подані в таблиці 1, дають підстави стверджувати, що вивчення пропедевтичного курсу сприяло формуванню в студентів умінь та навичок самостійної пізнавальної діяльності, адаптує їх до особливостей роботи вищого навчального закладу на міжпредметній основі, доповнюючи цю діяльність виробленням умінь під час вивчення окремих дисциплін. Якщо в контрольній групі відсоток студентів, що мали високий рівень сформованості вмінь самостійної навчальної праці, залишився в початковому стані, то в експериментальній групі зріс на 14,2 %.

Пропедевтична підготовка студентів створила умови для експериментальної перевірки ефективності інтенсифікації навчально-виховного процесу на засадах особистісної зорієнтованості. У процесі формуючого експерименту використовувалися педагогічно доцільні технології, різноманітні методи, прийоми й засоби організації навчальної роботи. Критерієм ефективності запровадження тих чи тих типів, форм, методів, прийомів і засобів навчання є якість знань, умінь та навичок студентів, рівень їхнього розвитку.

Упродовж засвоєння навчального курсу “Основи підприємницької та управлінської діяльності” під час вивчення певних тем застосовувся комплекс методів і прийомів навчання, який спонукав студентів до самостійної роботи, розвитку їхньої пізнавальної діяльності. Водночас приділялася належна увага вивченню майбутніми фахівцями різноманітних методів самостійної навчальної роботи.

На першому етапі формуючого експерименту в експериментальних групах студентам визначили дидактичні та контрольні завдання як репродуктивного, так і творчого характеру, акцентуючи увагу на необхідності використання різних методів і прийомів самостійної роботи.

Другий етап експерименту включав аналіз місця й ролі опорних схем, таблиць, інших навчальних засобів у забезпеченні інтенсифікації навчального процесу.

На третьому етапі проаналізовано, якою мірою комп'ютерна техніка впливає на підвищення інтенсифікації навчального процесу. У ході вивчення теми „Управлінське планування та методи управління” з дисципліни „Основи підприємництва та управлінської діяльності” в експериментальних групах проводилися заняття з використанням комп'ютерних програм. Після опрацювання програмної теми студентам обох груп була запропонована самостійна робота з метою аналізу якості знань. Оцінювання здійснювалося на всіх етапах за трьома рівнями: високий, середній, низький.

Динаміку рівня знань, умінь і навичок у процесі експериментальної роботи подано в табл. 2.

Таблиця 2. Результати ефективності навчальної роботи на засадах інтенсифікації