Педагогічні умови виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 375.2 + 371.7

13.00.07 - теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності

Жабокрицька Оксана Валентинівна

Київ ­ 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Радул Валерій Вікторович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Дубогай Олександра Дмитрівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичного виховання і здоров'я.

кандидат педагогічних наук, Свириденко Світлана Олександрівна, Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться “ 5 ” січня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АНП України ( 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий “ 5 ” грудня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку суспільства в Україні характеризується зростанням захворювань, різким зниженням працездатності організму людини, особливо дітей і підлітків. Причини зростання захворюваності учнів необхідно шукати в системі шкільної освіти, у виявленні тих факторів навчальної діяльності, які призводять до перенапруження нервової системи й не створюють належних умов для задоволення потреб учнів у самопізнанні, самовдосконаленні й самореалізації. За даними Міністерства охорони здоров'я України, серед школярів спостерігаються: функціональні відхилення в діяльності різних систем організму - у 50%, функціональні відхилення серцево-судинної системи - у 26,6%, нервово-психічні розлади - у 33%, захворювання органів травлення - у 17%, захворювання ендокринної системи - у 10,2% школярів. Слід відзначити, що кількість випускників шкіл, які є практично здоровими, за даними літератури, становить від 5 до 15%. (Г.А. Апанасенко, І.Д. Бех, М.С. Гончаренко, В.М. Оржеховська, В.А. Шапо-валова). При цьому здоров'я школярів має стійку тенденцію до погіршення.

Актуальною проблемою сучасної педагогічної науки є пошук нових підходів до організації навчально-виховного процесу в школі, спрямованих на гуманізацію освіти, що забезпечить створення оптимальних умов для духовного зростання особистості, повноцінної реалізації психофізичних можливостей, збереження та зміцнення здоров'я. Такою моделлю є особистісно зорієнтований педагогічний процес, який грунтується на ідеях гуманізму і передбачає сприйняття кожного вихованця як унікальної особистості, як суб'єкта навчально-виховного процесу (І.Д. Бех, І.А. Зязюн, О.Я. Савченко, В.В. Сєриков, І.С. Якіманська).

Сьогодні важливим і перспективним є завдання збереження, зміцнення здоров'я учнів як за допомогою організації і здійснення особистісно орієнтованого педагогічного процесу з урахуванням основних валеологічних принципів, так і виховання відповідального ставлення до власного здоров'я як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Не випадково гасло “Здоров'я через освіту” на сьогодні залишається досить актуальним і важливим.

Висвітленню сутності проблем здоров'я та різних аспектів здорового способу життя присвячені дослідження філософів, медичних працівників, соціологів М.М. Амосова, Г.А. Апанасенко, І.І. Брехмана, Е.Г. Булич, В.І. Войтенко, С.М. Громбах, В.П. Казначеєва, В.В. Колбанова, Н.М. Куїнджі, І.В. Муравова, Ю.П. Лисицина, В.П. Петленко, Г.М. Сердюковської, Л.П. Су-щенко, А.Г. Щедріної; а також психолого-педагогічні дослідження Г.І. Власюк, Г.П. Голобородько, М.С. Гончаренко, О.Д. убогай, Г.К. Зайцева, С.В. Лапаєнко, С.О. Свириденко, В.М. Оржеховської, Л.Г. Татарникової та ін. вчених.

Сучасне розуміння здорового способу життя в Україні полягає у подальшому розвитку національних традицій та їх взаємозумовленості з гуманістичними й демократичними досягненнями світового співтовариства.

Конституція України, “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, “Національна доктрина розвитку освіти у ХХI столітті”, Державні національні програми “Діти України” й “Планування сім'ї”, комплексна цільова програма “Фізичне виховання - здоров'я нації”, Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян України” передбачають завдання, спрямовані на зміцнення здоров'я дітей та молоді, формування соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості.

На думку учених та практиків І.Д. Беха, Г.К. Зайцева, Р.З. Поташнюк, С.О. Свириденко, В.С. Язловецького, культуру здоров'я необхідно формувати ще в дошкільному віці. У середній школі, коли учні оволодівають системою знань, фізичні можливості необхідно поєднувати з їхнім інтелектуальним розвитком. Ми вважаємо, що саме підлітковий вік як найбільш суперечливий та визначальний період становлення особистості потребує пошуку нових ефективних методів навчання та виховання.

Недостатня розробленість проблеми формування здорового способу життя у теорії та практиці роботи шкіл, різноманітні відхилення у фізичному та психічному здоров'ї школярів, їхній моральній поведінці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Педагогічні умови виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності”. Особливість нашого підходу до проблеми полягає у тому, що здоровий спосіб життя розглядається нами як явище загальнолюдське й загальнопедагогічне, що є складником загальної культури особистості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка ”Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів”. Тема дисертації затверджена на вченій раді КДПУ імені Володимира Винниченка ( протокол №4 від 27.11.2000 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології АПН України ( протокол № 1 від 23.01.2001 р.).

Об'єкт дослідження - процес виховання основ здорового способу життя підлітків.

Предмет дослідження - педагогічні умови виховання основ здорового способу життя молодших підлітків у позакласній діяльності

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання основ здорового способу життя молодших підлітків у позакласній діяльності.

Гіпотезою дослідження є припущення, що виховання основ здорового способу життя молодших підлітків буде ефективним за таких умов: гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти; вдосконалення змісту виховання, орієнтованого на формування у молодших підлітків мотиваційно-ціннісного ставлення до свого здоров'я і здорового способу життя; використання форм і методів виховання в позакласній діяльності відповідно до стану здоров'я молодших підлітків, рівня мотивації на поліпшення здоров'я, психофункціональних можливостей їхнього організму, а також домінуючих потреб та інтересів; цілеспрямованого набуття учнями знань, умінь і навичок з питань здорового способу життя для зміцнення здоров'я, саморегуляції, формування цілісної особистості молодшого підлітка; залучення до оздоровчої роботи вчителів, батьків, фахівців і громадськості.

Завдання дослідження:

1. Вивчити стан проблеми в педагогічній теорії та практиці.

2. Провести аналіз стану здоров'я підлітків та узагальнити досвід оздоровчої роботи в системі освіти.

3. Уточнити зміст поняття “здоров'я”, “здоровий спосіб життя”, їхні компоненти, фактори, що їх зумовлюють; визначити критерії, показники та рівні сформованості здорового способу життя у молодших підлітків.

4. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови, які сприяють вихованню основ здорового способу життя молодших підлітків у позакласній діяльності.

5. Розробити методичні рекомендації для вчителів і батьків щодо організації виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності. здоров'я підліток позакласний педагогічний

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: 1) теоретичні: аналіз філософської, соціальної, медичної, психолого-педагогічної літератури та узагальнення отриманої інформації; вивчення законодавчих та нормативних документів про здоров'я і валеологічне виховання; аналіз шкільних навчальних планів, підручників, програм, методичних посібників; теоретичне моделювання; 2) емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, інтерв'ювання, опитування, бесіда, педагогічний експеримент; кількісний і якісний аналізи отриманих результатів.

Методологічною основою дослідження є положення про єдність природи, людини та суспільства, сучасні розробки особистісно зорієнтованої освіти, філософські та медико-біологічні положення про взаємозалежність фізичного, психічного, соціального й духовного здоров'я; наукові уявлення про сутність та закономірності розвитку підлітків; психолого-педагогічні положення щодо виховання здорового способу життя особистості; концептуальні основи педагогічної науки про сутність та принципи національного та валеологічного виховання в Україні.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи протягом 1999 - 2003 рр.

На першому етапі (1999-2000 рр.) проводився теоретико-методичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури з метою розробки концептуальних підходів, визначення об'єкта, предмета, гіпотези, завдань та методів дослідження; уточнено зміст понять “здоров'я” та “здорового способу життя”; зроблено аналіз навчальних програм і підручників з усіх предметів гуманітарного та природничого циклів основної школи; вивчався позитивний досвід і масова практика виховання здорового способу життя учнів у навчально-виховних закладах освіти; проведено констатуючий експеримент.

На другому етапі (2000- 2002 рр.) розроблялась експериментальна методика застосування особистісно зорієнтованого підходу у вихованні здорового способу життя молодших підлітків засобами позакласної діяльності, проводився формуючий експеримент в середніх загальноосвітніх школах м. Кіровограда.

На третьому етапі дослідження (2002-2003 рр.) здійснювалося теоретичне обґрунтування педагогічних умов виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності, експериментально перевірялася їхня ефективність. Проаналізовано та узагальнено результати педагогічного експерименту, сформульовані основні положення і висновки, здійснено оформлення дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у загальноосвітніх школах №№16, 24, гімназії № 9, коледжі № 8 м. Кіровограда. Разом було охоплено дослідженням 594 учня 5-7 класів. У формуючому експерименті брали участь 208 учнів, у тому числі 105 учнів експериментальних класів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше, використовуючи діагностичні методи дослідження, комплексно вивчено стан здоров'я молодших підлітків; розкрито сутність процесу виховання основ здорового способу життя підлітків на основі реалізації особистісно зорієнтованого підходу; науково обґрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності позакласної діяльності з формування мотиваційно-смислової основи здорового способу життя молодших підлітків і вироблення у них індивідуальної валеологічно обґрунтованої поведінки; доведено, що виховання здорового способу життя на основі особистісно зорієнтованого підходу сприяє формуванню у підлітків наукового розуміння сутності здорового способу життя, поліпшенню всіх складових їхнього здоров'я.

Теоретичне значення дослідження полягає: в уточненні змісту понять здоров'я і здорового способу життя стосовно молодших підлітків; у визначенні та науковому обґрунтуванні критеріїв і показників вихованості здорового способу життя підлітків; обґрунтуванні теоретичних основ виховання здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності на засадах особистісно зорієнтованого підходу.

Практичне значення роботи полягає у розробці змісту та програм виховання здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності; у впровадженні в практику загальноосвітніх шкіл та навчальних закладів нового типу оздоровчих технологій; в розробці та науковому обгрунтуванні програми комплексного факультативного курсу “Мистецтво бути здоровим”, у діяльності валеологічних гуртків “Нетрадиційні методи й системи оздоровлення”, “Як стати здоровою і привабливою? ”.

Розроблено методичні рекомендації для вчителів та батьків, що сприяють використанню особистісно зорієнтованого підходу у вихованні здорового способу життя підлітків засобами позакласної діяльності.

Особистий внесок здобувача полягає у реалізації особистісно зорієнтованого підходу у вихованні здорового способу життя підлітків; у розробці структурних компонентів, критеріїв, показників та педагогічних умов виховання основ здорового способу життя учнів 5-7 класів; у модифікації методів, засобів і форм організації позакласних занять з позиції особистісно зорієнтованого підходу; організації та проведенні експериментальних досліджень. У наукових працях, що подані у співавторстві, дисертантові належать результати досліджень, що стосуються розробки методики проведення факультативних курсів та гуртків для учнів і використання нетрадиційних систем і методів оздоровлення та їхнього впливу на формування мотиваційно-смислової основи здорового способу життя.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, які відповідають меті й завданням дослідження; кількісним і якісним аналізом фактів, матеріалами результатів експериментальної роботи, що реально відображають теоретичну й практичну сторони проблеми дослідження; збільшенням кількості підлітків з високим і середнім рівнями сформованості основ здорового способу життя; зменшенням кількості учнів з індиферентним ставленням до власного здоров'я.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, експериментальні дані та висновки обговорювались на таких наукових конференціях: V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України” (Кіровоград, червень 1999 р); V Міжнародній науковій конференції “Фізична культура, спорт та здоров'я нації” (Луцьк, травень 2002); VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах” (Кіровоград, травень 2002); регіональній науково-практичній конференції “Роль освіти для економічного, соціального та культурного розвитку Кіровоградщини” (Кіровоград, листопад, 2003); звітних наукових конференціях кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2000, 2001, 2002, 2003 рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 праць; серед них 4 статті у фахових виданнях, 2 навчально-методичних посібника, 2 доповіді на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із переліку умовних скорочень, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 225 найменувань та 24 додатків. Загальний обсяг дисертації 260 сторінок. Основний зміст викладено на 181 сторінках. Робота містить 30 таблиць та 3 рисунки на 24 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та сформульовано гіпотезу дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, особистий внесок здобувача; подано інформацію про апробацію роботи, загальні відомості про публікації з проблем дисертаційного дослідження; наведені дані про структуру дисертації.

У першому розділі - “Виховання основ здорового способу життя школярів засобами позакласної діяльності як соціально-педагогічна проблема” - здійснено теоретичний аналіз наукових праць з проблем дослідження; визначено сутність і компоненти здоров'я та здорового способу життя молодших підлітків; зроблений кількісний та якісний аналіз основних компонентів їхнього здоров'я (фізичного, психічного, соціального та духовного); аналіз життєдіяльності та оцінка сформованості в учнів 5-7 класів основ здорового способу життя.

У зв'язку з тим, що здоров'я школярів має стійку тенденцію до погіршення, це вимагає пошуку методів і шляхів його збереження, зміцнення та формування за умови створення здорового середовища, психологічного комфорту й системно організованої оздоровчої виховної роботи в закладах освіти. В основу виховання особистості школяра, здорового способу життя покладена, передусім, ідея гуманістичної педагогіки особистісно орієнтованої освіти та виховання, що надає можливість кожному вихованцю усвідомити себе особистістю, відповідальним суб'єктом власного психофізичного й духовного розвитку і спонукає до самопізнання та самоактивності щодо збереження і зміцнення здоров'я. Особистісно зорієнтоване виховання забезпечує підлітку право на свободу вибору ціннісної позиції, на цінність людського духу й цінність життя взагалі, на можливість його дійового здійснення за наявності в нього установки на подолання дисгармонії в досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності (І.Д. Бех).

У підлітковому віці в дітей актуалізуються потреби в самопізнанні та пошуку смислу, розвитку образу “Я”, а також потреба в незалежності та спілкуванні з однолітками. Звідси провідними для підлітків є рефлексивна й смислотворча діяльність, котрі спрямовані на усвідомлення своєї цінності й індивідуальності.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що здоров`я є складним багатоплановим поняттям і розглядається нами з позиції взаємозв'язку його фізичних, психічних, соціальних аспектів у тісній взаємодії з навколишнім середовищем. Як показують наукові дослідження, настанова на здоров'я і здоровий спосіб життя формується в результаті цілеспрямованого педагогічного впливу. Аналіз факторів, які впливають на здоров'я підлітків, показує, що воно значною мірою (на 50-55%) залежить від їх свідомості, поведінки та активного ставлення до свого здоров'я. Як відзначають ряд педагогів та психологів (І.Д. Бех, М.С. Гончаренко, Ю.П. Лисицин, В.П. Петленко, В.О. Сухомлинський), саме в підлітковому віці починає активно формуватися індивідуальний спосіб життя, від якого в майбутньому значною мірою залежить здоров'я людини. Саме завдяки розвитку самосвідомості й прагнення до самостійності, самовиховання підлітковий вік є сприятливим для виховання правил здорового способу життя.

У психолого-педагогічній літературі проблему зміцнення та збереження здоров'я, формування здорового способу життя розглядали у працях Л.В. Волкова, Г.І. Власюк, О.Д. Дубогай, М.Д. Зубалій, І.І. Петренко, Н.М. Хоменко (формування здорового способу життя засобами фізичної культури); Г.П. Голобородько (формування поняття здорового способу життя в учнів основної школи); С.О. Свириденко (формування здорового способу життя молодших школярів у позакласній роботі); А.Л. Турчак, В.М. Оржеховська (запобігання шкідливим звичкам, девіантній поведінці школярів); О.В. Вакуленко (здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці); Т.Є. Бойченко, Г.К. Зайцев, М.С. Гончаренко, Л.Г. Татарникова, С.О. Юрочкіна (валеолого-педагогічні основи забезпечення здоров'я людини в системі освіти, створення валеологічної освіти в загальноосвітніх закладах, валеологічне виховання у дошкільних закладах); І.Д. Бех, С.В. Лапаєнко (виховна робота в школі з формування здорового способу життя і створення сприятливих психолого-педагогічних умов для реалізації особистісно зорієнтованого виховання дітей та учнівської молоді).

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дав змогу уточнити сутність, структуру здорового способу життя молодших підлітків. Здоровий спосіб життя стосовно молодших підлітків - це така форма організації їхньої життєдіяльності, що сприяє збереженню, зміцненню, формуванню здоров'я, в основі якої лежить валеологічний світогляд особи. Компонентами здорового способу життя молодших підлітків є: гармонійний розвиток фізичних і духовних сил; загартування організму; оптимальна рухова активність, фізична культура і спорт; збалансоване харчування; творча діяльність; активний і пасивний відпочинок; повноцінний сон; дотримання режиму дня згідно з біологічними ритмами та індивідуальними особливостями; психологічна підготовка як основа попередження стресів і розумової перевтоми; дотримання правил гігієни; особистісна поведінка, спрямована на попередження шкідливих звичок. Слід підкреслити, що до цього часу не розв'язано суперечність, яка має місце в науці й практиці між життєво важливою потребою у формуванні здорового способу життя і відсутністю цілісної теорії здоров'я і технології здорового способу життя.

Завданнями констатуючого етапу експерименту були: вивчення стану здоров'я, різних його аспектів та способу життя учнів 5 - 7 класів, дослідження та аналіз особливостей ставлення молодших підлітків до власного здоров'я, їхня мотивація до зміцнення здоров'я, вивчення компетентності підлітків у питаннях здорового способу життя, ступінь його сформованості. Одним із важливих завдань експерименту були також аналіз та узагальнення наявного досвіду оздоровчої роботи в ЗОШ і школах нового типу м. Кіровограда, ступінь підготовленості вчителів та батьків до виховання основ здорового способу життя учнів, взаємодія школи, сім'ї та громадськості щодо формування здоров'я; вивчення особливостей і традицій родинного виховання стосовно охорони й зміцнення здоров'я всіх членів сім'ї, рівень валеологічної культури батьків.

Результати визначення стану фізичного здоров'я показали, що на початку експерименту високий рівень здоров'я виявлений лише у 1,3% учнів контрольних та експериментальних класів. В учнів відсутнє чітке уявлення про тенденції свого здоров'я і бажання краще турбуватися про свій організм. Визначення особливостей психічного розвитку підлітків підтверджують літературні дані щодо психологічних особливостей підліткового віку, а саме: підвищена імпульсивність, емоційна неврівноваженість (у 60,6% високий рівень невротизму), високий рівень тривожності (35,0%) та агресії (37,0%), упертість та негативізм, невідповідність фізичного розвитку рівню психологічної та соціальної зрілості. У нашому досліджені 28,2% учнів мають низьку самооцінку, 53,8% - адекватну і 18,0% - завищену. Аналіз настрою учнів свідчить про те, що навчання у школі відбувається для них на несприятливому фоні. Результати комплексного діагностування духовного здоров'я показали, що 35,0% учнів підліткового віку мають низький рівень духовності, який у повсякденному житті виявляється егоїстичною поведінкою, зневажливим ставленням один до одного, емоційною нестриманістю.

Аналіз життєдіяльності учнів показав, що значна частина молодших підлітків не дотримується режиму дня (48,0%) або дотримується нерегулярно (32,0%), норм рухової активності, правил раціонального харчування, режиму праці та відпочинку. 45-50% учнів недосипають 1-1,5 години, а скорочення нічного сну негативно позначається на функціональному стані їхнього організму. Середня тривалість перебування підлітків на свіжому повітрі скорочується до 1 години на добу внаслідок навчального перевантаження.

У досліджуваних підлітків немає єдиного (а тим більше наукового) розуміння сутності здоров'я і здорового способу життя. Для них характерні однобічні погляди: не курити, не вживати алкоголь та наркотичні речовини, раціонально харчуватися, мати достатній сон, не нервувати, дотримуватися гігієни тіла, одягу, займатися фізичною культурою. Такі результати свідчать про те, що більшість учнів 5-7 класів не володіють необхідними знаннями, вміннями й навичками про основи здоров'я і здорового способу життя. Дані анкетування на початку експерименту показали, що у 12,2% підлітків рівень знань про здоров'я високий, у 49,5% ­ середній і 38,3% ­ низький рівень. Валеологічні знання практично не введені в систему їхніх життєвих цінностей та настанов, не сформована потреба у відповідальному ставленні до здоров'я. 58,0% учнів недостатньо усвідомлюють значущість здоров'я для своєї життєдіяльності, суспільна цінність здоров'я ними не набула особистісної цінності.

На основі визначення поняття і сутності здоров'я й здорового способу життя, вікових, анатомо-фізіологічних та психологічних особливостей молодших підлітків нами було розроблено критерії та показники рівня сформованості у них основ здорового способу життя, а саме: 1) когнітивний: цілісне розуміння сутності та компонентів здоров'я і здорового способу життя, усвідомлення впливу соціальних та біологічних факторів на стан здоров'я та життєдіяльність школярів; відповідальне ставлення до відвідування уроків фізичної культури; 2) емоційно-мотиваційний: усвідомлення важливості здоров'я і необхідності дотримання здорового способу життя для всебічного гармонійного розвитку й самореалізації особистості; чітке уявлення про місце здоров'я в ієрархії загальнолюдських та особистісних цінностей; наявність потреб, бажання та інтересу до вивчення питань здоров'я і дотримання здорового способу життя; 3) діяльнісний: активність в оволодінні вміннями й навичками здорового способу життя; самостійність при виконанні оздоровчих занять у режимі дня; володіння прийомами самоконтролю, самооцінки здоров'я і методами саморегуляції; уміння приймати оптимальні рішення щодо збереження і зміцнення здоров'я у різноманітних життєвих ситуаціях.

Відповідно до розроблених критеріїв було виділено три рівні сформованості основ здорового способу життя молодших підлітків: високий, середній, низький, які супроводжувалися відповідними характеристиками для здійснення педагогічного спостереження та діагностування. Методами визначення рівня сформованості здорового способу життя були спостереження, бесіди, анкетування, моделювання ситуацій, тестування учнів.

До групи з високим рівнем були віднесені учні з активним ставленням до здорового способу життя і добрим станом здоров'я. Ці учні мали високий рівень мотивації щодо поліпшення здоров'я; розуміли сутність здорового способу життя та його значення для життєдіяльності особистості; в ієрархії загальнолюдських та особистісних цінностей категорію здоров'я вважали пріоритетною; дотримувалися правил особистої та громадської гігієни; самостійно проводили фізкультурно-оздоровчі заняття; дотримувалися режиму дня, оптимальної рухової активності, культури харчування; володіли методами самоконтролю і самооцінки власного здоров'я; регулярно відвідували уроки з фізичної культури і брали участь у фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах; усвідомлювали згубний вплив куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин на стан здоров'я. На основі аналізу й узагальнення результатів констатуючого етапу експерименту встановлено, що лише 11,3% учнів 5-7 класів мають високий рівень сформованості основ здорового способу життя.

До групи з середнім рівнем були залучені підлітки з невисоким рівнем мотивації на зміцнення здоров'я і дотримання здорового способу життя, із задовільним рівнем здоров'я. Ці учні не мали цілісного розуміння сутності здоров'я і здорового способу життя, не вміли встановлювати взаємозв'язок між компонентами здорового способу життя і чинниками довкілля; не мали стійкого інтересу до вивчення питань про культуру здоров'я; в ієрархії цінностей здоров'я не займало пріоритетного місця; навичками й уміннями здорового способу життя користувалися не систематично; в цілому дотримувалися гігієнічних норм і брали участь у позакласних та позашкільних оздоровчих заходах; уроки фізичної культури вважали обов'язковим предметом, але інколи пропускали заняття; не завжди контролювали свій психоемоційний стан, більшість з цих учнів не мали шкідливих звичок. Серед досліджуваних таких було виявлено 47,3%.

Учні з відсутністю мотивації до здорового способу життя та відхиленням у стані здоров'я були віднесені до групи з низьким рівнем сформованості здорового способу життя. Вони мали фрагментарні відомості про збереження і зміцнення здоров'я, поверхово орієнтувалися у змісті поняття здоровий спосіб життя, його компонентах; у них відсутнє усвідомлення необхідності дотримувалися правил здорового способу життя для самовдосконалення й саморегуляції; не виявляли інтересу до вивчення питань здоров'я та варіантів вияву здорового способу життя; не вважали здоров'я найвищою цінністю для особистості; володіли тільки елементарними навичками організації здорового способу життя, які використовували епізодично; часто пропускали уроки фізичної культури без поважних причин; самостійно не займалися оздоровчою діяльністю. Більшість з цих учнів не вміли контролювати свій психоемоційний стан, у них виявлені неадекватна самооцінка, високий рівень тривожності та агресивності. Кількість учнів, віднесених до цієї групи становила 41,4%.

У другому розділі ­ “Педагогічні умови підвищення ефективності виховання основ здорового способу життя у позакласній діяльності” ­ обґрунтовано педагогічні умови виховання у школярів основ здорового способу життя, висвітлено етапи експериментальної роботи з валеологічного виховання молодших підлітків у позакласній діяльності за розробленою автором програмою і методикою, проаналізовано результати дослідження.

Головне завдання педагогічного експерименту полягало в тому, щоб сформувати в підлітків наукове розуміння сутності здоров'я, мотиваційно-смислову основу здорового способу життя, навчити їх здійснювати самоаналіз і самоконтроль для цілеспрямованої корекції своєї життєдіяльності. Експериментальна програма учнів 5-7 класів грунтувалася на засадах комплексного та диференційованого підходів.

Основними напрямами виховної роботи з учнями з високим рівнем сформованості здорового способу життя в позакласній діяльності були: практична допомога у визначенні та підтримці морально й соціально значущих цінностей, забезпечення їхньої внутрішньої єдності з цінністю здоров'я, переведення їх у ціннісні орієнтації з поступовою реалізацією в суспільно та особистісно значущі цілі здорового способу життя; поглиблення знань та умінь з основ здорового способу життя; навчання визначати рівень фізичного здоров'я та психоемоційний стан, проводити самоаналіз і самооцінку отриманих результатів; складати індивідуальні програми оздоровлення та здійснювати корекцію власної життєдіяльності; використовувати нетрадиційні методи й системи для зміцнення здоров'я.

Основна робота з учнями із середнім рівнем сформованості здорового способу життя полягала: у розширенні в учнів морально-ціннісних орієнтацій на зміцнення здоров'я і формування стійкої мотиваційно-смислової основи здорового способу життя; заохоченні в поглибленні знань, набутті умінь і навичок здорового способу життя; дотриманні режиму дня як моделі індивідуального стилю життя; підготовці до проведення підлітками самостійних корекційно-реабілітаційних заходів з усунення фізичних та психічних вад; навчанні учнів вести щоденник самоконтролю й аналізувати сімейно-побутові умови.

З учнями, які мали низький рівень сформованості здорового способу життя виховна робота була спрямована на: формування інтересу до проблем здорового способу життя через ознайомлення їх з нетрадиційними методами й системами оздоровлення, організацію зустрічей з людьми, які ведуть здоровий спосіб життя; залучення до активної участі у оздоровчих заходах школи, у спортивних святах; підвищення рівня знань стосовно здоров'я і здорового способу життя завдяки використанню в позакласній діяльності цікавого, раніш невідомого матеріалу, особистісно значущого для цих учнів; проведення корекційної роботи з метою усунення індивідуальних відхилень у стані здоров'я.

Формуючий експеримент складався із трьох етапів, кожен з яких послідовно розв'язував пов'язані між собою завдання. На першому етапі експерименту були розроблені зміст і методика проведення факультативного курсу та гурткової роботи оздоровчого напрямку, перевірявся їхній вплив на виховання у школярів валеологічної підготовленості, формування особистісно зорієнтованого розуміння сутності здорового способу життя. На другому етапі досліджувались можливості спільної роботи школи і сім'ї та перевірялась їхня ефективність. На третьому етапі розглядався вплив режиму дня, самостійних занять учнів валеологічного характеру, самовиховання на формування індивідуального здорового стилю життя підлітка.

Для проведення педагогічного експерименту ми розробили програмно-методичний комплекс з урахуванням основоложних валеологічних принципів, який містив: авторські програми факультативного курсу “Мистецтво бути здоровим” та гуртків - “Нетрадиційні методи й системи оздоровлення”, “Як стати здоровою і привабливою?”, зміст та методику позакласної оздоровчої виховної роботи.

Авторська програма факультативного курсу охоплювала 10 тем, які висвітлювали різноманітні питання валеологічного спрямування. Структура кожного заняття складалася з трьох частин: теоретичної, пізнавально-практичної (аналізу й самоаналізу психофункціональних можливостей організму підлітків) та оздоровчо-корекційної. На початку заняття учні отримували інформацію про зміст та закономірності основних базових понять для внесення змін в індивідуальний спосіб життя й оволодіння ефективними засобами зміцнення організму, регуляцію психіки й формування мотиваційно-смислової основи здорового способу життя. У другій частині заняття учні знайомилися з методикою валеологічного аналізу й самоаналізу. Завдяки самоаналізу підлітки навчалися визначати індивідуальні фізичні, психічні, статеві особливості організму, стан здоров'я, аналізувати причини й механізми дії тих чи інших чинників на організм і вносити зміни у власний спосіб життя на валеологічних засадах. Третя частина факультативного заняття ­ оздоровчо-корекційна. Школярі розучували й виконували комплекси вправ для суглобів, хребта, для поліпшення постави; складали й розучували вправи для розвитку гнучкості, витривалості, спритності, сили.

Відповідно до вимог особистісно орієнтованого виховання та врахування домінуючих потреб підлітків у самопізнанні та саморозвитку ми здійснювали пошук та вдосконалювали методи, форми й засоби виховання, які сприяли активізації творчої діяльності підлітків і спонукали їх до самостійності щодо формування здоров'я. Найбільш ефективними в нашому педагогічному експерименті були методи дискусійного, проблемно-пошукового, діяльнісно-творчого характеру (аналіз і самоаналіз, тестування та анкетування на визначення стану здоров'я, психологічних та особистісних якостей, “мозкова атака”; колективні творчі справи; ігри - інтелектуально-рухливі, рольові, народні рухливі; соціально-психологічні тренінги; аналіз сімейно-побутових умов, розв'язання проблемних ситуацій) та методи самовиховання (самопізнання, визначення і самооцінка психофізіологічного стану, складання програми самовиховання, саморегуляція - аутогенне тренування, настанови ).

Враховуючи теоретичні положення психологів О.М. Леонтьєва Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, Д.Б. Ельконіна, пріоритет у вихованні основ здорового способу життя ми надавали діяльнісному підходу. Як показують результати дослідження, ефективному розв'язанні завдань сприяла фізкультурно-оздоровча діяльність підлітків, котра створювала умови для реалізації потреби дитячого організму в рухах. Для того, щоб подолати негативний вплив зниженої рухової активності на організм підлітка, ми запроваджували фізичні та спортивні вправи аеробної спрямованості, рухові й спортивні ігри в різні форми позакласної діяльності.

Підлітки експериментальних класів за матеріалами валеологічного аналізу й самоаналізу організовували та оформляли куточки здоров'я, за допомогою батьків і бібліотекаря створювали методичні куточки спеціальної літератури з проблем здоров'я, виховання здорового способу життя. Для учнів експериментальних класів проводилися дні й тижні здоров'я та здорового способу життя, свята здоров'я, години спілкування, конкурси й вікторини, шкільні олімпіади, КВК, виставки літератури про здоров'я та здоровий спосіб життя, випускалися стінні газети.

Методика виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності мала такі етапи: валеологічний аналіз і самоаналіз підлітками різних компонентів здоров'я та індивідуальних особливостей розвитку особистості з урахуванням способу життя; корекція виявлених порушень з боку компонентів здоров'я у підлітків та їхнього ставлення до здорового способу життя; актуалізація потреби підлітків до формування здоров'я; розвиток мотиваційно-смислової сфери та орієнтація підлітків на здоровий спосіб життя.

Для активного формування індивідуального стилю життя підлітків ми обрали його моделлю режим дня, пріоритетними показниками якого є тривалість і якість сну, раціональне харчування та оптимальна рухова активність. Як показують наші спостереження і дослідження, ці біологічні потреби найбільше впливають на стан здоров'я школярів. Ось чому задоволенню зазначених потреб як пріоритетам здорового стилю життя ми приділяли увагу при вихованні школярів. І якщо на початку експерименту всі вимоги до складових режиму дня виконувало лише 20,0% підлітків, то в процесі навчально-виховної роботи ці показники в експериментальних класах зросли й становили 53, 5%.

Результати дослідження засвідчують, що використання системи самовиховання особистості в поєднанні з оздоровчими технологіями допомагають підліткам експериментальних класів пізнати себе завдяки оволодінню методами визначення психофункціонального стану, активізувати механізми саморегуляції, формувати мотиваційно-смислову основу здорового способу життя та вдосконалювати себе як особистість.

Дослідно-експериментальна робота показала, що успішне виховання основ здорового способу життя підлітків можливе тільки за умови тісної взаємодії школи й сім'ї. На основі результатів опитування й даних науково-методичної літератури була складена програма співпраці сім'ї та школи у вихованні здорового способу життя молодших підлітків. Батькам пропонувались такі форми співпраці зі школою: диспути, конференції, круглі столи, лекції провідних фахівців, організація свят, олімпіад, конкурсів, проведення екскурсій, походів вихідного дня, батьківські збори. Все це допомагало батькам змінювати ставлення до здоров'я своїх дітей і власного, створювати в сім'ї позитивний мікроклімат, який сприяв зміцненню, збереженню та формуванню здоров'я. Особливу зацікавленість викликали в батьків заняття в Університеті здоров'я. Якщо на початку формуючого етапу експерименту тільки 22,5% батьків брали активну участь у роботі з виховання здорового способу життя своїх дітей, а 58,0% мало цікавилися цією проблемою, то на кінець дослідження відсоток перших зріс до 67,0%, а зовсім байдужих до зміцнення здоров'я дітей залишилося тільки 7,5%.

Для підвищення валеологічної і психолого-педагогічної освіченості вчителів були організовані заняття у “Школі здорового способу життя”. Питання з проблем здоров'я розглядались на засіданнях психолого-педагогічних семінарів, методичних об'єднань, педагогічних радах, на науково-практичних конференціях. У процесі проведення експерименту активну участь брали практичний психолог і соціолог, бібліотекар, медичні працівники школи.

Завдяки співпраці школи та сім'ї, що дає змогу зробити процес виховання основ здорового способу життя безперервним і контрольованим, успішно проходила соціалізація підлітків, становлення їхнього духовного здоров'я, набувався позитивний досвід безконфліктної взаємодії у колективі однолітків.

Ефективність формуючого етапу експерименту визначалася порівнянням знань, умінь і навичок, аналізом стану здоров'я та настрою підлітків, стратегіями розуміння ними сутності здорового способу життя і готовністю керувати своїм здоров'ям до й після експериментального навчання.

Аналіз результатів вивчення рівня знань про здоровий спосіб життя підлітків експериментальних класів показав, що цілеспрямована виховна робота в позаурочний час є ефективною. У цих класах не було учнів, які не могли б дати відповідь на запитання стосовно показників різних компонентів здоров'я та сутності здорового способу життя. Відсоток учнів, які мали низький рівень знань, зменшився на 27,2% порівняно з показниками на початку експерименту. В той же час відсоток учнів, які мали високий та середній рівні знань, збільшився відповідно на 24,1% та на 3,1%.

За період проведення формуючого етапу експерименту в підлітків поліпшився стан здоров'я, зріс рівень аеробної працездатності, зменшилася кількість гострих і хронічних захворювань. Результати визначення стану фізичного здоров'я показали, що після експерименту високий рівень здоров'я виявлений у 7,4% учнів експериментальних і лише 1,4% в учнів контрольних класів.

Результати аналізу учнями психічного компонента здоров'я і корекції ними свого способу життя свідчать, що за період експерименту в структурі настрою підлітків відбувалися значні позитивні зміни, розвивалася здатність до психічної саморегуляції, поліпшувався психологічний фон навчання, знижувалась небезпека невротизації і зростання соматичних захворювань.

Для учнів, які брали участь в експерименті, характерне комплексне розуміння здорового способу життя, а в учнів контрольних класів типовим є наявність однобічних поверхових поглядів з цього питання. Високий рівень сформованості здорового способу життя мають 35,6% учнів експериментальних класів, 53,6% ­ середній рівень і 10,8% ­ низький (рис. 1А.), тоді як у контрольних класах ці показники відповідно становили 13,9%, 49,1% і 37,0% (рис.1Б).

Рис. 1 Динаміка рівнів сформованості основ здорового способу життя у підлітків експериментальних (А) та контрольних (Б) класів

Отже, проведений педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої системи позакласної діяльності з виховання основ здорового способу життя молодших підлітків.

Теоретичний аналіз проблеми виховання основ здорового способу життя підлітків та педагогічний експеримент підтвердили основні положення запропонованої гіпотези й дали змогу зробити такі висновки:

1. Проблеми та негативні тенденції у стані здоров'я населення України, особливо в дітей та молоді, вимагають негайних заходів у їхньому розв'язанні як на державному рівні, так і в педагогічній науці. Гуманізація освіти потребує якісно нового підходу до потреб школярів, формування стійких мотивацій до здорового способу життя, позитивної соціальної поведінки.

2. Підлітковий вік завдяки розвитку самосвідомості й прагненню до самостійності, самопізнанню і самовихованню є найбільш сприятливим для формування мотивації і правил здорового способу життя, розуміння його доцільності та необхідності. У цьому віці в школярів починає активно формуватися індивідуальний спосіб життя, від якого значною мірою залежить їхнє здоров'я у майбутньому.

3. Здійснений у процесі дослідження теоретичний аналіз науково-методичної літератури дав змогу вточнити поняття “здоров'я”, “здоровий спосіб життя”, визначити їхні компоненти, фактори, що їх зумовлюють. У запропонованій автором структурі здоров'я школяра системостворювальним фактором виступає педагогічний компонент, сутність якого полягає у формуванні мотивації до здоров'я, наукового розуміння сутності здорового способу життя особистості, вироблення у неї індивідуального здорового стилю життєдіяльності.

4. Оцінка сформованості здорового способу життя визначалася за допомогою таких критеріїв: когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний. На основі цих критеріїв та їхніх показників виділяли три рівні сформованості здорового способу життя: високий, середній та низький.

5. Результати констатуючого етапу експерименту виявили низький рівень як компонентів здоров'я учнів 5-7 класів, так і рівень сформованості в них здорового способу життя. Це пояснюється тим, що в більшості учнів відсутні необхідні знання про індивідуальне здоров'я, про сутність здорового способу життя, не сформовані відповідні валеологічні вміння і навички, мотивація до здоров'я. Підлітки не можуть гігієнічно правильно розв'язувати елементарні життєві ситуації у повсякденному житті.

6. Педагогічними умовами виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності є: організація факультативних і гурткових занять, різноманітних виховних заходів з основ здорового способу життя у позаурочний час; залучення кожного учня до різноманітної виховної діяльності з урахуванням домінуючих потреб, вікових та психофізіологічних особливостей; запровадження режиму дня та систематичне дотримання його підлітками як моделі здорового стилю життя; раціонально організований руховий режим учнів аеробної спрямованості; організація системи самовиховання учнів для самовдосконалення і самореалізації; підвищення валеологічної та психолого-педагогічної освіченості вчителів і батьків, оволодіння ними спеціальними методиками й оздоровчими системами; взаємодія педагогічного колективу, батьків, фахівців і громадськості при розв'язанні валеологічних, навчально-виховних завдань; створення в школі і вдома умов, які сприяли б збереженню, зміцненню і формуванню здоров'я учнів; проведення валеологічного моніторингу, тестів й корекції стану здоров'я підлітків силами вчителів, батьків і фахівців.

7. Особистісно зорієнтований підхід до виховання, як показують наші дослідження, сприяє організації валеологічної освіти підлітків з урахуванням їхніх домінуючих потреб у самопізнанні й смислотворчій діяльності. На цих підходах для проведення педагогічного експерименту ми розробили програмно-методичний комплекс, який містив: авторські програми факультативного курсу та гуртків, зміст та методику виховної роботи. Під час їхнього впровадження для активізації творчої діяльності учнів використовувалися різноманітні проблемно-пошукові та дослідницькі форми й методи виховання залежно від поставлених завдань.

8. Реалізація у процесі позакласної діяльності запропонованого нами програмно-методичного комплексу з основ здорового способу життя сприяє створенню у підлітків мотиваційно-смислового ставлення до власного організму, формуванню у них наукового розуміння сутності здорового способу життя, оптимізації їхньої життєдіяльності та поліпшенні всіх складових здоров'я. В експериментальних класах наприкінці строку науково-дослідної роботи налічувалось 35,6% учнів з високим рівнем сформованості здорового способу життя, 53,6% - із середнім, 10,8 % - з низьким рівнем досліджуваної якості. А в контрольних класах ці показники відповідно становили 13,9%, 49,1% і 37,0%.

9. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв'язання поставленої проблеми. Подальшого вивчення потребують питання визначення інтегрального показника стану здоров'я учнів різних вікових груп, виховання відповідальної поведінки щодо збереження та зміцнення здоров'я, статевого виховання школярів та репродуктивного здоров'я дівчаток, комп'ютерних діагностичних програм для визначення різних аспектів здоров'я, визначення і розробка змісту, різноманітних форм і методів позакласної роботи для учнів різного віку з урахуванням їхніх домінуючих потреб.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

1. Язловецька О.В. Самооцінка школярами духовного розвитку й культури здоров'я // Збірник “Наукові записки” - Випуск ХХV. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград, Центрально-Українське вид-во, 2000. - С.185 -195.

2. Жабокрицька О.В. Гуманізація освіти і виховання основ здорового способу життя підлітків // Збірник “Наукові записки”. - Випуск 38. - Серія: Педагогічні науки. Засоби реалізації сучасних технологій навчання - Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - С. 66-69.

3. Жабокрицька О.В. Самопізнання як засіб виховання у підлітків основ здорового способу життя // Наукові записки. - Випуск 45. Частина І. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002.- С. 129-134.

4. Жабокрицька О.В. Вивчення особливостей ставлення молодших підлітків до свого здоров'я // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві / Зб. наукових праць. - Луцьк, 2002. Том І. - С. 213-216.

5. Язловецька О.В, Язловецький В.С. Учням про здоров'я. - Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. - 212 с.

6. Жабокрицька О.В., Язловецький В.С. Нетрадиційні методи й системи оздоровлення. Навчальний посібник. - Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2002. - 196 с.

7. Язловецька О.В. Девіантна поведінка, духовність і здоров'я учнівської молоді //Матеріали ІІ міжвузівської науково-практичної конференції “Духовний світ людини і сучасність”. - Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999.- С.27-30.

8. Язловецька О.В. Самооцінка школярами власної вихованості і культури здоров'я //Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури, фізичної реабілітації та валеології у сучасних умовах // Збірник наукових праць, Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - С. 197-209.

9. Язловецька О.В. Батьки очима дітей // Матеріали V науково-практичної конференції “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України”. - Кіровоград, 1999. - С. 197-199.

10. Жабокрицька О.В. Великий вчений, педагог, мислитель і гуманіст // Збірник наукових праць КДПУ ім. В. Винниченка “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України”. - Кіровоград, 2000. - С.93 - 97.

11. Жабокрицька О.В. Титаренко Л.С. Режим дня школярів як модель формування здорового способу життя // Збірник наукових праць КДПУ ім. В. Винниченка “Актуальні проблеми валеологічної освіти у навчальних закладах України в сучасних умовах”. - Кіровоград, 2002. - С.58-68.

12. Жабокрицька О.В. Вивчення думок учнів і вчителів про валеологічні проблеми сучасної школи та способи їх розв'язання // Збірник наукових праць КДПУ ім. В. Винниченка “Актуальні проблеми валеологічної освіти у навчальних закладах України в сучасних умовах”. - Кіровоград, 2002. - С.40-45.