Актуальність. Проблема фізичного виховання дітей дошкільного віку є однією з найбільш актуальних у загальній системі забезпечення фізичного розвитку населення. Саме в дитячому віці вирішальну роль у фізичному становленні відіграє індивідуальний підхід, який забезпечується насамперед батьками (Л.П. Матвеєв, 1991; В.М. Баршай, 2001; Л.В. Волков, 2002). Особливості режиму дня, харчування, водяних процедур, засобів загартовування, фізичних вправ, періоду і тривалості сну виступають основними засобами формування здорового організму дитини. Серед фізичних вправ основними засобами є ходьба, біг, використання різних варіантів дихальних вправ і засобів загартовування (Л.Г. Апанасенко, 2000; В.К. Бальсевич, 1996; Н. Кожухова, 2000; А.Н. Колгушкин, 2000; С.М. Мартинов, 2002). В міру росту і розвитку дитини арсенал її рухової діяльності істотно розширюється.

Відсутність глибоко розроблених програм фізичного розвитку для дітей дошкільного віку і недостатня просвітня робота та малозабезпечення необхідною методичною літературою з цих питань приводить до істотних труднощів в організації фізичного виховання дітей у родині, й особливо у тих дітей, які відвідують дошкільні заклади (Г.П. Юрко, 1987; С.О. Филипова, 1997; В.Т. Кудрявцев, 2000).

Розроблені і впроваджені в дитячі дошкільні заклади сучасні програми з фізичного виховання регламентуються єдиною державною "Програмою виховання в дитячому саду" (Е.С. Вільчковський, 1998; Т.Ю. Круцевич, 2003). Однак структура існуючих програм з фізичного виховання заснована на узагальнених уявах про рівень здоров'я і розрахована на середньостатистичні показники фізичного розвитку дитини, які базуються на середньостатистичних даних здорових дітей. У програмах з фізичного виховання не враховується досить великий контингент дітей, які схильні до частих гострих респіраторних захворювань (ГРЗ), про що свідчать роботи В.Г. Алямовської, 1993; Ю.Ф. Змановського, 1996; Е.Я. Степаненкової, 2001.

Для побудови ефективної системи фізичного виховання для дітей дошкільного віку необхідний пошук нових засобів і методів його організації, шляхів удосконалювання профілактичних заходів, які активно впливають на підвищення резистентності організму дітей, що особливо важливо для категорій дітей, які схильні до частих ГРЗ (В.Т. Кудрявцев, 1999; Б.С. Толкачов, 1999).

У зв'язку з цим, нами була визначена дана тема дисертаційної роботи, у ході виконання якої розроблена і впроваджена в практику, в умовах дитячого закладу, методика дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами й елементами загартовування для цілеспрямованого впливу на організм дитини, з метою підвищення його резистентності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану НДР Держкомспорту України 1998_2000 рр. за темою 2.4.5 "Розробка інформаційно-технічних засобів та методів для інтенсифікації навчально-тренувального та тренувально-оздоровчого процесу", номер державної реєстрації 0196U4021293 та Зведеного плану НДР на 2001_2005 рр. Держкомспорту України за темою 2.1.15. "Розробка єдиного інформаційного середовища навчання у вищих спортивних навчальних закладах, як засіб підвищення ефективності навчально-тренувального та навчально-оздоровчого процесу", номер державної реєстрації 0101U006467.

Мета дослідження. Розробити систему фізичного виховання для дітей 6-го і 7-го року життя, які часто хворіють на ГРЗ, засновану на застосуванні дозованого бігу, дихальних вправ і засобів загартовування.

Завдання дослідження:

Проаналізувати стан проблеми з фізичного виховання у сучасній науковій літературі й існуючі оздоровчі програми для дітей дошкільного віку.

Вивчити рівень фізичного розвитку, фізичної працездатності і функціонального стану систем організму дітей, які часто хворіють на ГРЗ.

Розробити систему фізичного виховання, засновану на застосуванні дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами й елементами загартовування, як основних засобів фізичного впливу, для дітей 6-го і 7-го року життя, які часто хворіють на ГРЗ.

Визначити ефективність застосування дозованого бігу, спеціальних дихальних вправ і засобів загартовування, які характеризують зміни стану кардіореспіраторної системи, рівня фізичного розвитку, фізичної працездатності і розвитку фізичних якостей.

Об'єкт дослідження - стан фізичного розвитку, фізичної підготовленості і фізичної працездатності дітей 6-го і 7-го року життя.

Предмет дослідження - фізичне виховання дітей дошкільного віку, які часто хворіють на ГРЗ.

Методи дослідження:

Теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних.

Вивчення документальних матеріалів.

Соматоскопія.

Антропометричні дослідження.

Фізіологічні методи дослідження.

Методи оцінки фізичної підготовленості.

Педагогічні спостереження.

Методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

уперше в розробці системи формування фізичного розвитку дітей дошкільного віку застосовано метод антропометричних оцінок схильності обстежуваних до ГРЗ, на підставі чого встановлено комплексний рівень їх фізичного розвитку, фізичної підготовленості та фізичної працездатності;

фізичне виховання біг дихальна вправа

уперше розроблена система методів дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами й елементами загартовування у фізичному вихованні дітей дошкільного віку;

уточнено кількісні показники характеристик функціонального стану кардіореспіраторної системи дітей 6-го і 7-го року життя, які часто хворіють на ГРЗ;

доповнено систему засобів фізичного виховання дітей 6-го і 7-го року життя.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці програми і практичних рекомендацій застосування дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами при проведенні занять з фізичної культури в дитячих дошкільних закладах і в самостійних формах занять для профілактики простудних захворювань дошкільнят. Матеріали дослідження можуть використовуватися у практиці роботи методистів фізичної культури, а також як теоретичний матеріал у навчальному процесі у вузах фізичної культури при читанні лекцій і проведенні практичних занять з дисциплін "Теорія і методика фізичного виховання" і "Фізична реабілітація в педіатрії".

Результати досліджень впроваджені у практику роботи дитячих дошкільних закладів і дитячого відділення обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру, про що свідчать відповідні акти впровадження.

Особистий внесок дисертанта. При виконанні роботи особистий внесок дисертанта полягає в постановці мети, завдань, організації і проведенні досліджень, аналізі й узагальненні літературних джерел, самостійному виконанні експериментальної роботи, статистичній обробці, описі отриманих результатів і формулюванні конкретних висновків. У роботах, виконаних у співавторстві, автору належать дані педагогічних досліджень, розробка методики дозованого бігу, а також аналіз її ефективності.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні дані, результати отриманих досліджень і висновки доповідалися на Обласній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми спортивної медицини, лікувальної фізичної культури і медичної реабілітації" (Харків, 2003), науково-методичній конференції "Фізична реабілітація як напрям підготовки спеціалістів" (Київ, 2003), ІV міжнародній науково-практичній конференції "Фізична культура, спорт і здоров'я" (Харків, 2003), Україно-Російській науково-методичній конференції "Дидактика спорту: проблеми, тенденції, перспективи" (Донецьк, 2003).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 17 публікаціях, з них 4 - у виданнях, що затверджені ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, які розкривають результати досліджень, висновків і практичних рекомендацій. Робота викладена на 201 сторінці тексту, ілюстрована 27 таблицями, 40 рисунками. Список використаної літератури включає 210 бібліографічних джерел, у тому числі - 26 іноземних.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначені мета і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, особистий внесок дисертанта, описано сферу апробації результатів досліджень, зазначено кількість публікацій за темою дисертації, її обсяг і структура.

У першому розділі роботи "Сучасні підходи у використанні засобів фізичного виховання в оздоровленні дітей дошкільного віку" проаналізовані основні положення в системі фізичного виховання дітей дошкільного віку.

Фізичний розвиток і фізична підготовленість дітей цього віку характеризується дуже високою варіативністю, що відзначається в дослідженнях НДІ ОЗДП В.Я. Гайдай (1982). Причина такого роду варіативності в стані фізичного розвитку дітей 6-го і 7-го року життя полягає в тому, що розходження між календарним і біологічним віком деяких дітей у цей період складає ±1,5 року. Це - цілком нормальні діти, які характеризуються як випереджальні і запізнілі відносно до основних статистичних показників розвитку дітей цього віку. Цей факт залишається без уваги в існуючих програмах з фізичного виховання для дітей дошкільного віку (А. Дубогай, 1992; В. Шаповалова, 1994; Н. Тупчій, 2001).

Педагогічні спостереження й аналіз системи фізичного виховання в дитячих дошкільних закладах показують, що існуючі програми з фізичного виховання залишають також без уваги великий контингент дітей, які часто хворіють на ГРЗ.

Діти, що складають категорію схильних до частих ГРЗ, мають визначені морфо-функціональні особливості розвитку гемо-кардіо-респіраторних можливостей організму, що зовні проявляється в конституції їх тіла.

Однак у системі фізичного виховання ці особливості не знаходять свого відображення.

Такі засоби фізичного загартовування як спеціальні дихальні вправи та природна рухова діяльність у вигляді бігу і ходьби, що мають високу варіативність у використанні їх для підвищення резистентності організму дитини, усе ще залишаються недостатньо використовуваними. Застосування цих засобів повинне здійснюватися не епізодично у виді періодичних занять фізичною культурою, а безупинно щодня.

Таким чином, подальше удосконалювання фізичного виховання дітей дошкільного віку вимагає більш глибокого дослідження природи їхнього фізичного розвитку, з урахуванням індивідуальних морфо-функціональних особливостей організму дитини.

Це положення особливо стосується використання засобів загартовування. Саме загартовування організму є основним засобом профілактики ГРЗ, що вимагає більш глибокого дослідження і розробки режимів впливу, які повинні входити в єдину систему фізичного виховання дітей дошкільного віку.

У другому розділі "Методи і організація досліджень" обгрунтовуються методи, які використовувалися для вирішення поставлених завдань та організації проведення досліджень.

Дослідження проводилося у 4 етапи протягом 1997-2003 років.

На першому етапі (1997 р.) проводилося вивчення і аналіз науково-методичної літератури для визначення стану проблеми дослідження. Огляд літератури дозволив зробити висновок про недостатню вивченість процесу фізичного виховання і профілактики захворюваності дітей дошкільного віку, у яких часто спостерігаються ГРЗ.

На другому етапі (1997_1998 рр.) розроблена методика дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами і елементами загартовування, на основі вивчення існуючих програм для дітей дошкільного віку в умовах дитячого садка. Розроблено методичні рекомендації з навчання техніці бігу та спеціальним дихальним вправам для дітей дошкільного віку. Визначено контингент дітей, які часто хворіють на ГРЗ.

На третьому етапі (1998_2001 рр.) проводилося експериментальне дослідження на базі дитячого дошкільного закладу № 446 м. Харкова. У дослідженні взяли участь 120 дітей 6-го і 7-го року життя. З них були організовані експериментальна і контрольна групи. Експериментальну групу склали 63 дитини: з них 29 дітей 6-го року життя (14 дівчат і 15 хлопців) і 34 дитини 7-го року життя (16 дівчат і 18 хлопців). В експериментальну групу входили часто хворіючі діти, які протягом року хворіли на ГРЗ від 8 до 10 разів. Загальна кількість дітей 6-го і 7-го року життя, які часто хворіють на ГРЗ, склала 270 дітей. Матеріали були отримані в районній поліклініці №14. На цьому контингенті дітей було проведено антропометричне обстеження на предмет установлення їхніх конституційних особливостей.

Контрольну групу складали 57 дітей: з них діти 6-го року життя - 28 дітей (14 дівчат і 14 хлопців), діти 7-го року життя - 29 дітей (14 дівчат і 15 хлопців). Контрольну групу складали практично здорові діти, які на протязі року перенесли ГРЗ не більше 2-3 разів.

Після обстеження діти експериментальної і контрольної групи займалися згідно розробленої нами спеціальної програми бігових навантажень, яка була включена у загальну систему фізичного виховання дошкільнят. Методика дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами та елементами загартовування була піддана корекції на підставі лікарського огляду, вікових особливостей дітей дошкільного віку і глибокого вивчення функціонального стану систем організму.

Визначено етапи річного циклу програми, підібрано комплекси фізичних вправ на підставі запропонованих завдань. На перших етапах занять бігові навантаження збільшувалися за обсягом, а на останніх етапах - за інтенсивністю виконуваної роботи.

Наприкінці кожного року проводилися повторні обстеження для порівняльного аналізу досліджуваних показників дітей експериментальної та контрольної групи за оцінками ефективності методики дозованого бігу в сполученні з дихальними вправами та елементами загартовування.

На четвертому етапі (2001_2003 рр.), на підставі отриманих результатів, проводилося впровадження методики в дитячі дошкільні заклади. Проведено обговорення результатів дослідження, практичних рекомендацій, оформлення дисертації і автореферату, підготовка до захисту.

У третьому розділі "Опис первинного обстеження контингенту дітей і розробленої методики для підвищення резистентності організму на етапах річного циклу" дана характеристика досліджуваних показників дітей експериментальної і контрольної групи та описано методику дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами та елементами загартовування. Серед обстежених дітей, які часто хворіють на ГРЗ, намітилася загальна тенденція до зниження росто-вагових показників щодо практично здорових дітей. Ці середньостатистичні значення антропометричних параметрів свідчать про те, що у всіх дітей, які часто хворіють на ГРЗ, показники окружності грудної клітки, екскурсії грудної клітки і ЖЄЛ були нижчі відносно даних величин практично здорових дітей. Так, у дівчат експериментальної групи (7-й рік життя) екскурсія грудної клітки склала 3,13±0,16 см, у контрольній групі - 3,60±0,15 см (р<0,05). У хлопчиків цього ж віку у експериментальній групі - 3,30±0,10 см, у контрольній - 4,16±0,14 см, відповідно (р<0,05). Оцінка показників серцево-судинної системи допомогла встановити, що у дітей, які часто хворіють на ГРЗ, спостерігається тенденція до збільшення показників ЧСС у спокої. Середні дані ЧСС у спокої складають: у дівчат 6-го року життя - 94,64±0,56 уд/хв; 7-го року життя - 91,50±0,57 уд/хв; у хлопців 6-го року життя - 92,57±0,35 уд/хв; 7-го року життя - 89,0±0,52 уд/хв. За даними артеріального тиску (АТ), з визначенням показників систолічного, діастоличного та пульсового тиску, достовірно помітними були показники діастоличного тиску у дівчат 6-го року життя щодо дівчат контрольної групи (р<0,05). За іншими показниками АТ достовірних розходжень не спостерігалося (р>0,05). Дослідження функції зовнішнього дихання показало достовірне збільшення частоти дихання (р<0,05) та порушення вентиляційної функції легень, за даними ЖЄЛ і МВЛ (рис. 1).

Рис. 1. МВЛ (л/хв) дітей експериментальної і контрольної груп при первинному обстеженні.

Ці показники порівнювалися з належними величинами з урахуванням статі, віку, росту і ваги дитини. За результатами бронхіальної прохідності і за даними гіпоксичних проб також відзначено достовірне розходження між показниками експериментальної і контрольної груп (р<0,05).

Для оцінки рівня фізичної підготовленості використовували біг на 30 метрів з високого старту, стрибок у довжину з місця, біг на 120 і 150 метрів з високого старту (у залежності від віку дитини) і кидок набивного м'яча (1 кг) з-за голови. Аналіз цих показників підтверджує низький рівень розвитку фізичних якостей, що виявилося результатом слабкого фізичного розвитку і значного зниження рухової активності дітей, у зв'язку з частими простудними захворюваннями.

Аналіз досліджень фізичної працездатності свідчить про те, що в жодній з вікових груп дітей, які часто хворіють на ГРЗ, не виявлено позитивних реакцій на дозоване навантаження. Відновлювальні процеси після функціональної проби значно гірші, ніж у дітей контрольної групи (р<0,01). На підставі практичного досвіду і результатів первинного обстеження дітей, які часто хворіють на ГРЗ, була запропонована система фізичного виховання з використанням дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами та елементами загартовування, згідно якої заняття проводилися цілий рік на свіжому повітрі. Приймаючи до уваги результати дослідження та особливості загальноприйнятої програми з фізичного виховання у дитячих дошкільних закладах, ця програма будувалася на підставі педагогічних принципів.

Загальною структурною одиницею застосування дозованого бігу і дихальних вправ був визначений річний цикл занять, який підрозділявся на 4 етапи. У тижневий цикл входили три заняття дозованим бігом. На першому етапі, тривалістю 2 місяці, проводилося навчання техніці бігу. Тривалість бігу у дітей 6-го року життя складала 20 секунд, 7-го року - 25 секунд у темпі 70 кроків за хвилину. Через кожні 2 заняття тривалість бігу збільшувалася на 10 секунд. На другому етапі проводилося нарощування бігового навантаження - через кожне заняття збільшувалася тривалість бігу на 15 секунд. До кінця етапу, тривалість якого складала 4 місяці, тривалість бігу збільшувалася до 4-5 хвилин. Третій етап, тривалістю 2 місяці, характеризувався стабілізацією тривалості бігового навантаження, при якій мінявся лише різновид її - безупинний біг чергувався з естафетним та повторним. На четвертому етапі мало місце зниження бігового навантаження, проводилися змагання з чотирьох контрольних вправ між групами. Відмінності в методиці занять були тільки у підготовчій частині заняття. В експериментальній групі використовувалася велика кількість спеціальних дихальних вправ у чергуванні з загальнорозвиваючими, а у дітей контрольної групи підготовча частина уроку проводилася за загальноприйнятою у дитячому закладі схемою з підбору вправ, перед будь-яким фізичним навантаженням. Основна і заключна частини уроку у дітей обох груп були однаковими.

Елементи дозованого бігу застосовувалися у наступних формах занять: у ранковій гігієнічній гімнастиці, при проведенні рухливих ігор, під час прогулянок і в самостійних формах занять. Рекомендації давалися батькам по організації і дозуванню фізичних навантажень у той час, коли дитина за якимись причинами не відвідувала дитячий заклад. У випадку перенесеного простудного захворювання, після допуску лікарем дитини до фізкультурних занять, ми дозували навантаження і проводили заняття індивідуально. У холодну пору року перші заняття проводилися у фізкультурному залі при температурі плюс 19_20°С й починалися з мінімальних навантажень з поступовим їх збільшенням. Проводилися спостереження за зовнішніми ознаками стомлення і функціональним станом систем організму. Після дозволу педіатра займатися на свіжому повітрі дитина приєднувалася до групових занять з поступовим збільшенням фізичного навантаження.

У четвертому розділі "Порівняльна характеристика досліджуваних показників дітей експериментальної і контрольної групи" уперше в розробці системи формування фізичного розвитку дітей віком від 6 до 7 років використані антропометричні методи оцінки їх схильності до захворювань на ГРЗ, що дало можливість цілеспрямованого підбору необхідних засобів впливу фізичних вправ на їх організм з метою підвищення його загальної резистентності.

Для цього були застосовані широко відомі методи антропометричної донозологічної діагностики М.Я. Брейтмана та К. Хірата. Вказані методи надають можливість чіткого виявлення контингенту дітей, які схильні до частих ГРЗ, що відображається у росто-вагових показниках у табл.1 і на рис.2.

Таблиця 1

Залежність росто-вагових відношень у здорових та хворих на ГРЗ дітей.

На табл. 1 відображено кількість дітей, які мають відповідні росто-вагові співвідношення.

Рис. 2. Розміщення контингенту дітей, які часто хворіють на ГРЗ в загальній структурі розподілу виборки обстежених дітей.

Шрихований сектор у другому сегменті відображає зміщення центру розподілу M₁ росто-вагових показників дітей експериментальної групи, M₂ - центр розподілу росто-вагових показників дітей контрольної групи.

За період педагогічного експерименту у дітей, які часто хворіли на ГРЗ, була відзначена загальна тенденція до збільшення росто-вагових показників, а також значного поліпшення параметрів екскурсії грудної клітки. Виявлено значне достовірне поліпшення показників ЖЄЛ у дітей експериментальної групи. Так, у дівчат 6-го року життя ЖЄЛ збільшилася з 1,0±0,04 л до 1,47±0,03 л (р<0,01), у хлопців цієї ж групи - з 1,17±0,03 л до 1,63±0,02 л (р<0,01) і дівчат 7-го року життя - з 1, 20±0,03 л до 1,74±0,04 л (р<0,01), у хлопців - з 1,35±0,02 л до 1,90±0,02 л (р<0,01).

Аналіз повторного обстеження дітей експериментальної групи показав, що дані фізичного розвитку мають тенденцію наближення до показників практично здорових дітей. Застосування дозованого бігу позитивно впливає на фізичну підготовленість за показниками розвитку швидкості, швидкісної витривалості та швидкісно-силових якостей. Досліджувані показники достовірно покращилися у всіх дітей, які займалися за нашою програмою цілий рік на свіжому повітрі, однак кращі результати у динаміці були досягнуті дітьми, які складали експериментальну групу. Поліпшення показників розвитку фізичних якостей дітей експериментальної групи є результатом значного покращення фізичного розвитку і збільшення їх рухової активності. Аналіз стану сердцево-судинної системи дозволив визначити значне зниження ЧСС у спокої у групах дівчат і хлопців, за якими спостерігали. Так, у експериментальній групі дівчат 6-го року життя ЧСС знизилося з 94,64±0,56 уд/хв до 89,78±0,50 уд/хв (р<0,01), у хлопців цього ж віку - з 92,57±0,35 уд/хв до 88,42±0,46 уд/хв (р<0,01); у дівчат 7-го року життя - з 91,50±0,50 уд/хв до 86,71±0,57 уд/хв (р<0,01), у хлопців цього ж віку - з 89,0±0,52 уд/хв до 85,78±0,50 уд/хв (р<0,01). Величини АТ відповідали віковим показникам.

Слід зазначити, що у дітей, які займалися за нашою програмою, значно покращилися показники функції зовнішнього дихання. Про це свідчить зниження ЧД, збільшення резервних обсягів вдиху і видиху, МВЛ та відносних величин ФЖЄЛ і ФМВЛ. Так, при порівнянні ФМВЛ/ДМВЛ % в експериментальній групі отримані наступні показники: дівчата 6-го року життя при первинному обстеженні - 74,56±2,55%, при повторному - 93,11±2,25% (р<0,05), хлопці цього ж віку - 83,98±0,70% і 99,04±0,80% (р<0,01), відповідно.

І показники дітей 7-го року життя: дівчата - 77,67±2,31%, при повторному - 97,50±1,65% (р<0,05) та у хлопців 79,16±1,93%, при повторному - 99,94±0,65% (р<0,01) (рис. 3).

Рис. 3. ФМВЛ/НМВЛ в % у дітей експериментальної групи при первинному та повторному обстеженні.

Отримані результати наближені до показників здорових дітей. Достовірно покращилися пневмотахометричні показники на вдиху та видиху, а також дані гіпоксичних проб. Це пояснюється тим, що після застосування дозованого бігу і спеціальних дихальних вправ покращилася бронхіальна прохідність та зміцніла дихальна мускулатура. Поглиблений аналіз показників фізичної працездатності дозволив зробити обґрунтований висновок, що реакція на фізичне навантаження стала більш адекватною у дітей експериментальної групи. Визначено середні реакції на дозоване навантаження, що свідчить про відновлення функції сердцево-судинної і дихальної системи. За період педагогічного експерименту у дітей, за якими спостерігали, зменшилася кількість захворювань на ГРЗ із 8-10 до 2-3 разів на рік. Це підтверджує профілактичну ефективність застосування дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами та елементами загартовування, які використовувалися на протязі року на свіжому повітрі.

У п'ятому розділі "Обговорення результатів досліджень" дається аналіз експериментальної роботи. На підставі аналізу отриманих результатів, які дозволили підтвердити та розширити наукові дані з досліджуваної проблеми, а саме: поліпшення функціонального стану систем організму дітей дошкільного віку і підвищення їх резистентності до простудних захворювань шляхом використання методики дозованого бігу у сполученні з дихальними вправами та елементами загартовування, які проводилися цілий рік на свіжому повітрі. Упровадження розробленої програми бігових навантажень дозволяє проводити оздоровчі заходи для дітей дошкільного віку в умовах дошкільних закладів.

Висновки