Оптимізація розвитку слухового сприймання у дітей з порушенням слуху

Результати апробування акустико-лінгвістичного підходу показали, що ефективне вирішення проблеми розвитку слухового сприймання залежить від наукового обґрунтування системи цієї роботи, змісту й технологій, від відповіді на питання "Чому вчити?".

Обрана послідовність роботи над розпізнаванням акустичних ознак немовленнєвих звукових сигналів й мовленнєвих одиниць, засобів, прийомів, тренувальних вправ, використання наочно-дидактичного матеріалу і т. ін., дає відповідь на питання "Як вчити?".

Важливим є те, що впровадження в практику шкіл-інтернатів акустико-лінгвістичного підходу не вимагає жодних додаткових часових чи матеріальних витрат. Головною умовою впровадження його в практику є забезпечення вчителів можливістю оволодіти технологіями та здійснювати цю роботу, дотримуючись конкретних вимог методичних рекомендацій та програми з розвитку слухового сприймання, прийомів роботи, з урахуванням індивідуальних можливостей дітей.

Постійне наголошення на вирішенні проблеми розвитку слухового сприймання не означає зменшення ролі інших видів сприймання. Саме на покращення бісенсорного сприймання словесного мовлення спрямована оптимізація процесу слухового сприймання у всіх випадках, коли зорове сприймання, так само, як і неповноцінне слухове, порізно не можуть вирішити проблему усного словесного спілкування.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення літературних даних, аналіз існуючої системи роботи з розвитку слухового сприймання у спеціальних школах для дітей з порушенням слуху України та дані констатуючого експерименту дозволили визначити, що основними причинами низької ефективності цієї роботи є недостатня наукова обґрунтованість її змісту й технологій. Це стосується: своєрідного трактування механізму слухового сприймання як складової пізнавальної діяльності; недооцінки закономірностей його природнього філогенетичного та онтогенетичного розвитку; вибору для початкового етапу роботи цілісних, нерозчленованих в мовленні звукових структур (слів і фраз) та їх запам'ятовування як носіїв значення; переоцінки ролі зорового та недооцінки мовленнєворухового аналізатора; використання на початковому етапі роботи з розвитку слухового сприймання глобального зчитування цілих слів, надрукованих на картках буквами, чи дактильними знаками.

2. Акустико-лінгвістичний підхід передбачає створення умов для симультанного і сукцесивного розвитку складових мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, розуміння) з урахуванням того положення, що зниження фізіологічного слуху не руйнує вродженої програми взаємодії мовленнєвих, слухових і рухових систем.

3. В основу змісту і технологій акустико-лінгвістичного підходу закладено збережені можливості розпізнавати мовленнєві звукові системи за повним чи неповним набором притаманних їм інформативних акустичних ознак (гучність, тривалість, висота, ритм, паузи) як об'єктивно існуючих елементів фізичних властивостей одиниць мовлення при кодуванні і декодуванні словесної інформації шляхом прямого розгортання вродженої програми. Оволодіння на початковому етапі навчання механізмом сприймання слухових образів одиниць мовлення здійснюється одночасно з формуванням артикуляційних образів фонем, морфем, слів як еквівалентних слуховим.

4. Механізм слухового сприймання має розглядатись як здатність людини сприймати й розпізнавати властиві різним звуковим подразникам акустичні ознаки при обов'язковому врахуванні того, що цей механізм складається не з готових спектрів цілих слів, а спектрів, які перебудовуються в процесі декодування висловлювання в залежності від попередніх і наступних звуків, від послідовності їх у слові, від фонематичної структури слова конкретної мови.

5. Формування фонематичного розпізнавання значущих одиниць мови (морфем, слів) має здійснюватись за звуковим аналітико-синтетичним методом, як найбільш відповідним звуковій структурі української літературної мови.

6. Можливість впровадження акустико-лінгвістичного підходу в практику підтверджена тим, що цей підхід сприяє організації узгодженої роботи з розвитку слухового сприймання та формування правильного звуковимовляння, навчання грамоти, збагаченню словника та практичному засвоєнню граматичної будови мови й забезпечує відповідне швидке оволодіння словесним мовленням як засобом спілкування.

7. Акустико-лінгвістичний підхід може бути рекомендований для апробування в школах-інтернатах для дітей з порушенням слуху за умови забезпечення їх відповідними матеріалами (програмами, методичними рекомендаціями, наочно-дидактичними матеріалами).

8. Необхідною умовою реалізації нового підходу є забезпечення дітей з порушенням слуху постійним якісним звукопідсиленням через індивідуальні слухові апарати та додатково - через колективну мобільну апаратуру. Без використання звукопідсилення формування усного мовлення у дітей з великою втратою слуху в умовах школи-інтернату неможливе.

Проведене дослідження не могло вичерпати всіх аспектів проблеми розвитку слухового сприймання та оволодіння усним мовленням з метою забезпечення дітям з порушенням слуху можливостей повноцінної освіти та соціалізації в суспільстві.

Пошуки мають бути продовжені в різних напрямках, зокрема в роботі з різними віковими групами, починаючи з моменту встановлення діагнозу, з тим, щоб закласти надійний фундамент для використання наявних залишків слуху в формуванні пізнавальної, мовленнєвої діяльності, всебічному розвитку особистості.

Актуальними видаються дослідження, спрямовані на усунення прогалин в розвитку слухового сприймання у старшокласників, які продовжуватимуть навчання у ВУЗах, будуть інтегруватися у колективи осіб з повноцінним слуховими сприйманням та мовленням.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДСТАВЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Савченко о.о. розвиток методів комунікації і сприймання усного мовлення нечуючими. // психологія та педагогіка: спеціальні: зб. наук. пр. - к.: нпу ім. м.драгоманова, 1999. науковий світ. - кн. 1.- с.67-70.

2. Савченко о.о. розвиток і використання слухового сприймання в учнів шкіл для дітей з вадами слуху. // психологія та педагогіка: спеціальні: зб. наук. пр. - к.: нпу ім. м.драгоманова, 1999. науковий світ. - кн. 2. - с.29-33.

3. Савченко о.о. про визначення стандартів технічного обладнання з використання та розвитку слухового сприймання при навчанні глухих і слабочуючих дітей // дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: наук.-метод. зб.: - к.: інститут дефектології апн україни, 2001. науковий світ. - вип. 2. - с.193-196.

4. Савченко о.о. вирішення питань розвитку слухового сприймання у дітей з порушеним слухом в умовах спеціальної школи // дефектологія. - 2004. - №1. с.17-21.

5. Савченко о.о. акустико-лінгвістичний підхід до визначення змісту роботи з розвитку слухового сприймання у дітей з порушеним слухом // дефектологія. - 2004.- №2. с.17-22.

6. Савченко о.о. робота з розвитку слухового сприймання у системі спеціального навчання. // збірник матеріалів і всеукраїнської конференції з історії навчання глухих в україні. - к.: утог, 2001. - с.188-190.

7. Савченко о.о. подолання соціально-психологічних бар'єрів та забезпечення рівного доступу до навчання студентів з особливими потребами / актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: - к.: університет "україна", 2003. - с. 35-36.

Размещено на Allbest.ru