Ідеї вільного виховання в діяльності загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ІДЕЇ ВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Спеціальність: Теорія і методика виховання

КАЛІНІЧЕНКО ТЕТЯНА ФЕДОРІВНА

Київ, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Сучасну державну політику освіти національна Доктрина розвитку освіти визначає як створення умов для розвитку творчого потенціалу кожного громадянина України, сприяння формуванню ціннісної системи суспільства на засадах поваги прав особистості. Серед пріоритетних напрямів зазначені особистісна орієнтація освіти, формування у школярів сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, прагнення до самоосвіти та самореалізації.

Поставлені завдання можуть бути успішно вирішені, за умови організації навчально-виховного процесу на основі пріоритетності виховання, а саме, формування системи духовно-моральних цінностей учнів.

Аналіз існуючого досвіду з проблем упровадження в практику вітчизняної школи положень вільного виховання особистості учнів показав ефективність цього процесу та дозволив виявити, що в Україні існує потреба створення шкіл вільного розвитку особистості школярів. Разом з тим були з'ясовані проблеми щодо втілення в роботу сучасних навчальних закладів ідей вільного виховання учнів. На даний час недостатньо обґрунтовані (з позицій національних традицій виховання та вимог сучасності) педагогічні умови функціонування шкіл вільного розвитку учнів. Спостерігається певна неузгодженість підходів до розробки змісту та методів середньої освіти з ідеями й принципами вільного виховання особистості.

Не розроблена система навчально-виховної роботи з розвитку духовно вільної особистості учнів в умовах діяльності сучасної школи та модель управління цією системою. Відсутнє психолого-педагогічне, методичне та правове забезпечення функціонування шкіл вільного виховання, як окремих соціально-педагогічних систем. На державному рівні не здійснюється спеціальна підготовка педагогів до роботи у класах та школах вільного виховання особистості.

Викладене вище дозволяє стверджувати, що проблема вільного виховання школярів тісно пов'язана з реалізацією в педагогічній теорії та практиці ідей та принципів гуманізації, особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання школярів, тому є актуальною та потребує подальшої наукової розробки. Актуальність проблеми дозволила визначити тему дослідження “Ідеї вільного виховання особистості в діяльності сучасної загальноосвітньої школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до плану наукової роботи кафедри теорії та методики трудового навчання Криворізького державного педагогічного університету та є складовою кафедральної теми “Підготовка майбутніх вчителів до реалізації завдань особистісно орієнтованого підходу до учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи”. Тема дисертації затверджена Вченою радою Криворізького державного педагогічного інституту від 10 квітня 1997р., протокол №9 та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні від 14 жовтня 1999р., протокол №6.

Об'єкт дослідження: процес гуманістичного виховання учнів у сучасній загальноосвітній школі.

Предмет дослідження: система виховання особистості в сучасній загальноосвітній школі на засадах ідей вільного виховання.

Мета дослідження полягала у науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності впровадження в практику загальноосвітньої школи системи вільного виховання.

В основу дослідження покладено припущення про те, що успішне формування духовно-моральних якостей особистості забезпечується розробкою та впровадженням в навчально-виховний процес структурно-функціональної моделі системи вільного виховання та моделі управління нею, створенням організаційно-педагогічних умов, за яких успішно впроваджується система вільного виховання та використанням критеріїв оцінки рівня сформованості ціннісних орієнтацій сучасних школярів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

- вперше систематизовано ідеї теорії вільного виховання особистості, розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель системи вільного виховання учнів в загальноосвітній школі та модель управління нею;

- уточнено дефініції понять „вільна особистість” і „вільне виховання”;

- дістали подальшого удосконалення критерії оцінювання педагогічної ефективності системи вільного виховання особистості учнів.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні й теоретичному обґрунтуванні системи ціннісних орієнтацій та потреб духовно-моральної особистості учнів, виявленні етапів їх формування та критеріїв рівня сформованості, систематизації ідей та принципів вільного виховання, організаційно-педагогічних умов, форм та методів виховної роботи з розвитку вільної особистості школяра в діяльності сучасної загальноосвітньої школи.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 17 публікаціях - п'ятнадцяти одноосібних і двох у співавторстві. Серед них: 7 публікацій у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 190 сторінок машинописного тексту, з них 175 сторінок основного. Текст ілюстровано 12 таблицями, 8 схемами, 2 рисунками на 21 сторінці. Список використаних джерел нараховує 207 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні і теоретичні засади, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, подано основні методи, а також відомості про апробацію та впровадження наукової роботи.

У першому розділі - “Теорія і практика розвитку особистості на основі ідей вільного виховання: історичний аспект” розглянуто дану проблему з позицій філософії, історії педагогіки, досвіду роботи сучасної зарубіжної та вітчизняної школи.

У ході дослідження виявлено, що категорія “свобода” розглядається як вищий принцип буття людини, як природний потенціал і основа її саморозвитку, визначає спосіб існування людини, здатність “привносити” у світ активність. Нарощування духовного потенціалу суспільства, творче самотворення нації відбувається за умов збереження права на реалізацію особистих здібностей, рівноцінності цього права для індивіда і для цілого народу. Реалізація свободи кожного - необхідна умова для реалізації свободи всіх та навпаки. Оскільки моральне удосконалення суспільства здійснюється на основі духовних цінностей, то основним критерієм вільної людини визнано її духовно-моральні якості.

Виявлена взаємозалежність рівня розвитку самостійного мислення школярів, уміння усвідомлювати свій внутрішній світ і власне „Я” від міри свободи в процесі їхнього виховання.

Узагальнюючи виявлені характеристики, ми визначили вільну особистість як людину, що самостійно та цілком свідомо вибудовує свій внутрішній світ, привласнює значущі саме для неї духовні цінності людства, здатна на вільний вибір способів життєтворчості та персональну відповідальність за цей вибір.

Спираючись на теоретичний аналіз та досвід роботи у експериментальних класах вільного виховання, виявлено ціннісні орієнтації, потреби та особистісні якості школярів, які формуються в процесі вільного виховання. Пріоритетними у сучасному освітньому процесі визначено виховання цінностей гуманізму, творчості, формування позитивного мислення, потреби у моральній діяльності та самоактуалізації. Критеріями оцінки успішності процесу вільного виховання школярів нами визначено рівень сформованості зазначеної вище системи ціннісних орієнтації та потреб, особистісних якостей вихованців класів „Інсайт”.

Порівняльний аналіз концепцій розвитку вільної особистості дав змогу узагальнити ідеї теорії вільного виховання. До них ми віднесли ідеї: єдності людини зі світом - розуміння людини як творця та складової ноосфери, цілісності людини - природовідповідного та взаємозалежного розвитку тіла, душі та духу, визнання людини вищою цінністю суспільства, що передбачає створення ефективних умов для її розвитку, вдосконалення суспільства у процесі виховання духовно вільної особистості, першочерговості виховання духовності вихованців за умови засвоєння ними надбань загальнолюдської культури, самоцінності, як права кожного на особистісний розвиток і реалізацію природних можливостей, інтересів та запитів, вільного вибору способів самореалізації на засадах відповідальності за свої рішення та вчинки, визнання обов'язковості узгодження змісту та методів освіти з культурними традиціями нації, обов'язкового залучення вихованців до самостійної активної різноманітної діяльності з набуття власного досвіду.

Проведене дослідження дозволило трактувати вільне виховання як, як сприяння процесу всебічного розвитку індивідуальності дитини, педагогічний супровід її духовного становлення, забезпечення умов творчої самореалізації та конструктивного самотворення для кожного учня.

Актуалізовано принципи вільного виховання школярів, до яких віднесено: принцип природовідповідності, що передбачає організацію процесу виховання і навчання, орієнтованого на природні ритми розвитку дитини, принцип цілісності, зумовлений обґрунтуванням взаємозв'язку та динаміки формування тіла, душі та духу людини, принцип визнання самоцінності кожного учня, принцип духовності, що передбачає моральне та естетично-емоційне „насичення” душевно-духовних потреб учнів, принцип єдності авторитету та співтворчості у педагогічній взаємодії вчителя та учня, принцип свободи вибору способів самовиявлення та напрямів самореалізації вихованців у процесі особистісного становлення.

У процесі дослідження встановлено певну тотожність принципів теорії вільного виховання й етнопедагогіки. В обох педагогічних системах пріоритетним є виховання особистості учня, а зміст освіти розглядається як основа для здійснення творчої взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, оскільки саме в процесі вивчення основ наук відбувається саморозвиток та реалізація особистості.

Закладені народною педагогікою ідеї поваги до особистості дитини, традиції духовного наставництва, визначили подальший розвиток педагогічних технологій в Україні.

У другому розділі “Організація навчально-виховної роботи в класах вільного виховання особистості в діяльності сучасної загальноосвітньої школи” розкрито організаційно-педагогічні умови успішного функціонування системи навчально-виховної роботи, подані форми та методи роботи класів вільного виховання особистості “Інсайт”, наведено результати експериментальної роботи.

Доведено, що в практиці сучасної загальноосвітньої школи можливе ефективне вільне виховання учнів, якщо активізувати створення та дотримання певних організаційно-педагогічних умов. До організаційних умов вільного виховання школярів у практиці традиційної школи ми віднесли: створення альтернативи вільного вибору способів самовираження та самореалізації кожного учасника педагогічної взаємодії, колегіальну форму адаптивного управління системою вільного виховання, обов'язкове щоденне залучення кожного школяра до активної пізнавальної, моральної, трудової та художньо-практичної діяльності.

Дотримання цих умов можливо за введення додаткових розвиваючих курсів світоглядної, етико-психологічної та художньо-практичної спрямованості, годин індивідуальної роботи з різними категоріями школярів, поділу навчального року на семестри (по шість тижнів кожний) та епохальному плануванні навчально-виховного процесу, розбудові специфічної структуру навчального дня та “основного” уроку, організації навчальної праці за “партитурами” та підтримка практично-творчої та дослідницької роботи учнів, участі батьків в організації навчально-виховного процесу у класах вільного виховання особистості.

Серед педагогічних умов, необхідних для ефективного функціонування системи вільного виховання обов'язковими нами визначено: урахування природних ритмів розвитку дитини, що передбачає орієнтацію на сенситивні періоди зростання дитини та циклічність навчально-виховного процесу, педагогічного супроводу формування ціннісних орієнтацій та процесу духовно-морального становлення особистості учнів, формування мотивації прагнення школярів до загального розвитку, організації педагогічної взаємодії на основі діалогу, як фактору творчого співробітництва та способу буття особистості, формування ціннісного світогляду вихованців, що вимагає цілісного підходу до навчання та виховання, вербальне (без відміток) оцінювання навчання у 1-5 класах, додаткове рейтингове оцінювання пізнавальної діяльності учнів 6-11 класів.

Відповідно до проведеного аналізу проблеми дослідження, була розроблена система вільного виховання учнів в сучасній загальноосвітній школі, яка складалася з таких підсистем: навчально-виховний процес, позаурочна виховна робота, учнівське самоврядування, психолого-педагогічної служба, взаємодія з батьками та громадськими організаціями, система додаткових розвиваючих курсів.

Доведена залежність загального результату її функціонування від реально діючих зв'язків між всіма підсистемами виховної роботи. Враховуючи значну кількість форм роботи в системі вільного виховання, вважали за доцільне розробити модель комплексу форм вільного виховання відповідно до кожної підструктури. Розробка системи вільного виховання школярів дозволила нам виявити послідовність та очікувані результати процесу впровадження ідей вільного виховання в діяльності сучасної загальноосвітньої школи:

Ефективність впровадження системи вільного виховання оцінювалася у процесі. школа загальноосвітній педагогічний

Підсумки формуючого етапу експерименту показали, що за усіма визначеними критеріями досягнуто достатній рівень сформованості системи ціннісних орієнтацій, потреб та особистісних якостей вихованців класів вільного виховання та спостерігається істотна розбіжність показників учнів експериментальної і контрольної груп.

В 11-му класі двоє учнів експериментального класу досягли вищого показника цілісного розвитку, що виражається одиницею, четверо випускників з можливої одиниці досягли показника 0,91-97, дев'ять учнів мають показник цілісного розвитку 0,75-0,89, а найнижчий по класу результат склав 0,55-0,64 від одиниці (мають 4 учня).

Порівняння середньо-виваженої кількісної оцінки рівня сформованості системи цінностей учнів експериментальної та контрольної груп дав підставу стверджувати, що в створених умовах процес формування ціннісних орієнтацій та розвитку соціально цінних особистісних рис школярів відбувається інтенсивніше та ефективніше.

В контрольній групі процес становлення особистості значно повільніший, крім того рівень сформованості системи ціннісних орієнтацій та потреб учнів на відповідає запитам сучасності.

Це твердження ілюструє умовна комплексна оцінка рівня розвитку якісних характеристик учнівського колективу в експериментальному класі (0,68 від одиниці) та в контрольній групі - (0,38). Розходження підсумкового результату - 0,30 частки від одиниці.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження проблеми організації системи навчально-виховної роботи в сучасній загальноосвітній школі на засадах впровадження ідей вільного виховання особистості дозволило нам зробити висновки, що з огляду на це „вільна особистість” нами визначена як людина, що самостійно та цілком свідомо вибудовує свій внутрішній світ, привласнює значущі саме для неї духовні цінності людства, здатна на вільний вибір способів життєтворчості та персональну відповідальність за цей вибір.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Пікельна В., Євдокієва Т. Педагогіка Штайнера: сучасні системи виховання // Рідна школа. - 1997. - №9. - С. 21-22.

2. Євдокієва Т. Чужого навчатися і свого не цуратися // Рідна школа. - 1998. - №3. - С. 26-28.

3. Калініченко Т. Принципи природовідповідності у сучасному навчально-виховному процесі // Рідна школа. - 1999. - №4. - С. 50-52.

4. Калініченко Т. Свободное воспитание и самореализация личности // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. праць. - Вип. 25. - Київ-Запоріжжя: ІПППО АПН України, ЗОІПДПО, 2002. - С. 118-123.

5. Калиниченко Т. Одухотворение педагогики - требование современности // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. праць. - Вип. 26. - Київ -Запоріжжя: ІПППО АПН України, ЗОІПДПО, 2003. - С. 3-6.

6. Калініченко Т. Актуалізація ідей вільного виховання особистісно орієнтованими педагогічними технологіями // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. - Вип. 8. - Кривий Ріг: КДПУ, 2004. - C. 44-48.

7. Калініченко Т. Вальдорфська педагогіка як особистісно орієнтована педагогічна технологія // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. - Вип. 5. - Кривий Ріг: КДПУ, 2003. - C. 257-261.

8. Калиниченко Т. Теория и практика свободного воспитания в современной общеобразовательной школе: Методическое пособие. - Кривой Рог: Издательский дом, 1999. - 62 с.

9. Євдокієва Т. Сутність нових підходів до виховної роботи в навчальних закладах // Нива знань. - №3. - Дніпропетровськ: Промінь, 1997. - С. 56-62.

10. Пікельна В., Євдокієва Т. Проблеми управління розвитку школярів: Викладання і виховання в початкових класах національної школи України. Навч. посібн. / Упор. О. Любар, Д. Федоренко. - К.: ІЗМН, 1997. - С. 161-167.

11. Євдокієва Т. Вирішальна роль початкової школи в розвитку здібностей дітей // Матеріали всеукраїнської конференції “Методичні проблеми учнівських і студентських олімпіад та особливості роботи з обдарованою молоддю”, 17-20 листопада 1997 р. - К.: МО України, ІЗМН, 1998. - С. 200.

12. Калініченко Т. “Вільне виховання” як формування гуманістичних відносин між учителями та учнями // Сучасна трудова та професійна підготовка шкільної молоді: Зб. наук. праць. - Вип. 2. - Кривий Ріг: МО України, КДПУ, 1998. - С. 114-119.

13. Калиниченко Т. Ручной художественный труд - условие успешного развития творческих способностей детей // Теорія і практика трудової та професійної підготовки молоді: Зб. наук. праць. - Вип. 3. - Кривий Ріг: КДПУ, 1999. - С. 144-151.

14. Калініченко Т. Вільне виховання є шлях надбання духовності // Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми та шляхи їх розв'язання: Зб. наук. праць. - Вип. 4. - Кривий Ріг: І.В.І., 2002. - С. 98-101.

15. Калініченко Т. Вільне виховання особистості як філософська і педагогічна проблема // Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Кривий Ріг: І.В.І., 2002. - С. 85-88.

16. Калініченко Т. Розвиток особистості учня у системі вільного виховання // Оcобистісно орієнтоване навчання і виховання учнівської та студентської молоді: Зб. наук. праць. - Вип. 5. - Кривий Ріг: І.В.І., 2004. - С. 70-74.

17. Калініченко Т. Національні пріоритети у вихованні: логіко-історичний аспект // Оcобистісно орієнтоване навчання і виховання учнівської та студентської молоді: Зб. наук. праць. - Вип. 6. - Кривий Ріг: І.В.І., 2004. - С. 37-42.

Размещено на Allbest.ru