Творчий саморозвиток особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Сьогодення потребує людини високодуховної, творця своєї культури, творця культури своєї держави, суспільства. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державна програма “Вчитель”, Національна доктрина розвитку освіти орієнтують педагогів на створення життєдайної системи неперервного навчання й виховання для досягнення високих освітніх рівнів на основі кращих зразків вітчизняної та світової культури, указують на необхідність творчого становлення особистості в процесі розвитку, а також забезпечення умов для постійного духовного самовдосконалення особистості. На жаль, існуюча система педагогічної освіти поки що неспроможна повністю задовольняти потреби часу. Особистісний творчий розвиток кожного учня, кожного студента в масовій практиці ще не стає повсякденним орієнтиром реальної педагогічної діяльності.

Актуальним на сьогоднішній день є питання про перехід педагогіки від установки на розвиток студента до думки про педагогічну цінність саморозвитку особистості. Значущість саморозвитку обґрунтовували філософи Аристотель, Гесіод, Платон, Демокріт, Гегель, І. Кант, Г. Сковорода, Й. Фіхте, Ф. Шеллінг, П. Юркевич; педагоги Я. Коменський, Ж.Ж. Руссо, А. Дістервег, К. Ушинський, С. Русова, П. Каптерев та ін.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях не розроблена чітка система педагогічного впливу на особистість студента з метою рефлексивного розвитку пізнавальних можливостей, не досліджені особливості творчого саморозвитку студента в процесі викладання культурологічних дисциплін.

Аналіз досвіду роботи педагогічних коледжів зумовив визначення наступних протиріч: між вимогами суспільства щодо духовно-інтелектуального розвитку молоді та наявним рівнем сформованості якостей особистості майбутнього вчителя; між змістом культурологічних дисциплін, орієнтованих на загальнолюдські цінності та особистісний розвиток студента, і педагогічними технологіями реалізації цього змісту; між фронтальними, репродуктивними формами навчальної діяльності студентів та індивідуальним творчим рефлексивним характером пізнавального процесу; між орієнтацією на нові моделі організації навчально-виховного процесу та традиційною професійною культурою педагога.

Недостатня теоретична розробленість, нагальна потреба суспільства у високодуховному та інтелектуально розвиненому вчителеві з новим типом мислення, новою педагогічною культурою, зумовлена цим потреба педагогічних коледжів у розробці нових комплексних технологій викладання культурологічних дисциплін, обумовили пошук нових концептуальних підходів до формування творчої особистості студента педколеджу, здатної до саморозвитку на рефлексивній основі, та спричинили вибір теми дисертаційної роботи “Творчий саморозвиток особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін”.

Об'єкт дослідження - процес творчого саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу.

Предмет дослідження - педагогічні умови творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови творчого саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

Гіпотеза дослідження - процес творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу буде ефективним за умов:

? поєднання різних форм діалогу в аудиторній та позааудиторній роботі студентів, використання саморефлексії та групової рефлексії в процесі вивчення культурологічних дисциплін;

? застосування моделювання змісту навчального матеріалу, що розвиває образність мислення, творчі задатки студентів, сприяє особистісному усвідомленню контексту культури, у якому живе і з яким знайомиться студент;

? використання роботи з культурологічними текстами, що включає студентів у діалог культур та розвиває навички самоосвіти, орієнтує на активізацію процесу життєтворення, визначення ціннісних пріоритетів у майбутній педагогічній діяльності.

Предмет дослідження, його мета та гіпотеза обумовили вирішення наступних завдань:

1. На підставі аналізу філософської, культурологічної та психолого-педагогічної літератури визначити теоретико-методологічні засади творчого саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

2. Визначити сутність, критерії й вихідні рівні творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу.

3. Розкрити структурні та логіко-емоційні можливості культурологічних предметів, що сприяють процесові творчого саморозвитку особистості студента педколеджу.

4. Розробити модель творчого саморозвитку студента педколеджу, комплекс технологічних засобів забезпечення творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін та здійснити дослідно-експериментальну перевірку умов їх ефективності.

5. Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови творчого саморозвитку майбутніх учителів у процесі вивчення культурологічних дисциплін у педагогічному коледжі.

6. Розробити методичні рекомендації для викладачів педколеджу щодо творчого саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

1. Теоретико-методологічні засади творчого саморозвитку особистості студента педколеджу

Подається історико-генетичний аналіз проблеми творчого саморозвитку особистості в контексті філософсько-культурологічного та психолого-педагогічного знання, розкривається сутність поняття “творчий саморозвиток особистості студента педколеджу”, визначається його зміст і структура з урахуванням сучасного культурологічного знання та особливостей соціокультурної ситуації сьогодення, пропонується модель творчого саморозвитку особистості студента педколеджу та особливості її реалізації в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

Історико-генетичний аналіз філософсько-культурологічних аспектів творчого саморозвитку особистості свідчить, що саморозвиток - генетично закладений у людині спосіб особистісної самореалізації. Філософська та психолого-педагогічна думка від давніх часів до ХХІ ст. презентує визнання творчості органічною людською потребою й важливим чинником саморозвитку особистості, ставлення до людської особистості як унікуму, який сам себе створює (Г. Сковорода, П. Юркевич, М. Бердяєв).

Сучасні педагогічні концепції саморозвитку особистості спираються на творчу спадщину класичної педагогіки, що визнавала саморозвиток особистості невід'ємною складовою пізнавального процесу, підкреслювала значення самопізнання, самонавчання, самовдосконалення, самоуправління в особистісному становленні людини (Я. Коменський, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, Й. Песталоцці).

Педагоги XIX ст. А. Дістервег, К. Ушинський, М. Пирогов, Л. Толстой, П. Каптерев, Ф. Фребель, П. Кергомар, М. Монтессорі, О. Декролі, А. Фер'єр, Р. Кузіне, Ф. Шателен, Дж. Дьюї та ін. вважали, що школа не стільки повинна давати знання, скільки піклуватися про розвиток дитини, уміння самостійно мислити, спостерігати та аналізувати факти, самостійно здобувати знання. Навчальний процес розглядався ними як вільна творчість учителя та учнів, що визначалася багатьма непередбачуваними чинниками та ситуаціями.

Вихідними концептуальними положеннями, що зумовили визначення теоретико-методологічних засад творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу, є положення про:

? саморозвиток особистості як власну активність людини в само-зміні, у розкритті, збагаченні духовних потреб, творчості, усього особистісного потенціалу (Б. Вульфов, О. Газман, М. Ценко);

? психологічні аспекти саморозвитку особистості: ідеї “саморуху особистості” Г. Костюка, “актів творчої самодіяльності, у яких суб'єкт твориться та розвивається” С. Рубінштейна, “самостановлення особистості як постійної роботи” О. Леонтьєва, “орієнтації на значуще навчання (significat learning)” К. Роджерса; принцип суб'єктивності, за яким психічний розвиток є само-детермінованим явищем або ж процесом саморозвитку суб'єкта;

? творчість як найважливіший чинник процесу саморозвитку особистості в сучасному соціокультурному просторі (В. Андреєв, Б. Вульфов, О. Газман, Н. Чинкіна, І. Шаршов);

? культурологічний підхід до освіти, основу якого складають ідеї М. Бахтіна про культуру як діалог, аналіз внутрішнього мовлення Л. Виготського, учення О.Лосєва про медіатори (знак, слово, символ, міф), інформаційно-семіотичний підхід до культури Ю. Лотмана, принцип культуровідповідності А. Дістервега, положення філософської логіки культури та ідеї Школи діалогу культур В. Біблера, С. Курганова;

? культурологічні засоби саморозвитку особистості - текст культури, діалог культур, знак, символ як атрибути логіко-емоційного сприйняття світу (М. Бахтін, Л. Виготський, О. Лосєв);

? самовиховання майбутніх учителів як саморух особистості до професійної самореалізації (О. Кучерявий).

Особливої уваги в процесі творчого саморозвитку майбутнього педагога заслуговує рефлексивна позиція особистості, а саме здатність до узагальнення та інтеграції суперечливої інформації щодо себе та оточення, систематизації варіантів дій, оптимального вибору тих чи інших вчинків. Сучасний студент знаходиться в нескінченному проблемному полі, і через вирішення конкретних проблем відбувається його перехід на якісно новий ступінь розвитку. Саме тому рефлексію (“праця мислячого серця” за Гегелем) ми вважаємо ядром творчого саморозвитку особистості студента. Умовою саморефлексії виступає різнобічний самоаналіз, переакцентування світу на себе, знаходження в соціальному та культурному контексті “точок здивування”, своїх “больових точок” (В. Біблер).

Аналіз філософсько-культурологічних та психолого-педагогічних досліджень з питань становлення особистості, розвитку її творчого потенціалу дозволяє визначити, що творчий саморозвиток особистості студента педагогічного коледжу - це вмотивована, свідома, відрефлексована на основі самопізнання, самовизначення, самоконтролю, самоосвіти діяльність, спрямована на самовдосконалення природних та духовних якостей, на розвиток творчого потенціалу, діалогового дивергентного мислення, на моделювання власного способу життя в соціокультурному контексті, на самореалізацію творчих здібностей у процесі життєтворення та професійно-педагогічного становлення.

Інтегральними показниками творчого саморозвитку особистості студента педколеджу визнані:

? ставлення до діяльності з творчого саморозвитку особистості;

? оволодіння механізмами творчого саморозвитку особистості;

? результативність діяльності щодо самовдосконалення особистості;

? рівень оволодіння інформаційним інтелектуально-культурним простором;

? уміння самореалізувати творчий потенціал особистості.

Кожен з цих критеріїв представлено системою показників.

Процес творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу ґрунтується на врахуванні соціокультурних, психолого-педагогічних особливостей майбутніх учителів. Це період особистісного становлення, вибору шляхів власного життєтворення. Майбутня професія вчителя вимагає від студентів усвідомлення необхідності неперервного особистісного зростання. Необхідно враховувати особливості сучасної молодіжної субкультури, орієнтованої здебільшого на масову культуру, низькопробні зразки “ерцазкультури”, яка не вимагає великих зусиль для її осягнення.

У дослідженні обґрунтовується значення культурологічного тексту як засобу творчого саморозвитку особистості майбутнього вчителя. Культура, за визначенням Ю. Лотмана, являє собою “семіотичний простір” як багатошаровий перетин різних текстів. Почуття, викликані спілкуванням з тим чи іншим культурологічним текстом, стають основою для рефлексії. Ми відносимо до культурологічних текстів культуру в цілому з її поділом на регіональні, національні культури, культури епох, а також твори мистецтва, релігійні, фольклорні твори, філософські трактати, наукові праці, матеріали підручників, науково-популярну літературу тощо. Культурологічний текст принципово незавершений, відкритий, особистість кожного разу може знаходити в ньому щось нове, цікаве, непізнане. Діалогові стосунки створюють сприятливі умови для самовиявлення, самотворення особистості студента, оскільки, вступаючи в спів-буття (діалог) з нетотожною собі унікальністю “Іншого”, людина відчуває власну унікальність, відчуває повноту життя.

У зв'язку із визначенням культури як провідного орієнтира в розвитку й забезпеченні життєдіяльності суспільства та розвитку особистості навчально-виховний процес у педагогічному коледжі розглядається як культурологічний феномен. У дослідженні розглядається специфіка вивчення культурологічних предметів, їх роль в інтелектуальному та професійному становленні майбутніх педагогів.

Оскільки зміст навчального матеріалу культурологічних предметів будується на логіко-емоційній основі, то для успішного вивчення культурологічних дисциплін потрібен “осердечений розум” (Г. Сковорода, П. Юркевич) або, інакше кажучи, поєднання раціональних та емоційно-вольових начал у людині. Згідно з логікою діяльності, спрямованої на самозміну суб'єкта в процесі пізнання, викладання культурологічних предметів необхідно організувати як колективне дослідження на основі групового діалогу, що пробуджує ініціативу студентів і звернене до механізмів рефлексивної самоорганізації.

Основними чинниками творчого саморозвитку особистості студентів педагогічних коледжів слід визнати: усвідомлення особистістю студента необхідності в саморозвитку, використанні природних потенціалів для самостійної побудови власного способу життя та активного включення в професійну педагогічну діяльність; творчу спрямованість діяльності студента через усвідомлення гуманної місії вчителя, орієнтацію на загальнолюдські цінності; розвиток у майбутнього педагога діалогового рефлексивного мислення; оволодіння особистістю студента педколеджу механізмами саморефлексії; постійне збагачення інформаційно-культурної бази майбутніх педагогів, включення в освітній діалог на основі оволодіння інноваційними пізнавальними технологіями; діяльнісна самореалізація майбутнього педагога в різних формах навчально-виховного процесу.

2. Експериментальне дослідження педагогічних умов творчого саморозвитку особистості студента педколеджу в процесі вивчення культурологічних дисциплін

Подається розроблена й експериментально перевірена система роботи з творчого саморозвитку студентів в процесі вивчення культурологічних дисциплін та позааудиторній роботі, розроблені змістовні та процесуальні аспекти діагностики та педагогічної технології творчого саморозвитку особистості; аналізуються та узагальнюються результати експериментальної роботи.

Обґрунтування сутності, структури та критеріїв оцінки творчого саморозвитку особистості студента педколеджу сприяло визначенню якісних характеристик його рівнів - високого, достатнього, середнього, критичного, низького.

В експериментальній роботі були задіяні студенти Стаханівського педагогічного коледжу ЛНПУ імені Тараса Шевченка, Донецького, Лисичанського, Харківського педколеджів, учні загальноосвітніх шкіл м. Стаханова (№№ 9, 11, 26). Аналіз процесу викладання культурологічних дисциплін виявив невідповідність між змістом освіти, сучасними суспільними вимогами до формування особистості майбутнього педагога, запитами, інтересами студентів та формами викладання предметів, що мають в основному репродуктивний характер.

Відповідно до сутності та критеріїв творчого саморозвитку студентів у процесі констатуючого етапу експериментальної роботи ми досліджували творчі можливості та нахили особистості; здатність до самоосвіти та самостійної діяльності; рефлексивні можливості; потребу у творчому саморозвитку особистості; ставлення до роботи з культурологічними текстами; ставлення до групової форми роботи; уміння моделювати.

Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що основна кількість студентів (70 %) знаходиться на низькому та критичному рівнях і тільки 4 % - на високому. Дослідження засвідчило невідповідність між потребою у творчому саморозвитку особистості та існуючими способами реалізації цієї потреби в сучасному освітньому просторі, недооцінку рефлексивного мислення як основи творчого саморозвитку особистості студента. Серед чинників, що стимулюють саморозвиток, студенти виділили професійне зростання (71,3 %), бажання стати кращим (62,6 %), бажання заслужити похвалу (62 %). У цілому дослідження виявило високу зацікавленість майбутніх учителів у самовдосконаленні та самотворенні особистості.

Педагогічні умови творчого саморозвитку студентів педколеджу перевірялися в процесі викладання дисциплін культурологічного циклу - “Українська та зарубіжна культура”, “Культурологія”, “Філософія”, “Зарубіжна література”, “Основи культури та техніки мовлення”.

У розділі обґрунтовано елементи структурної моделі творчого саморозвитку студента педколеджу, що включає цільові настанови, індивідуальні та групові форми роботи рефлексивної творчої діяльності.

Дослідження дозволило визначити необхідність опосередкованого педагогічного керівництва процесом творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу на основі комплексного використання таких форм:

? система індивідуальної саморефлексивної роботи студента;

? різновиди роботи з культурологічними текстами;

? груповий рефлексивний діалог;

? моделювання змісту навчального матеріалу;

? корекція групової рефлексії;

? система практичної творчої діяльності.

Важливими в процесі роботі зі студентами визнані також ведення щоденників самоспостереження, письмові творчі роботи та дискусії, підготовка та проведення студентських науково-практичних конференцій, творчих звітів, вечорів тощо.

У процесі аудиторних занять та в позанавчальній діяльності особливе значення надавалося інтерпретації культурологічних текстів, умінню обґрунтувати та відстояти свою позицію в діалозі. Спілкування з творами мистецтва доводило парадоксальну особливість культурологічного тексту перетворювати умовне в реальне й минуле в дійсне. У процесі експериментальної роботи здійснено добір культурологічних текстів в усіх варіаціях до навчальних курсів, що викладалися на основі технології творчого саморозвитку.

Експериментальне дослідження довело ефективність наступної послідовності діалогової роботи з культурологічними текстами: добір викладачем відповідних до теми текстів; моделювання викладачем діяльності студентів при роботі з текстами; формулювання завдання, що виведе на створення творчої напруги в студента; самостійна робота студента з культурологічним текстом (внутрішній діалог); вихід студента на діалог культур на основі рефлексивного аналізу текстів; моделювання культури епохи (у груповому діалозі чи особистісному осмисленні) з опорою на тексти; систематизація здобутих самостійно особистісних знань у процесі міжгрупового діалогу; осмислення студентом своїх особистісних проблем через інформаційне поле культури даної епохи в процесі творчої роботи (особистісний мікродіалог).

Ми розглядаємо моделювання змісту навчального матеріалу як форму пізнання та систематизації культурологічної інформації. Символічне кодування інформації надає можливість знаково-структурного представлення культурологічного матеріалу з відтворенням причинно-наслідкових зв'язків. У дослідженні ми враховували функції символу в системі культури: світоглядно-пізнавальну, результативно-адаптивну й комунікативно-інформаційну (М. Рубцов). На заняттях з культурологічних дисциплін використовувались три типи моделей змісту навчального матеріалу, які створювали студенти в ході експерименту - образні, структурні та структурно-образні моделі. У процесі рефлексивного моделювання навчального матеріалу з використанням культурологічних текстів студенти одержують свого роду катарсисне задоволення від самого процесу інтелектуальної праці, від власних творчих знахідок.

Технологія творчого саморозвитку особистості студента педколеджу характеризується в контексті синергетичних принципів такими ознаками: варіативність методичних засобів, видів роботи на заняттях з культурологічних предметів та в позааудиторній роботі; дивергентність у способах вирішення особистісних проблем; непередбачуваність результатів творчої діяльності студентів; урахування випадковостей, некерованих процесів розвитку особистості студента, особливо при опорі на спільну колективну думку студентів у випадках групової підтримки. Точками біфуркації (точками “різкого росту інформативності”) можна вважати моменти переходу до групового діалогу та групової рефлексії, внутрішнього мікро-діалогу, усвідомлення необхідності у творчій діяльності та ін. Саме в таких ситуаціях студент гостро відчуває нестачу інформації, шукає шляхи переходу на якісно вищий ступінь розвитку. У майбутнього вчителя формується “особлива культура незнання” (В. Біблер), яка призводить до з'ясування труднощів, сумнівів. Необхідними джерелами інформації виступають культурологічні тексти в широкому розумінні цього слова.

Спілкуючись у груповому діалозі, студент педколеджу має можливість не лише навчитися самому, але й навчити інших, що підвищує соціальну значимість навчальної праці, яка стає більш свідомою і вмотивованою, готує студента до майбутньої педагогічної діяльності.

Запропонована педагогічна технологія зумовлює нову якість викладання та освоєння культурологічних предметів, дозволяє формувати творчу особистість студента, який уміє включатися в діалог культур, самостійно здобувати знання, самонавчатися протягом усього життя. Випускники педагогічного коледжу, які працювали за технологією творчого саморозвитку, використовують елементи цієї технології у власній педагогічній роботі зі школярами.

Аналіз якісних та кількісних показників підсумкового діагностування студентів педколеджів засвідчив можливість досягнення високого та достатнього рівнів творчого саморозвитку особистості більшості студентів експериментальних груп і відсутність такої результативності в контрольних групах, які в межах традиційного навчання в основному одержували репродуктивні знання про культуру без подальшого творчого їх переосмислення для вирішення особистісних проблем (Таблиця 1).

Таблиця 1. Динаміка творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу (%)

Особливі зміни студенти експериментальних груп виявили за такими критеріями, як ставлення до діяльності з творчого саморозвитку особистості, самореалізація творчого потенціалу. Дослідження дозволило визначити труднощі, з якими стикаються студенти в процесі реалізації завдань творчого саморозвитку: необхідність актуалізації вольової сфери людини, невисокий рівень загальної культури, невміння переносити навички рефлексивної діяльності в площину педагогічної роботи та ін.

Достовірність та вірогідність отриманих результатів доведена за допомогою якісного та кількісного аналізу, зокрема використання t-критерію Стьюдента при залежних вибірках. Комплексний аналіз результатів експериментальної роботи підтверджує наші гіпотетичні припущення, що творчому саморозвитку особистості студента педколеджу сприяє введення в навчально-виховний процес різних форм діалогу, використання саморефлексії та групової рефлексії, роботи з культурологічними текстами, застосування моделювання.

За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації для викладачів культурологічних дисциплін вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Висновки

педагогічний культурологічний творчий саморозвиток

Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й практичне розв'язання наукової проблеми творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу в процесі викладання культурологічних дисциплін. В основу концепції дослідження були покладені ідеї про творчість як найважливіший чинник процесу саморозвитку особистості в сучасному соціокультурному просторі, основою якого є культурологічний, особистісно-діяльнісний, синергетичний підходи до організації навчально-виховної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Актуальність проблеми творчого саморозвитку особистості майбутніх учителів зумовлена визнанням культури як домінанти нової гуманної парадигми освіти, необхідністю формування особистості вчителя, який розглядає творчість як спосіб буття, неперервну самоосвіту - як умову успішності професійної педагогічної діяльності.

2. Історико-генетичний аналіз проблеми творчого саморозвитку особистості свідчить, що в ракурсі гуманітарно-культурологічного підходу еволюція людського розуму виявляється в прагненні інтегрувати особливості соціокультурного простору в гармонійну форму сприйняття світу, адекватну духовно-культурній сутності людини, але проблема творчого саморозвитку ще не знайшла достатньо глибокого та всебічного висвітлення в працях сучасних учених-педагогів, психологів.

3. Творчий саморозвиток особистості студента педагогічного коледжу - це вмотивована, свідома, відрефлексована на основі самопізнання, самовизначення, самоконтролю, самоосвіти діяльність, спрямована на самовдосконалення природних та духовних якостей, на розвиток творчого потенціалу, діалогового дивергентного мислення, на моделювання власного способу життя в соціокультурному контексті, на самореалізацію творчих здібностей у процесі життєтворення та професійно-педагогічного становлення. До показників творчого саморозвитку особистості студента педколеджу віднесено: ставлення до діяльності з творчого саморозвитку особистості; оволодіння механізмами творчого саморозвитку особистості; результативність діяльності щодо самовдосконалення особистості; рівень оволодіння інформаційним інтелектуально-культурним простором; уміння самореалізувати творчий потенціал особистості.

4. Культуроорієнтована парадигма сучасної освіти, визнання культури як передумови професійного становлення майбутнього вчителя дозволяють розглядати культурологічну підготовку студентської молоді, цикл культурологічних предметів як важливий чинник творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу. Особистісне усвідомлення контексту культури через включення у діалогові стосунки із різноманітними культурологічними текстами сприяє логіко-емоційному сприйняттю світу, формуванню культури діалогу, що може стати підґрунтям для культуровідповідних, гуманних взаємин у педагогічній діяльності.

5. Теоретико-методологічне обґрунтування сутності творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу, його критеріїв, показників та рівнів, урахування особливостей сучасного соціокультурного освітнього простору, вікових психологічних особливостей студентського віку зумовили розробку структурної моделі творчого саморозвитку студентів, що комплексно поєднує мікродіалог, різнорівневі й різноспрямовані рефлексивні діалоги особистості та діалоги з культурологічними текстами з рефлексивним узагальненням і систематизацією знань у моделях змісту навчального матеріалу й моделях особистісних проблем і з самореалізацією творчого особистісного потенціалу через практичну творчу діяльність.

6. Експериментальне дослідження процесу творчого саморозвитку особистості студента в процесі вивчення культурологічних дисциплін дозволило перевірити ефективність розробленої технології творчого саморозвитку особистості, результативність використання таких форм роботи, як груповий діалог, внутрішній діалог, діалог з культурологічними текстами, групова рефлексія, моделювання змісту навчального матеріалу та способів вирішення особистісних проблем, а також простежити динаміку розвитку в студентів критеріальних показників творчого саморозвитку особистості.

7. Оволодіння студентами механізмами саморефлексії, усвідомлення ними суті творчого саморозвитку особистості, розвиток навичок само-освіти, участь у науково-дослідницькій діяльності, включення в різні форми практичної творчої діяльності, раціональна організація самостійного пізнавального процесу, розвиток рефлексивно-творчої культури колективного мислення дозволили змінити позицію студентів експериментальних груп з пасивно сприймаючої на активну творчу саморозвивальну.

8. Результати дослідження підтверджують сформульовану гіпотезу й дають можливість дійти загального висновку, що високий рівень зацікавленості студентів педколеджу різних вікових груп теоретичними засадами творчого саморозвитку особистості, практичним оволодінням механізмами самостановлення особистості, якісним особистісним зростанням в процесі вирішення проблем, побудовою власного життєтворчого процесу; висока результативність та продуктивність навчальної праці, творча активність, діалогове взаєморозуміння підтверджують актуальність, своєчасність, потребу включення студентів педколеджу в систему творчого саморозвитку особистості в умовах сучасного освітнього розвивального культурно-духовно-інтелектуального простору педколеджу. Цей процес відбувається за умов поєднання різних форм діалогу в пізнавальній творчій роботі студентів, використання саморефлексії та групової рефлексії, застосування моделювання змісту навчального матеріалу, використання роботи з культурологічними текстами.

9. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми творчого саморозвитку особистості студента педколеджу. Подальшого дослідження потребують: розробка дидактичного забезпечення процесу творчого саморозвитку особистості; створення в освітніх закладах системи управлінської діяльності в контексті творчого саморозвитку особистості; організація науково-методичної роботи в педколеджі щодо включення викладачів у простір творчого саморозвитку особистості; адаптація технології творчого саморозвитку особистості для викладання предметів інших циклів.

Література

1. Слободян О.П. Творчий саморозвиток студентів педагогічного коледжу в процесі рефлексі ї// Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2002 . - № 11 (55). - С. 49-57.

2. Слободян О.П. Методологічні аспекти творчого саморозвитку особистості студента педколеджу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2002. - Вип. 24. - С. 3-10.

3. Слободян О.П. Логіко-емоційні засади творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2002. - Вип. 22. - С. 150-154.

4. Слободян О.П. Культурологічна рефлексія як основа викладання гуманітарних дисциплін // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2000. - №2. - С.253-257.

5. Слободян О.П. Творчий саморозвиток особистості студента педагогічного коледжу у контексті культури // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2000. - Вип. 16. - С. 150-154.

6. Слободян О.П. Діалог культур як засіб творчого саморозвитку особистості // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 1999. - Вип. 15. - С. 89-93.

Размещено на Allbest.ru