Формування системи знань про основи сучасного виробництва у майбутніх вчителів трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.П. ДРАГОМАНОВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ ПРО ОСНОВИ СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Спеціальність: Теорія і методика трудового навчання

Юрженко Володимир Васильович

Київ, 2004 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Кардинальні зміни, що відбуваються в суспільному житті України, висувають високі вимоги до особистісних та професійно значущих якостей національних кадрів з вищою освітою. Все більше актуальними у професійній діяльності стають активність, ініціативність, самостійність, висока відповідальність спеціаліста, що неможливо без професійної компетентності на основі фундаментальних знань, які забезпечують мобільність і адаптивність до динамічних умов ринку праці. У зв'язку з цим надзвичайно гостро постає проблема оновлення змісту та впровадження ефективних технологій професійної підготовки фахівців.

Удосконалення підготовки вчителя трудового навчання розглядається сьогодні як невід'ємна складова реформи системи вищої педагогічної освіти в цілому. Чітким орієнтиром вирішення цього повинен стати Державний стандарт шкільної освітньої галузі “Технологія”. Її головна мета полягає у формуванні технічно і технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової гуманістичної і природовідповідної перетворюючої діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпеченні умов для їх професійного самовизначення, виробленні в них навичок творчої діяльності, вихованні культури праці, здійсненні допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

Кардинальні зміни, що відбуваються в шкільній освітній галузі, висувають високі вимоги до особистісних та професійних якостей вчителя трудового навчання. Цілком очевидно, що вказані якості повинні ґрунтуватися на глибокій професійній компетентності вчителя, яка в свою чергу може бути забезпечена лише на основі формування в нього фундаментальних знань та широти його підготовки.

Завдання та змістові лінії оновленої освітньої галузі „Технологія” визначають, що вона повинна інтегрувати в собі знання інших освітніх галузей і на основі цього створювати належні умови для підготовки школярів до участі в майбутній перетворюючій діяльності в різних сферах суспільного життя. Для цього вчителю трудового навчання в його професійній діяльності необхідно знати загальні основи виробництва, вміти правильно виділяти його основні складові елементи, здійснювати аналіз взаємодії цих елементів через призму суспільних та природних явищ. Закономірним відображенням такої вимоги повинна стати фундаментальна підготовка майбутнього вчителя трудового навчання з техніко-технологічних основ сучасного виробництва.

Проте, такі питання, як зміст та методика формування у майбутніх вчителів трудового навчання узагальнених інтегрованих знань про техніко-технологічні основи сучасного виробництва залишилися поза увагою дослідників. Це і визначило вибір теми дисертаційного дослідження - "Формування системи знань про основи сучасного виробництва у майбутніх вчителів трудового навчання".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, затвердженого Вченою радою університету 28 грудня 2000 року, протокол №5 (Науковий напрям “Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів”, проблема - “Вдосконалення підготовки вчителів трудового навчання”).

Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол №3 від 26 листопада 1998 р.) та погоджено з бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №6 від 17 червня 2003 р.).

Відповідно до обраної теми об'єктом дослідження виступає процес професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання у вищому закладі освіти, а предметом дослідження - педагогічні умови, що забезпечують зміст і процес формування системи знань з основ виробництва у майбутніх вчителів трудового навчання.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити зміст та методику формування системи знань про техніко-технологічні основи виробництва у майбутніх вчителів трудового навчання.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування цілісної системи знань про основи сучасного виробництва у майбутніх вчителів трудового навчання буде забезпечено в разі виконання таких умов:

- система знань про основи сучасного виробництва повинна розглядатися як невід'ємна складова професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання;

- зміст навчання повинен визначатися сучасними уявленнями про основи виробничої діяльності, редуційованими до умов формування професійної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання;

- системотвірним фактором відбору знань про основи сучасного виробництва повинна стати предметна інтеграція навчального матеріалу техніко-технологічного змісту;

- методика формування у студентів системи знань буде ґрунтуватися на комплексному застосуванні взаємно доповнюючих активних методів і засобів навчання.

Реалізація поставленої мети та доведення гіпотези передбачали вирішення таких завдань дослідження:

1) вивчити та проаналізувати стан проблеми формування знань з основ сучасного виробництва з урахування сучасних вимог до професійної підготовки учителя трудового навчання;

2) визначити місце знань про основи сучасного виробництва в структурі професійної підготовки учителя трудового навчання;

3) теоретично обґрунтувати підходи до визначення змісту навчального матеріалу з основ виробництва для майбутніх учителів трудового навчання;

4) розробити вимоги до відбору, здійснити відбір та структурування навчального матеріалу про основи сучасного виробництва, експериментально перевірити його доступність для засвоєння студентами;

5) теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування знань про основи сучасного виробництва в майбутніх учителів трудового навчання.

Методологічна основа дослідження визначається теоретичними положеннями про загальний зв'язок, взаємну зумовленість і цілісність явищ та процесів історичного розвитку суспільства, про роль особистості в розвитку матеріальних і духовних основ суспільства, про соціальну детермінованість і сутність особистості як суб'єкта історичного процесу й розвитку матеріальної і духовної культури, про зв'язок теорії з практикою, про необхідність наукового пізнання взаємозв'язків у природі, суспільстві і виробництві. Теоретичну основу дослідження становлять принципи діяльнісного підходу до створення навчально-виховної системи, спрямованої на формування у студентів узагальнених знань, а також концептуальні положення державних нормативних документів України з проблем освіти: Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття), Закони України „Про загальну середню освіту” та „Про вищу освіту”. В дисертації творчо використано фундаментальні положення і прикладні розробки з методичних основ трудового навчання.

Для вирішення поставлених завдань на всіх етапах дослідження застосовано комплекс теоретичних і емпіричних методів, які взаємно доповнювали один одного. Серед теоретичних методів використовувалися: вивчення та аналіз літературних джерел з проблеми дослідження (психолого-педагогічна література, навчальні плани і програми спеціальності, підручники, навчальні та методичні посібники), вивчення і узагальнення педагогічного досвіду підготовки вчителів трудового навчання у вищих педагогічних закладах освіти України, аналіз власного багаторічного досвіду викладача фахових дисциплін на педагогічно-індустріальному факультеті Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Для емпіричного дослідження було використано методи спостереження, анкетування, обговорення, бесіда, інтерв'ювання, аналіз результатів діяльності студентів.

Провідним на всіх етапах проведення дослідження виступав метод педагогічного експерименту (констатуючий, пошуковий і формуючий) та наступний аналіз і узагальнення його результатів з використанням статистичної обробки кількісних показників. Результати експерименту супроводжувалися фіксацією якісних і кількісних його параметрів.

База дослідження. Джерелознавчу базу дослідження склала психолого-педагогічна література: монографії, дисертації й автореферати дисертацій, наукові статті, навчальні та методичні посібники, навчально-програмні документи. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у шести вищих навчальних закладах освіти України: Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Полтавському, Слов'янському, Тернопільському, Чернігівському державних педагогічних університетах, Херсонському державному університеті.

Організація дослідження. Розв'язання поставлених завдань і перевірка висунутої гіпотези здійснювалися поетапно протягом 1999-2004 рр.

На першому етапі дослідження (1999-2000 рр.) вивчався стан проблеми та здійснювався його всебічний аналіз, розроблялася методика дослідження, проведено констатуючий експеримент, обґрунтовано систему знань про основи сучасного виробництва для майбутніх учителів трудового навчання.

На другому етапі (2000-2002 рр.) продовжувався пошук теоретичних та методичних підходів до вирішення обраної проблеми дослідження. Визначено зміст навчального матеріалу для формування у студентів системи знань про основи сучасного виробництва, проведено перевірку його доступності. Розпочато експериментальне визначення умов і засобів, що забезпечують засвоєння студентами системи знань про основи сучасного виробництва.

На третьому етапі (2002-2004 рр.) здійснювалась систематизація й узагальнення результатів педагогічного експерименту. Проведено кількісну і якісну обробку експериментальних даних за результатами дослідження. Сформульовані загальні висновки в роботі. Уточнено методику навчання і здійснено впровадження результатів дослідження у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти України.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в наступному: уточнено сутність поняття „виробництво” з урахуванням стану і перспектив подальшого розвитку перетворюючої діяльності людини, набуло розвитку цілісне уявлення про сучасне виробництво як складну динамічну систему, що характеризується інваріантною та варіативною складовими, вперше систему знань про основи сучасного виробництва розглянуто як невід'ємну складову професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та запропоновано інтегрований підхід до визначення цієї системи, визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують послідовність формування у студентів цілісної системи знань про основи сучасного виробництва (систематизація та структурування знань відповідно до існуючих логічних взаємозв'язків між ними, відповідність знань навчально-пізнавальним можливостям студентів, врахування життєвого практичного досвіду студентів та існуючих міжпредметних зв'язків у навчальному плані підготовки вчителя трудового навчання). В дослідженні набули подальшого розвитку дефініції понять „техніка” і „технологія” як базові елементи системи знань про основи сучасного виробництва.

Практичне значення дослідження визначається тим, що на його основі визначено зміст навчального матеріалу про основи сучасного виробництва. Базові положення змісту стали основою для написання навчального посібника “Основи техніки і технології” для студентів вищих педагогічних закладів освіти України. За результатами дослідження розроблено методику формування системи знань про основи сучасного виробництва, яка ґрунтується на активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, на використанні в навчальному процесі системи практичних завдань для студентів та засобів навчання, які повною мірою відповідають навчально-пізнавальній мотивації студентів.

Окремі результати дослідження було використано при розробці Державного стандарту шкільної освітньої галузі „Технологія” та Державного стандарту ступеневої підготовки вчителя трудового навчання.

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 11 публікаціях фахових видань, з них 4 публікації у виданнях, затверджених ВАК України, 1 посібник рекомендований Міністерством освіти і науки як навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. Публікації одноосібні та у співавторстві з науковим керівником і магістранткою.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (174 найменування) та 8 додатків на 21 сторінці. Повний обсяг роботи становить 194 сторінки комп'ютерного набору, з яких основний текст - 168 сторінок. Рукопис містить 3 рисунки та 16 таблиць.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу і основні завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів дослідження.

У першому розділі - “Основи виробництва як компонент професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання” - розкрито основні підходи до вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, обґрунтовано необхідність забезпечення фундаментальності цієї підготовки за рахунок створення нових інтегрованих предметів і визначено зміст знань про основи сучасного виробництва. У дисертації показано, що останнім часом визначилися стійкі тенденції формування змісту професійної підготовки вчителя трудового навчання. Визначальним орієнтиром цього став затверджений Кабінетом Міністрів України Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Державний стандарт окреслює коло тих змін, які повинні відбутися в шкільній освітній галузі “Технологія”. Виходячи з цього, висуваються високі вимоги до особистісних та професійних якостей вчителя трудового навчання. Актуальними для нього стають внутрішня технічна культура, широка технічна ерудиція, технічний світогляд, активність, ініціативність, самостійність, прагнення до творчості, висока відповідальність. Цілком очевидно, що вказані якості повинні ґрунтуватися на глибокій професійній компетентності вчителя, яка в свою чергу може бути забезпечена лише на основі формування в нього фундаментальних знань та широти його підготовки. Наведений в дисертаційній роботі аналіз літературних джерел засвідчує, що одним із пріоритетних напрямків розвитку вищої освіти в усьому світі є фундаменталізація професійної підготовки. Саме фундаменталізація освіти покликана забезпечити професійну мобільність сучасного фахівця, що стає все більш актуальною в умовах зростаючої конкуренції на ринку праці.

Одним із ефективних засобів фундаметалізації вищої освіти вважається інтеграція знань. З іншого боку важливим компонентом інтегрування знань для їх систематизації є виділення у змісті освіти фундаментальних, генералізуючих понять, теорій та законів, за допомогою яких виявляються існуючі у системі причинно-наслідкові та корелятивні зв'язки. Генералізація навчального матеріалу дає змогу виділити в ньому головне і другорядне, встановити оптимальну для вивчення послідовність викладу навчальної інформації. Ідея генералізації пов'язана з тим, що в період НТР треба оволодіти загальними принципами і методами науки, які дають можливість забезпечити ґрунтовні знання, не перевантажуючи пам'яті великою кількістю часткових і вторинних факторів. В зв'язку з цим виникає необхідність переструктурування змісту вузівських дисциплін з позицій інтегративного підходу з метою систематизації знань і усунення другорядного та застарілого матеріалу. Створення інтегрованих курсів дає підстави по новому вирішувати проблему фундаментальної підготовки у вищому навчальному закладі.

Фундаментальні предмети - це та теоретична база, яка закладає основи для професійної підготовки. З іншого боку - це й засіб засвоєння змісту професійної діяльності. Фундаментальність підготовки повинна полягати не у засвоєнні навчальних предметів, традиційно віднесених до фундаментальних, а в широті та ґрунтовності, яка забезпечує у перспективі мобільність фахівця, розширює його професійну компетентність, формує готовність до оперативного реагування на можливі зміни у сфері діяльності та до безперервного підвищення кваліфікації.

Наведений в дисертаційній роботі аналіз літературних джерел показав, що проблема визначення змісту поняття “виробництво” була актуальною в різні періоди розвитку суспільства і науки. Разом з тим встановлено, що сутність поняття „виробництво” зазнавала постійного розвитку і трансформації. Теоретичне вивчення різних підходів до визначення поняття “виробництво” дало підстави визначити його базові елементи і взаємозв'язок між ними у процесі виробничої діяльності, обґрунтувати узагальнену структуру системи виробництва. Зміст процесу сучасного виробництва дає підстави виділити техніку і технологію як два визначальних його компоненти: відповідно інструментальний (тобто технічний) і операційно-процесуальний (тобто технологічний). Аналіз закономірностей розвитку суспільства засвідчує, що ці два компоненти є визначальними у виробничій діяльності людини, і тісно взаємопов'язані між собою, так як на сучасному етапі розвитку суспільства змістове наповнення понять техніки та технології змінюються і набувають нового змісту.

В процесі експериментального дослідження було з'ясовано що студенти вивчають традиційні навчальні предмети, як то „Технологія конструкційних матеріалів”, „Обробка матеріалів різанням”, „Основи стандартизації”, „Економіка виробництва” та деякі інші, які умовно об'єднано в блок під назвою „Основи виробництва”. Тому в існуючій практиці професійної підготовки вчителя трудового навчання відбувається формування фрагментарних знань, що призводить до відсутності в них цілісних уявлень про сучасне виробництво, часто ці знання формуються на основі застарілих уявлень та стереотипів.

В дисертаційній роботі обґрунтовано, що знання про сучасне виробництво повинні носити системний характер. Підставою для цього є визначення виробництва як системного об'єкта, що ґрунтується на трьох типах різних за своїм походженням закономірностей: природничих, соціально-економічних і технічних. Системність ієрархічної структури відомостей про сучасне виробництво забезпечує ґрунтовність та узагальненість знань про нього, що повинно виступати визначальною умовою фундаментальності професійної підготовки вчителя трудового навчання. На противагу цьому, як показало вивчення діючих варіантів навчальних планів, на сьогодні відсутня цілісна система ознайомлення студентів з основами виробництва.

Узагальнення результатів вивчення досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, наукової, методичної, спеціальної літератури, а також сучасні вимоги до функціональних обов'язків вчителя трудового навчання дали підстави визначити змістові лінії для системи знань з основ виробництва: базові поняття сучасної техніки і технології, види виробничої техніки (машини, інструменти, пристосування, обладнання), складові частини машини і їх функціональне призначення, шляхи модернізації техніки і технології, роль автоматів на виробництві, принципи побудови систем автоматичного керування і регулювання параметрів технологічного процесу, нові види технологій та принципи структурування сучасних технологічних процесів, взаємозв'язок техніки і технології з процесами що відбуваються в суспільстві і на виробництві.

Всі змістові лінії в своїй сукупності повинні забезпечити формування у студентів:

1) про еволюцію техногенного середовища, уявлень про різноманітність видів перетворюючої діяльності, про наслідки їх впливу на природу і суспільство, на особистість і культуру;

2) умінь оцінювати стан техногенного середовища, орієнтуватися в ньому, розуміти необхідність запобігати впливу негативних наслідків техногенної діяльності на людину, природу і суспільство;

3) знань про загальнонаукові закономірності в технічних об'єктах і процесах, які заповнюють навколишній простір людини;

4) знань про техніку як результат інтегрованої пізнавально-перетворюючої взаємодії людини і природи;

5) умінь прогнозувати і проектувати процеси, об'єкти і засоби перетворюючої діяльності відповідно до заданих умов їх функціонування;

6) умінь планувати власну техніко-технологічну діяльність, дотримуватись норм і правил технічної культури і культури праці.

У другому розділі - “Процес формування системи знань про основи виробництва” - обґрунтовано структуру та зміст навчальних відомостей про основи сучасного виробництва, викладено методику формування знань про основи сучасного виробництва, наведено результати дослідно-експериментальної роботи. Системний характер сучасного виробництва викликає необхідність системного підходу до визначення змісту навчання студентів. В дисертації показано, що системність визначається цілісністю змісту, покладеного в основу навчання, яка буде ефективною за таких умов:

1) система може бути зрозуміла як щось цілісне, якщо вона протистоїть оточуючому середовищу;

2) розчленування системи до поняття елементу - одиниця, властивості й функції якої визначаються її місцем у рамках цілого.

В процесі обґрунтування змісту навчання уявлення про цілісність системи навчальних відомостей конкретизувалося через поняття зв'язку і відношення, сукупність і типологічна характеристика яких ведуть до поняття структури і організації, упорядкованих за ступенем імовірного поєднання елементів (підсистем) у тому чи іншому типі взаємовідносин.

У свою чергу, обрана в дослідженні структура системи характеризується як горизонтальними відносинами (коли наявні зв'язки між однотипними, однопорядковими компонентами системи), так і вертикальними відносинами, що приводить до поняття ієрархії рівнів виробничої системи.

Для відбору навчальних відомостей про основи сучасного виробництва в дисертаційній роботі були визначені чотири критерії: цінність інформації, обумовлена цілями і завданням фундаментальної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання, вимоги суспільства до підготовки майбутніх вчителів трудового навчання, зміст самих технічних наук, предметів що розглядають ці науки, системи понять, які є основою цих наук, можливість реалізації основних дидактичних принципів (науковість і політехнічна спрямованість навчального матеріалу, системність і послідовність побудови, доступність і посильність для опанування).

Динамічність компонентів системи знань про основи сучасного виробництва викликає необхідність виділити в змісті навчання інваріантну і варіативну частини. Це дає можливість визначити базові знання, та ті, які вимагають постійного переосмислення.

Результатом структурування навчального матеріалу став навчальний предмет „Основи техніки і технології сучасного виробництва” в інтегрованому курсі "Основи виробництва". Для визначення ефективності методики формуючого експерименту було застосовано компонентний аналіз сформованих у студентів понять. Показниками було обрано: Р1 - повноту, Р2 - точність, Р3 - системність, Р4 - уміння переносу. Оцінка проводилась за 5-бальною шкалою. Коефіцієнт рангової кореляції експертних оцінок с = 0,89, що дає підстави для довіри експертам.

Таблиця 1. - Результати сформованості техніко-технологічних понять:

Для порівняння дисперсій двох сукупностей показників - експериментальних і контрольних груп, було застосовано критерій Фішера F. За допомогою t-критерія за таблицею розподілу Стюдента ми прийшли до висновку про невипадковість отриманих результатів: по всіх показниках (Р1, Р2, Р3 і Р4) експериментальна методика виявилась ефективнішою за контрольну. Крім якісних показників рівнів сформованості понять, умінь і навичок в процесі експериментальної роботи здійснювалась їх кількісна оцінка. Для цього застосовувався компонентний аналіз сформованих у студентів понять, умінь і навичок за результатами виконання контрольних робіт. Чисельник вказує показники експериментальних груп, знаменник показники контрольних груп у процентах. Як видно, успішність студентів експериментальних груп за всіма компонентами навчальної діяльності коливається 80% до 95%. В контрольних групах цей показник має межі від 59% до 79%. Звертає на себе увагу, що успішність з компонентів, які характеризують знання теоретичного матеріалу, загалом дещо вища, ніж успішність, пов'язана з практичними уміннями, що викликано недостатнім дидактичним забезпеченням вузів для реалізації предмету. Контрольні роботи проводились з кожної навчальної теми предмета. Результати компонентного аналізу контрольних робіт виконаних студентами вищих навчальних закладів, в яких проводився експеримент наведено в табл. 2.

Таблиця 2. - Результати компонентного аналізу контрольних робіт студентів:

Аналіз експериментальних даних підтверджує правомірність висунутої гіпотези дослідження і доводить ефективність змісту і запропонованої методики формування цілісної системи знань про основи сучасного виробництва у майбутніх вчителів трудового навчання.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні розв'язати питання професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, а саме політехнічного аспекту цієї підготовки.

Водночас поставлені в дослідженні завдання не вичерпують всіх проблем, пов'язаних з пошуком засобів навчання, удосконаленням процесу підготовки фахівців до педагогічної діяльності у школі. Надалі слід провести дослідження з розробки нових засобів навчання з використанням нових педагогічних і інформаційних технологій в процесі підготовки майбутнього вчителя трудового навчання. навчальний виховний освіта

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Юрженко В.В. Про сучасний погляд на поняття “виробництво” // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Ювілейний випуск. - К.: НПУ, 2000. - Ч. 2. - С. 222-224.

2. Юрженко В.В. Про зміст основних понять та завдань курсу “Основи сучасного виробництва” для студентів факультетів підготовки вчителів трудового навчання // Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук. - метод. зб. - Слов'янськ: “Печатный двор”, 2001. - Вип. 4 - С. 78-82.

3. Сидоренко В.К., Терещук Г.В., Юрженко В.В. Основи техніки і технології: навчальний посібник - К.: НПУ, 2001. - 163 с. (Гриф МОН України).

4. Юрженко В.В. Співвідношення між інваріантною і варіативною частинами курсу “Основи техніки і технології” у вищих педагогічних закладах освіти // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2001. - Випуск 42. - С. 194-197.

Размещено на Allbest.ru