Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇСЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 37.013.44

Професійно-педагогічна підготовка

майбутніх перекладачів до використання

офіційно-ділового мовлення

Спеціальність 13.00.04 -

теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Павлик Ольга Борисівна

Хмельницький - 2004

АНОТАЦІЇ

Павлик О.Б. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх перекладачів до використання офіційно-ділового мовлення.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04-теорія і методика професійної освіти. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню питань професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів. У роботі проаналізовано теоретико-методологічні основи підготовки студентів за темою науково-педагогічного пошуку і запропоновано технологію формування основних навичок (мовленнєвої дії, референтного читання та структурно-композиційних), необхідних перекладачу-референту. Теоретично обґрунтовано і розроблено модель формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують підготовку студентів до майбутньої діяльності.

Ключові слова: професійно-педагогічна підготовка, майбутній перекладач, модель формування навичок, педагогічні умови, структурно-композиційні навички.

Павлик О.Б. Профессионально-педагогическая подготовка будущих переводчиков к использованию официально-деловой речи.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04- теория и методика профессионального образования. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий,2004.

Диссертация посвящена вопросам теоретического обоснования, разработки и внедрения технологии формирования практических умений и навыков у будущих переводчиков. В работе исследовано состояние изученности данной проблемы в литературе, проанализированы основные этапы формирования умений и навыков работы с официально-деловой документацией, дефиниции понятий “профессиональная деятельность”, профессионально-педагогическая подготовка”. Определены составные учебно-профессиональной деятельности: мотивационная, антиципирующая, исполнительская и оценочная. Рассматриваются два этапа подготовки студентов: подготовительный и исполнительский с определением их целей. Профессионально-педагогическая подготовка рассматривается как подсистема профессиональной подготовки будущих специалистов. Под профессионально-педагогической подготовкой будущих переводчиков подразумевается организованный и систематический процесс формирования психолого-педагогических знаний, умений и навыков, необходимых для будущей профессиональной деятельности. Рассматривается процесс взаимосвязи между компонентами профессиональной деятельности и умениями, которые необходимы переводчикам. В работе аргументированы функции профессионально-делового сотрудничества. Исследованы профессиональные и педагогические умения и навыки будущих переводчиков. Были выделены этапы формирования умений и навычек: ознакомительно-подготовительный, стандартизирующий, вариативный, развивающе-усовершенствованый, и системно-синтезирующий. Очерчен круг задач каждого этапа: на ознакомительно-подготовительном действия проводят по образцу; на стандартизирующем - действия проводят многократно в стандартных ситуациях; на вариативном - реализуется автоматизация действий, но в разных ситуациях; на развивающе-усовершенствованном - продолжают формирование умений и навыков в пределах сложных ситуаций; на системно-синтезирующем происходит последовательное и правильное исполнение структурно-композиционных операций. Как основные выделены структурно- композиционные навыки и коммуникативные умения. Среди структурно-композиционных навыков особое внимание уделено: определению структуры тем, модели образца и текста, композиционной схемы жанров, композиции структуры текста. Разработана модель и определены педагогические условия формирования профессионально- педагогических умений у будущих переводчиков Составными элементами модели являются компоненты: знания, умения и навыки; виды структурно- композиционных навыков; виды упражнений, способствующие их формированию. Разработан комплекс упражнений, методические рекомендации для студентов.

Ключевые слова: профессионально-педагогическая подготовка, будущий переводчик, модель формирования навыков, педагогические условия, структурно-композиционные навыки.

Pavlyk O.B. Professional-Pedagogical Training of Future Translators to Official and Business Speech Usage. -Manuscript.

Dissertation submitted for obtaining the degree of Candidate of Pedagogical Sciences on speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. National Academy of State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, 2004.

The dissertation is devoted to the investigation of questions of professional -pedagogical training of future translators. Theoretical and methodological essentials of students' preparation as to the topic of scientific-pedagogical search are analyzed, technology of main skills formation (speech activity, reference reading and structural-compositional) necessary for the translator-interpreter is suggested. The model of professional-pedagogical abilities of future translators is theoretically substantiated and elaborated. Pedagogical conditions providing the preparation of students for future activity are defined and experimentally tested.

Key words: professional-pedagogical training, future translator, model of skills formation, pedagogical conditions, structural and compositional skills.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Хмельницькому національному університеті.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Святчик Катерина Валентинівна, Хмельницький національний університет, кафедра іноземної філології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лещенко Марія Петрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник;

кандидат педагогічних наук, доцент Лопатка Василь Дмитрович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра німецької та другої іноземної мови, начальник кафедри.

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться “11” листопада 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “8” жовтня 2004 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат педагогічних наук, доцент Сердюк Ю. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Наша держава перебуває в стані перетворень, які обумовлені вимогами часу, передбачають глобалізацію подальшого розвитку та розширення міжнародних зв'язків. Це сприяє зростанню інтересу до ділового спілкування, культури ділової комунікації, проблем навчання іноземної мови.

Німецька мова є однією з найпоширеніших мов міжнаціонального спілкування. Україна підтримує тісні економічні та культурні стосунки з німецькомовними країнами та обрала шлях євроінтеграції. У багатьох ВНЗ, школах бізнесу з'явився і вивчається як спеціальний предмет „Ділова німецька мова”, “Німецька мова для спеціальних цілей”. Тому навчання ділової німецької мови набуває важливого значення в процесі викладання іноземної мови в групах студентів-перекладачів. Необхідність підготовки фахівців для роботи у сфері бізнесу, торгівлі, економіки, які здатні співпрацювати із закордонними партнерами, ставить перед викладачами вищих навчальних закладів підвищені завдання. Забезпечити їх виконання можна за рахунок удосконалення вищої освіти, про що вказано у Законі України ”Про освіту”. Професійна підготовка фахівців - це складна психолого-педагогічна система із специфічним змістом, наявністю структурних елементів, формами відношень, особливостями навчального процесу, специфічного для даного фаху знаннями, вміннями та навичками. Перекладачу-референту доводиться слухати, читати, інтерпретувати, передавати інформацію. Особливо збільшується роль письмової комунікації: ділове листування, обмін інформацією шляхом використання письмових матеріалів. Одним із шляхів забезпечення якісної підготовки майбутніх перекладачів є підвищення рівня сформованості вмінь та навичок професійно-орієнтованого читання.

Аналіз літературних джерел свідчить, що тексти посідають значне місце у професійно-педагогічній підготовці перекладачів. Основи професійно-педагогічної підготовки розглядаються у дослідженнях П. Москаленка, В.Беcпалька, І. Альохіної. Структурно-композиційні характеристики тексту розглядалися на рівні умінь мовленнєвої діяльності у роботах А. Вейзе, 3.Станевичене, А. Оперенко, О. Крилова, , лінгвістичні дослідження відображені у роботах О.Москальської, І.Гальперіна, у галузі стилістики- О.Різель. Але поза увагою залишились питання професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів до формування стилю офіційно-ділового мовлення. На сучасному етапі розвитку освіти виникають суперечності між предметним навчанням і необхідністю комплексного застосування знань на практиці, діючою практикою формування навичок і умінь, колективними методами навчання та необхідністю його індивідуалізації. Для входження України до єдиного європейського освітнього простору (у контексті Болонського процесу) одним із завдань є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог. Тому в дослідженні розглядаються питання підвищення професійної компетентності майбутніх перекладачів шляхом набуття специфічних навичок сприйняття, розуміння і отримання інформації цілого зв'язаного тексту за допомогою структурно-композиційних навичок, що визначає актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану наукових робіт Хмельницького Національного університету (протокол № 4 від 26 грудня 2003 року) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 28 квітня 2004 року).

Об'єктом дослідження є професійно-педагогічна підготовка майбутніх перекладачів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження: педагогічні умови професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів до офіційно-ділового мовлення.

Мета дослідження полягає у визначенні та експериментальній перевірці педагогічних умов та моделі формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів німецької мови шляхом формування структурно-композиційних умінь і навичок читання.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що впровадження педагогічних умов та моделі формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів у вищих навчальних закладах значно підвищить рівні готовності випускників до майбутньої діяльності, якщо забезпечити:

оптимальний вибір умінь і навичок, необхідних перекладачам;

визначення критеріїв і показників рівня їх сформованості;

цілеспрямоване формування вмінь та навичок іншомовного професійно-орієнтованого читання за рахунок структурно-композиційних навичок; педагогічний перекладач діловий мовлення

впровадження сучасної педагогічної технології навчання.

Реалізація гіпотези та поставленої мети передбачала вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів у теорії та практиці.

2. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів до використання офіційно-ділового мовлення.

3. Визначити етапи формування структурно-композиційних навичок професійно-орієнтованого читання текстів офіційно-ділового стилю.

4. Конкретизувати професійно значущі для майбутніх перекладачів уміння офіційно-ділового мовлення, як складових їх професійно-педагогічної підготовки.

5. Розробити і теоретично обґрунтувати модель формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів та виявити рівні сформованості структурно-композиційних навичок офіційно-ділового мовлення у майбутніх перекладачів.

Методологічною основою дослідження є загальні положення теорії пізнання про взаємодію особистості, суспільства і держави, про взаємозв'язок професійного і гуманістичного розвитку особистості, її роль у процесі володіння уміннями і навичками, про діяльність як форму творчого прояву професійної компетентності, загально-методичні принципи навчання, теорія мовленнєвої діяльності.

В якості теоретичної основи були використані основні положення про розвиток навичок і умінь, розроблені С.Рубінштейном, С.Шатіловим, Е.Пассовим, А. Вейзе, Б. Лапідус та ін., теорія поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, Н. Тализіної. Одночасно були враховані результати лінгвістичних досліджень, отримані О.Москальскою, І.Гальперіним, Г. Колшанським, у галузі стилістики - О.Різель, а також у соціопсихолінгводидактичних дослідженнях Т. Дрідзе, Г. Бабайловою та ін. Серед праць закордонних учених ми спирались на роботи G.Westhoff, U.Nassen, M.Frank, H.Glinz, E.Lдmmert, N.Chomsky, W.Klein, W.Kallmeier, E.Grosse, G.Neuner, S.Ehlehrs , в галузі ділової німецької мови як мови для спеціальних цілей - А.Hering, M.Matussek, B.Sandig, K.D.Baumann та ін.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження:

теоретичні - вивчення та аналіз джерел, матеріалів теоретичних досліджень, аналіз існуючих навчальних матеріалів (підручників, посібників) з німецької мови для обґрунтування дидактичних умов, розробки моделі формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів;

емпіричні - вивчення досвіду професійної підготовки майбутніх перекладачів, опитування, тестування, спостереження, анкетування, аналіз результатів процесу навчання, педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), методи математичної статистики для діагностування та підвищення рівня професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів до використання офіційно-ділового мовлення.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна перевірка ефективності визначених педагогічних умов та моделі формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів, з метою забезпечення підготовки до використання офіційно-ділового мовлення, здійснювалась на базі Хмельницького Національного університету і охоплювала кілька етапів науково-педагогічної діяльності.

На першому етапі (2000-2001р.р.) здійснювалося теоретичне вивчення досліджуваної проблеми на матеріалі науково-педагогічної літератури та практичного досвіду формування умінь і навичок професійної діяльності у майбутніх перекладачів. Зокрема була визначена сутність поняття “професійно-педагогічна підготовка”, з'ясовані основні напрямки підготовки та види умінь і навичок, які необхідні для підготовки майбутніх перекладачів до професійної діяльності.

На другому етапі (2001-2002 р.р.) проведено констатуючий експеримент з метою виявлення особливостей формування структурно-композиційних навичок офіційно-ділового мовлення, визначення рівнів готовності студентів до роботи за спеціальністю, педагогічних умов та моделі формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів.

На третьому етапі(2002-2004р.р.) виконана дослідно-експериментальна перевірка ефективності моделі формування професійно-педагогічних умінь та педагогічних умов, які забезпечують таку підготовку, здійснено порівняння результатів констатуючого і формуючого експериментів, підготовлено ряд статей та комплекс вправ для підготовки студентів, проводилася математична і статистична обробка результатів досліджень. Експериментом було охоплено 237 студентів і 22 викладачі та перекладачі-практики.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше визначено педагогічні умови формування структурно-композиційних навичок професійно-орієнтованого читання для ситуацій ділової комунікації(задоволення інформаційної потреби фахівців; досконалість мовленнєвої дії операційного аспекту діяльності; обізнаність з принципами добору текстового матеріалу; систематичність у побудові структурно-композиційних вправ) та розроблено модель формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів;

- обґрунтовано етапи формування структурно-композиційних умінь та навичок професійно-орієнтованого читання іншомовних текстів офіційно-ділового стилю у перекладачів-референтів;

- розширено уявлення про професійно-значущі уміння і навички, необхідні майбутньому перекладачу;

- дістала подальшого розвитку типологія мовленнєвих дій читання і схема інформаційної основи мовленнєвої діяльності.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно сприяє підвищенню ефективності формування умінь і навичок професійно-орієнтованого читання іншомовних текстів офіційно-ділового стилю у перекладачів-референтів. У результаті проведеного дослідження створена модель формування професійно-педагогічних умінь, яка у комплексі з розробленими методиками може бути використана для набуття і виявлення рівня сформованості цих умінь. Обґрунтовані в дослідженні висновки й практичні рекомендації впроваджено в навчально-виховний процес Хмельницького Національного університету (акт реалізації від 10.06.2004 р.), Національної академії Державної прикордонної служби ім. Богдана Хмельницького (акт реалізації від 29.05.2004 р.) та Тернопільського Національного педагогічного університету імені В. Гнатюка (акт реалізації від 27.05.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику „ Граматичні труднощі перекладу” дисертанту належать вправи на формування структурно-композиційних навичок читання.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження доповідались й обговорювалися на: а) міжнародних науково-теоретичних конференціях “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004) та „Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, 2004); б) на міжвузівській науково-методичній конференції „Комунікативно-когнітивний аспект навчання мови для професійного спілкування” (Хмельницький, 2003) і всеукраїнській науково-практичній конференції „ Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом” (Хмельницький, 2004); в) науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Хмельницького державного університету (2003, 2004). Окремі положення дослідження обговорювалися на наукових засіданнях під час проходження стажування в Гете-інституті, „Навчання німецької мови для спеціальних цілей” (Берлін, 2004 р.) і під час проходження стажування при Гете-інституті „Методика і дидактика навчання німецької мови” (Київ, 2003р.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 1 навчальний посібник та 6 наукових статей, 4 з них у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 173 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 9 таблицях і 6 рисунках. Бібліографія містить 186 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено науковий апарат (об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання методи), розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі дисертаційного дослідження “Теоретичні основи професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів” розглядаються питання сутності, принципів професійно-педагогічної підготовки фахівців, зокрема майбутніх перекладачів, визначається роль професійно-орієнтованого читання у офіційно-діловому мовленні.

У розділі аналізуються основні напрямки підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності: визначаються питання професіоналізму, особистості взагалі і професійної підготовки зокрема. Розглядаються проблеми професійного становлення. У контексті дослідження аналізуються поняття “діяльність”, “професійна діяльність”, “підготовка”, “професійно-педагогічна підготовка” (Н.Костіна, Л Григоренко, Г.Троцко). Виділено складові навчально-професійної діяльності (І.Невський) такі як: спонукальна, антиципуюча, виконавча і оцінна. Спонукальна дія пов'язана з мотивацією, антиципуюча - з метою, виконавча - з шляхами і способами дій, а оцінна - з досягнутим результатом. Схарактеризовано два етапи проведення такої діяльності: підготовчий і динамічний (В.Манько). Підготовчий етап базується на спонукальній і антиципуючій дії, а динамічний - на виконавчій і оцінній. Загальний аналіз літератури (О.Біркун, Л. Панченко) дав можливість визначити професійно-педагогічну підготовку як підсистему професійної підготовки фахівців, праця яких пов'язана з людським фактором і передбачає: сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для виконання роботи в певних сферах діяльності (С.Батишев); цілісність освіти, яка складається зі взаємопов'язаних компонентів: мети навчання, змісту освіти, мотивів навчання, діяльності викладачів і студентів, технології і результату навчання (В.Басов). За нашим баченням, професійно-педагогічна підготовка - це організований, систематичний та цілеспрямований процес формування професійно-педагогічних знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

У розділі проведений аналіз поняття “педагогічні вміння”, і на його основі для перекладачів ми виділили групи умінь: конструктивні, комунікативні і аналітичні. Вони відповідають компонентам готовності студентів до майбутньої спеціальності. Так, конструктивні уміння забезпечують відбір, конструювання змісту інформації, його прогнозування, власної організаційної та професійної діяльності у різних ситуаціях. Аналітичні уміння пов'язані зі здатністю прийняти оптимальне перекладацьке рішення, правильно передати логіко-семантичну та композиційно-змістову структуру тексту, розрізняти інформацію за ступенем важливості та адресованістю. Комунікативні вміння слугують встановленню відповідних завданням відносин між сторонами перекладацької діяльності і збереженню в процесі перекладу комунікативної направленості. Формування комунікативних умінь базується на комунікативній культурі та функціях спілкування (Б.Ломов) і серед них ми виділяємо: інформаційно-комунікативну й афективно-комунікативну. У розділі розглянуто культуру ділового спілкування, серед видів якої особливого значення надаємо спеціальній професійній культурі. Культуру спеціаліста Н. Крилова вбачає у сформованості таких компонентів: системи знань, умінь та навичок; індивідуальних норм поведінки; соціальних почуттів.

Вибір саме цих умінь педагогічної підготовки обумовлений їх тісним зв'язком із професійними якостями перекладачів, які необхідні для офіційно-ділового спілкування. Серед функцій такого спілкування Г. Андреєва виділяє комунікативну, інтерактивну й перцептивну. На їх основі у структурі діяльності перекладачів ми обрали компоненти: комунікативний (уміння спілкуватися, культура мовлення); перцептивний (уміння об'єктивно сприймати інформацію і правильно розуміти партнерів по спілкуванню); інтерактивний (уміння будувати відносини з будь-яким партнером).

Крім педагогічних умінь майбутні перекладачі повинні володіти такими професійними вміннями: досконале володіння рідною та іноземною мовою; доречність у застосуванні перекладацьких трансформацій, уникати буквалізмів; зберігати логічну послідовність та правильно передавати композиційну структуру оригіналу; зберігати стиль мовлення, авторський задум перекладеного тексту і одночасно враховувати мовну та мовленнєву норму мови перекладу; співвідносити зміст перекладу із реальною дійсністю; здатність визначати ступінь повноти передачі змісту залежно від виду перекладу та поставленої мети, володіння культурою спілкування та знання міжкультурних відмінностей ділового етикету. Такий перелік був складений за результатами анкетування членами експертної групи.

Професіоналізм ділової комунікації (Клаус-Дітер Бауман) залежить від професійних якостей перекладача, який є посередником між комунікантами. Тому ми визначаємо наступні важливі функції перекладачів-референтів: задоволення пізнавальних і комунікативних потреб фахівців на підприємстві, створення різних текстів ділової комунікації для інформування учасників ділової співпраці. У випадку письмової вербальної комунікації перекладач під час читання має справу з текстом як єдиним комунікативним і значеннєвим цілим, співвідносячи її з організацією тексту, із зовнішньою структурою. Для цього перекладач сам повинен розуміти текст в усній або письмовій формі, осмислити його зміст, вилучити інформацію з оригіналу для передачі її іншою мовою еквівалентними мовними засобами, володіти іноземною і рідною мовами, усіма уміннями ділової комунікації. Перекладач-референт працює у процесі перекладу з різними текстами, тому вступають у дію функції текстів і самого читання, як виду мовленнєвої діяльності.

Професійні вміння спеціалістів формуються за допомогою засобів навчання. Оскільки ми досліджували підготовку перекладачів до використання офіційно-ділового мовлення, як основний засіб ми обрали текст. У діяльності перекладача-референта текст є об'єктом-продуктом у першій частині одиниці перекладу і процесом-продуктом у другій її частині.

За визначенням Т. Дрідзе текст є цілісною комунікативною одиницею, системи комунікативних елементів, функціонально-об'єднаних у єдину ієрархічну семантико-смислову структуру загальною концепцією. Аналізуючи текст як продукт, навчаємо студентів визначати, у який спосіб сконструйовано текст. Текст характеризує три групи функцій: моделювально-пізнавальні і комунікативні, організаційні і ціннісно-орієнтаційні, соціалізуючі (освітні і комунікативні, інформаційні) (М. Ханін). Але ці функції будуть реалізовані лише у тому випадку, якщо вони адекватно передані у тексті перекладу. В основу наших досліджень покладено уміння і навички роботи з текстами офіційно-ділового стилю.

З комунікативною структурною цілістю і зв'язаністю тексту пов'язані види професійно-орієнтованого читання. Тому у майбутніх перекладачів необхідно сформувати структурно-композиційні навички інформативного та референтного читання.

У професійно-педагогічній підготовці важливе місце займає питання готовності майбутніх перекладачів до професійної діяльності. Професійна готовність (В. Масляннікова) - це інтегративна характеристика особистості, яка є сукупністю професійних якостей, необхідних для самостійної професійної діяльності. Готовність до професійної діяльності передбачає: усвідомлення значення фахової підготовки; риси характеру і здібності, адекватні вимогам такої діяльності; необхідні знання і вміння. Професійна готовність формується на протязі всього періоду навчання і забезпечується компонентами: мотиваційний, орієнтаційний, операційний, вольовий, оціночний, психофізичний та аналітичний. Мотиваційний - визначає ставлення студента до предмета, стійкість навчально-професійних мотивів. Орієнтаційний - передбачає знання і уявлення про особливості майбутньої діяльності. Операційний - набуття необхідних умінь та навичок майбутньої діяльності. Вольовий - передбачає розвиток вміння керувати собою, переборювати труднощі. Оціночний - спрямований на самооцінку своєї підготовленості до майбутньої професійної діяльності. Психофізичний - передбачає комплекс якостей, які створюють природні здібності: гарна пам'ять, мовленнєва реактивність, контактність, підвищена психічна стійкість у стресових ситуаціях (Г. Андрєєва). Аналітичний - уміння аналізувати процеси та явища, співвідносити їх з реальною дійсністю, знаходити оптимальні рішення у різних перекладацьких ситуаціях.

Використовуючи праці І. Редковця, ми виділили ознаки готовності, за якими проводили констатуючий зріз: усвідомлення необхідності професійних знань; цілеспрямованість, систематичність у підготовці до майбутньої діяльності; володіння системою умінь і навичок перекладацької діяльності. Ці ознаки охоплюють усі компоненти професійно-педагогічної підготовки.

При проведенні констатуючого експерименту ми використали метод анкетування. До анкетування були залучені 22 перекладачі-практики м. Хмельницького та 237 студентів різних ВНЗ спеціальності “Переклад”. Усі опитані перекладачі відзначили, що найчастіше доводиться перекладати тексти офіційно-ділового стилю мовлення, рідше наукового та публіцистичного. Тематика текстів різноманітна. Відносно мовленнєвих операцій, перекладачі визначили: розуміння положень тексту, його основної ідеї, скорочення тексту, прикладів, використання символів. Це дозволило обрати текст, як засіб формування навичок офіційно-ділового мовлення.

За результатами анкетування можна констатувати: за чотирма компонентами готовності (мотиваційний, особистісно-вольовий, пізнавальний, організаційний) на високому рівні знаходилось 15,05% студентів, на середньому - 51, 53%, а на низькому - 33, 42%. Такі показники спрямували наші дослідження на визначення умов підвищення рівня готовності студентів до використання офіційно-ділового мовлення.

У другому розділі “Технологія підготовки майбутніх перекладачів до використання офіційно-ділового мовлення” описано професійно-педагогічні уміння й навички, необхідні майбутнім перекладачам, модель формування професійно-педагогічних умінь з спрямуванням на вироблення навичок мовленнєвих, референтного читання та структурно-композиційних, організацію та методику формуючого експерименту; здійснено аналіз, систематизацію та узагальнення результатів дослідження.

Серед складових, що визначають готовність до професійної діяльності, для досліджень ми обрали вміння і навички. Їх формування залежить від обраної системи знань. У нашому випадку система включає світоглядний, загальнокультурний і професійний компоненти знань. Серед професійних навичок визначальну роль відіграють структурно-композиційні навички професійно-орієнтованого читання текстів офіційно-ділового стилю. Услід за Є. Пассовим, Т. Сєровою ми під навичкою розуміємо оптимально виконувану, відносно самостійну мовленнєву дію на операційному рівні, яка за сукупністю своїх якостей стає умовою більш складної дії.

Нами виділено основних чотири важливих структурно-композиційні навички, такі як, сприйняття, осмислення і виділення: структури тем, мікротем або логіко-семантичної структури; лексико-семантичної моделі фрагмента або абзацу тексту; композиційної структури, архітектоніки макротексту; композиційної схеми повних і компресованих текстів різних жанрів і типів офіційно-ділового стилю.

Перша структурно-композиційна навичка пов'язана з використанням текстових матеріалів, у яких знаходить відображення глобальна структура предметних зв'язків. Якості вербального сприйняття формулюються з опорою на логіко-генетичні структури тем (Н.Гресс), логіко-предметні схеми (А.Сохор), логіко-семантичні структури тем (Т.Сєрова), що допомагає сприймати текст цілісно і предметно. Другий вид навички тісно пов'язаний з першим. У даному випадку має місце навичка цілісного сприйняття тексту за набором ознак цілого, у якості яких виступають ключові слова абзацу, субтекстів, зв'язних текстів, які відображають основні поняття, створюють завершені за змістом фрагменти тексту. У третьому виді структурно-композиційної навички об'єктом мовленнєвої операції є композиційна структура розділу, параграфу, які крім знакових і словесних позначень супроводжуються заголовками, підзаголовками, змістом. Четвертий вид структурно-композиційної навички читання стосується не тільки первинних повних, але й вторинних компресованих текстів різних жанрів і типів офіційно-ділового стилю. У цьому випадку говоримо про анкети, біографічні довідки, ділові офіційні листи, контракти, договори, протоколи, патенти, технічні паспорти, анотації і реферати.

Під час навчання інформативного читання, ми виділяємо ще п'ять видів структурно-композиційних навичок, які є більш конкретизовані та спрямовані на певні види діяльності: сприйняття, осмислення, виділення і розуміння денотатних словосполучень у їх логічній послідовності в абзаці, субтексті, тексті; ієрархії предикатів абзацу, тексту.

Базуючись на працях П.Гальперіна, О.Леонтьєва, ми використали таку послідовність формування навички: а) добір і подача у певному вигляді лише частини структурних характеристик мови; б) навчання виконанню усвідомлених операцій над мовленням за наявності зовнішніх опор типу схем; в) виконання тих же операцій без зовнішніх опор; г) згортання свідомих операцій, їхня автоматизація і здійснення мовленнєвої дії поопераційно “в голові”; д) остаточне згортання і повна автоматизація.

Розглядаючи етапи формування мовленнєвих структурно-композиційних навичок читання, ми використовували такі: ознайомчо-підготовчий, стандартизуючий, варіативний, розвивально-удосконалювальний і системно-синтезуючий (Т. Сєрова).

На ознайомчо-підготовчому етапі студенти знайомляться з новою структурно-композиційною операцією, виконують її за зразком. На стандартизуючому етапі операція виконується багаторазово в аналогічних ситуаціях. Під час варіативного етапу реалізується автоматизація мовленнєвих операцій шляхом їхнього багаторазового повторення, але в різних контекстах і ситуаціях. На розвивально-удосконалювальному етапі продовжується формування структурно-композиційних мовленнєвих навичок в межах складних дій, особливо такі якості як автоматизованість, стійкість і гнучкість. На системно-синтезуючому етапі в умовах виконання моделей гнучкого професійно-орієнтованого читання відбувається послідовне і правильне виконання структурно-композиційних операцій. Види контексту можуть бути як експліцитними, так і імпліцитними. Тому студенти вчаться підходити до засвоєння навичок з позиції вживання їх в різних контекстах.

Стан готовності до професійної діяльності обумовлений і педагогічними умовами. До них ми віднесли: задоволення інформаційної потреби фахівців; досконалість мовленнєвої дії операційного аспекту діяльності; обізнаність з принципами добору текстового матеріалу; систематичність у побудові структурно-композиційних вправ. Вибір першої умови обумовлений тим, що система інформаційного забезпечення працівників усіх підрозділів, служб зводиться до одного: істотно підвищити розуміння всіма працівниками установи усіх отриманих текстів; їхнє практичне застосування. Ми врахували, що для інформаційного забезпечення ділової комунікації на фірмі у фахівців, уповноважених вести контакти, завжди повинна бути відібрана і підготовлена важлива, значуща для споживачів інформація з первинних джерел. Під час роботи із студентами, ми наголошуємо на важливості обізнаності з інформаційним потоком.

Для формування структурно-композиційних навичок професійно-орієнтованого читання ми відбираємо масив текстів, що є об'єктом читацької діяльності перекладачів-референтів. Під час добору текстів для занять з ділової комунікації і перекладу одним з основних критеріїв був принцип автентичності, збереження авторської оригінальності. При методичній організації текстових матеріалів, послідовність їхнього розміщення обумовлена різним функціональним значенням.

Система вправ є особливо важливою як для інформативного, так і референтного читання. Вправа розглядається нами як одиниця навчання професійно-орієнтованому читанню. На перших трьох етапах формування структурно-композиційних навичок - це умовно-мовленнєва вправа у читанні цілого зв'язного тексту, а на четвертому і п'ятому етапах - це мовленнєві вправи у читанні. Вправа містить три компоненти: 1) постановка завдання, способи його вирішення 2) текст як об'єкт у діяльності читання; 3) спосіб виявлення розуміння, різні форми контролю і самоконтролю. До кожної вправи сформульована інструкція, яка виконує функції управління формуванням концентрації і стійкості уваги, цілісності і предметності смислового вербального сприйняття. Оскільки розуміння інформації пов'язано з різними видами її фіксації, то в інструкції вказаний конкретний вид фіксації. Вправи є основним засобом організації мовленнєвої діяльності читання у всіх запропонованих нами типах, то вони стають і основним способом управління формуванням структурно-композиційних і мовленнєвих навичок. До видів мовленнєвих вправ у референтному читанні ми віднесли: 1) пізнавально-орієнтовні і пошуково-референтні; 2) пізнавальні узагальнювально-референтні; 3) комунікативні орієнтовно-референтні; 4) комунікативні пошуково-референтні; 5) комунікативні узагальнювально-референтні. До першого типу належать вправи щодо сприйняття, осмислення і виділення читаючим ієрархії тем, мікротем, суб'єктів, логіко-семантичної структури текстів. До другого типу належать вправи для сприйняття, осмислення і виділення читачем лексико-семантичних моделей абзацу, субтексту і тексту і розуміння тематики, що виражається ними. До третього типу умовно-мовленнєвих вправ з формування СКН референтного читання віднесли вправи щодо сприйняття, осмислення і виділення під час читання композиційних схем повних первинних і компресованих текстів різних жанрів і типів офіційно-ділового стилю. До четвертого типу належать вправи для сприйняття, осмислення і виділення читачем композиційної структури, архітектоніки макротексту (книг, брошур, журналів, газет, інформаційних бюлетенів і інших). Розглянувши компоненти знань (світоглядні, загальнокультурні, спеціальні), ми простежили їх взаємозв'язок з уміннями, що необхідні перекладачу (операційно-дослідницькі, організаційні, практичні і комунікативні). Як специфічні перекладацькі навички, ми обрали мовленнєві, структурно-композиційні та навички інформативного та референтного читання. Найбільшу увагу ми звертали на формування структурно-композиційних навичок з огляду на їх значення для професійної підготовки перекладачів. Це дозволило створити модель формування професійно-педагогічних умінь. Ми виходили з того, що моделлю є створений з метою одержання і зберігання інформації спеціальний об'єкт, який відображає властивості, характеристики і зв'язки об'єкта-оригіналу довільної природи, які є суттєвими для суб'єкту. У нашому випадку об'єктом є процес формування професійно-педагогічних умінь і навичок у системі підготовки майбутніх перекладачів. Створюючи модель ми дотримувались таких вимог: дидактичних (доцільність, значущість, динамічність, раціональність); методичних (наявність логіки і структури у відображенні змісту, естетичність); технічних (рис. 1). Модель базується на взаємозв'язку між тріадою “знання-уміння-навички”. Особливе положення серед навичок займають структурно-композиційні. Вони формуються на базі навичок мовленнєвих і реферативного читання, шляхом: сприйняття структури тем, розділів, моделі абзацу, тексту, композиційної структури теми, композиційних схем та композиційної схеми жанрів і типів офіційно-ділового мовлення.

Їх формування, взаємний перехід забезпечується обраними для досліджень педагогічними умовами, які розглянуті вище.

Рис. 1. Модель формування професійно-педагогічних умінь у майбутніх перекладачів

Організаційна схема експериментального дослідження передбачала три етапи: констатуючий, формуючий та підсумковий. На констатуючому етапі було визначено вхідний рівень готовності студентів до використання професійних умінь і навичок. На формуючому етапі було проведено два діагностичних зрізи: перед початком формуючого експерименту і після його завершення. Контрольна і експериментальна групи практично не відрізнялись за рівнем сформованості структурно-композиційних навичок. Експериментальній групі було запропоновано методику формування навичок та комплекси вправ у читанні із заданими інструкціями, матеріалами різних жанрів офіційно-ділового стилю. Текстовий матеріал мав обсяг до 30 сторінок на 28 годин занять. За інформативністю тексти являли собою матеріал для багатопланового предмета читання, а теми відповідали програмі. Визначали три рівні готовності: високий, середній, низький. Низький рівень характеризує студентів, у яких професійні навички тільки зароджуються. Вони вміють співвідносити наявні уміння і навички з необхідними. Середній рівень - це рівень становлення, удосконалення знань у знайомій ситуації. Високий рівень характеризує студентів, здатних успішно використовувати офіційно-ділове мовлення на практиці. На основі рекомендацій викладачів-експертів ми оцінювали підготовленість студентів до перекладацької діяльності за ознаками: знання предмета, методики роботи; уявлення про модель особистості і фахівця; рівень розвитку професійних якостей; комунікабельність. Тому, як основні критерії було обрано: обсяг знань, їх системність, сформованість професійних умінь, здатність до переносу професійних навичок у практичну діяльність. За рівні прояву критеріїв

виставляли бали (максимум 5). Розрахунки проводились з використанням t-критерію Стьюдента. Дослідженню підлягали чотири структурно-композиційні навички: сприйняття, осмислення і виділення структури тем, мікротем або логіко-семантичної структури, лексико-семантичної моделі фрагмента або абзацу тексту, композиційної структури, архітектоніки макротексту, композиційної схеми повних і компресованих текстів різних жанрів і типів офіційно-ділового стилю (рис. 2).

Суттєві зміни відбулись у рівнях сформованості першої(сприйняття осмислення і виділення структури тем, мікротем або логіко-семантичної структури) та четвертої навички (сприйняття, осмислення і виділення композиційної схеми повних і компресованих текстів), тому, що для їх реалізації достатньо володіти стандартним набором навичок. А інші потребують творчого підходу.

Як виявив підсумковий зріз, після формуючого експерименту в експериментальній групі суттєво збільшився відсоток студентів із високим (з 25% до 40%) та середнім (з 49 % до 54 %) рівнем сформованості СКН ПОЧ текстів офіційно-ділового стилю і, відповідно, зменшилась кількість студентів з низьким рівнем ( з 26 % до 6 % ). У контрольній групі теж відбулася незначна динаміка рівня сформованості СКН ПОЧ , але ці зміни були досить незначними, про що свідчить таблиця ( табл.1 ).

Таблиця1

Результати формуючого експерименту

Рівень сформованості СКН ПОЧ текстів офіційно-ділового стилю	Експериментальна група	Контрольна група
	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Початковий зріз	25 %	49 %	26 %	22 %	48 %	30 %
Кінцевий зріз	40 %	54 %	6 %	26 %	50 %	24 %

Як свідчать результати таблиці зіставлення даних проведених зрізів, дослідне навчання підтвердило ефективність і доцільність розробленої методики формування структурно-композиційних навичок читання цілих зв'язних текстів різних жанрів і типів офіційно-ділового стилю на п'ятьох етапах. Результати є переконливим показником якісних змін, що відбулися у процесі дослідного навчання.

Висновки

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури дав змогу виявити загальні тенденції професійно-педагогічної підготовки фахівців. Серед чинників, які впливають на ефективність підготовки спеціалістів, дослідники виділяють соціально-економічні, теоретичні та практичні. Але практично відсутні роботи, присвячені питанню професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів. Термін “професійно-педагогічна підготовка” має декілька трактувань. За нашим баченням, професійно-педагогічна підготовка - це організований, систематичний процес формування професійно-педагогічних знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

2. Констатуючий експеримент показав, що з структурою і композицією текстових матеріалів 65,1% студентів зустрічались тільки при вивченні українських текстів і 8,9% студентів знайомі із структурно-композиційними характеристиками текстів іноземною мовою. Визначення рівня готовності випускників до використання умінь і навичок офіційно-ділового мовлення у практичній діяльності проводили за мотиваційним, особистісно-вольовим, пізнавальним та організаційним компонентами. На високому рівні готовності із 237 студентів знаходилося 15,05% , на низькому - 22,57%.

3. Одним з видів діяльності перекладача є офіційно-ділове мовлення. Забезпечити підготовку до офіційно-ділового мовлення можна за рахунок певних педагогічних умов. До них ми віднесли такі: задоволення інформаційної потреби фахівців; сприйняття, осмислення, виділення денотатних словосполучень; досконалість мовленнєвої дії операційного аспекту діяльності; обізнаність з правилами добору текстового матеріалу; систематичність у побудові структурно-композиційних вправ.

4. Серед навичок, необхідних майбутнім перекладачам, ми виділили структурно-композиційні. Серед визначальних ми обрали сприйняття, осмислення і виділення: структури тем і мікротем або логіко-семантичної структури; лексико-семантичної моделі фрагмента або абзацу тексту; композиційної схеми повних і компресованих текстів різних жанрів і типів офіційно-ділового стилю.

5. Наші дослідження дозволили виділити п'ять етапів формування мовленнєвих структурно-композиційних навичок читання: ознайомчо-підготовчий, варіативний, розвивально-удосконалювальний і системно-синтезуючий. На ознайомчо-підготовчому етапі студенти знайомляться з структурно-композиційною операцією в мікроконтексті. На стандартизуючому етапі мовленнєва операція виконується студентом багаторазово; на варіативному етапі реалізується автоматизація мовленнєвих операцій шляхом їх багаторазового використання. Розвивально-удосконалювальний етап сприяє формуванню навичок в умовах складних мовленнєвих дій. На системно-синтезуючому етапі в умовах виконання моделей гнучкого професійно-орієнтованого читання відбувається послідовне і правильне виконання структурно-композиційних операцій. Дотримання цих етапів забезпечило підвищення рівня готовності студентів до майбутньої діяльності.

6. На основі анкетування перекладачів-професіоналів були конкретизовані необхідні для майбутньої діяльності студентів професійні уміння: досконале володіння рідною та іноземною мовами; доречне застосування перекладацької трансформації, уникнення буквалізмів; збереження логічної послідовності та правильності передавання композиційної структури оригіналу; збереження стилю мовлення, авторського задуму перекладеного тексту з враховуванням мовної та мовленнєвої норми мови перекладу; співвідносити зміст перекладу із реальною дійсністю; здатність визначати ступінь повноти передачі змісту залежно від виду перекладу та поставленої мети; володіння культурою спілкування та знання міжкультурних відмінностей, ділового етикету; постійність у підтримці комунікативної спрямованості перекладу та швидкого реагування на зміни ситуації.

7. Реалізація ефективної професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів до використання структурно-композиційних навичок читання забезпечується моделлю такої підготовки, яка підпорядкована визначеним і теоретично обґрунтованим педагогічним умовам. У таку модель входять елементи, які є взаємопов'язаними між собою: компоненти знань (світоглядні, загальнокультурні, спеціальні); професійно-педагогічні уміння (операційно-дослідницькі і організаційні, практичні, комунікативні); навички (мовленнєві, структурно-композиційні); види структурно-композиційних навичок та типи вправ, що сприяють їх формуванню.

8. Проведений формуючий експеримент підтвердив ефективність розробленої на основі обґрунтованих педагогічних умов та навчально-методичного комплексу моделі формування професійно-педагогічних умінь і навичок у майбутніх перекладачів. У студентів експериментальних груп відбулись статистично-значущі кількісні і якісні зміни основних показників рівнів сформованості умінь і навичок. Це проявилось у позитивних змінах за критеріями: обсяг знань, системність знань, сформованість професійних умінь, здатність до переносу професійних навичок. Розрахунки проводились для кожної з чотирьох обраних навичок практичної діяльності. Зміна середнього балу успішності відбулась на 0,35. На високому рівні сформованості на початковому етапі формуючого експерименту в контрольних групах було 22% студентів, а в експериментальних 25%. Із завершенням експерименту кількість студентів на високому рівні збільшилась на 4%, а в експериментальній групі - на 15%. Правильність результатів підтверджена розрахунками за t-критерієм Стьюдента. Отже, експериментальна перевірка підтвердила істинність висунутої гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів. Перспективними є питання формування комунікативних та організаційних умінь і навичок майбутніх перекладачів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Навчальні посібники

1. Павлик О.Б., Король С.В. Граматичні труднощі перекладу: Навчальний посібник. - Хмельницький: Вид-во ТУП, 2003.- 108 с.

Статті

1. Павлик О.Б. Особливості й етапи формування структурно-композиційних навичок професійно-орієнтованого читання перекладачів//Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія , досвід, проблеми //Зб. наук. пр. - Вип.. 5 /Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С.572-577.

2. Павлик О.Б. Професійно-орієнтоване іншомовне читання у різних ситуаціях перекладу як складного виду мовленнєвої діяльності//Філологічні студії: науковий часопис. - Луцьк, 2004.- С.106-111.

...