Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.72:373.3

Соціально-педагогічні умови формування

культури здоров'я старшокласників

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кириленко Світлана Володимирівна

Київ - 2004



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Оржеховська Валентина Михайлівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувачка лабораторії превентивного виховання.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Волков Леонід Вікторович, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, професор кафедри теорії та методики фізичного виховання;

- кандидат педагогічних наук Кузьменко Валентина Юхимівна, Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя, старший викладач кафедри фізичного виховання.

Провідна установа - Запорізький державний університет, кафедра управління і соціальної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя.

Захист дисертації відбудеться “22” червня 2004 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9; 8-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “21” травня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт



АНОТАЦІЯ

Кириленко С.В. Соціально-педагогічні умови формування культури здоров'я старшокласників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена актуальній проблемі формування культури здоров'я старшокласників. У роботі на основі вивчення та аналізу стану розробленості цієї проблеми в теорії і практиці вперше з'ясовано зміст та соціально-педагогічну сутність культури здоров'я; теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено структурно-функціональну та структурно-логічну моделі формування культури здоров'я, критерії та показники культури здоров'я, рівні їх сформованості у старшокласників; науково обґрунтовані та експериментально перевірені соціально-педагогічні умови ефективного формування культури здоров'я учнів старших класів.

Ключові слова: здоров'я, компоненти здоров'я, критерії здоров'я, показники здоров'я, здоровий спосіб життя, культура здоров'я, рівні сформованості культури здоров'я, педагогічні технології, позитивна мотивація на здоровий спосіб життя і культуру здоров'я.



АННОТАЦИЯ

Кириленко С.В. Социально-педагогические условия формирования культуры здоровья старшеклассников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена актуальной педагогической проблеме -сохранению здоровья и формированию культуры здоровья старшеклассников, которые обучаются в общеобразовательных учебных заведениях Украины. старшокласник культура здоров'є педагогічний

На основании изучения и анализа состояния разработки данной проблемы в философской, психолого-педагогической, медико-биологической литературе уточнено содержание понятия “культура здоровья” старшеклассников, дано развитие его социально-педагогической сущности; научно обоснованы основные социально-педагогические условия формирования здорового образа жизни старшеклассников; обоснована взаимосвязь содержания и форм педагогических технологий, организации педагогического руководства процессом формирования культуры здоровья учащихся старших классов.

Разработано структурно-функциональную и структурно-логическую модели формирования культуры здоровья, критерии, показатели культуры здоровья, уровни их сформированности у старшеклассников. Критериями культуры здоровья определены физическое здоровье, психическое здоровье (психологический комфорт), духовное здоровье, социальное здоровье (социальное благополучие); каждый из этих критериев характеризуется определенными показателями. Проведенный анализ результатов исследования по данным показателям позволил выделить пять уровней сформированности культуры здоровья старшеклассников: высокий, выше среднего, средний, ниже среднего, низкий.

В процессе констатирующего этапа эксперимента установлено, что только 4,7% старшеклассников имеют высокий уровень физического здоровья; 12,3% учащихся имеют завышенную самооценку, а у 40% она занижена, что подтверждает выводы о наличии у значительной части учащихся старших классов чувства неполноценности, неуверенности в себе, что, в свою очередь, делает их агрессивно настроенными, провоцирует употребление наркотиков, алкоголя. Трудности у старшеклассников вызывает понимание таких понятий как “честность”, “справедливость”, что свидетельствует о недостаточном уровне духовного и социального здоровья учащихся старших классов.

Внедрение в процессе обучения и воспитания старшеклассников интерактивных технологий, индивидуальных и дифференцированных подходов, апробация таких воспитательных технологий как тренинги, проективные технологии, разработка моделей Школ содействия здоровью, а также целенаправленное научно-методическое обеспечение, теоретическая и методическая подготовка педагогических кадров обеспечили формирование культуры здоровья старшеклассников.

Организация воспитательного процесса по формированию культуры здоровья позитивно повлияла на отношения подростков со своим окружением и с собой: у старшеклассников зафиксирована трансформация представлений о себе, своих способностях и возможностях, а, значит, и оценка самого себя. Самооценка старшеклассников экспериментальных коллективов стала более реальной, отвечающей их возможностям и способностям. Критический взгляд на себя и на окружающих содействовал формированию у старшеклассников такого типа поведения, который характеризуется оптимизацией уровня притязаний, улучшением отношений со взрослыми. Содержание, формы и методы формирования культуры здоровья у старшеклассников, используемые нами в процессе экспериментальной работы, содействовали укреплению жизненной позиции старших подростков, повышению уровня их уверенности в себе, собственных силах, возможностях, целях и путях их достижения.

Сравнение экспериментальных данных подтвердило, что в результате реализации программы исследования в экспериментальных классах отмечены положительные изменения в уровнях формирования культуры здоровья. Так, на конец эксперимента количество учащихся с высоким и выше среднего уровнем сформированности физического здоровья увеличилось с 38,5% до 41%; психического здоровья- с 16% до 25%; духовного здоровья - с 6% до 12%; социального здоровья - с 3% до 10%. В контрольных классах эта тенденция менее выражена, существенных количественных и качественных изменений здесь не зафиксировано.

Апробированные в процессе экспериментальной работы педагогические технологии, формы, методы и приемы формирования культуры здоровья могут использоваться учителями, классными руководителями, директорами учебных заведений и их заместителями по воспитательной работе. Актуальны также диагностические методики изучения уровня сформированности культуры здоровья старшеклассников, рекомендации по организации здоровьесохраняющего воспитания в общеобразовательных учебных заведениях.

Ключевые слова: здоровье, компоненты здоровья, критерии здоровья, показатели здоровья, здоровый образ жизни, культура здоровья, уровни сформированности культуры здоровья, педагогические технологии, позитивная мотивация на здоровый образ жизни и культуру здоровья.



SUMMARY

Svitlana V. Kyrylenko Social - pedagogical conditions of formation of culture of teenagers' health. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in a speciality 13.00. 07 - theory and technique of education. - Institute of Problems of Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to a urgent pedagogical problem - preservation of health and formation of culture of teenagers' health, which are trained in general educational establishments of Ukraine.

On the basis of study and analysis of a status of development of the given problem for the first time in the theory and practice the contents and social -pedagogical essence of culture of health is specified; is theoretically proved and the criteria and parameters of culture of health, levels them formation at teenagers are checked experimentally up structurally functional and structural - logic models of formation of culture of health,; is developed the Concept on formation of positive motivation on healthy lifestyles at children and youth.

Keywords: health, components of health, criterion of health, parameters of health, healthy lifestyle, culture of health, levels formation of culture of health, pedagogical technologies, positive motivation on healthy lifestyles and culture of health.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституція України визнає життя і здоров'я людини одними з найвищих соціальних цінностей. Тому держава зобов'язана забезпечити якнайповнішу реалізацію цих цінностей і за цих умов вирішити завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить інтелектуальний і духовний розвиток суспільства.

Закон України “Про загальну середню освіту” одним із головних визначає завдання виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров'я та здоров'я інших, формування засад і гігієнічних навичок здорового способу життя, збереження і зміцнення їх фізичного та психічного здоров'я. Ці ж завдання визначені й Державними стандартами середньої освіти.

Пошук ефективних шляхів формування здорового способу життя - проблема міждисциплінарна. Їй присвятили свої дослідження філософи Е.А.Бабаян, Е.К.Бахтель, Д.Г.Зарідзе; психологи В.С.Бітенський, В.С.Братусь, М.Е.Бурно, А.Е.Личко, Н.Ю.Максимова, Н.І.Фелінська, Б.Г.Херсонський; соціологи А.А.Габіані, Я.Й.Гданський, С.П.Дідковська, В.Е.Козак, Г.Я.Лукачек, В.Т.Маляренко, А.Н.Міллер, Н.А.Мірошніченко, С.Н.Таратухін; медики Г.Л.Апанасенко, Т.Є.Бойченко, В.О.Мовчанюк, І.В.Муравов, Л.О.Попова, В.А.Шаповалова, інші.

Розробку педагогічних шляхів вирішення згаданої проблеми здійснювали Л.Н.Анісимова, С.М.Бондаренко, Л.В.Волков, М.С.Гончаренко, К.Е.Ігошев, Д.В.Колєсов, О.Р.Костенко, В.М.Оржеховська, Н.Ф.Панченко, О.І.Пилипенко, П.І.Сидоров, Е.С.Скворцова, А.В.Сухорєв, Л.А.Флегонтов та інші.

Проведений нами аналіз наукових досліджень підтвердив, що в сучасних умовах здійснюється цілеспрямований процес орієнтації дітей та молоді на здоровий спосіб життя, культуру здоров'я. Концепція такого підходу базується на гуманістичних засадах, в основі яких лежить завдання захисту дитини, надання їй допомоги у зміцненні здоров'я через різноманітні види предметно-перетворювальної діяльності.

Важливе практичне значення вирішення цієї проблеми та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми дослідження - “Соціально-педагогічні умови формування культури здоров'я старшокласників”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема наукової роботи є частиною проблемної теми лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання АПН України “Науково-методичні засади розробки і впровадження інтерактивних технологій у превентивному вихованні“, державний реєстраційний номер 0102U000842. Тема дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол №4 від 26.05.2003 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 8 від 28.10.2003 року).

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Предметом дослідження є соціально-педагогічні умови формування культури здоров'я старшокласників.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування і експериментальна перевірка сукупності соціально-педагогічних умов формування культури здоров'я учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Гіпотезою дослідження висунуто припущення, що процес формування культури здоров'я старшокласників можливо ефективно здійснювати за сукупності таких умов: удосконалення змісту, форм і методів формування культури здоров'я учнів старших класів; розробки і активного функціонування цілісної навчально-виховної системи на основі запровадження сучасних особистісно зорієнтованих технологій формування культури здоров'я, спеціально відібраних та модифікованих у відповідності з метою дослідження; здійснення теоретичної та методичної підготовки педагогів до реалізації завдань з формування культури здоров'я старшокласників.

Визначена мета і висунута гіпотеза обґрунтували вирішення наступних завдань дослідження:

1. З'ясувати соціально-педагогічні передумови формування культури здоров'я старшокласників, стан розробленості цієї проблеми в теорії і практиці.

2. Розробити і обґрунтувати структурно-логічну модель формування культури здоров'я, критерії та показники культури здоров'я, рівні їх сформованості у старшокласників.

3. Визначити соціально-педагогічні умови формування культури здоров'я старшокласників та експериментально перевірити їх ефективність в умовах діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

4. Розробити програми, навчально-методичні посібники та методичні рекомендації з впровадження результатів дослідження у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

Для розв'язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження:

- теоретичного пошуку: аналіз філософської, педагогічної, медичної, соціологічної, психологічної літератури, що дало змогу уточнити зміст поняття “культура здоров'я” старшокласників; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено сутність та соціально-педагогічні умови ефективного здійснення процесу формування культури здоров'я в учнів старших класів; за допомогою метода теоретичного моделювання нами розроблено структурно-логічну модель формування культури здоров'я старшокласників;

- емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіда, тести, рейтинг); соціометричні, прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик тощо) - отримані за їх допомогою дані було використано при визначенні рівнів сформованості культури здоров'я старшокласників; у процесі використання обсерваційних (констатуючий та формуючий етапи експерименту) та праксиметричних методів (аналіз перспективного і масового досвіду, результатів діяльності) було підтверджено висунуту гіпотезу дослідження.

Теоретично-методологічною основою дослідження є концепція цілісного педагогічного процесу; закономірності формування особистості та її всебічний розвиток; досягнення психолого-педагогічної, соціальної, медичної наук і практики про здоровий спосіб життя, соціальну сутність здоров'я та його культуру; праці педагогів, психологів, соціологів, медиків, фізіологів з питань формування здорового способу життя, культури здоров'я: В.І.Андрєєва, Л.Н.Анісимової, І.Д.Беха, М.С.Гончаренко, Д.В.Колєсова, О.Р.Костенко, Н.Ю.Максимової, В.М.Оржеховської, О.І.Пилипенка, Н.Ф.Панченка, А.В.Сухорєва, М.М.Фіцули, В.С.Хомика, В.Н.Ягодинського, А.А.Якушева та інших. Для уточнення вихідних позицій використовувалися матеріали галузевих нормативно-правових документів з проблеми дослідження, перспективний педагогічний досвід шкіл України та зарубіжжя.

Дослідження проводилося протягом 1993 - 2003 років у три етапи.

На першому етапі (1993 - 1995 рр.) вивчався стан досліджуваної проблеми у філософській, педагогічній, психологічній, соціологічній, медичній літературі. Обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до вирішення проблеми формування культури здоров'я старшокласників. Визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано робочу гіпотезу, конкретизовано завдання дослідження; проведено конcтатуючий і дослідно-пошуковий етапи експерименту; розроблено методику формуючого етапу експерименту.

На другому етапі (1996 - 2002 рр.) здійснено дослідно-експериментальну перевірку гіпотези дослідження; на основі діагностичних даних апробовано методику організації формування культури здоров'я старшокласників. У процесі роботи уточнено положення гіпотези дослідження; розроблено структурно-логічну модель формування культури здоров'я старшокласників та технології її впровадження. Проведено контрольні зрізи, узагальнено й проаналізовано експериментальні матеріали.

На третьому етапі (2002 - 2003 рр.) здійснено повну обробку одержаних у процесі дослідження матеріалів, оформлено їх результати; розроблено методичні рекомендації і впроваджено у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів структурно-функціональну модель формування культури здоров'я старшокласників.

Експериментальна база дослідження. Дослідженням було охоплено школи міст Дніпропетровська, Донецька, Запоріжжя, Києва, Кривого Рогу, Одеси, Павлограда, Сімферополя, Харкова. Основною експериментальною базою були визначені загальноосвітні навчальні заклади: №80 м. Дніпропетровська, №19 м. Павлограда, №49 м. Кривого Рогу, №59 м. Харкова, №9 м. Запоріжжя, №7 м. Одеси, №56 м. Донецька, №14 м. Сімферополя. Окремі позиції відпрацьовувалися у загальноосвітніх навчальних закладах Автономної Республіки Крим, Донецької, Дніпропетровської, Черкаської областей, м. Києва.

Всього експериментом було охоплено 1774 особи. У тому числі, у формуючому етапі експерименту брали участь 487 учнів, з них: 247 - в експериментальних класах та 240 - у контрольних.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше визначена змістова, функціональна, соціально-педагогічна сутність феномену “культура здоров'я”; розроблено структурно-логічну модель формування культури здоров'я старшокласників; визначено зміст і педагогічні технології управління процесом формування культури здоров'я старшокласників.

Теоретична значущість дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні соціально-педагогічних умов, детермінації змісту та динаміки позитивних змін у формуванні культури здоров'я учнів старших класів; визначенні та науковому обґрунтуванні критеріїв, показників і рівнів її сформованості; розробці форм і методів оптимізації процесу формування культури здоров'я учнів старшого шкільного віку.

Практичне значення дослідження полягає у визначенні соціально-педагогічних умов підвищення ефективності процесу формування культури здоров'я старшокласників; розробці та впровадженні в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів моделі формування культури здоров'я учнів старших класів; розробці й апробації педагогічних технологій, моделей сучасних загальноосвітніх навчальних закладів, де забезпечується активізація процесу формування культури здоров'я старшокласників.

Особистий внесок дисертанта полягає у розробці та реалізації структурно-функціональної та структурно-логічної моделей формування культури здоров'я старшокласників, його компонентів, критеріїв, показників; у модифікації змісту, засобів, форм, педагогічних технологій; створенні та реалізації системи підготовки кадрів; організації та проведенні експериментальних досліджень. У наукових працях, що подані у співавторстві, дисертантці належать результати досліджень, що стосуються розробки методики проведення тренінгових занять з використанням інноваційних технологій та їхнього впливу на формування мотиваційно-смислової основи культури здоров'я.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується теоретичним і методологічним обґрунтуванням його вихідних положень; застосуванням комплексу засобів, форм і методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів, а також багаторічною тривалістю дослідно-експериментальної роботи; поетапною структурою дослідження; відповідністю теоретичних положень і висновків як між собою, так і з даними дослідно-експериментальної роботи.

На захист виносяться:

зміст та соціально-педагогічна сутність поняття “культура здоров'я”;

структурно-логічна модель формування культури здоров'я старшокласників, критерії, показники та рівні її сформованості;

науково обґрунтовані та експериментально перевірені соціально-педагогічні умови ефективного формування культури здоров'я учнів старших класів;

програми, навчально-методичні посібники та методичні рекомендації з впровадження результатів дослідження у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися у процесі експериментальної роботи, публікаціях і виступах на третьому Національному конгресі з профілактичної медицини та валеології (м. Санкт-Петербург, травень 1996 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Формування, збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління як обов'язковий компонент системи національної освіти” (м. Дніпропетровськ, жовтень 1996 р.); на Міжнародному конгресі валеологів “Здоров'я та освіта” (м. Санкт-Петербург, березень 1999 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Життя і здоров'я дитини: пріоритети освіти і охорони здоров'я” (м. Київ, грудень 2003 р.), на Другій Міжнародній науково-практичній конференції “Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку” (м. Харків, квітень 2004 р.); на науково-методичних семінарах та семінарах-тренінгах, які проводилися відділом виховної роботи Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти України у 1996 - 1999 роках, Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України у 1999-2004 роках.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю, з них 3 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 10 науково-методичних та методичних посібників, зокрема, 1 авторський.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури (280 найменувань). Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 215 сторінок, основний зміст викладено на 180 сторінках. Робота містить 19 таблиць, 2 рисунка, 3 графіка, 14 діаграм на 25 сторінках та 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і етапи дослідження, сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічну основу дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість одержаних результатів, визначено експериментальну базу, достовірність, особистий внесок дисертанта, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Формування культури здоров'я старшокласників як соціально-педагогічна проблема” розкривається стан розробки проблеми формування культури здоров'я учнів старших класів та ідей і напрямів розв'язання проблеми формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Аналізуються підходи до вирішення проблеми формування культури здоров'я особистості в історико-педагогічному контексті та практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів, визначено соціально-педагогічні умови формування, збереження та відтворення здоров'я старшокласників й проаналізовано сучасний стан культури здоров'я учнів у педагогічній практиці загальноосвітніх навчальних закладів.

Дослідження проблеми базується на теоретичних засадах психолого-педагогічної науки щодо формування особистості та особливостей її розвитку; особистісно зорієнтованому підході до виховання (І.Д.Бех), теорії самоактуалізації особистості (К.О.Альбуханова-Славська, С.Л.Рубінштейн).

У сучасній Україні сформувалася тенденція інтеграції в одну освітню галузь “здоров'я і фізична культура” таких предметів навчального плану, як “основи здоров'я”, “фізична культура”, “основи безпеки життєдіяльності”, “валеологія”, що є однією із позитивних педагогічних умов формування культури здоров'я учнів.

Разом з тим, аналіз стану фізичного здоров'я дітей та молоді в Україні, проведений за інформаційно-діагностичною оздоровчою програмою “Школяр” (автор В.А.Шаповалова) за підтримки Міністерства освіти і науки України, засвідчив зростання захворюваності серед молоді. Обстеження понад 60 тисяч дітей віком 6 - 18 років показало: лише 0,8% українських дітей мають високий рівень фізичного здоров'я. Вступаючи до школи, майже 80% їх мають порушення здоров'я.

Погіршується психічне здоров'я дітей та молоді. Захворюваність на розлади психіки і поведінки за останні п'ять років зросла на 8%. Як правило, причиною цього є вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психоактивних речовин. За даними досліджень С.С.Волкової, М.С.Гончаренко, Н.Ю.Максимової, В.М.Оржеховської та інших, серед неповнолітніх правопорушників - до 60% таких, що мають знижений інтелект.

Спостерігаються серйозні ускладнення у соціальному здоров'ї: гостроти й актуальності набули проблеми підліткової агресивності, відсутності культури спілкування, соціального конформізму. Загострюється проблема соціальної адаптованості дітей і підлітків до учнівських колективів, спостерігається тенденція до зростання відчуження підлітків від батьків, учителів, школи, від суспільства в цілому. За даними досліджень, лише 8% старшокласників відвідують школу, спонукаючись бажанням і задоволенням.

Аналіз, зроблений у працях Е.А.Бабаяна, В.М.Оржеховської, О.І.Пилипенка, П.І.Сидорова, І.В.Стрельчука, Н.І.Фелінської та інших, дозволяє зробити висновок, що низький рівень здоров'я молоді має низку конкретних причин, серед яких: відсутність пріоритету здоров'я та мотивації на здоровий спосіб життя і культуру здоров'я; конфлікти в родині, зловживання батьками алкогольними напоями, тобто агресивне соціальне середовище; складну криміногенну ситуацію, комерціалізацію статевих стосунків, ранній початок статевого життя; незадовільна організація харчування дітей, санітарно-гігієнічні проблеми, а також незадовільну організацію навчального процесу.

Як свідчить проведений нами аналіз наукової літератури, поняття “здоров'я” нерозривно пов'язане з поняттям “здоровий спосіб життя”. З філософської точки зору “спосіб життя” - це поняття, яке характеризує особливості повсякденного життя людей. Воно охоплює працю, побут, форми використання вільного часу, задоволення матеріальних та культурних потреб, участь у суспільному та політичному житті людей. Отже, здоровий спосіб життя - це спосіб життєдіяльності, спрямований на збереження та покращення здоров'я людини.

Дослідження праць О.В.Вакуленка, Н.М.Комарова, І.В.Сущевої, Л.П.Сущенка, Р.Я.Левіна засвідчило, що основним змістом діяльності з формування здорового способу життя є розробка і реалізація соціальних проектів, які спираються на певні передумови, принципи, завдання, стратегії, механізми; метою формування здорового способу життя є сприяння досягненню, в широкому розумінні, благополуччя і здоров'я на всіх рівнях і для всіх; а основними механізмами його формування - створення умов для окремих осіб, груп людей, громад позитивно впливати на проблеми здоров'я; результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров'я як інтегрована якість особистості й показник її вихованості.

На нашу думку, поняття “культура здоров'я” включає умови та характеристики оточуючого середовища; індивідуальні якості та особливості особистості, уміння адекватно співвіднести себе з навколишнім світом. За такого підходу цілком правомірним є висновок, що культура здоров'я є невід'ємною складовою загальної культури особистості, забезпечує певний рівень знань, умінь, навичок її з питань формування, збереження, відтворення та зміцнення власного здоров'я і характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно здоров'я оточуючих.

Визначивши завдання формування культури здоров'я старших підлітків як складову системи освіти та виховання, що сприятиме всебічному вдосконаленню і зміцненню їх організму, нами розроблена структурно-логічна модель формування культури здоров'я старшокласників, що подана на рисунку 1, де виокремлено критерії цього процесу: фізичне здоров'я; психічне здоров'я (психологічний комфорт); духовне здоров'я; соціальне здоров'я (соціальне благополуччя) та їх показники.

Оскільки “культура здоров'я” - поняття багатопланове, для з'ясування його загального, інтегрального рівня нами визначено рівні кожної із складових фізичного, психічного, духовного і соціального здоров'я, а саме: високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький.

Для оцінки стану фізичного здоров'я старшокласників ми користувалися діагностичною методикою “Школяр” В.А.Шаповалової.

Значна кількість злочинів та правопорушень, якщо не безпосередньо, то опосередковано, зумовлена певними вадами психічного здоров'я. Особливу увагу ми приділили виявленню акцентуацій характеру старшокласників та рівня самоконтролю в емоційній сфері та поведінці (за методикою К.Леонгарда).

Для визначення рівня духовного та соціального здоров'я застосовувалися такі діагностичні методики: опитування, анкетування, бесіди, рольові та ділові ігри, “мозкові штурми”, аналіз проблемних ситуацій, незалежних характеристик, аналіз малюнків тощо. Особливе місце посідали спостереження за учнями у різних видах діяльності, оскільки духовність людини проявляється саме у вчинках та діях.

У ході констатуючого етапу експерименту проаналізовано та узагальнено досвід педагогічних колективів з формування культури здоров'я, скоректовано експериментальні методики, випробувано різні варіанти залучення старшокласників до різноманітних форм оздоровчої роботи, надано методичну допомогу вчителям, класним керівникам, заступникам директорів з виховної роботи.

У другому розділі “Шляхи удосконалення формування культури здоров'я старшокласників” розкрито методику формуючого етапу експерименту, зміст, форми, методи, педагогічні технології та соціально-педагогічні умови формування культури здоров'я старшокласників.

Найбільш ефективними виявилися такі соціально-педагогічні умови:

а) усунення помилок у виховному процесі; посилення уваги до особистості старшокласника з урахуванням його можливостей і потреб, допомога в захисті прав підлітка шляхом використання здоров'язміцнюючих, здоров'яформуючих, здоров'язберігаючих технологій;

б) розширення соціального досвіду та життєвих навичок старшокласників, що передбачає їх позитивну мотивацію щодо ведення здорового способу життя, культуру здоров'я;

в) створення шкільних традицій здорового способу життя на основі проведення оздоровчої роботи серед учнівської молоді, вчителів, батьківської громадськості;

г) цілеспрямоване науково-методичне забезпечення, удосконалення теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів до здійснення діяльності з формування культури здоров'я старшокласників шляхом організованого навчання на курсах в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, проведення обласних (міських, районних) проблемних семінарів, семінарів-практикумів з використанням інтерактивних форм та методів навчання, а також шляхом самоосвіти (система такого навчання відпрацьована нами у процесі експериментальної роботи, а відповідні матеріали подано у додатках до дисертаційного дослідження).

У ході формуючого етапу експерименту ми проаналізували зміни у рівнях сформованості культури здоров'я старшокласників за розробленими нами критеріями (фізичне, психічне, духовне, соціальне).

Засвідчено активне зростання усіх показників рівня сформованості фізичного здоров'я старшокласників. Якщо до початку експерименту 38,5% старшокласників мали високий та вище середнього рівні ставлення до власного здоров'я, 44,3% - середній рівень, а 17,2% учнів старших класів мали низький показник його сформованості, то після завершення експериментальної роботи ці показники становили відповідно 51,1%; 36,7%; 4,2%.

Аналіз рівня сформованості психічного здоров'я (психологічного комфорту) старшокласників засвідчив, що найбільш чисельною виявилася група старших підлітків, у яких проявилася адекватність позитивних емоцій (85,9%). Однак, у досить значного числа старшокласників і після завершення експериментальної роботи зафіксовано відсутність або недостатню сформованість таких якостей, як саморегуляція (4,0% та 17,8%); адекватність самооцінки (2,8% та 16,5%); відсутність шкідливих звичок (28,1% та 25,9%).

Результати дослідження з виявлення рівнів духовного та соціального здоров'я показали, що ці процеси відбувалися повільніше, а структура ціннісних орієнтацій старшокласників не зазнала глибоких змін. Це пояснюється досить значною інертністю формування ціннісної сфери людини, оскільки вона розвивається під впливом багатьох чинників: оточення старшокласників, засоби масової інформації тощо.

Узагальнені результати сформованості культури здоров'я старшокласників (за всіма критеріями та показниками, за результатами констатуючого та формуючого етапів дослідно-експериментальної роботи) подано на діаграмі 1.

Як видно з наведених даних, кількість учнів старших класів, які мають високий, вище середнього та середній рівні сформованості культури здоров'я, після завершення експериментальної роботи зросла відповідно на 3,5%; 6,4% та 14,5%, а показники низького та нижче середнього рівнів сформованості культури здоров'я зменшилися відповідно на 13,6% та 18,8%.

Отримані дані свідчать про позитивні тенденції та ефективність експериментальної роботи із формування культури здоров'я старшокласників. Зміст, форми та методи формування культури здоров'я у старшокласників, які використовувалися нами у процесі експериментальної роботи, сприяли зміцненню особистісної життєвої позиції старших підлітків, підвищенню їх впевненості у собі, власних силах, можливостях, цілях і шляхах їх досягнення.

Інтегральним показником сформованості культури здоров'я старшокласників є “сформована громадянська відповідальність”. На нашу думку, саме локус відповідальності у багатьох відношеннях може характеризувати ефективність впровадження системи формування культури здоров'я. Якщо до початку експерименту 16,2% учнів старших класів вважали, що події власного життя залежать від них самих, то після завершення експерименту - 39,1%. Отже, можна стверджувати, що відповідальність за власне життя і здоров'я у старших підлітків зросла більше ніж удвічі. Усвідомлення того, що твоє життя залежить особисто від тебе і є тим ресурсом, який дає можливість особистості приймати життєво важливі рішення.

Доцільно зазначити, що в експериментальних колективах якісно змінилася система виховної роботи щодо формування культури здоров'я, в основу якої закладено здоров'язміцнюючі, здоров'яформуючі, здоров'язберігаючі технології. Забезпечення цього процесу вимагало необхідної спеціальної фахової підготовки педагогічних працівників. У зв'язку з цим, спільно з обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти відпрацьовано систему підготовки різних категорій педагогічних працівників до здійснення діяльності з формування культури здоров'я старшокласників. Нами визначено шляхи підвищення кваліфікації педагогічних працівників до здійснення такої діяльності: організоване навчання в обласних ІППО, проблемні семінари, семінари-практикуми, самоосвіта педагогічних працівників. Найбільш ефективними виявилися інтерактивні форми навчання: дискусії, рольові та ділові ігри, диспути, брифінги, тренінги тощо, які сприяли ефективному формуванню у них умінь і навичок вести цілеспрямовану роботу з формування в учнів культури здоров'я, створенню на уроках атмосфери співпраці, активної взаємодії і співтворчості.



ВИСНОВКИ

1. Вивчення філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної, медико-біологічної літератури з проблеми дослідження дали змогу уточнити зміст поняття “культура здоров'я”. З метою переосмислення його в сучасній педагогічній науці наголошено, що культура здоров'я є одним із важливих компонентів загальної культури людини, обумовленим матеріальним і духовним середовищем у системі цінностей, знань, потреб, умінь і навичок з формування, збереження, зміцнення здоров'я.

2. Розроблена в ході дослідження структурно-логічна модель формування культури здоров'я старшокласників дозволила розкрити сутність та соціально-педагогічні умови ефективного здійснення цього процесу і підтвердила, що формування культури здоров'я старшокласників є цілісною дієвою педагогічною системою, яка характеризується конкретною метою, завданнями, змістом, оптимальними формами і методами її організації, а також визначенням критеріїв, показників і рівнів сформованості культури здоров'я.

3. Результати констатуючого етапу дослідження засвідчили, що лише 4,7% старшокласників мають високий рівень фізичного здоров'я; 10,2% - вище середнього; 36,9% - середній; 29,8% - нижче середнього та 18,4% - низький рівень фізичної розвиненості. 12,3% учнів мають завищену самооцінку, 47,7% - адекватну, у 40% респондентів самооцінка занижена, що підтверджує висновки про наявність у значної кількості старшокласників почуття неповноцінності (15,3%) і невпевненості у собі (25, 7%), а це, в свою чергу, заважає особистісній саморегуляції, пригнічує психічний стан, робить беззахисними перед агресивно налаштованими людьми, спонукає до вживання наркотиків, тютюну, алкоголю. Значна частина учнів старших класів (28,1%) ставиться до своїх однолітків байдуже, проявляє недоброзичливість, зневагу, що свідчить про недостатній рівень їх духовного і соціального здоров'я.

4. Аналіз результатів формуючого етапу експерименту засвідчив, що ефективність процесу формування культури здоров'я старшокласників у системі здоров'язберігаючого виховання дає високу результативність за певних соціально-педагогічних умов: поліпшення виховання культури здоров'я у старшокласників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і потреб; створення належних умов для соціальної адаптації та захисту інтересів і прав учнів; цілеспрямоване науково-методичне забезпечення, удосконалення теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів до здійснення діяльності з формування культури здоров'я старшокласників шляхом організованого навчання на курсах в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, проведення проблемних семінарів, семінарів-практикумів з використанням інтерактивних форм та методів навчання, а також шляхом самоосвіти; формуванням у старшокласників стійкої мотивації на здоровий спосіб життя та культуру здоров'я.

5. Проведена експериментальна робота підтвердила висунуту гіпотезу про те, що ефективність процесу формування культури здоров'я старшокласників зростає, якщо:

- удосконалюється виховний процес з формування культури здоров'я, що передбачає гуманістичний та особистісно зорієнтований підходи, посилення уваги до особистості старшокласника з урахуванням його можливостей і потреб, допомогу у захисті прав підлітка;

- здійснюється комплексний підхід до педагогічної діагностики; використовуються відповідні матеріали для прогностичних висновків;

- розширюється соціальний досвід старшокласників, формуються життєві звички культури здоров'я на основі позитивної мотивації на ведення здорового способу життя;

- створюються шкільні традиції здорового способу життя, проводиться відповідна оздоровча робота серед учнівської молоді, вчителів, батьківської громадськості;

- посилюються соціальний і педагогічний контроль за поведінкою учнів старших класів.

6. Експериментальна робота дозволила визначити місце і роль сучасних інтерактивних виховних технологій у формуванні культури здоров'я старшокласників. У процесі формуючого етапу експерименту були апробовані такі взаємопов'язані та взаємодоповнюючі технології навчання, як диспути, соціально-комунікативні тренінги, тренінги особистісного зростання, ситуаційні вправи, рольові ігри, дебати, а також технології впровадження, до яких ми віднесли Школи сприяння здоров'ю та превентивну діяльність загальноосвітніх навчальних закладів за проектом “Діалог”. Аналіз результатів експерименту дозволяє зробити висновок, що дані технології, спонукаючи розвиток певних особистісних якостей старшокласників, в цілому забезпечували широкомасштабний вплив, необхідний для формування у старших підлітків культури здоров'я; здійснення внутрішньої саморегуляції ставлення до культури здоров'я; удосконалення комунікативних, організаторських, когнітивних знань і умінь учнів.

7. Дослідницька робота підтвердила передбачене гіпотезою припущення, що однією з педагогічних умов підвищення ефективності процесу формування культури здоров'я старшокласників є цілеспрямоване науково-методичне забезпечення, теоретична та методична підготовка педагогічних кадрів. Здійснення її на трьох рівнях - в області, районі, школі сприяє оперативному і глибокому засвоєнню вчителями методологічних основ формування культури здоров'я; підвищенню ефективності цього процесу у позакласній та позашкільній виховній роботі.

8. Порівняння експериментальних даних засвідчило, що в результаті реалізації програми дослідження в експериментальних класах відбулися позитивні зміни у рівнях сформованості культури здоров'я. Так, на кінець експерименту кількість учнів із високим та вище середнім рівнем сформованості фізичного здоров'я збільшилася з 38,5% до 41%; психологічного здоров'я - відповідно з 16% до 25%; духовного здоров'я - з 6% до 12%; соціального здоров'я - з 3% до 10%. У контрольних класах ця тенденція виражена меншою мірою, суттєвих кількісних і якісних змін тут не відбулося.

9. Апробовані у процесі експериментальної роботи педагогічні технології, форми і методи формування культури здоров'я можуть бути використані вчителями, класними керівниками, директорами загальноосвітніх навчальних закладів та їх заступниками з виховної роботи у навчальній та позанавчальній діяльності.

Дисертаційне дослідження не претендує на повноту та завершеність розв'язання проблеми формування культури здоров'я старшокласників у процесі виховної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Перспективи подальших досліджень проблеми вбачаються нами у таких напрямках:

- удосконалення діагностико-прогностичних методик, методик диференційованої профілактики наркогенних звичок на основі міждисциплінарного підходу для всіх вікових груп;

- проведення досліджень з проблем психологічної корекції і педагогічної психотерапії щодо формування здорового способу життя, культури здоров'я;

- розробка моделі сучасного загальноосвітнього навчального закладу як Школи сприяння здоров'ю;

- впровадження інноваційних інтерактивних технологій і методик профілактики шкідливих звичок, статевого виховання тощо та здійснення на цій основі підготовки майбутніх вчителів до організації процесу формування культури здоров'я учнів загальноосвітніх навчальних закладів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кириленко С.В. Система валеологічних знань як засіб превентивного виховання учнів. - С.161-167. // В кн.: Збірник наукових праць. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 9. - 2000. - 245с.

2. Кириленко С.В. Розвиток педагогічних технологій формування культури здоров'я старшокласників// Рідна школа. - 2003. - №11(886). - С.50-55.

3. Кириленко С.В. Проблема формування культури здоров'я в історії теоретичної думки та в сучасній практиці // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. - №1 (42) 2004. - С. 48 - 56.

4. Валеологічна культура. Користування комп'ютером: Науково-методичний посібник /Укладачі: Гончаренко М.С., Коновалова О.О., Васильєва Л.В., Карачинська Е.Т., Березіна Н.О., Кириленко С.В., Макєєв М.В., Кравцова Т.Д., Камнєва Т.П., Довгопол Т.Л., Чикало Т.М. - Харків: Харківський національний університет ім.. В.Н.Каразіна, 2002. - 82 с.

5. Запрошуємо до діалогу: За проектом “Діалог”: Навч. посіб./ Н.О.Березіна, О.В.Bінда, М.М.Галябарник, Т.Д.Дем'янюк, С.В.Кириленко, Н.І.Косарєва, О.П.Коструб, Н.І.Новікова, І.Г.Сомова, В.А.Шаповалова. - К.: Богдана, 2003. - 128 с.

6. Класний керівник у сучасній школі: метод. посібник/ В.М.Оржеховська, О.І.Пилипенко, Л.А.Греков, С.В.Кириленко, Т.В.Хілько. - К.: Інститут змісту і методів навчання, 1996. - 156 с.

7. Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник із самовиховання. - К.: ІЗМН, 1996. - 192 с.

8. Уроки здоров'я. Методичний посібник для вчителів. /Автор-упорядник С.В.Кириленко. - Харків: “Скорпіон”, 2004. - 88 с.

9. Формування здорового способу життя в умовах гуманітарної школи художньо-естетичного спрямування: Науково-методичний посібник // Редакційна колегія: Кириленко С.В., Сібіль О.І., Овдієнко Л.К. - Запоріжжя, 2002. - 180 с.

10. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків./ Н.Ю.Максимова, А.Й.Капська, О.Г.Карпенко, Н.Л.Лук'янова, Н.Б.Підлісна, О.П.Коструб, О.В.Вінда, І.Г.Сомова, М.М.Галябарник, С.В.Кириленко, І.І.Цушко, В.М.Ніколаєвський, В.Г.Панок. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 280 с.

11. Формування навичок здорового способу життя у дітей і підлітків: За проектом “Діалог”: Навч.-метод. посібник/ О.В.Вінда, О.П.Коструб, І.Г.Сомова, Н.О.Березіна. М.М.Галябарник, С.В.Кириленко. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К., 2003. - 284 с.

12. Валеологічна освіта в середній школі. Зміна парадигми в освіті: Методичні рекомендації.// Укладачі: Гончаренко М.С., Іванова Г.М., Кириленко С.В. - Харків, 2000. - 64 с.

13. Вчителю про СНІД: Методичні матеріали на допомогу вчителю валеології: Навчальне видання //Автор.- укл. С.В.Кириленко, В.В.Морозова, В.Я.Чаплинський. - К.: ІЗМН, 1997. - 44с.

14. Дем'янюк Т.Д., Кириленко С.В., Тимощук Н.С. Аналітичний матеріал регіонального семінару-тренінгу із впровадження Комплексної програми щодо формування навичок здорового способу життя у дітей і підлітків (за проектом “Діалог”). - Рівне: РДГУ, 2002. - 16 с.

15. Кириленко С.В. Деякі аспекти статевого виховання дітей. - С.7-19 // В кн..: Вихователю про психологію і педагогіку сексуального розвитку дитини: Науково-методичний збірник / За ред. Т.В.Говорун. - К.: ІЗМН, 1996. - 168 с.

16. Кириленко С.В. Формування, збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління як обов'язковий компонент системи національної освіти.// В кн.: Формування, збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління як обов'язковий компонент системи національної освіти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції з валеології: 22-24 жовтня 1996р, м. Дніпропетровськ. - С.6-13. - К., 1997. - 295с.

17. Кириленко С.В., Манюк Л.В. Навчально-методичне забезпечення валеологічної освіти та виховання // В кн.: Валеологічна освіта та виховання: сучасні підходи, доступність і шляхи їх розвитку в Україні: Збірник науково-практичних статей: За матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Червень 1999р., м. Київ. - С.34-35. /За заг. ред. В.М.Оржеховської. - К.: Магістр - S. - 120с.

18. Кириленко С.В. Новітня медико-педагогічна технологія збереження здоров'я дитини // Гармонія інтелекту та здоров'я. - К., 2003. - 32с.

19. Гончаренко М.С., Михилев А.Д., Кириленко С.В. Пути развития валеологии на Украине // ІІІ Национальный конгресс по профилактической медицине и валеологии. - 28 мая - 31 мая 1996г., г. Санкт-Петербург: Тезисы докладов, с.47-48. - Санкт-Петербург, 1996. - 259с.

20. Гончаренко М.С., Кириленко С.В. Валеологічний аспект гуманітаризації освіти// В кн.: Формування, збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління як обов'язковий компонент системи національної освіти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції з валеології: 22-24 жовтня 1996р, м. Дніпропетровськ. - С.60-65. - К., 1997. - 295с.

21. Гончаренко М.С., Кириленко С.В., Команева Е.А., Макеев М.В. Состояние и перспективы развития валеологии на Украине. - С. 60-62.// В кн.: Здоровье и образование: Материалы Международного конгресса валеологов (30 марта 1999 года, г.Санкт-Петербург) и Третьей Всероссийской научно-практической конференции “Педагогические проблемы валеологии” (31 марта- 1 апреля 1999 года, г. Санкт-Петербург)/ Под редакцией В.В.Колбанова. - СПб., 1999. - 250 с.

Размещено на Allbest.ru

...