Методика інтерактивного навчання писемного мовлення майбутніх учителів англійської мови

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови

МЕТОДИКА ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Виконала Крівчикова Галина Федорівна

Київ - 2005

АНОТАЦІЯ

Крівчикова Г.Ф. Методика інтерактивного навчання писемного мовлення майбутніх учителів англійської мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми організації інтерактивного навчання писемного мовлення студентів вищих педагогічних закладів та її реалізації у навчальному процесі.

Теоретично обґрунтовано дефініцію, розроблено принципи і технологію інтерактивного навчання. Проаналізовано усні і писемні форми інтеракції та особливості трьох складових інтерактивного навчання: взаємодії між студентом та викладачем, групової/парної роботи студентів та їх самостійної роботи. Це стало підставою для розробки комплексу вправ з розвитку вмінь написання, редагування та корегування текстів із заданими характеристиками. Комплекс складається з чотирьох груп і навчає писати й аналізувати тексти на рівні організації ідей, написання чернетки, абзаців та речень, проводити взаємоаналіз і взаємоперевірку написаного за допомогою запитальників.

Ефективність запропонованої методики перевірено і підтверджено в ході експериментального навчання. Сформульовані методичні рекомендації щодо організації та проведення інтерактивного навчання на першому році навчання і знайшли своє практичне застосування у навчальному процесі чотирьох вищих закладів України.

інтерактивний навчання педагогічний англійський

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Робота присвячена дослідженню проблеми інтерактивного навчання писемного мовлення майбутніх вчителів та керування цим процесом.

Реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу та Рекомендацій Ради Європи у вивченні і викладанні сучасних мов вимагає орієнтації підготовки студентів педагогічних ВНЗ на розвиток активної творчої особистості фахівця, який вільно володіє іншомовним писемним мовленням і підготовлений до ефективного виконання своїх професійних функцій. Цим зумовлена актуальність проблеми інтерактивного навчання писемного мовлення, порушеної в дисертації.

Актуальність поставленої проблеми також підтверджується й практичною роботою в мовному ВНЗ. Дослідження вихідного рівня сформованості вмінь писемного мовлення студентів І курсу показали, що він не завжди відповідає вимогам шкільних і вузівських програм: уміння, пов'язані з передачею змістовної інформації у написаному тексті, з його структурно-композиційним оформленням і логічно-послідовним викладом думок на письмі, розвинуті недостатньо, а уміння перевіряти та корегувати текст майже зовсім несформовані. Спостереження за процесом навчання писемного мовлення свідчать про те, що недостатньо уваги приділяється використанню активних форм навчання, формуванню професійної компетенції та інтегрованому навчанню писемного й усного мовлення. Керування навчальною діяльністю студентів не завжди сполучається із принципами співробітництва викладача і студентів, взаємодії та взаємодопомоги студентів, а також з інтегрованим використанням групових та індивідуальних форм роботи, тобто відсутнє інтерактивне навчання писемного мовлення.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що студент набуває знань і вмінь як у ході скерованої викладачем взаємодії з іншими студентами під час сумісної мовленнєвої розумової діяльності, так і в процесі самостійної творчої та пошукової діяльності, націлених на розв'язання проблемних ситуацій. Унаслідок оволодіння різними стратегіями інтерактивної роботи в студентів можуть формуватися не тільки продуктивні вміння писемного мовлення, але й уміння обговорювати, оцінювати й виправляти написані роботи, аргументовано висловлювати свою точку зору, пропонувати раціональні способи розв'язання проблем.

Окремі питання інтерактивного навчання писемного мовлення розроблялися в сучасній педагогіці, психології та методиці викладання іноземних мов.

Сукупність зазначених чинників зумовлює необхідність розробки теоретично обґрунтованої методики інтерактивного навчання англійського писемного мовлення студентів І курсу мовного ВНЗ і створення відповідного комплексу вправ.

Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої технології інтерактивного навчання англійського писемного мовлення та комплексу інтерактивних вправ для розвитку писемних умінь студентів І курсу педагогічного ВНЗ.

Для досягнення мети дослідження потрібно було вирішити такі завдання:

1) уточнити зміст поняття ”інтерактивне навчання”;

2) проаналізувати соціально-комунікативні особливості писемного мовлення та їх вплив на методику організації інтерактивного навчання;

3) виявити теоретико-дидактичні передумови організації і проведення інтерактивного навчання англійського писемного мовлення у педагогічному ВНЗ;

4) обґрунтувати доцільність використання взаємозалежних письмових та усних форм інтеракції при навчанні англійського писемного мовлення в процесі формування комунікативної і професійно-педагогічної компетенції студентів І курсу;

5) укласти комплекс вправ, спрямованих на розвиток навичок та вмінь написання, редагування і корегування тексту на різних етапах його породження;

6) розробити методичне забезпечення процесу взаємоперевірки і самоаналізу письмових робіт студентів;

7) визначити кількісні та якісні параметри оцінювання рівня сформованості вмінь писемного мовлення;

8) експериментально дослідити ефективність участі викладача в інтерактивній роботі студентів;

9) перевірити ефективність розробленої технології у процесі експериментального навчання англійського писемного мовлення студентів І курсу.

Об'єктом дослідження є процес навчання писемного мовлення на І курсі мовного педагогічного ВНЗ.

Предмет дослідження становлять інтерактивні форми роботи студентів і комплекс вправ для розвитку англійського писемного мовлення та формування вмінь самоперевірки, взаємоперевірки і оцінювання письмових робіт.

Поставлені завдання зумовили застосування таких методів дослідження:

1) аналіз педагогічної, психологічної, методичної, соціологічної, лінгвістичної, психолінгвістичної літератури з проблеми дослідження;

2) методи обстеження: прямі за поведінкою студентів під час експериментального навчання з аналізом ставлення студентів до інтерактивного навчання, до власної участі в ньому і до взаємоперевірки робіт; опосередковані під час взаємоаналізу текстів, написаних студентами вдома, і їх обговоренням на аудиторних заняттях;

3) анкетування та тестування 180 першокурсників з метою виявлення типових труднощів при написанні студентами письмових робіт; анкетування 96 викладачів англійської мови ВНЗ та 30 вчителів середніх навчальних закладів для розробки параметрів оцінювання мовної і мовленнєвої коректності письмових робіт;

4) лінгвометодичний аналіз текстів-зразків та робіт студентів;

5) статистична обробка результатів експериментального навчання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше проблема навчання іншомовного писемного мовлення студентів І курсу розв'язується в аспекті інтерактивного навчання, доцільність якого доводиться теоретично й експериментально: виявлено умови, за яких забезпечується ефективний розвиток умінь англійського писемного мовлення у груповій та парній роботі; підтверджено роль взаємоперевірки та взаємоаналізу письмових робіт як оптимального способу формування умінь самоконтролю та професійно-педагогічного уміння майбутніх учителів англійської мови оцінювати твори учнів.

Практичне значення полягає в тому, що розроблено методику інтерактивного навчання писемного мовлення, укладено рекомендації з формування умінь англійського писемного мовлення студентів І курсу в процесі інтерактивної роботи; розроблено методику проведення взаємоаналізу і взаємоперевірки творчих письмових робіт з опорою на таблиці та запитальники; уточнено кількісні та якісні критерії оцінювання рівня володіння англійським писемним мовленням у руслі комунікативно-діяльнісного підходу. Методику інтерактивного навчання писемного мовлення було впроваджено до навчального процесу у Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов, Житомирському державному педагогічному університеті ім. І.Франка та Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М.Коцюбинського в 2002.

Особистий внесок здобувача. У підручнику “A Way to Success: English for University Students. Year 1” автором написано рекомендації та завдання з розвитку умінь та навичок писемного мовлення в уроках 1-19, розроблено вправи до уроків 1-3, що складає 15% обсягу підручника.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі І “Теоретичні передумови організації інтерактивного навчання писемного мовлення” розглядаються дидактико-методичні передумови організації інтерактивного навчання у педагогічному ВНЗ.

У результаті аналізу різних підходів щодо навчання писемного мовлення виявлено тенденцію зближення процесуального і текстового підходів, що зумовлено двоїстою сутністю письма: письмо розглядається як процес, результатом якого є продукт.

Для обґрунтування терміну “інтерактивне навчання” були розглянуті інші дефініції навчальної діяльності при безпосередній взаємодії тих, кого навчають, а саме: “групова робота”, “спільна навчальна діяльність”, “активні форми навчання”, “навчальне співробітництво” і “інтерактивне письмо”, і з'ясовано, що жодна з них не може повністю розкрити сутність обраної методики навчання.

Під інтерактивним навчанням писемного мовлення ми розуміємо організацію спільної групової та самостійної навчальної діяльності студентів, спрямованої на розвиток умінь писемного мовлення при виконанні різних соціальних ролей (автора, читача-редактора, студента, викладача). Таке навчання позначає, що студент у процесі самостійного поетапного написання творчої роботи (від розробки напрямків розкриття теми до написання кінцевого варіанту тексту) навчається від викладача, інших студентів групи і розширює свій мовленнєвий досвід, читаючи, аналізуючи та корегуючи як власні, так і чужі тексти.

Процес інтерактивного навчання писемного мовлення схематично представлено на рис. 1.

Рис. 1. Схема інтерактивного навчання писемного мовлення

Спираючись на те, що у процесі інтерактивного навчання писемного мовлення текст виступає, з одного боку, як об'єкт спостереження, аналізу, редагування та корегування і, з іншого боку, як продукт діяльності, виділено три види текстів: тексти-зразки, проміжні навчальні тексти і написані студентами тексти із заданими характеристиками.

Кожна форма організації навчальної діяльності студента передбачає роботу з відповідним видом тексту. Співробітництво між викладачем та студентами базується на тексті-зразку. Взаємонавчання студентів у процесі групової та парної роботи відбувається через проміжний навчальний текст, а самостійна та індивідуальна робота студентів націлена на написання тексту із заданими характеристиками.

Результати аналізу психолінгвистичних досліджень основних етапів породження та сприйняття тексту і виявлення їхніх спільних характеристик були покладені в основу при розробці форм організації навчальної діяльності студентів на різних етапах роботи з текстом. У зв'язку зі схожістю психологічних процесів написання та сприйняття тексту, навчання студентів цих обох видів діяльності може проходити інтегровано на кожному етапі роботи з текстом.

Проведений аналіз наукових робіт, в яких досліджуються соціолінгвістичні аспекти письма (Л.С. Виготський, І.О. Зимня, Л.О. Кисільова, О.О. Леонтьєв, В.Л. Наер, P.L. Carrell, J.A. DeVito) дозволив нам побудувати запропоновану модель інтерактивного навчання з урахуванням взаємозв'язку та взаємовпливу трьох основних компонентів писемного спілкування: автора, тексту та реципієнта і поєднання соціального та індивідуального в процесі письма. Індивідуальний характер писемної творчості зумовлює таку організацію навчання, при якій у процес письма студента не втручаються ні викладач, ні інші студенти, а відповідальність за кінцевий результат несе сам автор тексту. Соціальна природа писемного спілкування знаходить свій відбиток у використанні колективного досвіду студентів групи під час читання та обговорення письмових робіт, у їх взаємоперевірці та взаємооцінюванні. Наслідком читання та аналізу робіт своїх одногрупників є розширення мовного досвіду студентів і розвиток умінь об'єктивно аналізувати та оцінювати як свій, так і чужий текст.

Розглянуті теоретичні та експериментальні дослідження (Г.С. Абрамова, Б.Г. Ананьєв, О.М. Анісімова, М.В. Артюшина, П.П. Блонський, Л.С. Виготський, А.В. Захарова, І.С. Кон, Л.Д. Столяренко) свідчать про психофізіологічну готовність студентів-першокурсників до інтерактивної роботи над писемним мовленням. У цьому віці відбувається посилений розвиток таких інтелектуальних функцій, як пам'ять, увага та мислення, спостерігається прагнення до інтенсивного спілкування з ровесниками та до виконання завдань, що вимагають самостійності і передбачають відповідальність за прийняті рішення. У процесі спілкування з оточуючими та самостійної діяльності зростає самокритичність і самооцінка.

Розглянуті в розділі І теоретичні передумови інтерактивного навчання писемного мовлення послугували основою для розробки методики інтерактивного навчання англійського писемного мовлення майбутніх учителів і комплексу вправ.

У розділі ІІ визначаються базові вміння написання і редагування тексту; формулюються принципи організації інтерактивного навчання, розробляється методика інтерактивного навчання писемного мовлення студентів І курсу мовного ВНЗ і комплекс вправ.

Базові вміння написання тексту складаються з таких умінь: будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; враховувати ситуацію спілкування і адресат мовлення; розкривати тему висловлювання; висловлювати власне ставлення до предмету; виразно подавати основну думку висловлювання, розрізняючи головне і другорядне; викладати думки і розміщувати частини тексту логічно і послідовно; поділяти текст на абзаци; використовувати вивчені мовні засоби зв'язку між реченнями в тексті; адекватно використовувати різноманітні мовні засоби; редагувати (скорочувати, доповнювати, і т. ін.) і корегувати написане.

Базові вміння аналізу тексту включають такі вміння: аналізувати ступінь розкриття теми висловлювання; розподіляти текст на його складові; аналізувати логічність і послідовність розміщення частин тексту; розрізняти головне і другорядне; аналізувати смислову і структурну єдність тексту, смислову і структурну єдність абзаців тексту; визначати стиль, до якого належить текст.

Основними методичними принципами інтерактивного навчання писемного мовлення є інтеграція писемного мовлення з іншими видами мовленнєвої діяльності (говорінням, читанням, аудіюванням); поєднання навчаючої діяльності викладача, взаємонавчання студентів у групі та самостійної навчальної діяльності кожного студента; інтегрований розвиток умінь написання тексту та його аналізу, редагування й корегування. При цьому враховуються загальнометодичні принципи, сформульовані у Проекті Типової програми (розвиток особистості, професійне вдосконалення, активність). Інтерактивні форми роботи при навчанні писемного мовлення, в яких реалізуються вищезазначені методичні принципи, представлені в табл.

Таблиця 1. Інтерактивні форми роботи при навчанні писемного мовлення

На початковому розвитку кожного конкретного вміння писемного мовлення група працює під керівництвом викладача. Перед викладачем стоїть завдання спрямувати процес роботи кожного студента над написанням тексту, при цьому не нав'язуючи свою точку зору, а налаштовуючи студента на подальший пошук шляхів удосконалення написаного, аналіз, міркування.

Взаємонавчання студентів у мікрогрупах і парах - друга важлива складова інтерактивного навчання - передбачає взаємоперевірку і групове обговорення виконаних вправ і письмових робіт. Студенти вчаться аргументовано погоджуватися чи не погоджуватися із зауваженнями або виправленнями. Важливим є й те, що студент, читаючи й оцінюючи роботи своїх одногрупників, вчиться давати правильну оцінку власним роботам, розвиваючи як своє писемне і непідготовлене усне мовлення, так і професійні вміння вчителя знаходити помилки, коментувати та виправляти їх.

Кінцевою метою інтерактивного співробітництва є розвиток умінь самоаналізу і самоперевірки. Інтерактивна робота дозволяє розвивати необхідні навички і уміння самостійного написання й аналізу тексту. При інтерактивному навчанні робота в групі й у парі поступово стає менш актуальною й відходить на задній план, оскільки студент розвиває необхідні вміння і вже здатний сам критично і правильно оцінити свою роботу. При саморедагуванні важливе місце посідає уміння критично ставитися до власного тексту.

При розробці технології інтерактивного навчання англійського писемного мовлення і системи вправ ми керувалися такими положеннями:

1. Оволодіння студентами мовленнєвими вміннями відбувається як підсвідомо шляхом інтенсивної мовленнєвої практики, так і шляхом усвідомлення правил і подальшої їх інтеріоризації у відповідних вправах. У процесі інтерактивного навчання писемного мовлення навчальна інформація подається у вигляді правил та/або тексту-зразка. Подальша інтеріоризація реалізується у вправах на написання тексту за певними правилами, у вправах на аналіз “позитивного” або “негативного” зразка за цими ж правилами, а також у роботі студентів з чернетками власних письмових робіт. Під час написання, редагування та корегування чернеток відбувається розвиток умінь, які були сформовані у відповідних вправах.

2. Динаміка формування вмінь передбачає виконання завдань з опорами на початку навчання з поступовим переходом до завдань без опор. Як опори використовуються тексти-зразки, приклади для аналогічного виконання завдань, правила-підказки, що наводяться на початку вправ, роботи самих студентів як “негативні” і “позитивні” зразки мовного матеріалу для аналізу, запитальники для взаємокорегування та взаємоаналізу, письмові відзиви одногрупників при взаємоперевірці. Запитальники допомагають студентам визначитися із послідовністю дій при аналізі та редагуванні і моделюють проблемні ситуації, сприяють узгодженню дій студентів групи під час критики позицій автора і відстоюванні власної позиції того, хто перевіряє.

3. Сучасні освітні технології відповідно до ідей Болонського процесу передбачають раціональне поєднання аудиторної, самостійної та індивідуальної роботи студента з перенесенням основної уваги на останні види навчальної діяльності. При інтерактивному навчанні взаємоаналіз і взаємокорегування письмових робіт спочатку проводяться під час аудиторних занять з поступовим переходом до самостійної роботи студента вдома. Інтерактивне навчання створює умови для посилення індивідуалізації, оскільки студент сам обирає стратегії добору й організації матеріалу для написання чернетки і редагування та корегування написаного.

4. Інтерактивне навчання передбачає інтегроване формування аналітичних і продуктивних умінь писемного мовлення. Поліфункціональність є особливістю інтерактивних вправ. Розвиток продуктивних умінь писемного мовлення спирається на навчання аналізу, редагування і корекції написаного, а подальше вдосконалення умінь редагування і корекції відбувається на базі накопиченого досвіду в написанні текстів із заданими характеристиками.

5. Процес інтерактивного навчання писемного мовлення супроводжується змінами у використанні форм контролю. Взаємоперевірка здійснюється студентами як на проміжних, так і на кінцевому етапах роботи з текстом, а контроль та оцінювання викладачем - тільки на кінцевому етапі. Відбувається також поступовий перехід від взаємоконтролю до самоконтролю і від контролюючих дій, що виконуються усією групою, до дій, які виконуються в мікрогрупах і парах, і нарешті індивідуально й самостійно.

З огляду на описані вище положення нами був розроблений комплекс вправ, який включає чотири групи. Кожна група розвиває вміння, необхідні для відповідних етапів роботи з написання тексту. Для позначення режиму роботи, який рекомендується, пропонуються такі умовні позначення: В - викладач, ГР - вся група, Гр - мікрогрупа з 3 - 5 студентів, Ст - індивідуальна самостійна робота студента, Ст₁Ст₂ - парна робота_; АЗ - аудиторне заняття, ДЗ - домашнє завдання; У - усне виконання, П - писемне виконання.

І група. Вправи, що розвивають уміння всебічно розкривати тему й вибирати послідовність викладу думок.

ІІ група. Вправи, що розвивають уміння писати текст цілісний за змістом і структурою.

III група. Вправи, що розвивають уміння писати абзаци, цілісні за змістом і структурою

IV група. Вправи, що розвивають уміння викладення думки на рівні речень

У розділі ІІІ описується підготовка, організація та хід експериментального навчання, аналізуються його результати та надаються методичні рекомендації, щодо використання технології інтерактивного навчання писемного мовлення.

Теоретичні положення методики інтерактивного навчання англійського писемного мовлення, які були розглянуті в перших двох розділах, лягли в основу гіпотези експерименту:

1. Інтерактивне навчання писемного мовлення сприятиме успішному формуванню вмінь написання текстів із заданими характеристиками.

2. Взаємоаналіз, взаємоперевірка і взаєморедагування написаних студентами текстів позитивно впливатиме на формування критичного ставлення до своїх та чужих письмових робіт та на розвиток необхідних для майбутнього вчителя вмінь аналізувати і корегувати текст учнів, вказувати на недоліки та пропонувати засоби удосконалення написаного.

3. Інтерактивна робота над текстом у групі, мікрогрупах і парах сприятиме розвитку вмінь самостійного аналізу та редагування власного тексту.

4. Керування процесом інтерактивного навчання з боку викладача підвищуватиме ефективність застосування цієї технології.

У ході дослідження було обґрунтовано критерії рівня сформованості вмінь писемного мовлення. До якісних критеріїв оцінки рівня практичного володіння писемним мовленням віднесено:

1) повноту розкриття теми та логічну послідовність викладу думок;

2) смислову та структурну цілісність тексту;

3) смислову та структурну цілісність абзаців;

4) виклад думки на рівні речення. Відносна мовна і мовленнєву коректність (ВМК) була обрана кількісним критерієм і підраховувалась за формулою

ВМК= Q/N,

де Q - кількість помилок, а N - загальна кількість слів у тексті, яка мала бути не нижчою за мінімально допустимий обсяг для цього ступеня навчання (150 слів за програмою).

Для перевірки ефективності розробленої методики інтерактивного навчання було проведено експериментальне дослідження, яке за характером гіпотези і поставлених завдань було вертикально-горизонтальним. Вертикальний характер полягав у порівнянні запропонованої методики в експериментальних групах (ЕГ А, ЕГ Б) з неінтерактивним навчанням в контрольній групі (ЕГ В). Його горизонтальний характер ґрунтувався на порівнянні ефективності двох варіантів організації інтерактивного навчання писемного мовлення студентів, які відрізнялися за ступенем участі викладача (в ЕГ Б і ЕГ А). Необхідність експериментального дослідження цього питання пов'язана з відсутністю в методичній літературі єдиної точки зору щодо ролі викладача в процесі інтерактивної роботи і з відсутністю досліджень стосовно його ролі у навчанні писемного мовлення студентів.

Експериментальне дослідження проводилося протягом 2002 - 2004 рр. у Харківському державному (нині національному) педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, Горлівському державному інституті іноземних мов, Житомирському державному педагогічному університеті ім. І. Франка та Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського. Усього в експериментальному навчанні взяв участь 391 студент. Експериментальне навчання було інтегрованою частиною курсу практики усного та писемного мовлення (І курс) загальним обсягом 150 годин і займало на кожному занятті від 15 до 30 хвилин відповідно до складності й обсягу завдань.

Проведення експерименту включало три етапи:

1) передекспе-риментальне тестування;

2) експериментальне навчання з використанням авторської методики інтерактивного навчання писемного мовлення;

3) після-експериментальне тестування для визначення досягнутого рівня сформованості вмінь написання та редагування тексту у студентів. Для визначення вихідного та досягнутого рівня студентам було запропоновано:

1) написати твір;

2) уявивши себе в ролі вчителя, перевірити невеликий твір, виправити всі помічені помилки, а також написати короткий відзив, у якому вказати на конкретні недоліки у логіко-структурній побудові тексту;

3) виконати тест, що перевіряє уміння редагування.

Проведене експериментальне дослідження підтвердило доцільність використання інтерактивних форм роботи для підвищення ефективності навчання писемного мовлення студентів І курсу мовного ВНЗ. Про це свідчать зміни у середніх коефіцієнтах навченості написання текстів із заданими характеристиками, підрахованих за методом В.П. Безпалька: в ЕГ А з 0,59 до 0,89 і в ЕГ Б з 0,56 до 0,83. В ЕГ В (к), де навчання проводилося неінтерактивно коефіцієнт змінився з 0,57 до 0,74. Зріс обсяг написаних студентами текстів за рахунок опанування уміннями більш вільного викладання своїх думок на письмі та більш глибокого і всебічного розкриття теми. Студенти також навчились більш логічно організовувати текст та використовувати необхідні конектори.

Рівень сформованості вмінь аналізу тексту теж підвищився, але він залишається нижче рівня розвитку вмінь написання тексту: в ЕГ А з 0,22 до 0,81, в ЕГ Б з 0,24 до 0,74, але в ЕГ В (к) з 0,24 лише до 0,57. Отже, вміння аналізу потребують подальшого цілеспрямованого удосконалення. Можливість ознайомлення з роботами інших студентів в ЕГ А і ЕГ Б, аналіз та оцінювання чужих робіт сприяли накопиченню досвіду роботи з різними текстами і розвитку свідомого ставлення до процесів написання і редагування тексту.

Середні показники доекспериментального та післяекспериментального зрізів, а також динаміка розвитку вмінь писемного мовлення студентів ЕГ А та ЕГ Б доводять, що інтерактивна робота, яка супроводжувалась консультаціями викладача, є більш ефективною, ніж самостійна інтерактивна робота студентів, яка у свою чергу, має переваги у порівнянні з традиційним навчанням.

ВИСНОВКИ

1. Запропоновану модель інтерактивного навчання побудовано з урахуванням взаємозв'язку та взаємовпливу трьох основних компонентів писемного спілкування - автора, тексту та реципієнта і поєднання соціального та індивідуального в процесі письма. Індивідуальний характер писемної творчості зумовлює таку організацію навчання, при якій безпосередньо у процес письма не втручаються ні викладач, ні інші студенти і відповідальність за кінцевий результат несе автор тексту. Соціальна природа писемного спілкування знаходить свій відбиток у використанні колективного досвіду студентів групи і досвіду викладача під час підготовки до написання, читання та обговорення письмових робіт, їх взаємоперевірки та взаємооцінювання.

2. Інтерактивне навчання передбачає інтеграцію писемного мовлення з іншими видами мовленнєвої діяльності й базується на інтегрованому розвитку вмінь написання тексту та його аналізу, редагування й корегування. Оволодіння методикою написання і редагування текстів із заданими характеристиками відбувається в процесі взаємоперевірки, групового обговорення і самоаналізу написаного.

3. Навчання доцільно проводити на основі комплексу інтерактивних вправ, спрямованих на розвиток умінь всебічно розкривати тему й логічно викладати думки на рівні речення, абзацу та цілого тексту. Вправи з розвитку лексичних, орфографічних та суто граматичних навичок письма не включалися до запропонованого комплексу, але дані експериментального дослідження переконливо свідчать про те, що виконання завдань на перевірку й оцінювання власних робіт і текстів согрупників опосередковано сприяє підвищенню рівня грамотності студентів.

4. Взаємоперевірку, обговорення її результатів, самоаналіз написаного доцільно проводити з опорою на запитальники. Подібні опори допомагають студентам підсумовувати вивчене, виявляти і заповнювати прогалини у власних знаннях та уміннях. Запитальники привчають студентів фокусувати увагу на найбільш суттєвих характеристиках текстів як під час їх написання, так і при перевірці.

5. Одним із позитивних наслідків інтерактивного навчання писемного мовлення є вдосконалення таких умінь студентів, як раціональна організація самостійної роботи, самоконтроль, самооцінка та самокорекція; а також професійно-педагогічних умінь: аналізу змісту і структури тексту, виявлення порушень та помилок, пояснення їхньої природи, виправляння та формулювання пропозицій щодо вдосконалення написаного. Запропонована система роботи привчає студентів ставитися до писемного мовлення як до виду мовленнєвої діяльності й оцінювати продукт цієї діяльності з точки зору успішності спілкування.

6. Інтерактивне навчання потребує зміни у функціях викладача. Експеримент підтвердив найбільшу ефективність такої моделі організації інтерактивного навчання писемного мовлення, при якій викладач бере участь у обговоренні написаного як рівноправний член групи/консультант/ спостерігач, а не як авторитарний керівник при написанні тексту, фактично стаючи співавтором письмової роботи студента.

7. У процесі експериментального дослідження було уточнено і конкретизовано такі критерії оцінювання рівня сформованості компетенції в іншомовному писемному мовленні, як всебічність розкриття теми та логічний виклад змісту, смислову та структурну цілісність тексту, смислову та структурну цілісність абзаців, виклад думки на рівні речень, мовну і мовленнєву коректність. Запропонована система оцінювання відповідає вимогам науковості, всебічності та практичності і дозволяє реалізувати комунікативний підхід не тільки до навчання, але й до контролю продуктивних умінь студентів.

8. Проблема навчання писемного мовлення достатньо складна й багатогранна та безперечно не вичерпується розглянутими в цьому дослідженні аспектами. Подальшої розробки потребують питання взаємовпливу писемного і усного мовлення в процесі інтерактивного навчання, особливості організації інтерактивної роботи на середньому і старшому ступенях навчання у ВНЗ.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Крівчикова Г.Ф. Посібник з розвитку англійського писемного мовлення для студентів мовних спеціальностей (перший рік навчання). - Харків: ХДПУ, 2002. - 136 с.

2. A Way to Success: English for University Students. Year 1. / Н.В.Тучина, І.В.Жарковська, Н.О.Зайцева, І.М.Каминін, М.В.Колесник, Л.Є.Красовицька, Г.Ф.Крівчикова, Т.К.Меркулова. - Харків: Фоліо, 2004. - 336 с.

3. Крівчикова Г.Ф. Взаємоперевірка при інтерактивному навчанні іншомовного писемного мовлення // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка та психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. - Вип. 7. - С.120 - 125.

4. Крівчикова Г.Ф. Використання прийому “інтерв'ю” в інтерактивному навчанні писемного мовлення студентів I курсу мовного вузу // Iноземні мови. - 2001. - N 4. - С. 43 - 47.

5. Крівчикова Г.Ф. Експериментальна перевірка ефективності інтерактивного навчання писемного мовлення // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка та психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - Вип. 6. - С.170 - 178.

6. Крівчикова Г.Ф. Застосування інтерактивних форм навчання писемного мовлення у ВНЗ // Педагогічні науки: Збірник наук.праць. - Частина 2. - Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2002. - С. 92 - 98.

7. Крівчикова Г.Ф. Інтерактивне навчання іншомовного писемного мовлення студентів мовних спеціальностей // Іноземні мови. - 2002. - № 3. - С.17 - 20.

8. Кривчикова Г.Ф. Комплекс интерактивных упражнений для формирования умений и навыков письменной речи студентов 1 курса языкового педагогического вуза // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції”. - Харків: ХНУ ім.В.Н.Каразіна, 2003. - С. 95-96.

9. Крівчикова Г.Ф. Оцінювання писемних робіт студентів // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції “Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунiкація. - Харків: ХНУ, 2004. - С.141-143.

Размещено на Allbest.ru