Формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди

Автореферат

Формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки

13.00.09 - теорія навчання

Новікова Людмила Миколаївна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Приходько Микола Ілліч

Запорізький державний університет, завідувач кафедри управління і

соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Нечепоренко Лідія Сергіївна,

Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна, завідувач кафедри

педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Падалка Олег Семенович,

Національний педагогічний університет ім. В.П.Драгоманова (м.Київ),

проректор з економіки та організації

навчально-виховної роботи.

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки психолого-педагогічного факультету. Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність проблеми. Розбудова України як незалежної держави передбачає вирішення комплексу проблем, серед яких чільне місце займає перехід країни до соціально-орієнтованої ринкової економіки. У свою чергу, вирішення цього завдання передбачає створення системи безперервної економічної підготовки молоді, важливим складником якої є економічні знання. учень контроль довузівський профіль

Саме тому потрібна така якість економічних знань випускникам шкіл, яка дозволить їм вільно включатися в реальне життя, брати активну участь у здійсненні економічних реформ шляхом безпосередньої діяльності в нових умовах формування і розвитку ринкових відносин.

Сьогодні школа не може звузити свою діяльність лише до надання загальної середньої освіти. У період суттєвих соціально-економічних перебудов особливої актуальності набуває навчання старшокласників у спеціалізованих профільних класах, де є можливість за порівняно короткий час обрати професійний напрямок, одержати необхідні базові знання, виробити вміння, сформувати навички, розвинути професійні ділові якості. Загальноосвітні школи, ліцеї в співдружності з вищими навчальними закладами пропонують учням широкий вибір профілів навчання. Найбільше користуються попитом спеціалізовані класи економічного профілю, де актуальною проблемою лишається формування економічних знань учнів в умовах довузівської підготовки.

Теоретичні, практичні, загальноосвітні та загально-дидактичні принципи, форми і методи формування економічних знань в учнів різного віку висвітлено у вітчизняних дослідженнях Д.В. Алфімова, В.П. Анненкова, А.Г. Бимченко, Н.І. Гражевської, О.С. Дубінчука, В.І. Загривого, Г.О. Ковальчука, О.М. Камишанченко, В.І. Лозової, А.С. Нісімчука, О.Г. Набоки, І.М. Носаченко, Н.А. Побірченко, Р.Ф. Пустовійт, І.Ф. Прокопенка, Б.П. Шемякіна, О.Т. Шпака, Н.С. Юрчука та ін.

Певний інтерес викликають праці, пов'язані з проблемою економічного виховання та освіти старшокласників у процесі вивчення предметів шкільного освітнього компонента (Л.І. Чеботарьова), формування економічних знань старшокласників у навчальному процесі загальноосвітньої школи і ПТУ (на прикладі сільських загальноосвітніх шкіл та ПТУ) (Н.С .Юрчук), технології економічної освіти старших підлітків (О.М. Собчук), економічної підготовки підлітків у навчально-виховному процесі міської школи (Р.М. Мачулка), формування економічного мислення підлітків у процесі навчально-трудової діяльності (В.С. Лукаш), формування світоглядної культури старшокласників у процесі засвоєння знань про людину і суспільство (О.А. Шаповал), формування прогностичних знань та вмінь у студентів педагогічних факультетів (М.С. Севастюк), систематизації економічних знань студентів сільськогосподарських закладів освіти у процесі вивчення профільних дисциплін (В.Л. Тодосійчук).

Сучасні підходи до формування економічних знань учнів означені у програмній, навчально-методичній літературі та публікаціях С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, В.М. Мадзігона, Н.Г. Ничкало, В.Ф. Паламарчук, І.М. Пархоменко, В.О. Сухомлинського, М.Д. Ярмаченка та ін., а також у концепціях змісту економічної освіти в загальноосвітній школі України, розроблених провідними вищими навчальними закладами України - Київським національним економічним університетом, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С. Сковороди і Чернівецьким державним університетом імені Ю. Федьковича.

Проте аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що в дослідженні проблема формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки залишається недостатньо розробленою, що й вимагає її подальшого опрацювання. Враховуючи актуальність проблеми, її нерозробленість, ми обрали тему дисертаційного дослідження “Формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки”.

Названа тема дисертаційного дослідження входить до планів науково-дослідної роботи кафедри управління і соціальної педагогіки Запорізького державного університету та затверджена на науково-технічній раді університету (протокол №2 від 24 вересня 2002р.), а також узгоджена з Радою координації психолого-педагогічних досліджень АПН України (Протокол №8 від 29.11.2002р.).

Об'єкт дослідження _ процес формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують процес формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки, впливаючи на рівень сформованості цих знань.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування економічних знань учнів профільних класів може бути успішним за таких умов, як:

- змістове забезпечення процесу формування економічних знань учнів;

- взаємодія вчителя й учнів у процесі формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки;

- використання системи тестового контролю як засобу управління формуванням економічних знань учнів.

Для досягнення мети і перевірки гіпотези сформульовані такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати науково-теоретичний та практичний стан проблеми формування економічних знань учнів профільних класів.

2. Визначити сутність, види, критерії, показники, рівні сформованості економічних знань учнів.

3. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки, їх вплив на рівень сформованості цих знань.

4. Довести ефективність запропонованих методик: використання ситуаційних вправ, навчальних ігор, розв'язання проблемних задач, які вплинули на рівень сформованості економічних знань учнів.

Концептуальна ідея дослідження: зростання ролі економічних знань у принципово нових суспільно-виробничих відносинах нашого суспільства вимагає вдосконалення системи освіти і, зокрема, довузівського етапу підготовки. Ефективне функціонування його можливе за умови реалізації принципів безперервності, наступності та цілісності, гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу. Формування економічних знань в умовах довузівської підготовки забезпечується адаптацією майбутніх абітурієнтів до умов навчального процесу у вищій школі, передбаченням потреб завтрашнього дня, обґрунтованістю педагогічних умов.

Ми визначаємо формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки як процес, який відбувається поетапно, з урахуванням складності понять, яка зростає з подальшим обсягом знань, вікової психології учнів, готовності їх сприймати і засвоювати економічну інформацію, мотивації їхньої розумової діяльності та у зв'язку з профілем навчання.

Методологічною основою дослідження є ідеї класиків філософії і психолого-педагогічних наук про динаміку та розвиток соціальних процесів, державні документи про національну освіту в Україні й перспективи її розбудови.

Певне значення для вивчення процесу, що досліджується, мали діалектичні категорії необхідності та випадковості, загального і часткового. Будь-яке пізнання передбачає усвідомлення внутрішніх змін об'єкта в його взаємодії з навколишнім середовищем. При цьому приховані потенційні можливості переходу речей до якісно нового стану існують у вигляді тенденцій їх розвитку і реалізуються повною мірою тільки за наявності необхідних умов.

Підставою для якісного функціонування етапу довузівської підготовки є принципи, які визначають структурно-функціональні характеристики педагогічної системи взагалі. Передусім, це детермінованість мети навчання і виховання суспільними потребами, залежність результатів навчально-виховного процесу від умов, в яких він проходить.

Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення з питань закономірностей формування пізнавальної активності (Ю.К. Бабанський, В.І. Євдокимов, І.Я. Лернер, В.І. Лозова, М.І. Махмутов, О.Г. Мороз, А.В. Мудрик, М.Д. Нікандров, В.О. Онищук, М.М. Скаткін, В.О. Сухомлинський, Є.Р. Равкін, М.Д. Ярмаченко); змісту і засобів професійної підготовки (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, А.М. Маркіна, Л.М. Мітіна, Н.Г. Ничкало) та формування професійно-важливих якостей особистості (А.М. Алексюк, В.М. Гриньова, Н.В. Кичук, З.Н. Курляд, А.Ф. Ліленко, Л.С. Нечепоренко, В.В. Радул, В.А. Семиденко, Г.В. Троцко та ін.); ідеї розвивального, діалогічного, контекстного, особистісно-орієнтованого навчання (А.М. Бойко, А.О. Вербицький, Т.О. Дмитренко, О.В. Плахотнік, Р.І. Хмелюк, О.С. Цокур, Т.С. Яценко).

Для розв'язання поставлених завдань нами використовувався комплекс дослідницьких методів:

а) теоретичних: вивчення, аналіз та наукове осмислення вітчизняних і зарубіжних досліджень з проблеми, педагогічного досвіду й педагогічної практики вчителів, результати яких були використані для обґрунтування сутності, видів, показників економічних знань та виявлення педагогічних умов і їх формування в учнів профільних класів;

б) емпіричних: діагностичні методи (творчі роботи, анкетування, бесіди, аналіз результатів економічної діяльності учнів), що використовувалися для діагностики рівня сформованості економічних знань; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), проведення якого дозволило визначити вихідний стан досліджуваного явища, розробити й реалізувати педагогічні умови щодо формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки; статистичні методи обробки одержаних даних, через які визначалися значущість та надійність отриманих результатів.

Дослідно-експериментальною базою дослідження було обрано Західнодонбаський інститут економіки і управління, загальноосвітні школи, ліцей м. Павлограда Дніпропетровської області. Різними видами дослідницької роботи було охоплено 569 учнів 8-11-х класів експериментальних профільних класів та 185 учнів середньої школи №19 м. Павлограда.

Дослідження відбувалося впродовж 1998-2003 років, охоплюючи кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1998-1999рр.) _ науково-теоретичному _ вивчалась розробка проблеми в науковій літературі, аналізувалися сутнісні характеристики знань взагалі та економічних зокрема, здійснювалося теоретичне обґрунтування педагогічних умов формування економічних знань учнів профільних класів, уточнювався понятійний апарат дослідження, розроблялася програма дослідно-експериментальної роботи, узагальнювався передовий досвід педагогів з досліджуваної проблеми.

На цьому ж етапі був проведений констатуючий експеримент _ діагностування рівнів економічних знань учнів 7-10-х класів за умови застосування традиційних форм і методів навчання, визначалися можливості ефективного здійснення процесу формування економічних знань учнів профільних класів саме в умовах довузівської підготовки.

На другому етапі (1999-2002рр.) _ дослідно-експериментальному _ розроблялося науково-методичне забезпечення формуючого експерименту. У процесі формуючого експерименту перевірялись запропоновані педагогічні умови та їх вплив на підвищення рівня сформованості економічних знань учнів.

На третьому етапі (2003-2003рр.) узагальнювалися результати формуючого експерименту, формулювалися висновки, здійснювалось текстуальне оформлення дисертаційної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше розроблено етапи змістового забезпечення формування економічних знань учнів профільних класів;

- визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування економічних знань учнів профільних класів у процесі довузівської підготовки; розроблено і впроваджено в практику роботи модель процесу формування економічних знань учнів в умовах довузівської підготовки;

- подальшого розвитку набуло трактування сутності поняття “економічні знання”, а також створення й апробація методик використання ситуаційних вправ, навчальних ігор, розв'язання проблемних задач для формування економічних знань учнів в умовах довузівської підготовки.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в підготовці методичних рекомендацій щодо використання методик виконання ситуаційних вправ, проведення навчальних ігор, розв'язання проблемних задач в процесі формування економічних знань учнів.

Результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл м. Павлограда № 2 (довідка про впровадження № 194-к від 30.05.2003 р.), № 5 (довідка про впровадження № 183-р від 28.04.2003 р.), №16 (довідка про впровадження № 182-н від 17.06.2003 р.), №18 (довідка про впровадження № 179 від 20.06.2003 р.), а також Західнодонбаського інституту економіки і управління (довідка про впровадження № 184 від 26.08.2003 р.).

Одержані результати мають безпосередній вихід у практику організації навчального процесу учнів профільних класів при вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, а також в загальноосвітніх школах, ліцеях, коледжах, де запроваджується профільне навчання.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних предмету, меті і завданням; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювались через обговорення матеріалів на Всеукраїнських науково-практичних конференціях (м. Кривий Ріг _ 2000р., м. Кіровоград _ 2001р., м. Херсон _ 2003р., м. Кривий Ріг-2004р.), на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Західнодонбаського інституту економіки і управління (1999-2004р.), на засіданнях кафедри економіки і підприємництва Західнодонбаського інституту економіки і управління та кафедри управління і соціальної педагогіки Запорізького державного університету, науково-методичних семінарах вчителів географії, економіки та інформатики м. Павлограда (1999-2004р.). Основні положення дослідження відображені у семи публікаціях автора та навчально-методичному посібнику “Основи дидактики. Методика викладання економіки”.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків (обсяг основного тексту - 152 сторінки), списку використаних джерел (307 найменувань). Робота містить 7 рисунків, 28 таблиць, додатки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми і доцільність дослідження, сформульовано проблему, гіпотезу, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів роботи, відображено апробацію і впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Теоретичні питання формування економічних знань учнів” доведено, що наукова розробленість проблеми формування економічних знань ґрунтується на дослідженнях з філософії, педагогіки та психології особистості.

Аналіз процесу формування економічних знань учнів проводився у двох аспектах: змістовому та процесуальному. Змістовий аспект полягав у дослідженні сутності економічних знань, їх видів, якостей; процесуальний - у визначенні та обґрунтуванні моделі організації процесу їх формування.

З урахуванням структури об'єкта соціального пізнання Л.С.Бляхман, О.М.Камишанченко, Г.С.Костюк, А.В.Усова визначають економічні знання як сукупність ідей, які активно відбивають властивості й закономірності економічних процесів, перевіряються практикою й слугують засобом її перетворення. Ми цілком згодні з вище зазначеними дослідниками і вважаємо доцільним трактувати поняття “економічні знання” як перевірений практикою результат пізнання економічної дійсності, адекватне відбиття її в мисленні учнів через сукупність уявлень, понять, суджень, теорій, ідей.

Розглядаючи види економічних знань, що розрізняються за своїми функціями, виділяємо основні поняття та терміни, факти, закони, теорії, ідеї, знання про способи діяльності, методологічні та оціночні знання. За сучасного рівня знань усі названі їх види взаємопов'язані та взаємозумовлені. Тільки в сукупності всі види знань забезпечують виконання ними своїх функцій, тобто знання слугують:

- основою уявлення про дійсність. Оскільки все у світі є системним, то і знання, які описують різноманітність форм навколишнього світу, взаємозв'язки та взаємозумовленості його компонентів, мають бути системними;

- базою формування відношення до об'єктів дійсності. Для виконання цієї функції необхідна міцність економічних знань, бо без сформованих міцних знаннь про те чи інше економічне явище не може виникнути установка до нього;

- орієнтиром під час визначення учнем напрямків своєї діяльності - практичної та духовної. Для цього економічні знання мають бути дієвими. До того ж, ріст дієвої основи знань відповідно розширює можливості їх використання, що, в свою чергу, веде до зростання активності та самостійності особи в різних видах діяльності.

Поняття “якість знань” є центральним в теорії педагогіки. Якість знань - це цілісна сукупність відносно-стійких властивостей знань, які характеризують результат навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У дослідженні для визначення рівня прояву економічних знань учнів профільних класів ми використовували такі якості знань, як системність, міцність, дієвість.

На основі аналізу педагогічної літератури схарактеризовано три рівні сформованості економічних знань учнів профільних класів у процесі довузівської підготовки . Відтворюючий _ передбачає пряме відтворення знань та способів діяльності. Учень розпізнає навчальну інформацію, може її описати, дати готове визначення, застосувати відомі йому способи діяльності, виконати завдання за зразком. Конструктивний _ передбачає перетворення учнями знань, які вони вже мають, тобто здійснення певної аналітико-синтетичної діяльністі. Учень володіє перенесенням знань у нові ситуації, в яких він бачить елементи попередніх ситуацій. Творчий _ передбачає перенесення знань учнями в нові умови, які до цього часу не були йому відомі, створення нових нестандартних алгоритмів пізнавальних дій.

У процесі дослідження виявлено, що формування економічних знань учнів відбувається успішно, якщо враховуються такі педагогічні умови: змістове забезпечення процесу формування економічних знань учнів; взаємодія вчителя й учнів у процесі формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки; використання системи тестового контролю як засобу управління формуванням економічних знань учнів.

Змістове забезпечення процесу формування економічних знань старшокласників вимагає проведення всебічного аналізу та ретельного опрацювання змісту економічної освіти з метою перегляду його відповідності вимогам суспільства.

На основі аналізу шкільних програм та підручників, бесід з учителями окреслено можливості базових навчальних дисциплін у вивченні економіки. Аналіз показує, що предмети шкільного циклу мають достатній змістовий потенціал для формування економічних знань, який лише необхідно виділити та логічно впорядкувати, але, на жаль, більшість педагогів недостатньо ефективно використовують можливості програмового матеріалу. Проблема в тому, що в учителів поки що немає відповідної традиції осмислення під економічним кутом зору матеріалу, що включений у шкільні підручники. Тому можливості змісту економічної освіти використовуються недостатньо та мають безсистемний характер.

На основі аналізу різних наукових підходів та шкільної практики ми дійшли висновку, що підсиленню впливу змісту навчання на формування економічних знань буде сприяти логічна його побудова, яка закладена в окремому курсі “Основи економічних знань”, а також забезпечення аналітично-оцінювального підходу в його моделюванні.

З'ясовано, що процесуальний аспект навчання - це визначення та застосування вчителем логічних прийомів, навчальних методів і засобів, які допомагають реалізувати цілі за посередництвом змісту в навчальному процесі. Ретроспективний аналіз цієї проблеми, а також дослідження можливостей різних типів навчання у формуванні економічних знань старшокласників показав, що не можна ставити питання про переважну роль одного з типів навчання. Активізації формування економічних знань та розвитку логічно-розумових операцій у засвоєнні економічного досвіду людства буде сприяти використання всього комплексу існуючих методів навчання, але з урахуванням оцінювального підходу до способів викладання та засвоєння навчального матеріалу, переорієнтації процесу засвоєння економічних знань зі сприймання на активну практичну та інтелектуальну діяльність учнів під час їх опанування.

Система тестового контролю, як засіб управління формуванням економічних знань, є системою функціональною. Мета тестового контролю - перевірка, аналіз, оцінювання та констатація результатів функціонування процесу навчання на кожному ієрархічному рівні в єдності зі спрямованістю на досягнення цілі навчання, виховання, розвитку й освіти особистості учня.

Динамічне функціонування всіх елементів системи тестового контролю забезпечує її життєдіяльність, що дозволяє оптимізувати управління формуванням економічних знань учнів.

У другому розділі “Експериментальна перевірка педагогічних умов формування економічних знань учнів профільних класів в системі довузівської підготовки” подається аналіз стану сформованості економічних знань учнів старших класів у практиці сучасної школи; викладається методика експериментальної роботи, конкретизується її зміст; аналізуються результати педагогічного експерименту.

На етапі констатуючого експерименту за допомогою методів анкетування, бесід, спостережень було виявлено ступінь підготовленості вчителів до роботи щодо формування економічних знань старшокласників. Вважають себе достатньо компетентними у вирішенні цього питання тільки 2,6% вчителів, відчувають труднощі - 23,4%, не заперечували б проти додаткової освіти 74% опитаних учителів.

Контрольні роботи , тестування, зрізи знань учнів шкіл (569 учнів) дають підстави стверджувати, що більшості старшокласникам властивий низький рівень економічних знань, умінь та розумових операцій.

Потреба усунення цих недоліків визначила необхідність проведення формуючого експерименту на базі Західнодонбаського інституту економіки і управління, в якому брали участь 27 викладачів та учні 8-11 класів чотирьох експериментальних груп (120 учнів) і контрольні групи (4) - учні середньої школи №19, 120 учнів.

Експеримент проводився протягом чотирьох років у три етапи і передбачав перевірку педагогічних умов, які сприяли успішному формуванню економічних знань учнів профільних класів; а також вивчення динаміки формування економічних знань; дослідження якісних змін в економічних знаннях учнів.

На підготовчому етапі дослідно-експериментальної роботи при факультеті довузівської підготовки Західнодонбаського інституту економіки і управління були створені спеціалізовані класи економічного напрямку із числа учнів 8-х та 10-х класів.

Специфіку навчання в профільних класах ми вбачали: у відборі контингенту учнів; в первинній адаптації учнів профільних класів до умов вищої школи; в наявності науково-обґрунтованого змістового забезпечення процесу формування економічних знань, який враховував прогресивні тенденції в розвитку економіки як науки та навчальної дисципліни, інтерес учнів профільних класів до її вивчення, використання сучасних методів навчання.

Навчальний процес у профільних класах регламентувався навчальним планом, робочими програмами (з економіки, інформатики). Розклад занять передбачав пари навчальних годин, що давало можливість використовувати форми навчання вищої школи (лекції, практичні, семінарські заняття) і тим самим адаптувати майбутніх абітурієнтів до навчання у вищій школі.

На цьому ж етапі здійснювався поглиблений аналіз економічних знань; у ході дискусій і диспутів розширювалися та закріплювалися теоретичні знання викладачів про сутність цього важливого поняття, його показники і рівні сформованості. У процесі аналізу професійно-педагогічного досвіду вчителів шкіл та викладачів Західнодонбаського інституту економіки і управління, який здійснювався за наслідками перегляду відкритих уроків та практичних занять, виявлялися відмінності між активними і традиційними засобами викладу навчального матеріалу.

Другий етап передбачав апробацію програми дослідно-експериментальної роботи, в основу якої покладені педагогічні умови, зазначені у гіпотезі.

Реалізація першої умови здійснювалась на основі нового курсу “Основи економічних знань”, який базувався на принципах науковості, системності та послідовності, доступності і мав такі етапи викладу матеріалу: розділ “Економіка домашнього господарства” (8-ий клас - пропедевтичний етап)розділ “Основи економічної теорії” (9-ий клас - базовий етап)розділи “Макроекономіка” та “Світова економіка” (10-ий клас - базовий етап)розділи “Основи підприємництва”, “Основи менеджменту”, “Основи маркетингу” (11-ий клас - поглиблений етап).

Ми переконалися, що аналітично-оцінювальний підхід у моделюванні змісту навчального матеріалу, його викладанні та засвоєнні передбачає, по-перше, визначення системи основних економічних понять, положень та встановлення взаємозв'язків між ними; по-друге,- виявлення системи логічно-розумових та практичних прийомів і дій, які застосовуються під час засвоєння змісту.

Реалізація другої умови передбачала саме створення й апробацію таких методик, як використання ситуаційних вправ, навчальних ігор, розв'язання проблемних задач.

Задля реалізації третьої умови було використано систему різноманітних тестів з провідними функціями “наукові знання” та “способи діяльності”.

На основі експериментальної перевірки запропонованих педагогічних умов розроблено модель процесу формування економічних знань учнів, яка подана на рис. 1. Впроваджена в практику роботи модель має три основні блоки: цільовий, діяльнісний та оцінювально-результативний.

Вихідним компонентом моделі є мета діяльності, яка полягає в озброєнні учнів профільних класів міцними економічними знаннями, адаптація їх до умов навчання у вищій школі. Наявність у моделі двох суб'єктів вказує на те, що поза їх взаємодією формування економічних знань неможливе.

Рис. 1. Модель процесу формування економічних знань учнів

На заключному етапі формуючого експерименту здійснювалася діагностика, мета якої - виявлення результативності запропонованих педагогічних умов. Для цього використовувалися такі критерії: рівень засвоєння економічних понять, рівень оволодіння учнями основними і спеціальними розумовими операціями для осмислення фактів та явищ економічної дійсності; рівень прояву економічних умінь (відтворюючий, конструктивний, творчий); рівень сформованості якостей економічних знань (системність, міцність, дієвість).

На завершення дослідно-експериментальної роботи були зафіксовані позитивні зрушення в формуванні економічних знань учнів профільних класів у вигляді зміни нестійких інтересів до здобуття економічних знань у стійкі; збільшення обсягу економічних знань; рівня засвоєння економічних понять; оволодіння учнями основними і спеціальними розумовими операціями; прояву економічних вмінь та якостей економічних знань; розширення творчих можливостей учнів; підвищення значущості мотивів вибору професій економічного спрямування учнів профільних класів.

Аналіз впливу педагогічних умов на рівень сформованості економічних знань учнів 9-х профільних класів свідчить, що якщо на етапі констатуючого експерименту високий рівень засвоєння мали тільки 3,7% старшокласників, середній - 20,4%, низький - 75,9%, то після опанування програми курсу “Основи економічних знань”, (пропедевтичний, базовий етапи) вони показали високий рівень сформованості економічних знань -10,7%, середній - 49,2%, низький - 40,1%. Порівнюючи дані рівня знань учнів до навчання в профільному економічному класі за курсом “Основи економічних знань” і під час навчання, бачимо, що на 35% збільшився відсоток учнів з достатнім рівнем знань понять і на 20% збільшився відсоток учнів з достатнім рівнем розумових операцій. Це свідчить про те, що запропонований зміст курсу “Основи економічних знань”, форми і методи його реалізації були дієвими.

По закінченню навчання з курсу “Основи економічних знань” випускники профільних класів експериментальних і контрольних груп показали такі результати:

Таблиця 1

Дані таблиці свідчать, що в результаті формуючого експерименту в експериментальних профільних класах високий рівень засвоєння економічних понять та вмінь учнів збільшився в 3,9/3,6 разів, середній - в 2,8/1,9 разів, особливо покращився показник рівня оволодіння учнями профільних класів розумовими операціями (високий - більше ніж у 20 разів), що свідчить про правильний вибір форм і методів для формування економічних понять в умовах довузівської підготовки.

Для об'єктивності оцінки впливу педагогічних умов на формування економічних знань учнів профільних класів була необхідна інформація про рівні сформованості якостей знань з економіки. З цією метою були проведені діагностуючі контрольні роботи, де перевірявся рівень сформованості дієвості, міцності та системності економічних знань. Для цього використовувались кількісні показники.

У ході проведення формуючого експерименту для оцінки рівня сформованості економічних знань і вмінь учнів профільних економічних та контрольних класів використовувалась система тестового контролю як засіб управління. Результати подані в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати застосування тестового контролю в залежності від провідної функції курсу “Основи економічних знань” (у %)

Примітка: у таблиці в чисельнику дані показники, отримані в період проведення констатуючого експерименту, а в знаменнику - після закінчення формуючого експерименту.

Результати свідчать, що в класах, де проводилося тестування з урахуванням провідної функції, якість знань і рівень сформованості вмінь значно підвищився. Так, на провідній функції “наукові знання” обсяг знань в експериментальних класах (Е1-4) підвищився на 25%, а глибина на 18,3% порівняно з контрольними класами, де збільшення склало 2,1% і 6,9% (об'єм), 6,8% і 5,2% (глибина). За умови врахування специфіки провідної функції “способи діяльності” рівень сформованості вмінь став вищим в експериментальних класах (на 37,4% - репродуктивний рівень), на 22,5% - (реконструктивний рівень) і на 16,9% - (творчий). У контрольних класах зміни були незначними: 4,2% і 1,6% на репродуктивному рівні; 5,2% і 9,5% - на реконструктивному та 4,3% і 6,1% - на творчому рівні.

Однак результати тестування виявили невелике зростання глибини знань в експериментальних класах порівняно з контрольними. Цей факт говорить про те, що тести не можуть повною мірою виявити всі необхідні зв'язки, які передбачені змістом курсу “Основи економічних знань”. Тому доцільно поєднувати традиційні і тестові форми контролю залежно від об'єкта контролю.

Порівняння прояву провідних мотивів вибору сфери економіки та бізнесу як профілю подальшої навчальної спеціалізації показало, що не зважаючи на те, що в експериментальній і контрольній групах чільне рангове місце посіли матеріальні мотиви, подальше ранжування значущості мотивів вибору відповідних професій учнями експериментальних груп мало більш чітку соціальну та пізнавальну діяльність.

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати науково-експериментальної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. Вивчення праць з філософії, психології та педагогіки щодо питань формування економічних знань учнів дає підстави вважати, що профільне навчання в умовах довузівської підготовки є мотивом (внутрішнім спонуканням) особистості, спрямованим на пізнання економічної дійсності, в основі чого лежить не тільки тяжіння до економічних знань, але й прагнення вільно включатися в реальне життя шляхом безпосередньої діяльності у нових умовах формування розвитку ринкових відносин.

2. Економічні знання - це перевірений практикою результат пізнання економічної дійсності, правильне відбиття її у мисленні учнів через сукупність уявлень, понять, суджень, теорій, ідей.

3. Формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки - це процес, який відбувається поетапно, з урахуванням складності понять, яка зростає з подальшим обсягом знань, вікової психології учнів, їх готовності сприймати і засвоювати економічну інформацію, мотивації їхньої розумової діяльності та у зв'язку з профілем навчання.

4. Доведено, що процес формування економічних знань має три етапи, які логічно пов'язані між собою: І _ цільовий, де вихідним компонентом є мета процесу; ІІ - діяльнісний, який вказує на наявність двох суб'єктів діяльності (вчителя й учня), поза їх взаємодією формування економічних знань неможливе; ІІІ - оцінювально-результативний - діагностика рівнів сформованості цих знань.

5. У ході дослідження було доведено, що процес формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки залежить від реалізації таких педагогічних умов, як змістове забезпечення процесу формування економічних знань учнів; взаємодія вчителя й учнів у процесі формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки; використання системи тестового контролю, як засобу управління формуванням економічних знань учнів.

6. Можливості дослідного навчання і його результативність у підвищенні рівня сформованості економічних знань значно зростають, якщо в процесі навчання використовуються такі методики: виконання ситуаційних вправ, навчальних ігор, розв'язання проблемних задач, які дозволяють усвідомити учням профільних класів роль економічних знань у житті й діяльності їх.

7. Установлено, що для виявлення результативності запропонованих педагогічних умов доцільно використовувати такі критерії: рівень засвоєння економічних понять, рівень оволодіння учнями основними і спеціальними розумовими операціями в процесі осмислення фактів та явищ економічної дійсності; рівень прояву економічних умінь (відтворюючий, конструктивний, творчий); рівень сформованості якостей економічних знань (системність, міцність, дієвість).

Проблеми формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки не вичерпуються результатами виконаного дослідження. Є ряд проблем, які потребують спеціального вивчення, а саме:

- вплив соціуму на формування економічних знань підлітків;

- зв'язок предметної спрямованості пізнавальних інтересів з формуванням індивідуального складу економічних інтересів учня;

- розробка методики формування методологічних знань у процесі вивчення економіки.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Новікова Л.М. Основи дидактики. Методика викладання економіки. -Навчально-методичний посібник. -Павлоград, 2003. -122с.

2. Новікова Л.М. Економічна освіта школярів - проблема регіонального рівня // Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми та перспективи: Зб. наук. пр./ Криворіз. держ. пед. ун-т. - Кривий Ріг, 2000.- Вип. 3.- С. 177-180.

3. Новікова Л.М. Деякі аспекти розвитку економічних знань школярів.// Наук. зап. КДПУ ім. В.В. Винниченка.- Кіровоград, 2001.- Вип. 32.- С. 114-117.

4. Новікова Л.М. Концептуальні основи економічного виховання учнів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. -Київ-Запоріжжя, 2001. -Вип. 21. -С. 101-104.

5. Новікова Л.М. Контроль знань на уроках економіки // Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми та шляхи їх розв'язання: Зб. наук. пр./Криворіз. держав. пед. ун-т. - Кривий Ріг, 2002. - С. 117-120.

6. Новікова Л.М. Формирование информационной культуры в процессе экономической подготовки старшеклассников. // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. -Київ-Запоріжжя, 2003. -Вип. 26 -С. 110-114.

7. Новікова Л.М. Використання інтерактивних методів навчання як засіб формування економічних знань старшокласників // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. -Київ-Запоріжжя, 2003. -Вип. 27 -С. 117-121.

8. Новікова Л.М. Формування інтересу учнів до підприємництва як педагогічна проблема // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: Зб. наук. пр. -Павлоград, 2002. - Вип. 2. - С. 17-19.

АНОТАЦІЇ

Новікова Л.М. Формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 - теорія навчання. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено питанням формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки. Досліджено теоретичні основи проблеми, науково обґрунтовано необхідність формування економічних знань учнів.

Визначено сутність, структурні компоненти, критерії, показники сформованості економічних знань учнів. Розроблено методику експериментального дослідження процесу формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування економічних знань учнів профільних класів, а саме: змістове забезпечення процесу формування економічних знань учнів; взаємодія вчителя й учнів у процесі формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки; використання системи тестового контролю як засобу управління формуванням економічних знань учнів.

Висвітлено конкретні науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу у вищому навчальному закладі, спрямованому на формування економічних знань учнів профільних класів.

Ключові слова: навчальний процес, економічні знання, вміння та навички, педагогічні умови, форми і методи, показники, рівні і критерії сформованості економічних знань.

Новикова Л.Н. Формирование экономических знаний учащихся профильных классов в условиях довузовской подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. -Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды, Харьков, 2005.

В диссертационной работе теоретически и экспериментально исследованы вопросы формирования экономических знаний учащихся профильных классов в условиях довузовской подготовки.

Раскрыты сущность, структурные компоненты, критерии, показатели, уровни сформированности экономических знаний учащихся.

В ходе исследования установлено, что профильное обучение в условиях довузовской подготовки является мотивом (внутренним побуждением) личности, направленным на познание экономической действительности, в основе чего лежит не только тяготение к экономическим знаниям, но и стремление свободно включаться в реальную жизнь путем непосредственной деятельности в новых условиях формирования рыночных отношений.

Выделены этапы процесса формирования экономических знаний: І - целевой, где ведущим компонентом является цель процесса; ІІ - деятельностный, который указывает на наличие двух субъектов деятельности (учителя и ученика), вне их взаимодействия формирование экономических знаний невозможно; ІІІ - оценочно-результативный - диагностика уровней сформированности этих знаний.

Определены педагогические условия, обеспечивающие результативность опытной программы в формировании экономических знаний учащихся профильных классов. К ним относятся: обеспечение содержания процесса формирования экономических знаний учащихся; взаимодействие учителя и учащихся в процессе формирования экономических знаний учащихся профильных классов в условиях довузовской подготовки; использование системы тестового контроля как способа управления экономическими знаниями учащихся. Осуществлена их экспериментальная проверка.

Доказано, что предложенные педагогические условия обеспечивают позитивные изменения в повышении уровня сформированности экономических знаний.

Установлено, что формирование экономических знаний учащихся профильных классов зависит от разработанных методик: использование ситуационных упражнений, обучающих игр, решение проблемных задач, которые позволяют осознать старшеклассникам роль экономических знаний в их жизни и деятельности.

Исследование процесса формирования экономических знаний учащихся профильных классов в условиях довузовской подготовки не исчерпывается результатами выполненной работы. Существует ряд проблем, которые требуют изучения, а именно:

- влияние социума на формирование экономических знаний подростков;

- связь предметной направленности познавательных интересов с формированием индивидуальных экономических интересов ученика;

- разработка методики формирования методологических знаний в процессе изучении экономики.

Ключевые слова: учебный процесс, экономические знания, умения и навыки, педагогические условия, формы и методы, показатели, уровни и критерии сформированности экономических знаний.

L.N. Novikova Forming of economic knowledge of specialized class students in the framework of pre-higher education training.- Manuscript.

The dissertation in competition for scientific degree of Candidate of Science according to the speciality 13.00.09-theory of teaching.- 2005.

This dissertation is devoted to the problem of forming of economic knowledge of specialized class students in the framework of pre-higher education training. It researches theoretical bases of the problem, grounds the necessity of forming economic knowledge of students.

It determines the essence, structural components, criteria, indexes, and levels of economic knowledge of students; develops, grounds and experimentally proves pedagogical conditions of the effective forming of economic knowledge of students as well as their influence on the created level of such knowledge. It highlights specific scientific and practical recommendations on improving the learning and teaching process in higher educational institute which is aimed at forming of economic knowledge of students. These recommendations are theoretically grounded and practically approved. Major results of the research are published in 7 articles and methodical manual , they have been applied in the educational process of secondary schools, lyceum and West Donbass Institute of Economics and Management.

Key words: economic knowledge, contents of economic education , knowledge forming process, levels and criteria of availability of economic knowledge.

Размещено на Allbest.ru

...