Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

13.00.02 - теорія та методика навчання з технічних дисциплін

УДК 378.147

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

СТУДЕНТІВ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОГО ТЕХНІКУМУ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Олійник Наталія Юріївна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Нечепоренко Лідія Сергіївна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри педагогіки, м. Харків.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Сусь Богдан Арсентійович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, професор кафедри загальної і теоретичної фізики, м. Київ; кандидат педагогічних наук, доцент Столяревська Алла Леонідівна, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. Сковороди, доцент кафедри інформатики, м. Харків.

Провідна установа Національний аграрний університет, кафедра педагогіки, Кабінет Міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться " 24 " травня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, Харків, вул. Університетська, 16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий " 22 " квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Плохіх

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Однією з проблем, що ставить сьогодення перед системою вищої освіти, є формування у майбутніх фахівців розумного і відповідального ставлення до природного і соціального середовища. План заходів Міністерства освіти і науки України щодо реалізації Концепції екологічної освіти в Україні на 2002?2005 рр. передбачає інтеграцію в навчальні програми з технічних, природничих, математичних та гуманітарних дисциплін основ екологічної грамотності. Це спонукає до пошуку такої моделі навчального процесу, яка зможе забезпечити формування екологічної компетентності спеціаліста в будь-якій галузі, що є необхідною умовою і стає загальною методологією вирішення конкретних завдань, пов'язаних з професійною діяльністю. Якщо ще в минулому столітті екологічна компетентність, яка в загальних рисах розуміється як здатність особистості адекватно сприймати навколишнє оточення в якості середовища існування, формувалася природним шляхом, то сьогодні технологічне ставлення до навколишнього світу доводить відчуження людини від природи до критичного стану. Отже, для відновлення зв'язку людини з природою, формування природовідповідної поведінки особистості необхідні спеціальні педагогічні умови.

Аналіз наукової літератури засвідчує, що досліджувана проблема розглядається в різних аспектах, а саме: філософські проблеми екологічної освіти особистості розкривають М.Й. Бауер, А.О. Горєлов, М.М. Кисильов, В.С. Крисаченко, М.М. Мойсєєв та ін; загально-педагогічні й психологічні ? О.М. Захлєбний, І.Д. Звєрєв, В.Ю. Некос, Л.С. Нечепоренко, І.Т. Суравегіна; проблему екологічної освіти школярів ? Л.М. Нємець, Д.І. Мельник, Г.П. Пустовіт, Н.А. Пустовіт, А.О. Палій. Деякі автори розглядають проблему екологічної освіти і виховання у процесі викладання різних навчальних предметів ? В.В. Коваль, А.Н. Некос, Н.Б. Щокіна та ін. У публікаціях учених відстежується установка на підвищення уваги до ціннісних аспектів екології (Г.Н. Алмаєв, В.В. Вальковська, О.Л. Крайнов, Г.С. Тарасенко), на усвідомлення значущості взаємодії природних, технічних і суспільних наук як основи формування науково-світоглядної концепції (В.Р. Ільченко, С.Ф. Клепко, Н.В. Нетребко та ін.). Одночасно питання екологічної освіти пов'язується з інформатизацією навчального процесу. Зокрема українські вчені Г.О. Білявський і В.М. Боголюбов вважають, що інформаційні технології можуть стати головними факторами підвищення ефективності екологізації освітнього процесу. Можливості нових інформаційних технологій, на думку багатьох дослідників, суттєво впливають на сучасні коеволюційні процеси. З новими інформаційними технологіями пов'язується і вирішення екологічних проблем (К.К. Колін, Є.П. Семенюк, А.Д. Урсул).

Вивчення досвіду використання інформаційних технологій у навчальному процесі вказує на такі напрями досліджень: психолого-педагогічні, соціальні та філософські аспекти інформатизації навчального процесу (О.М. Арестова, В.М. Бондаровська, Ю.І. Машбиць, А.В. Минаков, В.А. Молчанов, І.Ю. Глинська, О.С. Горбунов, С.Г. Давидов, О.Ю. Круглов та ін.), гуманізація освіти в умовах використання інформаційних технологій (Т.І. Костіна, М.А. Семенов та ін.), формування інформаційної культури (Н.А. Водоп'янова, О.В. Києва, А.Л. Столяревська та ін.), вдосконалення змісту й методів навчання основ інформатики та інформаційних технологій (О.І. Бочкин, В.Г. Гриценко, В.І. Ключко, С.О. Гунько, М.І. Жалдак, О.П. Зеленяк, І.М. Лукаш, Н.В. Морзе, І.О. Теплицький, А.М. Ясінський та ін.)

Аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних педагогів дає підстави для висновку про те, що в них мова йде, як правило, або про середню школу, або про вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівнів акредитації різноманітних профілів: технічні, педагогічні та ін. Питання ж методики екологічної підготовки у технічних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, проблеми, які при цьому виникають, та причини, що їх обумовлюють, є маловивченими, але досить важливими і актуальними. Зокрема, це стосується проблеми формування екологічної компетентності студентів засобами інформаційних технологій.

Як показує суспільна практика, екологізація і інформатизація ? це складові частини оновлення суспільства, які відображають і формують його свідомість, нове мислення. Саме тому екологізація і інформатизація освіти є не просто турботою про відповідні предмети у навчальних планах. Ці процеси розглядаються як гарантія адекватного розвитку й соціалізації випускника ВНЗ у сучасному суспільстві.

Таким чином, можна констатувати наявність протиріччя між потенціалом інформаційних технологій щодо формування екологічної компетентності студентів і реальною педагогічною практикою. Усунення цього протиріччя шляхом розробки науково обґрунтованої методики формування екологічної компетентності студентів у процесі навчання технічних дисциплін є соціально значущою проблемою, що обумовлює актуальність нашого дослідження за темою “Формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму у процесі навчання інформаційних технологій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в рамках науково-дослідних робіт, які виконуються на кафедрі педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна й координуються Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 019U002253). Тема затверджена Вченою радою ХНУ ім. В.Н. Каразіна (протокол № 3 від 27.03.2003 р.) і узгоджена рішенням Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні від 27.05.2003 року, протокол №5.

Об'єкт дослідження - процес навчання студентів технічних вищих закладів освіти використанню інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

Предмет дослідження - формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму засобами інформаційних технологій як складника їхньої фахової підготовки.

Достовірність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується використанням системи взаємодоповнюючих методів наукового пошуку, адекватних його меті та завданням, методологічною обґрунтованістю вихідних позицій, результатами статистичного аналізу даних педагогічного експерименту, впровадженням результатів дослідження в педагогічну практику.

Апробація та впровадження результатів дослідження проводились шляхом підготовки і виголошення доповідей на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Професійна підготовка бакалаврів у ВНЗ II рівня акредитації” - м. Харків, 2000 р.; Харківській обласній конференції педагогічних працівників вищих навчальних закладів освіти I-II рівнів акредитації “Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів” - м. Харків, 2000 р.; VII Міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність” - Київ-Дніпропетровськ, 2000 р.; Обласній науково-методичній конференції педпрацівників ВНЗ I-II рівнів акредитації “Інформаційні технології і обчислювальна техніка в навчальному процесі” - м. Харків, 2001 р.; 3-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” - м. Ужгород, 2002 р.; Обласній науково-практичній конференції педпрацівників ВНЗ I-II рівнів акредитації “Якісний контроль та оцінка досягнень студентів - один із дидактичних засобів управління процесом підготовки висококваліфікованих фахівців” - м. Харків, 2002 р.; Харківській обласній конференції педагогічних працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації “Самостійна навчальна робота як фактор підвищення пізнавальної активності студентів”, 2003 р.; на засіданнях кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, на методичних нарадах Харківського гідрометеорологічного технікуму та нарадах міського методичного об'єднання викладачів інформатики і екології.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес у Харківському гідрометеорологічному технікумі (акт впровадження від 14 травня 2003 року), Херсонському гідрометеорологічному технікумі (акт впровадження від 14 жовтня 2003 року), Одеському державному екологічному університеті (акт впровадження від 28 травня 2003 року), середній школі № 18 міста Хімки Московської області (акт впровадження від 28 серпня 2003 року).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в 15 одноосібних публікаціях автора, в тому числі: в 7 статтях у наукових фахових виданнях, 1 навчальному посібнику, 1 статті у збірнику наукових праць, 6 тезах доповідей у збірках матеріалів міжнародних та регіональних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (261 найменування) та додатків на 43 сторінках. Повний обсяг дисертації викладено на 232 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 9 таблиць на 10 сторінках та 9 рисунків на 9 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, а також методологічні та теоретичні основи; розкрито наукову новизну й теоретичне значення дослідження, достовірність й обґрунтованість результатів, шляхи їх впровадження в практику.

У першому розділі “Теоретичні основи формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму у процесі навчання інформаційних технологій” подано аналіз сучасного стану досліджень із проблеми вивчення і формування екологічної компетентності студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, проаналізовано поняття: екологічна свідомість, екологічна компетентність, інформаційне середовище, інформаційні технології, засоби інформаційних технологій, досліджено основні етапи впровадження інформаційних технологій у систему освіти та можливості інформаційних технологій щодо формування екологічної компетентності як складника професійної підготовки випускника гідрометеорологічного технікуму, розглянуто теоретичні аспекти використання інформаційних технологій для розробки методики формування екологічної компетентності студентів.

Аналіз літератури з педагогіки, психології, філософії дозволив встановити, що єдиного підходу до визначення поняття екологічної компетентності немає. З урахуванням теми дослідження та на основі праць таких вчених, як С.С. Вітвицька, І.Г. Єрмаков, В.В. Краєвський, О. Овчарук, Д. Равен, А.В. Хуторський, ми визначаємо екологічну компетентність як інтегрований результат навчальної діяльності студентів, який формується передусім завдяки опануванню зміста предметів екологічного спрямування і набуттям досвіду використання екологічних знань у процесі навчання предметів спеціального і професійного циклів і, зокрема, інформаційних технологій опрацювання даних гідрометеорологічних спостережень.

Склад освітніх компетенцій, необхідних для формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму, нами був конкретизований на рівні таких навчальних предметів: “Екологія”, “Основи промислової екології та екологічна експертиза”, “Безпека життєдіяльності”, “Охорона праці”, “Радіометеорологічні спостереження”. З урахуванням майбутнього екологічно безпечного використання технічних систем для гідрометеорологічних спостережень було визначено оптимальну кількість пов'язаних між собою реальних об'єктів, обсяг знань і формовані вміння і навички. Це дало змогу забезпечити цілісний підхід до формування змісту нашої методики. В даному випадку компетентність формується не тільки як результат навчання, але і як необхідна професійна якість.

У процесі дослідження ми впевнилися, що доцільно сформувати таке освітнє середовище, яке забезпечить одночасно пізнавальний і соціальний розвиток студентів, а також цілеспрямоване управління діяльністю студентів з метою формування екологічної компетентності. На нашу думку, створення такого середовища можливе в межах предметів, провідним компонентом яких є “способи діяльності”. Наповнення змісту навчання предметів такого типу віддзеркалює закономірності оволодіння студентами системою практичних дій, що є важливим для формування їхньої компетентності. До таких предметів належить і спецкурс інформаційних технологій, на базі якого ми проектували методику формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму.

Інформаційні технології, які сучасною педагогікою розглядаються як методологія і технологія організації навчального процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання, зокрема й комп'ютерів, в пропонованій методиці виступають як інтегруюче підґрунтя, що забезпечує: створення освітнього середовища, спрямованого на формування інформаційного світогляду студентів, розуміння нерозривної єдності з довкіллям, а також своєї особистої ролі в навколишньому середовищі і відповідальності за гармонійний розвиток людини, суспільства і природи; інтеграцію екологічних компетенцій, пов'язаних з професійною діяльністю майбутнього фахівця, які визначені різними навчальними програмами; підвищення якості навчання за допомогою більш повного використання доступної інформації; підвищення ефективності навчального процесу на основі його індивідуалізації та інтенсифікації; розробку перспективних методів, засобів і форм навчання з орієнтацією на розвиваючу, випереджальну і особистісно орієнтовану освіту; інтеграцію різних видів навчальної діяльності студентів (аудиторної, самостійної, пошукової, навчально-дослідницької) в рамках єдиної методології, заснованої на застосуванні інформаційних технологій; підготовку студентів до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства; підвищення професійної компетентності і конкурентоспроможності майбутніх фахівців.

У ході дослідження була розроблена модель методики і визначені умови формування екологічної компетентності студентів у процесі навчання інформаційних технологій: створення освітнього середовища, яке сприяє соціальному і пізнавальному розвитку студентів; інтегрування процесів професійної, екологічної і загальноосвітньої підготовки студентів; гуманізація навчального процесу, що сприяє виявленню активності і творчості студентів; розуміння цілісності навколишнього середовища, взаємовпливу всіх його складників.

У другому розділі “Методика формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму у процесі навчання інформаційних технологій” розглянуто концептуальні положення методики формування екологічної компетентності студентів, визначено цілі навчання за розробленою методикою, теоретично обґрунтовано зміст і побудову методики, визначено методи, форми та дидактичні засоби формування екологічної компетентності студентів.

Концептуальні підходи до формування екологічної компетентності студентів засобами інформаційних технологій базуються на вивченні структури соціальної та виробничої діяльності випускника гідрометеорологічного технікуму, на відповідних вимогах до фахівця гідрометеорологічної служби. Йдеться про розробку моделі освітнього середовища, основою побудови якої є система: суспільне замовлення ? освітньо-кваліфікаційна характеристика ? освітньо-професійна програма ? процес навчання ? засоби діагностування. В її складі ? методика формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму, в основу якої покладено інтеграцію питань змісту фахових та екологічних дисциплін із змістом спецкурсу інформаційних технологій. Таким чином, закладається база для створення у студентів природничонаукової картини світу, отримання навичок визначення і вирішення екологічних проблем, що приводить до формування екологічної компетентності. Ефективності розробленої методики сприяє творче використання ідей, методів і принципів особистісно орієнтованого, проблемного, модульного та продуктивного навчання. інформаційний технологія продуктивний підготовка

У психолого-педагогічній літературі екологічна компетентність пов'язується з оволодінням студентами системою знань про навколишнє середовище (соціальне і природне у їх взаємозв'язку і взаємозалежності), набуттям практичного досвіду використання знань для вирішення екологічних проблем на місцевому рівні, прогнозуванням власної поведінки і діяльності у природному середовищі, потребою у постійному спілкуванні з природою і, як результат, бажанні брати особисту участь у її охороні. У рамках нашого дослідження доцільно говорити про новий аспект екологічної компетентності, який визначає поведінку особистості у інформаційному середовищі. Враховуючи це, ми побудували загальну систему цілей, реалізація яких сприяє формуванню екологічної компетентності засобами інформаційних технологій. Вона подається у вигляді дидактичної моделі системи завдань формування екологічної компетентності студентів, яка має три компоненти: мотиваційний, інтелектуальний, діяльнісний.

Реалізація цих завдань в процесі навчання інформаційних технологій відбувається через впровадження обґрунтованої методики, яка має власну концепцію, мету, зміст, методи, засоби та форми навчання. Змістовний компонент методики містить три модулі, структура яких передбачає такі етапи навчального процесу: мотиваційно-вступний, операційно-пізнавальний та рефлексійно-оцінювальний. Мотиваційно-вступний етап передбачає усвідомлення студентами головної мети вивчення модуля, його місця і ролі в навчальному процесі. Так, під час роботи над першим модулем студенти мають усвідомити сутність ідеї глобальної єдності та формування глобальної етики, засвоїти поняття еколого-інформаційного суспільства, ноосфери та ідею спільного розвитку, визначити роль екологічних чинників і їх вплив на життєдіяльність людини, встановити зв'язок між екологізацією та інформатизацією суспільства. Основною формою взаємодії учасників навчального процесу на цьому етапі є програмна лекція, в якій окреслюються головні шляхи розкриття змісту і сутності навчального матеріалу. Це, в свою чергу, зумовлює потребу студентів в самостійному здобутті як теоретичних, так і практичних знань.

На операційно-пізнавальному етапі студенти окрім спеціальних знань та умінь, що визначені навчальною програмою “Спецкурсу інформаційних технологій”, набувають переконань, знань, вмінь та навичок, які визначають основні компоненти екологічної компетентності. На цьому етапі основними формами роботи є семінарські і практичні заняття, на яких в організаційній єдності використовуються фронтальні і індивідуальні форми пізнавальної діяльності студентів, робота у невеликих групах. Частина навчального матеріалу опрацьовується студентами самостійно в процесі підготовки рефератів та виконання групових проектів екологічного спрямування.

Рефлексивно-оцінювальний етап має на меті розвиток у студентів рефлексивної діяльності, вмінь самоаналізу, самооцінки своєї роботи, узагальнення та систематизації матеріалу. Завдання цього етапу реалізуються через обговорення рефератів, захист звітів з практичних та проектно-групових робіт.

Відповідно до мети і завдань методики, крім традиційних, застосовуються специфічні для інформаційних технологій методи навчання: метод доцільно дібраних завдань, метод демонстраційних прикладів, проблемно-пошукові методи. У процесі виконання спеціально розробленої системи завдань, яка відповідає програмі та передбачає практичне застосування екологічних знань, студенти набувають практичних навичок екологічно безпечної професійної діяльності. Такі завдання одночасно є мотивом для засвоєння теоретичного матеріалу і способом його практичної реалізації, а також викликають потребу у пошуку додаткових знань.

Під час самостійної роботи з предмета “Спецкурс інформаційних технологій” студентам пропонується розробка мультимедійних навчальних посібників екологічного спрямування, які будуть використовуватися в навчальному процесі. Специфіка таких завдань полягає в тому, що в процесі їх виконання здійснюється реалізація як навчальних цілей (розширення та поглиблення теоретичної бази екологічних знань, надання результатам практичної значущості, придатності і можливості застосування в навчальному процесі, диференціація навчання відповідно до запитів, нахилів і здібностей учнів), так і науково-дослідних. При виконанні роботи студенти самостійно працюють з додатковою навчальною та науковою літературою, інформацією з інших джерел, зокрема з Інтернет, вчаться аналізувати й критично оцінювати її. Усе це надає навчанню дослідницького, творчого спрямування, що сприяє розкриттю творчого потенціалу студентів.

У пропонованій методиці формування екологічної компетентності студентів важливе місце посідає поняття “продуктивне навчання”. Як і переважна більшість дослідників, ми розуміємо під цим терміном такий педагогічний процес, який сприяє розвитку особистості в колективі і розвитку самого колективу з допомогою продуктивно зорієнтованої діяльності, має ознаки реальної життєвої ситуації і відбувається в групі за підтримки педагога. Ідея продуктивного навчання покладена в основу проекту “Навчальна майстерня”, який виконується студентами факультативно. Як свідчить наш досвід, створення навчальної майстерні на базі засобів нових інформаційних технологій надає додаткову можливість самореалізації особистості, об'єднуючи соціальну адаптацію і навчання. Основою для цього є можливість за допомогою інформаційних технологій перенести екологізоване професійне середовище в навчальну аудиторію, самостійно обирати темп, напрям і форми пізнавальної діяльності, спілкуватися з більшою кількістю людей на основі продуктивного навчання.

У ході дослідження ми систематично отримували оперативну інформацію про хід навчальної діяльності та рівень сформованості екологічної компетентності студентів. Це давало можливість своєчасно виявити проблеми в навчальному процесі, внести необхідну корекцію для вдосконалення його змісту, методів і форм організації. З цією метою нами використовувалися тестові завдання з кожного модуля курсу, система діагностичних контрольних завдань для визначення рівнів сформованості компонентів екологічної компетентності (мотиваційного, інтелектуального, діяльнісного) і рейтингова система для оцінювання результатів пізнавальної діяльності студентів протягом усього курсу інформаційних технологій.

У третьому розділі "Дослідно-експериментальна перевірка розробленої методики формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму" подано загальну характеристику методики дослідження процесу формування екологічної компетентності студентів у процесі навчання інформаційних технологій і порівняльний аналіз даних констатуючого та формуючого експериментів.

З метою перевірки ефективності розробленої методики був проведений педагогічний експеримент (констатуючий, пошуковий і формуючий етапи), до якого були залучені 400 студентів Харківського та Херсонського гідрометеорологічних технікумів.

У ході констатуючого етапу експерименту вивчався рівень сформованості екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму, проводився аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження, вивчалися питання методики навчання інформаційних технологій, аналізувалися результати контрольних робіт та анкет студентів.

Встановлено, що студенти гідрометеорологічних технікумів обізнані з основними екологічними проблемами сучасності, мають достатньо сформовану систему екологічних знань, усвідомлюють необхідність екологічної освіти взагалі, проте більшість з них не пов'язують ці питання з майбутньою спеціальністю і показали низький рівень готовності до самостійної природо відповідної діяльності. Причини такого стану вбачаються у відсутності достатньої уваги до формування екологічної компетентності студентів через зміст спеціальних та фундаментальних дисциплін, у недостатній обізнаності студентів з можливостями інформаційних технологій, в існуванні слабкої інтеграції дисциплін екологічного, спеціального і професійного циклів.

На пошуковому етапі експерименту уточнювалися структурні елементи методики, здійснювалися її корекція, доповнення й удосконалення. При розробці модульної структури спецкурсу інформаційних технологій вирішувалися проблеми наукового педагогічного обґрунтування можливості формування екологічної компетентності студентів засобами пропонованого курсу, створення моделі освітнього середовища, спрямованого на формування екологічної компетентності студентів та їхній соціальний розвиток.

Формуючий експеримент здійснювався в умовах реального процесу навчання і мав на меті виявити ефективність пропонованої методики формування екологічної компетентності студентів у процесі навчання інформаційних технологій. На цьому етапі були оцінені рівні сформованості компонентів екологічної компетентності студентів. За основні критерії були виділені володіння студентом відповідними знаннями, вміннями і навичками, досвід творчої діяльності, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього середовища, результати модульного контролю та рейтингової системи оцінювання досягнень студентів.

У ході дослідження ми спостерігали збільшення відносної кількості студентів з високим і достатнім рівнем екологічної компетентності на 16 % і 29 % відповідно у експериментальній групі проти 6 % і 10 % у контрольній групі. Одночасно кількість студентів експериментальної групи з середнім та низьким рівнем екологічної компетентності зменшилась відповідно на 18 % і 37 %, а у контрольній групі ? на 2 % і 18 %. Якісний і кількісний аналіз експерименту (з використанням методу перевірки статистичних гіпотез за критерієм Пірсона) засвідчив, що розроблена методика формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму у процесі навчання інформаційних технологій є досить ефективною. Критичні значення статистичного критерію приймалися для рівня значущості =0,05. Отже, з точністю 95 % можна вважати, що гіпотеза нашого дослідження підтвердилася. У процесі навчання інформаційних технологій за розробленою методикою поглиблюються екологічні знання студентів, формується зацікавленість у здійсненні самостійного пошуку відповідей на актуальні екологічні питання, прагнення до усвідомлення принципів глобальної етики та екологічно безпечної професійної діяльності. Набуті екологізовані знання збагатили професійну підготовку майбутніх спеціалістів і значно змінили рівень їхньої екологічної компетентності.

У ході дослідження були розв'язані усі його завдання. Аналіз та узагальнення матеріалів дослідження дають підстави зробити такі висновки:

Встановлено, що актуальність проблеми формування екологічної компетентності випускника ВНЗ зумовлена реаліями розвитку сучасного суспільства. Екологічна компетентність стає однією із суттєвих характеристик спеціаліста будь-якої галузі.

Визначено, що екологічна компетентність випускника гідрометеорологічного технікуму є інтегрованим результатом навчальної діяльності студентів, який формується передусім завдяки опануванню змістом предметів екологічного спрямування і набуттям досвіду використання екологічних знань у процесі вивчення предметів спеціального і професійного циклів і, зокрема, спецкурсу інформаційних технологій. Структурно екологічна компетентність містить мотиваційний, інтелектуальний та діяльнісний складники.

З'ясовано, що в процесі оволодіння інформаційними технологіями у студентів формується новий аспект світогляду - інформаційний, який сприяє їхній соціалізації в сучасному інформаційному суспільстві. На основі висновків про світоглядне та соціальне значення, а також дидактичні можливості інформаційних технологій обґрунтовано модель навчання, спрямовану на формування екологічної компетентності студентів у процесі навчання інформаційних технологій.

Обґрунтовано і розроблено методику формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму у процесі навчання інформаційних технологій, в основу якої покладено інтегрування професійної, екологічної та загальноосвітньої підготовки студентів. Ефективності розробленої методики сприяє творче використання теорій продуктивного, проблемного та модульного навчання.

Визначено педагогічні умови впровадження розробленої методики: розуміння цілісності навколишнього середовища, взаємовпливу і взаємозалежності розвитку його окремих складників; інтегрування процесів професійної, екологічної та загальнокультурної підготовки студентів гідрометеорологічного технікуму; спрямованість навчального процесу на соціальний розвиток особистості; гуманізація навчального процесу, що сприяє виявленню активності всіх учасників, їхнього особистого включення у еколого-освітню діяльність; забезпечення можливості самореалізації студентів з урахуванням їхніх особистих здібностей та інтересів.

Створено освітнє середовище, яке містить інформаційний, екологізований та соціальний складник і, як системоутворюючий фактор, взаємодію студентів та викладачів у навчально-виховному процесі. Це середовище забезпечує пізнавальний розвиток студента, організацію його самостійної роботи і водночас його соціальний розвиток, здатність діяти в реальному мінливому світі соціальних взаємин.

Експериментальна перевірка розробленої методики підтвердила її ефективність у формуванні всіх компонентів екологічної компетентності і дієвість у соціальному розвитку особистості.

З метою ефективного впровадження внесених до програми спецкурсу інформаційних технологій змін розроблено дидактичні засоби: програма спецкурсу інформаційних технологій, навчальний посібник, модульно-рейтингова система організації навчального процесу, пакет доцільно дібраних завдань для самостійної роботи студентів, теми рефератів та проектних робіт, програмні демонстраційні засоби, діагностичні та контрольні засоби.

Розроблені дидактичні засоби мають самостійне значення і можуть використовуватись в інших навчальних закладах у викладанні курсу інформаційних технологій та курсів екологічного спрямування. Про це свідчать результати впровадження елементів розробленої методики та отримані відзиви.

Одним із перспективних напрямів є дослідження можливостей віртуальної реальності та ГІС-технологій для екологічного навчання і виховання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Олійник Н.Ю. Екологічна свідомість студентів гідрометеорологічного технікуму як складова професійної компетентності // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Збірник наукових праць. ? Вип. ХІ. ? Харків: Основа, 2004. ? С. 142-147.

Олійник Н.Ю. Формування потреб як один із щляхів формування свідомості в умовах комп'ютерного навчання // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної освіти: Збірник наукових праць. ? Вип. IV. ? Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. ? С. 252-256.

Олійник Н.Ю. Особистісно орієнтоване навчання як мета і умова підвищення якості навчального процесу // Збірник матеріалів Харківської обласної конференції педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації “Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів”. ? Х.: Константа, 2000. ? С. 111-113.

Олійник Н.Ю. Розробка і презентація групових проектів як одна із форм контролю самостійної роботи студентів // Збірник матеріалів Харківської обласної науково-методичної конференції педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації “Якісний контроль та оцінка навчальних досягнень студентів ? один із дидактичних засобів управління процесом підготовки висококваліфікованих фахівців”. ? Х.: Константа, 2002. ? С. 113-115.

Олійник Н.Ю. Інтегрування навчального матеріалу у самостійній роботі студентів як одна із умов формування сучасної екологічної свідомості // Збірник матеріалів Харківської обласної конференції педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації “Самостійна навчальна робота як фактор підвищення пізнавальної активності студентів”. ? Х.: Константа, 2003. ? С. 129-130.

АНОТАЦІЯ

Олійник Н.Ю. Формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму у процесі навчання інформаційних технологій. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 ? теорія та методика навчання з технічних дисциплін. ? Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму у процесі навчання інформаційних технологій. Визначено понятійний апарат, структуру, вихідні принципи екологічної компетентності студентів та методи діагностики її сформованості. Досліджено світоглядне значення інформаційних технологій і на цій основі обґрунтовано методичні засади формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму. Описано методику формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму в процесі навчання інформаційних технологій, в основу якої покладено інтеграцію світоглядного, загальнокультурного та професійного складників підготовки майбутнього спеціаліста та творче використання ідей, методів і принципів особистісно орієнтованого, проблемного, модульного та продуктивного навчання.

Експериментально підтверджено позитивний вплив розробленої методики на формування екологічної компетентності студентів. Встановлено, що розроблена методика збагачує професійну підготовку майбутніх спеціалістів і підвищує рівень їхньої екологічної компетентності. Наведено дидактичні засоби формування екологічної компетентності студентів в процесі оволодіння інформаційними технологіями.

Ключові слова: екологічна компетентність, інформаційні технології, інтеграція навчального матеріалу, інформаційне середовище, освітнє середовище, методика навчання.

Olijnik N.Y. Forming of ecological competence of the students of hydrometeorological technical school in process of study of information technologies. ? Manuscript.

The competition for a candidate's dissertation of pedagogical sciences by speciality 13.00.02 ? theory and method of teaching of technical disciplines. ? Ukrainian engineering-pedagogical academy, Kharkov, 2005.

The dissertation is dedicated to consideration of problem of forming of ecological competence of the students of hydrometeorological technical school by means of information technologies. In this work outlooking importance of information technologies, the essence of ecological consciousness as a basic part of modern scientific world outlook have been discovered and it's components have been revealed. It have been mentioned, that information technologies, on the conditions of their methodically correct using, may become an effective tool of forming of needs, interests, opinions, value aims, influence on humans world outlook. Didactic possibilities of information technologies help to implement the integration of outlooking, cultural and professional components in training of a future specialist. That promotes its socialization. Expediency of integration of questions of ecology, philosophy and informatics in the course of information technologies has been substantiated. A system of social-pedagogical activity directed on forming of ecological competence by means of information technologies has been developed. A positive influence of the developed methods on forming of ecological competence has been experimentally confirmed as the basic component of a modern world outlook.

Key words: ecological competence, information technologies, integration of studying material, informative environment, educational environment, pedagogical system, methodic of study.

Олейник Н.Ю. Формирование экологической компетентности студентов гидрометеорологического техникума в процессе преподавания информационных технологий. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 ? теория и методика обучения техническим дисциплинам. ? Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена проблеме формирования экологической компетентности студентов гидрометеорологического техникума в процессе изучения информационных технологий. Описан понятийный аппарат, принципы и методы диагностики уровней экологической компетентности студентов. Исследовано мировоззренческое значение информационных технологий и на этой основе обоснована структура педагогической системы формирования экологической компетентности студентов в процессе изучения основ информационных технологий. Дидактические возможности информационных технологий позволяют осуществить интеграцию профессиональной, общекультурной и экологической подготовки специалистов. Экологическая компетентность рассматривается как интегрированный результат познавательной деятельности студентов, который формируется благодаря усвоению студентами содержания предметов экологического цикла и приобретения опыта использования экологических знаний в процессе изучения предметов специального и профессионального циклов и, в частности, информационных технологий. В описанной методике формирования экологической компетентности студентов информационные технологии представляют собой интегрирующую основу для объединения предметных экологических компетенций, которые должны быть освоены студентами. Сформирована модель образовательной среды с учетом информационных технологий, которая содержит информационную, экологизованную и социальную составляющие и, как системообразующий фактор, взаимодействие студентов и преподавателей в учебно-воспитательном процессе. Эта среда обеспечивает познавательное развитие студента, организацию его самостоятельной работы и одновременно его социальное развитие, способность действовать в реальной изменчивой социальной среде. В методике формирования экологической компетентности студентов гидрометеорологического техникума в процессе изучения информационных технологий творчески используются идеи продуктивного, личностно-ориентированного, проблемного и модульного обучения.