Теоретико-методологічні засади формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді

Початковий етап розвитку національної самосвідомості припадає на дошкільний і молодший шкільний вік (5-10 років). Для нього характерним є нечітке усвідомлення дітьми спільності з людьми своєї національності, невмотивований вибір своєї національної приналежності, слабкі знання національного світу. На цьому етапі становлення національної самосвідомості родина відіграє важливу роль у передачі націокультурної інформації.

Другий етап розвитку національної самосвідомості охоплює підлітковий вік (11-15 років) і характеризується усвідомленим ставленням до свого етносу та нації. Діти виявляють цікавість до історії і культури свого й іншого народів. На цьому етапі здійснюється формування системи уявлень і оцінок про націокультурні і національно-психологічні особливості своєї спільноти в порівнянні з іноетнічним оточенням.

Третій етап припадає на старший шкільний вік (16-17 років). На цьому етапі поглиблюється усвідомлення своєї етнічної приналежності, визначається мотивація вибору своєї національності, конструюється національний світогляд. У старшому шкільному віці на формування національної самосвідомості учнів найбільший вплив здійснює школа, що цілеспрямовано впливає на процес розвитку самосвідомості особистості. У цей період національна самоідентифікація формується за принципом: „Я- представник свого народу”.

Проведені дослідження національної самосвідомості дали підстави виділити четвертий етап, що охоплює юнацький (студентський) вік (18-22 років), що є вирішальним періодом розвитку національної самосвідомості, її зміцнення і закріплення. У період навчання у вищому навчальному закладі національна самосвідомість молодої людини формує систему її уявлень про світ, зміцнює її місце в ньому. Особливості розвитку і прояву національної самосвідомості детерміновані не тільки етапами психологічного розвитку людини і стадіями розвитку психосоціальної/національної ідентичності, але також залежать від регіональної специфіки.

Власне, таку взаємозалежність, взаємопов'язаність та посередництво повинна взяти на себе інтеркультурна освіта та національне виховання, аби допомогти майбутнім громадянам України як частини Європейської спільноти, прийняти множинність культур у нашому суспільстві й у світі в цілому.

Запропонована на основі концепції система формування національної самосвідомості особистості має багатокомпонентну структуру і включає такі підсистеми (рис.1).

Під час проведення експерименту були перевірені деякі можливі альтернативні конкуруючі гіпотези, які здатні пояснити результати.

1. Навіть якщо б ми не проводили жодної роботи, рівень національної самосвідомості все одно підвищився.

2. В учнів і студентів, які взяли участь у нашому дослідженні, інше родинне життя, і саме воно вплинуло на результат, а не організована нами програма з формування національної самосвідомості.

3. Хоча наша робота може дати тимчасовий ефект, але поступово він зійде нанівець і рівень національної самосвідомості знизиться.

Формулювання конкуруючих гіпотез, здатних поставити під сумнів отримані результати, дозволило розробити більш детальну програму дослідження, що включала такі основні етапи:

1. Сформувати репрезентативну вибірку з числа учнів та студентів, які відібрані для участі в „програмі формування національної самосвідомості”, і вибірку з учнів та студентів, які мають однакові характеристики, релевантні з позицій національної самосвідомості (наприклад, стать, вік, освіта), але які не повинні брати участь в „програмі”.

2. Взяти інтерв'ю в учнів і студентів, які візьмуть участь в „програмі формування національної самосвідомості”, і водночас провести інтерв'ю у респондентів контрольної групи, щоб отримати самозвіти і інформацію про родинні умови.

3. Через рік після того, як учні і студенти взяли участь в „ програмі формування національної самосвідомості”, протестувати як учасників, так і не учасників, щоб отримати достовірну інформацію.

У своїй роботі ми скористалися програмою експерименту з трьома контрольними групами, яка була розроблена Р.Соломоном (табл. 1.)

Таблиця 1

Програма експерименту з трьома контрольними групами (Р. Соломон)

Група	Етап 1	Етап 2	Етап 3	Формула результату
Е	Попередній тест	Стимул	Контр. тест	Результат (В)=[(Контрольний тест ЕГ - Попередній тест ЕГ) - (Контрольний тест КГ 1 - Попередній тест КГ 1)] - [(Контрольний тест КГ 2) + (Контрольний тест ЕГ - Контрольний тест КГ 3)]
К 1	Попередній тест		Контр. тест
К 2		Стимул	Контр. тест
К 3			Контр. тест

Ця програма дала можливість оцінити (і тим самим виключити в якості конкуруючого пояснення результатів експерименту) вплив побічних факторів. Експериментальна робота проводилася в старших класах та зі студентами вищих навчальних закладів, таким чином відпрацьовувались методики формування національної самосвідомості особистості для різних вікових груп паралельно та зберігалась послідовність та наступність виховних впливів.

У першому варіанті в якості експериментальної групи були взяті учні Першої української гімназії м. Краматорська, учні загальноосвітньої школи 1-3 ступеня № 2 м. Красний Лиман. Першу контрольну групу склали учні Краматорської економіко-гуманітарної гімназії м. Краматорська, учні загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №4 м. Красний Лиман, другу контрольну групу склали учні загальноосвітньої школи 1-3 ступеня № 8 м. Краматорська, учні ліцею „Оптиміст” м. Слов'янська, третю групу склали учні загальноосвітніх шкіл м. Глухова та Глухівського району. Таким чином розмір вибірки досяг 328 осіб, що є достатнім, на рівні точності + 3% робити висновки про підтвердження нашої гіпотези. За кількістю респондентів групи було оптимізовано таким чином, що кожна з них налічувала 82 особи.

На першому етапі експериментальна і контрольна група показали такі результати: низький рівень сформованості національної самосвідомості - шістдесят шість осіб (80,488%); середній рівень сформованості національної самосвідомості -- десять учнів (12,195 %); високий рівень сформованості національної самосвідомості -- шість респондентів ( 7,317 %).)

На другому етапі в експериментальній та контрольній 2 групах проводилася робота з формування національної самосвідомості, яка включала відповідну роботу з батьками згідно з розробленими рекомендаціями для класних керівників та проведення виховних заходів за виховною програмою та спеціального тренінгу, спрямованого на формування толерантного ставлення до представників інших етносів.

Після цього було проведено тестування за методиками „Асоціації” та „Визначення рівня національної самосвідомості” експериментальної групи, контрольної 1 та контрольної 2 груп.

У тих групах, де була реалізована система формування національної самосвідомості, зафіксовано підвищення рівня національної самосвідомості. Різниця між показниками експериментальної групи та контрольної групи 1 обумовлені впливом нашої програми. Ефективність нашої методики також підтверджується змінами кількісних показників: по-перше, зменшився середній бал в експериментальній групі на етапі 2 порівняно з етапом 1; по-друге, середній бал в експериментальній групі на етапі 2 менше ніж середній бал контрольної групи 1 на етапі 2; по-третє, дисперсія знаходиться в межах відповідної норми. Збільшення дисперсії в експериментальній групі і контрольній групі 2 на другому етапі пояснюється якісними зрушеннями.

Через рік у всіх чотирьох групах було проведено дослідження з метою визначення рівня національної самосвідомості за допомогою методики „Асоціації”. Згідно з планом експерименту було розраховано середній бал та дисперсію для кожного етапу експериментальної роботи (див. табл. 2. та діагр. 1).

Таблиця 2

Узагальнені результати експериментальної роботи

Група	Етап1	Етап 2	Етап 3
	-- Х	S	-- Х	S	-- Х	S
ЕГ	25,61	6,189	22,89	8,062	24,39	6,763
КГ 1	25,71	5,952	23,17	6,223	26,6	6,439
КГ 2			22,86	8,091	23,73	6,953
КГ 3					26,30	5,503

Мала дисперсія вказує на те, що середнє геометричне для кожної групи є типовим. Ми повинні констатувати невелике збільшення середнього геометричного для всіх груп, але і якісні зміни, які відбулися в оцінках. Результат та якісні зміни дають підстави відкинути висунуті нами альтернативні гіпотези.

У другому варіанті, в якості експериментальної групи були взяті студенти гуманітарного факультету Краматорського економіко-гуманітарного інституту (м.Краматорськ) та студенти загально технічного факультету Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Першу контрольну групу склали студенти технологічного факультету Слов'янського державного педагогічного інституту. Другу контрольну групу склали студенти Держаної податкової академії (м. Ірпінь ). Третю групу склали студенти Глухівського державного університету. Кожна група була оптимізована і налічувала 300 осіб. Таким чином розмір вибірки досяг 1200 осіб, що є достатнім, на рівні точності + 2%, робити висновки про підтвердження нашої гіпотези.

На першому етапі (1998 р.) було використано методику „Асоціації” з метою визначення рівня національної самосвідомості студентів та формування експериментальної групи та контрольної групи 1. На першому етапі експериментальна і контрольна група показали наступні результати: низький рівень національної самосвідомості мали сто сімдесят сім осіб (59%); середній рівень національної самосвідомості мали вісімдесят чотири особи (28%); високий рівень національної самосвідомості проявили тридцять дев'ять осіб (13%).

На другому етапі (1998 р.-2001 р.) відбувалось впровадження в навчальний процес програми спецкурсу „Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність”, яка складається з двох розділів, які пов'язані між собою логічно, і спрямована на формування національної самосвідомості і підвищення загального культурного рівня студентів. Також кураторам було запропоновано вести виховну роботу за певними напрямами, такими як: „Політична культура”, „Національна самосвідомість”. Куратори мали можливість вільно обрати один з напрямів в залежності від власних уподобань. Кожний з цих напрямів має певну логічну побудову і передбачає проведення різноманітних виховних заходів та складається з п'яти підрозділів, кожний з яких містить по десять тем. До кожного заходу розроблено стислі методичні поради та подано список літератури на допомогу щодо його підготовки та проведення.

Ці заходи мали за мету :

- забезпечити подолання різних труднощів у взаємодії і спілкуванні представників різних етносів і національних спільнот;

- дати можливість стосовно кожного з них обирати способи контакту, участі, які не розходячись з вимогами загальнолюдської моралі, в той же час найбільше відповідали б їх індивідуальним етнонаціональним особливостям;

- створити відповідну психологічну атмосферу, необхідну для ефективного міжнаціонального спілкування і досягнення позитивних результатів у спільній діяльності.

Наприкінці навчального року 1999- 2001 рр. зі студентами таких груп: експериментальної; контрольної 1; контрольної 2 були проведені методики „Асоціації” та „Визначення рівня національної самосвідомості”. Слід відзначити, що в експериментальній групі та контрольній 1 групі було зафіксовано зміни порівняно з попередніми результатами визначення рівня національної самосвідомості.

Третій етап відбувся наприкінці 2001-2002 навчального року. У всіх чотирьох групах було проведено дослідження з метою визначення рівня національної самосвідомості за допомогою методики „Асоціації”. Кількісні та якісні результати дозволяють відкинути альтернативні гіпотези. Ми навіть мусимо констатувати підвищення рівня національної самосвідомості в контрольній групі 2, але для кінцевого висновку необхідно до якісних результатів додати кількісні результати (діагр. 2, табл. 3).

Велика дисперсія в контрольній групі 2, вказує на те, що середнє геометричне для цієї групи не є типовим. Узагальнені результати експериментальної роботи дозволяють зробити висновок, що присутні результати впливу незалежної змінної на залежну, а отже запропонована нами педагогічна система формування національної самосвідомості особистості досить ефективна.

Таблиця 3

Узагальнені результати експериментальної роботи

Група	Етап1	Етап 2	Етап 3
	-- Х	S	-- Х	S	-- Х	S
ЕГ	22,65	6,872	19,43	6,915	20,44	6,72
КГ 1	23,76	6,884	24,86	7,519	22,03	6,0629
КГ 2			22,46	7,372	20,10	8,30
КГ 3					21,42	6,972

Ми виділили три етапи процесу адаптації особистості в поліетнічному колективі. На початковому етапі етнонаціональні психологічні особливості або сприяють, або гальмують виховні впливи керівника колективу. Якщо ці особливості вступають у суперечність з метою останнього, то необхідно робити конструктивні кроки для перебудови змісту і якості педагогічних заходів. У такому разі потрібні зусилля, які будуть спрямовані на знаходження більш ефективних шляхів виховної роботи.

На другому етапі відбувається стабілізація виховних впливів. На цій стадії встановлюються зв'язки з кожним членом колективу або групою осіб однієї національності, закладається підґрунтя для взаємодії в межах колективу.

На-третьому, заключному, етапі максимально розкриваються потенційні можливості представників всіх етнічних груп у взаємодії. Тепер вже етнонаціональні психологічні особливості людей стимулюють активність педагога, обумовлюють більшу інтенсивність дружніх проявів. За таких умов заходи з формування національної самосвідомості стають більш результативними, сприяють зміцненню колективу.

Перевіркою педагогічних можливостей пропонованої системи формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді доведено ефективність розроблених методичних рекомендацій для класних керівників старших класів загальноосвітніх закладів та для кураторів академічних груп вищих навчальних закладів і підтверджено, що вона забезпечує суттєві зміни рівня національної самосвідомості особистості, планомірно і систематично сприяла усвідомленню нею: особливостей національної культури своєї нації; психологічних особливостей своєї нації; тотожності зі своєю нацією; власних психологічних особливостей; усвідомлення себе суб'єктом своєї національної спільноти; соціально-моральної самооцінки національного.

ВИСНОВКИ

1. Результати аналізу проблеми свідчать, що наявний стан досліджень національної самосвідомості особистості не відповідає сучасним вимогам загальної методології та методології педагогіки. Зокрема є поєднання, а іноді навіть не розрізнення підходів до понять, які описують етнонаціональну сферу, це призводить до невизначеності понять „етнічна самосвідомість”, „національна самосвідомість”, „полікультурне виховання”, „подвійна ідентифікація”. Недоліки у теоретичних розробках впливають на практику формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді. Досвід практичної діяльності не в змозі усунути цих недоліків, оскільки має ретроспективний аналіз і не придатний до розв'язання принципово нових завдань, що стоять перед фахівцями сьогодні і передбачаються в майбутньому.

Досліджений генезис формування національної самосвідомості особистості та стану наукових розробок в цій царині і вивчення практичних шляхів щодо підвищення рівня національної самосвідомості учнівської та студентської молоді продемонстрували необхідність визначення теоретико-методологічних основ формування національної самосвідомості, її структури та складових компонентів.

Змістовний аналіз проблем національної самосвідомості особистості дав можливість окреслити теоретико-методологічні засади, що визначають подальші напрями дослідження та дають можливість уникнути однобічності географічного редукціонізму та біогеодетермінізму та розглядати національну самосвідомість особистості як об'єктивну реальність.

У ході систематизації, теоретичного та історіографічного аналізів філософської та психолого-педагогічної літератури виділені методологічні положення, дотримання яких забезпечує коректність, наукову і практичну значущість комплексного дослідження національної самосвідомості особистості.

2. Порівняння, класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних дозволило обґрунтувати методологічні регулятиви дослідження стану розвитку та виявити тенденції виховання національно свідомої особистості. Перша тенденція - ідеалізація національного виховання, полягає в перебільшенні самостійності свідомості, в результаті чого відбувається відрив від буття настільки, що самосвідомість перетворюється в ідеалізовану, і по суті беззмістовну, форму, що проявляється у детермінації національного виховання. Друга тенденція - в основі має дихотомією співвідношення “індивід-суспільство”, що призводить до підміни понять „національне виховання” і „громадянське виховання”. Третя тенденція формування національної самосвідомості на основі вільного вибору передбачає принципову можливість зламу негативних етнічних и національних стереотипів. Сьогодні, в умовах філософського плюралізму, проблема взаємин педагогіки і філософії набуває нового сенсу. Плюралізм філософії вимагає формування філософської культури. Методологічна культура без філософської культури стає технологією і може перетворити освіту та виховання з засобу розвитку культури в засіб соціального керування.

3. Подано визначення категорії „національна самосвідомість” через філософську категорію „системи”, яка характеризує об'єкт з позицій його цілісності, причому цілісності специфічно розчленованої. Це дало можливість вперше визначити національну самосвідомість як систему - сукупність елементів, що знаходяться у відношеннях і зв'язках між собою, утворюючи тим самим певну єдність. На основі визначених теоретичних засад обґрунтовано структуру національної самосвідомості: усвідомлення особливостей національної культури своєї нації; усвідомлення психологічних особливостей своєї нації; усвідомлення тотожності зі своєю нацією; усвідомлення власних психологічних особливостей; усвідомлення себе суб'єктом своєї національної спільноти; соціально-моральна самооцінка національного. Виявлено рівні національної самосвідомості, що мають свою логіку виникнення і розвитку.

Національна самосвідомість є складною системою, яка виконує певні специфічні функції. Поняття національної самосвідомості охоплює теоретичні, буденні, масові й особистісні, власне національні та запозичені й асимільовані ідеї, настанови, культурні здобутки, що утворюють духовний універсам особистості. Як історично багато-ступеневий, багаторівневий, структурно складний, неоднозначний у своїх проявах феномен, національна самосвідомість водночас постає як система, де кожен з елементів тісно взаємозв'язаний з іншими та із системою в цілому.

Результати аналізу сучасних теоретичних та методологічних основ проблеми національної самосвідомості забезпечили можливості визначити перелік детермінант національного пізнання. Головна ідея полягає в тому, що індивід не просто пізнає етнонаціональний світ, але пізнає його, діючи в ньому, взаємодіючи з етносами, націями та іншими індивідами як їх представниками. Отже система його зв'язків і відносин із світом так чи інакше втручається в процес його пізнання.

4. На основі визначених теоретико-методологічних засад обґрунтовано педагогічну систему формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді, яка включає мотиваційно-цільовий, змістово- діяльнісний, результативно - оцінювальний компоненти і реалізується через: діагностику та розвиток складових національної самосвідомості особистості; відбір та структурування змісту навчального матеріалу відповідно до принципів полікультурності та введення у самобутні культурні світи; цілеспрямоване формування позитивних стереотипів; емоційну регуляцію пізнавальної діяльності учнів та студентів. Розроблена методика формування національної самосвідомості учнів загальноосвітніх закладів і студентів вищих навчальних закладів забезпечує адекватне сприйняття входження до складу української нації.

5. Розроблено методику дослідження проблеми виховання національної самосвідомості учнів старших класів та студентської молоді; розроблено методичні рекомендації щодо використання методик діагностики рівнів розвитку національної самосвідомості; методичні рекомендації для класних керівників старших класів загальноосвітніх закладів та для кураторів академічних груп вищих навчальних закладів; виділено особливості адаптації змісту педагогічних заходів до умов поліетнічних та багатонаціональних колективів, знання яких дозволяє більш ефективно впливати на зміцнення колективу; отримані результати дослідження можуть бути використані в процесі написання підручників і посібників з педагогіки та історії педагогіки, теорії та методики виховання.

Розроблені методичні рекомендації для класних керівників старших класів загальноосвітніх закладів та для кураторів академічних груп вищих навчальних закладів дозволяють ефективно планувати та реалізовувати навчально-виховний процес.

6. Теоретично обґрунтовано і розроблено методику діагностики та моніторингу сформованості національної самосвідомості. Подані в дисертації підходи щодо розробки та перевірки тестів є важливим кроком в емпіричних дослідженнях національної самосвідомості, бо призводять до нового етапу отримання даних, який допоможе дослідникам та вихователям на практиці вдосконалювати і обґрунтовувати пояснення тих чи інших змін, які відбуваються. Доведено, що формування національної самосвідомості особистості доцільно здійснювати на основі результатів діагностики, враховуючи наявні авто- та гетеро- стереотипи. Принципи та прийоми розробки проективних тестів дозволяють подальшу розробку методик з наукової позиції.

7. Обґрунтована необхідність реалізації інтеркультурної освіти та інтеркультурного виховання у загальноосвітніх закладах та вищих навчальних закладах України. Вивчення різних культур в процесі співставлення культурних, мовних реалій, норм вербальної та невербальної поведінки в етнічній та національній культурах сприяло усвідомленню етнонаціональних стереотипів та міжкультурній комунікації.

Виконане дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій:

- для вдосконалення теоретичних досліджень та з метою поліпшення практики формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді створити постійно діючий Internet-семінар з питань методології педагогіки;

- організувати підготовку та перепідготовку вчителів загальноосвітніх закладів та викладачів вищих навчальних закладів України з метою вироблення у них інтеркультурного бачення та надати рекомендації із впровадження інтеркультурної педагогіки;

- здійснити супровід впровадження інтеркультурного виховання шляхом створення систем науково - інформаційного забезпечення та методичного обслуговування освітніх закладів, на основі сучасних інформаційних технологій.

Результати дослідження можуть бути використані у загальноосвітніх закладах, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти, у діяльності органів державної влади.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов'язаних з проблемою формування національної самосвідомості молоді. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці ґендерного підходу щодо формування національної самосвідомості; нових інформаційних технологій виховання та формування позитивних стереотипів на основі мультимедійних засобів; оптимізація теорії і практики підготовки майбутніх педагогів до реалізації завдань національного виховання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Борисов В.В. Теоретико-методологічні основи формування національної самосвідомості: Монографія. - К.: АОЗТ „Полиграфическое предприятие АПП”, 2003. - 518 с. - 15 др. арк.

Навчальні посібники, програми, навчально-методичні матеріали

2. Україна у контексті світової цивілізації / Д.О.Тхоржевський, Ю.Д.Руденко, П.П.Хропко та ін., за ред. Д.О.Тхоржевського. - К., 1999. - 176 с. - 11 др. арк. (Гриф Міністерства освіти України).

3. Система виховання національної самосвідомості учнів загальноосвітньої школи. Методичний посібник для вчителів / За ред. академіка Тхоржевського Д.О. - К., 1999. - 296 с. - 16 др. арк. (Гриф Міністерства освіти України).

4. Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність. Програма спецкурсу. - Київ, 1999. - 25 с. - 1,5 др. арк. (Гриф Міністерства освіти України).

5. Виховання національно свідомої особистості (методичні рекомендації кураторам академічних груп студентів) Частина 1. Зміст виховної роботи. / За ред. Д.О.Тхоржевського. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. - 64 с. - 4 др. арк. (Гриф Міністерства освіти і науки України ).

6. Борисов В.В. Методики дослідження проблеми виховання національної самосвідомості // Виховання національно свідомої особистості (методичні рекомендації кураторам академічних груп студентів). Ч. 3. / За ред. Д.О.Тхоржевського. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. - 43 с. - 2,6 др. арк. (Гриф Міністерства освіти і науки України).

Статті у провідних фахових виданнях

7. Борисов В.В., Тхоржевський Д.О. Чи можна вимірювати рівень національної самосвідомості особистості // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1999. - №4. - С.22-25. - 0,4 др. арк.

8. Борисов В.В. Розвиток соціально-педагогічних ідей в Україні (кінець 19 ст.) // Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Збірник науково-методичних праць. / Ред. кол. Дубасенюк О.А. та ін. - К.: ІЗМН, 1999. - С.24-27. - 0,5 др. арк.

9. Борисов В.В. Підготовка майбутніх вчителів до роботи з батьками за напрямком формування національної самосвідомості учнів // Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі. Наукові праці міжнародної науково-практичної конференції (27-29 вересня 1999 року). - Слов'янськ: Слов'янський державний педінститут, 1999. - С. 131-133. - 0,5 др. арк.

10. Борисов В.В., Тхоржевський Д.О. Вимірювання рівня розвитку складових національної самосвідомості особистості.// Педагогіка і психологія. - 1999. - №3. - С. 51-58. - 0,75 др. арк.

11. Борисов В.В., Борисова С.В. Вивчення етнічних стереотипів за допомогою проективних малюнків // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт.- К.: Наук.-метод. Центр вищої освіти, 2000. - Вип. 20. - С. 234-244. - 0,7 авт. арк.

12. Борисов В.В. Формування ціннісних орієнтацій студентів // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова / Укл. П. В.Дмитренко, О.Л. Макаренко. - К.: НПУ, 2000. - Ч.3. - С. 26-34. - 0,50 др. арк.

13. Борисов В.В. Теорія національної самосвідомості. // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск 12. / За загальною редакцією Г.І.Льогенького та В.І. Сипченка - Слов'янськ: Видавничий центр СДПІ, 2001. - С. 144-151. - 0,50 др. арк.

14. Борисов В.В. Нормативний образ людини - відбиття важливих рис етносу / Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко.- К.: НПУ, 2001. Випуск 39. - С.30-39. - 0,50 др. арк.

15. Борисов В.В. Понятійно-термінологічний сенс національної самосвідомості // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: НПУ, 2001. - Випуск 44. - С.40-48. - 0,50 др. арк.

16. Борисов В.В. Методика попарного порівняння етносів // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: НПУ, 2002. - Вип. 46. - С. 15- 20. - 0,50 др. арк.

17. Борисов В.В. Теоретичні і методологічні передумови дослідження національної самосвідомості // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: НПУ, 2002. - Вип. 47. - С. 17-24. - 0,5 др. арк.

18. Борисов В.В. Полікультурність українського суспільства і інтеркультурна складова національної освіти // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Вип. 16. / За заг. ред. В.І.Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПІ, 2002. - С. 39-47. - 0,5 др. арк.

19. Борисов В.В. Формування національної самосвідомості студентів // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: НПУ, 2002. - Вип. 49. - С.12-27. - 0,5 др. арк.

20. Борисов В.В. Формування національної самосвідомості учнів старших класів // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: НПУ, 2002. - Вип. 50. - С.14-23. - 0,5 др. арк.

21. Борисов В.В. До питання визначення поняття „національна самосвідомість” // Гуманізація навчально-виховного процесу. Збірник наукових праць /За загальною ред. проф. В.І.Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2003. - С. 153-156. - 0,50 др. арк.

22. Борисов В.В. Українське виховання і національні меншини // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: НПУ, 2002. - Вип. 52. - С.22-29. - 0,5 др. арк.

23. Борисов В.В. Національна самосвідомість у змісті, формах і методах виховної роботи зі студентами вищих навчальних закладів // Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - Слов'янськ: СДПУ, 2002. - Вип. 7. - С. 34-38. - 0,5 др. арк.

24. Борисов В.В. Узгодження розвитку національної самосвідомості в онтогенезі з культурним розвитком людини // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. - Том ХХХVІІІ. - С. 49-55. - 0,5 др. арк.

25. Борисов В.В. Ролі соціальних інститутів, які мають вплив на формування національної самосвідомості // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: НПУ, 2003. - Вип. 54. - С.23-35. - 0,5 др. арк.

26. Борисов В.В. Етнопедагогічний аспект китайських прислів'їв // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К.: Наук.-метод. Центр вищої освіти, 2004. - Вип. 38. - С. 46-50. - 0,5 др. арк.

27. Борисов В.В. Виховання у студентів гуманістичних цінностей в процесі спілкування та виховної діяльності. / Гуманізація навчально-виховного процесу. Збірник наукових праць. Вип. 24 / За загальною ред. проф. В.І.Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2005. - С. 29-44. - 0,5 др. арк.

28. Борисов В.В. Методологічні засади щодо визначення структури національної самосвідомості. / Гуманізація навчально-виховного процесу. Збірник наукових праць. Вип. 25 / За загальною ред. проф. В.І.Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2005. - С. 137-144. - 0,55 др. арк.

Інші публікації

29. Борисов В.В. Полікультурність українського суспільства і інтеркультурна складова національної освіти. // Wychowanie techniczne. Prace naukowe Wyzszej Szkoly Pedagogicznej w Czestochowie. Red. naukowy Jolanta Wilsz. - 2003. - № 6. - 197 с. - С.95-102. - 1,0 др. арк.

30. Борисов В.В. Підготовка менеджерів: морально-етичні аспекти // Професійна освіта: педагогіка і психологія / За ред. Т.Левовицького, І.Вільш, І.Зязюна, Н.Ничкало. - Київ - Ченстохова - Видавництво вищої педагогічної школи у Ченстохові. - 2004. - №6. - С.159-177. - 1,2 др. арк.

АНОТАЦІЇ

Борисов В.В. Теоретико-методологічні засади формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2006.

У дисертації здійснено дослідження теоретико-методологічних засад формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді.

Визначено загальну структуру і зміст національної самосвідомості. Розроблені методики дослідження рівнів розвитку національної самосвідомості. Науково обґрунтовано, що національне виховання можливе в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах за умови реалізації навчальних інтеркультурних програм та напрямів виховної роботи на основі врахування принципів полікультурності та введення в самобутні культурні світи. Запропонована система формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді.

Розроблено і перевірено методики дослідження розвитку елементів структури національної самосвідомості особистості.

Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованих методик діагностики та системи формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді.

Ключові слова: національна самосвідомість, інтеркультурні програми, полікультурність, структура змісту.

Борисов В.В. Теоретико-методологические основы формирования национального самосознания у учащихся и студентов. - Pукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2006.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических основ формирования национального самосознания личности. В работе выполнено комплексное педагогическое исследование и обоснованы концептуальные основы формирования национального самосознания. Исходя из определенных методологических положений важными инструментами исследования основных параметров, проявлений, особенностей функционирования национального самосознания являются структуризация и типологизация. Определена типология по различным критериям и признакам:

национальное самосознание -

как феномен объективной реальности;

как универсальная характеристика сообщества;

как казуальный императив;

как система;

как проявление национальной психологии;

как идентификационное поле;

как процесс переосмысления понятий для адекватного выражения новых реалий и различных аспектов бытия нации.

По-новому рассмотрены подходы к трактовке понятия „национальное самосознание”. Определена общая структура и содержание национального самосознания. Разработаны методики исследования уровней развития национального самосознания личности.

Научно обосновано то, что национальное воспитание осуществимо в общеобразовательных и высших учебных заведениях при условии реализации учебных интеркультурных программ и направлений воспитательной работы на основе учета принципов поликультурности и введения в самобытные культурные миры. Разработаны и прошли проверку методики исследования развития элементов структуры национального самосознания личности.

Определена группа факторов, которые влияют на развитие национального самосознания (исторических, социальных, культурных, геополитических). Выявлены и описаны уровни национального самосознания, которые имеют свою логику возникновения и развития. Получило дальнейшее развитие положение о разработке проективных методик.

На основе авторской концепции предложена система формирования национального самосознания личности. Разработаны методические рекомендации для классных руководителей старших классов общеобразовательных школ и для кураторов академических групп высших учебных заведений, которые позволяют эффективно планировать воспитательный процесс и осуществлять мониторинг национального самосознания личности.

Представлена практическая реализация теоретико-методологических основ формирования национального самосознания учащейся молодежи, которая направлена на принятие различных культур в процессе сопоставления культурных реалий, норм вербального и невербального поведения в условиях межкультурной коммуникации.

Эффективность экспериментальной методики формирования национального самосознания доказана положительной динамикой уровней национального самосознания и его составляющих, что явилось результатом решения комплекса задач по разработке целостной системы формирования национального самосознания личности.

Ключевые слова: национальное самосознание, интеркультурные программы, поликультурность, структура содержания.

V.V.Borisov. Theoretical and methodological principles of pupil's and students' self-awareness formation. - Manuscript.

Doctor's degree in Pedagogics conferment with specialization in theory and methodics of education (13.00.07). Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, 2006.

The dissertation deals with theoretical and methodological principles of pupils' and students' self-awareness formation.

The general structure and content of self-awareness was defined. Research methods of self-awareness development levels were worked out.

It was substantiated that national education is possible in high schools and institutions of higher education on condition that intercultural educational programs and direction of educational work will be realized on principles of multicultures consideration and knowledge of distinctive cultures.

Research methods of personality self-awareness structure were worked out and checked.

Pedagogical experiment corroborated the effectiveness of the proposed methods of self-awareness formation.

The Key-words: national self-awareness; intercultural programs; multiculture; content structure.

Размещено на Allbest.ru

...