Формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність та доцільність дослідження. Становлення суверенної української держави, зміцнення її міжнародних позицій пов'язане не тільки з соціальними, політичними, економічними та культурними змінами, а й з удосконаленням самої людини. Нині суспільство ставить перед особистістю нові вимоги, передумовою виконання яких є її всебічний та гармонійний розвиток.

Зростання значущості національної культури в розвитку України та світової цивілізації зумовило проголошення принципів освітньої та культурної політики у законодавчих та нормативних документах про освіту: Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Концепції громадянського виховання особистості.

Соціальне замовлення суспільства спрямовує освіту на вивчення цілісної картини світу - світу культури та людини, на формування гуманітарного мислення, розвиток творчих здібностей особистості. Тому набуває пріоритетного значення подальше вдосконалення естетичної культури особистості як невід'ємної характеристики спеціалістів з вищою освітою, що можливе лише за умови формування у студентської молоді необхідного складника творчої діяльності, стрижневого виду естетичної здібності - естетичного смаку, який поєднує чуттєві та інтелектуальні сили людини. Як свідчать документи всесвітніх і міжнародних конференцій, що проводяться під егідою ЮНЕСКО, останнім часом дедалі реальніший характер набувають процеси інтеграції та інтернаціоналізації у вищій освіті. Тому завдання сьогодення - формувати особистість громадянина європейської спільноти, що неможливо без міжнародних знань, володіння іноземними мовами та розуміння культури їх носіїв. У контексті глобалізації особливе значення надається розвиненому естетичному смаку особистості, адже завдяки йому відбувається диференційоване сприйняття й оцінювання естетичних об'єктів, яке уможливлює шанобливе ставлення до культурної спадщини інших народів. Важлива роль смаку в процесі ціннісного орієнтування особистості, можливість його розвитку протягом життя робить цю естетичну категорію об'єктом педагогічної уваги і впливу.

Філософсько-аксеологічний аспект проблеми формування естетичного смаку досліджували М. Афасижев, І. Зязюн, М. Каган, М. Киященко, Л. Коган, І. Коніков, М. Лейзеров, В. Панченко, Л. Столович, Р. Шульга, Є. Яковлєв; психологічний - Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, П. Симонов, Б. Теплов, Д. Узнадзе, Л. Фесенкова, П. Якобсон; соціально-психологічний - Н. Калашник, О. Молчанова, Л. Новикова, У. Суна, К. Шудря, В. Шинкарук; педагогічний - М. Каган, Г. Лабковська, Б. Лихачов, М. Овсянников, Г. Петрова, С. Раппопорт, В. Cамохвалова, О. Семашко, В. Сухомлинський, Т. Цвелих, Г. Шевченко.

Важливий внесок у вивчення проблеми естетичного виховання та формування його компоненту - естетичного зробили сучасні дослідники Т. Агапова (формування творчої активності студентів творами живопису в навчальному процесі), А. Ахмедов (роль естетичного виховання у формуванні та розвитку естетичного смаку), Н. Волошина (естетичне виховання учнів у процесі вивчення української літератури), Г. Іваненко (роль інтуїції у формуванні естетичного смаку), Т. Лісінська (формування естетичного смаку молодших підлітків), О. Шевнюк (формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя), Т. Філіп'єва (розвиток художнього смаку студентів гуманітарних факультетів педагогічних інститутів), О. Щолокова (система професійної підготовки студентів педагогічних вузів до художньо-естетичної освіти школярів).

Проблеми естетичного виховання привертають увагу українських науковців і на початку ХХІ століття: історико-педагогічній ґенезі формування естетичних смаків у процесі навчально-виховної діяльності присвячені праці Н. Калашник. Актуальною в контексті формування художньо-естетичного смаку як професійної якості майбутнього вчителя є дисертація В. Радкіної. Дисертаційне дослідження В. Мірошниченко порушує питання підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі.

Деякі проблеми естетичного виховання висвітлюються в працях зарубіжних представників філософії освіти: в Росії - М. Киященком, І. Коніковим, В. Самохваловою, О. Шапінською; у США - Т. Манро, А. Тилем, Дж. Фіске; в Англії - Г. Ридом; у Німеччині - Г. Зелле, Г. Емером; у Франції - П. Бурд'є; в Японії - Я. Цунетомо.

Проте педагогічна література та дисертаційні дослідження не торкаються питань формування естетичних смаків у студентів вищих навчальних закладів засобами іноземних мов. Здійснений нами аналіз наукових джерел дає змогу констатувати, що актуальність означеної проблеми проявляється в соціальному, теоретико-методологічному та практичному аспектах.

Таким чином, соціальна та педагогічна значущість проблеми, її актуальність та недостатнє розкриття у науково-педагогічній літературі обумовили вибір теми дисертації: “Формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов”.

Об'єкт дослідження - процес формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Предмет дослідження - педагогічні умови і методика формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, модель і методику формування естетичного смаку в особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов.

Гіпотеза дослідження - високого рівня сформованості естетичного смаку студентів можна досягти, якщо в основу його формування буде покладено:

· пізнання та відповідне врахування психологічних особливостей студентів вищих педагогічних навчальних закладів;

· значні виховні можливості навчальних предметів “Іноземні мови”, естетичний потенціал соціокультурного компоненту дисциплін, що сприятиме залученню до педагогічного процесу пізнавальної, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер особистості студента в контексті естетизації навчально-виховної діяльності засобами допоміжних навчальних матеріалів;

· оновлену теоретичну модель та методику формування естетичного смаку засобами оригінальних літературних текстів та візуалізації мовленнєвої діяльності творами образотворчого мистецтва, що вироблятиме у студентів потребу спілкуватися з естетичними цінностями, поглиблюватиме емпатичну реакцію та здатність до продукування суджень смаку під час їх сприйняття, розвиватиме асоціативне мислення та формуватиме естетичний ідеал.

Досягнення поставленої мети стає можливим завдяки розв'язанню таких конкретних завдань:

1. Проаналізувати теоретико-методологічні засади проблеми формування естетичного смаку особистості.

2. Дослідити виховні можливості навчальних курсів з іноземних мов та їх вплив на формування естетичного смаку у студентів.

3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов, розробити теоретичну модель та на її основі методику формування естетичного смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів на заняттях з іноземних мов.

4. Визначити критерії педагогічного оцінювання рівнів сформованості естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

5. Експериментально перевірити педагогічні умови, теоретичну модель та методику формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов і на цій основі підготувати методичні рекомендації для викладачів іноземних мов.

1. Формування естетичного смаку у студентів вищих навчальних закладів як педагогічна проблема

Охарактеризовано теоретико-методологічні засади формування естетичного смаку особистості, стан досліджуваної проблеми, здійснено її системний аналіз.

Проблема формування естетичного смаку була об'єктом уваги людства протягом тисячоліть. Але тільки в другій половині ХХ - початку ХХІ століття, коли починають переважати демократичні та гуманістичні тенденції, ця проблема набуває соціальної обумовленості. Новий підхід наголошує на значущості естетичної культури особистості для суспільного розвитку та зумовлює інтерес сучасної наукової думки до вивчення й критичного осмислення історичного, світового й вітчизняного досвіду в царині виховання естетичного смаку.

Уточнено поняття “естетична культура студента”, “естетичний смак”; визначено місце естетичного смаку в естетичній свідомості особистості. Загальні позиції більшості дослідників дають підстави визначити естетичний смак як здатність сприймати, оцінювати й розрізняти естетичні об'єкти. Естетичний смак є нормативно-оціночною естетичною категорією, що характеризується діалектичною єдністю чуттєвого та раціонального. Смак є важливим елементом ціннісних орієнтацій особистості, суто суб'єктивним утворенням, що формується й розвивається як у процесі набування власного естетичного досвіду, так і під впливом соціального середовища. Соціальна природа смаку полягає в тому, що він закріплює неповторні індивідуальні людські риси, притаманні даному часу та суспільству. Індивідуальне й загальне діалектично взаємодіють, тому ставлення до формування естетичного смаку як неодмінного складника естетичної свідомості особистості набуває великого значення для суспільства.

Обґрунтовано поняття про естетичну культуру студента та окреслено місце смаку як її складника. Естетична культура особистості студента є спеціалізованою частиною культури суспільства, яка характеризується сукупністю особистісних ціннісних орієнтирів, що охоплюють всі сфери життя в їх взаємодії зі світом і відповідають найвищим здобуткам суспільства, в якому він живе, здатністю до ціннісного сприйняття дійсності та її перетворення за законами краси. Естетична культура особистості студента відбиває родинне виховання, особливості вікової та соціальної групи, до якої він належить.

Виділено структуру естетичної культури особистості: наявність сформованих гуманістичних ціннісних орієнтацій; здатність до гармонійного цілісного сприйняття дійсності; культура зовнішнього вигляду та поведінки; культура мови; прагнення до самовиховання, освіти й самоосвіти; високий рівень естетичного сприймання та естетичних потреб, розвинений естетичний смак і сформований ідеал; потреба в розвитку своїх творчих здібностей. Окреслене місце смаку пояснює його важливість та роль в естетичній культурі майбутнього педагога.

2. Організація і зміст процесу щодо формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів на заняттях з іноземних мов

Містить аналіз виховних можливостей навчальних курсів з іноземних мов у формуванні естетичного смаку. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування естетичного смаку на заняттях з іноземних мов засобами допоміжних навчальних матеріалів.

Зазначені дисципліни мають усі передумови для реалізації принципів естетичного виховання, але, як показує вибірковий аналіз навчальних програм, підручників з іноземних мов, лише невелика їх частина спрямована на естетичне виховання студентів і формування естетичних смаків зокрема.

Проаналізовано теоретичні позиції щодо педагогічних умов формування естетичного смаку у процесі вивчення іноземних мов; визначено риси занять, обумовлених ідеєю естетичного розвитку особистості. До них належать: системність навчання, яка передбачає відповідність цілей змісту, формам, методам і засобам навчання; створення цілісної картини знань з іноземної мови в органічному поєднанні з культурою народу, що є її носієм; організація гармонійної співпраці учасників педагогічного процесу; креативний характер занять; розвиток пізнавальних потреб; індивідуалізація процесу навчання іноземних мов. Ці риси втілюються на практичних заняттях з іноземної мови за таких педагогічних умов:

- слідування принципам естетичного виховання;

- врахування виховних можливостей цих дисциплін;

- усвідомлення особливостей навчального процесу;

- дотримання методичних вимог у плануванні та проведенні занять;

- естетизації навчально-виховного процесу за допомогою ретельного добору допоміжних навчальних матеріалів (оригінальних літературних творів, навчальних тематичних текстів, навчальних фільмів/відеофільмів, творів класичного та технічного образотворчого мистецтва).

Педагогічні принципи стали невід'ємною часткою теоретичної моделі формування естетичного смаку у студентів вищих навчальних педагогічних закладів.

Теоретична модель формування естетичного смаку (рис. 1) є основою методики формування естетичного смаку на заняттях з іноземних мов у процесі роботи над розвитком навичок мовленнєвої діяльності за допомогою навчальних завдань, здатних впливати на емоційно-чуттєву сферу особистості студента.

Всі структурні компоненти моделі взаємопов'язані. Вони - складники цілісного педагогічного процесу, для якого характерні такі закономірності: зумовленості потребами суспільства й особистості, естетичного розвитку особистості; єдності чуттєвого, логічного і практичного у навчальному процесі, що проявляється у логічній побудові навчальної діяльності з розвитку навичок мовленнєвої діяльності під час емоційно-чуттєвого сприйняття мистецьких творів; єдності завдання, змісту, організаційних форм, методів та результатів навчально-виховної діяльності, що реалізується завдяки добору естетичних, за змістом, навчальних засобів, завдань, форм та видів діяльності; управління педагогічним процесом, що передбачає зворотній зв'язок між студентом та викладачем.

Теоретична модель формування естетичного смаку ґрунтується на принципах естетичного виховання та реалізується у ході навчально-виховного процесу. Гуманістичний зміст, естетичне забарвлення розмовних тем, текстів для читання та аудіювання, допоміжних засобів - все спрямовано на естетичний розвиток особистості. Використання активних форм і методів навчання стимулює пізнавальну діяльність та інтелектуальний розвиток студентів.

У дослідженні визначено загальні критерії, завдяки яким естетичний об'єкт перетворюється на засіб наочності: високий естетичний рівень, якість технічного виконання, змістовність та відповідність темі, що вивчається. Розроблено способи візуалізації процесу розвитку навичок мовленнєвої діяльності засобами образотворчого мистецтва. Це - унаочнення вербальної інформації під час виконання комунікативних рецептивних вправ з розвитку навичок читання та аудіювання; надання зорової опори для репродуктивних мовленнєвих вправ, націлених на формування лексико-граматичних навичок; для візуальної підказки в умовно-комунікативних вправах; створення контексту, в межах якого уможливлюється виконання комунікативних продуктивних вправ.

Особливий інтерес для дослідження представляють комунікативні репродуктивні й продуктивні вправи, оскільки у процесі їх виконання створюються умови для формування естетичного смаку.

Аналіз теоретичних робіт С. Раппопорта, М. Киященка, М. Лейзерова дав змогу визначити етапи процесу художнього сприйняття творів мистецтва та з'ясувати місце естетичного смаку в ньому: оптичне відображення мистецького твору - елементарні емоції (чуттєвий образ) - смакова оцінка - виділення виражально-смислових елементів твору та встановлення зв'язків між ними - утворення асоціативних ланцюжків - формування цілісного художнього образу - переосмислення авторських уяв з позицій власного досвіду - внесення змін до особистих уяв (створення передумов для формування смаків). Відповідно до етапів художнього сприйняття було розроблено методику роботи над засобами наочності, якими постають твори образотворчого мистецтва.

Підготовка до оптичного відображення твору образотворчого мистецтва вмотивовує подальшу роботу. Готовність до сприйняття ґрунтується насамперед на життєвому досвіді особистості, її ціннісних орієнтаціях та естетичному смаку, але значною мірою залежить від видів діяльності, що передують спілкуванню з твором. Підсилення естетичного ефекту комунікації з художнім полотном потребує попереднього ознайомлення з автором та історією створення картини, активізації спеціальних знань щодо образотворчого мистецтва та потрібного мовного матеріалу.

Оптичне сприйняття твору образотворчого мистецтва та створення чуттєвого образу потребує певного часу, протягом якого викладач дає студентам змогу ознайомитися з репродукцією художнього полотна і робить спробу з'ясувати смакову оцінку та емоційний стан студентів.

Виділення виражально-смислових елементів твору та встановлення зв'язків між ними можливе за умови попереднього ознайомлення з термінами, необхідними для опису художнього полотна та їх іншомовними еквівалентами. Викладач допомагає студентам вичленувати виражально-смислові елементи картини, помічати їх взаємозумовленість.

Асоціативні ланцюжки утворюються завдяки розумінню зображально-виражальних засобів, вмінню їх інтерпретації та об'єднання з уявами, що зберігаються в пам'яті. Внаслідок цього, відбувається часткове чи повне відтворення художнього задуму митця. Продукування асоціацій розвиває уяву, навчає естетичному сприйняттю та отриманню насолоди від мистецького твору.

Формування цілісного художнього образу відбувається завдяки проникненню в суть художнього твору. Знання та розуміння виражально-зображальних засобів, володіння асоціативним мисленням допомагають сприйняти та оцінити творчий задум художника. Позитивний результат цього процесу залежить від культурного досвіду особистості, естетичної установки та успішності попередніх етапів роботи. На практиці формування цілісного художнього образу є невід'ємним від осмислення авторської уяви і вироблення власної оцінки зображеного. Художній образ остаточно оформлюється в процесі підготовки усних чи письмових описів.

Внесення змін до особистих уяв потребує певного часу з боку реципієнта мистецького твору. Під час організації інформації, отриманої від спілкування з художнім полотном, психіка формує художні уяви, наближені до авторських, творчо переосмислює їх з позицій власного досвіду і долучає до особистих ставлень та установок.

Дотримання зазначеної послідовності роботи над творами образотворчого мистецтва сприяє, поруч із розвитком навичок мовленнєвої діяльності, формуванню й розвитку естетичного смаку особистості студентів.

3. Хід і результати дослідно-експериментальної роботи з формування естетичного смаку

Розроблено методику виявлення рівня сформованості естетичного смаку особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів, представлено результати аналізу констатувального та формувального етапів експерименту.

Дані констатувального етапу експерименту показали, що заняття з іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах не завжди реалізують свій потенціал у сфері формування естетичного смаку. У ході констатувального етапу експерименту у студентів було визначено й рівні розвитку навичок мовленнєвої діяльності. Аналіз результатів зрізу знань дає підставу стверджувати, що зміст традиційних навчальних завдань з розвитку навичок мовленнєвої діяльності не створює сприятливих умов для формування естетичного смаку, що негативно впливає на інтелектуальну активність студентів. Оцінка однорідності контрольних та експериментальних груп, що взяли участь в експерименті, була доведена за допомогою t-критерію Стьюдента.

Під час проведення формувального етапу експерименту використовувалися такі методи педагогічного дослідження: метод включеного спостереження, інтерв'ю, бесіди зі студентами, анкетування, аналіз студентських творів, рефератів, усних повідомлень, дискусій, спільний зі студентами аналіз автентичних художніх текстів тощо.

Дидактичну ефективність використання авторського навчального матеріалу з формування естетичних смаків засобами англійської та німецької мов підтверджує коефіцієнт оцінки рівня сформованості навичок мовленнєвої діяльності (Ко), який дорівнює 1,19. Коефіцієнт обчислювався за формулою:

Ко = ,

де Кег = - загальна сума оцінок (хп) експериментальної групи за контрольні завдання з перевірки рівня сформованості навичок мовленнєвої діяльності; Ккг = - загальна сума оцінок (ym) контрольної групи за відповідні завдання з перевірки рівня сформованості навичок мовленнєвої діяльності.

Отже, кількісний та якісний аналіз результатів формувального експерименту підтверджує запропоновану нами гіпотезу про позитивний вплив допоміжних матеріалів естетичної спрямованості на формування комунікативної компетенції студентів.

Апробація методології формування естетичних смаків із залученням авторського навчального матеріалу з англійської та німецької мов допомогла простежити динаміку розвитку сформованості естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у контрольній та експериментальній групах.

Підтвердження статистичної достовірності отриманих результатів відбувалося за допомогою оцінки критерію знаків G, призначеного для встановлення загального напряму зсуву досліджуваної ознаки. Непараметричні методи обробки результатів дослідження доводять, що зміни, досягнуті у рівнях розвитку навичок мовленнєвої діяльності та естетичного смаку особистості під впливом експериментальної програми, є статистично достовірними (p < 0,05, де р - імовірність помилки, рівень статистичної значущості). У контрольній групі відбулися статистично достовірні зрушення у рівнях розвитку навичок мовленнєвої діяльності і недостовірні (p > 0,05) - у формуванні естетичного смаку. Причому, кількість позитивних зсувів у рівнях розвитку навичок мовленнєвої діяльності складає лише 35,7% від відповідних змін в експериментальній групі.

Доведена статистична достовірність дає підставу зробити висновок про підтвердження гіпотези, яку було запропоновано раніше: взаємопов'язане включення в педагогічний процес пізнавальної, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер особистості студента в контексті естетизації навчально-виховної діяльності у вивченні іноземних мов значно покращило показники сформованості естетичного смаку та навичок мовленнєвої діяльності у студентів експериментальних груп у порівнянні з вихідним рівнем.

Висновки

педагогічний естетичний студент

За результатами завершеного дослідження сформульовано такі висновки:

1. Розглянута структура розвиненої естетичної свідомості свідчить, що естетичний смак опосередковує всі її складники (почуття, емоції, потреби та ідеал), виконує в ній регуляторну функцію, інтегрує в собі соціально значимі естетичні цінності, виступає найважливішою умовою й стимулом духовного, інтелектуального і творчого розвитку, відіграє важливу роль у формуванні естетичної культури особистості. Здатність естетичного смаку до гармонізації особистості, створення передумов її творчої діяльності робить його формування однією з цілей навчально-виховного процесу у вищій школі. Властивість естетичного смаку змінюватися під впливом об'єктивних обставин та в процесі набуття естетичного досвіду створює можливості для реалізації цієї мети, психолого-педагогічною основою якої є залучення до педагогічного процесу пізнавальної, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер особистості студента в контексті естетизації навчання.

2. Виховні можливості навчальних курсів з іноземних мов такі: наявність у змісті дисциплін соціокультурного компонента, що сприяє інституційному естетичному впливу на особистість студентів; достатня кількість навчальних годин, яка уможливлює систематичність у роботі над естетичним розвитком студентів; проведення практичних занять у невеликих групах, різноманіття форм і методів, завдяки яким відбувається індивідуалізація навчально-виховного процесу. Специфіка дисциплін, різноманітна тематика мовленнєвих вправ передбачає широке застосування допоміжних навчальних матеріалів, які сприяють використанню в навчальному процесі естетичних об'єктів, що слугують не лише мотивації та активізації мовленнєвої діяльності, а й формуванню естетичного смаку.

3. Формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов полягає в зорієнтованості навчання на нову парадигму вищої освіти, що потребує використання нових педагогічних і дидактичних підходів для прискорення формування вмінь та навичок комунікативної діяльності в полікультурному контексті, який поєднує здобутки національної та світової культури.

Структурними компонентами запропонованої моделі формування смаку засобами іноземних мов постають: цільовий, змістовий, стимуляційно-мотиваційний, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний та оцінно-результативний. До цільового компонента належить оволодіння знаннями, уміннями та навичками (соціокультурним складником мови); до змістового - естетичний, за характером, зміст навчальних занять; до стимуляційно-мотиваційного - створення позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів засобами мистецьких творів, використання активних форм навчання; до операційно-діяльнісного - наявність розробленої системи вправ, яка передбачає поступове і послідовне засвоєння знань та оволодіння навичками мовленнєвої діяльності; до контрольно-регулювального - наявність зворотного зв'язку в навчальному процесі, який здійснюється шляхом анкетування, опитування, тестування, проведення творчих письмових робіт. Застосування оцінно-результативного компоненту дало змогу визначити рівні сформованості навичок мовленнєвої діяльності та естетичного смаку.

Розроблена теоретична модель була покладена в основу методики формування естетичного смаку в процесі розвитку навичок мовленнєвої діяльності з іноземних мов.

4. Визначені критерії педагогічного оцінювання рівнів сформованості естетичного смаку особистості студентів охоплюють духовні потреби у систематичному спілкуванні з естетичними цінностями; заняття художньою творчістю, створення естетичних цінностей; здатність до розгорнутих естетичних суджень, викликаних спілкуванням з мистецькими творами; адекватність емоційного стану експресивним ознакам художнього твору та глибина естетичної емпатії (від співпереживання, розуміння - до емоційного занурення у світ художнього образу, трансцендентного переживання, катарсису); наявність асоціативного мислення як активного елементу естетично повноцінного сприйняття мистецтва, розвиненість якого визначається легкістю встановлення асоціативних зв'язків, складністю асоціативно-семантичного простору, оригінальністю; сформованість естетичного ідеалу.

5. На основі узагальнення досвіду експериментальної роботи було обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування естетичного смаку: дотримання принципів естетичного виховання (принципу естетичної спрямованості навчально-виховного процесу; науковості; зв'язку теорії з практикою; професійної спрямованості; взаємозв'язку свідомості та емоційності; наочності; активності й самостійності у навчально-виховному процесі; всебічності естетичного виховання та естетичної діяльності; комплексності впливу мистецтв та їх взаємодії з основами наук; систематичності й послідовності; урахування вікових та індивідуальних особливостей студентів у навчанні та вихованні; єдності естетичної освіти і виховання); урахування виховних можливостей навчальних дисциплін та методичних вимог при плануванні й проведенні занять, їх естетизація за рахунок ретельного добору навчальних матеріалів. Завдяки додержанню цих вимог на заняттях з іноземних мов відбувається активізація інтелектуальної діяльності студентів та залучення до процесу пізнання емоційно-чуттєвої сфери особистості.

Проведене дослідження дало змогу скласти перспективу подальшого вивчення проблеми формування естетичного смаку особистості майбутнього вчителя. Залишаються перспективними розробка питань інституційного естетичного розвитку студентів засобами інших гуманітарних дисциплін, що слугуватимуть розвитку творчих потенцій майбутніх педагогів, їх прагненню до пізнання і розуміння досягнень світової культури, пропаганді національної культурної спадщини в процесі глобалізації вищої школи.

Література

1. Бабенко Т.В. Мотивація комунікативної діяльності на заняттях з іноземної мови засобами образотворчого мистецтва // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - Вип. LVI (56). - С. 10-17.

2. Бабенко Т.В. Особливості формування естетичного смаку студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземної мови // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - Вип. LVIІ (57). - С. 23-30.

3. Бабенко Т.В. Окремі аспекти інституційного формування естетичного смаку студентів у контексті інтернаціоналізації вищої освіти // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту імені Г.С. Сковороди. - Переяслав-Хмельницький: ДПУ ім. Григорія Сковороди, 2005. - Вип. 19. - С. 45-52.

4. Бабенко Т.В. Естетичний смак як складова частина естетичної культури особистості студентів вищих навчальних закладів // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. “Соціологія. Психологія. Педагогіка”. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2005. - Вип. 22-23. - С. 106-108.

5. Бабенко Т.В. Естетичне виховання на заняттях з іноземних мов // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Вип. LІХ (59). - С. 7-14.

6. Бабенко Т.В. Експериментальне виявлення рівня сформованості смаку у студентів вищих навчальних закладів // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Вип. LІХ (60). - С. 27-35.

Размещено на Allbest.ru