Пропедевтика мовних понять у дітей старшого дошкільного віку

3. Узагальнення емпіричних матеріалів дослідження дало змогу визначити рівні засвоєння мовних понять дітьми 5-річного віку: достатній, задовільний, низький та стадія формування елементарних наукових знань про суттєві ознаки мовних понять і відповідно зафіксувати деякі (порівняно з результатами констатувального експерименту) якісні зміни в початковому оволодінні лінгвістичними поняттями, зокрема усвідомленості істотних орієнтирів мовних одиниць, первинне об'єктивування мови як лінгвістичної дійсності, розвиток комунікативних умінь.

4. Експериментальне навчання, що здійснювалося на когнітивно-збагачувальному, репродуктивно-діяльнісному та рефлексивно-оцінювальному етапах, засвідчило ефективність запропонованих методів: дидактичних (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, частково-пошукові (евристичні), проблемні, дослідницькі та лінгвометодичних (практико-теоретичні - спостереження над мовою, мовний аналіз, моделювання тощо, практичні - мовленнєві ігри, вправи, комунікативні ситуації і ін. ); організаційних форм (фронтальні комплексні заняття, індивідуальна та індивідуально групова робота, дидактичні ігри тощо); засобів (дидактичний демонстраційний, роздатковий матеріал, художня література, ТЗН тощо). Вони забезпечували первинне усвідомлення дітьми суттєвих ознак мовних понять і ефективний розвиток умінь висловлюватися.

5. Експериментом установлено, що саме в дошкільному віці мовні одиниці мають уперше стати для дітей предметом спостереження, аналізу, порівняння, співставлення, узагальнення, а мовні поняття - предметом початкового елементарного осмислення й усвідомлення, оскільки пропедевтичний дошкільний лінгвістичний етап у роботі над мовними поняттями своєчасно, на оптимальному для цього віку рівні, підтримує зростаючий інтерес дітей до лінгвістичної дійсності, їхні ранні прояви метамовного розвитку й природну здатність до відрефлексовування власного мовлення, а також задовольняє потребу дошкільників в ігрових діях із звуками, буквами, реченнями, текстами, у читанні й друкуванні слів.

6. Підтверджено, що мета пропедевтичної мовної роботи має бути підпорядкована кінцевій меті навчання рідної мови - повноцінному розвитку комунікативних умінь, а її завдання - конкретизувати мету лінгвістичного підведення до понять на дошкільному етапі мовної освіти, що створить умови своєчасно розпочати формування мовленнєвих умінь.

7. Доведено, що змістом пропедевтики у ДНЗ мають бути смислові ознаки мовних понять; що впровадження лінгвістично спрямованого змісту пропедевтики сприяє оволодінню початковими відомостями з граматики й “зародженню” в дошкільників основ наукових понять, первинній об'єктивації мови й рефлексії над власним мовленням, становленню елементарних мовленнєвих умінь, а відтак, реалізації наступності між дошкільною й початковою мовленнєвою освітою.

8. Експериментально перевірено, що дитяча природна інтуїтивна здатність (мовна компетенція) до відчуття й сприймання мови - вміння створювати й розуміти одиниці смислу, дискретність мовлення - є необхідною основою для усвідомлення дітьми суттєвих ознак мовних понять: розвитку аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, формування умінь висловлюватися. Лінгвометодика пропедевтики будується на врахуванні випереджального розвитку в дітей аналізу перед синтезом. Це передбачає певну послідовність уведення одиниць мови від найвищого рівня (тексту-висловлювання) до нижчих (речення, слова, звуки) та осмислення дітьми їх суттєвих ознак. Усвідомлене виділення дітьми в їхніх висловлюваннях речень і слів позитивно вплинуло на оволодіння дошкільниками першими мовленнєвими вміннями.

9. Педагогічними умовами пропедевтики мовних понять виступили: введення у пропедевтичний метамовний процес одиниць мови, “звук”, “слово”, “речення”, що спонтанно, неусвідомлено вичленовуються дітьми у їхньому мовленні; усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку суттєвих ознак мовних одиниць; упровадження у процес навчання дошкільників лінгвістичного змісту, методів, форм і засобів, що забезпечили дітям об'єктивацію мови, комунікативні вміння й рефлексію над мовленням.

10. Порівняльний аналіз даних засвідчив, що наприкінці експериментального навчання в ЕГ перерозподіл у рівнях відбувся таким чином: достатній рівень зріс з 2,1 % до 30,5 %, на задовільному рівні кількість дітей збільшилася до 44,3 %, низький рівень зменшився на 17,7 % дітей. Старших дошкільників, які б перебували на стадії формування мовних понять не було виявлено. Отримані результати свідчать, що у процесі дослідного навчання відбулися позитивні зміни в оволодінні дітьми суттєвими ознаками мовних понять, у початкових уміннях об'єктивувати мовні одиниці та рефлексувати мовлення.

Проблема пропедевтики мовних понять у дітей шостого року життя не вичерпується результатами виконаної роботи. Подальшого дослідження потребує специфіка пропедевтичної роботи з дошкільниками над мовними поняттями: склад, буква (літера) тощо, що має особливе значення для навчання читання, письма; наступність у роботі над мовними поняттями на різних рівнях мовної освіти; створення інваріативних методик пропедевтики мовних понять у ДНЗ.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Дем'яненко С. Д. Формування мовленнєвого поняття текст у дітей шестилітнього віку // Початкова школа. - 2003. - № 7. - С. 14 - 19.

Дем'яненко С. Д. Дітям про текст як мовленнєве поняття // Дошкільне виховання. - 2003. - № 9. - С. 10-11.

Дем'яненко С. Д. Психологічні особливості старших дошкільників у засвоєнні граматичних понять (на матеріалі слова) // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди - Преяслав-Хмельницький, 2003. - С. 37 - 44.

Дем'яненко С. Д. Одиниці вивчення мови старшими дошкільниками в розрізі лінгвістичних положень / Гуманізація навчально-виховного процесу. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПУ, 2005. - Вип. 24. - С. 118-123.

Дем'яненко С. Д. Лінгвометодичні підходи до мовнопонятійної роботи в дошкільній освіті / Гуманізація навчально-виховного процесу. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПУ, 2006. - Вип. 29. - С. 129 - 133.

Дем'яненко С. Д. , Калмикова Л. О. , Фомічова Г. О. Мовна підготовка дошкільників до навчання в школі // Дитинство: наступність і перспективність у навчанні й вихованні дітей дошкільного та молодшого віку. - Переяслав-Хмельницький, 2000. - С. 10-15.

АНОТАЦІЇ

Дем'яненко С. Д. Пропедевтика мовних понять у дітей старшого дошкільного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13. 00. 02 - теорія і методика навчання (українська мова). - Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. - Одеса, 2006.

У дисертації запропоновано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику пропедевтики в дітей старшого дошкільного віку мовних понять “звук”, “слово”, “речення”. Суть її полягає у забезпеченні можливості на теоретико-практичному рівні здійснити початкову роботу над суттєвими ознаками мовних понять. Експериментальна методика побудована з урахуванням мовленнєвих навичок дошкільників у процесі ознайомлення з елементарними знаннями з одного боку, а з іншого - у використанні отриманих початкових мовних знань для первісної об'єктивації мови, рефлексії мовлення, що забезпечувало перспективний лінгвістичний розвиток дітей і на його основі - формування початкових мовленнєвих умінь, необхідних для подальшого навчання дітей рідної мови в 1-му класі. У методиці визначено провідні умови, три етапи: когнітивно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний; розроблено зміст, відібрано й апробовано методи, організаційні форми, лінгвометодичні й дидактичні засоби пропедевтики мовних понять у старших дошкільників. Запропонована методика сприяє наступності в лінгвістичній й комунікативній роботі між дошкільною й початковою ланками мовної освіти.

Ключові слова: пропедевтика, мовні поняття, висловлювання, речення, слово, звук, істотні ознаки, вміння висловлюватися.

Демьяненко С. Д. . Пропедевтика языковых понятий у детей старшего дошкольного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 02 - теория и методика обучения (украинский язык). - Южно-Украинский государственный педагогический университет имени К. Д. Ушинского. - Одесса, 2006.

Исследование посвящено актуальной проблеме пропедевтики языковых понятий у детей старшего дошкольного возраста. Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием. , в котором раскрыты психолого-педагогические и лингвометодические основы первоначального формирования понятий; представлена методика, сущность которой заключается в том, чтобы на практико-теоретическом уровне научить детей осознавать существенные признаки языковых дефиниций (предложение, слово, звук).

В первом разделе “Психолого-педагогические и лингводидактические основы пропедевтики речевых понятий у детей старшего дошкольного возраста” предоставлен современный взгляд на лингвистические характеристики языковых единиц, их существенные признаки; раскрыты психологические механизмы порождения и формирования языковых понятий у детей; исследованы источники их возникновения у детей и эволюцию осмысления; описаны исследования, посвященные возрастным возможностям осознания понятий детьми старшего дошкольного возраста, способы превращения языкового опыта детей в языковые умения под влиянием знаний о языке; проанализировано состояние лингвометодической науки по проблеме пропедевтики языковых понятий у старших дошкольников; обобщены результаты констатирующего эксперимента, которые раскрывают житейский характер языковых понятий у детей. В констатирующем эксперименте описаны выявленные экспериментальным путём особенности языковых понятий у детей по когнитивному, репродуктивному и рефлексивному критериям. В их соответствии у дошкольников определяли умение оперировать существенными признаками, наличие обобщений теоретических или эмпирических, эксплицитных или имплицитных, осознанных или не осознанных, проявление или отсутствие объективации языка и рефлексии речи.

Во втором разделе “Экспериментальная методика пропедевтики языковых понятий у детей старшего дошкольного возраста” представлена методика пропедевтики, которая базируется на ведущих лингвометодических принципах: последовательного ускорения темпов обогащения языковых знаний, опережающего развития устной речи перед письменной, учёта существенных компонентов языковых понятий, опоры на речевой опыт детей, осмысленной коммуникативности, внимания к материи языка, осмысления лексических и грамматических значений, развития рефлексии над речью, градуальности, взаимосвязи сенсорного, когнитивного и речевого развития детей, обеспечения познавательной активности, взаимосвязи языка, речи и мышления. В методике пропедевтики у дошкольников языковых понятий представлены ёё компоненты: цель, задачи, методы, организационные формы и средства. В процессе экспериментальной работы, которая осуществлялась на когнитивно-обагатительном, репродуктивно-деятельностном и рефлексивно-оценочном этапах, определены условия осмысления детьми существенных признаков языковых единиц; подобраны и апробированы оптимальные методы, которые носят познавательный, проблемно-поисковый, коммуникативно-деятельностный характер и способствуют речевому и языковому развитию ребенка; предложены разнообразные организационные формы (фронтальные, индивидуальные, игровые); средства (дидактический, демонстрационный, раздаточный материал, художественная литература, ТЗН).

Экспериментальная методика построена с учётом опоры на имеющийся у детей речевой опыт и дотеоретические знания о языке; на объективацию языка как необходимое условие первоначального овладения существенными признаками понятий. Она обеспечивает преемственность на смежных этапах языкового образования дошкольников и младших школьников, их более эффективное речевое развитие.

Сущность методики состоит: в определении дидактических границ и объема содержания дошкольной пропедевтики; возможностей обогащения детей знаниями для первичного овладения научными языковыми понятиями - практическое ознакомление с существенными признаками понятий языка, вычленить которые помогает ребенку собственная устная речь; в обеспечении объективирования языка, использование постепенно осознаваемых детьми языковых единиц в высказываниях; рефлексивного отношения старших дошкольников к говорению и слушанию.

В диссертации доказано, что детей старшего дошкольного возраста необходимо целенаправленно подводить к объективированию языка - осмысленному вычленению языковых единиц, базируясь на формировании у них эксплицитных знаний о существенных признаках языковых понятий, путем организации лингвистически корректной пропедевтики.

Педагогическими условиями пропедевтики языковых понятий выступили: введение в пропедевтический метаязыковой процесс единиц языка “звук”, “слово”, “предложение”, которые спонтанно, несознательно, вычленяются детьми в их речи; осмысление старшими дошкольниками существенных признаков языковых единиц; воплощение в процесс обучения дошкольников лингвистического содержания, методов, форм и средств, которые обеспечивают детям объективирования языка, коммуникативные умения и рефлексию речи.

Опытным обучением подтверждена эффективность разработанной методики, которая выразилась в значительном повышении процентных показателей понимания детьми существенных признаков языковых понятий.

Ключевые слова: пропедевтика, языковые понятия, высказывание, предложение, слово, звук, существенные признаки, умения высказываться.

Demianenko S D. Propaedeutics of linguistic notions in the children of senior preschool age. - Manuscript.

Thesis for Candidate of Pedagogical Science, Degree in 13. 00. 02 - theory and method of the Ukrainian language. - K. D. Ushinsky South-Ukr ainian State Teacher`s Training University, Odessa, 2006

Рropaedeutic method useful for children of senior pre-school age as to the notions „sound”, „word”, „sentence” was offered ,theoretically grounded and experimentally checrked. The point of it lies in providing the possibility on-theoretical and practical level to realize the initial work at essential peculiarities of the linguistic notions. . Experimental method takes into consideration the language skills of pre-schoolchildren in the process of presentation with elementary knowledge from one hand, and from the other one - in using this knowledge for initial language objectivation, reflexion of speech which provided the perspective linguistic children's development and on its basis - the formation of initial speech skills, necessary for further native language education of the 1-st grade schoolchildren. Leading conditions are determined in experimental method and three stages: cognitive-increasing, reproductive -activised, reflexive - evaluative, and also the content was worked out, there were selected and approbated methods, organizational forms, linguistic-methodical and didactics facilities of propaedeutics of linguistic notions in the children of senior preschool age. Introduction of method helps in further linguistic and communicative work between pre-school and primary school links of the language education.

Key words: Propaedeutics, linguistic notion, expression, sentence, word, sound, essential peculiarities, speech skills.

Размещено на Allbest.ru