Педагогічні умови забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у загальноосвітніх школах та професійно-технічних училищах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

УДК 377.3.850+372.850

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ УЧИЛИЩАХ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Гордійчук Галина Борисівна

Вінниця - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця.

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Інститут перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук, директор, м. Вінниця.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Пінаєва Ольга Юріївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри машинознавства та основ виробництва, м. Вінниця.

Провідна установа:Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського, кафедра освітніх технологій факультету післядипломної освіти, Міністерство освіти і науки України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться „ 17 ” січня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розіслано „ 15 ” грудня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А. М. Коломієць

дисципліна школа радіотехнічний педагогічний

загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Реформування освіти, зокрема професійно-технічної, становить нагальну потребу і невід'ємну складову державної політики в Україні початку ХХІ століття. Поєднання високої фахової і ґрунтовної загальноосвітньої підготовки працівників з набуттям ними навичок оперативного й адекватного реагування на будь-які зміни в технологічному процесі, особистісно-самостійного передбачення і виявлення шляхів розв'язання технологічних проблем є одним із завдань ступеневої професійної освіти фахівців різних профілів.

Невід'ємною складовою забезпечення цілісності навчально-виховного процесу, результатів навчання є узгодженість теоретичних і практичних дій у вивченні навчального матеріалу, систематичність і наступність у змісті, організаційних формах, прийомах, методах і технологіях навчання. У професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), насамперед електро- та радіотехнічного профілю, паралельно із вивченням спеціальних дисциплін особливої уваги вимагає вивчення природничо-математичних дисциплін, подолання розриву, який простежується між неповною середньою загальноосвітньою школою (СЗШ) і ПТНЗ в природничо-математичній підготовці майбутніх фахівців. Виникає потреба в забезпеченні науково обґрунтованих педагогічних умов реалізації загальнопедагогічного принципу наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ; в опрацюванні нових технологій навчання, в яких були б реалізовані сучасні концепції загальної та професійно-технічної освіти, і використання яких сприяло б реалізації наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ.

Проблемі наступності навчання присвячені праці Б. Г. Ананьєва, С. Я. Батишева, В. С. Безрукової, А. П. Бєляєвої, М. М. Берулави, О. К. Бушлі, Ш. І. Ганеліна, С. У. Гончаренка, Р. С. Гуревича, О. С. Дубинчук, І. А. Зязюна, А. А. Киверялга, В. А. Козакова, Ю. А. Кустова, В. М. Мадзігона, М. І. Махмутова, Н. Г. Ничкало, В. Г. Онушкіна, П. І. Підкасистого, О. Ю. Пінаєвої, С. О. Сисоєвої, А. В. Усової, Л. Д. Хромової, Г. М. Цибульської та інших.

Узагальнення результатів вивчення практичного досвіду із впровадження принципу наступності й досвіду опрацювання й використання різноманітних технологій навчання під час вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ переконує в тому, що в більшості СЗШ та ПТНЗ залишились традиційні підходи до організації навчального процесу, застосовуються традиційні форми, методи, технології навчання. Тому залишились певні суперечності між теперішнім змістом і якістю природничо-математичної підготовки в неповній СЗШ і ПТНЗ, насамперед електро- і радіотехнічного профілів, і високими технологічними вимогами до сучасного виробництва; зростанням обсягів, ускладненням природничо-математичних знань і зростанням неможливості їхнього ефективного засвоєння учнями за умов застосування традиційних дидактичних методів, засобів і прийомів навчання; потребою забезпечення професійної спрямованості вивчення природничо-математичних дисциплін у ПТНЗ і ускладненням її ефективного забезпечення за умов використання у ПТНЗ підручників і посібників для СЗШ; доконечною потребою налагодження взаємозв'язків загальноосвітніх, зокрема, природничо-математичних, загальнотехнічних, спеціальних дисциплін і збереженням структури й логіки побудови кожної з них.

Аналіз означених суперечностей зумовив актуальність проблеми дослідження, дозволив визначити його тему: „Педагогічні умови забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у загальноосвітніх школах та професійно-технічних училищах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Концепції професійно-технічної (професійної) освіти, тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки за темою „Теоретико-методологічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (№ 0397U002868) і кафедри теорії й методики трудового й професійного навчання за темою „Теоретико-методологічне і науково-методичне обґрунтування концептуальних основ використання комп'ютерних інформаційних технологій у навчальних закладах профтехосвіти” (№ 0100U005521) Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 5 від 26.12.2002 р.), узгоджено з Радою координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 15.06.2004 р.).

Об'єкт дослідження - природничо-математична підготовка учнів у неповній СЗШ і ПТНЗ.

Предмет дослідження - наступність вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що якість природничо-математичної підготовки учнів ПТНЗ суттєво підвищиться, якщо будуть реалізовуватися такі педагогічні умови забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ:

- наступність змісту природничо-математичних дисциплін у навчальних планах і програмах неповної СЗШ і ПТНЗ;

- обов'язкова ліквідація прогалин у природничо-математичних знаннях на І-му курсі ПТНЗ;

- використання сучасних педагогічних технологій, особливо інтерактивних, проективних (проектних) технологій, технології „Портфель учня”;

- застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін нових інформаційних технологій.

Відповідно до об'єкта і предмета дослідження для досягнення мети і перевірки гіпотези нами визначено дослідні завдання:

1. Проаналізувати сучасний стан вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілів.

2. Виявити особливості реалізації принципу наступності в системі „неповна СЗШ - ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілів”.

3. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови забезпечення наступності у вивченні природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ; експериментально перевірити ефективність дослідних педагогічних умов.

4. Побудувати модель реалізації наступності природничо-математичних дисциплін у навчальному процесі неповної СЗШ і ПТНЗ.

5. Підготувати методичні рекомендації для викладачів ПТНЗ і вчителів СЗШ з проблем обраної нами теми дослідження.

Методологічну основу дослідження становлять провідні положення теорії пізнання і перетворення дійсності; взаємозв'язок теоретичної і практичної діяльності; загальнонаукові принципи системного підходу й аналізу, неперервності освіти; теоретико-методологічні концепції сучасної педагогічної науки з проблеми забезпечення особистісно орієнтованого та індивідуально-творчого підходу до особистості майбутнього фахівця; активність суб'єкта в процесі навчальної діяльності; основні принципи загальної дидактики і професійної підготовки фахівців різних профілів.

Нормативною базою дослідження є положення Законів України „Про освіту” (1996 р.), „Про загальну середню освіту” (1999 р.), „Про професійно-технічну освіту” (1998 р.), Національної доктрини розвитку освіти в Україні (2002 р.), Концепції професійно-технічної (професійної) освіти (2004 р.), Концепції державного стандарту професійно-технічної освіти (1999 р.), Концепції 12-річної середньої школи (2000 р.), інші нормативні документи.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження слугують положення й висновки з історико-філософських, загальнонаукових, педагогічних і методичних основ впровадження наступності: у неперервній професійній освіті (О. П. Владиславлєв, Г. Є. Гребенюк, Ю. А. Кустов, В. Г. Онушкін, С. О. Сисоєва), в історії розвитку наступності в навчанні (Я. А. Коменський, Й. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинський), у загальній дидактиці (А. М. Алексюк, С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, В. А. Козаков, В. О. Онищук, П. І. Підкасистий, В. А. Семиченко, Н. Ф. Тализіна), у теоретичному осмисленні наступності (Б. Г. Ананьєв, С. Я. Батишев, О. К. Бушля, Ш. І. Ганелін, В. М. Мадзігон, А. В. Усова), у педагогіці професійної освіти (С. Я. Батишев, В. С. Безрукова, А. П. Бєляєва, М. М. Берулава, Р. С. Гуревич, Г. С. Гуторов, О. С. Дубинчук, М. І. Махмутов, Н. Г. Ничкало), у змісті навчання (О. С. Дубинчук, А. А. Киверялг, Ю. А. Кустов, В. М. Лихач, О. Ю. Пінаєва, Н. М. Розенберг, Л. Д. Хромова, Г. М. Цибульська), в інформатизації освіти (В. Ю. Биков, Б. С. Гершунський, М. І. Жалдак, Г. Кєдрович, Ю. Д. Маргуліс, Ю. І. Машбиць, В. М. Монахов, І. П. Підласий, Є. С. Полат).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези, досягнення мети дослідження нами застосовувався такий комплекс дослідних методів:

- теоретичні методи: теоретичний аналіз, порівняння й узагальнення наукової та методичної літератури, наявних програм, підручників, посібників з дисциплін природничо-математичного циклу СЗШ і ПТНЗ з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу; аналіз, синтез, моделювання порівняння, систематизація навчальної діяльності, прогнозування можливих форм її реалізації;

- емпіричні методи: узагальнення педагогічного досвіду, спостереження, анкетування, інтерв'ювання, опитування, обговорення, моделювання з метою визначення показників ефективності забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін і рівнів добутих у цій сфері знань; педагогічний експеримент, спрямований на перевірку ефективності запропонованих педагогічних умов забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ; статистичне опрацювання одержаних результатів дослідження з метою виявлення кількісних і якісних показників результативності дослідно-експериментального дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі ВПУ № 4, ВПУ № 11, професійного ліцею № 19 м. Вінниці, СЗШ І-ІІІ ст. №№ 5, 6, 32 м. Вінниці. Експериментом охоплено 541 учень СЗШ і ПТНЗ, 26 учителів СЗШ та інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ.

Дослідження проводилося в 2000-2005 рр., охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2000-2001 рр.) вивчався стан досліджуваної проблеми у педагогічній, психологічній, методичній і спеціальній літературі. Проаналізовано різні підходи до розкриття проблеми реалізації наступності в системі „СЗШ - ПТНЗ”. Визначалися й обґрунтовувалися педагогічні умови, форми і методи реалізації наступності під час вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ, на цій основі сформульовано гіпотезу, мету, завдання дослідження, визначено його теоретико-методологічні основи, розроблено програму дослідження.

На другому етапі (2001-2002 рр.) проводився констатуючий експеримент з метою з'ясування реального стану досліджуваної проблеми на практиці, виявлення специфіки природничо-математичної підготовки у системі „неповна СЗШ - ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілю”. Визначалися форми і методи навчальної діяльності викладачів з ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях учнів ПТНЗ. Узагальнено дослідні результати констатуючого експерименту, здійснювалася підготовка до формуючого експерименту.

На третьому етапі (2002-2004 рр.) проводилась експериментальна перевірка гіпотези, концептуальних положень; перевірялася ефективність застосування запропонованих педагогічних умов забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ; визначалися критерії ефективності в застосуванні наступності; перевірялися шляхи і засоби вдосконалення змісту, форм, методів і засобів організації природничо-математичного навчання в контексті вимог наступності. Впроваджувалася модель реалізації наступності природничо-математичних дисциплін у навчальний процес неповної СЗШ і ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілів, видавалися методичні рекомендації.

На четвертому етапі (2004-2005 рр.) систематизувалися й відпрацьовувались експериментальні дані, підсумовувалися добуті результати, формулювалися основні висновки й рекомендації, визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми, оформлялася кандидатська дисертація.

Наукова новизна й теоретичне значення добутих дослідних результатів полягає в тому, що:

- вперше визначено педагогічні умови забезпечення наступності в неповній СЗШ і ПТНЗ на змістово-процесуальному, контрольно-оцінювальному і особистісному рівнях: наступність змісту природничо-математичних дисциплін у навчальних планах і програмах неповної СЗШ і ПТНЗ; обов'язкова ліквідація прогалин у природничо-математичних знаннях учнів на І-му курсі ПТНЗ; використання сучасних педагогічних технологій, особливо інтерактивних, проективних технологій, технології „Портфель учня”; застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін нових інформаційних технологій;

- розроблено модель реалізації наступності природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ;

- удосконалено методику реалізації наступності в підготовці фахівців електро- та радіотехнічного профілю в системі „неповна СЗШ - ПТНЗ” на основі застосування сучасних педагогічних та інформаційно-телекомунікаційних технологій навчання (навчання у співробітництві, інтерактивне, проективне і дослідницьке навчання, використання сучасних методів і засобів роботи з навчальною інформацією, використання педагогічних програмних засобів (ППЗ));

- подальшого розвитку дістали методи, форми й прийоми вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ та ПТНЗ.

Практичне значення дослідження значною мірою полягає в тому, що вперше опрацьовано і впроваджено в навчальний процес:

- форми і методи навчальної діяльності викладачів з ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях учнів ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілю;

- авторські програми факультативних курсів ліквідації прогалин з природничо-математичних дисциплін для учнів ПТНЗ електро- і радіотехнічних спеціальностей;

- методичні рекомендації для педагогічних працівників СЗШ і ПТНЗ з проблеми наступності в процесі навчання й виховання, з питань використання у природничо-математичній підготовці учнів СЗШ і ПТНЗ сучасних педагогічних технологій;

- дидактичні матеріали з використання інтерактивних, проективних технологій, технології „Портфель учня” під час вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ.

Основні положення дослідження впроваджено в навчальний процес загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів Вінницької області (довідка управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації № 1227/03 від 17 травня 2005 р.); у практику роботи професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області (довідка управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації № 11 від 17 травня 2005 р.); у навчальний процес Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/15 від 8 квітня 2005 р.), у навчальний процес Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників № 326 від 18 травня 2005 р.).

Особистий внесок дисертанта в добутих наукових результатах полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; у розробці навчальних програм факультативних курсів з ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях для учнів І-го курсу ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілю; у безпосередній організації і проведенні дослідно-експериментальної роботи; у визначенні педагогічних умов і моделі реалізації наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ; у консультуванні і забезпеченні методичними матеріалами учителів і викладачів-експериментаторів; у практичному впровадженні рекомендацій з організації наступності. В експериментальній перевірці окремих положень дисертаційного дослідження брали участь і інші дослідники, що й відображено в публікаціях [13; 14].

Вірогідність добутих дослідних результатів забезпечується теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, методологічною обґрунтованістю вихідних положень, адекватністю методів і завдань дослідження, репрезентативністю вибірки, застосуванням сучасного апарату математичної статистики, поєднанням методів кількісного та якісного аналізу, позитивними наслідками практичного впровадження результатів дослідження.

На захист виносяться:

1. Науково обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови забезпечення наступності у вивченні природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ.

2. Опрацьовані й експериментально перевірені форми і методи навчальної діяльності викладачів з ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях учнів ПТНЗ.

3. Розроблена, теоретично обґрунтована й експериментально перевірена модель реалізації наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорено на вісьмох міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців” (Вінниця, 2002, 2004), „Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2003, 2005), „Формування професійної майстерності вчителя в умовах ступеневої освіти” (Житомир, 2003), „Теоретичні і методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного та художнього профілю” (Львів, 2004), „Образование через всю жизнь: становление и развитие непрерывного образования в рамках единого образовательного пространства Евразийского экономического сообщества” (Санкт-Петербург, 2004), „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2003); на щорічних наукових конференціях Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Інституту перспективних технологій, економіки й фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 2002-2005); на обласних, міжрегіональних педагогічних читаннях, семінарах, серпневих нарадах учителів і працівників профтехосвіти; засіданнях педагогічних рад учителів шкіл та інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ; на засіданнях кафедр теорії і методики трудового й професійного навчання, педагогіки, інформаційних технологій та інноваційних методик викладання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 14 (з них 12 без співавторів) наукових і науково-методичних публікаціях загальним обсягом 12,29 друк. арк. У тому числі 7 статей у провідних фахових наукових виданнях з переліку ВАК України. Загальний обсяг особистого внеску становить 10,44 друк. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 224 найменуваннями, із них - 7 іноземними мовами, 8 додатків на 59 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 260 сторінок, основний текст займає 179 сторінок, з яких на 14 сторінках розташовані 13 рисунків і 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення добутих результатів, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі - „Наступність навчання в загальноосвітній і професійній школі як педагогічна проблема” - проаналізовано історико-педагогічні, методологічні й дидактичні аспекти наступності в освіті; проведено аналіз наступності як аспекту неперервної професійної освіти, з'ясовано її функції в системі неперервної професійної освіти, розкрито специфіку і стан вивчення й реалізації наступних і міжпредметних зв'язків у навчально-методичній документації неповної СЗШ та ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілю.

Аналіз досліджуваної проблеми переконує в її актуальності в педагогічній науці. Поняття наступності широко використовується в сучасних наукових надбаннях філософії, соціології, психології, педагогіки та ін. Наступність у навчанні передбачає послідовність і систематичність у розміщенні навчального матеріалу, зв'язок і узгодженість ступенів і етапів навчально-виховної роботи. Наступність характеризується осмисленням пройденого матеріалу на новому й вищому рівні, додатковим обґрунтуванням вже набутих знань, розкриттям нових зв'язків між досліджуваними явищами. Цим посилюється якість засвоєння навчального матеріалу. Внесення суттєвих елементів нового у викладання й організацію самостійної роботи передбачає дотримання наступності, просування від простого до складного.

Ми розглядаємо наступність у навчанні, беручи до уваги зміст поняття педагогічної системи, яка складається з цілей, змісту, засобів, організаційних форм навчання і виховання (Ю. К. Бабанський, В. П. Безпалько, Б. С. Гершунський, С. У. Гончаренко, Р. С. Гуревич, Д. В. Чернілевський). Під наступністю у навчально-виховній діяльності ми розуміємо встановлення співвідношень між цілями, змістом, методами, засобами, організаційними формами цієї діяльності за послідовними етапами навчання і виховання, які дають змогу будувати кожний новий етап пізнання з опертям на минулий досвід учня. Цим полегшується їхня адаптація до умов навчання в наступному класі або в новому навчальному закладі. Такий підхід уможливлює перехід від розгляду наступності в загальному вигляді до вивчення співвідношень між окремими компонентами.

У педагогіці категорія наступність відображає зв'язок минулого, сучасного і майбутнього в змісті, методах, формах, засобах і прийомах навчання. В умовах ПТНЗ наступністю також передбачається встановлення зв'язку навчання і виховання з майбутньою професійною і суспільною діяльністю учнів. Процес навчання у професійній школі - важливий етап безперервного процесу освіти, який триває впродовж усього життя. Тому професійна підготовка після школи повинна реалізовуватись на широкому використанні вже одержаних на попередніх етапах діяльності знань, умінь, навичок. Відповідно й навчання у ПТНЗ повинно спрямовуватись на перспективу безперервного інтелектуального й професійного зростання фахівця під час його роботи в сфері виробництва.

Аналіз науково-педагогічної літератури дає змогу зробити висновок про багатогранність поняття „наступність навчання”. Наступність виявляє всезагальний педагогічний характер. У педагогіці деякі автори, з якими ми погоджуємося, розглядають її, як:

- методологічний принцип організації всього навчально-виховного процесу;

- загальний дидактичний принцип, котрий повинен сприяти реалізації принципів науковості, системності в розміщенні навчального матеріалу, встановленню зв'язків між засвоєним раніше і новим навчальним матеріалом;

- один із специфічних для професійно-технічної освіти принципів, яким забезпечується необхідний взаємозв'язок загальної і професійної освіти.

Наступність у навчанні поєднує різні етапи неперервної професійної освіти. Зреалізовується поєднання в одну цілісність знань, умінь і навичок, формуються мотиви навчання і праці, ціннісні орієнтації, професійно і соціально важливі якості особистості. Мета здійснення наступності - забезпечення плавних переходів між окремими ступенями навчально-виховного процесу, яким гарантується систематичність знань і, зрештою, підвищення якості підготовки фахівців різних профілів. Основні функції наступності навчання в системі неперервної освіти такі: забезпечення єдності, взаємозв'язку і взаємозумовленості структурних компонентів наступності у навчанні (наступності в становленні особистості учня; наступності в змісті навчання; наступності в методах, формах, засобах і прийомах навчання); забезпечення взаємозв'язку наступності в навчанні з іншими дидактичними категоріями; забезпечення умов для раціонального вибору змісту, методів, форм, засобів і технологій навчання; осягнення системності набутих знань учнів і подальший розвиток і вдосконалення основних компонентів процесу навчання.

Проведений нами аналіз навчальної документації для ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілів свідчить про відсутність елементів професійної спрямованості навчальних планів, програм, підручників і посібників з природничо-математичних дисциплін; наявність недоліків у забезпеченні єдності, несуперечливості і наступності науково-технічної термінології і символіки; відсутність у навчально-методичній літературі проблемно-пізнавальних і професійно спрямованих завдань і питань для повторення й самостійного опрацювання.

Аналіз досліджуваної проблеми дозволяє констатувати: підготовка робітників у ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілів натрапляє на певні і специфічні труднощі, які зумовлюються низкою своєрідних причин, зокрема: відносно низьким рівнем підготовки учнів у неповній СЗШ; механічним поєднанням дисциплін загальної і професійно-технічної освіти в навчальних планах; недостатнім досвідом науково-методичної роботи в ПТНЗ; неузгодженістю між неповною СЗШ і ПТНЗ з питань використання сучасних технологій навчання. Тому навчальний процес у СЗШ і ПТНЗ потребує вдосконалення за такими напрямами: визначення педагогічних умов забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін; виявлення шляхів і засобів досягнення наступності в навчальному процесі.

У другому розділі - „Шляхи і засоби забезпечення наступності в навчальному процесі СЗШ і ПТНЗ” - теоретично обґрунтовано педагогічні умови забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ, розроблено модель реалізації наступності природничо-математичних дисциплін у навчальному процесі неповної СЗШ і ПТНЗ, опрацьовано форми і методи навчальної діяльності викладачів з ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях учнів ПТНЗ. За умов здійснення професійно-технічного навчання з електро- та радіотехнічних спеціальностей нами запропоновано можливі шляхи і засоби підвищення ефективності навчально-виховного процесу за допомогою реалізації принципу наступності.

На підставі аналізу педагогічної і спеціальної літератури, практики вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілів теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ: наступність змісту природничо-математичних дисциплін у навчальних планах і програмах у неповній СЗШ і ПТНЗ; ліквідація прогалин у природничо-математичних знаннях учнів на І-му курсі ПТНЗ; використання сучасних педагогічних технологій, переважно, інтерактивних, проективних (проектних) технологій, технології „Портфель учня”; застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін нових інформаційних технологій.

З'ясовано, що реалізація наступності в процесі навчання здебільшого проходить у такі два етапи:

- вияв наступності в змісті і методичне „препарування” навчального матеріалу, що сприяє осмисленню учнями знань, які вони здобувають;

- реалізація наступності в процесі навчання за допомогою певних форм, методів, засобів, прийомів.

Під час навчального процесу наступність змісту навчання зреалізовується різними шляхами. Найефективніші з них такі:

- порівняльний аналіз раніше набутих і нових знань;

- пропедевтика наявних знань з огляду на майбутні знання.

Засвоєння учнями ПТНЗ навчального матеріалу з дисциплін професійно-технічного циклу безпосередньо пов'язане з рівнем загальнотехнічної і загальноосвітньої, передусім природничо-математичної підготовки учнів. Водночас аналіз результатів іспитів з природничо-математичних дисциплін у ПТНЗ, бесід з викладачами ПТНЗ і власного педагогічного досвіду засвідчує недостатній рівень потрібних за програмою знань, умінь і навичок в учнів, які вступають до ПТНЗ, необхідність організації повторення й узагальнення вузлових питань курсу неповної СЗШ з природничо-математичних дисциплін, збагачення їх навчальним матеріалом виробничого (практичного) змісту.

На основі результатів констатуючого експерименту нами опрацьовано форми і методи навчальної діяльності викладачів з ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях учнів: факультативні курси повторення основних питань неповної СЗШ з природничо-математичних дисциплін на початку І-го року навчання у ПТНЗ; поточне повторення і закріплення основних понять під час усього навчання у ПТНЗ з метою забезпечення наступності „старих” і „нових” знань; повторення основних природничо-математичних понять, тверджень, теорем, законів тощо в процесі вивчення професійно-технічних і спеціальних дисциплін; узагальнююче повторення навчального матеріалу наприкінці року й перед екзаменом; індивідуальна робота зі слабо встигаючими учнями впродовж навчання у ПТНЗ. При цьому враховувалась така тезова реалія: головна мета цього виду педагогічної діяльності _ організація повторення й закріплення основних питань курсу природничо-математичних дисциплін неповної СЗШ, внесення до їхньої системи нових знань, умінь і навичок, які потрібні для оволодіння професіями з електрорадіотехнічних спеціальностей.

Кожне дидактичне завдання осягається з допомогою адекватної педагогічної технології навчання. Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом, методами і засобами навчання. Вибір педагогічної технології - це вибір тактики, стратегії, стилю роботи педагога з учнем.

Підвищення якості професійної освіти, підготовка фахівців до роботи за умов сучасного ринку, потребує від викладачів ПТНЗ і вчителів СЗШ підвищеної уваги до розвитку в учнів практичних навичок і загальних основ досвіду з прийняття рішень, навичок самоосвіти, самовиховання, рефлексії. За умов традиційного підходу до освіти, традиційних засобів навчання, значною мірою орієнтованих на класно-урочну систему занять, здебільшого неможливо якісно розв'язувати такі завдання. Це завдання, що стосуються не тільки і навіть не стільки змісту освіти, скільки технологій навчання, які застосовуються.

З'ясовано, що серед різноманітних напрямів новітніх педагогічних технологій найбільш адекватними меті забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ є такі:

- інтерактивні технології;

- проективні технології;

- технологія „Портфель учня”.

У розділі викладено ключові ознаки, принципи організації, переваги і недоліки застосування перерахованих вище технологій навчання під час вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ, а також доцільність їхнього застосування з метою забезпечення наступності. Розроблено методичні рекомендації для вчителів СЗШ і викладачів ПТНЗ з питань їхнього застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін. Доведено, що застосування інтерактивних, проективних технологій, технології „Портфель учня” під час вивчення природничо-математичних дисциплін дозволяє розв'язати низку таких освітніх завдань:

- залучення кожного учня до активного пізнавального процесу, не пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності, застосування набутих знань на практиці і чіткого усвідомлення того, де, яким чином, і з якою метою такі знання можуть бути використані;

- набуття досвіду роботи в співробітництві під час розв'язання різнопланових проблем, за яких потрібно виявляти комунікативні вміння;

- надання можливості учасникам дискусії робити теоретичні узагальнення, виходячи з конкретних випадків і застосовуючи для цього аналізу теоретичні знання;

- набуття навичок формування особистої й незалежної, але аргументованої думки з тієї чи іншої проблеми, можливості її різнобічного і самостійного дослідження;

- надання учням можливості постійного випробування своїх інтелектуальних, фізичних, моральних сил для визначення виникаючих проблем дійсності, вміння розв'язувати їх спільними зусиллями;

- оволодіння навичками врахування віддалених перспектив будь-яких вчинків і рішень;

- забезпечення наступності методів вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ;

- формування проблемно-пошукових, дослідницьких умінь, навичок самоконтролю, самооцінки, рефлексії;

- забезпечення можливості професійної спрямованості вивчення природничо-математичних дисциплін у ПТНЗ;

- оволодіння навичками роботи з різноманітною інформацією;

- розвиток у учнів відповідальності, обов'язковості в ставленні до навчання;

- базування стосунків між учнями і викладачами на основі і внаслідок співробітництва тощо.

Використання нових педагогічних технологій на сучасному етапі неможливе без широкого застосування сучасних інформаційних технологій, в першу чергу - комп'ютерних. Проаналізовано технічні й методичні можливості нових інформаційних технологій (НІТ). З'ясовано основні напрями використання НІТ у навчанні (з урахуванням того, що сучасні комп'ютери дозволяють інтегрувати у рамках одного навчального заняття кілька різновидів навчальної діяльності):

- викладення нового матеріалу з метою візуалізації знань (демонстраційно-енциклопедичні мультимедійні програми, електронні довідники, підручники);

- проведення віртуальних лабораторних робіт;

- самостійна робота учнів (реферати, робота з довідковою літературою, виконання розрахунково-графічних завдань (РГЗ) з подальшим захистом);

- проективна і дослідницька діяльність учнів;

- закріплення викладеного матеріалу з використанням навчальних програм;

- система контролю і перевірки знань і умінь учнів (контролюючі програми-тести);

- тренування певних здібностей учнів, їхнього мислення, логіки, пам'яті;

- пошук інформації;

- моделювання організаційних, виробничих, управлінських ситуацій на основі спеціально створених комп'ютерних програм.

За принципом роботи розрізняють такі педагогічні програмні засоби (ППЗ): навчальні, моделюючі, інструментальні, інтегровані навчальні програми. Усі типи ППЗ доцільно застосовувати в навчальному процесі залежно від конкретних умов. Проведене дослідження дозволяє констатувати, що останнім часом акцент у застосуванні ППЗ зміщується у бік тих, які спрямовані на інтенсифікацію спілкування у системах „викладач - учень”, „учень - учень” за рахунок ефективного використання НІТ (експертних систем, інтелектуальних навчальних систем, систем машинної графіки, інструментальних педагогічних засобів тощо).

З метою забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ визначено шляхи застосування комп'ютерів для програмної підтримки курсу природничо-математичних дисциплін неповної СЗШ і ПТНЗ: ілюстрація й візуалізація навчальної інформації; демонстрація застосувань математичних, фізичних, хімічних методів дослідження різноманітних процесів і явищ; формалізація знань про предметний світ; розвиток просторового мислення; проведення чисельного експерименту; створення й вивчення природничо-математичних моделей процесів і явищ; полегшення і поглиблення розуміння математичних методів; забезпечення практичної спрямованості навчального матеріалу.

Доведено, що значна кількість програмних засобів надають учасникам навчального процесу можливості самостійно формулювати й розв'язувати за допомогою комп'ютерів досить широкого кола природничо-математичних завдань різних рівнів складності. Найбільш придатними для підтримки вивчення курсу математики, фізики тощо в середніх навчальних закладах з метою забезпечення наступності, за нашими спостереженнями, є програми DERIVE, EUREKA, GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D, пакет динамічної геометрії DG.

Схарактеризовано означені вище ППЗ; окреслено коло завдань, які вони дозволяють реалізувати під час вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ з метою забезпечення наступності і професійної спрямованості навчання; розроблено комплекс уроків і лабораторних робіт з використанням ППЗ GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D.

У третьому розділі - „Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ” - викладено методику експериментальної роботи, результати констатуючого експерименту й дослідно-експериментальної перевірки ефективності передбачених педагогічних умов для забезпечення наступності природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ та моделі її реалізації у навчальному процесі.

На констатуючому етапі експериментальної роботи проведено вирівнювання (рандомізацію) вихідних умов експерименту, розподіл учнів на чотири типологічні підгрупи за рівнями навчально-пізнавальної діяльності (низький, середній, достатній і високий рівень засвоєння програмного матеріалу).

Формуючий експеримент проводився в трьох напрямах, а саме: на основі результатів констатуючого експерименту визначено форми діяльності викладачів з ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях учнів І-го курсу ПТНЗ. Головний напрям цього виду педагогічної діяльності - факультативний курс ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях учнів, внесення основних питань курсу неповної СЗШ до системи нових знань і умінь, які потрібні для оволодіння обраною професією. Інший напрям експериментальної роботи - встановлення наступності змісту природничо-математичних дисциплін неповної СЗШ і ПТНЗ з урахуванням етапів виявлення, відбору, планування і впровадження у навчальний процес ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілів. Завданням третього напряму формуючого експерименту було визначення ефективності застосування інтерактивних, проективних, нових інформаційних технологій і технології „Портфель учня” з метою забезпечення наступності навчання у неповній СЗШ і ПТНЗ.

З метою забезпечення вірогідності результатів дослідження, ефективність реалізації запропонованих нами педагогічних умов наступності перевірялася за якісними і кількісними критеріями. Якісні критерії навчально-пізнавальної діяльності визначаються характером навчальної діяльності учнів (ступінь самостійності, правильності виконання завдань, повноти прийомів, що використовуються); рівнем володіння основними логічними операціями. Кількісними критеріями перевірки ефективності навчальної діяльності учнів слугували обсяг і міцність засвоєних знань.

У таблицях 1 і 2 наведено дані з розподілу учнів експериментальних груп за рівнями показників навчально-пізнавальної діяльності на констатуючому і формуючому етапах дослідження. Порівняння показників за рівнями навчально-пізнавальної діяльності учнів контрольних і експериментальних груп засвідчило перерозподіл учнів у бік підвищення відповідних показників після вивчення програмних тем з природничо-математичних дисциплін саме в експериментальних групах, водночас у контрольних групах такий перерозподіл був незначний.

Таблиця 1 Зведена таблиця показників навчально-пізнавальної діяльності учнів експериментальних груп за рандомізацією

Найменування рівня	Рівні
	І	ІІ	ІІІ	IV
Рівень засвоєння	32	88	71	23
Характер навчально-пізнавальної діяльності Рівень володіння логічними операціями Рівень обсягу знань Рівень міцності знань	31 33 33 31	86 89 88 88	71 70 69 72	23 22 24 22

Таблиця 2 Зведена таблиця показників навчально-пізнавальної діяльності учнів експериментальних груп після вивчення програмного матеріалу

Найменування рівня	Рівні
	І	ІІ	ІІІ	IV
Рівень засвоєння	9	47	111	47
Характер навчально-пізнавальної діяльності Рівень володіння логічними операціями Рівень обсягу знань Рівень міцності знань	9 8 8 9	46 46 48 47	110 113 109 111	46 47 47 47

Про ефективність впливу запропонованих нами педагогічних умов забезпечення наступності на навчально-пізнавальну діяльність учнів свідчить рис. 1, на якому представлено полігони частот балів, набраних учнями об'єднаних експериментальних і контрольних груп на основі підсумкових контрольних робіт з природничо-математичних дисциплін.



Рис.1. Полігони частот балів, набраних учнями експериментальних і контрольних груп

Для перевірки нуль-гіпотези, оцінювання результатів вирівнювання (рандомізації) вихідного рівня знань, умінь і навичок та порівняння кількісних показників за рівнями всіх перерахованих вище параметрів, нами застосовано непараметричний критерій згоди К. Пірсона (). Нуль-гіпотезу нами сформульовано таким чином: засвоєння навчального матеріалу в контрольних і експериментальних групах перебуває на однаковому рівні. За критерій згоди прийнято розрахунковий критерій Т_емп., який за всіма показниками (характер навчально-пізнавальної діяльності, рівень володіння логічними операціями, обсяг і міцність знань) перевищив Т_крит. при трьох ступенях вільності з достовірністю результатів 95%. Оскільки Т_емп.min =8,82; Т_крит.95% =7,81, то Т_емп. > Т_крит.. Внаслідок цього нуль-гіпотеза відхиляється. Таким чином, між результатами засвоєння навчального матеріалу в контрольних і експериментальних групах виявлено статистично значущі відмінності. Цим створюється підстава для висновку, яким підтверджується гіпотеза про підвищення якості природничо-математичної підготовки учнів ПТНЗ електро- та радіотехнічного профілю шляхом реалізації педагогічних умов забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу педагогічної, психологічної та спеціальної літератури з проблеми дослідження встановлено, що невід'ємною складовою забезпечення цілісності навчально-виховного процесу і результатів навчання є узгодженість теоретичних і практичних дій у вивченні навчального матеріалу, систематичність і наступність у змісті, організаційних формах, методах, засобах, прийомах навчання. Крім вивчення у ПТНЗ, передусім електро- та радіотехнічного профілів спеціальних дисциплін, особливої уваги вимагає вивчення природничо-математичних дисциплін, подолання розриву, який наявний між неповною СЗШ і ПТНЗ в природничо-математичній підготовці учнів.

2. На основі узагальнення результатів педагогічного дослідження в дисертації обґрунтовано такі педагогічні умови реалізації наступності під час вивчення природничо-математичних дисциплін у неповній СЗШ і ПТНЗ:

- наступність змісту природничо-математичних дисциплін у навчальних планах і програмах неповної СЗШ і ПТНЗ;

- обов'язкова ліквідація прогалин у природничо-математичних знаннях на І-му курсі ПТНЗ;

- використання сучасних педагогічних технологій, зокрема, інтерактивних, проективних (проектних) технологій, технології „Портфель учня”;

- застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін нових інформаційних технологій.

3. Створена нами модель реалізації наступності природничо-математичних дисциплін у навчальному процесі неповної СЗШ і ПТНЗ може ефективно зреалізовуватись у такій послідовності: визначення цілей і завдань природничо-математичної освіти; виявлення і відбір наступності в змісті (аналіз навчальних планів, програм, кваліфікаційних характеристик, підручників, посібників, діяльності кваліфікованих працівників) і методах, формах, засобах, прийомах навчання; визначення шляхів і засобів забезпечення наступності навчання (фіксування і реалізація наступності в змісті природничо-математичних дисциплін і навчальній документації, підручниках, посібниках ПТНЗ; ліквідація прогалин у природничо-математичних знаннях учнів на першому курсі ПТНЗ; використання сучасних технологій навчання, зокрема інтерактивних, проективних технологій, технології „Портфель учня”, нових інформаційних технологій на базі електронної техніки, а також педагогічних програмних засобів).

4. Запропонована модель реалізації наступності природничо-математичних дисциплін у навчальному процесі СЗШ і ПТНЗ передбачає професійну спрямованість вивчення природничо-математичних дисциплін у ПТНЗ, оптимізує взаємозв'язок загальноосвітньої, загальнотехнічної і спеціальної підготовки учнів ПТНЗ, спонукає до застосування у навчальному процесі продуктивних методів і технологій навчання.

5. Установлено, що оптимальне розв'язання проблеми забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін і ліквідації прогалин у природничо-математичних знаннях учнів полягає у використанні всіх можливих шляхів, у реалізації ідей міжпредметних зв'язків, інтеграції і професійної спрямованості вивчення природничо-математичних дисциплін. У процесі дослідження виявлено, зокрема, що для забезпечення наступності неповної СЗШ та ПТНЗ у вимогах до рівня природничо-математичних знань учнів доцільно поєднувати такі форми роботи:

- факультативний курс повторення професійно важливих питань з природничо-математичних дисциплін неповної СЗШ на початку І-го року навчання у ПТНЗ;

- поточне повторення і закріплення основних природничо-математичних понять під час усього навчання у ПТНЗ з метою забезпечення наступності „старих” і „нових” знань;

- повторення основних природничо-математичних понять, тверджень, теорем, законів тощо в процесі вивчення професійно-технічних і спеціальних дисциплін;

- узагальнююче повторення навчального матеріалу наприкінці року й перед екзаменами;

- індивідуальна робота зі слабо встигаючими учнями впродовж навчання у ПТНЗ.

6. На основі проведеної експериментальної роботи укладено методичні рекомендації для вчителів СЗШ, викладачів ПТНЗ з питань застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін інтерактивних, проективних, нових інформаційних технологій, технології „Портфель учня” з метою реалізації наступності в змісті, формах, методах, прийомах навчання.

7. Узагальнені результати педагогічного експерименту засвідчили ефективність запропонованих автором педагогічних умов забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ та моделі її реалізації у навчальному процесі, що дало підстави вважати вихідну методологію дослідження вмотивованою, визначені завдання виконаними, мету досягнутою.

Проведене дослідження дозволило сформулювати деякі рекомендації педагогічним працівникам СЗШ і ПТНЗ, Міністерству освіти і науки України, обласним навчально-методичним центрам і кабінетам:

- під час роботи над вдосконаленням чинних навчальних програм, підручників, навчальних і методичних посібників передбачати реалізацію конкретних зауважень і пропозицій з питань максимального врахування наступних внутрішньопредметних зв'язків (забезпечення єдності та узгодженості використовуваних теоретичних понять, ознак, уявлень і символічних позначень; поетапний розвиток понять у процесі вивчення певної дисципліни; забезпечення єдності, тотожності, несуперечливості пояснень, тлумачень одних і тих самих елементів знань у загальноосвітній і професійній підготовці); врахування профілізації ПТНЗ з метою забезпечення професійної спрямованості і міжпредметних зв'язків вивчення природничо-математичних дисциплін;

- створити для вчителів СЗШ і викладачів ПТНЗ посібники, методичні рекомендації стосовно шляхів і засобів цілеспрямованого забезпечення наступності у викладанні природничо-математичних дисциплін, використання сучасних педагогічних технологій у навчальному процесі СЗШ і ПТНЗ;

- спрямувати інститути післядипломної освіти на більш повне ознайомлення вчителів, викладачів і майстрів виробничого навчання з навчально-методичною документацією із суміжних предметів; на вдосконалення кваліфікації педагогічних працівників СЗШ і ПТНЗ, на посилення уваги до перепідготовки педагогів з питань, окреслених у дисертації.

Проведене дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми забезпечення наступності природничо-математичних дисциплін у навчальному процесі СЗШ і ПТНЗ. Перспективними напрямами подальшого пошуку є такі: дослідження психолого-педагогічних умов реалізації наступності природничо-математичної підготовки у СЗШ та ПТНЗ різних профілів; розроблення навчально-методичних рекомендацій з питань використання сучасних технологій у навчальному процесі СЗШ і ПТНЗ; порівняльно-педагогічний аналіз досвіду, спрямованого на забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у західноєвропейських країнах; створення належного професійно спрямованого методичного і програмного забезпечення процесів вивчення природничо-математичних дисциплін у ПТНЗ різних профілів.

...