Трансформація професійних функцій вчителя в умовах інформаційного суспільства (на матеріалах США і Канади)

Ґенеза системи педагогічної освіти припадає на ХІХ ст. і пов'язується з М.Д'Авреєм, Г.Р.Бернардом, Г.Манном та іншими видатними постатями в історії освіти США і Канади, з ініціативи і за підтримки яких були відкриті перші педагогічні навчальні заклади, а також здійснювався консолідаційний рух за професію, розвивалась національна педагогічна думка.

Другий і третій етапи характеризуються стійкою орієнтацією на посилення навчальної функції вчителя, підвищення рівня його загальної і спеціальної підготовки (4-річні навчальні програми з наданням ступеня бакалавра), на підготовку вчителів до управління навчальним процесом, учнями та школою тощо.

Зміни в професійних функціях учителя на четвертому етапі значною мірою зумовлені ціннісною переорієнтацією суспільства: традиційна індивідуалістична орієнтованість доповнюється соціальною, тобто особистість, усвідомлюючи свої права і свободи, має співвідносити їх з цінностями суспільства, нації, світового співтовариства. За цих умов актуалізується й урізноманітнюється виховна функція професійної діяльності вчителя, набуваючи соціалізуючого змісту.

У наукових пошуках американських і канадських педагогів, а також міжнародних і національних документах обґрунтовується функціональне коло професійної діяльності вчителів в інформаційному суспільстві, розробляються різні концепції професіоналізму вчителя (вузький, широкий, принциповий; класичний, практичний і новітній), порівняльний аналіз яких дозволяє зробити висновок про зростання затребуваності морально-етичної сутності педагогічної праці і готовності вчителів до: а) створення навчального середовища, спроможного зробити реальністю високу якість освіти і підготовки; б) перетворення академічних знань на педагогічні ситуації і завдання з метою забезпечення формування широкої бази знань; в) спільного вирішення проблем і роботи в педагогічному колективі як необхідної умови сучасного процесу навчання і виховання; г) власного постійного розвитку, включаючи вдосконалення знань і вмінь вчитися; д) участі в ефективному управлінні навчальним середовищем; е) застосування сучасних навчальних технологій.

2. Процеси суспільно-економічного розвитку на шляху від постіндустріального - через інформаційне - до суспільства Знань характеризуються такими стрімкими і багатовимірними соціально-структурними змінами, які спричиняють зміни в галузі освіти: змінюються відносини між освітою та іншими галузями життєдіяльності суспільства; освіта перестає бути замкнутою галуззю і втрачає монополію на знання; формуються нові трудові відносини у галузі освіти (між родиною і школою, між освітніми інституціями і неформальними навчальними середовищами тощо) та зміни в педагогічній освіті і професійній діяльності вчителів: трансформуються цілі і завдання педагогічної освіти (орієнтація на ключові кваліфікації); оновлюється зміст курікулуму (менеджмент знань замість академічної логіки); відбувається формування нової культури і методології навчання (наголос на проблемному, проектному, дослідницькому навчанні); відбувається перерозподіл компонентів у структурі програм підготовки вчителів і ресурсів, які їх забезпечують; перерозподіл завдань між різними ланками педагогічної освіти (базовою педагогічною освітою; вступом у професію; підвищенням кваліфікації і професійним розвитком учителів); змінюється організаційна структура педагогічної освіти.

З'ясування теоретичних основ, процесуальних характеристик, результатів і умов ефективного запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійну діяльність учителя й педагогічну освіту в цілому у США і Канаді дозволило виокремити головні принципи впровадження ІКТ: розповсюдженість і впровадження ІКТ до всіх програм педагогічної освіти; контекстне їх впровадження, спрямоване на активне використання комп'ютерної грамотності для професійного розвитку, набуття вчителем індивідуального досвіду їх використання тощо; підготовка вчителів до використання ІКТ у межах традиційних форм навчання та до зміни процесу навчання шляхом побудови інноваційного технологічного навчального середовища тощо, а також охарактеризувати модель їх ефективного впровадження у педагогічну освіту, окресливши стратегічну комбінацію підходів-вимірів (контекст і культура, лідерство і підтримка, навчання упродовж усього життя, планування й управління змінами), які допомагають викладачам у формуванні технологічної компетентності майбутніх учителів, а також провідні сфери компетентності щодо впровадження ІКТ (педагогічна підготовка і знання курікулуму; співпраця в мережі; соціальні аспекти; технологічні аспекти).

Дослідження показало, що в умовах інформаційного суспільства ІКТ допомагають перетворювати традиційний навчальний процес на інноваційне навчально-виховне середовище, в якому учні мають можливість моделювати процес свого навчання, виступаючи в ролі експертів і дослідників. При цьому вчителі виконують функції менеджерів і фасилітаторів процесу навчання.

3. Нові функції, вміння й обов'язки вчителів в інформаційному суспільстві широко виявляються у навчальній діяльності, яка залишається провідною функцією педагога. Теоретико-методологічними основами нової парадигми навчання стали сучасні теорії і концепції навчання, які за матеріалами міжнародних проектів визнані світовою спільнотою як базові, а саме соціокультурна теорія Л.С.Виготського; теорія когнітивного розвитку (Ж.Піаже); теорія пізнавальної гнучкості (Р.Спіро, Р.Коулсон, П.Фельтович та ін.); теорія конструктивізму, побудованого на знаннях (Л.Резнік, М.Брайнер та ін.); когнітивна концепція (Дж.Брунер); концепція проблемного навчання; концепція фіксованого навчання (Дж.Бренсфорд, Б.Штайн); концепція ситуативного навчання (Дж.Браун, А.Коллінз, П.Дугайд).

Виявлено, що в сучасних дидактичних системах учитель використовує такі різні моделі навчання: від директивного викладання (як лідер і центр навчально-виховного процесу) до майстерного навчання (як фасилітатор навчання, помічник у навчанні учнів); навчання у співпраці (як організатор навчальної діяльності і навчального середовища); навчання у процесі проведення дослідження (як організатор навчального процесу і дослідник власної педагогічної діяльності і навчальної діяльності учнів).

Порівняльний аналіз змін у ролях і функціях учителя в сучасному навчально-виховному процесі дав змогу виділити такі: менеджер знань, стимулятор навчальної роботи учнів, їх колега у праці, інструктор, наставник, керівник процесом здобуття знань, організатор навчальної діяльності, який створює таке навчально-виховне середовище, в якому учні мають право вибору і несуть відповідальність за своє навчання.

4. Результати аналізу досвіду США і Канади показали, що в сучасному інформаційному суспільстві вчителі мають брати активну участь у тих складних процесах, що відбуваються в школі, громаді, суспільстві (вчитель як носій суспільних і освітніх змін). Однією з найважливіших передумов розвитку педагогічного персоналу стає відкритість до змін: створення атмосфери підтримки вчителів, пошук інноваційних ідей, запровадження нових освітніх технологій, підтримка вчителів в ініціативах розширення професійних знань, одержання вчителями нових повноважень і їх активна участь у процесі керування школою тощо.

З'ясовано, що в нових соціокультурних умовах учителі починають виконувати широку сукупність ролей в рамках формального (представництво інтересів школи в управлінських структурах навчального округу, захист професійних та соціальних інтересів учителів, ініціювання професійного розвитку колег, удосконалення процесу прийняття рішень у школі тощо) і неформального (надання допомоги колегам у професійній діяльності тощо) учительського лідерства. Однак, ця діяльність поки що не здійснюється достатньо ефективно через брак спеціальної підготовки вчителя до виконання лідерських функцій. Тому в роботах сучасних американських і канадських науковців посилюється наголос на необхідності введення такої підготовки до програм педагогічної освіти.

5. У результаті аналізу міжнародних досліджень і провідних національних документів США і Канади щодо надання соціальної підтримки, підвищення статусу і поліпшення умов праці сучасних учителів виявлено такі тенденції: 1) зростання загальної кількості вчителів; 2) фемінізація вчительської професії; 3) старіння педагогічного персоналу, особливо на рівні середньої школи; 4) залучення більшої кількості вчителів до роботи на умовах повної зайнятості; 5) підвищення рівня оплати праці сучасного вчителя залежно від його освіти, особистісних характеристик, практичного досвіду роботи; 6) встановлення рівнів професійного зростання вчителів з присвоєнням їм відповідних категорій; 7) зменшення наповнюваності класів тощо.

Дослідження показало, що сучасні стратегічні заходи щодо забезпечення державної політики, спрямованої на функціонування і розвиток освіти та поліпшення становища вчителів, цілком відповідають орієнтирам, визначеним у розвинених демократичних країнах. Трансформація професійних функцій учителя в українському соціумі має відбуватися з орієнтацією на вищі ціннісно-цільові пріоритети освітньої діяльності, ментальну й філософсько-освітню підтримку взаємодії і духовної інтеграції соціумів зі збереженням кращих національних педагогічних традицій професійної діяльності Вчителя.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого вивчення потребують такі напрями: інформаційно-комунікаційні технології у системі підготовки і діяльності вчителя в зарубіжних країнах; соціокультурна підготовка вчителя в умовах глобалізації; компетентнісний підхід до підготовки вчителя в зарубіжних країнах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Гушлевська І.В. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці // Шлях освіти. - 2004. - № 3. - С. 22-24.

2. Гушлевська І.В. Зміна функцій та ролі педагогічного персоналу в умовах формування інформаційного суспільства // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - Ніжин, 2004. - № 3. - С. 43-45.

3. Гушлевська І.В. Проблема професійної компетентності в роботах вітчизняних і зарубіжних науковців // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2005. - № 13. - С. 154-155.

4. Гушлевська І.В. Вчительство як соціально-професійна група: професійний образ сучасного вчителя в США і Канаді // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - Ніжин, 2005. - № 5. - С. 158-160.

5. Гушлевська І.В. Зміна професійних функцій і ролі вчителя: вчитель як носій суспільних змін // Вісник післядипломної освіти: Збірник наукових праць/ Ред. кол.: В.В.Олійник (гол. ред.) та ін. - К.: Міленіум, 2006. - Випуск 3. - С. 65-72.

6. Гушлевська І.В. Modern Concepts and Approaches to Professional Competence in the Works of Local and Foreign Scholars // Інновації у вищій освіті: Матеріали першої міжнародної конференції / За заг. ред. Дж.Вілліс, Є.Коваленко. - Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М.Гоголя, 2004. - С. 97-98.

7. Гушлевська І.В. Концепції компетентності в американській педагогіці // Професіоналізм викладача вищої школи: освітні технології: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Миколаїв: Вид-во „ІЛІОН”, 2004. - С. 123-124.

8. Гушлевська І.В. Трансформація функцій і ролі вчителя: вчитель як носій суспільних змін // Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 29 березня - 1 квітня 2005 р). - К.: НПУ, 2005. - С. 83-85.

9. Гушлевська І.В. Коло актуальних ідей, що ідуть в основу трансформації функцій і ролей вчителя в США і Канаді // Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі: Збірка матеріалів Міжнародного конгресу - IV Слов'янські педагогічні читання. - Черкаси: Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2005. - С. 300-301.

АНОТАЦІЇ

Гушлевська І.В. Трансформація професійних функцій вчителя в умовах інформаційного суспільства (на матеріалах США і Канади). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2006.

У дисертації досліджуються чинники і зміст трансформації професійних функцій вчителя в США і Канаді в умовах розвитку інформаційного суспільства. На основі вивчення літературних джерел, національних і міжнародних документів обґрунтовано історичні етапи та сучасні особливості розвитку професійної діяльності вчителя в США і Канаді; охарактеризовано ІКТ як чинник змін у діяльності вчителів; простежено трансформацію навчальних функцій вчителя в інформаційному суспільстві; виявлено соціально-трансформуючий потенціал педагогічної діяльності вчителя в інформаційному суспільстві США і Канади; розкрито шляхи соціальної підтримки діяльності вчителів в умовах інформаційного суспільства та обґрунтовано рекомендації щодо забезпечення державної політики, спрямованої на підвищення статусу професії вчителя в Україні з урахуванням досвіду США і Канади.

Ключові слова: глобалізація, зміни, інформаційне суспільство, професійні функції, професійний профіль, професія, трансформація.

Гушлевская И.В. Трансформация профессиональных функций учителя в условиях информационного общества (на материалах США и Канады). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - „Теория и методика профессионального образования”. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2006.

В диссертации исследуются факторы и содержание трансформации профессиональных функций учителя в США и Канаде в условиях развития информационного общества. На основе изучения литературных источников, национальных и международных документов обоснованы исторические этапы и современные особенности развития профессиональной деятельности учителя в США и Канаде; охарактеризованы ИКТ как фактор изменений в деятельности учителей; прослежена трансформация учебных функций учителя в информационном обществе США и Канады; раскрыты пути социальной поддержки деятельности учителей в условиях информационного общества и обоснованы рекомендации обеспечения государственной политики, направленной на повышение статуса профессии учителя в Украине с учетом опыта США и Канады.

Ключевые слова: глобализация, изменения, информационное общество, профессиональные функции, профессионализм, профессиональный профиль, профессия, трансформация.

Hushlevska I.V. Transformation of Professional Functions of a Teacher in the Conditions of Information Society (on the materials of USA and Canada). - Manuscript.

Thesis on competing a scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences by the speciality 13.00.04 - “Theory and methodology of professional education”. - The Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation research is devoted to the investigation of factors and contents of the transformation of professional functions of a teacher in USA and Canada in the conditions of the development of the information society. The research is directed at revealing the essence of the process of changes in the professional activity of teachers as a driving force of the development of the innovation space in the education in USA and Canada and at defining the potential transformations of professional functions of teachers in Ukraine. The analysis showed that American and Canadian scientists while giving the definition of the notion “profession” and revealing its basic characteristics prove that the activity of a teacher does not correspond to the substantiated criteria. At the end of the XX century the processes of professionalisation (acquiring all the characteristics of a profession and its moving to the upper level) gained special importance.

The investigation showed that shaping of the information society influences and principally changes the essence of the teacher's work. While characterizing the school context we underline the role of the information and communication technologies that help to change the traditional (teacher-centered) learning into the innovational (student-centered) learning and teaching environment. The role of a teacher and a student changes and the process of learning is understood as the unity of the process of teaching and learning. The professional functions of a teacher substantially change: from a specialist who gives knowledge to his students he turns into a stimulator of learning who manages the process of getting knowledge and learns together with his students. In new conditions a teacher acts as a manager of knowledge, a student's colleague in the process of cooperation, an instructor, a mentor, a leader, an organizer of the learning activities who creates such an environment where students have the right to choose and carry the responsibility for their own learning.

The research resulted in showing the historical periods and modern peculiarities of the development of professional activity of teachers in USA and Canada; characterizing information and communication technologies as a factor of changes in the activity of teachers; tracing the transformation of learning functions of a teacher in the information society; defining the social and transformational potential of pedagogical activity of a teacher; bringing out the ways of social support of the activity of teachers in the conditions of the information society and defining the recommendations how to improve the status of a teaching profession in Ukraine taking in consideration the positive experience of USA and Canada.

Key words: globalization, changes, profession, professionalism, professional functions, information society, professional profile, transformation.

Размещено на Allbest.ru