Засвоєння учнями старших класів комунікативних стратегій у процесі роботи з науково-навчальними текстами предметів гуманітарного циклу

Реалізація дії: вміння, пов'язані з рецептивними комунікативними стратегіями (сприймати письмовий чи усний текст, розуміти текстову інформацію, запам'ятовувати її); вміння, пов'язані з текстотвірними комунікативними стратегіями (записувати чи виголошувати текст відповідно до поставленої мети).

Контроль та корекція: вміння, пов'язані з рецептивними комунікативними стратегіями (аналізувати рівень сприйняття тексту, при потребі і можливості корегувати стратегію сприймання); вміння, пов'язані з текстотвірними комунікативними стратегіями (аналізувати створений текст з погляду його змісту і форми, вносити необхідні корективи, =вдосконалювати стратегію текстотворення).

Отже, методика засвоєння комунікативних стратегій у процесі роботи з науково-навчальними текстами повинна орієнтуватися на формування описаної поняттєвої основи та системи вмінь.

У четвертому розділі “Практика засвоєння комунікативних стратегій у курсі мовленнєвого розвитку старшокласників” викладено результати аналізу чинних програм та підручника з української мови для старших класів з погляду втілення в них комунікативно-стратегічного підходу до роботи з науково-навчальними текстами, наведено зміст та результати констатувального зрізу, розроблено методику засвоєння комунікативних стратегій у процесі роботи з науково-навчальними текстами, за якою проведено експериментальне навчання, та відображено результати навчання за цією методикою.

Практика засвоєння комунікативних стратегій у курсі мовленнєвого розвитку старшокласників складається з таких етапів:

1) аналіз чинних програм та підручника з української мови для 10-11 класів;

2) анкетування учнів та вчителів з метою охарактеризувати існуючий рівень володіння учнями старших класів комунікативними стратегіями роботи з науково-навчальним текстами;

3) розробка експериментальної програми, спрямованої на засвоєння учнями комунікативних стратегій текстотворення та текстосприймання;

4) впровадження розробленої методики у практику загальноосвітніх навчальних закладів;

5) аналіз результатів експериментально-дослідного навчання.

Узагальнення підсумків констатувального зрізу дає підстави зробити такі висновки:

1. Визначені в чинній програмі види робіт з науково-навчальними текстами проводяться безсистемно, тому вимоги до знань і вмінь учнів, передбачені програмою, не виконуються, потрібні вміння формуються не на достатньому рівні.

2. Програмою не передбачено формування стратегій виконання запропонованих видів мовленнєвих завдань, тому вчителі не мають належного методичного підґрунтя для формування в учнів комунікативних стратегій сприймання та творення текстів.

3. Чинний підручник для старших класів також не містить зразків виконання цих комунікативних завдань і вправ на аналіз тексту, на основі яких в учнів формувалося б цілісне уявлення про процеси творення та сприймання тексту.

4. Вчителі підкреслюють необхідність переведення методики роботи з науково-навчальним текстом на комунікативно-стратегічну основу.

5. Учні демонструють недостатній рівень сформованості текстотвірних умінь і вмінь сприймати й опрацьовувати науково-навчальну інформацію, вони практично не володіють чіткими стратегіями виконання таких видів роботи, як написання конспекту, підготовка відповіді на уроці, написання та виголошення доповіді в науковому стилі.

Визначені результати дали підстави констатувати необхідність розробки методики роботи з науково-навчальними текстами на комунікативно-стратегічній основі. Діяльність текстосприймання і текстотворення повинна базуватися на володінні відповідними стратегіями розв'язання цих комунікативних завдань. Головними завданнями навчання комунікативним стратегіям у процесі роботи з науково-навчальними текстами є:

1) формування поняттєвої основи засвоєння комунікативних стратегій в процесі роботи з науково-навчальними текстами. Поняттєва основа становить удосконалену і доповнену систему знань про мовленнєву діяльність, теорію та практику текстосприймання і текстотворення, функційні різновиди науково-навчальних текстів, структурування інформації в цих текстах тощо;

2) визначення системи вмінь і навичок, необхідних учням для засвоєння комунікативних стратегій текстосприймання та текстотворення;

3) розробка системи завдань, спрямованих на засвоєння визначеної поняттєвої основи шляхом виконання відповідних послідовностей дій та операцій;

4) представлення варіантів виконання цих завдань на уроках мовленнєвого розвитку у старших класах (проекти уроків, конспектування науково-навчального тексту, уроку підготовки відповіді на уроці (іспиті) та уроку підготовки до виступу в науковому стилі).

Досягнення поставлених цілей програми передбачалося шляхом виконання таких типів навчальних завдань:

· пропедевтичні (виконуються перед безпосереднім аналізом мовленнєвого матеріалу): прочитати текст, дати відповіді на запитання, поставити власні запитання до тексту, спрогнозувати зміст тексту відносно його заголовку; визначити тип мовлення відносно теми та мети висловлювання тощо;

· комплексно-аналітичні завдання передбачають проведення спостереження над текстом, яке має на меті встановити зв'язки між різними компонентами змістової та формальної організації тексту. Йдеться про порівняння текстових зразків, визначення окремих мовних засобів, що ілюструють вияв текстових ознак (зв'язності, інформаційності, адресованості), обґрунтування типу мовлення, визначення типу зв'язків між реченнями у тексті, виявлення темо-рематичних структур у кожному типі текстів;

· операційно-практичні (стосуються відпрацювання окремих операцій у складі комунікативних стратегій): складання плану тексту, визначення теми, мети та мотиву роботи з текстом, пошук ключових слів, корекція та редагування текстових зразків, рецензування усних та письмових текстів, трансформація тексту, виписування мовних одиниць відповідно до їхніх функцій, відновлення пропущених компонентів тексту, заміна окремих елементів тексту;

· стратегічні (сприймання та створення науково-навчальних текстів відповідно до визначених та усвідомлених стратегічних кроків): написання конспекту, підготовка письмової відповіді на уроці, створення тексту-дефініції, підготовка тексту виступу в науковому стилі.

Розроблена програма складалася з п'яти тематичних блоків: 1) “Мовленнєва діяльність; види мовленнєвої діяльності; прагматичні параметри мовлення: комунікативна інтенція, адресат та адресант, комунікативна стратегія”; 2) “Текст як продукт мовленнєвої діяльності і площина вияву комунікативної стратегії”; 3) “Вибір комунікативної стратегії для певного типу мовлення, відоме і нове в науково-навчальному тексті”; 4) “Стратегії текстосприймання”; 5) “Стратегії текстотворення”.

В експериментальній програмі актуалізуються два компоненти: підготовчий та прагматичний.

На підготовчому етапі проводилося засвоєння поняттєвої основи комунікативно-стратегічної діяльності шляхом аналізу науково-навчальних текстів. На цьому етапі використовувалися переважно підготовчі вправи (визначення мотиву та мети роботи з текстом, формулювання комунікативного завдання; читання та відповіді на питання до тексту). Також були застосовані комплексно-аналітичні вправи, метою яких було засвоєння тих текстознавчих понять, без яких неможливим є усвідомлення поняття комунікативної стратегії. Крім того, на підготовчому етапі відбувалося повторення та поглиблення основних понять мовленнєзнавчого курсу середньої школи, зорієнтоване на застосування учнями цих знань у процесі засвоєння стратегії написання конспекту, стратегії підготовки письмової відповіді на уроці, стратегії підготовки виступу на зборах та семінарських заняттях. Вивчення таких понять, як типи мовлення, відоме і нове у реченнях тексту, ознаки тексту зорієнтовано на засвоєння учнями текстотвірної ролі цих понять.

На прагматичному етапі відбувалося безпосереднє засвоєння комунікативних стратегій текстосприймання (конспектування тексту) та текстотворення (підготовка відповіді, виступу). Учні в процесі виконання системи завдань засвоювали послідовність реалізації комунікативно-стратегічних кроків (орієнтування, планування, реалізацію дії та контроль) для вирішення конкретного мовленнєвого завдання.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що:

У результаті виконання запропонованих завдань учні покращили рівень роботи з науково-навчальним текстом та засвоїли такі види рецептивних комунікативних стратегій як конспектування тексту та продуктивних комунікативних стратегій - підготовка відповіді на уроці (іспиті), побудова тексту-дефініції, підготовка виступу на зборах та семінарських заняттях.

Отримані результати свідчать про те, що в експериментальних класах учні навчилися самостійно формулювати мету та завдання роботи з текстом, чого майже не продемонстрували учні контрольних класів. Також внаслідок роботи з науково-навчальним текстом на комунікативно-стратегічній основі в учнів удосконалилися вміння створювати складний план тексту (в середньому на 20%). Вони зміцнили та навчилися практично застосовувати знання про типи мовлення при сприйманні та трансформуванні тексту (на 20-25%). Робота над конспектом зі стислого переказу перетворилася на оцінку сприйнятої інформації. Про це свідчить активна робота учнів експериментальних класів над колонкою конспекту, призначеною для приміток та нотаток. Рівень продуктивного використання власних записів з приводу отриманої інформації підвищився в середньому на 19,9 %. Значний рівень організованості, висока мотивація написання конспектів позитивно вплинули на грамотність мовного оформлення, що підвищилася в середньому на 3,3%.

Якісний аналіз отриманих даних свідчить про те, що учні експериментальних класів у процесі конспектування тексту застосовували стратегічний підхід, продемонстрували вироблені способи опрацювання науково-навчального тексту, які в порівнянні з даними контрольних класів, де учні застосовували традиційні прийоми конспектування, є ефективнішими в середньому на 10-15%. Ці результати відображені у діаграмі 2.1 для десятих класів і у діаграмі 2.2 для одинадцятих класів.

Діаграма 2.1. Рівні сформованості в учнів десятих класів комунікативних стратегій текстосприймання

Діаграма 2.2. Рівні сформованості в учнів одинадцятих класів комунікативних стратегій текстосприймання

Щодо комунікативних стратегій текстотворення, то отримані результати свідчать, що учні експериментальних класів, які при побудові відповіді дотримувалися засвоєних стратегічних кроків, продемонстрували збільшення рівня мотивації (показник кількості опрацьованого матеріалу) в середньому на 25%. Свідоміше ставлення учнів до підготовки відповіді та сформованість у них умінь структурувати інформацію виявилися у збільшенні відсотка використання складного плану на 36,5%. Учні навчилися самостійно формулювати тему відповіді, яка відображатиме спосіб представлення предмета відповіді та прогнозувати обсяги викладу цієї теми. Ці показники зросли відповідно на 37% і 30%.

За час навчання підвищився рівень розуміння учнями структури тексту, характеру зв'язків між частинами інформації. Це зростання відображається в збільшенні кількості використаних метатекстових одиниць в середньому на 3,4. Учні вдосконалили навички формулювання дефініцій наукових понять на 34% у десятих класах і на 24% в одинадцятих. Збільшився приблизно вдвічі один з таких показників правильно побудованої відповіді, як кількість прикладів, що добирає учень для ілюстрації міркувань.

Комунікативно-стратегічне підґрунтя побудови текстів відповідей дало змогу учням краще усвідомити зв'язок між темою та метою висловлювання (в середньому цей показник збільшився на 9%). Оцінка змісту повідомлення через усвідомлення типів мовлення, за допомогою яких він має бути виражений, дала змогу учням удосконалити композицію відповіді (в середньому на 23,5%). Підвищення відсотка трансформацій матеріалу відповідно до мети висловлювання (на 25,5%) свідчить про зростання учнівської самостійності у розв'язанні цього комунікативного завдання. Також це є свідченням того, що учні зрозуміли ту інформацію, яку вони змогли сформулювати своїми словами.

Отримані дані дають змогу зробити висновок про те, що учні експериментальних класів підвищили рівень володіння стратегіями текстотворення в середньому на 10%. Динаміка рівня володіння учнями комунікативними стратегіями текстотворення відображена у діаграмі 2.3 для десятих класів і діаграмі 2.4 для одинадцятих класів.

Діаграма 2.3. Рівні сформованості в учнів десятих класів комунікативних стратегій текстотворення

Діаграма 2.4. Рівні сформованості в учнів одинадцятих класів комунікативних стратегій текстотворення

У висновках підбито підсумки дослідження, головні з них такі:

1. Аналіз чинних програм і підручників з рідної (української) мови та результати спостереження за процесом роботи учнів з науково-навчальною літературою, відображені у даних констатувального зрізу, свідчать про те, що визначені у чинній програмі види робіт з науково-навчальними текстами зорієнтовані переважно на контроль, а не на формування в учнів умінь працювати з інформацією. Тому необхідно впроваджувати комунікативно-стратегічний підхід до роботи з науково-навчальними текстами.

2. Застосування учнями різних видів мовленнєвої діяльності в процесі розв'язання конкретних мовленнєвих завдань вимагає розробки ефективної методики засвоєння комунікативних стратегій текстотворення та текстосприймання.

3. Робота старшокласників з науково-навчальними текстами повинна здійснюватися на комунікативно-стратегічній основі.

4. Комунікативна стратегія становить динамічну, варіативну когнітивно-мовленнєву програму реалізації всіх різновидів мовленнєвої діяльності на етапах орієнтації, планування, реалізації та корегування мовленнєвої поведінки шляхом здійснення системи виборів з метою ефективного досягнення поставлених цілей.

5. В основі методики засвоєння комунікативних стратегій текстосприймання і текстотворення лежить поняттєва основа, що містить знання про мовленнєву діяльність та її компоненти; текст як результат мовленнєвої діяльності та відображення процесу її реалізації; функційно-змістові типи мовлення; темо-рематичну організацію тексту; метатекстові одиниці та жанрово-стилістичну типологію науково-навчальних текстів.

6. Методика засвоєння комунікативних стратегій у процесі роботи з науково-навчальними текстами спрямована на оволодіння тими стратегічними кроками, які формують структури відповідних стратегій сприймання та створення текстів.

7. Результати експериментально-дослідного навчання дають підстави вважати, що методологія і теоретична основа дослідження обрані правильно, навчальної мети досягнуто. Разом з тим проблема засвоєння комунікативних стратегій у процесі роботи учнів з науково-навчальним текстом вимагає подальшого вивчення у напрямку розробки стратегій виконання таких видів роботи, як написання реферату, підготовки текстів-інструктажів, а також у напрямку засвоєння стратегій роботи з текстовою інформацією інших стилів (розмовного, художнього, публіцистичного).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Романенко Ю.О. Аналіз функціонально-смислових типів мовлення у навчальному тексті на уроках української мови як метод засвоєння комунікативних стратегій текстотворення // Українська мова і література в школі. - №6. - 2005. - С.8-11.

2. Романенко Ю.О. Ґенеза нашого мовоіснування (Есеїстичний розмисел про становлення функційно-змістових типів українського мовлення) // Дивослово. - 2006. - №4. - С. 19-22.

3. Романенко Ю.О. Засвоєння жанрово-стилістичних різновидів опису на уроках української мови // Дивослово. - 2006. - №4. - С.6-11.

4. Романенко Ю.О. Конспектування науково-навчальних текстів як спосіб засвоєння комунікативних стратегій текстотворення // Дивослово. - 2005. - №4. - С. 2-7.

5. Романенко Ю.О. Науково-методичні засади формування прагмалінгвістичної компетенції майбутніх філологів у системі шкільної освіти // Вісник Глухівського державного педагогічного університету . Серія: Педагогічні науки. - Випуск 7. - Глухів, 2006. - С.213-219.

6. Романенко Ю.О. Робота старшокласників з науково-навчальним текстом на комунікативно-стратегічній основі // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2004. - Том 46. - С. 5-103.

7. Романенко Ю.О. Стратегії роботи з науково-навчальними текстами на уроках рідної (української мови) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2006. - №8. - С. 50-55.

8. Романенко Ю.О. До проблеми творення науково-навчальних текстів (комунікативно-стратегічний аспект) // Українська філологія: Теоретичні та методичні аспекти вивчення. Збірник праць науково-практичних читань до 80-річчя Г.Р. Передрій. Черкаси: Брама-Україна. - 2006. - С. 98-104.

Размещено на Allbest.ru