3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

УДК 371.212.51

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Чемерис Ольга Анатоліївна

Житомир - 2007

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук, доцент Осадчий Микола Мефодійович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, проректор з навчальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, директор Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук;

кандидат педагогічних наук, доцент Москаленко Алла Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 15 жовтня 2007 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 14 вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Сейко Н.А.

Загальна Характеристика дослідження

Актуальність та доцільність дослідження. Україна як європейська держава зробила важливий крок на шляху до інтеграції вищої освіти в загальноєвропейський простір. У контексті таких змін педагогічна освіта розглядається не лише як окрема унікальна сфера підготовки нової генерації вчителів, а як винятково важливий ресурс розвитку інтелектуального потенціалу нації. З урахуванням положень Конвенції "Про визнання кваліфікації вищої освіти в європейському регіоні" (Лісабон, 1997 р.), спільної декларації міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонья, 1999 р.), "Концепції досконалості Європейського фонду управління якістю" визначено необхідність дослідження чинників, що впливають на забезпечення якості освіти. Реалізація виділеного завдання передбачена Законом України "Про вищу освіту", постановою Кабінету Міністрів "Концепція розвитку освіти в Україні" та спрямована на покращення якості вищої освіти, забезпечення рівного доступу до неї, утвердження новітніх інформаційних технологій. Важливою умовою модернізації освіти є підвищення якості фундаментальної підготовки педагогічних працівників, яка є основою формування фахівця та оптимізує суспільний розвиток. Акцент у професійній підготовці переноситься з традиційного навчання на формування ключових компетенцій.

Однак якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів не відповідає вимогам європейських стандартів. Особливо це стосується майбутніх учителів математики, оскільки система знань, умінь та навичок, якою оволодівають студенти фізико-математичного факультету, реалізується на високому рівні складності. Останнє зумовлює потребу узагальнення досвіду фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики та вимагає оновлення її теоретико-методологічних засад.

Різні аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення як у класичній спадщині (Аристотель, Г. Гегель, Я. Коменський), так і в напрямах сучасної наукової думки: методологічні засади професійної підготовки фахівця (А.М. Алексюк, Г.П. Васянович, Н.В. Кузьміна, Н.Г. Ничкало, В.В. Рибалка, П.Ю. Саух, В.А. Садовнічий, В.А. Семиченко); проблема якості освіти (М.З. Згуровський, В.Г. Кремень); професійна підготовка педагогічних працівників (С.С. Вітвицька, О.А. Дубасенюк, Р.С. Гуревич, І.А. Зязюн, А.М. Москаленко, М.І. Сметанський, Л.О. Хомич); якість фундаментальної підготовки майбутніх фахівців (В.В. Бабак, Е.В. Лузік, М.С. Корець).

Досліджувана проблема привертає увагу багатьох науковців на етапі євроінтеграційних процесів у освіті. Вивчення питання забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики представлене такими аспектами: професійна підготовка майбутніх учителів математики (Н.А. Барило, К.В. Нєдялкова, Н.І. Одарченко, О.В. Семеніхіна, Б.К. Юдрупа); прогнозування успішності (Є.В. Адамова, М.Ю. Бабцов, Н.Б. Кунтурова, А.К. Маркова, М.В. Матюхіна, В.С. Мерлін, А.Б. Орлова, К.Т. Патріна); комплексна діагностика знань студентів (М.О. Аузіна, А.М. Возна, Г.Г. Голуб, Г.П. Журавель, М. Ноаман); організація навчальної діяльності студентів фізико-математичного факультету (Н.А. Барило, Т.В. Васильєва, В.Ф. Єфімов, Н.І. Одарченко, О.В. Семеніхіна, Л.В. Ушанкіна, Б.К. Юдрупа, Т.В. Ящун); виділення чинників, що впливають на ефективість навчання майбутніх учителів математики (Т.Г. Величко, М.І. Мєшков, К.В. Нєдялкова, І.П. Підласий, І.Ю. Потай, М.П. Хоменко).

Отже, забезпечення якості професійної підготовки майбутніх учителів математики представлено широким колом наукових досліджень. Проте проблема визначення системи науково-обґрунтованих та експериментально перевірених педагогічних умов, які дозволяють забезпечувати якість навчальних досягнень з основ фундаментальної підготовки студентів фізико-математичних факультетів педагогічних навчальних закладів є недостатньо дослідженою і потребує всебічного комплексного вивчення, а також створення якісно нової моделі навчального процесу, яка б відповідала сучасним тенденціям розвитку системи педагогічної освіти.

Актуальність проблеми та недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - "Педагогічні умови забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка "Формування професійної майстерності вчителя в умовах освітньої інтеграції" (Державний реєстраційний номер 0106 V 005409). Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 5 від 26. 12. 2003) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26. 04. 2005).

Об'єкт дослідження: професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів математики.

Предмет дослідження: педагогічні умови, що забезпечують якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

Мета роботи: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики з урахуванням визначених педагогічних умов.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики забезпечується врахуванням у навчальному процесі низки педагогічних умов: зовнішніх (організаційно-навчальних, прогностичних, професійних) та внутрішніх; розробкою змісту, форм та методів педагогічної технології, яка є результатом проведеного експерименту й враховує специфіку навчання на фізико-математичному факультеті.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1. З'ясувати сутнісну характеристику базових понять проблеми забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики на основі визначених методологічних концепцій.

2. Провести теоретичний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду вивчення проблеми забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців.

3. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

4. Розробити та експериментально перевірити технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики з урахуванням визначених педагогічних умов.

5. Підготувати методичні рекомендації "Основи науково-методичного супроводу забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики".

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про діалектичну взаємозумовленість явищ і процесів соціально-педагогічної діяльності, а саме, основний закон діалектики щодо переходу кількісних змін у якісні; елементи теорії пізнання щодо взаємозв'язку теорії і практики; особистісно-орієнтований, індивідуально-творчий, діяльнісний, акмеологічний, компетентнісний та технологічний підходи до підготовки студентів; психо-когнітивна теорія Ж. Піаже; теорія поетапного формування мислення П.Я. Гальперіна; теорія стилів навчання; теорія повного засвоєння знань.

Теоретичну основу дослідження висновки і положення щодо філософії освіти (М.З. Згуровський, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, П.Ю. Саух); концептуальних засад неперервної професійної освіти (В.І. Луговий, Н.Г. Ничкало, А.А. Сбруєва); наукові праці з проблем особливостей професійної підготовки вчителя та його практичної діяльності (С.С. Вітвицька, О.А. Дубасенюк, Н.В. Кузьміна); активізації пізнавальної діяльності студентів (М.Д. Дворяшина, В.М. Дружинін, І.С. Кон, Н.О. Менчинська, М.О. Холодна, І.С. Якиманська); основ діяльності та розвитку особистості (Г.П. Васянович, В.В. Рибалка, С.У. Гончаренко); дослідження якості освіти (В.С. Бакіров, З.З. Зиман, В.В. Вікторов, В.М. Максимова, Ю.В. Холін); інноваційних педагогічних технологій (І.М. Богданова, В.К. Богословський, В.П. Беспалько, І.М. Дичківська, Н.І. Лісова, І.П. Соловйова, Т.М. Сорочан).

Для розв'язання поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: теоретичні (категоріальний аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувались для вивчення наукової та психолого-педагогічної літератури з теми дослідження і визначення сутності та структури фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики; емпіричні (анкетування, спостереження, інтерв'ювання, самооцінка, опитування, тестування, методи експертних оцінок) застосовувалися для визначення рівнів фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики на етапах дослідження; педагогічний експеримент спрямовувався на визначення ефективності забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики; методи математичної статистики - для аналізу одержаних даних, встановлення кількісних показників щодо досліджуваних явищ та процесів, виділення структури педагогічних умов забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2002-2007 років та охоплювало ряд етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2002-2004 рр.) - вивчено стан досліджуваної проблеми у філософській, психологічній та педагогічній літературі; сформульовано об'єкт, предмет, мету дослідження, конкретизовано його завдання; обґрунтовано методологічні й теоретичні основи проблеми якості освіти; здійснено аналіз базових понять досліджуваної проблеми; проведено констатувальний етап експерименту щодо вивчення стану фундаментальної підготовки учителів математики.

На другому етапі (2004-2006 рр.) - узагальнено зібраний фактичний матеріал щодо педагогічних умов забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики за допомогою факторного аналізу; розроблено відповідну педагогічну технологію; проведено формувальний етап експерименту.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) - систематизовано та узагальнено результати досліджень, оформлено результати наукового пошуку, визначено перспективи подальших досліджень.

Експериментальна база дослідження. Теоретико-діагностувальний експеримент та практична допомога надані вчителями математики загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів: № 7 (довідка № 58 від 7.06.2006), № 8 (довідка № 132 від 21.08.2006), № 26 (довідка № 510 від 4.09.2006), № 33 (довідка № 453 від 4.09.2006) м. Житомира. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 385 від 1.09.2006), Вінницького державного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/59 від 13.11.2006), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/775 від 11.04.2007). На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 481 студент, 64 викладачі, 78 учителів математики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано педагогічні умови забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики за допомогою факторного аналізу та пояснено взаємозв'язок між ними; удосконалено процес фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики шляхом упровадження спеціально розробленої педагогічної технології; подальшого розвитку набуло дослідження категоріально-понятійного апарату професійної педагогіки, історико-педагогічний аналіз проблеми якості освіти.

Теоретичне значення одержаних результатів: уточнено сутність базових понять "педагогічні умови", "чинники", "фактори" та окреслено взаємозв'язок між ними; проаналізовано історичні шляхи розвитку проблеми якості освіти; визначено систему спеціальних знань і вмінь у ході фундаментальної підготовки та критерії їх сформованості у студентів; теоретично обґрунтовано педагогічну технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки студентів фізико-математичного факультету.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено та апробовано програму дослідження рівня фахових умінь, яка може бути використана з метою аналізу фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики; апробовано та методично доповнено педагогічну технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики; ідеї та матеріали дослідження використано у розробці методичних рекомендацій для студентів, магістрантів, аспірантів та викладачів вищих педагогічних навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача у працях, виконаних у співавторстві, полягає в узагальненні теоретичних положень щодо розвитку проблеми якості освіти; класифікації педагогічних умов, що забезпечують якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики; виявленні та обґрунтуванні етапів фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики; розробці методичного забезпечення організації навчальної діяльності майбутніх учителів математики під час вивчення фундаментальних дисциплін.

Достовірність результатів дисертаційної роботи забезпечується теоретичним і методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки експериментальної роботи; застосуванням сучасних статистичних методів обробки експериментальних даних; позитивними результатами експериментальної роботи.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження викладено у виступах та повідомленнях на 13 науково-практичних конференціях, зокрема міжнародних: "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2004); "Акмеологія - наука ХХІ століття" (Київ, 2005); "Наука і освіта - 2005" (Дніпропетровськ, 2005); всеукраїнських: "Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону" (Чернігів, 2004); "Якість освіти: концептуальний вибір України" (Київ, 2004); "Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за кордоном" (Житомир, 2006); "Проблеми впровадження кредитно-модульної системи при вивченні фундаментальних дисциплін з погляду студентів та викладачів" (Харків, 2007); регіональних: "Обдарована особистість: сутність, проблеми, технології розвитку" (Житомир, 2006); "Психолого-педагогічні та культурологічні засади формування особистісної спрямованості студентської молоді: суспільство, професія, сім'я" (Житомир, 2006); у роботі Всеукраїнського методологічного семінару з міжнародною участю "Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів" (Житомир, 2007) та інших; засіданні навчально-науково-виробничого комплексу "Полісся" Житомирського державного університету імені Івана Франка "Проблеми підвищення якості знань учнів у контексті євроінтеграційних процесів" (Новоград-Волинський, 2006), а також кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка (2003-2006).

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 24 наукові праці, з них 22 написано без співавторів, у тому числі 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 5 статей у збірниках наукових праць; 11 статей у збірниках матеріалів конференцій; 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (291 найменувань на 27 сторінках) та 18 додатків на 35 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 241 сторінку, з яких 178 сторінки основного тексту. Робота містить 36 таблиць на 14 сторінках та 24 рисунки на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності вищих навчальних закладів.

У першому розділі - "Теоретичні основи проблеми якості підготовки майбутніх фахівців" - обґрунтовано методологічні основи проблеми; представлено результати теоретичного аналізу базових понять дослідження та визначено взаємозв'язок між ними; здійснено теоретичний аналіз проблеми якості освіти в історико-філософському контексті; проведено факторний аналіз для виявлення взаємозалежностей між виділеними педагогічними умовами.

Згідно з логікою дослідження уточнено базові поняття: "якість освіти", "фундаментальна підготовка", "якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики".

Аналіз джерельної бази засвідчив, що термін "якість освіти" визначається як узагальнений показник розвитку суспільства в певному часовому вимірі; це збалансована відповідність процесу, результату і самої освітньої системи меті, потребам і соціальним нормам (стандартам) освіти, а отже, перелік вимог до особистості, освітнього середовища й системи освіти, яка реалізує їх на певних етапах навчання. Тому якість освіти представлено в дисертації через структурні компоненти освітнього процесу: якість мети, якість педагогічного процесу (якість управління, якість педагога, якість педагогічної діяльності, якість студента), якість результату.

Категорію якості розглянуто в контексті фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики як один із видів професійної підготовки, що передбачає вивчення теоретичних основ спеціальності згідно з вимогами до рівня теоретичної підготовки педагогічного працівника відповідного профілю у класичних університетах і ґрунтується на новітніх досягненнях науки. Складовими фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики є дисципліни, спрямовані на формування загальної математичної культури, необхідної майбутньому вчителеві математики, оволодіння комплексом математичних методів та розвиток навичок застосування їх на практиці, обґрунтування теоретичних основ для прикладних наукових досліджень.

Доведено, що якість фундаментальної підготовки залежить від оптимального добору змісту, від шляхів реалізації навчальних дисциплін (технології, методичної системи тощо), від компетентності фахівців вищих навчальних закладів, від її гуманістичної спрямованості. Таким чином, якість фундаментальної підготовки майбутнього вчителя математики розглядається в дослідженні як глибоке засвоєння спеціально відібраного, структурованого теоретичного матеріалу з основ спеціальності у ході спеціально організованого, гуманістично спрямованого навчального процесу й набуття таких умінь та навичок, яке створює передумови для їх реалізації за будь-яких обставин та в будь-який час, формування необхідних особистісних професійних якостей учителя математики.

Змістову характеристику основних понять дослідження доповнено теоретичним аналізом аспектів становлення проблеми якості освіти в контексті їх історичного розвитку з позиції закону взаємного переходу кількісних змін у якісні. Співвідношення кількості та якості подано на прикладі виникнення організаційних форм навчання, починаючи зі шкіл давнього світу з системою індивідуального навчання до створення цілого ряду нових систем (ХІХ ст. - ХХ ст.): мангеймської, експериментальної школи Д. Дьюі, методу проектів, плану Д. Трампа тощо.

Аналіз психолого-педагогічної літератури визначив найбільш суттєві характеристики понять "умова", "чинник", "фактор", які мають спільні категоріальні ознаки. Беручи до уваги загальну мету та завдання нашого дослідження, педагогічними умовами забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики називаємо ті основні внутрішні та зовнішні причини, які зумовлюють підвищення рівня якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики й піддаються корекції або компенсації в межах навчального процесу.

На основі вивчення особливостей професійної діяльності вчителів математики та використання факторного аналізу узагальнено показники, що характеризують педагогічні умови (фактори) забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики, та виділено такі їх групи: зовнішні (організаційно-навчальні, прогностичні, професійні) та внутрішні, пов'язані з психологічною готовністю до обраної професії.

У дослідженні доведено, що врахування зазначених груп факторів забезпечить можливість підвищувати рівень навчальних досягнень з основ спеціальності студентів-математиків, запобігати академічній неуспішності, допоможе молодим викладачам при виборі стратегії й тактики своєї діяльності, а отже й у розробці педагогічної технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

У другому розділі - "Дослідно-експериментальна перевірка впливу педагогічних умов на якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики" - на основі дослідження понятійного масиву уточнено категорію "педагогічна технологія", обґрунтовано побудову педагогічної технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики, представлено програму впровадження розробленої технології з використанням результатів попередньої експериментальної роботи та проаналізовано результати формувального етапу експерименту.

Підґрунтям для побудови педагогічної технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики визначено науково-методичний супровід як перспективний напрям технологізації навчального процесу у вищій школі, теоретико-методологічні основи використання якого обґрунтовано в дослідженнях Т.М. Сорочан, Н.І. Лісової.

Відповідно, технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики визначаємо як побудовану поетапно професійно-педагогічну суб'єктну взаємодію освітнього процесу, необхідними умовами впровадження якої є добровільність і партнерство, визначальними ознаками - особистісний і професійний розвиток як викладачів, так і студентів, а результатом - якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

Розробка технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики здійснювалася на основі системного підходу, використання якого передбачає: 1) представлення моделі досліджуваного явища в межах усієї фахової підготовки майбутніх учителів математики, а не лише кожної окремої дисципліни; 2) врахування умов, що впливають на динаміку протікання досліджуваного явища; 3) вибір відповідних критеріїв оцінювання ефективності розробленої моделі.

Таким чином, фундаментальну підготовку майбутніх учителів математики у визначеному аспекті представлено у вигляді технології, зміст якої реалізується на трьох рівнях: загальнопедагогічному, поетапному, предметних технологій (див. рис. 1).

Загальнопедагогічний рівень відображає структурно-змістову наповненість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики в контексті державного замовлення через міжпредметні зв'язки спецдисциплін, визначених навчальним планом для спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Математика і фізика" та спецкурсів, що пропонуються студентам на вибір. Якість фундаментальної підготовки на визначеному рівні забезпечується також її логічним поєднанням з іншими видами професійної підготовки.

Рис. 1. Технологія забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики

Поетапний рівень функціонування технології передбачає розробку загальної структури технології окремого предмета згідно з таксономічним підходом Б. Блума, в основу якого покладено просування студента за рівнями засвоєння: І - базовий (знання); ІІ - інтерпретаційний (розуміння); ІІІ - реалі-заційний (застосування); ІV - структурний (аналіз); V - інтегративний (синтез); VІ - підсумковий (оцінка).

Рівень предметних технологій передбачає вдосконалення окремих предметів (підвищення якості їх викладання) шляхом оновлення певних частин навчального процесу, окремих курсів, конкретизації системи цілей у межах окремого предмета, використання спеціальних форм, методів, засобів, що забезпечують відповідний рівень якості фундаментальної підготовки.

У розділі представлено програму реалізації експериментальної роботи, яка передбачала розв'язання двох основних завдань: проаналізувати сучасний стан фундаментальної підготовки вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів (констатувальний етап експерименту); впровадити та здійснити апробацію в навчальний процес фізико-математичних факультетів університетів розробленої технології та довести її ефективність (формувальний етап експерименту).

Базовим критерієм оцінки результативності визначення стану фундаментальної підготовки вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів прийнято високий рівень володіння ними теоретичними знаннями з основ спеціальності, його застосування в практичній діяльності та науковій роботі, сформованість необхідних за таких умов особистісних та професійних якостей.

Подальшим завданням констатувального етапу експерименту стало проведення якісно-кількісного порівняльного аналізу на основі критеріїв, що відповідають структурним компонентам професійної діяльності вчителя математики (мотиваційна сфера - стимулююче-мотиваційний, змістова - когнітивний, операційна - процесуальний, результативна - оцінний).

Порівняльний аналіз результатів оцінювання рівня значущості мотивів, які спонукають учителів математики до використання фундаментальних знань у своїй професійній діяльності, свідчить про їх однаковий характер розподілу з поступовим збільшенням кількісних значень відповідних оцінок від достатнього до високого рівня.

Доведено, що загалом найменш значущими для вчителів математики всіх груп виявилися суспільно-професійні (0,87 - високий рівень; 0,83 - середній рівень; 0,73 - достатній рівень) та пізнавальні мотиви (0,89; 0,86; 0,79). Високі позиції в ранговій шкалі займають особистісні (0,92; 0,89; 0,81) мотиви, що пояснюється самою їх природою: вони є базовими складниками для професійного розвитку та саморозвитку вчителя. Високі показники прагматичних мотивів (0,93; 0,90; 0,83) пояснюються прагненням поліпшити свій добробут.

В оцінці змістового компоненту найвищі позиції одержав блок додаткових знань: (0,97; 0,94; 0,58) - в оцінці, проти (0,96; 0,90; 0,74) - у самооцінці. У блоці основних знань найвищі результати одержали показники рівня знань з фахових предметів: (0,92; 0,89; 0,60) - в оцінці, проти (0,91; 0,87; 0,71) - у самооцінці. Невисокі ранги займають компетентність у питаннях, що пов'язані з історією математики, та обізнаність щодо основних проблем сучасної математичної науки, оскільки їх використання при поясненні навчального матеріалу цілком залежать від учителя, від його попередньої підготовки, бажання подати матеріал цікаво й корисно одночасно.

Для вчителів математики, які працюють на достатньому рівні, характерною є мінімально задовільна сформованість гностичного та проектувального компонентів умінь. Розбіжності між показниками, що характеризують респондентів високого рівня, є несуттєвими, тобто вчителям математики цієї групи притаманний професійний рівень володіння практично всіма компонентами представленої структури вмінь, що знаходить своє відображення у загальній спрямованості й доцільній логіці їх дій.

Таким чином, результати констатувального етапу експерименту підтвердили правильність висунутої нами гіпотези: фундаментальна підготовка майбутніх учителів математики потребує вдосконалення, а саме - впровадження в навчальний процес спеціально розроблених форм, адаптованих до навчальної дисципліни, методів, вільного стилю спілкування викладача зі студентами.

У формувальному етапі експерименту брало участь 252 студенти фізико-математичних факультетів, з них: 126 - у експериментальних групах та 126 - у контрольних. В експериментальних групах у навчальний процес було впроваджено розроблену технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

Доведено, що у мотиваційній сфері спостерігається перехід від невизначеності щодо фундаментальної підготовки до глибокого розуміння її значущості та соціальної спрямованості.

Якість знань студентів контрольних груп після складання екзамену з проективної геометрії становила 47 %, студентів експериментальних груп - 63 %.

Суттєво змінилися показники оцінки (О) та самооцінки (СО) в структурі системи вмінь експериментальних груп студентів-математиків у порівнянні з контрольними групами (табл. 1).

Таблиця 1. Середні показники сформованості вмінь студентів-математиків (за методикою О. Смірнова)

Види вмінь	ЕГ	КГ
	До експерименту	Після експерименту	До експерименту	Після експерименту
	О	СО	О	СО	О	СО	О	СО
Проектувальні	0,74	0,72	0,82	0,84	0,73	0,76	0,78	0,79
Гностичні	0,76	0,74	0,84	0,84	0,75	0,77	0,76	0,78
Комунікативні	0,77	0,76	0,81	0,80	0,76	0,78	0,74	0,76
Організаторські	0,78	0,76	0,81	0,81	0,78	0,79	0,76	0,77
Конструктивні	0,80	0,78	0,87	0,85	0,80	0,80	0,78	0,79

Результати, одержані після формувального етапу експерименту, підтвердили гіпотезу про те, що рівень якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики можна суттєво підвищити шляхом упровадження розробленої технології, що забезпечується врахуванням у навчальному процесі виявлених під час аналітико-синтетичного етапу експерименту педагогічних умов та озброєння майбутніх учителів математики спеціально розробленими формами, методами й засобами як підґрунтям професійної підготовки.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове теоретичне узагальнення й наукове вирішення актуальної та соціально значущої проблеми забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. В основу концепції наукового пошуку покладено ідею суб'єкт-суб'єктної взаємодії головних учасників навчально-виховного процесу за умови психолого-педагогічного та методичного забезпечення студентів у навчальній діяльності, розкриття їх творчого потенціалу, розвитку природних нахилів та здібностей до інтелектуальної праці.

Результати дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. На основі аналізу базових понять дослідження ("якість освіти", "якість вищої освіти", "фундаментальна підготовка", "якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики") виділено їх спільні та відмінні категоріальні ознаки. Систематизовано отриману інформацію відповідно до предмета й об'єкта дослідження, визначено поняття "якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики" як глибоке засвоєння спеціально відібраного, структурованого теоретичного матеріалу зі спеціальних предметів у ході спеціально організованого, гуманістично спрямованого навчального процесу й набуття таких умінь та навичок, яке створює передумови для їх реалізації за будь-яких обставин та в будь-який час, формування необхідних особистісних професійних якостей учителя математики.

Проведене дослідження ґрунтувалось на основному законі діалектики щодо переходу кількісних змін у якісні, який розкриває внутрішній механізм переходу до нової якості у будь-якій сфері об'єктивної дійсності; особистісно-орієнтованому та індивідуально-творчому підходах, що забезпечують якість особистості студента як структурного компоненту освітнього процесу; теорії стилів навчання, на основі якої доведено необхідність індивідуального профілю особистості умов, що максимально сприяють забезпеченню якості освіти. Досягнення високої якості освітніх систем і суб'єктів освітнього процесу обумовлює використання положень акмеології освіти. Орієнтування освіти на результат вимагає розгляду проблеми досягнення якісної підготовки через компетентнісний підхід.

2. Теоретичний аналіз розвитку освіти, здійснений у історико-філософському контексті, показав, що на всіх етапах вимоги до рівня якості освіти визначалися конкретними соціокультурними потребами суспільства щодо підростаючого покоління і пройшли діалектичну еволюцію, відображаючи світову тенденцію інноваційного розвитку освітніх систем, геополітичну конкуренцію між країнами, зокрема у сфері інтелектуальних ресурсів. Визначено, що у високотехнологічному інформаційному суспільстві якість освіти є головним арґументом у забезпеченні такого рівня життєвої й професійної компетентності людини, розвитку людського потенціалу, який би задовольняв, насамперед, потреби особистості, суспільства і держави. Забезпечення високоякісної освіти на всіх її етапах і рівнях, оцінювання її результативності має не лише педагогічний чи суто науковий контекст, але й соціальний, політичний та управлінський.

3. За допомогою факторного аналізу виділено педагогічні умови, що сприяють підвищенню рівня навчальних досягнень з основ спеціальності майбутніх учителів математики, запобіганню академічній неуспішності. Серед них виділено зовнішні (організаційно-навчальні, професійні, прогностичні) та внутрішні (пов'язані з психологічною готовністю до обраної професії) групи чинників. Дослідження педагогічних умов стало підґрунтям для побудови моделі навчального процесу фізико-математичного факультету, яка забезпечує підвищення рівня якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. Урахування виділених чинників обумовило вибір стратегії й тактики організації освітнього процесу у вищому педагогічному навчальному закладі.

4. Теоретично та методично обґрунтовані положення щодо організації фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики було покладено в основу розробки авторської технології. Її побудова передбачає поетапний розподіл освітніх цілей предметної технології фахових дисциплін на основі узагальнення способів постановки цілей за Б. Блумом; подання змістового компоненту, вибору форм, методів та засобів навчання відповідно до цілей із включенням знань, умінь і навичок, які забезпечують особистісне зростання майбутнього вчителя математики. Проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила достатню ефективність розробленої технології. Результати порівняльного дослідження засвідчили значні переваги показників експериментальних груп над контрольними. Аналіз результатів експерименту показав, що рівень якості знань студентів поступово підвищується при поетапній реалізації технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

5. На основі результатів дослідження підготовлено відповідні методичні рекомендації для викладачів, студентів, магістрантів, аспірантів вищих педагогічних навчальних закладів "Основи науково-методичного супроводу забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики", в яких представлено методичне забезпечення організації навчальної діяльності майбутніх учителів математики під час вивчення фундаментальних дисциплін. Методичні рекомендації містять загальні положення дисертаційного дослідження та індивідуально-групи картки для проведення практичних занять з проективної геометрії.

Представлене дисертаційне дослідження не претендує на повноту та завершеність розв'язання проблеми фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. Обґрунтована концептуальна ідея може знайти своє відображення у педагогічному процесі вищих навчальних закладів. Передбачається продовження наукового пошуку за такими напрямками: удосконалення навчально-методичного забезпечення (створення підручників, комп'ютерних програм з урахуванням сучасних вимог до змісту фундаментальної підготовки); вдосконалення системи форм і методів навчання; формування особистісних якостей майбутніх учителів математики; робота з математично обдарованими студентами тощо.

фундаментальний педагогічний математика учитель

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Чемерис О.А. Основи науково-методичного супроводу забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики: Методичні рекомендації. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - 100 с.

2. Вихованець О.А. Соціально-педагогічні передумови підвищення успішності учнів // Науково-педагогічний пошук молодих дослідників: Зб. наук. пр. студентів та аспірантів / За ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченка - Житомир: ЖДПУ, 2000. - С. 20-21.

3. Вихованець О.А. Фактори покращення якості знань з шкільного курсу стереометрії // Педагогічна Житомирщина. - 2002. - № 4. - С. 51-54.

4. Вихованець О.А. Шляхи підвищення успішності навчальної діяльності майбутніх фахівців // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2003. - Вип 11. - С. 21-23.

5. Чемерис О.А. Історичний огляд проблеми дослідження рівня успішності учнів // Науковий пошук молодих дослідників: Зб. наук. пр. студентів та аспірантів / За ред. канд. пед. наук, доц. каф. педагогіки В.М. Єремеєвої. - Житомир: Поліграфічний центр ЖДУ, 2004. - С. 13-17.

6. Чемерис О.А. Аналіз причин підвищення рівня успішності майбутніх учителів математики // Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Чернігів: РВВ ЧДПУ, 2004. - С. 30-31.

7. Чемерис О.А. Категорійний аналіз поняття "фактор" у контексті вивчення проблеми підвищення рівня успішності майбутніх учителів математики // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2004. -Вип. 14. - С. 55-57.

8. Чемерис О.А. Категорійний аналіз базових понять дослідження проблеми психолого-педагогічних факторів підвищення рівня успішності майбутніх учителів математики // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - Вип. 5. - С. 683-689.

9. Чемерис О.А. Дослідження рівня якості навчальних досягнень студентів фізико-математичного факультету // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних освітніх технологій: Зб. наук. праць / За заг. ред. О.А. Дубасенюк, О.Є. Антонової. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2004. - С. 228-231.

10. Чемерис О.А. Факторний аналіз фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 20. - С. 121-123.

11. Чемерис О.А. Характеристика педагогічної технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики // Науковий пошук молодих дослідників: Зб. наук. пр. / За ред. канд. пед. наук В.М. Єремєєвої - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. - Вип. 2. - С. 90-93.

12. Чемерис О.А. Акмеологічний підхід до вивчення проблеми забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики // Акмеологія - наука ХХІ століття: Матер. Міжнародної наук.-практ. конф. / Ред. колегія: З.Ф. Сіверс, Е.В. Бєлкіна, Г.С. Данилова та ін. - К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2005. - С. 231-233.

13. Чемерис О.А. Сучасні тенденції розвитку проблеми якості освіти // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних освітніх технологій: Зб. наук. пр. / За заг. ред. О.А. Дубасенюк, О.Є. Антонової. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. - Вип. 2. - С. 195-198.

14. Чемерис О.А. Якість освіти як загальна тенденція європейської інтеграції // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 25. - С. 219-221.

15. Чемерис О.А. Деякі аспекти побудови технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - Вип. 26. - С. 29-32.

16. Чемерис О.А. Система методів забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики (на прикладі вивчення проективної геометрії) // Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, магістрів, студентів / За ред. О.С. Березюк, О.М. Власенко, З.А. Осадчої. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 178-182.

17. Чемерис О.А. Змістовий компонент фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики (на прикладі проективної геометрії) // Актуальні проблеми професійно-педагогічної освіти та стратегії розвитку: Зб. наук. пр. / За заг. ред. О.А. Дубасенюк, Л.В. Калініної, О.Є. Антонової. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 44-46.

18. Чемерис О.А., Сидорчук Н.Г. До проблеми підвищення якості вищої освіти в контексті вимог європейського освітнього простору // Проблеми підвищення якості освіти у контексті євроінтеграційних процесів: досвід, інновації, перспективи: Зб. наук.-метод. пр. / За ред. О.А. Дубасенюк - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 28-36.

19. Чемерис О.А., Осадчий М.М. Методологічні основи проблеми забезпечення якості вищої освіти // Актуальні проблеми розвитку обдарованості учнівської та студентської молоді: Зб. наук. пр. / За заг. ред. О.Є. Антонової. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 273-277.

20. Чемерис О.А. Критерії якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів: Зб. наук. пр. учасників Всеукраїнського методологічного семінару з міжнародною участю. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 222-225.

21. Чемерис О.А. Категорія "фундаментальна підготовка" в контексті проблеми якості вищої освіти // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. "Проблеми впровадження кредитно-модульної системи при вивченні фундаментальних дисциплін з погляду студентів та викладачів". - Харків: ПФ "Михайлов", 2007. - С. 73-77.

22. Чемерис О. До проблеми підвищення рівня успішності майбутніх учителів математики // Проблеми народної педагогіки в науковій спадщині Мирослава Стельмаховича: Зб. наук. пр. / За ред. О.С. Березюк, З.А. Осадчої. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2004 р. - С. 43-44.

23. Чемерис О.А. Критерії якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики // Матер. VIII Міжнародної наук.-практ. конф. "Наука і освіта "2005". Проблеми підготовки фахівців. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 35. - С. 59-60.

24. Чемерис О.А. До питання про забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики // Тези доповідей ХІІІ міжвуз. наук.-метод. конф. Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені С.П. Корольова / Відп. за випуск В.А. Кукса. - Житомир: ЖВІРЕ, 2005. - Ч. ІІ. - С. 50-51.

АНОТАЦІЇ

Чемерис О.А. Педагогічні умови забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2007.

У дисертації досліджується проблема забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. На основі аналізу наукової літератури розкрито базові поняття дослідження; розглянуто концептуальні положення забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. За допомогою факторного аналізу виділено низку педагогічних умов, які впливають на рівень якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. Теоретично обґрунтовано, розроблено та впроваджено технологію розв'язання поданої проблеми, стрижнем якої став науково-методичний супровід. Ефективність технології доведено й перевірено експериментально. Основні результати дослідження реалізовано у навчальному процесі вищих освітніх закладів.

Ключові слова: якість освіти, фундаментальна підготовка, якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики, педагогічні умови, технологія забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

Чемерис О.А. Педагогические условия обеспечения качества фундаментальной подготовки будущих учителей математики. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2007.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы обеспечения качества фундаментальной подготовки будущих учителей математики.

На основе философской, педагогической, психологической литературы конкретизированы базовые категории исследования: "качество образования", "качество фундаментальной подготовки будущих учителей математики", осуществлен анализ группы родственных понятий "условия", "факторы".

Изучен отечественный и зарубежный опыт проблемы качества образования, что позволило выделить следующие тенденции: смена индустриального общества на общество знаний; массовость обязательного высшего образования; международная конкуренция в области обучения студентов.

С помощью факторного анализа выявлено, что обеспечение качества фундаментальной подготовки будущих учителей математики определяется рядом факторов, которые были условно разделены на две группы: внешние (организационно-учебные, профессиональные, прогностические) и внутренние (психологическая готовность к выбраной профессии). Учет указанных групп факторов будет способствовать повышению уровня учебных достижений будущих учителей математики в сфере овладения специальностю, улучшению качества академической успеваемости, поможет молодым преподавателям при выборе стратегии и тактики своей деятельности.

Теоретический анализ педагогических условий позволил выявить основы построения педагогической технологии обеспечения качества фундаментальной подготовки будущих учителей математики в виде научно-методического сопровождения как перспективного направления технологизации учебного процесса в высшей школе, содержание которой реализуется на трех уровнях: общепедагогическом, поэтапном, предметных технологий.

Общепедагогический уровень отображает структурно-содержательное наполнение фундаментальной подготовки будущих учителей математики, учитывая межпредметные связи. Поэтапный уровень функционирования технологии предусматривает разработку общей структуры технологии каждого специального предмета в соответствии с таксономическим подходом Б. Блума, в основе которого лежит продвижение студента на более высокий уровень усвоения учебного материала. Уровень предметных технологий предусматривает усовершенствование учебных дисциплин (повышение качества их преподавания) путем обновления определенных компонентов учебного процесса, отдельных курсов, конкретизации системы целей для каждого специального предмета, использование конкретных форм, методов, средств, которые обеспечивают соответствующий уровень качества фундаментальной подготовки.

...