Профільне навчання в середній школі Федеративної Республіки Німеччини

У загальній школі практикується внутрішня диференціація навчання у відповідності до кожного з трьох типів шкіл, які є інтегрованими в одному навчальному закладі, - головна школа, реальна школа і гімназія.

Допрофільна підготовка в гімназіях є перважно загальноосвітньою і орієнтує учнів на продовження освіти в академічному напрямі.

4. Вивчення педагогічного досвіду реалізації профільного навчання в німецьких гімназіях засвідчило, що профільне навчання здійснюється завдяки організації основних і поглиблених навчальних курсів. Основні курси передбачають надання учням базових знань із шкільних дисциплін з елементами науковості. Поглиблені курси більшою мірою зорієнтовані на самостійне навчання учнів, на підготовку до вступу у вищі навчальні заклади. Профільне навчання реалізується на вищому гімназійному ступені, який складається з фази введення і кваліфікаційної фази. На фазі введення за кожним учнем закріплюється тьютор, який пояснює йому специфіку системи курсів і допомагає визначитися з вибором основних і поглиблених курсів. Тьютор виступає у ролі порадника і спостерігача, не обмежуючи самостійності учня. Водночас він всіляко сприяє тому, щоб учень визначився з майбутньою професією, посів гідне місце у суспільстві, сформувався як свідома своїх прав і обов'язків особистість.

У гімназії існує шість профільних напрямів навчання. У класичній гімназії обов'язковим є вивчення трьох іноземних мов - латини, англійської мови та давньогрецької; у гуманітарній - англійської, французької, іспанської чи італійської мов; у математично-природничій гімназії - дві іноземні мови, математику і природознавство. Під час навчання за іншими напрямами обов'язковим є вивчення двох іноземних мов і профільних предметів, які вивчаються як поглиблені курси.

Зміст профільного навчання подається в навчальних планах для вищого гімназійного ступеня, в яких велика увага приділяється науково-пропедевтичній спрямованості навчання і міжпредметним зв'язкам. У навчальних планах до кожної теми зазначаються змістові блоки програми з інших навчальних предметів, які можливо і доцільно застосовувати на тому чи іншому уроці з метою уникнення дублювання навчального матеріалу при вивченні різних предметів.

Найпоширенішою формою організації профільного навчання є урок. Загалом для профільного навчання характерні такі самі методи, як і для інших типів шкіл, але перевага віддається таким методам, як експеримент, проект, презентація. На вищому гімназійному ступені практикується написання учнями міждисциплінарного учнівського проекту з предмета, що вивчається як поглиблений курс, з подальшою його презентацією. Метод експерименту (проведення досліду) використовується під час вивчення поглиблених курсів з хімії та фізики, тому що сприяє формуванню аналітичного мислення. Ці методи вчать учнів планувати свою діяльність, розвивають у гімназистів такі якості, як самостійність і відповідальність.

Особливістю профільного навчання є використання модульної системи під час вивчення першої іноземної мови. Завдяки змінним обов'язковим і факультативним модулям, в залежності від профілю навчання на уроках з іноземної мови, учні мають змогу вивчати лексику, пов'язану з їх навчальним профілем. Крім того, знайомство з модулями готує учнів до навчання у вищому навчальному закладі, де використовується кредитно-модульна система.

5. Результати здійсненого дослідження дають підстави для формулювання пропозицій щодо перспективного запозичення елементів німецького досвіду профільного навчання учнів старшого шкільного віку у вітчизняній школі, а саме:

- наповнювати професійно-пропедевтичним змістом допрофільну підготовку учнів основної школи (8-9 клас);

- практикувати проходження учнями виробничої практики у ході допрофільної та профільної підготовки з написанням звіту у формі твору або проекту на завершальному її етапі;

- запровадити у вітчизняних школах обов'язкове написання учнем роботи з профільного предмета, на зразок німецьких проектних робіт, як форму контролю, яка привчає учня самостійно опрацьовувати додатковий навчальний матеріал, і як підготовку до навчання у ВНЗ;

- враховуючи досвід тьюторського супроводу німецьких гімназистів, наділити відповідними функціями і повноваженнями класних керівників і вихователів у старших класах загальної середньої школи;

- з метою уникнення дублювання навчального матеріалу укладати навчальні плани і програми для профільної школи з урахуванням міжпредметних зв'язків;

- застосовувати модульний принцип у вивченні першої іноземної мови, який передбачає професійно-орієнтоване вивчення іноземної мови, що сприятиме призвичаєнню учнів до кредитно-модульної системи, яка практикується у вищих навчальних закладах.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів багатогранної проблеми. Подальші дослідження профільного навчання в середній школі Федеративної Республіки Німеччини повинні, на нашу думку, бути спрямовані на конкретизацію змісту профільного навчання, на виявлення недоліків профільної освіти, пов'язаних з обмеженим доступом до неї, на висвітлення результатів освітньої реформи, яка проводиться у ФРН.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Гладченко (Авраменко) М.М. Профільне навчання учнів в системі освіти Федеративної республіки Німеччини // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія 16. Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - Вип. 3 (13). - 2005. - К.: НПУ, 2005. - С.65-68.

2. Гладченко (Авраменко) М.М. Стан професійної освіти у Німеччині // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія 16. Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - Вип. 4 (14). - 2005. - К.: НПУ, 2005. - С.62-66.

3. Гладченко (Авраменко) М.М. Управління і фінансування середньої освіти в Німеччині // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. А.Й. Капської. Том ХХVІ. - К.: НПУ, 2005. -С.95-103.

4.Гладченко (Авраменко) М.М. Особливості системи середньої освіти Німеччини // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць - Вип. 5 (15). - 2006. - К.: НПУ, 2006. - С.68-73.

5. Гладченко (Авраменко) М.М. З досвіду становлення профільного навчання учнів старших класів гімназії у Німеччині // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. “Філософія. Психологія. Педагогіка: Збірник наукових праць. - Вип. 1(13) - 2005. - К.: ІВЦ “Політехніка”, 2005. - С.179-186.

6. Гладченко (Авраменко) М.М. Особливості системи середньої освіти Німеччини, пов'язані з державним устроєм країни // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-18 березня 2005 р. / Національний авіаційний університет. - Т.1. - К.: НАУ, 2005. - С.107-108.

7. Гладченко (Авраменко) М.М. Організація професійної освіти в Німеччині // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи: Матеріали VIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 29-31 березня 2006 р. / Національний авіаційний університет. - Т.1. - К.: НАУ, 2006. - С.79-80.

8. Гладченко (Авраменко) М.М. Особливості профільного навчання в середній школі Німеччини // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наукової конференції 3-4 квітня 2006 р. / Інститут педагогіки АПН України. - Ч.1. - К.: Педагогічна думка, 2006. - С.43-44.

Размещено на Allbest.ru