Позаурочна виховна робота в освітній системі сучасної школи

Система роботи класних керівників залежить від традицій, які склалися у педагогічному колективі, від рівня підготовки учнів, батьків і педагогів, інших факторів. Тому, організовуючи народознавчу роботу з учнями, класні керівники практикують проведення уроків історії, уроків пам'яті, уроків Матері-України, які допомагають спрямувати виховну роботу на глибоке вивчення рідної мови, історії рідного краю, пам'яток культури та природи, коріння свого народу. Значного поширення в роботі класних керівників набули уроки народознавства, які знайомлять учнів з давніми та сучасними обрядами, традиціями, звичаями нашого народу, навчають збирати і шанувати перлини народної творчості.

З метою розширення народознавчої роботи важливо залучати учнів до проведення пошукової, дослідницької роботи, збирання оповідань, легенд, казок, пошуку старовинних книг, повернення забутих імен національних героїв, написання місцевої «Книги пам'яті», вивчення творчості майстрів українського слова. Значний інтерес в учнів викликає проведення конкурсів, змагань, конференцій, які виявлятимуть кращі колективи, окремих талановитих учнів - знавців рідної культури.

Несприятливе екологічне середовище в Україні, слабкий фізичний розвиток та стан здоров'я переважної більшості школярів на перший план перед класним керівником висуває завдання по створенню необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збереженню та зміцненню їх здоров'я.

Успішне розв'язання завдання фізичного виховання школярів є важливою умовою їх духовно-морального виховання, головною особливістю якого в умовах національної школи є орієнтування на загальнолюдські цінності. Тому, організовуючи позакласну виховну роботу з учнями, класному керівнику важливо завжди пам'ятати про необхідність виховання у кожного з них почуття любові до України, відданості їй, національної самосвідомості, особистої відповідальності за збереження та примноження природних багатств рідного краю, високої екологічної культури. Слід виховувати в кожного школяра потребу оволодівати рідною мовою, знаннями історії, мистецтва, культури, звичаїв, обрядів, символіки. При формуванні культури поведінки слід турбуватися про виховання в дітей доброти, уважності, чуйності, милосердя, чесності, гідності, терпимості до інших, любові і поваги до своїх батьків і рідних.

Процес виховання школяра також передбачає розвиток таланту, розумових і фізичних здібностей учнів, формування в них високої пізнавальної культури, організації змістовного дозвілля. Тому спільно з вчителями предметниками класний керівник має виховувати відповідальне ставлення до навчання, сприяти вибору і залучати учнів до роботи в різноманітних науково-технічних товариствах, малих академіях наук, гуртках, секціях, клубах, студіях, об'єднаннях відповідно до їх інтересів, нахилів і можливостей, заохочування до вивчення іноземних мов на курсах, у клубах, гуртках. Важливо також розширювати пізнавальний та культурний світогляд школярів шляхом проведення екскурсій, різноманітних вечорів, конкурсів, зустрічей, відвідання музеїв, кіно, театрів; допомагати дітям у громадській роботі, організовувати колективну творчу діяльність, спільний відпочинок дітей.

Все це допомагає підлітку реалізувати себе, відчути свою причетність до спільних справ, не допускає відчуження від школи, стимулює самовиховання та саморозвиток.

Обов'язковою умовою становлення особистості в сучасних умовах є підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності. Тому серед важливих завдань класного керівника слід визначити питання підготовки до трудової діяльності в нових умовах господарювання, виховання бережливого ставлення до природи, її багатств, їх економного використання, економічне виховання, розвиток підприємництва, участь у відновленні народних промислів і ремесел. Організовуючи роботу в цьому напрямку, важливо, щоб діяльність школярів була соціально цінна і значуща, включала елементи гри і романтики, опиралась на їх ініціативу, творчість і самодіяльність.

Нове педагогічне мислення, яке класному керівникові необхідно реалізувати у своїй роботі, передбачає принципово нове ставлення до особистості учня, гуманізації педагогічного процесу, демократизацію стосунків у класному колективі.

У зв'язку з цим значно зростає роль учнівського самоврядування, форми якого можуть бути різними. Класний керівник повинен дбати про те, щоб якомога повніше виявляти здібності кожного учня і залучати його до участі в організації позаурочної діяльності. Всі учні повинні брати активну участь в плануванні позаурочної діяльності, доборі її форм і методів, розробці сценаріїв, підготовці реквізитів та декорацій.

Важливою сферою життя кожної дитини є спілкування. Від того, наскільки позитивними є емоції дитини від спілкування з ровесниками, друзями, старшими, вчителями, буде залежати настрій дитини, її успішність у навчанні, бажання підтримувати ті чи інші контакти, розвивати їх, брати участь у спільному відпочинку чи розвагах тощо. Не завжди від спілкування дитина одержує задоволення і позитивні емоції. Тому увійти в сферу спілкування вихованців, навчитися корегувати відносини між ними - одне з найважливіших завдань вихователя. Важливо також вести серйозну роботу по вихованню в дітей культури спілкування, дотриманню елементарних норм моралі у взаємовідносинах в колективі, сім'ї.

Однією з особливих ланок роботи класного керівника є співпраця з сім'єю та батьками. Вихователю слід пам'ятати, що найбільш могутнім за своїм впливом на духовно-моральний розвиток дітей є соціальний досвід, набутий в сім'ї, де створюються унікальні можливості для формування в дітей моральних цінностей, відносин, життєвих установок. Природно, що стан сім'ї, оточуюча побутова атмосфера, організація життя безпосередньо впливають на здоров'я, навчання, моральний стан дітей. Тому класному керівникові важливо уділяти увагу повсякденному життю дитини, способу її життя в сім'ї. Він повинен знайомитися з умовами життя дитини в сім'ї, режимом дня школяра, вивчати особливості взаємин з батьками.

Значно більшої уваги і турботи вимагають діти з неблагополучних сімей, діти-сироти, діти з неповних сімей. Знання рівня педагогічної культури батьків, сімейно-побутових умов створює передумови для вироблення єдиних вимог школи і сім'ї до учня, для надання допомоги батькам у сімейному вихованні через систему педагогічного навчання, індивідуальної роботи., залучення батьків до участі і організації поза навчальної виховної роботи.

Отже, діяльність класного керівника щодо організації спільної роботи з дитячим колективом в позаурочний час відзначається рядом особливостей і специфічністю. Така діяльність спрямовується на задоволення інтересів, прагнень, нахилів учнів, передбачає творчість, ініціативу учнів у здійсненні завдань виховної роботи в позаурочний час. Позаурочна робота класного керівника відбувається в надзвичайно широкій сфері дитячих інтересів і уподобань, тому вимагає від вихователя ряду спеціальних знань і умінь. Важливим є широке залучення школярів як до планування позаурочної діяльності, так до власне здійснення творчих задумів. Від того, який характер носить позаурочна діяльність школярів, у значній мірі буде залежати тип спілкування в учнівському колективі, успішність учнів, поведінка дітей у межах школи та поза нею. Важливим елементом роботи у цій сфері є залучення до співпраці сімей школярів, активна співпраця з ними, виконання спільної діяльності, взаєморозуміння.

Размещено на Allbest.ru