Заняття у дитячому садку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Єланецький ДНЗ № 1 «Ромашка»

Комбіноване заняття

«Одного разу взимку…»

(молодша група)

Вихователь:

Тімцева Л.А.

Єланець 2013р.

Тема: «Одного разу взимку…»

Мета: удосконалювати вміння малюків виконувати прості танцювальні рухи; вправляти вихованців у виразній пластиці, формувати почуття музичного ритму, заохочувати малюків до музично-рухової творчості.

Обладнання: маленькі набивні м'ячі; аудіоапаратура; ялинкові прикраси «сніжок»; два іграшкові зайчики; музичні іграшки -- бубонці; шапочки зайченят; шапка діда Мороза.

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Малюки колоною входять до залу під звучання пісні «Зима» (музика і слова Н. Вересокіної). Педагог зустрічає їх і промовляє:

— Вже давно нема тепла,

Бо зима до нас прийшла,

На дороги, ліс, лужок

Сипле зимонька сніжок.

І летять, летять сніжинки,

Мов білесенькі пушинки....

Мабуть, малята, ви всі бачили, як сніжинки спускаються з неба, -- плавно, повільно, граційно... Вони танцюють, кружляючи в повітрі, наче балерини в білих легеньких платтячках... Хто з вас, діти, може уявити себе сніжинкою? малюк танцювальний музичний координація

Малюки відповідають. Педагог надягає кожному малюку на плечі ялинкову прикрасу -- гірлянду «Сніжок».

Музичні рухи «Сніжинки-пушинки»

Вправи виконують під мелодію Л. Ломової «Ми сніжиночки». Діти роблять імітаційні танцювальні рухи за зразком вихователя:

-- виконують одночасно з приставним кроком навшпиньках праворуч-ліворуч плавні махи у відповідну сторону піднятими руками;

-- ритмічно присідають, щоразу повільно обводячи навколо себе хвилеподібними рухами кистей;

-- кружляють навколо себе, рухи рук довільні;

-- відставляють праву ногу в сторону на носок, виконують праворуч мах правою рукою, ті ж самі рухи повторюють у ліву сторону.

Потім вихованці імпровізують самостійно, продовжуючи зображувати сніжинки без допомоги дорослого. Педагог заохочує рухову творчість малюків:

-- Танцювали, кружляли сніжинки, доки не стомилися...

Дихальна вправа «Сніжинки стомились»

Діти йдуть на носках, піднімають руки вгору (кисті розслаблені), глибоко вдихаючи через ніс. Після цього плавно опускають руки через сторони, видихають через рот, промовляючи: «А-а-х!». Вправу виконують у повільному темпі, повторюючи 3-4 рази.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вихователь питає малюків:

-- Ми радіємо зимовій порі та білим сніжинкам?

Педагог дістає двох іграшкових зайчиків, показує їх вихованцям і продовжує:-

— А ось маленькі зайчата,

Зовсім цій зимі не раді,

Змерзли зайчики пухнаті,

Хочуть їстоньки вухаті,

Зголоднілі, лісом скачуть --

Від морозу ледь не плачуть...

Дорослий одягає дітям шапочки зайчиків і пропонує зобразити цих звірят.

Звучить п'єса Ю.Рожавської «Зайчики». Малята обхвачують себе за плечі складеними навхрест руками («Холодно!») і під музику виконують за зразком дорослого різні види стрибків, зображуючи зайчиків: спочатку підстрибують вгору на місці (ноги разом), потім на обох ногах стрибають вперед-назад; далі стрибками на обох ногах -- ноги на ширині плечей -- просуваються вперед), після цього виконують такі самі стрибки на одній і другій нозі.

Педагог стежить за тим, щоб діти під час рухових дій враховували темп і ритм музичного супроводу, а також мімікою зображували стан зайченят, яким і холодно, і голодно в зимову пору.

Виконати по 6-8 стрибків кожного виду, чергуючи їх зі спокійною ходьбою.

Діти знімають заячі шапочки і віддають їх вихователю, а той промовляє:

-- Малята, а вам буває холодно гуляти надворі взимку? Які ігри, забави допомагають нам зігрітися?

Педагог підводить малюків до думки, що зайченята могли б зігрітися, граючись у сніжки, і пропонує дітям показати своїм іграшковим зайчикам цю гру, використовуючи замість сніжок набивні м'ячі.

Музична рухлива гра «Веселі сніжки»

Малюки беруть по м'ячику і шикуються в дві шеренги одна напроти іншої (відстань між шеренгами приблизно 2 м). За сигналом педагога (звучання мелодії Ю. Михайленко «Гра зі сніжками») діти починають ігрові дії під музику: нахиляються до м'яча, зображуючи ліплення сніжки, а потім підводяться і кидають м'ячика в когось із тих гравців, що стоять навпроти. (При цьому цілитися в голову не дозволено.) М'ячі, які відкочуються в сторону, діти доганяють, повертаються з ними на своє місце та продовжують гру..

Вихователь говорить:

-- Молодці! Як ви думаєте, діти, наші зайчики, дивлячись на вас, теж гратися у сніжки навчилися? (Так!) І трішки зігрілися? (Так.) Тоді нам саме час запросити наших зайченят на зимове свято звичне -- чарівне й новорічне.

Думаю, що зайченята Будуть зовсім ці не проти З діточками покружляти В новорічнім хороводі.

Діти шикуються в коло, беруться за руки. Педагог приєднує до хороводу іграшкових зайчиків (малюки тримають їх за лапки) і сам стає в коло.

Звучить запис пісні «Новорічний хоровод» (музика А. Філіпенка, слова Т. Волгіної). Діти з вихователем ведуть хоровод, пересуваючись в ритмі музичного супроводу за зразком дорослого:

-- м'яким кроком на носочках;

-- підскоками;

-- боковим галопом;

-- приставними кроком; .

-- звичайними кроком з погойдуванням рук вгору-вниз у такт музиці.

Коли музика змовкає, діти зупиняються, рознімають руки та присідають у колі..

Вихователь звертається до малюків:

-- Справді, малятка: хоч пора зимова холодна й сувора, та знаємо ми з вами, що зимонька разом із тим і весела та святкова. Зима прийде -- а з нею Миколай святий іде, ну а далі -- на поріг і ялинка, й Новий рік, а потім ще -- різдвяні святки, коли всі співають що? (Колядки.) Правильно, колядки, молодці! Ми теж зараз пригадаємо одну веселу різдвяну пісеньку-колядку. І не тільки пригадаємо, але її й підіграємо. А допоможуть нам музичні іграшки -- розвеселі бубонці.

Музикування «Колядники»

Дорослий роздає малюкам музичні іграшки -- бубонці. Вмикається будь-яка українська пісенька-колядка, знайома дітям. Малята, сидячії у колі, музикують: іграшками, відбиваючи бубонцями ритм колядки.

Педагог збирає іграшки та хвалить малюків за вправне музикування, а після цього знову звертає увагу вихованців на іграшкових зайчиків. Він говорить:

-- Подивіться, малята! Зайчики вже зовсім зігрілися і навіть посміхаються. Але все одно щось турбує наших друзів. Та вони ж у нас і досі голодні!

Але хтось сюди спішить:

Та не вовк і не ведмідь --

Дід в червонім кожушку

За плечима у мішку

Зайчикам несе гостинці:

І капустку, й по морквинці...

Поспішає вій всерйоз,

Бо це ж сам дідусь Мороз!

Музична гра «Дід Мороз»

Педагог надягає шапку діда Мороза, виходить у центр кола і виконує приблизно впродовж 0,5 хвилини прості танцювальні рухи (наприклад притупування). Діти підводяться і копіюють рухи дорослого. Після цього вихователь знімає шапку, підходить до кого-небудь з малюків і надягле шапку діда Мороза цій дитині. Дорослий стає у коло, а дитина, якій ндягли шапку, виходить у центр, і продовжує гру, виконуючи інший танцювальний рух (наприклад оплески, махи руками або ніжками, кружляння, кивки головою тощо). Усі повторюють рухи за його зразком. Потім цей малюк знову передає Свою шапку, і гра триває а іншим ведучим.

Педагог стежить за тим, щоб під час гри в ролі дідів Морозів виступали різні малюки, а також одна іі та сама дитина не «водила» двічі.

Цю гру можна проводити під будь-яку веселу музику (можна використати тематичні програмові твори: запис пісні «Гра з дідом Морозом» (музика і слова М. Сатуліної) або пісні «Дід Мороз» (музика А. Філіпенка, слова Т. Волгіної)).

Під час гри рухові дії малят можуть бути нескладними, але вони обов'язково повинні відповідати-емоційному характеру й ритму музики.

ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Вихователь говорить:

-- Швидко проминуть новорічні й різдвяні свята. Шкода, але доведеться нам тоді розбирати прикрашену ялинку.

Знімемо з колючих гілочок

Дощики блискучі та Сніжок,

І сріблясті різнобарвні кульки,

І химерні сяючі бурульки,

Ялинкові іграшки-прикраси --

Складемо в Коробку всі одразу.

Імітаційна гра «Розбираємо ялинку»

Діти виконують імітаційні рухи, що зображують знімання прикрас із ялинки. Педагог пояснює, що спершу треба зняти всі ті ялинкові прикраси, що висять на верхніх гілочках, а потім розбирати ялинку, опускаючись нижче й нижче. Малюки стають навшпиньки і тягнуться руками якомога вище вгору, потім виконують нахил, руки спрямовані вниз (зображують, як кладуть прикрасу до коробки). Після цього діти виконують відповідні рухи з положення стоячи прямо, а потім знімають уявні прикраси, присідаючи нижче.

Гру проводять у супроводі будь-якої спокійної музики повільного темпу. Рухи дітей відповідають характеру музичного супроводу-- вони розмірені й нешвидкі, дихання довільне.

Вихователь розповідає: .

-- Ось і розібрали ми ялинку, малята. Хай ялинкові прикраси тепер лежать у коробці й чекають наступного новорічного свята. Але зима закінчиться Ще не скоро, і вона така ж сувора, намела замети скрізь -- тож дивись, не провались! -

Потворно звучить фонограма пісні «Зима», що звучала на початку заняття. Діти шикуються в колону і йдуть, ступаючи широкими кроками в такт музиці (зображують переступання через великі снігові замети). Вихованці спочатку обходять велике коло, а після цього один за одним виходять із залу.

Єланецький ДНЗ № 1 «Ромашка»

Домінантне заняття

«Малята-козенята»

для молодшої групи

Вихователь:

Тімцева Л.А.

Єланець 2013р.

Тема: «Малята - козенята»

Мета: продовжувати формувати у дітей вміння та навички щодо правильного виконання рухів. Удосконалювати координацію рухів, рівновагу. Привчати дітей стежити за положенням свого тіла при виконанні різноманітних вправ, формувати поставу. Вчити ходити правильно, природно рухаючи руками, тримаючись прямо. Розвивати вміння бути організованими, підтримувати дружні стосунки. Виховувати силу волі, сміливість, любов до фізкультури.

Підготовка дітей: читання казки "Коза і козенята", розглядання ілюстрацій до казки, заучування віршів. Читання вірша К. Перелісної "Сорока". Розучування хороводу "їжачок". Виконання фізкультпауз та фізкультхвилинок під час малорухливих занять.

Обладнання: палиці, мотузка, стільчики за кількістю дітей, сніжинки, підвішені на ниточках, пеньочки - 6 (висота 20 см), наголівники - "козенята".

Хід заняття

До кімнати, де сидять гості, заходять діти.

- Діти, подивіться, скільки в нас гостей! Привітайтеся з ними.

- Добрий день!

-Діти, сьогодні ми з вами пограємо в казку "Коза і козенята".

- Пограємо? -Так!

- Я буду коза-мама. (Одягаю "ріжки ".) А ви - мої дітки-козенята. (Одягають "ріжки ".) І ви, як всі дітки, ви ніби заховались від мене. (Діти присідають.)

- А я вас буду шукати.

Іде коза рогата,

Шукає козенят. Де мої маляточка,

(Підходжу до "козенят ".)

Ось мої маленькі,

Ось мої гарненькі!

Ви вже прокинулись? - Так!

- Направо раз-два!

- Звичайним кроком по доріжці руш!

- По місточку на пальчиках!

- Переступаємо через замерзлі озерця.

- Стрибаємо через камінці!

- Повільний біг.

- Звичайним кроком.

- Ой і спритні ви, козенята!

- А тепер часу не гаймо

В дві колонки всі ставаймо.

Рано-вранці ви вставали,

Дружно руки підіймали.

І. Діти стають у в.п., руки опущені, ноги разом.. Піднімання рук вгору через сторони (вдих).

2. Опускання рук через сторони у в.п. (видих). 4-5 разів.

Гарно ліжка поправляли.

II. В.п. - О.С., ноги розставлені на ширині плечей, руки опущені.

1. Нахил тулуба вперед з прогинанням спини, руки вперед (видих).

2. Випрямити спину, руки опустити вниз (вдих). 6 р.

Ковдру рівно розстеляли.

III. В.п. - О.С., руки опущені вниз.

1. Змахи руками вправо, вгору з легким нахилом тулуба вперед.

2. Повернутись у в.п. (видих).

3-4. Те саме ліворуч.

Подушечку підбивали.

IV. В.п. - права рука вгорі, ліва опущена, долоні повернуті одна до одної (вдих).

1-2. Зведення рук долонями одна до одної (видих).

3-4. Те ж саме лівою рукою 6 р.

Коза. Ой, які ви гарні всі,

Мовби квітоньки.

Дуже рада я за вас,

Мої дітоньки!

А зараз ставайте один за одним, ми з вами підемо гуляти у гай.

Ходьба на місці.

Легке просування вперед.

В.п. - О.С., руки опущені вниз.

1 -2 - Ходьба з високим підніманням колін, пальці стиснуті в кулачки, енергійні змахи;

3-4 - Те саме 3 р.

Речівка. З фізкультурою ми дружим,

Різні вправи любим дуже!

Ідуть до гаю з переступанням через "пеньочки".

Хто тихесенько іде,

Той ніколи не впаде.

А хто швидше побіжить,

Може носика розбить!

В.п. - О.С., біля "пеньочків", руки на поясі.

1. Піднімання правої ноги над «пеньочком».

2. Переступання правою ногою, ліву приставляємо до правої. Побачили сороку: вона скрекоче "Скре-ке-ке".

Давайте привітаємо сороку:

"Ме-ме-ме" (дихальна вправа).

Пограємо як сороки? - Так!

Станем струнко, руки в боки,

Пострибаєм як сороки.

Як сороки-білобоки,

Стрибу-стрибу, скоки-скоки.

Стрибки на двох ногах, руки на поясі, дихання повільне.

- Діти, сорока мені проскрекотала, що у гаї захворів наш друг - їжачок. Він не знає, як лікуватись, допоможемо йому.

Давайте пошукаємо його домівку. Попрощайтесь з сорокою.

- Ме-ме-ме-е-е! (Дихальна вправа.)

- Ось стежиночка біжить, ми пройдем її за мить.

"Ходьба по стежині" (мотузка покладена на підлогу "змійкою ").

Зустрічають стільчика-мандрівника.

Коза. Хто це тупає, малята,

по нашій стежині?

Це ж стільчик-мандрівник,

Що учора від нас втік.

- Розкажи нам, мандрівничок, що ти бачив, чого навчився?

- Сідайте, діти, гуртом, хочу вам розповісти, чого навчився стільчик.

Діти сідають на стільчики-"пеньочки".

Коза. Не хворіти щоби нам,

В ліжку не лежати,

Дужими щоб рости,

Треба вправи знати!

Вправи на "пеньочках"-стільчиках.

1. Рухи головою вперед-назад, праворуч-ліворуч.

В.п. - сидячи на стільчиках, руки на поясі, ноги разом.

1-2 - рухи головою вперед-назад;

3-4 - рухи головою праворуч-ліворуч 6 р.

2. Обхопити плечі.

В.п. - сидячи на стільчику, руки опущені вниз, ноги разом.

1 - розвести руки в сторони;

2 - обхопити плечі руками;

3-4 - те ж саме 6 р.

3. Повороти в сторони за рукою з рухами голови.

В.п. - сидячи на стільчику, нога трохи розставлені, руки на поясі.

1 - поворот праворуч, відвести праворуч випрямлену руку, повернути голову праворуч.

2-в.п.;

3-4 - те ж саме ліворуч 6 р.

4. Пограємо ніжками.

В.п. - сидячи на стільчику, руками обхопити спинку стільчика ззаду.

1-4 - гойдання ніжками, витягнутими вперед (дихання повільне) 6 р.

5. Почергові махи ногами з прогинанням спини.

В.п. - стоячи обличчям до стільця, тримаючись за край стільчика, ноги разом.

1 - мах правою ногою вгору, вигинаючи спину;

2 - в.п.;

3-4 - те ж саме лівою ногою 6 р.

6. Встаньте - сядьте.

В.п. - сидячи на стільчику, руки в сторони, ноги разом.

1 - встати, руки в сторони (видих);

2 - сісти, руки опустити вниз (вдих);

3-4 - те ж саме 6 р.

7. Стрибки на місці біля стільчиків на двох ногах.

В.п. - зімкнута стійка, руки в сторони.

1 -2 - стрибки на місці на двох ногах, руки в сторони;

3-4 - стрибки на місці на двох ногах, руки вниз, дихати рівномірно.

Коза. Чудові вправи нам показав стільчик-мандрівник.

- Ось сніжинки прилетіли

І на стільчики наші сіли.

Дихальна вправа "Сніжинки ".

Коза. Але нам треба поспішати, нас чекає їжачок!

Коза. А ось і наш хворий їжачок! Як ти себе почуваєш?

Їжачок. Ой, у мене горечко,

Захворіло горлечко!

Допоможіть мені, козеняточка!

Козеня. Ми не любимо хворіти,

Ми цілком здорові.

Коза. Правда, діти?!

Козенята. Так. Ми і тебе навчимо лікуватись без ліків. Розповідають, як їх лікує мама-коза.

Стають у коло, їжачок всередині.

Пострибаєм, як зайчата.

В.п. - О.С., руки перед грудьми, зігнуті в ліктях.

1-2 - стрибки на обох ногах на місці, дихання повільне 4 р

Політаєм, як пташенята.

В.п. - О.С., руки в сторони.

1-2 - змах руками вгору-вниз;

3-4 - те ж саме 6 р.

Потанцюємо ще трішки.

В.п. - О.С., руки на поясі.

1 - носочок;

2 - п'яточка;

3-4 _ тупання ніжками, дихання повільне. Щоб не хворіли ручки і ніжки - те ж саме.

Всі здоровими будем,

Хоровод наш заведем!

Діти стають у хоровод, їжачок всередині. Хоровод з їжачком.

Ой, колючий їжачок,

Ой, скрутився на бочок.

Ходьба по колу один за одним, тримаючись за руки.

І крутився, повертався,

Нахили в сторони почергово, руки на поясі.

І на місце не вертався.

Повернутись навколо себе.

Носить, носить їжачок

Нахили вперед, руки протягнути вперед.

Сотні гострих голочок.

Рухи головою праворуч-ліворуч, руки на поясі. На програш. Пружинка з поворотом тулуба праворуч ліворуч, руки на поясі.

Коза. Одужав наш їжачок-хитрячок. Він зрозумів:

Щоб не хворіти, дітки, нам,

В ліжку не лежати,

Щоб здоровими рости,

Спортивні вправи треба знати!

- Ти все зрозумів, їжачок?

Їжачок. Так, зрозумів!

Дякую вам, козенята!

Це для вас сюрприз!

З лісу я його приніс!

Це осіннії дари

Для звірят і дітвори!

Дарує козенятам кошик з яблуками. Всі подякуємо їжачкові!

Коза. Довго в гаю ми гуляли,

Там здоров'я набирали.

А тепер додому час,

Вже обід чекає нас.

І їжачка ми запрошуємо до нас, бо ми для нього приготували лікувальні чаї.

Єланецький ДНЗ № 1 «Ромашка»

Диференційне заняття

«Пори року»

(старша група)

Вихователь:

Тімцева Л.А.

Єланець 2013р.

Тітонька Осінь

Пори року чимось дуже схожі на людей. Наприклад, весна нагадує юну, квітучу дівчину. Літо дивиться на нас очима вродливої молодої жінки, у якої вже є діточки. Прохолодна, але ще медова осінь схожа на добру і дбайливу досвідчену тітоньку. Тож і назвемо її тітонька Осінь. Вона вже виховала своїх дітей, які стали тепер дорослими й самостійними. Але в неї стільки клопотів, що день її заповнений турботами з раннього, уже прохолодного ранку до темного вечора з його осіннім підвиванням північно-східного вітру.

Уночі, перед ранком, тітонька Осінь легкими дотиками знімає з яблунь і скидає на землю стиглі яблука, які вранці позбирають люди.

Впр. 1 «Стиглі осінні яблука»

З в. п. присівши в упорі -- переступати з ноги на ногу, повертаючись довкола вертикальної осі.

На світанку Осінь постукує у вікна будинків дрібним холодним дощиком, від чого вулицями починають текти струмки.

Впр. 2 «Дощові струмки»

Пересуватися навпочіпки в колону по одному, утримуючи одне одного за плечі або талію.

Полюбляє тітонька Осінь розливати дощову воду у великі ка-люжі-дзеркала, щоб перехожі змогли побачити своє відображення і те, як легко, не до сезону, вони вдягнені.

Впр. З «Калюжі-дзеркала»

З в. п. присівши в упорі -- випрямляти по черзі ноги й окреслювати перед собою півколо (зображуючи калюжу, яка розливається).

Зриває тітонька Осінь із дерев пожовклі листки й кидає їх за вітром, начебто нагадуючи птахам, що їм теж настав час летіти в далекий вирій.

Впр. 4 «Осінні листки»

З в. п. стоячи -- повільно повертатися довкола вертикальної осі, при цьому трохи присідати й робити змахи руками, імітуючи кружляння листків.

Холодний північний вітер, піднявши зграю птахів із настовбурченим пір'ям, змусив-таки їх вирушити на південь, попрощавшись із рідними гніздами. І ось вони вже летять, вишикувавшись у небі красивим струнким ланцюжком.

Впр. 5 «Птахи відлітають»

З в. п. стоячи -- стати в позу ластівки, нахилити тулуб уперед і змахувати руками-крилами. При цьому можна трохи повертатися, переміщуючи ступню опорної ноги.

Заклопотана тітонька Осінь крутить флюгери та вертушки на дахах будинків, щоб люди щільніше зачиняли вікна й утеплювали свої помешкання. Літня тепла пора залишилася позаду.

Впр. 6 «Вертушки»

З в. п. стоячи парами обличчям одне до одного і взявшись за руки -- виконувати спочатку повільні, а потім дедалі швидші повороти на місці, не розмикаючи рук.

Пориви вітру стають сильнішими, і від цього починають гнутися навіть старі високі дерева.

Впр. 7 «Дерева на вітрі»

З в. п. (того самого, що й у впр. 6, тільки долонями впертися в долоні партнера і трохи відступити одне від одного) -- намагатися зрушити свого партнера з місця м'яким поштовхом.

Красуні тополі під напором північного вітру розгойдуються, скриплять, гублять останнє листя. Але вони гідно витримали шквали вітру з дощем, бо добре загартовані!

Впр. 8 «Стійкі тополі»

З в. п. стоячи, притискаючись спиною одне до одного, руки в ліктьовому замку -- виконувати обережні нахили в сторони.

Щоранку батьки, сховавшись із дітьми під парасольками, поспішають до дитсадка, обережно переступаючи через калюжі.

Впр. 9 «Через калюжі»

Ходьба в парах, діти тримаються за руки з одночасними випадами вперед, у сторону (хлопчик перебуває ліворуч від дівчинки і здійснює ведучий кистьовий захват).

Тітонька Осінь і дорослих підганяє на роботу, наче примовляє: «Ану, мої любі, покваптеся -- нема чого мокнути під дощем, та ще й на вітрі!»

Впр. 10 «Квапливі перехожі»

Спортивна ходьба парами, іти одне за одним (хлопчик попереду, а дівчинка позаду).

Тітонька Осінь, коли не на жарт розійдеться, може зірвати капелюх із голови перехожого й покотити широким бульваром.

Впр. 11 «Навздогін за капелюхом»

Біг у легкому темпі з поступовим прискоренням, одну руку при цьому витягати вперед, начебто намагаючись упіймати капелюх, що злетів.

Вона може також вирвати парасольку з рук жінки й понести предмет повз будинки. Діти, звичайно, кинуться навздогін, не звертаючи уваги на вітер, калюжі, краплини дощу...

Впр. 12 «Парасолька летить»

Біг у середньому темпі з витягуванням руки вперед-угору.

Аж ось утомлена за день тітонька Осінь поступово затихає й заспокоюється, збираючись на нічліг. Краплини дощу вже рідше стукотять по бляшаних дахах, і вітер стає не таким сильним.

Впр. 13 «Негода затихає»

Спортивна ходьба в колону по одному з поступовим зниженням темпу, потім звичайна ходьба.

На місто спускаються сутінки. Затишно світяться вікна будинків. Люди збираються всією родиною за великим столом вечеряти, пити чай. Усі відпочивають, радіючи, що клопоти осіннього дня залишилися позаду, а в оселі сухо, тепло й затишно.

Тітонька Осінь, ще трохи поблукавши вулицями та провулками, теж шукає собі затишний нічліг, щоб уранці почати все знову...

Просторово-графічне оформлення міні-гри «Пори року»

Размещено на Allbest.ru

...