Формування екологічного світогляду старшокласників ліцею медико-біологічного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

НСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЛІЦЕЮ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Пустовіт Наталія Афанасіївна Інститут проблем виховання АПН України, завідувач лабораторії екологічного виховання;

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Тарасенко Галина Сергіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки і методики початкового навчання, Міністерство освіти і науки України;

кандидат педагогічних наук Демешкант Наталія Андріївна, Науково-методичний центр аграрної освіти, керівник відділу координації науково-методичної роботи в аграрних ВНЗ ІІІ-ІУ рівня акредитації, провідний науковий співробітник,

Міністерство аграрної політики України.

Провідна установа Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту проблем виховання АПН України (04060, Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розіслано „16” березня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М.Масол

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Проблема формування світогляду підростаючого покоління має у педагогіці непересічне значення, але особливої актуальності вона набуває у контексті становлення гуманістично спрямованої особистості.

Загострення протиріч взаємодії людини з природою, поглиблення екологічної кризи обумовили тенденції гуманізації та екологізації науки і практики.

Національною доктриною розвитку освіти України, Концепцією національного виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепцією екологічної освіти в Україні визначено, що метою навчально-виховної діяльності навчальних закладів є виховання і розвиток творчого потенціалу та соціальної активності особистості, формування системи її гуманістичних цінностей, у якій цінність природи і людини визначаються як провідні.

Враховуючи філософські уявлення, світогляд визначається як цілісне уявлення про світ і місце в ньому людини, про ставлення людини до навколишньої дійсності, до самої себе, а також обумовлені цими уявленнями основні життєві позиції і установки людей, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації.

У проведеному нами дослідженні під екологічним світоглядом розуміється особистісне утворення, що формується під впливом екологічних проблем сучасності і розкриває перед людиною можливі шляхи їх вирішення на основі гармонізації взаємодії людини і природи. У формуванні екологічного світогляду принципового значення набуває збалансоване співвідношення раціонального знання і ціннісного сприйняття природи як основи взаємодії з нею.

Характерними рисами екологічного світогляду є інтеграція природничо-наукового і гуманітарного знання, орієнтація на гармонізацію взаємодії природи і суспільства (В.І.Вернадський, А.О.Горєлов, М.М.Моісєєв).

Протягом останніх десятиліть екологічний світогляд опосередковано досліджується у науково-педагогічних роботах з формування екологічної культури школярів і студентів, оскільки він є як її структурним компонентом і одночасно важливим показником сформованості.

У проведеному нами дослідженні увага акцентувалась на роботах, присвячених формуванню ставлення особистості до природи (А.Н.Захлєбний, І.Д.Звєрєв, С.Г.Лебєдь, Т.М.Ліханова, І.Т.Суравєгіна та інш.). Більшість сучасних досліджень виконані на матеріалах окремих навчальних предметів (А.С.Волкова, В.В.Коваль, В.В.Аньшакова, В.М.Назаренко, П.В.Самойленко та інш.). У свою чергу, звернення до різноманітних галузей знань про людину і природу, необхідність формування цілісних світоглядних уявлень пов'язано із застосуванням міжпредметного підходу, інтеграцією освіти. Ці проблеми розглядалися в дослідженнях К.Ж.Гуза, В.Р.Ільченко, Т.Г.Каленнікової, О.В.Король, Т.М.Ліханової, Т.О.Пушкарьової, Л.В.Шаповал та інш.

Безпосередньо формуванню екологічного світогляду учнів і студентів присвячені роботи В.П.Каленської, Т.О.Маловидченко, Н.А.Негруци.

Разом з тим формування екологічного світогляду учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів на практиці здійснюється значною мірою спонтанно, без належного наукового обґрунтування. Аналіз навчальних програм, досвіду екологічної освіти і виховання школярів засвідчує фрагментарність, недостатню світоглядну спрямованість екологічного змісту освіти. Логіка більшості методичних підходів ґрунтується на уявленні про те, що накопичення природничо-наукових знань автоматично призводить до формування світогляду, культури. Як окремий предмет екологія викладається у загальноосвітніх школах та ліцеях медико-біологічного профілю за вибором, а переважно взагалі відсутній. У змісті предмету екології спостерігається надмірна біологізація, аспекти формування особистісних якостей у зв'язку з сучасними проблемами довкілля представлені недостатньо аргументовано.

Дослідження з вікової психології (І.С.Кон, Г.С.Костюк) дають підстави розглядати старший шкільний вік як сензитивний для формування світогляду період. Саме у старшому шкільному віці формується не лише вміння обирати доцільні форми поведінки у різних ситуаціях, але й потреба діяти і поводитись відповідно до власних моральних принципів, тобто свідоме прагнення до вироблення особистісних якостей. Таким чином, психологічною основою формування світогляду у старшокласників є властиве їм прагнення „не лише пізнати світ, але й виробити свій власний погляд на нього” (Г.С.Костюк).

Водночас, за даними С.Д.Дерябо, В.О.Ясвіна, С.В.Шмалєй у ставленні старшокласників до природи остаточно закріплюється об'єктний характер, рівень суб'єктифікації природних об'єктів стає мінімальним за весь період онтогенезу.

Розуміння характеру впливу своєї професійної діяльності на довкілля і готовність мінімізувати можливі негативні наслідки належать до ряду основних характеристик представників будь-якої професії. Це актуально для медичних працівників, оскільки за результатами медико-статистичних досліджень стан здоров'я населення на 20-40% визначається екологічними чинниками. Отже, екологічна складова світогляду медичного працівника, уможливлюючи встановлення причинно-наслідкових зв'язків між станом навколишнього середовища і здоров'ям населення, сприяє відповідній орієнтації професійної діяльності.

Профільні навчальні заклади, ліцеї мають певні особливості порівняно з загальноосвітньою школою: набір учнів і викладачів на конкурсній основі; визначеність старшокласників стосовно майбутньої професії; значні можливості у варіюванні змісту освіти; співпраця з ВНЗ; посилена матеріально-технічна база тощо.

Специфіку навчально-виховного процесу в ліцеях досліджували Н.Г.Вольська, Н.Ф.Єльчанінова, Я.В.Цехмістер, проте формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею не було предметом спеціального педагогічного дослідження.

Отже, актуальність і недостатня теоретична та методична розробка порушеної проблеми, доцільність пошуку напрямів підвищення ефективності формування екологічного світогляду старшокласників у навчально-виховному процесі медико-біологічного ліцею зумовили вибір теми нашого дослідження „Формування екологічного світогляду старшокласників ліцею медико-біологічного профілю”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у лабораторії екологічного виховання Інституту проблем виховання АПН України і є складовою теми „Особистісно орієнтовані технології екологічного виховання школярів” (Державний номер реєстрації 0199U000062).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 4 від 9.04. 2001 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 30.10. 2001 р.).

Об'єкт дослідження: процес формування екологічного світогляду школярів.

Предмет дослідження: педагогічні умови і технології формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити педагогічні умови і технології формування екологічного світогляду старшокласників ліцею медико-біологічного профілю.

Гіпотеза дослідження: формування у старшокласників медико-біологічного ліцею екологічного світогляду здійснюється ефективніше, якщо:

інтеграція і диференціація охоплюють загальноосвітню і спеціальну, змістову і процесуальну складові навчально-виховного процесу;

система екологічної науково-дослідницька та практичної природоохоронної діяльності старшокласників здійснюється на основі індивідуального і творчого підходів;

педагогічні технології забезпечують особистісну орієнтацію виховного процесу.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження визначені його завдання:

Вивчити сучасний стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці, з'ясувати сутнісні характеристики поняття „екологічний світогляд” стосовно учнів старших класів;

Змоделювати педагогічні умови і технології формування екологічного світогляду старшокласників ліцею;

Визначити критерії, показники та рівні сформованості екологічного світогляду старшокласників ліцею;

Експериментально перевірити ефективність обґрунтованої моделі формування екологічного світогляду старшокласників ліцею медико-біологічного профілю.

Методологічну основу дослідження складають філософські принципи системності, цілісності явищ і процесів реального світу; ідея гармонізації і гуманізації взаємодії людини і природи; психологічна концепція єдності свідомості і діяльності; провідної ролі освіти і виховання у формуванні особистості; принципи цілісності педагогічного процесу і його діяльнісного характеру; суб'єктивності і нерівномірності розвитку особистості.

Теоретичними основами роботи є наукові праці, що стосуються концепції екологічного імперативу сучасної цивілізації (В.І.Вернадський, М.М.Моісєєв, А.О.Горєлов); педагогічних закономірностей і принципів виховного процесу (Ю.К.Бабанський, І.Д.Бех, І.П.Підласий); теорії екологічної освіти і виховання (А.Н.Захлєбний, І.Д.Звєрєв, І.Т.Суравєгіна); психологічних закономірностей формування суб'єктивного ставленні особистості до природи (С.Д.Дерябо, В.О.Ясвін); світоглядного значення інтеграції природничо-наукової освіти (К.Ж.Гуз, В.Р.Ільченко, Т.О.Пушкарьова). Дослідження ґрунтується на ідеях особистісно орієнтованого підходу до виховання учнів, положеннях Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції національного виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепції екологічної освіти в Україні.

Для вирішенні поставлених завдань було використано комплекс наукових методів.

Теоретичні методи: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури, масового і передового педагогічного досвіду з проблеми дослідження; кількісний і якісний аналіз, порівняння та узагальнення результатів педагогічного експерименту. За допомогою цих методів зібрано теоретичний матеріал з проблеми дослідження. З'ясовано стан сформованості екологічного світогляду старшокласників на етапах констатувального і формувального експерименту. Методи абстрагування, теоретичного моделювання і системного підходу використовувались на етапі обґрунтування авторських напрямів вирішення проблеми дослідження.

Емпіричні методи: анкетування учнів, вчителів, батьків; тестування учнів; написання учнями творчих робіт; цілеспрямоване педагогічне спостереження за проявами ознак екологічного світогляду старшокласників на навчальних заняттях і в умовах позакласного виховного процесу забезпечили збирання і взаємоперевірку фактичних даних про сформованість екологічного світогляду старшокласників і його динаміку під впливом обґрунтованих умов і технологій. Для визначення ефективності інтегрованих спецкурсів було проведено їх експертну оцінку.

Центральне місце у дослідженні посідав педагогічний експеримент, у якому безпосередню участь брав дисертант. Аналіз здобутих результатів здійснювався із застосуванням методів математичної статистики.

Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі середніх загальноосвітніх навчальних закладів м. Луганська: обласних медико-біологічного і військового ліцеїв-інтернатів та СШ № 5 з профільним навчанням (природничий). Загалом у експерименті брали участь 912 учнів; 85 вчителів та методистів.

Дослідження здійснювалося у три етапи:

На першому етапі (1998-2001 рр.) здійснювався теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження: вивчено філософські, соціологічні і психолого-педагогічні джерела з проблеми формування світогляду особистості, екологічної освіти і виховання підростаючого покоління, формування у школярів екологічного світогляду, на основі чого уточнено поняття „екологічний світогляд старшокласників”, визначено концептуальний апарат дослідження, критерії сформованості у старшокласників екологічного світогляду. Вивчено стан формування у старшокласників екологічного світогляду у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Визначено специфічні особливості виховання в умовах навчально-виховного процесу медико-біологічного ліцею, сприятливі для формування екологічного світогляду учнів.

На другому етапі (2001-2004 рр.) змодельовано цілісний процес формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею; обґрунтовано педагогічні умови формування екологічного світогляду у старшокласників ліцею; розроблено відповідні зміст та особистісно орієнтовані технології формування екологічного світогляду старшокласників ліцею медико-біологічного профілю; розроблено і диференційовано впроваджено інтегровані спецкурси. Таким чином, проводився формувальний етап експерименту, на якому використовувались обґрунтовані педагогічні впливи з метою формування екологічного світогляду старшокласників у навчально-виховному процесі експериментальних груп, уточнювались їх зміст і засоби реалізації.

На третьому етапі дослідження (2004-2005 рр.) проведено підсумкові контрольні зрізи і спостереження, здійснено статистичну обробку отриманих експериментальних даних, їх порівняння, якісний аналіз та інтерпретація; проведено експертну оцінку в експериментальних групах; формулювались висновки дисертаційного дослідження.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження

Вперше обґрунтовано педагогічні умови та розроблено модель формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею; здійснено екологізацію навчально-виховного процесу медико-біологічного ліцею на основі інтегративного підходу з охопленням загальноосвітньої і спеціальної, змістової і методичної складових; визначено критерії і рівні сформованості екологічного світогляду старшокласників.

Удосконалено систему екологічно спрямованої науково-дослідницької і практичної діяльності старшокласників на засадах індивідуального та творчого підходів; уточнено поняття “екологічний світогляд старшокласників”. Подальшого розвитку набули технології формування екологічного світогляду старшокласників.

Практичне значення дослідження полягає у розробці конкретних засобів формування екологічного світогляду у старшокласників медико-біологічного ліцею; диференційованих програм спецкурсів інтегративного екологічного змісту і технологій їх вивчення; змісту і методики проведення науково-дослідницької і практичної природоохоронної діяльності старшокласників; методичних рекомендацій для вчителів стосовно застосування обґрунтованих умов і технологій формування у старшокласників екологічного світогляду; методики визначення сформованості у старшокласників екологічного світогляду. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані вчителями середніх загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, працівниками позашкільних навчальних закладів, викладачами і студентами вищих навчальних закладів, у післядипломній освіті і перепідготовці педагогічних кадрів з проблем формування екологічного світогляду учнів старших класів.

Наукові положення дослідження, розроблені навчально-методичні матеріали впроваджено у навчально-виховний процес Луганського інституту післядипломної освіти, на курсах підвищення кваліфікації вчителів, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл I-II ступенів м. Луганська, Слов'яносербського району (довідка № 002 від 24.01.06 р., довідка № 241 від 23.01.06 р., довідка № 4 від 13.01.06 р., довідка № 4 від 13.01.06 р., довідка № 004 від 26.01.06 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; застосуванням комплексу методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті і завданням; єдністю теоретичних і емпіричних методів дослідження; кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, застосуванням методів математичної статистики; позитивними результатами використання у навчально-виховному процесі загальноосвітніх ліцеїв авторських технологій формування у старшокласників екологічного світогляду. педагогічний старшокласник ліцей екологічний

Особистий внесок здобувача. У статті, що опублікована у співавторстві, дисертантові належить розробка педагогічних аспектів проблеми збереження довкілля.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні науково-методичні положення і висновки дослідження обговорювались на педагогічних радах, засіданнях методичних об'єднань, доповідались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2001), „Екологічна освіта: проблеми і шляхи їх рішення” (Київ, 2002); “Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” ( Київ, 2005).

Матеріали дисертаційного дослідження також заслухано на обласних науково-методичних семінарах: “Екологічні аспекти шкільної хімічної освіти” (Луганськ, 2002), „Сучасні технології навчання” (Луганськ, 2002); „Розвиток творчої особистості учня шляхом екологічної освіти” (Луганськ, 2004); засіданнях методичного об'єднання вчителів, що працюють за проблемою „Формування екологічного світогляду на уроках і в позакласній роботі у навчальних закладах медичного профілю” (Луганськ, 2004). Розроблену на основі педагогічних умов і особистісно орієнтованих технологій модель формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею відзначено дипломом Всеукраїнського конкурсу „Учитель року” в номінації „Вчитель хімії”. Досвід роботи з формування екологічного світогляду узагальнюється Луганським Інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Основні результати дослідження висвітлені у 6 публікаціях, з яких 5 одноосібних надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (229 найменувань, із них 7 - іноземними мовами), додатків.

Загальний обсяг дисертації становить: 267 сторінок, з них основного тексту - 186 сторінок. Дисертація містить 7 таблиць, 3 схеми, 10 діаграм на 18 сторінках.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження і наукові доцільність вибору теми, визначено його об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, завдання, розкрито методологічні основи, обґрунтовано методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, вірогідність результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теорія і практика формування екологічного світогляду старшокласників” узагальнено результати філософських, психолого-педагогічних досліджень з проблеми, уточнено характеристики екологічного світогляду, розкрито його сутність, структуру, критерії та рівні сформованості стосовно старшокласників; окреслено напрями вдосконалення формування означеного особистісного утворення на основі вивчення його стану у масовій педагогічній практиці та передовому досвіді.

У філософії поняття “світогляд” характеризується як система уявлень про світ і місце в ньому людини, відношення людини до навколишнього світу і самої себе, а також основні життєві позиції та установки людей, їх переконання, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації. Світогляд визначається як засіб діяльного ставлення до світу, його духовно-практичного освоєння.

Частиною світогляду є також відношення “людина природа”. Враховуючи загально-філософські положення, з урахуванням світоглядної функції екології, екологічний світогляд визначається нами як аспект цілісного світогляду, що відображає проблеми безпосередньої та опосередкованої взаємодії людини з природним оточенням. Екологічний світогляд зберігає структуру і характерні ознаки світогляду (цілісність, системність, суб'єктивність) і розглядається у дослідженні як система знань, уявлень, поглядів, переконань, ідеалів екологічного характеру, синтезованих і усвідомлених світоглядних ідей, моральних оцінок, досвіду і ставлення людини до природи, які інтегрують особистісно значущу систему екологічних цінностей, що визначають спрямованість усього життя і діяльності людини.

По відношенню до природи відзначають наявність двох парадигм: антропоцентризму та екоцентризму. Екоцентричний тип екологічного світогляду характеризує екологічний імператив: відсутність протиставлення людини й природи, сприйняття природних об'єктів як повноправних суб'єктів взаємодії; збалансованість прагматичної і непрагматичної взаємодії з природою. Антропоцентричний екологічний світогляд характеризує прагматичний імператив: як вища цінність виступає людина, що стоїть на вершині ієрархічної будови світу; світ людей протистоїть світу природи; сутність їх взаємодії виражається поняттям „використання”; етичні норми діють лише стосовно світу людей.

Проведене нами дослідження ґрунтується на екоантропоцентричній парадигмі, що передбачає таку єдність екологічного і антропологічного аспектів, за якої жодна зі складових („еко” чи „антропо”) не претендують на пріоритетність стосовно іншої. Така парадигма слугує основою гармонізації взаємодії людини і природи.

Проблема формування світогляду в педагогіці представлена у роботах Є.А.Дурманенко, В.Р.Ільченко, Л.М.Потапюк, В.О.Романова, Л.О.Хомич, О.А.Шаповал та ін.; психологічні аспекти досліджені Б.Г.Ананьєвим, І.Д.Бехом, І.С.Коном, О.М.Леонтьєвим. Для дослідження значущими є також роботи з екологічної освіти і виховання, формування екологічної культури особистості (А.Н.Захлєбний, І.Д.Звєрєв, С.Г.Лєбєдь, Т.М.Ліханова, Г.П.Пустовіт, Н.А.Пустовіт, П.В.Самойленко, А.Й.Сиротенко, І.Т.Суравєгіна та інш.). У цих роботах обґрунтовані зміст, форми, технології екологічної освіти учнів різного віку, критерії та рівні сформованості екологічно значущих рис особистості. Оскільки для старшокласників характерно переважання естетичних мотивів ставлення до природи, суттєвими є загальнотеоретичні положення щодо взаємозв'язку естетичної та екологічної підготовки, представлені у дослідженнях Г.С.Тарасенко.

Таким чином, створені необхідні теоретичні основи для проведення подальших досліджень.

Відповідно до структури екологічного світогляду та його компонентів (пізнавальний, ціннісний, діяльнісний та мотиваційно-переконавчий) визначено критерії його сформованості, до яких належать: уявлення про цілісність світу, поняття про природні явища, екологічні проблеми; інформованість, вміння самостійно аналізувати екологічні ситуації (пізнавальний компонент); ціннісні міркування, духовні почуття, пов'язані з природою (ціннісний компонент); участь у мотивованій суспільно-корисній діяльності екологічного напряму (діяльнісний компонент); співвіднесення потреб та екологічних норм (мотиваційно-переконавчий).

У дослідженні визначено рівні сформованості екологічного світогляду: стійкий, нестійкий (суперечливий), природоспоживацький.

Стійкий рівень екологічного світогляду характеризується: уявленнями старшокласників про цілісність світу, людину як біосоціальну істоту; усвідомленням культурно-історичного взаємозв'язку і зумовленості практичного, теоретичного і духовного освоєння світу; інформованістю про основні екологічні проблеми сучасності, співпереживанням у зв'язку з деструктивними змінами у довкіллі; вмінням самостійно аналізувати екологічні ситуації, здійснювати оцінно-рефлексивні дії; здатністю регулювати власне споживання, засудженням порушень норм і правил поведінки у природі; участю у екологічній діяльності; цілком визначеними уявленнями про участь у вирішенні екологічних проблем у майбутній професійній діяльності.

Ознаки нестійкого (суперечливого) рівня екологічного світогляду: сприйняття світу як цілісності і уявлення про людину як його частину, проте нечіткі уявлення про майбутнє людства і природи, роль людини у збереженні цивілізації; визнання необхідності співпереживання стосовно інших людей і природи, однак недооцінка особистої причетності і відповідальності за стан довкілля; ситуативний характер співпереживання стосовно деструктивних змін у природі; утруднення у самостійному аналізі екологічних ситуацій, оцінно-рефлексивних діях; ситуативна організація власної життєдіяльності під впливом природоспоживацьких стереотипів; наявність поряд з екологічними інших мотивів участі у природоохоронній діяльності; нечіткі уявлення про роль у вирішенні екологічних проблем у професійній діяльності.

Природоспоживацький рівень екологічного світогляду характеризують: сприйняття світу як розрізнених частин, а людини - як істоти, відчуженої від природи і не зобов'язаної їй співпереживати; фрагментарна інформованість про екологічні проблеми, неусвідомленість відповідних понять, відсутність інтересу до стану довкілля, майбутнього цивілізації; невміння аналізувати екологічні ситуації, здійснювати оцінно-рефлексивні дії; незнання і недотримання екологічних вимог у власній життєдіяльності; відсутність бажання брати участь у природоохоронній діяльності, невизначеність власної ролі у вирішенні екологічних проблем.

Наведені характеристики було покладено в основу визначення динаміки змін у формуванні екологічного світогляду кожного учня і перевірки ефективності авторської методики формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею.

Дослідження стану сформованості екологічного світогляду старшокласників відбувалося у перебігу констатувального експерименту. Серед закладів, залучених до цієї роботи, два ліцеї інтернатного типу (медико-біологічний та військовий), а також спеціалізована школа № 5 з профільним навчанням (природничий профіль). Таким чином, експериментальні заклади споріднені за організацією та змістом навчально-виховного процесу.

Емпіричні дані зібрано за допомогою анкетування учнів. Питання в анкетах були згруповані у чотири змістових блоки: пізнавальний, ціннісний, мотиваційно-переконавчий та діяльнісний - відповідно до основних компонентів структури екологічного світогляду.

Аналіз одержаних даних засвідчив, що тільки 37,0% респондентів свідомо визнають руйнування в природі і вірять у можливість змін на краще; учні медико-біологічного ліцею віддають перевагу природничим наукам і вірять, що саме ці науки допоможуть знайти своє місце у світі (79,5%), навпаки - учні військового ліцею та СШ № 5 віддали перевагу гуманітарним предметам (85,1%). Для визначення ціннісного компоненту екологічного світогляду використали методику ранжування цінностей. Результати підтвердили переважання естетичних цінностей у ставленні старшокласників до природи.

У ході констатувального експерименту було також застосовано експертну оцінку за основними показниками, які характеризують компоненти структури екологічного світогляду. Відповідно до методики рівень сформованості екологічного світогляду кожного учня визначався за формулою:

Y = a·x

У розгорнутому вигляді:

Yk = ai·xi +…an·xn

де Xi…Xn - аспекти (показники) екологічного світогляду

ai… an - коефіцієнти, в залежності від оцінки в балах (0-4)

k - кількість респондентів

За результатами інтегрованої експертної оцінки учнів медико-біологічного ліцею (9-11 класи) стійкий рівень екологічного світогляду визначений у 15,0%, нестійкий (суперечливий) - у 55,0%, природоспоживацький - у 30,0% старшокласників. Відповідно у військовому ліцеї (9-11 класи) стійкий рівень екологічного світогляду мають теж 15,0%, нестійкий - 52,0%, природоспоживацький - 34,0% старшокласників. У спеціалізованій школі № 5 з профільним навчанням м. Луганська стійкий рівень екологічного світогляду виявляють 12,0%, нестійкий - 49,0%, природоспоживацький - 39,0% старшокласників.

Отже, результати в обох ліцеях інтернатного типу приблизно однакові. Результати, одержані у спеціалізованій школі № 5 з профільним навчанням, відрізняються від ліцеїв показниками стійкого рівня (на 3,0%); старшокласники СШ № 5 мають більш високий показник природоспоживацького рівня екологічного світогляду (39,0%), що пояснюється більш прагматичною спрямованістю навчання, іншими особливостями навчально-виховного процесу.

У ході констатувального експерименту було також визначено, що програми з хімії та біології у медико-біологічному ліцеї (4 год. на тиждень) та СШ № 5 (5 годин на тиждень) майже подібні, але варіативна частина навчального плану відрізняється спецкурсами та факультативами. У військовому ліцеї з посиленою фізичною підготовкою хімія та біологія викладаються за звичайними програмами (2 год. на тиждень), вивчається біологія з основами екології; більше часу приділяється фізиці (5 год. на тиждень), фізичній культурі (4 год.); варіативна складова наповнюється вивченням психології та військовою підготовкою. У цих навчальних закладах окремий предмет “Екологія” не вивчається, відсутній він також у варіативній частині.

Таким чином, звичайне накопичення природничих та екологічних знань не забезпечує перетворення їх у якісно нову форму - світогляд старшокласників; низький рівень сформованості структурних складових екологічного світогляду (екологічних знань, поглядів, переконань, цінностей, участі у природоохоронній діяльності) позначається на світоглядній системі особистості.

У другому розділі „Педагогічні умови формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею” обґрунтовано модель формування екологічного світогляду, що охоплює відповідні умови та технології формування екологічного світогляду старшокласників у ліцеї. А саме: інтеграція та диференціація змістової та процесуальної, загальноосвітньої та спеціальної складових навчально-виховного процесу; організація системи екологічно спрямованої науково-дослідницької та практичної природоохоронної діяльності старшокласників на засадах індивідуального та творчого підходів. Ці умови забезпечуються завдяки особистісно орієнтованим педагогічним технологіям.

Інтеграція та диференціація екологічної освіти охоплюють зміст загальноосвітніх та спеціальних предметів і технології навчально-виховного процесу. Інтегрований підхід передбачав екологізацію змісту освіти у медико-біологічному ліцеї на єдиній теоретичній основі. Екологічні відомості диференційовано включено до навчальних предметів природничого та гуманітарного циклу у логічному зв'язку з основним навчальним матеріалом. Визначальним у інтеграції технологій є їх спрямованість на розвиток ціннісного ставлення до природи, критичного мислення, формування екологічної позиції старшокласників.

Обґрунтовані підходи найбільш послідовно впроваджено через комплекс інтегрованих спецкурсів “Людина як частина природи”, що складається з трьох варіативних курсів:

Глобальні екологічні проблеми. Орієнтація на збалансований розвиток суспільства для 10-х класів науково-експериментального напряму.

Збереження здоров'я людини як екологічна проблема для 11-х класів медичного напряму.

Дослідження й виробництво лікарських речовин і охорона навколишнього середовища для 11-х класів технолого-фармацевтичного напряму.

Спецкурси побудовані за модульним принципом, що створює додаткові можливості для їх диференційованого запровадження.

З метою підвищення ефективності впливу спецкурсів на процес формування екологічного світогляду старшокласників у навчально-виховному процесі використовували диспути, турніри, рольові ігри, проблемні ситуації, прогнозування, практичні та лабораторні роботи, підсумкові конференції, екскурсії. Доведено продуктивність занять з узагальнення та систематизації знань, а також турнірів як форми урочної та позаурочної діяльності.

Можливості ліцею інтернатного типу сприяли забезпеченню єдності виховних впливів у навчальному процесі і позакласній діяльності. Зокрема, доведено позитивний вплив науково-дослідницької та практичної природоохоронної роботи на формування екологічного світогляду старшокласників. У змісті цієї роботи враховувались регіональні екологічні особливості і професійна спеціалізація ліцеїстів, їх особисті нахили та інтереси; у основу її організації покладено співробітництво з профільними ВНЗ, державними установами і громадськими екологічними організаціями.

Науково-дослідницька та практична природоохоронна діяльність тісно взаємопов'язані за змістом та організацією: практична діяльність базується на використанні результатів наукових досліджень і, в свою чергу, забезпечує збір фактів, що потребують наукового аналізу чи експериментування (схема 1).

Ефективність запропонованих педагогічних умов і технологій формування екологічного світогляду перевірено у формувальному експерименті. Участь у ньому брали всього 450 учнів трьох навчальних закладів: медико-біологічного ліцею (185 учнів - експериментальні групи (ЕГ); військового ліцею та спеціалізованої школи № 5 I-III ступенів з профільним навчанням (265 учнів) - контрольні групи (КГ, КГ-1), 60 вчителів, 120 батьків.

Протягом 2001-2005 років ЕГ послідовно працювали згідно з передбаченими у моделі педагогічними умовами і технологіями формування екологічного світогляду старшокласників. Відповідно до науково обґрунтованої моделі формування екологічного світогляду старшокласників використовувалася варіативна складова освіти: протягом трьох років впроваджувались інтегровані спецкурси “Людина як частина природи” (10-11-ті кл.); реалізовувалась відповідна система у позаурочній роботі.

Схема 1 Модель формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею

Размещено на http://www.allbest.ru/

У контрольних групах (КГ військового ліцею) частково впроваджувалась модель формування екологічного світогляду старшокласників, активно проводилася науково-дослідницька робота учнів і вчителів. Було започатковано викладання спецкурсів “Людина як частина природи”, але часу на їх викладання відведено менше. Епізодично проводилися спільні екологічні заходи.

Контрольні групи (КГ-1 спеціалізованої школи № 5 з профільним природничим навчанням) мали значний обсяг предметів з окремих природничих наук (хімії і біології) та спецкурсів, тому викладання спецкурсів “Людина як частина природи” відбувалося факультативно, для незначної кількості учнів 10-11-х класів. Модель формування екологічного світогляду старшокласників впроваджувалася частково, але більшість старшокласників СШ № 5 брали участь у масових заходах, окремих етапах науково-дослідницької роботи. У навчальних закладах, де були контрольні групи, активізувалася співпраця з педагогічними колективами, навчально-методичними об'єднаннями.

Для визначення ефективності розроблених спецкурсів застосовувалися експертні оцінки з використанням коефіцієнта конкордації. Одержані коефіцієнти конкордації 0,85-0,88 свідчать про значне узгодження експертів (серед них - вчителі, методисти) щодо позитивної оцінки змісту та структури спецкурсів “Людина як частина природи”.

Динаміку змін у сформованості екологічного світогляду старшокласників з'ясовували за допомогою тестування, бесід зі школярами і вчителями, а також експертних оцінок. Частину контрольних матеріалів, апробованих у констатувальному експерименті, використано також у формувальному.

Здобуті емпіричні дані свідчать, що стійкий рівень екологічного світогляду сформовано у 26,0% старшокласників експериментальних груп (ЕГ), 17,0% контрольних груп (КГ) і 13,0% (КГ-1).

Рівень суперечливого (нестійкого) екологічного світогляду у всіх групах переважає: 54,0% (ЕГ), 52,0% (КГ), 48,0% (КГ-1). Суттєво змінилися показники природоспоживацького рівня екологічного світогляду: 20,0% (ЕГ) проти 30,0% в констатувальному експерименті; 31,0% (КГ) проти 34,0% у констатувальному експерименті; в КГ-1- дані залишилися без змін.

Позитивна динаміка зростання стійкого рівня екологічного світогляду та одночасного зменшення показників природоспоживацького рівня сформованості екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею.

Упродовж дослідження відбулися також якісні зміни у світогляді старшокласників медико-біологічного ліцею, що виявились у підвищенні інтересу та активній природоохоронній діяльності. Випускники продовжують співпрацювати з педагогами та старшокласниками ліцею у природоохоронній діяльності, екологічних експедиціях, ініціюють створення екологічних стежин, здійснення інших спільних заходів.

Для з'ясування впливу проведеної роботи та отримання більш об'єктивних даних додатково в експериментальних групах проведено дослідження з використанням методу експертної оцінки. Були розроблені спеціальні індивідуальні картки старшокласників, де зафіксовані рівні екологічного світогляду (стійкий, нестійкий, природоспоживацький). Експерти (вчителі, вихователі, класні керівники, батьки) протягом трьох років спостерігали за старшокласниками, починаючи з 9-го класу. Оцінки виставлялися в балах за чотирибальною шкалою (мінімум - 8 балів, максимум - 32). Враховуючи кількість аналізованих ознак, проведена оцінка рівнів екологічного світогляду в балах: 29-32 - стійкий, 15-28 - нестійкий, 8-14 - природоспоживацький.

Результати, отримані у експериментальній групі за допомогою цієї методики близькі, хоча й дещо інші: 24% - стійкий рівень, 52% - нестійкий, 24% - природоспоживацький. Останні дані взято для узагальнення підсумків формувального експерименту. Аналіз здобутих результатів дає підстави констатувати наявність розбіжностей між рівнем сформованості екологічного світогляду старшокласників експериментальних та контрольних груп на момент завершення формувального експерименту. У ЕГ кількість учнів зі стійким рівнем екологічного світогляду збільшилась на 9,0% порівняно з констатувальним, а у КГ - на 2,0%, КГ-1 - на 1,0%. Також на 3,0% у ЕГ зменшилась кількість старшокласників з нестійким рівнем екологічного світогляду, а кількість старшокласників з природоспоживацьким рівнем зменшилася на 6,0%.

У контрольних групах показники виявилися нижчими: в КГ нестійкий рівень екологічного світогляду кількісно не змінився, природоспоживацький зменшився на 2,0%; в КГ-1 нестійкий рівень зменшився на 1,0%, природоспоживацький не змінився. В усіх групах спостерігається зростання стійкого рівня екологічного світогляду.

Таким чином, ефективність обґрунтованих умов і технологій формування екологічного світогляду старшокласників підтверджена експериментально.

Висновки

Результати дослідження свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань, підтвердження гіпотези є підставою для висновків:

Екологічний світогляд розглядається в дослідженні як сукупність знань, уявлень, поглядів, переконань, ідеалів, моральних оцінок відносно навколишнього середовища, природи загалом, які інтегруються в особистісну систему екологічних цінностей, що визначають напрям життя і діяльності особистості.

Теоретично та експериментально обґрунтовано актуальність формування екологічного світогляду у старшому шкільному віці на основі даних психологічної науки про відповідну сензитивність цього віку та результатів вивчення стану проблеми у педагогічній науці і практиці.

На основі аналізу наукових джерел визначені основні структурні компоненти екологічного світогляду особистості: пізнавальний, ціннісний, діяльнісний та мотиваційно-переконавчий, відповідно до яких визначено критерії екологічного світогляду (пізнавальний, ціннісний, діяльнісний, мотиваційно-переконавчий). Інтегральними показниками виступають знання, інформованість та уявлення про екологічні проблеми; ціннісні міркування; участь у суспільно-корисній діяльності; мотивованість дій та переконання екологічного напряму. Рівнями сформованості екологічного світогляду старшокласників у дослідженні є стійкий, нестійкий, природоспоживацький. Складено їх типологічні характеристики.

Змодельовано педагогічні умови формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею: інтеграція та диференціація екологічної освіти з охопленням загальноосвітньої та спеціальної, змістової та процесуальної складових навчально-виховного процесу; впровадження особистісно орієнтованих технологій; організація системи екологічно орієнтованої науково-дослідницької діяльності старшокласників на засадах індивідуального та творчого підходів.

Розроблено засоби реалізації обґрунтованих умов та технологій - комплекс модульних спецкурсів екологічного змісту “Людина як частина природи” з урахуванням напрямів підготовки ліцеїстів та система екологічної науково-дослідницької та практичної природоохоронної діяльності старшокласників.

Ефективність обґрунтованих педагогічних умов та технологій формування екологічного світогляду старшокласників перевірено у процесі формувального експерименту протягом 2001-2005 рр. В експериментальних групах (ЕГ), де послідовно реалізовувалися обґрунтовані педагогічні умови і технології, зросла кількість учнів, які мають стійкий рівень екологічного світогляду (на 9,0%). В ЕГ і контрольних групах (КГ, КГ-1) зафіксовано зменшення кількості учнів, які мають нестійкий та природоспоживацький рівень екологічного світогляду. Для ЕГ зменшення показника нестійкого рівня екологічного світогляду на 1,0% (54,0% проти 55,0% у констатувальному експерименті); природоспоживацького рівня - на 6,0% (24,0% проти 30,0% у констатувальному експерименті); у КГ нестійкий рівень кількісно зменшився на 1,0% (51,0% - 52,0%), природоспоживацький рівень - на 3,0% (31,0% -34,0%); в КГ-1 кількість старшокласників з нестійким рівнем екологічного світогляду зменшилася на 1,0%, з природоспоживацьким рівнем не змінилася.

В експериментальних групах одержано більш суттєві зміни, ніж у контрольних.

Дисертаційне дослідження не вичерпує проблеми формування екологічного світогляду старшокласників. Перспективи подальших досліджень пов'язані з обґрунтуванням інших наукових підходів до процесу формування екологічного світогляду учнів у ліцеях, гімназіях, школах; урахуванням гендерної специфіки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Немченко Н.В. Гуманізація навчального процесу в Луганському медико-біологічному ліцеї //Освіта на Луганщині. 1998. № 3 (9). - С. 83-84.

2. Немченко Н.В. Формування екологічного світогляду: до постановки проблеми // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості (теоретично-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді). - Збірник наукових праць. - Київ: Віра Інсайт, 2001. Кн. 1. - С. 124-131.

3. Немченко Н.В. Екологічне виховання учнів медико-біологічного ліцею у процесі вивчення хімії // Освіта Донбасу, 2003. № 1 (96). - С. 39-43.

4. Немченко Н.В. Формування екологічного світогляду школярів. Інтегрований підхід // Освіта Донбасу, 2005. № 4 (111). - С. 55-61.

5. Немченко Н.В. Питання збереження довкілля Луганська та Луганської області (наслідки забруднення навколишнього середовища важкими металами) // Освіта Донбасу, 2005. № 5-6 (112-113). - С. 55-58 (у співавторстві).

6. Немченко Н.В. Педагогічний аспект проблеми формування екологічного світогляду старшокласників //Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - Вип. 18 (113). - Луганськ, 2006. - С. 76-82.

Анотація

Немченко Н.В. Формування екологічного світогляду старшокласників ліцею медико-біологічного профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемі формування екологічного світогляду учнів 10-11-х класів ліцею медико-біологічного профілю.

У проведеному дослідженні під екологічним розуміється світогляд, що формується під впливом екологічних проблем сучасності і розкриває можливі шляхи їх вирішення на основі гармонізації взаємодії людини і природи. У формуванні екологічного світогляду принципового значення набуває збалансоване співвідношення раціонального знання і ціннісного сприйняття природи як основи взаємодії з нею.

Хоча дослідження з вікової психології дають підстави розглядати старший шкільний вік як сензитивний для формування світогляду період, відповідна робота у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється значною мірою спонтанно, без належного наукового обґрунтування.

У результаті проведеного дослідження змодельовано педагогічні умови та особистісно орієнтовані технології формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею: інтеграція та диференціація екологічної освіти з охопленням загальноосвітньої та спеціальної, змістової та процесуальної складових навчально-виховного процесу, що найбільш повно реалізовано у комплексі спецкурсів „Людина як частина природи”; система екологічної науково-дослідницької та практичної природоохоронної діяльності на засадах індивідуального та творчого підходів.

Позитивний вплив обґрунтованих умов і технологій на формування екологічного світогляду ліцеїстів доведено експериментально.

Аннотация

Немченко Н.В. Формирование экологического мировоззрения старшеклассников лицея медико-биологического профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования экологического мировоззрения старшеклассников лицея медико-биологического профиля.

На основе теоретического анализа проблемы уточнены сущность, структура и содержание понятия „экологическое мировоззрение” в контексте возрастных особенностей старшеклассников. Ведущей мировоззренческой идеей исследования является гармонизация взаимодействия человека и природы.

В диссертации обоснованы и разработаны методы изучения сформированности экологического мировоззрения старшеклассников, охарактеризованы типологические характеристики его уровней.

На основании обобщения теоретических и практических предпосылок смоделированы педагогические условия и технологии формирования экологического мировоззрения старшеклассников с учётом особенностей учебно-воспитательного процесса медико-биологического лицея: интеграция и дифференциация общеобразовательной и специальной, содержательной и процессуальной составляющих учебно-воспитательного процесса в лицее; организация системы экологической научно-исследовательской и практической природоохранной деятельности старшеклассников; применением в воспитательном процессе личностно ориентированных технологий.

Реализация первого условия осуществлялась путём экологизации общеобразовательных и специальных предметов; внедрения модульных спецкурсов экологической направленности “Человек как часть природы” с использованием интегрированного и дифференцированного подходов с учетом направлений будущей профессиональной деятельности старшеклассников.

Определяющими в реализации второго условия были индивидуальный и творческий поход, обеспечивающие развитие потребностей и интересов, формирование экологических убеждений старшеклассников. Научно-исследовательская и практическая деятельность старшеклассников осуществлялась в тесном сотрудничестве с медицинским ВУЗом, общественными экологическими организациями.

Личностно ориентированные технологии экологического образования и воспитания старшеклассников внедрялись в процессе реализации всех обоснованных условий.

Эффективность обоснованных педагогических условий и технологий доказана экспериментально.

В медико-биологическом лицее (экспериментальные группы), где обоснованные педагогические условия и технологии реализовывались наиболее полно и последовательно, результаты оказались весомее, чем в контрольных группах. В экспериментальных группах (ЭГ): на 9,0% увеличилось количество учащихся, имеющих устойчивый уровень экологического мировоззрения, в контрольных группах показатель устойчивого экологического мировоззрения по сравнению с констатирующим экспериментом увеличился менее существенно: в (КГ) - на 2,0% и (КГ-1) - на 1,0%.

Изменились также показатели природопотребительского уровня: в ЭГ - уменьшился на 6,0% (24,0% против 30,0% в констатирующем эксперименте). В КГ группах значение этого показателя составило 32,0% (против 34,0% в констатирующем эксперименте), то есть уменьшение составляет 2,0%.

Не изменилось значение природопотребительского уровня экологического мировоззрения в КГ-1 и осталось на уровне 39,0%; по-прежнему остались высокие показатели неустойчивого уровня экологического мировоззрения, уменьшение его значения составило в ЭГ 3,0% (52,0% против 55,0%); в КГ не изменилось (51,0%), а в КГ-1 уменьшение составило 1,0% (48,0% против 49,0%).

Убедительными доказательствами положительных изменений в состоянии сформированности экологического мировоззрения старшеклассников являются активность, добровольность их участия в практической природоохранной деятельности. Таким образом, наблюдается положительная динамика формирования экологического мировоззрения старшеклассников в результате внедрения предложенной модели.

Annotation

Nemchenko N.V. Formation of environmental outlook of senior pupils of the lyceum of the medico-biological profile. - Manuscript.

Thesis for gaining the scientific degree of candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.07 - “Theory and methods of education”. - Institute of the Educational Problems of the AES of Ukraine, Kуiv, 2007.

...