Формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність і доцільність дослідження. Провідним завданням вищої школи в сучасних умовах є підготовка всебічно розвинених фахівців, здатних безупинно поповнювати й поглиблювати свої знання, підвищувати теоретичний і професійний рівень. Національна доктрина розвитку освіти вказує на мету державної політики щодо створення умов для вдосконалення особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Тому одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти є оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу для формування творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти й самореалізації особистості, шляхом інтеграції науки, освіти та виробництва; оперативного і гнучкого оновлення змісту навчального матеріалу.

Формування в майбутніх вчителів трудового навчання дослідницьких умінь до самостійної навчально-дослідницької діяльності стає необхідним для вирішення сучасних суперечностей між вимогами навчально-дослідницької діяльності і наявним рівнем готовності студентів до самостійної дослідницької діяльності; між потенційними можливостями творчої підготовки фахівців у вищих педагогічних закладах та їх недостатньою реалізацією; між необхідністю підвищення рівня готовності до навчально-дослідницької діяльності майбутніх учителів трудового навчання і відсутністю науково обґрунтованої системи їх підготовки; між швидкими темпами накопичення науково-педагогічних знань й обмеженими можливостями їх засвоєння майбутнім учителем трудового навчання; між вимогами до вчителів трудового навчання щодо дослідницької діяльності і внутрішніми мотивами особистості студентів, їх потребами та особливостями.

У зв'язку з цим особливої ваги набуває дослідницька діяльність, яка здійснюється протягом усього періоду навчання у вищому педагогічному закладі освіти.

При безумовній важливості цих досліджень ступінь розробки проблеми формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання є недостатнім, вимагають обґрунтування педагогічні умови, складові формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання освітньої галузі “Технологія”. Це приводить до виникнення суперечностей між потребами суспільства у компетентних фахівцях та практикою підготовки у вищих навчальних закладах, зокрема, між:

ь низьким рівнем сформованості дослідницьких умінь та характером ставлення студентів до творчої та пошукової навчально-дослідницької діяльності,

ь теоретичним потенціалом навчально-дослідницької діяльності та її практичною реалізацією,

ь необхідністю координації наукової творчості студентів із загальним напрямом науково-дослідної роботи кафедр і реальним станом її організації.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, необхідність розв`язання протиріч і зумовили вибір теми дослідження “Формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання”.

Об`єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх вчителів трудового навчання.

Предмет дослідження - формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці ефективності складових формування дослідницьких умінь у студентів педагогічних ВНЗ.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання значно підвищиться при забезпеченні таких педагогічних умов: актуалізація змісту навчально-дослідницької діяльності студентів в плані її професійної спрямованості; доцільне поєднання різних видів й організаційних форм дослідницької діяльності; використання диференційованих завдань професійно орієнтовного характеру, що підвищують дослідницьку активність студентів; диференційований підхід до вибору форм і методів педагогічного впливу на студентів, які знаходяться на різних рівнях готовності до навчально-дослідницької діяльності.

Відповідно до об`єкта, предмета, мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу літератури, вивчення досвіду роботи у вищих навчальних закладах, виявити ступінь розробленості проблеми.

2. Визначити критерії та показники рівнів сформованості дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

4. Теоретично розробити модель навчально-дослідницької діяльності майбутніх учителів трудового навчання.

5. Розробити методику формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання освітньої галузі “Технологія”.

1. Теоретичні основи навчально-дослідницької діяльності студентів

Здійснено аналіз сучасного стану проблеми, розкрито психолого-педагогічну сутність формування дослідницьких умінь, проаналізовано стан підготовки студентів до формування дослідницьких умінь, виділено основні принципи системи організації навчально-дослідницької діяльності студентів.

Темп генерації знань став настільки високим, що випускник вищого навчального закладу тільки тоді зможе творчо підійти до розробки сучасних наукових концепцій, коли безпосередньо бере участь у їхній розробці. Принцип сполучення наукової праці з навчанням стає діючим фактором формування фахівця. Участь студентів у науковій праці, уведення дослідницьких елементів у різні форми навчальних занять є ефективним засобом подолання відомого протиріччя між масовим характером підготовки у ВНЗ і потребами розвитку в кожного студента, самостійності й ініціативи, індивідуального професіоналізму й творчих здібностей.

Організація наукової праці студентів має вирішувати такі завдання: глибоке засвоєння ними загальнонаукових дисциплін; сформованість умінь застосовувати отримані знання для вирішення конкретних дослідницьких завдань; розвиток навичок наукових досліджень, оволодіння методикою проведення експерименту; формування умінь вільно орієнтуватися в літературі того або іншого напряму, виступи з доповіддю чи лекцією; формування умінь узагальнювати дані науки з конкретних питань, проблем.

Аналіз джерел з проблем навчально-дослідницької та науково-дослідної діяльності студентів дозволив встановити, що серед її дослідників немає єдиної думки про сутність, зміст і форми, функції, основні ознаки та структурні ланки даної педагогічної категорії. Мають місце різні підходи до визначення і кваліфікації її видів.

У сучасних умовах для майбутнього висококваліфікованого фахівця особливу цінність набувають такі соціальні та особистісно-значущі якості, як готовність до рішучих, цілеспрямованих дій, загострене почуття нового та передового, прагнення до самовдосконалення і творчого пошуку, до підвищення ефективності та якості праці, до використання новітніх інформаційних технологій. Для того, щоб змінити на краще існуюче в підготовці фахівців становище, необхідно інтенсифікувати навчальний процес, посилити його привабливість і результативність не тільки у відношенні до кінцевої мети, але й в усіх формах і методах навчання. Прищеплення студентам цих багато в чому нетрадиційних і складних умінь та навичок вимагає повного перегляду системи підготовки майбутніх фахівців, що має торкнутися усіх сторін навчально-виховного процесу.

Аналіз стану проблеми в науковій літературі свідчить про те, що найбільшу увагу дослідники приділяли змісту і специфіці дослідницької діяльності в цілому. Але розробка методики формування дослідницьких умінь не стала предметом вивчення дослідників. Розуміючи актуальність формування дослідницьких умінь, узагальнення досвіду і перевірки власних методичних розробок ми зробили спробу визначити структуру і конкретизувати зміст навчально-дослідницької діяльності студентів, виходячи із специфіки дослідницької діяльності і вимог, які висунуті сьогодні до особистості вчителя трудового навчання.

З метою оволодіння студентами методами наукового пізнання, дослідницькими вміннями і навичками, формування зацікавленості дослідницькою діяльністю було розроблено „Положення про організацію навчально-дослідницької діяльності студентів у Бердянському державному педагогічному університеті”.

Мотиваційний компонент формування дослідницьких умінь утворює основу для реалізації інших її структурних компонентів. Мотиви можуть носити соціальний та індивідуальний характер. Ведучими мотивами навчально-дослідницької діяльності, як показали в своїх дослідженнях Н. Кузьміна, В. Андрєєв, Л. Кондрашова, О. Ярошенко є особистісні (інтереси в дії).

Змістовно-процесуальний компонент формування дослідницьких умінь - це інформація про види, форми, методи і процеси їх здійснення, а також знання статистичних методів в педагогіці. Система навчально-дослідницької діяльності повинна забезпечувати спочатку пізнавальну і практичну підготовку студентів, а згодом безпосереднє включення до навчально-дослідницької діяльності.

Навчально-дослідницька діяльність студентів покликана:

- озброїти студентів теоретичними основами дослідницької діяльності, знанням методологічних вимог, які застосовуються до досліджень студентів; знанням принципів і методів дослідницької роботи; розумінням практичного значення наукового пошуку у професійній діяльності;

- формувати й розвивати у студентів інтерес та нахил до самостійної творчої і дослідницької діяльності, знайомити їх з актуальними проблемами науки, з новими здобутками, допомогти обрати і сформулювати тему самостійної роботи і дібрати літературу з теми;

- озброїти студентів уміннями, необхідними для здійснення наукової діяльності й підготовки результатів до впровадження (публікації, виступи);

- навчити студентів оформляти роботу відповідно до чинних у наукових дослідженнях вимог.

Сформовані в ході навчально-дослідницької роботи інтереси, знання й уміння студентів по мірі наближення терміну закінчення вищого навчального закладу освіти диференціюються й спеціалізуються, набуваючи великої цінності для творчої професійної діяльності.

При розробці критеріїв повноти сформованості дослідницьких умінь та міри виявлення пізнавальної самостійності студентів надавалася пріоритетність функції набуття знань студентами (див. табл. 1).

Таблиця 1. Рівні сформованості дослідницьких умінь

Аналіз відповідей на анкети студентів різних курсів дозволив зробити висновок, що значні недоліки в організації навчально-дослідницької діяльності студентів знижують рівень формування дослідницьких умінь. У свою чергу, низький рівень обумовлює значні ускладнення при виконанні студентами навчально-дослідницьких завдань, що негативно позначається й на ступені їх інтересу до цієї діяльності. Суттєвими причинами, які обумовлюють недоліки організації НДДС, є слабка практична спрямованість, недостатня інформаційна база, відсутність інтеграції навчання й елементів навчально-дослідницької роботи, недооцінка мотиваційної сфери і форм самостійної та пошукової діяльності, малоефективна реалізація і впровадження результатів проведення досліджень студентами, слабка зацікавленість і відповідальність студентів та викладачів за результати наукового пошуку.

Все це дозволило нам перейти до визначення педагогічних умов формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

2. Формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання

Визначено та обґрунтовано педагогічні умови, розроблена модель навчально-дослідницької діяльності, представлені матеріали формуючого експерименту, охарактеризована методика його здійснення, проаналізовано результати проведеного експерименту.

Встановлено, що розвиток дослідницької самостійності студентів насамперед має відбуватися на основі навчального процесу. У цілому результати першого етапу дослідно-експериментальної роботи підтвердили актуальність теми нашого дослідження, а також забезпечили наукове обґрунтування його концептуальних положень, що у свою чергу, обумовило логіку формувального етапу.

У контексті започаткованого дослідження було визначено головні напрями формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання. Їх сутність полягала в реалізації таких педагогічних умов:

- актуалізація змісту навчально-дослідницької діяльності студентів в плані її професійної спрямованості;

- доцільне поєднання різних видів і організаційних форм дослідницької діяльності;

- використання диференційованих завдань професійно орієнтовного характеру, що підвищують дослідницьку активність студентів;

- диференційований підхід до вибору форм і методів педагогічного впливу на студентів, які знаходяться на різних рівнях готовності до навчально-дослідницької діяльності.

Реалізація основної мети відбувалась у цілісному навчально-виховному процесі вищого навчального закладу та здійснювалась в три етапи. На першому етапі (I-II курси) визначено здібності і творчі можливості кожного студента і на цій підставі складався індивідуальний план професійної підготовки до навчально-дослідницької діяльності. Планом передбачено розвиток загальних здібностей студента та формування навичок організації і проведення навчально-дослідницької діяльності. Формувалися навички проведення дослідницької роботи й розвивалися основні якості творчої особистості в галузі педагогіки і психології. Загальні здібності та якості розвивалися за допомогою спеціально розроблених вправ і завдань. Основна увага приділялась розвитку наукової інтуїції, уяви, вмінню нестандартного мислення.

На наступному етапі підготовки (III курс) студентів знайомили з методами організації і проведення наукових досліджень на лабораторних і практичних заняттях із фундаментальних та професійно-орієнтовних дисциплін. Вони виконували завдання на розвиток уяви, інтуїції, вмінь спостерігати, які зміни відбуваються, якщо змінюються параметри розрахунків. Відбувався подальший розвиток творчих здібностей студента, вдосконалювалися навички проведення наукових досліджень.

На третьому етапі (IV-V курси) формувались експериментальні вміння й навички проведення науково-методичних досліджень, експериментальної перевірки ефективності застосовуваних методів і прийомів наукових досліджень, які формуються шляхом виконання дослідницьких завдань під час проходження студентами практик.

Форми організації та види навчально-дослідницької діяльності (табл. 2).

Таблиця 2. Форми організації та види навчально-дослідницької діяльності студентів

Вивчення динаміки й ефективності формувального експерименту містило: первинну оцінку зацікавленості студентів у дослідницькій діяльності (констатувальний експеримент); відстеження процесу оволодіння студентами необхідними знаннями й уміннями, встановлення й оперативне усунення недоліків підготовки (поточний контроль); загальну оцінку підготовки і рівнів сформованості дослідницьких умінь (підсумковий контроль). Для визначення вибіркової сукупності респондентів експериментальної групи ми виходили з необхідності простежити динаміку змін у кожному з виділених рівнів сформованості дослідницьких умінь протягом всього періоду навчання у вузі, тому експериментальну та контрольну групи склали студенти першого курсу індустріально-педагогічного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Навчання в експериментальних групах (ЕГ) здійснювалося на основі розробленої методики з дотриманням визначених педагогічних умов щодо організації навчально-дослідницької діяльності студентів, а в контрольних групах (КГ) заняття проходили за традиційною методикою. Перевірка ефективності реалізації запропонованої нами методики, вивчення зазначених показників здійснювалась нами за допомогою методів і діагностичних методик, що використовувалися на констатувальному етапі дослідження, а також за результатами виконання контрольних робіт, заліків та іспитів, вирішення дослідницьких завдань. Узагальнений підсумок дослідно-експериментальної роботи з формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання подано в таблиці 3.

Таблиця 3. Динаміка росту сформованості дослідницьких умінь

Отримані результати продемонстрували, що група, яка була контрольною не виявила прогресивної динаміки. Більшість студентів так знаходиться на низькому рівні сформованості дослідницьких умінь. Стосовно експериментальної групи відзначимо, що студенти в кількості 20% з низького рівня перейшли на середній рівень сформованості, а 11% студентів з середнього рівня піднялися до високого. Останні 32%, які залишились на низькому рівні - це студенти, які ще нехтують знаннями та недосконало володіють науковим пізнанням. Отже, зміни в експериментальних групах указують на суттєвий вплив обґрунтованих педагогічних умов, а також розробленої нами моделі навчально-дослідницької діяльності, які в сукупності складають відповідну систему, яка забезпечує якісне формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

Перевірка достовірності результатів експерименту за допомогою математичної обробки підтвердила, що отримані результати не обумовлювалися випадковістю, а є результатом запропонованої нами методики формування дослідницьких умінь у процесі навчально-дослідницької діяльності студентів.

Висновки

висококваліфікований педагогічний дослідницький

У дослідженні проведено теоретичне узагальнення аспектів проблеми, обґрунтовано нові підходи до формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання, що виявляється у визначенні педагогічних умов даного процесу дослідження. Отримані результати проведеного дослідження підтвердили гіпотезу й дали змогу сформулювати наступні висновки:

1. Система формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання будується на закономірностях навчально-дослідницької діяльності і передбачає створення оптимальних педагогічних умов, найважливішими з яких є: актуалізація змісту навчально-дослідницької діяльності студентів в плані її професійної спрямованості; доцільне поєднання різних видів і організаційних форм дослідницької діяльності; використання диференційованих завдань професійно орієнтовного характеру, що підвищують дослідницьку активність студентів; диференційований підхід до вибору форм і методів педагогічного впливу на студентів, які знаходяться на різних рівнях готовності до навчально-дослідницької діяльності.

2. Специфіка підготовки майбутнього вчителя трудового навчання полягає в тісній взаємодії всіх форм дослідницької діяльності, що дає змогу за період навчання сформувати дослідницькі уміння.

3. Основу системи формування дослідницьких умінь становлять такі чинники: студент (його переконання, мотиви, потреби, інтереси, самосвідомість та ідеали); педагог (його професійна спрямованість, компетентність, професійно-важливі якості, розвинений інтелект); педагогічні впливи (методи, форми, засоби); науково0методичне забезпечення; оцінка і корекція результатів формування дослідницьких умінь (критерії, рівні).

4. Відповідно до теоретичної і практичної складових сформованості дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання визначено рівні сформованості: алгоритмічний, частково-пошуковий та креативний. Алгоритмічний рівень передбачає зовнішню регуляцію процесу дослідження з боку викладача, покрокове формування дослідницьких умінь, низький ступінь виявлення пізнавальної самостійності. Частково-пошуковий рівень характеризується більшим рівнем саморегуляції пошукової роботи, частковим керівництвом з боку викладача, ознайомленням студентів із технологією дослідження, опануванням "базових" дослідницьких умінь. Креативний рівень потребує повної саморегуляції творчої діяльності, вільного оперування дослідницькою роботою, широкої комбінації методів наукового пізнання.

5. Позитивна динаміка рівнів сформованості дослідницьких умінь, яка зафіксована результатами формувального експерименту, дає підставу вважати, що обрано адекватно вихідну методологію, визначені мета та завдання досягнуті, сукупність одержаних наукових висновків має важливе значення для теорії і методики професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

6. Розроблена і впроваджена у практику модель навчально-дослідницької діяльності студентів дала змогу зосередити увагу на необхідності доповнення змісту навчальних дисциплін завданнями дослідницького характеру. При цьому набуває важливого значення врахування спрямованості навчального матеріалу на формування дослідницьких умінь. Ефективність запропонованої моделі підтверджено експериментальною перевіркою.

7. Кількісні і якісні результати експериментальної роботи свідчать, що за всіма параметрами відбулися статистично достовірні зміни рівня якості сформованості дослідницьких умінь, що дає підставу зробити висновок про ефективність обраної методики підготовки майбутнього вчителя трудового навчання.

8. Репрезентоване дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а прогнозує необхідність подальших наукових пошуків. Детальнішого вивчення потребують питання розробки та впровадження нових технологій формування дослідницьких умінь, ролі дослідницької діяльності в професійній соціалізації вчителя трудового навчання.

Література

1. Рогозіна О.В. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів трудового навчання у процесі навчально-дослідницької діяльності: Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету, 2005. - № 3. - С. 174-178.

2. Рогозіна О.В. Науково-дослідна діяльність як невід'ємна складова підготовки майбутніх учителів трудового навчання // Імідж сучасного педагога. - 2004. - № 2-3 (41-42). - С. 62-65.

3. Рогозіна О.В. Педагогічні умови формування дослідницьких умінь у процесі науково-дослідної діяльності студентів вищих навчальних закладів // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. - Вип. 36. - Херсон, 2004. - С.283-287.

4. Рогозіна О.В. Формування дослідницьких умінь під час позааудиторної роботи студентів // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - 2004. - № 8. - С.124-128.

5. Рогозіна О.В. Магістратура як форма науково-дослідної діяльності студентів у ВНЗ // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. - Вип. 32. - 2003, С.56-60.

6. Рогозіна О.В. Роль науково-дослідної діяльності в професійній підготовці вчителя: Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету, 2003. - № 4. - С. 139-145.

7. Рогозіна О.В. Роль мотивації науково-дослідницької діяльності в процесі професійної підготовки студентів вищого навчального закладу: Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету, 2002. - № 5. - С. 45-50.

8. Рогозіна О.В. Проблеми вдосконалення навчального процесу засобами новітніх технологій // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2000. - № 6. - С.172-175.

Размещено на Allbest.ru