Навчання дошкільників засобами гри

У середній групі вихователь активно керує дидактичною грою. Тут гра ширше використовується як засіб формування дитячого спілкування, закріплення норм і правил поведінки не тільки в грі, але й поза нею, як засіб розвитку в дітей інтересу до явищ навколишнього життя, а так, же підготовки дітей до школи. Таким чином, дидактична гра допомагає зробити навчальний матеріал захоплюючим, створити радісний робочий настрій. У дидактичних іграх відбувається засвоєння навчальних знань, умінь і навичок, а також розвиваються всі психічні процеси дітей, їхня емоційно-вольова сфера, здатності й уміння.

Не зайво буде помітити, що проводити розвиваючі дидактичні ігри краще із групою дітей, тому що саме колективні ігри здатні набагато краще розвити не тільки інтелектуальні здатності дитини, але й колективний дух.

Як показують численні дослідження в цій області, діти дошкільного й молодшого шкільного віку краще засвоюють будь-який матеріал у колективі. Тому доброю традицією у вашому домі можуть стати дитячі свята, ігри, змагання. Причому виховний процес у таких умовах протікає не тільки в руслі розвитку різних розумових і творчих здатностей дітей, але й у руслі дитячій і дорослої дружби.

2.3 Вплив гри на оволодіння старшими дошкільниками навичками навчальної діяльності

У ході нашого дослідження виявилося, що відбулися істотні позитивні зміни в розумовому розвитку у експериментальної групи дошкільників за допомогою використання системи дидактичних ігор як одного із засобів розумового виховання, а також при використанні всіх засобів корекційного педагогічного впливу.

Для підтвердження цього, приведемо графічне зображення динаміки змін у рівнях розумового розвитку дітей експериментальної групи.

Діаграма 3. Зміни у рівнях розумового розвитку дошкільнят 5-го року життя до та після проведення серії навчальних занять з використанням дидактичних ігор

Вищесказане свідчить про те, що дидактичні ігри стимулюють пізнавальну діяльність і є дуже важливими для розумового розвитку дітей дошкільного віку. Це складна інтелектуальна діяльності виконується дітьми з великим інтересом, що створює умови для саморозвитку, саморуху дитячого мислення. При побудові моделі діти використовують уже наявні знання, а, втілюючи свій задум у процесі сюжетно-рольової гри, діти часто відкривають нові для себе знання й способи розумової діяльності (Гра «Місто будівельників»). Зміст дидактичних ігор формує в дітей правильне відношення до явищ громадського життя, природи, до предметів навколишнього світу, систематизує й поглиблює знання про Батьківщину, професію, трудову діяльність.За допомогою дидактичних ігор вихователь привчає дітей самостійно мислити, використовувати отримані знання в різних умовах відповідно до поставленого завдання. Дидактичні ігри розвивають сенсорні здатності дітей. Процеси відчуття й сприйняття лежать в основі пізнання дитиною навколишнього середовища.

Висновки і методичні рекомендації

Дошкільне дитинство - великий відрізок життя дитини. Умови життя в цей час стрімко розширюються: рамки родини розсовуються до меж вулиці, міста, країни. Дитина відкриває для себе світ людських відносин, різних видів діяльності і суспільних функцій людей. Він випробує сильне бажання включитися в це доросле життя, активно в ньому брати участь, що, звичайно, йому ще недоступно. Не менш сильно дитина прагне і до самостійності.

Дошкільне дитинство - період пізнання світу людських відносин. Дитина моделює їх у сюжетно-рольовій грі, що стає для нього провідною діяльністю. Граючи, він учиться спілкуватися з однолітками. Це також період первісного становлення особистості. Центральними новотворами цього періоду можна вважати супідрядністю мотивів і самосвідомість.

Сприйняття в дошкільному віці утрачає свій початковий афективний характер: перцептивні й емоційні процеси диференціюються. Сприйняття стає осмисленим, цілеспрямованим. У ньому виділяються довільні дії - спостереження, розглядання, пошук. Значний вплив на розвиток сприйняття робить у цей час мова - те, що дитина починає активно використовувати назву якостей, ознак, станів різних об'єктів і відносин між ними. Називаючи ті чи інші властивості предметів і явищ, він тим самим і виділяє для себе ці властивості; називаючи предмети, вона відокремлює їх від інших, визначаючи їхній стан, чи зв'язки дії з ними, - бачить і розуміє реальні відносини між ними. В останні роки практика застосування ігрових завдань визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду, об'єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місця у системі навчання.

Гра дозволяє яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розвивальну, які діють в органічній єдності.

Участь у творчій діяльності забезпечує формування інтелектуальних умінь вищого порядку, оскільки при творчому підході до пізнання вибір методів оволодіння зумовлюється не тільки змістом, але і внутрішніми чинниками, - наявністю припущень, гіпотез.

За своєю суттю дидактичні ігри - це така форма організації навчання, виховання і розвитку особи, яка здійснюється вихователем на основі цілеспрямовано організованої діяльності дітей, яка спочатку мотивована на успіх, здійснюється за спеціально розробленим сценарієм і правилами, максимально спирається на самоорганізацію дошкільників; відтворює або моделює досвід людської діяльності й спілкування.

Проведене дослідження свідчить, що за допомогою правильним чином організованих дидактичних ігор, і зокрема інтелектуальних ігор, можна значно підвищити ефективність процесів формування інтелектуальних умінь молодших школярів, в цілому зробити більш приємним процеси навчання і виховання дитини.

Гра - сучасний засіб діагностики психічного стану дитини, його особового розвитку і чудовий метод корекції тих або інших дефектів, недоліків, відставання в розвитку. Завдяки іграм вдається сконцентрувати увагу і залучити інтерес навіть у самих незібраних дітей дошкільного віку. На початку їх захоплюють тільки ігрові дії, а потім і те, чому вчить та або інша гра. Поступово в дітей пробуджується інтерес і до самого предмета навчання. Таким чином, заняття, які проводяться в ігровій формі, навчать дитину виконувати різні дії, розів'є пам'ять, мислення, творчі здатності.

Результати дітей покращилися:

Низький рівень - зменшився на 2 дитини. Середній рівень - виріс як у цілому по показниках сформованості пізнавальних процесів, так і в окремо взятих показниках (наприклад, елементи логічного мислення з 25% - 4 дитини до 50% - 8 дітей; увага з 18,75 % - 3 дитини до 43,75%-7 дітей і т.д.) Високий рівень - виріс з 0% до 12,5% - 2 дитини; сприйняття з 6,25% - 1 дитина до 62,25% - 10 дітей і т.д.).

На жаль залишилися шестеро дітей на колишньому низькому рівні. Але, зважаючи на те, що експериментальна робота була нетривалою, можна припустити, що при систематичному та цілеспрямованому проведенні занять які містять елементи дидактичних ігор, кількість дітей 5-го року життя, які мають низький рівень розумового розвитку значно зменшиться.

Таким чином, можемо відзначити позитивну динаміку зміни рівня сформованості розумового розвитку у дітей 5-го року життя після проведення серії занять з використанням дидактичних ігор.

У процесі роботи були замічені такий зміни: діти стали більш активними, самостійними і уважними, підвищився рівень сприйняття інформації та запам'ятовування. Деякі помітно розширили свої знання, за рахунок спілкування в грі з іншими дітьми, вони не тільки стали вирішувати завдання без усякої наочної опори, але й самостійно придумувати нові ігри, залучаючи до них і інших дітей.

Зрозуміло, дане дослідження не претендує на досить повне, і питання залишається актуальним. Однак у плані підвищення ролі дидактичних ігор у самостійній пізнавальній діяльності дітей та визначенні їх впливу на підвищення рівня інтелектуального розвитку перероблені відомі методичні аспекти й адаптовані для дітей середнього дошкільного віку в конкретних умовах дитячої установи.

Методичні рекомендації.

Виходячи з аналізу дослідно-експериментальної роботи, можна дійти висновку, що роль дидактичних ігор у розвиткові пізнавальної та інтелектуальної діяльності дітей буде значимою, якщо педагогічна робота з їхнього використання буде носити цілеспрямований і планомірний характер, Для того щоб створити такі педагогічні умови необхідно:

1. Систематично давати дітям можливість використовувати свої знання на практиці;

2. Сприяти самореалізації дітей у різних видах ігрової діяльності;

3. Розвивати пізнавальну діяльність дітей, через нетрадиційний підхід до використання дидактичних ігор у педагогічній діяльності.

Список використаної літератури

1. Актуальні проблеми дошкільного виховання: Міжвуз. зб. наук. праць / А.М. Богуш, Т.І. Поніманська. - Рівне: Рівненський держ. педагогічний ін-т, 2004. - 176 с.

2. Бойченко Н.А., Григоренко Г.И., Коваленко Е.И., Щербакова Е.И. Сюжетно-ролевые игры дошкольников. - К.: Радянська школа, 1982.

3. Бондаренко А.К. Дидактические игры в детском саду. - М.: Просвещение, 1991. - 160 с.

4. Болотин Л.Р., Т.С. Комарова, С.П. Баранов. Дошкольная педагогика - М.: Академия, 1997 - 240 с.

5. Валитова И.Е. Психология развития ребенка дошкольного возраста. Минск, 1997.

6. Ващенко Г. Роль ігрової діяльності у навчанні // Ващенко Г. Загальні методи навчання. - К., 1997. - С. 366-380.

7. Венгер Л. За допомогою наочних моделей. Дослідження розвитку пізнавальних здатностей у дошкільному віці // Дошкільне виховання. - 2005. - № 3. - С. 6-7.

8. Воробьева Е.Н. Изменение форм и содержания познавательной деятельности детей дошкольного возраста на занятиях. - Рязань, 2001. - 79 с.

9. Воспитателю о детской игре.: Пособие для воспитателей детского сада/ Под ред. Т.А. Марковой. - М.: Просвещение, 1982. - 128 с., ил.

10. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6-ти т. - Т. 4, М., 1984.

11. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. // Психология развития. СПб - М. - Харьков - Минск, 2001.

12. Гринченко И.С. Игра в теории, обучении, воспитании и коррекционной работе. Учебно-методическое пособие - М.: «ЦГЛ», 2002. - 80 с.

13. Денисюк О. У центрі уваги - раннє дитинство // Дошкільне виховання. - 2003. - № 8. - С. 10.

14. Дидактические игры и занятия с детьми раннего возраста: Пособие для воспитателей детского сада/ Е.В. Зворыгина, Н.С. Карпинская, И.М. Кононова и др.; Под ред. С.Л. Новоселовой. - 4-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1985. - 144 с., 4 л. ил.

15. Дневник воспитателя: развитие детей дошкольного возраста. / Под ред. О.М. Дьяченко, Т.В. Лаврентьевой - М.: «Издательство ГНОМ и Д», 2000. - 144 с.

16. Запорожець А.В., Венгер Л.А. Формирование восприятие у дошкольников. - М.: Просвещение, 1983. - 364 с.

17. Егорова Э.Н. Психология развития. Харьков, 2003.

18. Зак А.З. «Розвитие интелектуальных способностей у детей 6 -7 лет», - М., 1996.

19. Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста: Кн. для воспитателя дет. cада. - М.: Просвещение, 1989. - 127 с.: ил.

20. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. М., 1988.

21. Колечко В.В. Педагогические условия организации дидактических игр с детьми старшего дошкольного возраста: Автореф. канд. дис. М., 1990.

22. Кононко О.Л. “Психологічні основи особистісного ставлення дошкільника' (системний підхід ), - К. : Стилос, 2002.

23. Коментар до базового компонента дошкільної освіти в Україні. О.Л. Кононко. - К., «Д.в» 2003.

24. Кононко О.Л. “Психологічні основи особистісного ставлення дошкільника' (системний підхід), - К.: Стилос, 2002.

25. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. М., 1971.

26. Леонтьев А.Н. Психическое развитие ребенка в дошкольном возрасте // Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста. М.; Л., 1948. С. 4--15.

27. Михайленко Н., Кустова Н. Разновозрастные игровые объединения детей // Дошкольное воспитание. 1987. № 10. С. 47--50.

28. Михайленко Н.Я. Формирование совместных предметно-игровых действий (ранний возраст) // Дошкольное воспитание. 1987. № 6. С. 46--48.

29. Педагогика раннего возраста, / Под ред. Г.Г. Григорьевой, Н.П. Кочетовой, Д.В. Сергеевой. - М.: Академия, 1998, - 336 с.

30. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -- К., 1997.

31. Содержание и методы умственного воспитания дошкольников / Под ред. Н.Н. Поддьякова. -- М., 1980.

32. Сорокина А.И. Умственное воспитание в детском саду. -- М., 1975.

33. Усова А.П. Обучение в детском саду. -- М., 1981.

34. Хохрякова Ю.М. Методика развития предметной деятельности в раннем возрасте. - Пермь.: ПГПУ 2001. - 233 с.

35. Эльконин Д.Б. Детская психология. М., 1960.

Додаток 1

Методика «Нісенітниці»

Чи так буває?

Інструкція випробуваному.

Дитині пропонується розглянути картинку.

Через 30 секунд експериментатор запитує: «Розглянув?».

Якщо відповідь негативна або невизначена, дається ще час.

Якщо стверджувальна, дитині пропонується розповісти, що намальовано на малюнку.

У випадку утруднення дитині надається допомога:

- Стимулююча. Дослідник допомагає дитині почати відповідати, перебороти можливу непевність. Він підбадьорює дитину, показує своє позитивне відношення до її висловлень, задає питання, що спонукають до відповіді: «Чи сподобалася тобі картинка?», «Що сподобалося?», «Добре, молодець, правильно думаєш»,

- Направляюча. Якщо питань, що спонукають до відповіді виявляється недостатньо, щоб викликати активність дитини, задаються прямі запитання: «Смішний малюнок?», «Що в ньому смішного?»,

- Навчальна. Разом з дитиною розглядається якийсь фрагмент малюнку й виявляється його безглуздість: «Подивися, що тут намальовано?», «А таке може бути в житті?», «Тобі не здається, що тут щось переплутано?», «А ще тут є щось незвичайне?».

Додаток 2

Знаходження відсутніх частин малюнка серед запропонованих на вибір

Додаток 3

Завдання на знаходження предметів, об'єднаних якоюсь загальною ознакою (узагальнення й класифікація):

Додаток 4

Завдання на знаходження закономірностей:

Додаток 5

Методика «Найпростіші умовиводи»

Додаток 6

Завдання на встановлення логічних зв'язків:

Додаток 7

Гра «Місто будівельників»

Дидактичне завдання: дозволяє розкрити творчі здатності.

План міста може включати не тільки архітектуру будинків, але й парків, садів, зон відпочинку, пляжів, ігрових площадок, дорожніх розв'язок. Реалізувати задум дозволяє конструктор. Діти з інтересом будують зазначене на придуманому плані й розповідають, як у місті живе обрана ними лялька або казковий герой. Така гра дуже тривала за часом, і майже завжди потрібно переривати її.

Діти малюють і оформляють настільну гру. Розроблена заздалегідь модель показує, де буде будинок мандрівників, скільки «кроків» від їхнього будинку до лісу, у якому можна заблудитися; де тече ріка, по якій на човні можна спуститися вниз за течією й уникнути безліч пасток; де буде засідка розбійників, або лігвище хижого звіра, біля якого не можна зупинятися фішці, а де заховані скарби, які мандрівники повинні неодмінно відшукати.

Виготовляючи по моделі гру, діти будують будиночки й хатинки з конструктора й ставлять їх на аркуш-основу гри, малюють на цьому аркуші ріку, наклеюють на нього дерева з паперу, відзначають «кроки», по яких будуть іти мандрівники за наказом кубика.

Додаток 8

«Довідайся елементи візерунка»

Дидактичне завдання. Уточнити й закріпити уявлення про основні елементи якогось розпису, учити виокремлювати окремі елементи візерунка, розвивати спостережливість, увагу, пам'ять і швидкість реакції, викликати інтерес до розпису.

Матеріал. Великі картки, прикрашені якимсь розписом, у нижній частині яких три-чотири вільних віконця. Маленькі картки з окремими елементами візерунка, серед яких варіанти розпису, що відрізняються кольором, деталями.

Ігрові правила. Визначити які із запропонованих карток із зображенням елементів розпису підходять до елементів візерунка основної карти.

Хід гри. Одержавши велику карту й кілька маленьких, уважно розглянувши їх, гравці вибирають ті елементи, які зустрічаються у візерунку, і викладають їх у порожні віконця. Ведучий стежить за правильністю виконання завдання.

Варіанти. Гравцям видають більші карти, у ведучого - маленькі. Він показує картки по однієї. У кого із гравців найдеться такий елемент у візерунку на великій карті, забирає його собі. Виграє той, хто швидше збере всі елементи свого візерунка.

Додаток 9

«Доміно»

Дидактичне завдання. Закріпити уявлення про основні елементи якогось розпису, навчити розрізняти й порівнювати їх між собою, правильно називати, розвивати спостережливість, увагу, швидкість реакції.

Матеріал. Картки прямокутної форми, розділені на дві частини. На кожній з них зображений елемент візерунка; варіанти відрізняються кольором, деталями.

Ігрові правила. Гравці викладають картки, щоб зображення якогось елемента точно відповідало тому ж зображенню іншої картки. Виграє той, хто першим викладе всі свої картки.

Хід гри. Беруть участь від двох і більше дітей. Всі картки викладають у центр стола малюнками вниз - це «базар». Кожний гравець набирає певну кількість карток, про що домовляються до початку гри. Першим робить хід той, у кого є картка-дуплет. Наступний гравець знаходить у себе картку з таким же елементом і кладе її до першого. Якщо немає потрібної гравець користується «базаром». Якщо «базар» порожній - пропускає хід. Виграє той, хто раніше інших звільниться від карток.

Додаток 10

«Знайди пару»

Матеріал. Прямокутні картки, розділені на дві клітинки: одна з елементами візерунка, інша - порожня. Картки з варіантами елементів візерунка, які утворюють пари до малюнків на смужках.

Ігрові правила. Гравці підбирають картки відповідно до малюнка на великих картках. Виграє той, хто першим підбере пари всіх елементів на своїх картках.

Хід гри. Беруть участь від двох і більше дітей. Ведучий роздає кожному однакову кількість подвійних карток, маленькі перемішуються в центрі стола. По команді ведучого гравці підбирають пари елементам на своїх картках.

Варіанти.

1. Гравці по черзі беруть картки зі стопки. Якщо картка не підходить, гравець кладе її вниз колоди й пропускає хід.

2. «Струмочок» - із числа гравців створюють дві команди; одна одержує подвійні картки, інша - парні картинки. По команді гравець однієї групи повинен знайти учасника з іншої групи з такою ж карткою, щоб утворити пари. Парами гравці підходять до вихователя, який перевіряє правильність вибору. Утворюють «струмочок».

3. «Передай по колу» - у гравців по три великі картки, маленькі перемішані й розкладені на столі зображенням донизу. Взявши маленьку картку, гравець закриває нею вільну клітинку; якщо елемент підходить - пара знайдена. Крім того, він одержує право взяти наступну картку з колоди; якщо картка не підходить, передає її далі, тобто пропускає хід.

Додаток 11

«Де був Петрик?»

Дидактичне завдання. Активізувати процеси мислення, пригадування, уваги, мови дітей; виховувати повагу до людської праці.

Ігрове правило. Розповідати можна тільки про те, що є в будинку, на ділянці дитячого садка або за його межами.

Ігрові дії. Відгадування. Замальовки по сюжетах розповідей, малюнок-відгадка.

Хід гри.

Варіант 1. Вихователь говорить дітям, що вони будуть грати в таку гру, яка змусить їх згадати все, що вони бачили й своєму дитячому садку: які є кімнати, хто в них перебуває, що стоїть в кожній кімнаті, чим і хто займається.

Вихователь розповідає:

- Уявімо, начебто в наш дитячий садок прийшов новий хлопчик Петрик. Разом з вихователем він пішов оглядати дитячий садок. А от куди він заходив і що там побачив, розповість Петрик. Від імені Петрика ви будете розповідати по черзі. Не називайте кімнату словом. Ми повинні її відгадати саме за вашими описами. Вихователь попереджає дітей, що треба описувати тільки те, що Петрик міг побачити в приміщені дитячого садка.

Додаток 12

«Магазин Іграшок»

Дидактичне завдання. Учити дітей описувати предмет, знаходити його істотні ознаки; відгадувати предмет за описом.

Ігрове правило. Продавець продає іграшку, якщо про неї добре розповів покупець.

Ігрові дії. Рахівничкою вибирають продавця. Гра з купленими іграшками.

Хід гри. Діти сідають півколом перед столом і поличкою з різними іграшками. Вихователь, звертаючись до них, говорить:

- У нас відкрився новий магазин. Подивіться, скільки в ньому гарних іграшок! Ви їх зможете купити. Але щоб купити іграшку, потрібно виконати одну умову: не називати її, а описувати, при цьому дивитися на іграшку не можна. За вашим описом продавець відгадає її й продасть вам.

Короткою рахівничкою вибирають продавця. Першим купує іграшку вихователь, показуючи, як треба виконувати правила гри:

Гру в магазин краще проводити після сну перед самостійними іграми. Вихователь приносить у магазин і такі іграшки, з якими діти давно не грали, щоб розбудити інтерес до них, нагадати, які вони цікаві, гарні.

Примітка. По такому ж принципі проводиться гра «Магазин квітів», де діти описують кімнатні рослини, їхнє листя, стебло, квітку.

Додаток 13

«Радіо»

Дидактичне завдання. Виховувати вміння бути спостережливим, активізувати мову дітей.

Ігрові правила. Розповідати про найбільш характерні особливості в поведінці, одязі дітей своєї групи.

Ігрові дії. На роль диктора вибирають дитину рахівничкою.

Хід гри. Вихователь, звертаючись до дітей, говорить:

- Сьогодні ми будемо грати в нову гру, називається вона «Радіо». Чи знаєте ви, як називають людину, яка говорить по радіо? Правильно, його називають диктором. Сьогодні по радіо диктор буде розшукувати дітей нашої групи. Він буде когось описувати, а ми за його розповіддю довідаємося, хто ж втратився. Спочатку я буду диктором, слухайте. Увага! Увага! Втратилася дівчинка. На ній червоний светр, картатий фартух, у кісках білі стрічки. Вона добре співає пісні, дружить із Вірою. Хто знає цю дівчинку?

Так вихователь починає гру, показуючи дітям приклад опису. Діти називають дівчинку зі своєї групи. «А тепер диктором буде хтось із вас»,- говорить вихователь. Нового диктора вибирають за допомогою рахівнички.

Вихователь стежить, щоб діти називали найбільш характерні риси своїх товаришів: як вони одягнені, чим люблять займатися, як ставляться до друзів.

Додаток 14

«Хто більше помітить небилиць?»

Діти слухають казку-небилицю. Той, хто помітив небилицю відкладає убік фішку (паличку, листик). Коли казка прочитана, вихователь пропонує перелічити замічені небилиці тому, у кого фішок відкладено менше. Інші слухають, потім доповнюють його відповідь. Слухаючи казку-небилицю, діти «викривають», як говорив К.І. Чуковський, у ній небилиці, пояснюють нелогічність у судженнях, непослідовність у вчинках діючих осіб.

Така гра вимагає великої розумової напруги: діти повинні одночасно уважно слухати, порівнювати реальне з вигаданим, відразу ж реагувати, відкладаючи убік фішку, запам'ятовувати алогізми й потім розповідати про них.

Після того як у дітей виник інтерес до ігор такого змісту, вихователь може сам придумати розповідь, включивши в неї кілька небилиць. Це може бути розповідь про життя дітей у дитячому садку, епізод з життя вихователя, розповідь про природу й т.д. Вихователь спонукає до відповіді в першу чергу тих дітей, хто помітив менше небилиць. Можна запропонувати дітям самим придумати розповідь із небилицями. Один із граючих розповідає, інші слухають і зауважують небилиці. У цих іграх проявляється велика активність всіх дітей: і тих, хто придумує, і тих, хто зауважує й пояснює небилиці. Тому такі ігри проходять жваво, цікаво, захоплюють всіх граючих дітей.

Размещено на Allbest.ru

...