Формування особистості молодшого школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра початкової та корекційної освіти

Реферат

З основ педагогіки

На тему:

«Формування особистості молодшого школяра»

Виконала:

Студентка групи ФЛШ-13

Дереш Марта

Львів 2014

План

Вступ

1. Формування ставлення до навчання і розвиток пізнавальних інтересів у молодшому шкільному віці

2. Формування відповідального і сумлінного ставлення до навчання у молодших школярів

3. Формування у молодшого школяра моральних якостей особистості

4. Особливості взаємовідносин дітей молодшого шкільного віку в колективі

Висновки

Список використаної літератури

1. Формування ставлення до навчання і розвиток пізнавальних інтересів у молодшому шкільному віці

навчання шкільний колектив моральний

Перехід до шкільного навчання і нового способу життя, пов'язаного з положенням школяра, у тому випадку, якщо дитина внутрішньо прийняв відповідну позицію, відкриває для подальшого формування її особистості.

Однак формування особистості дитини практично йде різними шляхами в залежності, по-перше, від того, з якою мірою готовності до шкільного навчання приходить дитина, і, по-друге, від системи тих педагогічних впливів, які він отримує.

Діти приходять до школи з бажанням вчитися, пізнавати нове, з інтересом до самих знань. При цьому інтерес до знань у них тісно переплетений з ставленням до навчання як до серйозної, суспільно значущої діяльності.

Цим пояснюється їх виключно сумлінне і старанно ставлення до справи.

Дослідження показують, що маленькі школярі у величезній більшості випадків дуже люблять вчитися. При цьому їх приваблюють саме серйозні заняття і значно холодніше вони відносяться до тих видів роботи, які їм нагадують заняття дошкільного типу. Експериментальні бесіди з учнями

I-II класів показують, що вони більше люблять уроки читання, письма,арифметики, ніж уроки фізкультури, рукоділля, співу. Урок вони вважають за краще ніж перерва, хочуть скоротити канікули, засмучуються, якщо їм не дають завдань на будні. У цьому відношенні до навчання виражаються і пізнавальні інтереси дітей і переживання ними соціального значення їх навчальної праці.

Соціальний сенс вчення виразно видно з відношення маленьких школярів до позначок. Вони довгий час сприймають позначку як оцінку своїх старань,а не якості виконаної роботи.

Таке ставлення до позначки в подальшому зникає; його наявність свідчить, що спочатку соціальний зміст навчальної діяльності укладений для дітей не стільки в її результаті, скільки у самому процесі навчальної праці. Це залишки ще не зжите ставлення дитини до своєї діяльності, що було типово для нього в дошкільному дитинстві.

Експериментальні дослідження, що проводилися М. Ф. Морозовим, показали що учнів вже в I класі починають залучати знання, які вимагають відомої інтелектуальної активності, розумової напруги. Особливо приваблювала дітей все ускладнюється зміст навчальних занять. М. Ф.

Морозов наводить дані, що свідчать те, з яким інтересом учні

I класу переходить до писання паличок і елементів букв до написання самої букви і цілого слова, як їм хочеться навчитися писати правильно і красиво.

Аналогічні спостереження він зробив і на уроках читання і на уроках арифметики.

І тут вони виявляють виняткову активність і намагання; особливо подобається дітям, коли їм дається новий матеріал і в такій формі,що він змушує думати.

Таким чином, дані цього дослідження спростовують наявне до цих пір думка, що інтереси молодших школярів виникають з цікавості й підтримуються нею.

Виявляється, що переважна більшість школярів воліли завжди складну і важке завдання більш легкої і простий. Цікаво, що навіть введення оцінки роботи вчителем не змінило принципово характеру вибору завдань.

Узагальнюючи наведені в дослідженні М. Ф. Морозова спостереження і експерименти, можна стверджувати, що учні молодшого шкільного віку цікавляться всіма видами серйозної навчальної роботи, але вважають за краще ті з них, які, будучи більш складними і важкими, вимагають великої розумової напруги, активізують думку учнів, дають їм нові знання та вміння.

І ще один факт вдалося встановити в викладається дослідженні. До кінця молодшого шкільного віку у дітей починає виникати виборчий інтерес до окремих навчальних предметів. Причому у деяких учнів він набуває характеру щодо стійкого інтересу, що виражається в те, що вони з власної ініціативи починають читати науково-популярну літературу з цього предмету.

2. Формування відповідального і сумлінного ставлення до навчання у молодших школярів

Дані, отримані в нашому дослідженні мотивів навчальної діяльності школярів, показують, що перелом у відношенні учнів до навчання відбувається, приблизно, з III класу.

Тут вже багато дітей починають перейматися шкільними обов'язками,прагнуть пропустити урок, їх старанність зменшується, авторитет учителя падає. Навіть самі діти помічають що відбувається у них зміну, а учні

V-VI класів починають кликати маленьких школярів за: їх виняткову сумлінність і старанність «віслюка».

Виходить дивна, парадоксальна картина: всі психічні процеси і функції дітей молодшого шкільного віку ускладнюються й удосконалюються пам'ять набуває логічний характер, увага стає більш стійким і довільним, інтелектуальні операції більш абстрактними і складними, а ось моральні якості - відповідальність, старанність,прагнення до серйозної, суспільно значущої діяльності, повага до праці, до старших не тільки не удосконалюються, але навіть зазнають як безворотний розвиток.

Стосунки між дітьми в класі будуються переважно через вчителя:вчитель виділяє будь-кого з учнів як зразок для наслідування, він визначає їх думки один про одного, він організовує їх спільну діяльність і спілкування, його вимоги і оцінки приймаються і засвоюються учнями. Таким чином, вчитель є центральною фігурою для учнів

I-II класів, носієм існуючого серед. Них громадської думки. Тим самим виховний вплив здійснюється тут вчителем безпосередньо, йому практично ще немає необхідності спиратися на дитячий колектив.

Однак наші дослідження показують, що до III-IV класів ті мотиви,які складали основу поведінки і діяльності молодшого школяра,починають поступово слабшати і що, отже, треба своєчасно підготувати умови для виникнення нової, не менш значущою для особистості школяра мотивації.

Нагадаємо, що в учнів I-II класів їхні потреби та прагнення, їх інтерес і переживання в першу чергу пов'язані з їх новим суспільним становищем. Однак до III-IV класах діти вже звикають до цього положення,освоюються зі своїми новими обов'язками, оволодівають необхідними вимогами. Безпосереднє переживання значимості положення школяра,його новизни і незвичайності, що спочатку викликало у дітей почуття гордості і без будь-яких додаткових виховних заходів породжувало в них прагнення бути на рівні що пред'являються до них вимог, втрачає свою емоційну привабливість.

Разом з тим і дорослий у цей період починає займати в житті дітей вже інше місце. По-перше, з віком діти стають все більш самостійними і менш залежними від допомоги дорослих. Але найголовніше полягає в тому, що, вступивши до школи, вони знаходять нову сферу життя,повну своїх власних турбот, інтересів, своїх взаємин з однолітками.

Тепер вже не тільки думку дорослого, але і ставлення з боку однокласників визначає положення дитини серед інших дітей і забезпечує переживання їм більшого чи меншого емоційного благополуччя. Таким чином, оцінки товаришів, думка дитячого колективу поступово стають основними мотивами поведінки школяра.

3. Формування у молодшого школяра моральних якостей особистості

У вітчизняній психології переважна більшість дослідників також відзначає величезне значення звичних форм поведінки для формування моральної сторони особистості дитини. С. Л. Рубінштейн, наприклад,стверджує, що «... спонукаючи людину діяти певним чином,світогляд, мораль, як би осідають і закріплюються в його характері у вигляд звичок-звичних способів моральної поведінки. Перетворюючись на звички, вони стають «другого натурою» людини »Велике значення звичкам надають також Б. Г. Ананьєв, А. А. Смирнов та інші.

Ми припустили, що в основі якостей або властивостей особистості лежать закріпилися і стали звичними форми поведінки дитини. Крім того, ми припустили, що закріплення «вправляються» форм поведінки і виникнення у дитини потреби діяти відповідно до цих засвоєним формам відбувається лише в тому випадку, якщо «вправа» здійснюється тільки за певними мотивами. Якщо ж дана форма поведінки здійснюється за примусу, то хоча дитина і привчається діяти за вимогами оточуючих, однак у нього не виникає потреби чинити так само і в тих випадках, коли відсутня цю вимогу або контроль за його виконанням.

Отже, поведінка, вироблене з примусу, не є стійкою і не відповідає тому головному моральному критерію, який був висунутий А. С. Макаренко: добре морально вихована дитина повинна поступати правильно не тільки на людях, але і наодинці з самим собою.

При вихованні організованості в якості таких зовнішніх коштів виступали пісочний годинник, який у наочній формі показували дитині протягом часу і таким чином дозволяли йому, пристосовуючись свої дії до зазначеного часу, опановувати потрібним темпом поведінки. Використання пісочного годинника виробляло у дітей відчуття часу, вміння орієнтуватися на тимчасові показники, що є найважливішим компонентом організованого поведінки.

Для формування у дітей не тільки організованості, а й багатьох інших якостей особистості. Цими умовами є: наявність досить сильного і довгостроково діючого мотиву поведінки; сталість засвоюваних його форм,а також їх розчленування на більш елементарні; наявність зовнішніх засобів,що є опорою при оволодінні дитиною своєю поведінкою.

Дослідження з формування якостей особистості школяра дозволили зробити висновки й по деяких загальних закономірностей цього процесу, які можуть і повинні бути використані педагогікою при розробці нею конкретних питань побудови методики виховного процесу.

Ці висновки в основному зводяться до наступного.

Якості особистості являють собою результат засвоєння дитиною існуючих в даному суспільстві форм поведінки. За своєю психологічною природою вони є ніби синтезом, сплавом специфічного для даної якості мотиву і специфічних для нього форм і способів поведінки.

Формування якостей відбувається в процесі вправи дитини у відповідних формах поведінки, здійснюється за наявності певної мотивації.

Засвоюється форма поведінки стає стійкою в тому випадку, якщо дитина, з одного боку, навчається відповідним способам поведінки, з іншого-якщо у нього виникає внутрішнє спонукання вести себе відповідно до засвоєним зразкам.

Виховання стійкості морально-психологічних якостей дитини вимагає певної організації як його мотиваційної сфери, так і поведінки. Які стосуються мотивації, то стійкість якості виникає, по-перше, коли дитина відчуває потребу в тому поведінці, яка складає основу даної якості;-по-друге , коли ця поведінка виступає для нього як зразок, як ідеал, до якого він прагне. Це останнє положення нам хотілося б особливо підкреслити, оскільки до цих пір в педагогіці немає достатнього розуміння необхідності включати в процес виховання власну активність дитини. Тим часом дослідження показують, що найважливішою умовою успішного виховання є наявність пред'явлених дитині (може бути, навіть в наочному плані) зразків і мобілізація у нього активного прагнення до оволодіння цими зразками. Часто можна і зараз зустріти вчителів і вихователів, глибоко переконаних у тому, що одним з ефективних методів виховання є спонукання дітей підкорятися що пред'являються їм вимогам, і нерозуміння того, що моральне формування особистості неможливо шляхом примусу.

4. Особливості взаємовідносин дітей молодшого шкільного віку в колективі

Великі зміни відбуваються в молодшому шкільному віці у відносинах дітей один до одного. У цей період у них виникають колективні зв'язку, починають формуватися громадська думка, вимогливість один до одного, взаємна оцінка. На цій основі у них починає визначатися спрямованість особистості, відбувається досить інтенсивне засвоєння моральних вимог, що пред'являються не тільки вчителями, а й товаришами, з'являються нові моральні почуття і потреби.

Ми вже вказували на вирішальне значення для розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку того факту, що разом з надходженням до школи він вступає і в колектив однолітків. Звичайно, і дошкільнята, особливо якщо вони виховуються в дитячому садку, зростають серед дітей.

Проте як за характером діяльності, на основі якої організуються діти, так і за характером взаємовідносин, які виникають між ними, дошкільна група істотно відрізняється від колективу класу.

Загальна навчальна діяльність створює у школярів і загальну навчальну цілеспрямованість.

У зв'язку з цим у дітей молодшого шкільного віку з'являється громадська спрямованість особистості, зацікавленість справами інших дітей, справами класу. З початку громадська спрямованість молодшого школяра виражається лише у прагненні дитини до суспільства однолітків, в бажанні робити все спільно, робити те, що роблять інші. Цим пояснюється що кидається в очі наслідувальності молодших школярів (варто одному підняти руку, як за ним тягнуться інші, сміх одного може викликати сміх всього класу, якщо один придумав який-небудь приклад, то всі прагнуть придумати такий же).

Висновки

Закінчуючи реферат про формування особистості у молодшому шкільному віці, ми хочемо виділити ті головні новоутворення, які виникають у цей період і є необхідною передумовою для переходу дитини на новий етап вікового розвитку, а саме для переходу в середній шкільний вік. < p> Це, по-перше, розвиток пізнавальної сфери молодшого. школяра: розвиток у нього нового пізнавального ставлення до дійсності, що визначає і перс-хід до більш складних форм мислення.

По-друге, це формування нового рівня ефективно-потрібної сфери дитини, що дозволяє йому діяти не безпосередньо, а керуючись свідомо поставленими цілями, моральними вимогами та почуттями.

По-третє, це виникнення відносно стійких форм поведінки і діяльності дитини, що складають основу формування його характеру.

Список використаної літератури

1. Лідія Іллівна Божович «Особистість та її формування в дитячому віці».

2.» ПЕДАГОГІКА» Під редакцією С. П. Баранова, Т. В. Воліковой, В. А, Сластеніна.

Размещено на Allbest.ru