Реалізація естетичного виховання шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра філософії та освітніх технологій

Теорія та методика виховної роботи

Курсова робота

Реалізація естетичного виховання шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки

Харків, 2014

План

Вступ

1. Теоретичний розділ. Реалізація естетичного виховання шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки

1.1 Особливості естетичного виховання учнів

1.2 Стимулювання та корекція поведінки як ефективний метод в процесі естетичного виховання

Висновки до теоретичного розділу

2. Практичний розділ. Сценарій виховного заходу за темою: "Реалізація естетичного виховання шляхом використання методів стимулювання та корекції поведінки

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Всебічний гармонійний розвиток особистості не можна уявити без її естетичної вихованості. Естетичне виховання передбачає розвиток в людини почуттів прекрасного, формування вмінь і навичок творити красу у навколишній дійсності, вміти відрізняти прекрасне від потворного, жити за законами духовної краси.

"Краса, - писав В.О. Сухомлинський, - могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса - це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі - вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе".

Двадцяте століття було наповнене соціальними потрясіннями - революціями, війнами, голодом, терором, технічними катастрофами економічними катаклізмами. Все це призводило до руйнування краси навколишнього світу і краси людського духу насамперед. Наміри будувати вільне демократичне суспільство можуть бути реальними лише за умов морально-духовної довершеності кожної особистості, де чільне місце має посісти духовна краса людини. І коли Ф.М. Достоєвський писав, що краса врятує світ, то мав на увазі найперше красу моральну. Єдність естетичного і морального виховання, а також виховання громадянського і політичного, гармонія істини добра і краси є передумовою ефективного естетичного виховання.

Естетичне виховання тісно пов'язане з культурою народу. З одного боку, воно відображає надбання культури, а з другого - стимулює подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливає на творення нових духовних цінностей, мистецьких витворів. Разом з тим естетичне виховання має бути спрямоване на формування свідомості людей у дусі поваги і приязні, товариськості та дружби.

Треба об'єктивно визнати, що впродовж десятиліть естетичне виховання перебувало в занепаді. Завдання пробудження в кожній дитині відчуття прекрасного, озброєння її вміннями творити красу у житті замінювалися загальними заходами, святами, конкурсами, якими була охоплена незначна частина вихованців. У школах на предмети естетичного циклу відводилась мізерна кількість годин. Сім'я самостійно не могла забезпечити умови для естетичного виховання своїх дітей, бо батьки самі не були підготовлені до цієї роботи. І як наслідок - згрубіле, жорстоке суспільство, позбавлене зовнішньої краси виробництво, низька конкурентоспроможність товарів на зовнішньому і внутрішньому ринку, естетична бідність житла, побуту взагалі.

Людина, позбавлена почуття прекрасного, естетичної культури, є недосконалою, духовно бідною, хоча б яким матеріальним багатством вона не прагнула компенсувати цей недолік.

Естетичне виховання як неперервний процес має здійснюватися передусім у діяльності, в різнобічній соціальній творчості. Необхідно не лише навчити кожну людину естетично-почуттєво реагувати на оточуючий світ, але й збудити потребу його перетворення без нанесення йому екологічної шкоди, згідно з естетичними нормами й ідеалами; постійно прагнути до високої професійної майстерності, органічно поєднувати духовну і фізичну досконалість.

1. Теоретичний розділ. Реалізація естетичного виховання шляхом використання методу стимулювання та корекції поведінки

1.1 Особливості естетичного виховання учнів

Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичної вихованості.

Естетичне виховання - педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.

Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності.

Естетична культура - сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності.

Її рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.

Естетична свідомість - форма суспільної свідомості, яка є художньо емоційним освоєнням дійсності через естетичне сприйняття, почуття, смаки, ідеали і виражається в естетичних почуттях та мистецькій творчості.

Структуру естетичної свідомості складають:

Естетичні сприйняття. Виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.

Естетичне сприйняття сприяє якнайкраще розвитку естетичних почуттів:

1. Естетичні почуття. Почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва.

2. Естетичні судження. Передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища. У педагогічній практиці недопустиме нав'язування учням вчителем своїх міркувань. Навпаки, він повинен допомагати їм виявляти самостійність при з'ясуванні естетичної вартості предметів.

3. Естетичні смаки. Постають як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Мають вибірковий, суб'єктивний характер.

4. Естетичний ідеал. Це своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності. Відображає уявлення про красу, її критерії.

5. Естетична діяльність. Важливий компонент естетичної культури. Відрізняють багато видів такої діяльності: естетична організація середовища, в якому живе, працю, вчиться, відпочиває людина; конкретна творча діяльність в галузі мистецтва, літератури та інше; пропаганда мистецтва, естетичних ідеалів; естетична виразність у навчальній, виробничій, побутовій діяльності; вияви естетичної культури у взаєминах з людьми.

Найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного сприйняття, яке складає основу естетичного почуття.

Зміст естетичного виховання конкретизується у програмах з літератури, музики, образотворчого мистецтва, основ наук, у різних самодіяльних об'єднаннях учнів, у роботі студій, під час факультативних занять з етики, естетики, різних видів художньої творчості, історії мистецтва тощо.

Джерелами естетичного виховання є художня література, музика, образотворче, театральне мистецтво, кіно, природа, естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями й учителями та інше.

В естетичному вихованні учнів величезне значення має особистість педагога. Показники естетичної вихованості учнів - це і їх зовнішній вигляд, манера поводитися, розмовляти, вигляд їхніх підручників, зошитів тощо.

Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя людини і напрямки цієї роботи багатогранні. Виділимо найбільш суттєві з них.

1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут формуються основи естетичних смаків, почуттів, на що впливають організація побуту в оселі, одяг, взаємини в сім'ї, оцінювання старшими краси предметів, явищ, безпосередня участь в естетичній діяльності тощо.

2. Виховна діяльність дошкільних закладів. Здійснюється через естетику побуту, систему спеціальних занять.

3. Навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів. Передбачає залучення учнів до оволодіння змістом навчальних дисциплін, позакласної виховної роботи.

4. Навчально-виховна робота позашкільних дитячих виховних закладів. Діяльність спрямована на задоволення інтересів, розвиток здібностей дітей, залучення їх до активної естетичної діяльності.

5. Діяльність професійно-виховних закладів. Навчаючись у них, майбутні фахівці отримують естетичні знання, беруть участь у діяльності мистецьких аматорських колективів, набувають вмінь естетичної діяльності.

6. Вплив засобів масової інформації. Діяльність їх поєднує елементи багатьох видів мистецтва. Проте засилля в них "масової культури" ускладнює процес формування здорових естетичних смаків, потребує копіткої роботи вихователів, батьків, випереджуючого формування високих естетичних потреб, смаків не сприйняття потворного.

7. Певне місце у системі естетичного виховання має займати самоосвіта. Але для цього необхідне педагогічне керівництво та матеріальне забезпечення.

1.2 Стимулювання та корекція поведінки як ефективний метод в процесі естетичного виховання

У своїй сукупності ці методи покликані регулювати, коригувати і стимулювати діяльність та поведінку вихованців. Найефективніші серед них - гра, змагання, заохочення і покарання.

Гра - один із видів діяльності дитини, що полягає у відтворенні дій дорослих і стосунків між ними.

Види ігор визначають на основі різнопланової діяльності дітей: ігри-дозвілля (ігри за власним бажанням), ігри педагогічні (організовані з метою вирішення навчально-виховних завдань).

Залежно від того, наскільки гнучкими, динамічними, творчими, регламентованими є рольові дії, правила і зміст, колективні розважальні ігри поділяють на групи:

Ігри творчі: сюжетно-рольові, конструкторські, драматизації з вільним розвитком сюжету, ігри-жарти, ігри - розіграші.

Ігри за визначеними правилами: рухові, хороводні, спортивно-змагальні, настільні.

Педагогічні ігри диференціюють відповідно до педагогічної спрямованості: дидактичні (організовують у процесі навчання), творчі педагогічні (розроблені педагогом з метою досягнення конкретних виховних завдань). естетичний виховання поведінка учень

Головною умовою успішного застосування ігор є активне залучення учнів не лише до гри, а й до процесу створення її. Існують різні методики організації та проведення педагогічних творчих ігор, але основні елементи їх спільні - розробка сценарію, розподіл ролей, визначення виховних цілей.

На практиці проведення творчої гри відбувається за такими етапами:

а) педагог розповідає про гру, що допомагає апробувати її модель на сприйнятті дітей, залучає їх до обговорення плану;

б) розподіл ролей;

в) розробка плану гри за певним сюжетом;

г) власне гра;

ґ) завершення гри і підбиття підсумків.

Для збереження стійкого інтересу дітей до гри доцільно використовувати умовну ігрову термінологію, різновиди впливу в ігровій формі (вимогу, заохочення тощо), елементи колективного змагання.

Використовуючи гру як важливий навчально-виховний чинник, необхідно дотримуватися таких психолого-педагогічних умов: визначення творчого потенціалу гри; визначення місця і часу проведення, кількості учасників; забезпечення психологічної комфортності і природності гри; урахування вікових та анатомо-фізіологічних властивостей учасників гри; захист людської гідності, морального самопочуття кожного учасника; визначення місця вчителя під час проведення гри; цілеспрямоване поширення прав учасників гри.

Урахування цих особливостей потребує від учителя постійного контролю за процесом створення, проведення і аналізу ігрової навчальної діяльності.

Творчі ігри є одними з найефективніших методів, які використовуються в естетичному вихованні.

Змагання - природна схильність дітей до здорового суперництва й самоутвердження в колективі.

Забезпечує випробування людиною своїх здібностей, відчуття товариської взаємодопомоги, передбачає облік і порівняння результатів діяльності, заохочення її учасників, сприяє розвитку нахилів, духовних якостей дитини, спонукає до наслідування загальноприйнятих норм поведінки. Змагання супроводжують позитивні та негативні емоційні реакції: захоплення, радість з приводу успіхів, скептицизм, байдужість, заздрість тощо. Тому слід враховувати позитивні (спосіб згуртування колективу, розвиток моральної мотивації діяльності) і негативні впливи (відсутність боротьби за досягнення спільного успіху, взаємодопомоги та співробітництва, що зумовлює розлад у колективі). Важливими умовами проведення змагань є демократичний підхід до ідеї змагання, висвітлення його результатів, залучення учнів до обговорення й аналізу, їх матеріальне і моральне стимулювання.

Змагання бувають індивідуальними і колективними. Формами індивідуального змагання є предметні олімпіади, конкурси дитячих творів, малюнків, виставки, індивідуальні види спортивних змагань тощо. У виховному плані вони стимулюють діяльність, що ґрунтується на індивідуальних мотивах та особливостях. Формами колективного змагання є ігри (футбол, волейбол тощо), конкурси художньої самодіяльності (внутрішкільні, міжшкільні, районні тощо). Підбиваючи підсумки змагань, відзначають дітей, які досягли успіху, й тих, хто через недостатній рівень підготовки відстав, але докладав максимум зусиль.

Заохочення - схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення.

Полягає в тому, що відчуття задоволення, радості, зумовлені громадським визнанням зусиль, старань, досягнень зміцнює впевненість у своїх силах, викликає приплив енергії, піднесений настрій, готовність до роботи, забезпечує хороше самопочуття.

Не всяке заохочення активізує процес виховання учнів. Воно має виховну силу тільки за дотримання певних умов: своєчасність похвали за позитивні зрушення; об'єктивність заохочувального впливу; опора робиться на громадську думку; гласність; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Схвалення - найпростіший вид заохочення.

Покарання - осуд недостойних дій та вчинків з метою їх припинення, запобігання у майбутньому.

Покарання, як і заохочення, слід використовувати тільки як виховний засіб. Воно має викликати в учнів почуття сорому і провини, намір не повторювати подібного. Покарання, що принижує їх гідність, не дасть позитивного результату.

Беручи за основу особливості впливу на учня, виділяють такі види покарань: покарання-вправляння; покарання-обмеження; покарання-осуд; покарання-умовність; покарання-зміна ставлення.

Порушення правил поведінки, режиму передбачає застосування з метою покарання догани за наказом директора школи, зауваження у щоденнику, зниження оцінки за поведінку. Найсуворіше покарання - виключення порушника із школи за систематичне скоєння вчинків які не дають йому права перебувати у шкільному колективі (злодійство, хуліганство тощо).

Висновки до теоретичного розділу

Арсенал засобів естетичного виховання досить вагомий: навколишнє природне середовище, література, музика, образотворче мистецтво, архітектура, театральне мистецтво, кіномистецтво та інше.

У процесі естетичного виховання традиційно використовують різні форми роботи: уроки, семінари, гуртки, екскурсії, конференції, бесіди, диспути, колективні творчі справи, конкурси та інше.

Ефективність естетичного виховання можна забезпечити єдністю і взаємно обумовленістю національного і загальнолюдського. Естетична культура особистості має формуватися передусім на ґрунті національної культури з залученням до надбань світової культури.

Використання таких методів стимулювання та корекції поведінки як творчих ігор, пов'язаних з вивченням архітектури, музики, літератури тощо; змагань, заохочень до діяльності є найбільш ефективними в естетичному вихованні.

2. Практичний розділ. Сценарій виховного заходу за темою: "Реалізація естетичного виховання шляхом використання методів стимулювання та корекції поведінки

Мета:

1. Ознайомлення дітей із живописом, як з одним із джерел естетичного виховання.

2. Формування естетичної культури учнів.

3. Розвиток творчих нахилів та здібностей учнів, як важливий крок естетичного виховання.

Форма проведення: творча гра.

Засоби: образотворче мистецтво.

Хід заходу

На підготовчому етапі вчитель або класний керівник попереджає дітей про проведення заходу, що допомагає випробувати її модель на сприйнятті дітей, залучає їх до обговорення плану. Готується аудиторія для проведення виховного заходу.

План:

1. Вступна промова вчителя.

2. Розділення учнів на команди.

3. Власне гра.

4. Підбиття підсумків гри.

Сценарій

Вчитель: Сьогодні ми з вами познайомимося із живописом. Термін "живопис" з'явився від старого російського вислову "писати з живця", тобто з натури. Художник переносить на полотна риси людини або навколишньої природи. Все, що ні є, може стати предметом зображення. У зв'язку з тематичним різнобарв'ям картин прийнято використовувати термін "жанр". Тобто коли йдеться про живопис, ми відокремлюємо жанри по предмету зображення.

Якщо живописець надає перевагу картинам природи, ми називаємо його роботу словом "пейзаж". Якщо він малює людину, ми говоримо "портрет". Композиція з різних предметів називається "натюрморт". Якщо художник зображає події з життя, це сюжетно-тематична картина. Такі картини, в свою чергу, поділяються на історичні, батальні, анімалістичні тощо.

Сьогодні ми зупинимося на натюрморті, пейзажі, портреті, та історичному жанрі.

Отже, чим відрізняються натюрморт, пейзаж, портрет та історичний жанр? (Учні відповідають як за бажанням, так і за вимогою.) Далі група ділиться на чотири команди "художників". Учні першої команди будуть знавцями з натюрморту, учні другої - з пейзажу, учні третьої - з портрету та четвертої - з історичного жанру.

Вчитель демонструє репродукції або слайди картин, а учні вирішують "чиї" це картини: першої, другої, третьої чи четвертої команди.

Картини, які демонструються: В.О. Сіров "Жовтень", О.К. Саврасов "Грачі прилетіли", П.П. Кончаловський "Сирень у кошику", В.М. Васнєцов "Богатирі", К.С. Петров-Водкін "Ранковий натюрморт", І.І. Машков "Снідь московська. Хліби", І.І. Шишкін "Корабельна лощина", І.І. Шишкін, "Рож", І.І. Левітан, "Весна. Велика вода", А.І. Куїнджі, "Місячна ніч на Дніпрі", І.К. Айвазовський "Пушкін у моря: Прощавай свободна стихія!", "Морські хвилі"; М.К. Еріх "Заморські гості", В.І. Суриков "Перехід Суворова через Альпи в 1799 році" тощо.

Команда, котра не вгадала "свою" картину, втрачає бал, який розігрується між іншими командами таким самим чинним, як і досі.

Після того, як всі картини будуть розглянуті, підбиваються підсумки гри та рахуються бали. Команда, яка набрала найбільше балів, виграла. Учні діляться враженням від гри.

Висновки

У навчальному процесі естетичному вихованню сприяє викладання всіх навчальних предметів. Будь-який урок, семінар, лекція має естетичний потенціал. Цьому слугує і творчий підхід до вирішення пізнавальної задачі, і виразність слова учителя та учнів, і відбір та оформлення наочного і роздаткового матеріалу, і акуратність записів і креслень на дошці і в зошитах і под.

Сценарій виховного заходу рекомендується використовувати як творчу гру для учнів середнього віку.

Список використаної літератури

1. Бондаренко Е.Н., Перепелицына Г.Н. Воспитание прекрасным Читаем, учимся, играем. - №4. - 2000. - с. 84-87.

2. Волкова Н.П. Педагогіка: навч. посібник. - 2-ге вид., перероб., доп. - К.: Академвидав, 2007. - 615 с.

3. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: навч. посіб. - К., 1995

4. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник для студ. вищих пед. Навч. закл. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: Вища школа, 2005. - 344 с.

5. Кузмінський Ф.І., Омеляненко В.І. Педагогіка: Підручник. - 2. вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - 446 с.

6. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: Навч. посіб. - 5. вид., доп. і перероб. - К., 2007. - 656 с.

Размещено на Allbest.ru